Інтерактивні технології навчання на уроках фізичної культури

Інтерактивні технології  навчання      

на уроках фізичної культури

Під інтерактивними маються на увазі методи, при використанні яких учень отримує нове знання тільки в результаті здійснення позитивної взаємодії з іншими учнями. Позитивна взаємодія – основний  принцип інтерактивних методів навчання, зміст яких полягає в досягненні результату зусиллями  групи.

Учень повинен вміти осмислювати отриману інформацію, аналізувати її, застосовувати в конкретних умовах; водночас думати, вміти висловити свою власну думку. Саме цьому сприяють інтерактивні технології.

В останні роки в нашій школі стали широко використовувати їх при викладанні різних навчальних предметів. Українські учителі останнім часом через публікації і через систему додаткової освіти поступово усвідомлюють, що інтерактивні методи навчання створюють необхідні умови для:

* створення й розвитку компетентності учнів;

* різнобічного розвитку особистості;

* виховання активних громадян з відповідною системою цінностей.

Інтерактивні технологій необхідно впроваджувати і на уроках фізичної культури.

При проведенні уроку  фізичної культури з використанням  інтерактивних методів вчитель повинен:

* використовувати проблемні, творчі завдання;

*враховувати вікові особливості учнів і послідовно ускладнювати форми роботи;

* залучати до діяльності всіх учнів класу, забезпечуючи участь кожного з них у групових та колективних формах роботи;

* використовувати різноманітні інтерактивні форми і види роботи;

* стимулювати учнів до вибору і самостійного використання різних способів виконання завдань;

* створювати позитивний емоційний настрій в ході уроку.

«Робота в парах»

Учні працюють в парах, виконуючи завдання. Парна робота вимагає обміну думками і дозволяє швидко виконати вправи, які в звичайних умовах займають багато часу. Після цього один з партнерів доповідає перед класом про результати. Цей метод можна застосувати при вивченні таких тем: «Правила гри у футбол», «Поняття про фізичний розвиток», «Поняття про фізичну підготовленість» тощо.

Технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів. Її можна використовувати для засвоєння, закріплення, перевірки знань, умінь тощо. Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитись від виконання завдання, можна швидко виконувати вправи, які за інших умов потребують більшої затрати часу. Ця технологія дозволяє: проаналізувати разом проблему або вправу; протестувати та оцінити один одного; страхувати, допомагати та виправляти помилки при виконання вправ; ускладнювати чи полегшувати умови виконання (наприклад, змінюючи місце).

«Робота в  групах»

Групова робота організовується як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь та навичок. Під час групової роботи бажано не застосовувати слово «розподілятись», «розподіляти» дітей на групи. Потрібно пам’ятати, учні об’єднуються! З об’єднаних учнів виростають дорослі, здатні об’єднуватися й працювати разом. Усе, що пропонують учні, має бути прийняте й обговорене. Не слід казати їм, що це «правильна чи неправильна відповідь», треба лише допомогти опрацювати інформацію й прийняти власні рішення. Спостерігати, щоб ніхто з учнів не залишався поза обговоренням (виконанням). Рішення учнів повинні сприйматися серйозно, для налагодження процесу навчання, взаємодії й розвитку навичок критичного мислення. Деякі учні одразу готові активно працювати й в більшій групі, але дійсно ефективною групова робота буде в колективі не більше 5-6 осіб.

Робота в  групах використовується, коли завдання вимагає спільної, а не індивідуальної роботи для вирішення проблеми, що потребують колективної роботи, розуму.

Організація роботи

֎ Переконатися, що учні володіють знаннями та вміннями, необхідними для виконання завдання.

֎ Об’єднати учнів у групи так, щоб усі члени груп бачили один одного.

֎ Запропонувати їм ролі, які вони будуть виконувати в роботі: керівник, командир – організовує порядок виконання завдання, заохочує групу; помічник, посередник – стежить за часом, заохочує групу до роботи допомагає групі; доповідач – доповідає про результати, веде короткі записи.

Наприклад, на уроці  фізичної культури «Україна-футбольна країна» групову роботу можна організувати таким чином.

Учні об’єднані у З групи:

1 група – історики;

2 група – теоретики;

3 група – вболівальники.

Завдання:

1 група – підготувати доповідь «Історія формування футбольних традицій в Україні»;

2група – розповісти про основні правила гри в футбол;

3 група – підготувати розповідь про видатних українських футболістів.

«Мікрофон»

Ця технологія надає можливість кожному сказати (або виконати) щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. «Незакінчені речення». Цей прийом поєднується з «Мікрофоном» і дає можливість ґрунтовніше висловлювати власні ідеї, відповіді, порівняти їх з іншими.

Організація роботи

֎ Ставиться запитання до класу.

֎ Пропонується класу якийсь предмет (ручка, олівець тощо), який виконуватиме роль уявного мікрофона.

֎ Надається слово тільки тому, хто має мікрофон.

֎ Пропонується говорити лаконічно, швидко.

֎ Подані відповіді не коментуються й не оцінюються.

 На уроці фізичної культури доцільно використовувати ці технології при поясненні правил техніки безпеки, історії виду спорту, техніки виконання вправ, елементів тощо.

«Коло ідей»

 Вирішення проблеми здійснюється шляхом організації станції, створення ідеї з залученням усіх учнів до роботи або обговорення поставленої задачі, питання. Технологія застосовується у випадку, коли всі групи мають виконувати одночасно різне завдання, чи навпаки одне й те саме завдання, але представлять його по черзі.

Коло ідей доцільно застосовувати:

* у підготовчій частині уроку для розминки по схемі «колове» тренування;

* в інтерактивній вправі (в основній частині уроку), де будуть організовані станції, групи чи робота за картками при вирішенні основного завдання з гімнастики, легкої атлетики, спортивних ігор;

* як варіант можуть подаватись по колу результати групової та індивідуальної роботи.

 Ця технологія в мовах жорсткого ліміту навчального часу дає змогу індивідуалізувати навантаження кожного учня з рахуванням досягнутого їм рівня фізичного розвитку, привчає до самостійної, творчої участі в засвоєнні навчальної програми. При цьому ефективно використовується весь арсенал стандартного й нестандартного обладнання, встановленого як у спортивному залі, так і на спортивному майданчику.

«Обговорення проблеми в загальному колі»

 Це технологія, яка застосовується, як правило, у комбінації з іншими. Ії метою є прояснення певних положень, привертання уваги учнів до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивація пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань тощо. Учитель має заохочувати всіх до рівної участі та дискусії. Ключем до ефективного обговорення великою групою є те, як учитель ставить запитання. Потрібно уникати закритих запитань, тобто таких, на які можна відповісти коротко («так» або «ні»). Слід вживати відкриті запитання, які починаються з «як», «чому», «який», заохочувати всіх учасників до висловлення своїх ідей. Те, як учитель реагує на запитання та коментарі, є вирішальним у створенні навчальної атмосфери. Демонструвати увагу до всіх, дякуючи кожному учневі за запитання та висловлювання. Це стимулюватиме присутніх продовжувати ділитися цінною інформацією, яку в іншому випадку вони відкинули б як нудну, нетипову, недоцільну та зайву. Не дозволяти будь-кому домінувати над групою під час дискусії. Не слід забувати, що велика кількість обговорень втомлює. Зловживання цією методикою призводить до втоми й нудьгування.

«Дерево рішень»

 Ця технологія допомагає дітям проаналізувати та краще зрозуміти механізм прийняття важливих, складних рішень. Це може бути проблема, дилема, що не має однозначного рішення. Викладена у формі історії, ситуації з життя, літературного епізоду.

«Мозковий штурм»

Відома інтерактивна технологія колективного обговорення й виконання вправ. Призначена для того, щоб вирішувати завдання, а точніше, генерувати рішення і вибирати найбільш доцільні.

 Мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки, виконувати вправи. Мета «мозкового штурму» чи «мозкової атаки» в тому, щоб протягом обмеженого періоду часу зібрати якомога більше ідей, вправ щодо вирішення задачі або проблеми. Умови використання: змусити працювати свою уяву, не відкидаючи ніяких ідей; розвивати ідеї інших учасників; не критикувати дії інших, не давати оцінку запропонованим ідеям.

Організація роботи

֎ Після презентації проблеми та чіткого формування питання, завдання не варто пропускати жодної «висунутої ідеї».

֎ Необхідно заохочувати всіх до висування якомога більшої кількості ідей, тоді в остаточному підсумку кількість породжує якість.

֎  Потрібно спонукати всіх учнів розвивати або змінювати ідеї інших.

 Практичне застосування цієї технології:

* комплекс ранкової гігієнічної гімнастики, де учні можуть самі підбирати та створювати вправи;

* комплекс вправ з розвитку фізичних здібностей, удосконалення технічних прийомів тощо.

Наприклад, у темі «Рухливі і спортивні ігри», можна поставити такі проблемні питання:

 – Чи потрібна  безпека під час занять рухливими і спортивними іграми?

– Які ви знаєте спортивні ігри?

– Які правила безпеки ти застосував би під час ігор?

– Навіщо нам ігри?

 – Що ми розвиваємо під час ігор?

Тема «Гімнастика».

– Що краще: бути сильним чи слабким?

– Навіщо потрібна гнучкість?

– Значущість сили та гнучкості у повсякденному житті людини?

– Що вам дає мистецтво володіння власним тілом?»

Для ефективного проведення мозкового штурму корисно виокремити два типи ідей, запропонованих слухачами, таких, що здаються, на перший погляд, найбільш імовірними для реалізації, та навпаки – найнеймовірнішими. Такий розподіл може бути продуктивно використаний для обговорення та оцінювання ідей. Використання найнеймовірніших відповідей спонукає  розглядати питання з різних точок зору, запроваджувати нестандартний підхід та враховувати оригінальні погляди.

 «Імітаційні ігри»

 Це процедури з виконання певних простих відомих дій, які відтворюють, імітують будь-які явища навколишньої дійсності. Імітаційні ігри розвивають уяву та навички критичного мислення, сприяють застосуванню на практиці вміння вирішити проблему.

Метод «Навчаючи – учусь»

Використовується при вивчені блоку інформації або при узагальнені та повторенні вивченого.

 Він дає можливість учням узяти участь у передачі своїх знань та вмінь однокласникам. Використання цього методу підвищує інтерес до навчання.

Практичне застосування цієї технології:

* використовувати цей метод можна при навчанні елементів акробатики, гімнастики, рівноваги, елементів страхування, технічним та тактичним елементам спортивних ігор.

«Незавершена вправа»

Учитель або найбільш підготовлений учень показує вправу або комбінацію вправ і пропонує учням завершити її.

Спостереження за учнями в процесі цієї інтерактивної форми діяльності на уроці дозволяє вчителю визначити такі позитивні тенденції:

* у всіх учнів підвищується рівень свідомої активності під час виконання вправ;

* під час такої форми діяльності власний вклад у колективну справу може внести кожен учень;

* подібні форми роботи учнів дозволяють вчителю визначити рівень авторитета кожного серед своїх однолітків.

«Дискусія»

Дискусія – це широке публічне обговорення будь-якого  спірного питання. Вона є важливим засобом пізнавальної діяльності, сприяє розвитку критичного мислення учнів, дає можливість визначити власну позицію, формує навички аргументації та відстоювання своєї думки, поглиблює знання з обговорюваної проблеми.

Дискусію можна організувати в умовах застосування змагального методу  навчання ( це змагання чи навчально-двостороння гра з будь-якого виду спорту, спортивне свято),  де є завдання команди для обговорення правильної відповіді, виправлення помилок тощо.

«Займи позицію»

Цей метод корисний на початку роботи з дискусійними питаннями та проблемами, а також на початку уроку для демонстрації розмаїття поглядів на проблему (вправу). Слід використовувати дві протилежні думки, які не мають однієї (правильної) відповіді. Метод дозволяє прийняти (підтримати) точку зору іншої людини, розвивати навички аргументації, активного слухання, відстоювати власну позицію. Наприклад, учні повинні обрати та відстояти думку щодо позитивного чи негативного впливу певних чинників на їхнє здоров’я, назвати можливі ефекти від запропонованого вчителем комплексу фізичних вправ та інше. Використання цієї технології дає можливість переконати учнів, що немає «оздоровчих» та «не оздоровчих» вправ, а є їх компетентне та некомпетентне застосування та спрямування у заданому напрямі.                                                                 

Метод  проєктів

В ході модернізації освіти, одному з основних завдань у викладанні предмету «фізична культура» стає освоєння знань про фізичну культуру і спорт, їх історію і сучасний розвиток, роль у формуванні здорового способу життя.

Практика показує, що найбільш раціональним є впровадження методу проєктів. Це дозволяє вирішувати відразу декілька завдань:

* розвиток особових компетентностей учнів;

* інтегрованість процесу навчання;

* заощадження часу на самому уроці.

  Проєктна технологія на уроці фізичної культури дозволяє будувати навчання на активній основі, через цілеспрямовану діяльність учня, погодившись з його особистим інтересом. Така робота дає можливість усвідомити, що уроки фізичної культури розвивають не лише фізично, але і інтелектуально.

Проєкти на уроках фізкультури – це  проєкти по дослідженню впливів фізичної культури на організм людини, по дослідженню історії спорту, підготовці і проведенню змагань і спортивних свят і так далі. Вживання технології проєктного навчання зробить учбовий процес більш захопливим для учнів: самостійний збір учнями матеріалу по темі, теоретичне обґрунтування необхідності виконання того або іншого комплексу фізичних вправ або опанування тих або інших фізичних умінь і навиків для власного вдосконалення, виховання вольових якостей.

В учнів при розробці власного проєкту закладатимуться основи знань у вживанні всіляких методик підтримки здоров’я і фізичного вдосконалення. Інформація, самостійно здобута учнями для власних проєктів, дозволить усвідомити життєву необхідність рухових умінь, що набувають на уроках.

Учні, таким чином, стануть компетентними і в теорії предмету, що необхідне як умова грамотного виконання фізичних вправ.

 Проєктні технології дозволяють зробити з уроку рухової активності в урок освітнього напряму. У кожній школі є учні, що мають обмеження в руховій активності, для яких такий вид діяльності дає можливість проявити себе.

Аналіз досліджень свідчить, що за умов впровадження інтерактивних технологій навчання стає можливим розвиток підростаючої особистості, здатної визнавати й поважати цінності  іншої людини; розвиток навичок спілкування та співпраці з іншими  учнями  класу;  взаєморозуміння  та  взаємоповаги  до кожного індивідуума; виховання таких якостей, як толерантність,  співчуття,  доброзичливість  і піклування, почуття солідарності й рівності; формування загальнолюдських цінностей та загально прийнятих норм поведінки; уміння об’єднуватися з іншими учнями класу задля розв’язання спільної проблеми;  уміння робити вільний та  незалежний  вибір,  що  ґрунтується  на  власних  судженнях  та аналізі дійсності; усвідомлення особистої відповідальності.