Історична карта. Писемні джерела. Архіви

Тема:  Історична карта. Писемні джерела. Архіви

Мета:  пояснити, чому історію називають наукою у просторі і часі; познайомити учнів із історичною картою, як джерелом знань; охарактеризувати види історичних карт і пояснити , що означають умовні позначки; з’ясувати роль писемних історичних джерел у розкритті подій минулого, пояснити, які види писемних джерел бувають і де зберігаються документи;

розвивати вміння учнів  користуватися історичними картами, читати їх;  виховувати інтерес до історії.

Обладнання: історична карта, картки для індивідуальної роботи,

Тип уроку: комбінований

Хід уроку:

І- 30хв.

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань:

Робота з картками 

Картка 1.

1. Співвіднесіть рік і століття

988 р. - … ст.

1240 р. - … ст.

1917 р. - … ст.

1900 р. - … ст.

2.  У 1240 р. монголо – татари напали на Київ. Скільки часу минуло від  нападу монголо – татар до нашого часу?

Картка 2.

1. У 1996 р. було розпочато  друкування української грошової одиниці – гривні. Скільки років відтоді минуло?

2. Наведіть приклад будь – якого року.

І століття -  

Х століття - 

ХІІ ст. –

ХХІ  ст. –

Картка 3.

1. В XVI  ст. в Україні з’явилися  друковані книги. Скільки століть люди користуються друкованими книгами?

2. Співвіднесіть рік і століття.

1037 р. - … ст.

1579 р. - … ст.

1893 р. - … ст.

III. Мотивація навчальної діяльності

  Сьогодні ми з вами ознайомимось з таким поняттям, як історична карта.

1.Як на вашу думку, навіщо нам в житті карта?

2.За яких обставин ми звертаємось до карти?

  Знання історичної карти дає можливість бачити за умовними позначками живу історичну дійсність, взаємозв'язки між людьми. От і ми з вами спробуємо долучитись до цих знань.

IV. Вивчення нового матеріалу:

Учитель називає тему і план уроку

1. Чому історію називають наукою у просторі і часі.
2. Як зявилися карти  і для чого вони потрібні.
3. Про що можна дізнатися з історичних карт.
4. Які бувають писемні джерела.
5. Про що можна дізнатися з історичних джерел.
6. Що таке архіви та навіщо вони потрібні.

1. Чому історію називають наукою у просторі і часі

   Ми з вами говорили про те, як для історика важливо знати коли відбувалась певна подія. Але вивчаючи історію, ми не тільки говоримо про те коли відбувалася , а й часто називаємо місце, де відбулися окремі події.

   Вивчаючи навколишній світ, ми виділяємо окремі об’єкти - гори, ліси, річки, моря, клімат.

Про що ми можемо дізнатися, отримавши такі знання?  ( чим займалися люди,які знаряддя праці використовували,  який одяг носили,  яке житло будували)

   Зв’язок життя  людини з навколишнім світом можна простежити і в назвах сіл, міст чи окремих регіонів України. Як правило назви відображають знання людей про окремі географічні об’єкти. Наприклад,  місто Київ отримало свою назву від імені свого засновника князя Кия, Дністер походив від скіфського «дуи істрос» - «бистра ріка», Дніпро – який скіфи називали Данапріс, пов’язують із давньою індо – іранською назвою «дана апара» - «водяна глибочінь».

2. Як зявилися карти  і для чого вони потрібні

Цікаво, а  ви знаєте, що означає слово «карта»  звідки воно походить ?

    Німецькою мовою це слово означає «зразок» або «оригінал», грецькою — «папірус для письма». Сьогодні карта — це посібник для вивчення історії, географії та інших наук.

   Для того, щоб зберегти свої знання про навколишній світ, люди почали схематично зображувати географічні об’єкти на папері. Так з’явилися карти.

Спочатку користуватися ними було важко, але поступово люди навчилися точніше відтворювати місцевість, а також навіть створили систему умовних позначок, які відображають реальний простір на карті. Існує навіть спеціальна наука – картографія – наука про карти,  про методи їх створення і використання.

1. Якими  бувають  карти?
2. Які знання ми можемо отримати з карт?

Усі карти поділяються на політичні, географічні, історичні, економічні, синоптичні тощо. На уроках історії ми найчастіше будем працювати саме з історичною картою.

3. Про що можна дізнатися з історичних карт

        Працюючи з картою, ви повинні уміти використовувати зміст нескладної історичної карти або карти-схеми в розповіді про події, їхні причини і наслідки. Для того, щоб прочитати карту і змусити її «заговорити», необхідно запам'ятати порядок роботи з нею.

Самостійна робота:  опрацювати памятку

«Як працювати з історичною картою»

1.Прочитайте назву необхідної карти.                                                                                        2. Карта починається з так званої легенди - таблички в нижній її частині, яка містить умовні позначки. Познайомтеся з кожним умовним знаком легенди, прочитайте його.                                                                                                                         3. Знайдіть на карті умовні позначки, зазначені в легенді, докладніше зупиніться на тих, які вам необхідні при вивченні конкретного питання.        4. Показуючи на карті місто, селище, обов'язково назвіть його місцезнаходження (наприклад, місто Київ у X ст. знаходилося на правому березі р. Дніпро в центральній його течії).                                                                    5. Недостатньо показувати кордони держави (або територію розселення народів), їх потрібно описувати. Треба називати річки, моря, гори, які служили природним кордоном.                                                                                          6. Перед роботою з настінною картою добре вивчіть таку саму карту в атласі, підручнику або посібнику. Знайдіть усю інформацію, яка вас цікавить.                       7. При роботі з настінною картою необхідно стояти ліворуч від карти, у правій руці тримаючи указку. У противному разі ви будете закривати собою карту від однокласників; відразу ж дасте зрозуміти вчителю, що слабко орієнтуєтеся в карті і вам необхідно вперше відшукати потрібний об'єкт.

Запитання

1. На що нам потрібно звернути увагу, працюючи з історичною картою?
2. Як правильно показувати об’єкти , позначені на карті?
3. Яку інформацію ми можемо отримати з даної карти?
4. Чому картографи замість написання інформації  вирішили використовувати  умовні позначки?                                                            

Робота з історичною картою:

• Користуючись картою «Розселення слов’янських племен», випишіть назви давньословянських племен, які населяли територію сучасної України.

Підсумок

ІІ – 30хв.

1. Які бувають писемні джерела

   Найбільш цінним скарбом для дослідника є все, що залишили по собі люди, а особливо те, що вони написали. Існує окрема історична наука — палеографія, яка вивчає історію письма, зміни в написанні літер, матеріали та знаряддя для письма, способи оздоблення книжок.

Словникова робота (запис у зошит)

Палеографія — наука, яка вивчає історію письма.

     Близько 5 тис. рокiв тому деякi давнi народи винайшли писемність. Вiдтоді  з’явилися  набагато кращi можливостi зберiгати і передавати рiзноманiтну iнформацiю. Для письма використовували рiзнi матерiали: кору дерев, глину, камiнь, шкiру тварин тощо. Наприклад, у Давньому Єгипті люди писали на папірусі – папері, зробленому із стебла багаторічної водяної рослини.

    На Русі писали на корі берези – бересті, а згодом почали використовувати пергамент -  спеціально оброблену шкіру домашніх тварин (телят, кіз)

Запитання.

Чи зручно було користуватися такими матеріалами для письма? Чому?

   Перший папір винайшли у Китаї близько 2000 тис. р. тому. Записи поступово накопичувалися і люди почали складати їх в книги. Перші книги були рукописними і їх написання було потрібно багато часу

   Перша друкована книга «Прогностична оцiнка поточного 1483 року...»  З’явилася 1483 р. Її автором був вчений з європейським iменем українець за походженням,  один iз перших українських докторiв філософії та медицини Юрiй Дрогобич (Котермак). Збереглися лише два примiрники цiєї книги

Запитання

1. Як змінювалися книги з часом?

2.Яке значення мало винайдення друкарського верстату?

   Писемні джерела, які історики називають документами,  бувають різноманітними. Серед них важливе місце посідають хроніки і літописи.

Запитання

1. Пригадайте, хто був автором літопису «Повість минулих літ»?
2. Чому саме ченці писали літописи?

Згодом до писемних джерел історики стали відносини закони, листи, різноманітні угоди, журнали, мемуари, щоденники, літературні твори. 

Чому не всі написи історики використовують як писемні джерела?

Чому не завжди ми можемо вірити стародавнім писемним джерелам?   

2. Про що можна дізнатися з історичних джерел.

Робота з історичним документом

   Учні опрацьовують свідчення вiзантiйського iсторика Прокопiя Кесарiйського, який писав про давнiх слов’ян.

  «Племена ці, слов’яни і анти, не управляються однiєю людиною, здавна живуть у народоправствi, й вiд того у них усi справи вирішуються спiльно. Єдиним владикою всього вони вважають бога творця блискавки і приносять йому в жертву всяких тварин.

Живуть вони в убогих хатинах, розташовуючись далеко один вiд одного i часто змiнюючи  місця поселень.

   Вступаючи в битву, бiльшiсть iз них iде на ворогів  пiшими, маючи невеликi щити й списи в руках, панцира вони нiколи не одягать. Зовнi вони високi й сильнi тiлом, волоссям не дуже свiтлi й не рудi, але й не до чорноти. Займають вони неймовiрно обширнi землі.

   Це одне з найдавніших повiдомлень про життя давнiх слов’ян. Датується воно серединою VI ст.

Що зможуть дiзнатися дослiдники про давнiх слов’ян за цим джерелом?

Проблемне завдання

Розгляньте зразки писемних iсторичних джерел.  Що, на вашу думку, викличе труднощi в тих, хто вивчатиме цi документи?

3. Що таке архіви та навіщо вони потрібні.

Самостійна робота з підручником

Завдання: опрацювати питання «Що таке архіви і для чого вони потрібні»

ст. 71 - 72 підручника.

Запитання

1. Що таке архів?

2.Чому виникла необхідність зберігати документи в  архівах?

3. Як архіви допомагають історикам?

Підсумок

ІІІ – 30хв.

V. Закріплення вивченого матеріалу:

Бесіда по запитаннях

1. Які види історичних карт ви знаєте?
2. Що означає колір на історичній карті?
3. Як позначають міста, столиці, річки, рух військ?
4. Що таке легенда історичної карти?
5. Гра «Палеограф»

Учні об’єднуються в 2 групи.

Досить часто палеографам доводиться працювати з пошкодженими текстами. Допоможіть відновити втрачений текст, використовуючи підказки.

Народ, який проживав у Давньому Єгипті, для письма використовував … , зарослі якого досить часто зустрічалися на березі річки Ніл. Наші предки писали на корі  …, а згодом почали використовувати … , виготовлений із шкіри тварин. Важливі документи зберігалися в   …

Підказки: пергамент, архів, берези, папірус.

VI. Підсумок уроку

VIІ. Домашнє завдання:

Опрацювати § 5, § 6

1. Розпитайте дорослих, які місця України, пов’язані з історичними подіями,  вони відвідували протягом свого життя. Позначте назви цих місць та подій у контурній карті (України).
2. Використовуючи основні терміни, складіть кросворд (6 – 10 слів)