"Історичні джерела та їх різновиди " 5 клас

Про матеріал

Враховані вікові особливості дітей та наскрізні лінії Опис видів історичних джерел розробка презинтації

Перегляд файлу

Тема. Історичні джерела та їх різновиди.

Мета. Пояснити учням, що таке історичні джерела та які види бувають, навести приклади історичних джерел; розвивати хронологічні просторові вміння; формувати історичну свідомість; навчити учнів працювати самостійно, використовуючи підручник, роздатковий матеріал; виховувати відчуття причетності до минулого України, бажання більше дізнатися про нього.

Тип уроку. Вивчення нового матеріалу, формування умінь і навичок

Обладнання: підручник, ілюстрований матеріал, презентація

Формування ключових та предметних компетенцій:

Спілкування державною мовою;
Хронологічна компетентність;
Математична компетентність;
Здоров´язбережувальна компетенція .

Змістові лінії:

Громадянська, інформаційна, фінансова

Хід уроку

І. Організаційний момент

1. Привітання

Добрий день, дорогі друзі

Добрий день!

На вас чекає гарний день.

Бачу, всі веселі і здорові

До уроку всі готові!

Доброго дня, шановні присутні, любі учні. Я рада бачити вас під час знайомства з історією та бажаю вам успіхів не тільки під час роботи на уроці, але й протягом всього робочого дня та тижня.

Пропоную вам зранку розім’ятися та налаштуватися на урок.

2. Метод «Покажи свій настрій».

ÐÐ°ÑÑÐ¸Ð½ÐºÐ¸ Ð¿Ð¾ Ð·Ð°Ð¿ÑÐ¾ÑÑ Ð½Ð°ÑÑÑÑÐ¹

ІІ. Актуалізація опорних знань

Фронтальне опитування:

Що таке «хронологія»?

Скільки років у столітті?

Скільки років у тисячолітті?

Робота з хронологією. Гра «Сніжинка».

На дошці намальована хмаринка, на якій прикріплено папірці-сніжинки, на яких зазначено дати.

Зняти папірець з «хмаринки», визначити століття, до якого належить запропонована дата, і прикріпити на лінії часу та розв’язати задачу.

ІІІ. Мотивація навчальних досягнень.

Слово вчителя.

Діти, перед вивченням нової теми, я хочу щоб ми з вами прочитали уривок з української народної казки «Дідова дочка й бабина дочка» ( текст уривка у кожного учня на парті).

Ото йде та йде дідова дочка дуже великим лісом, коли стоїть яблунька, така зарощена бур'яном, що й не видко, та й каже:

— Дівонько-голубонько, обчисть мене, обханюч мене — я тобі у великій пригоді стану!

От дідова дочка закотила рукави, обполола, обханючила і пісочком обсипала; яблунька подякувала, дівчина пішла далі.

Ото схотілось їй пити. Вона зайшла до криниці, а криничка їй говорить:

— Дівонько-голубонько, обчисть мене, обханюч мене — я тобі у великій пригоді стану!

От дівчина обчистила, обханючила і пісочком обсипала; криничка їй подякувала, вона пішла далі.

Коли стоїть піч, і така облупана, а біля неї глина лежить. Ото й каже піч:

— Дівонько-голубонько, обчисть, мене, обмаж мене — я тобі у великій пригоді стану!

От дівчина замісила глину, полізла у піч, обчистила, обмазала; піч їй подякувала, дівчина пішла далі.

Запитання:

Як ви думаєте, що в цьому уривку є фантастикою, видумкою ? (яблуня, криниця і піч розмовляють людською мовою).

Слово вчителя.

Ви добре знаєте, що таке буває тільки в казках. Але тепер подивіться на речі, які прийшли до нас із нашого шкільного музею і зручно розташувалися у нас на парті (монетки, глиняні горщики, глечики, гільзи від патронів, чорнильниці, рушники, касети та платівки) і подумайте, чи можуть вони нам щось сказати?

Уважно роздивившись кожну із цих речей, вислухавши ваші відповіді, приходимо до висновку: речі теж уміють говорити, допитливим учням вони повідають багато таємниць про свою добу, про своїх хазяїв і про свою долю.

Оголошення теми і завдання уроку.

Отже, темою нашого сьогоднішнього уроку є Історичні джерела та їх різновиди.(відкриваємо зошити записуємо число тему уроку)

Після цього уроку учні зможуть:

пояснювати й розрізняти види історичних джерел;
наводити приклади історичних джерел;
висловлювати власні судження про історичні джерела та їх різновиди.

Епіграф уроку

Той, хто не знає свого минулого,

не вартий майбутнього.

М.Рильський

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. План уроку.

1. Історичні джерела

2. Види історичних джерел

2. Вступне слово вчителя

Щоб історію писати, треба так багато знати

І літопис прочитати, що монах давно писав.

Документи повивчати, ті, що князь колись складав.

І послухати легенди, давні вірші і казки.

Сиві думи, що складались всім народом залюбки,

Роздивитись дивний посуд, і прикраси, і взуття.

Дивний одяг, що носили наші предки за життя.

Все зробив історик вправно, все читав і розглядав

І завзято та докладно нам історію писав.

Що ж йому допомогло? Історичне …(джерело)

Історичні джерела.

Завданням історика є відтворення картини минулого. Щоб дізнатися про події минулого, історики звертаються до історичних джерел. Учені досліджують, порівнюють їх, роблять висновки. Адже саме історичні джерела є відображенням минулого, без яких це минуле неможливо відтворити.

3. Словникова робота.

Історичне джерело – це письмові документи, предмети, будівлі та інші пам’ятки, які відображають історичні події та явища .

4. Запис у зошит.

Вправа «Археолог». Давайте уявімо себе археологами. Що нам потрібно для роботи.

Пояснення історичних джерел

Речові джерела - пам'ятки матеріальної культури – археологічні знахідки (знаряддя виробництва, предмети побуту, монети тощо), архітектурні пам'ятники;
Писемні джерела – записи на папірусі, на папері, письмові документи, малюнки;
Усні джерела – народні пісні, перекази, казки, легенди, народні прислів'я, приказки та ін.

Про що історикам можуть розповісти зброя, глечик, одяг, легенда?

Види історичних джерел

Речові Усні Писемні

А тепер давайте уявімо себе істориками та розкладімо наші експонати по видам джерел.

5. Бесіда про зберігання історичних джерел

Усні або етнографічні джерела зберігаються в народі. Переходять з покоління в покоління.

Письмові зберігаються в архівах та бібліотеках.

Речові або археологічні зберігаються в музеях.

Зображувальні в музеях та галереях.

6. Фізкультхвилинка.

Ми вже дещо втомилися слухати і виконувати завдання, тому пропоную провести фізкультхвилинку, яка не тільки допоможе нам розім’ятися, а й сприятиме повторенню вивченого матеріалу.

Працюємо за методом «Займи позицію» + фізкультхвилинка. Учні повинні виконати певні дії : «ТАК» - піднімаєм руки вверх,«НІ» - перед собою.

Історія – це наука про минуле людства.
Хронологія – це наука, яка вивчає розкопки.
Історичне джерело – це письмові документи, предмети, будівлі та інші пам’ятки, які відображають історичні події та явища .
Ми проживаємо на західній Україні.
Історична карта – це зображення із сімейного альбому.
Нове літочислення розпочинається від народження Ісуса Христа.
Легенда карти – це умовні позначки на карті.
2018 рік – це 21 століття.

Дидактична гра «Чи правда, що…»

1. Перші історичні карти зявились у давнину? (так)

2. На історичні карті позначають напрямки воєнних походів? (так)

3. Землі, розміщені за горами Карпатами, називаються Запоріжжя? (ні, Закарпаття)

4. Умовні позначення, зображенні на карті, називають її легендою? (так)

5. Геральдика – наука, що досліджує герби? (так)

6. Назва «кімерійці» походить від фінікійського слова «камер»? (так)

7. Історія, це наука, що вивчає майбутнє людства? (ні, минуле)

8. Назва регіону Поділля походить від слов’янського слова «діл» – «пониззя, рівнина між горами»? (так)

V. Повторення вивченого матеріалу

Метод «Історична абетка».

Для проведення гри «Історична абетка» на дошці прикріплюється українська абетка. Вчитель показує літеру, учні називають слова, що стосується історії і починається на вказану літеру.

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

Рефлексія . Вправа «Хвилинка»

Розкажіть протягом однієї хвилини, про що йшлося на сьогоднішньому уроці. Якщо ви зупинитеся або припуститеся помилки, слово перейде до іншо¬го учня.