Спочатку в Олімпійських іграх брали участь жителі  кількох міст Стародавньої Греції, пізніше люди з'їжалися на них з усіх куточків країни.

Проходили ігри у стародавньому місті Олімпія, тому вони й стали називатись Олімпійськими. Спочатку Олімпійські ігри були не лише спортивними змаганнями. Це було свято спорту та мистецтва, на якому атлети змагалися у різних видах фізичних вправ, промовці змагалися у красномовстві, музиканти виконували свої найкращі твори, а поети читали вірші. Згодом у програму Олімпійських ігор Стародавньої Греції почали входити лише спортивні змагання.

Олімпійські ігри проходили раз на чотири роки і були настільки значущою для стародавніх греків подією, що на час їх проведення у всій країні оголошувалося перемир'я і припинялися всі війни.

Для участі в олімпійських іграх були встановлені правила. Так, у них не могли брати участь жінки, раби, іноземці, злочинці.

Одного разу з'ясувалося, що відомого кулачного бійця тренувала його мати, одягнувши чоловічий одяг, відтоді спортсмени та тренери були зобов'язані на змаганнях бути повністю голі.

На Іграх заборонялося порушувати правила, наносити каліцтва та застосовувати нечесні прийоми у боротьбі. Проводили та судили Ігри елланодики. Вони були і суддями і тренерами. 10 місяців спортсмени тренувалися у себе на батьківщині, а згодом ще один місяць в Олімпії під керівництвом тренерів.

Перші тринадцять ігор проходили лише у змаганнях на один стадій, тобто у бігу на дистанцію. Дистанція для бігу дорівнювала 600 ступням, що становило один стадій – 192 метри

27 сантиметрів. Звідсци з'явилося слово стадіон.

З 724 року до н. е.,

програма Олімпійських ігор у Стародавній Греції дещо змінилася і атлети почали змагатися у подвійному бігу на дистанцію близько 385 метрів.

720 року до н. е.,

додалося ще одне змагання - п'ятиборство, яке у греків називалося «пентатлон». У пентатлон входили біг, стрибки у довжину, метання списа та диска, боротьба.

688 року до н. е.,

ще через сім Олімпіад, до програми додалися кулачні бої.

Ще через 12 років – змагання на колісницях.

648 року до н. е., 

на     33-й    Олімпіаді, список   програми поповнився панкратіоном. Це був найважчий і найжорстокіший вид ігор, що представляв собою кулачний бій, де учасники були в бронзових ковпаках, одягнених на голову. На їхні кулаки були намотані шкіряні ремені. Сутичку не закінчували, поки один із борців не приймав рішення визнати себе переможеним.

632 року до н. е.

до програми Олімпійських ігор було включено юнацькі змагання. Диск для метання у юнаків був легшим, ніж у дорослих, а дистанція бігу становила половину бігової доріжки стадіону.

Першим переможцем Ігор став атлет Короїбос із міста Еліди.

Також на знайдених грецьких колонах із мармуру можна побачити імена інших уславлених переможців Ігор.

У бігу це Леонідос із острова Родос, у боротьбі – Мілон із міста Кротона.

Олімпійські ігри у Стародавню Грецію тривали навіть після захоплення грецьких

земель Римом, до 394 року нашої ери, доки їх

заборонив римський імператор Феодосій I.