What we'll discuss
Стародавні Олімпійські ігри проходили в
Олімпії з 776 року до н. е. і продовжували проводитися навіть після захоплення грецьких земель Римом,
у середині 2-го століття до н.е.
Після завоювання Стародавньої Греції римлянами було порушено один із
основних олімпійських принципів, що допускав участь в Олімпійських іграх виключно громадян Греції.
наприклад* З приходом римлян серед
переможців виявилися навіть деякі римські імператори (у тому числі і Нерон, який «виграв» скачки на колісницях, запряжених десятьма кіньми.
Таким чином, коли правили римляни Олімпійські ігри стали багатонаціональними. Тепер право змагатися отримали люди інших національностей – практично всі, хто населяв величезну Римську імперію, що розтяглася
від Північної Африки до Близького Сходу та
Західної Європи. На Олімпійських іграх стали з'являтися атлети з Сирії, Олександрії,
Вавилону, стародавньої столиці Вірменії, жителі майбутніх Франції та Німеччини.
Але незважаючи на розширення складу учасників,
Олімпійські ігри стали втрачати своє значення і перетворилися на змагання місцевого
масштабу. Однією з причин втрати Олімпійськими іграми їхньої колишньої популярності історики
називають загальний занепад грецької культури.
Римляни сприймали спорт виключно як видовище, а дух змагань Олімпіади їм не був цікавий. Тому
поступово Ігри втрачали колишнє значення і суть, перетворюючись зі спортивного змагання на суто
розважальний захід, у якому брали участь переважно атлети-професіонали. Олімпійські ігри стали, по суті, колекціонуванням перемог з боку олімпіоніків.
Олімпійські ігри були заборонені – як «пережиток язичництва» – римським імператором Феодосієм I, який насильно насаджував християнство.
Його спадкоємець Феодосій II за кілька десятиліть видав декретиву про руйнування язичницьких храмів. Так було зруйновано храми в Олімпії. А пізніше завершили руйнування Олімпії сильні землетруси та повені, які поховали її під товстим шаром мулу.
Після руйнування Олімпії ідея Ігор була забута більш як на півтори тисячі років.
Тільки 1894 року французький барон П'єр де
Кубертен виступив ініціатором відродження Олімпійських ігор.
Цій шляхетній справі він присвятив півстоліття свого життя. 23 червня 1894 року було ухвалено рішення про відродження
Олімпійських ігор та створено Міжнародний олімпійський комітет (МОК).
Перші Ігри сучасності відбулися 1896 року у Греції