Історія церкви. Історія її існування

Матеріали до 100-річчя Кетрисанівської Свято-Троїцької церкви.

Село Кетрисанівка виникло в другій половині XVIII ст.. Після російсько-турецької війни почалося заселення краю вихідцями з північних і східних областей та Росії. Утворилося ряд хуторів які злилися і утворилося село Кетрисанівка. Новоолександрівка утворилася в 1888 році. Є відомості, що ХІХ столітті в селі діяла церква – дерев’яна, але вона згоріла.

Будівництво даної церкви розпочалося в 1902 році. Кошти виділили поміщики Свірчевська, Кобза та батько Троцького Бронштейн.

Свірчевська мала 1000 десятин землі (володіння були в Червонопіллі та Отрадній).

Кобза мав 400 десятин землі в Мирному.

Бронштейн – землю мав у Новомиколаївці, Степівці.

Свірчевська мала 3 цегляні заводи (розміщені за Отрадною Долиною). На цеглі з якої було побудовано церкву є клиймо – букви С, К , Б.

Будівництво церкви було завершено в 1907 році і вона освячена на Троїцю.

Після церкви Свірчевська і Мохортов побудували в селі ще приміщення школи у УПШ 3-річна. Почала працювати в 1912 році. Художні і позолотні роботи в церкві виконував Лебедєв Василь Петрович – художник, фотограф, вчитель німецької мови, креслення, малювання і вів майстерню (був такий інструмент 1866-1940 рр.).

В тридцяті роки почалося гоніння на церкву. Була закрита. В 1932 році в  Кетрисанівці, як найбільш революційному селу кіровоградського краю було виділено преміальний фонд для будування приміщення школи, в сумі 5000 карбованців. Грошей на будівництво не вистачало, місцева влада вирішила зняти з церкви один (більший) купол. І на цьому куполі були колоколи 1,5-тоннік, 1-тоннік, 0,5-тоннік. Дзвін колоколів було чути по всій округі та далеко за межами села. Розрахунки були такі, що цегли вистачить. Але під час розбирання значна частина цегли була пошкоджена. Так як вона будувалася на самих яйцях розчин не розбивався, а билася лише цегла. Так що стіни школи вигнали лише від фундамента по вікна. В приміщенні церкви відкрито сільський клуб. Після захоплення села німцями церква діюча. Повернувся отець Володимир і проводив службу. Деякий час церква діяла і після війни, проте у 50-х роках знову закривається. В приміщенні церкви роблять склад сільськогосподарської продукції колгоспу 40-річчя Жовтня.

1988 рік церква реставрірувана до 1000-ліття запровадження християнства на Русі.

Місцеве господарство колгоспу 40-річчя Жовтня виділив кошти в сумі 100 тисяч карбованців. Роботи виконувала бригада з Тернопільщини. Голова колгоспу Бергер Сергій Володимирович, секретар парткому Гаранін Василь Петрович і голова сільської ради Саршов Олександр Дмитрович. Поставлено на куполі хрест. За поставлення хреста на бюро райкома чуть не зняли з роботи Бергера Сергія Володимировича.

1994 році церкву освячено Архієпискупом Васілієм. Церква передана з балансу господарства на громаду. За даний період дуже багато зроблено по благоустрою території та внутрішньої частини храму.