Історія людської душі в романі П. Загребельного «Я, Богдан…».

Про матеріал

Інтегрований урок з української літератури та історії України має за мету поглибити знання учнів про письменника Дніпропетровщини П. А. Загребельного та його історичні твори; ознайомити з романом-сповіддю «Я, Богдан…», розкрити своєрідність змалювання психологічного портрета Богдана Хмельницького, унікальність національної літератури, повернення їй втраченого престижу; плекати у читача почуття патріотизму, гордості за історичне минуле України та її мужніх героїв-оборонців .

Перегляд файлу

Тема. Історія людської душі в  романі П. Загребельного «Я, Богдан…».

 

Мета:  поглибити знання учнів про письменника Дніпропетровщини

П. А. Загребельного та його історичні твори; ознайомити з романом-сповіддю «Я, Богдан…», розкрити своєрідність  змалювання психологічного портрета Богдана Хмельницького,  унікальність національної літератури, повернення їй втраченого престижу; плекати у читача почуття патріотизму, гордості за історичне минуле України та її мужніх героїв-оборонців .

 

Тип уроку: інтегрований урок з української літератури та історії України з елементами рольової гри та використанням ІКТ.

 

Форма проведення: урок позакласного читання.

 

Обладнання: виставка книжок історичної романістики письменника, портре­т П. Загребельного, епіграф уроку, мультимедійна презентація «Військові походи Б. Хмельницького», фрагмент документального фільму «Богдан Хмельницький», легенди.

 

 

Форми і методи роботи: робота в малих групах, дослідження, обробка даних, рольова гра «Зустріч з письменником», вправа «Асоціації».


Теорія літератури: історична правда і художній вимисел.

 

 

 

                                                    Перебіг уроку

І. Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Продовжіть речення: «Сьогодні я вірю в те, що…».

 

ІІ. Епіграф уроку:

 

Все, що я досі написав і що напишу,

у мене тільки про одне:

про збереження людської особистості,

людини як найбільшої коштовності …

                                               П. Загребельний

 

ІІІ. Організаційна частина.

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

 

Учитель української літератури.

Послухаємо легенду про козака Носа.

(Учениця розповідає легенду про походження прізвища Загребельний)

У 17 столітті жив був запорізький козак Ніс, що мав ім’я Павло. І ось козацтво вирішило обрати Носа надзвичайним і повноважним послом Запорізької козацької республіки, акредитованим при дворі французького короля Людовіка 14. Людовіку обіцяли за покровительство Польщі всю Україну. Козаки дали наказ новоспеченому послу: «А пошли ти, Павле, того короля під три чорти!» Що і зробив козак. Французи перетлумачували кожнісіньке слово своєму королю, і він тільки й чув: «Сакребльо! Сакребльо!», що й означає по-французьки «Чорти його бери». Король вирішив, що прізвище цього дивного велетенського чоловіка Сакребльо, і звелів відписати польському королеві, що відмовляється від такого дарунка, посилаючись на козака Сакребльо. А на Січі відтоді й прозвали Павла Сакребельним або ж, керуючись законами мови і пам’ятаючи про таку гідротехнічну споруду, як гребля, - Загребельним. Скільки в цій розповіді правди, скільки суб’єктивного домислу, вирішувати вам.
Учитель. Що ви можете сказати про дану легенду?
Учень. Можливо, цей козак був далеким предком Загребельного, і саме від нього Павло Архипович перейняв любов до батьківщини, і бажання вивчати історичне минуле України. «Україна – як скіфське золото в таємничих курганах: ще не знана світові», - писав автор прекрасних історичних творів.


V. Повідомлення теми, мети та епіграфа  уроку.

ІV . Пояснення нового матеріалу.

Учитель української літератури.

 Нам вдалося запросити на зустріч історичного романіста ХХ століття Павла Загребельного.

Рольова гра «Зустріч з письменником».

(Демонструються слайди «Портрети П. Загребельного»)

Запитання для проведення інтерв'ю:

1. Павле Архиповичу, ви народилися у 1924р. в селі Солошиному на Полтавщині, там же закінчили середню школу. Ваші перші літературні вчителі?

2. Життя посилало Вам багато випробувань, особливо в молодості. Яке з них було найтяжчим?

3. Ваші перші літературні спроби, їхня тематика?

4. Які вимоги Ви ставите до справжнього романіста? (Відповідь: Романіст — це філософ, блискучий ерудит, знавець мови і літератури, який вибудовує цілий світ, заселяє його людьми, дає йому закони, творить світ людей, речей, часів).

5. Що ви вважаєте своїм найвагомішим внеском в українську літературу XX століття? (Відповідь: Історичні романи: «Диво», «Первоміст», «Смерть у Києві», «Євпраксія», «Роксолана», «Я, Богдан»).

6. Павле Архиповичу, який із Ваших історичних романів Вам найдорожчий? (Відповідь: «Я вважаю, що головний мій роман «Я, Богдан». В нього закладено багато моїх роздумів, почуттів і розумінь. Це козацькі часи, але я писав про речі вічні...»)

7. Богдан Хмельницький — це герой поразки чи герой перемоги? З яким відчуттям ви писали його образ?

 (Відповідь: «По-перше, коли він створив державу, то це — герой перемоги. Ніхто не піднявся до таких вершин, як Богдан. Але це не означає, що він тільки на висоті... Гадаю, кожна велика людина велика й тоді, коли вона не лише у своїй величі показана. Але і в своїх падіннях, і в горі, і в стражданнях, і в муках, — від того стає ще більшою») .

Учитель історії України.

  Коментує історичну епоху, відображену в творі П. Загребельного «Я, Богдан» .

 

     З 1648 по 1654 рік в Україні тривала національно-визвольна війна українського народу на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким проти влади польської шляхти. І саме Б. Хмельницький зробив рішучий поворот у багатовіковій боротьбі Русі з Польщею, але Переяславська угода в березні 1654 року з московським урядом розтоптала всі здобутки і сподівання українського народу, а Україна потрапила в кабалу до Росії на цілі віки).

(Демонструє слайди героїчних подвигів Б. Хмельницького).

Група істориків.

  1. Богдан Хмельницький (1595-1657) – український гетьман, видатний державний і військовий діяч, керівник Національно-визвольної війни українського народу проти польсько-шляхетського гніту ( 1648-1657). Під його командуванням українське народне військо здобуло перемогу під жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями (1648), Батогом (1652).
  2. Почав створювати українську козацьку державу, яка пізніше одержала назву Гетьманщина. Будучи вже хворим, погодився на обрання гетьманом свого сина Юрія, який не зумів продовжити справу батька. Із гетьманування Юрія почався занепад української державності («Руїна»).

Учитель української літератури.

      До сьогоднішніх днів ставлення до постаті Б. Хмельницького залишається неоднозначним. Людина високих чеснот, історична особа, велич і слава якої безсумнівні, вождь нації звинувачується у зраді інтересів українського народу. Справді, тільки до великих людей буває і велика любов, і велика ненависть. Але Павло Загребельний по-особливому ставиться до свого героя: «Богдан для мене в цьому романі — і велика неповторна особистість, але водночас і якась незвідана сила, досі ще не розгадана ніким, щось ніби найвище скупчення народної геніальності у всьому: в розумі, обдарованості, буйнощах, нестримності натури, в універсалізмі характеру». До того ж твір має оригінальну, незвичну форму. Це роман-монолог, роман-сповідь, у якому головний герой не просто розповідає сам про себе, а мовби проживає життя перед нашими очима, намагається самому собі пояснити ті чи інші вчинки, не приховуючи свої вади та слабкості.
 


Метод«Мікрофон».

• У якому часовому просторі відбуваються події роману?


Відповідь. 1648 по 1654 рік
 

• Хто є головним носієм проблем твору?
Відповідь . Гетьман Запорізької Січі  Б. Хмельницький.
 

Учитель української літератури.

Тепер слово надається творчій групі, яка вивчала постать Богдана Хмельницького як історичного, так і літературного героя.

• Яким ви знали і уявляли Богдана Хмельницького до читання цього роману?
Відповідь.

1. Зіновій Хмельницький народився 27 грудня 1595 року в Чигирині. А оскільки це був третій день різдвяних свят, коли вшановувалася пам'ять святого Федора Начертаного, то по святцях він отримав імя Богдан

(переклад грецького імя Федвр, Богом даний). Його батько, Михайло Хмельницький, прибув у Чигирин як представник польського магната Івана Даниловича, у якого перебував на службі. Старий Хмельницький служив тут осадчим, тобто засновником нових поселень. Згодом дослужився до підстарости і став Чигиринським сотником. За старанну службу Данилович у 1616 році наділив його пущею на правому березі річки Тясмин за 14 км. від Чигирина, де Михайло Хмельницький заклав хутів Суботів.

2. Є підстави вважати, що Богдан Хмельницький розпочав своє навчання спочатку вдома, потім продовжив в одній з приходській шкіл Києва. Коли ж у 1608 році польський гетьман і канцлер, ревний єзуїт Станіслав Жолкевський заснував у Львові латинську школу для підготовки в ній служителів Ватікану, у тому числі і з дітей православних, він запропонував Михайлу Хмельницькому, який служив до Даниловича в нього, віддати туди Богдана. І той не посмів відмовитися.

3.Після закінчення навчання повернувся в Чигирин ( через 5 років). Служив у кінній сотні свого батька і разом з ним брав участь у битві під Цецорою проти турецьких військ у 1620 році. Богдан Хмельницький пройшов складний шлях від писаря до гетьмана України, яким був обраний 19 квітня 1648 року на Запоріжжі.

     Були успішно виграні битви і під Пилявцями (1648), і під Зборовом (1649), і під Батогом (1652), і під Жванцем (1653). І це незважаючи на поразку під Берестечком (1651), Хмельницький проявив себе у цих битвах справжнім новатором і носієм передових ідей у воєнному мистецтві.

Учні-фольклористи. (Розповідають легенди)

На горі, де зараз церква, жив собі дід з бабою. Біля них ріс густий-густий хміль. У діда й баби не було дітей, і вони по цьому журилися. Якось ранком вийшов дід з хати, почув ніби дитячий голос. У густому-прегустому хмелі він знайшов хлопчика. Дитина лежала перед ним, а на голові в неї сяяло сонце. Дід перехрестився, взяв дитину і поніс до хати, а сонце теж пішло за ним. Тільки дід увійшов у хату, як побачив, що  стіни розступилися, і на місці старої хати виросли палати, і в усіх палатах ясно-ясно стало.

     Дід і баба назвали цю дитину Богданом Хмельницьким, бо вони думали, що сам Бог послав їм цю дитину, яку вони знайшли у хмелю. Так говорить народна легенда.

 

 А я хочу розповісти легенду про смерть Богдана Хмельницького.

     Богдан Хмельницький був за рідного батька і за брата козакам: дуже його козаки любили.

    А як помер Богдан, то козаки обливалися сльозами і поховали його у стіні церкви-кріпості. А шляхта польська зраділа, що вже немає Богдана, і вирішила з нього хоч з мертвого познущатися. Вона хотіла відмурувати тіло гетьмана, спалити і попіл за вітром пустити. Дізнались про це козаки, і один козак відмурував тіло з стіни і з священиком перенесли та замурували в стіну Михайлівської церкви, щоб ніколи не поглумилися над Богданом вороги.

 


Учитель української літератури.

Яким він постав перед вами зі сторінок роману?

 

Відповідь. Перед нами у романі Богдан Хмельницький є втіленням таких рис характеру як
людина, у якої є неабияка сила волі , йому притаманні доброта, рішучість ,відчуття обов'язку, патріотизму, але водночас і жорстокості по відношенні до ворога,чесність,
ввічливість,щедрість, толерантність, порядність , гуманність, розсудливість,

жертовність, кмітливість та .оптимізм
 

На дошці запис:

Риси характеру людини

сила волі

доброта

рішучість

відчуття обов'язку

патріотизм

чесність

ввічливість

щедрість

толерантність

порядність

гуманність

розсудливість

жертовність

кмітливість

оптимізм

• На дошці записані слова Ліни Костенко, сказані про Богдана Хмельницького в 1967 році у романі «Берестечко», який перегукується з «Я, Богданом»:

Нехай стократно помилявся,

Нехай накликав татарву, —

О, не за себе я молився

І не за себе ж я живу

Поміркуйте, чи можуть ці слова бути поетичним епіграфом до монологу-сповіді «Я, Богдан»?

 

VІІ. Закріплення вивченого матеріалу.

Робота в малих групах.

Кожна учнівська група отримує по кілька карток. Потрібно проаналізувати текст, охарактеризувати вчинки, міркування, плани, дії Богдана Хмельницького і зробити висновки про риси характеру гетьмана.

 

Картка № 1

«Коли потрапив я до бусурманських лабетів після нещасливої битви під Цецорою, то сам турецький капудан-паша вражений був моїм знанням аж семи мов і зняв мене з галери, приділивши до свого двору в Стамбулі» [1; 45].

Картка № 2

«Я виїхав з Суботова, благаючи людей, землю й небо, щоб полишили мене з моєю раною, що несподівано заятрилася в серці, їхав, вслухаючись у свій біль, але вже за Россю, коли сказав хлопцям завернути на знайомий мені здавна хутір і не знайшов того хутора, тоді вжахнувся і спитав: чи ж маю право на власний біль і чи можу вслухатися в нього і не чути стогону й зойку землі моєї?» [1; 65].

Картка № З

«Так і про мене. Ніхто нічого не відав до Жовтих Вод. Мовляв, ображений і упосліджений втік на Січ, довкола нього зібралася сірома й відчайдухи... Оце так: запалив душі заволок запорозьких, і вони миттю обрали мене гетьманом своїм! Чи коли бачено таку чудасію?» [1;92].

Картка № 4

«Досі посилав людей на смерть і не думав про це. Втрати, милосердя — не відав таких почуттів. Ніжність? Це було смішно для гетьманської суворої душі.

Тепер власне горе вдарило і приголомшило, і відкрилося те, що було навіки закрите для невразливого мого серця, отупілого й зачерствілого од видовищ смертей, руйнувань і нищень.

Полководці, володарі, пам'ятайте про втрати! Людське життя — найвища цінність на світі! Не забувайте про ніжність серед гарматних громів, думайте про милосердя, заносячи руку для покари!» [2; 292].

VІІІ.. Підсумок уроку.

Перегляд фрагменту документального фільму про Б. Хмельницького.

Підсумкове слово вчителя.

Учитель української літератури.

Павло Загребельний — письменник-інтелектуал. «Стиль П. Загребельного бурхливий, оригінальний, з активним авторським особистим началом, вільною, розкутою, а то й ексцентричною манерою розповіді, що насичена найрізноманітнішою інформацією, парадоксами, коментарями з тою чи іншою емоційною барвою. Тут і винахідливість літературного вимислу, фантазії, і взагалі схильність до згущення фарб».

Ці своєрідні особливості стилю письменника ми мали можливість відзначити, працюючи над змістом роману «Я, Богдан».
 

ІХ. Домашнє завдання.

 Перша група: твір-роздум: «Моя оцінка діяльності гетьмана Богдана Хмельницького»,

 II група скласти  опорну схему для розповіді про життєвий і творчий шлях Павла Загребельного,

 III група:  виписати  з роману «Я, Богдан» афоризми і прокоментувати  їх.
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
До підручника
Українська література 11 клас (Міщенко О.І.)
Додано
28 червня 2018
Переглядів
251
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку