"Історія народу в пісні" урок музичного мистецтва №9 в 5 класі

Урок музичного мистецтва №9 в 5 класі

Тема: Історія народу в пісні

Мета :розкрити жанрову своєрідність українських народних дум та історичних пісень; розвивати вокально – хорові навички, образне мислення, уяву, творчі якості, емоційно-чуттєве сприймання;виховувати інтерес і повагу до героїчного минулого українського народу, почуття патріотизму.

Музичний матеріал: українська народна пісня «Дума про козака Голоту», українська народна пісня «Засвіт встали козаченьки»; М.Лисенко, Інтродукція з опери «Тарас Бульба»; українська народна пісня «Ой на горі та й женці жнуть».

Обладнання: музичний інструмент,  комп’ютер, ілюстрації до музичного твору та пісні, портрет М. Лисенка, М.Гоголя, презентація та відео.

Основні поняття для засвоєння: історичні пісні, думи, інтродукція, кобза.

Твори, що вивчаються на уроці:  Українська народна пісня «Засвіт встали козаченьки».  М. Лисенко. Інтродукція з опери «Тарас Бульба».  Українська народна пісня «Ой на горі та женці жнуть» — розучування

Тип уроку : введення в тему.

Хід уроку

1. Організаційний момент.  Учні входять до класу під звучання інтродукції до опери «Тарас Бульба» М. Лисенко.  Музичне вітання.
2. Актуалізація знань.

Українська музична культура має багату історію. Найбільшим скарбом є народна пісня. Недарма, українську пісню називають душею народу.

• Що таке українська народна пісня ?
• Як до наших часів дійшли українські народні пісні? Пригадайте, розгадуючи кросворд « Жанри пісень»

• Про що ми можемо дізнатись з українських пісень?
• Чому ми вивчаємо українські народні пісні?
• Яку роль відіграють народні пісні в вашому житті?

3. Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Тема нашого уроку «Історія народу в пісні». На сьогоднішньому уроці ми поговоримо про українську народну пісню , що є своєрідним літописом нашого народу; познайомимось з жанрами української народної пісні – думами та історичними піснями, розкриємо їх жанрові особливості та тематику. Про історичне минуле ми можемо дізнатись не лише з археологічних розкопок, а й з українських народних пісень .

Саме тому епіграфом до нашого уроку стануть рядки українського Кобзаря Тараса Григоровича Шевченка  :

“Наша пісня, наша дума

 Не вмре, на загине…

 От де, люди, наша слава,

 Слава України”.

Українська музична культура має багату історію. Національну спадщину складають народні пісні та обряди , неповторні мелодії танців, шедеври інструментальної музики. Але найбільшим скарбом є українська народна пісня, що за своїм значеням у житті народу, тематикою, сюжетом і музичними особливостями поділяється на багато різноманітних жанрів. Своєрідним символом національної історії та культури , літописом українського народу є думи та історичні пісні, з якими ми сьогодні познайомимось.

Думи як жанр з’явилися в 15 ст., а джерелом їх виникнення стали величальні пісні  і ХІ столітті, їх складали на честь князів , змальовували їхні походи, битви та подвиги. У ХVІІ столітті тематика змінилась на драматичні сторінки з життя народу , відвагу та боротьбу з ворогом . Адже хоч наші люди і були мирними хліборобами , на нашу країну постійно вели напади сусіди, тому кордони потрібно було оберігати від загарбників і такими мужніми людьми виявились козаки.

Творцями і виконавцями дум були мандрівні співці-кобзарі, які супроводжували свій спів грою на музичному інструменті кобзі  або бандурі чи лірі.

(Презентація. Перегляд фотографій музичних інструментів . Слухання звучання музичних інструментів та порівняння між собою кобзи і бандури.  Діаграма «Венна»)
Будова думи: заспів, власне дума з ліричними відступами і кінцівка (славослів’я).

В історичних піснях, котрі з’явилися у ХVст., оспівували історичні події, про безіменних та реальних осіб , про боротьбу українського народу з поневолювачами. Про повстання. Твори мають куплетну форму та виконуються здебільшого чоловічим хором у маршовому характері без музичного супроводу (а капела), так і з супроводом.

Музичний словник. Запам’ятайте:

Думи  - українські народні твори ліро-епічного жанру, які виконували мандрівні співці-музики:кобзарі, бандуристи, лірники.

Історичні пісні — твори, присвячені історичним подіям або героям української історії.

А капела (a cappella) — виконання пісні без інструментального супроводу, голосом.

Кобза – український струнний щипковий музичний  інструмент

Кобзарі – українські народні співці, які супроводжували свій спів грою на кобзі або бандурі.

Зараз ви послухаєте пісню « Засвіт встали козаченьки», яку написала полтавчанка , дівчина з народу Маруся Чурай. За народними переказами пісня «Засвіт встали козаченьки» була складена під час визвольної боротьби українського народу проти польської шляхти під проводом Богдана Хмельницького. Піднявся на боротьбу з польськими поневолювачами і Полтавський полк, в якому начебто служив коханий Марусі – козак Григорій. Для дівчини розлука з коханим стала важким ударом. Тому складена нею пісня сповнена болю і страху перед невідомим.

Саме «Засвіт встали козаченьки». Це вже потім з’явився варіант пісні «Засвистали козаченьки». Утім так і вимовляти легше , і не порушується задум пісні , бо у війську Запорозькому свист був не тільки певним сигналом, а й закликом до бою, до звитяги.

Послухайте твір та проаналізуйте за таким планом.

• Чим особливі українські історичні пісні?
• Що вас вразило у звучанні чоловічого хору? Яким був його тембр?
•  Який настрій викликала у вас прослухана музика?

Слухання пісні «За світ встали козаченьки» та аналіз пісні (відповіді учнів)

Випереджувальне завдання « Навчаючи вчуся»  - біографія композитора Микола Віталійович Лисенко та письменника Михайла Гоголя.

В основі опери лежить повість М.В. Гоголя «Тарас Бульба». Тема твору- національно-визвольна боротьба українського народу проти поневолювачів. Головні герої – Батько Тарас та два сини- Андрій та Остап , які їдуть на Запорізьку Січ, боронити кордони рідної землі. В інтродукції композитор використовує мелодію пісні «Засвіт встали козаченьки».

Музичний словничок. Запам’ятай:

Інтродукція – невеликий оркестровий розділ на початку опери, вступ до прологу або першої дії.

Слухання музики. М. Лисенко. Інтродукція з опери «Тарас Бульба».

Аналіз музичного твору.

1. Як змінилась українська народна пісня в інтродукції М. Лисенка? Розкажіть про свої враження.

2.  Чим відрізняється вокальний твір від інструментального?

3.  Які інструменти виконували історичну пісню? Пригадайте скарбничку композитора й опишіть засоби виразності цього твору.

4. Який настрій викликала у вас прослухана музика? Розкажіть про це.

(Відповіді учнів: Вокальний твір перетворився на інструментальний .

Мелодія пісні , яку використав композитор , набула більшого масштабу.

Мелодія пісні використана щоб підкреслити козацький дух українського народу.)

Розгляньте картину невідомого художника «Козак Мамай», на якій зображено ідеалізований образ козака.

 Це захисник українського народу, степовик, мандрівник, воїн, мудрець, казкар в одній особі. Його «портрет» можна було побачити в українських оселях поряд з іконами.

Творче завдання: 1.  Який музичний інструмент зображено на картині ?

2. Добери музику, яка б була співзвучна із цим живописним твором.

3. Опиши свої враження від картини.

Перегляд відео про острів Хортицю та Хотинську фортецю.

• Острів Хортиця згадується істориками ще у IX—XIII ст. , коли торгівля між Північно-Західною Європою й Азією та Середземномор'ям велася дніпровським шляхом («із Варяг у Греки»). Подорожні приставали до Хортиці, де біля священних дубів приносили жертви своїм богам. До наших часів збереглося язичницьке святилище. На острові також зупинялися й київські князі: Аскольд (860 рік), Олег (907), Ігор (941), Святослав (971), Володимир (1044), коли ходили війною на Візантію. У свідомості українців Хортиця нерозривно пов'язана з запорізькими козаками. Оспіваний у думах і переказах острів перетворився на історичний і поетичний символ. На острівці Мала Хортиця містилася перша з відомих Запорізьких Січей — фортеця князя Дмитра Вишневецького (Вайди). 1557 року він двадцять чотири доби витримував облогу татарського війську Давлет-Гирея. Тепер Хортиця —- державний заповідник, не лише історичний, а й природний, зі своєрідними ландшафтами і унікальним рослинним світом. Та навіть назви природних пам'яток тут нагадують про історичне минуле. Дві скелі на узбережжі, між якими колись приставали до берега козацькі чайки, називаються «Січові Ворота», а дивне заглиблення у камені, майже правильної круглої форми називають «Козацькою Мискою» (Світ навколо тебе. Україна).
• Хотинська фортеця розташована на правому березі Дністра, в 69 км. від Чернівців та в 22 км. від Кам'янця.

Місто виникло, на думку археологів, у VIII — IX ст. н. е., коли у східних слов'ян почався активний процес формування державності. В другій половині XIII ст. в Хотині розпочалось будівництво мурованого замку, що згодом став одним з найміцніших у Східній Європі. Його 40-метрові стіни прикрашені ззовні орнаментом з червоної цегли. Такий мотив часто зустрічається в українському декоративному мистецтві, особливо на Поділлі.

В'їздом до фортеці слугує дерев'яний міст, відновлений 1969 р. Подвір'я замку поділено на дві частини, рівень обох вищий за рівень землі. Більше подвір'я, забудоване житловими будинками,з колодязем  у центрі (діаметр — 2,5 м, глибина — 65 м) — це так званий двір Воїнів. Невеликий двір у північній частині замку називається Княжим. Він розташований між комендантським палацом та північною вежею. В ІІ пол. XV ст. було споруджено комендантський палац. Його стіни вкриті суцільним орнаментом: шахівниця червоної цегли та білокам'яних блоків. Портали та різьблене оздоблення вікон виконані в готичному стилі.

Якщо піднятися на бойовий майданчик стіни та обійти фортецю за периметром, можна ознайомитись з конструктивними та архітектурними особливостями замку. Найбільша з башт — північна. Прямокутна в плані (12 на 18 м.), вона має три яруси бійниць для важкої артилерії. Крім північної, фортеця має ще 4башти: надбрамна, східна, комендантська та південно-західна. З башт є виходи на бойовий майданчик, що тягнеться вздовж обо­ронної стіни товщиною в 5 м. Майданчик захищений кам'яними зубцями триметрової висоти. Під час ворожих штурмів, воїни через проміжки між зубцями лили на голови атакуючих окріп, скидали каміння.

У фортеці проходили зйомки стрічок про Айвенго, Робіна Гуда та «Чорну стрілу». У 2003р. відомий польський режисер Єжи Гофман заявив, що після успіху фільму «Вогнем і мечем» буде знімати у Хотині стрічку про війну 1621 року. Тоді українсько-польське військо зупинило тут турецьку навалу, врятував­ши Європу від неминучого загарбання. Ціла орда сараною суну­ла на північ: 300 тисяч турків, 100 тисяч татар. Самовпевнений султан Осман II жартував:, мовляв, під стінами Хотина у війську козацькому він буде снідати, а у самій фортеці, у війську поль­ському — обідати. Що проти його полчищ 57 тисяч поляків Кароля Ходкевича та 40 тисяч козаків Петра Сагайдачного. Попри всі султанські сподівання, війну було програно. 8  жовтня 1621 року сторони уклали мир.

 Зараз працівники Хотинського архітектурного заповідника планують відкрити кімнати для туристів у фортеці, зробити тир, де можна буде постріляти з середньовічної зброї, в тому числі з гармат. Відновлено дахи майже всіх башт. Відтворювали майстри з Закарпаття за старими технологіями. Для цього знадобилося тисячі і тисячі маленьких дощечок вартістю 60 копійок кожна.

Фізкультхвилинка  «Хвилинка відпочинку».

4. Вокально-хорові вправи та знайомство з піснею « Ой на горі та й женці жнуть».

• Послухайте пісню та подумайте до якого жанру пісень вона відноситься ?

Пісня відноситься до історичних пісень , тому що в ній розповідається про видатних постатей в українському козацтві – Петра Дорошенка та Петра Сагайдачного.

Розучення пісні  та ритмічного супроводу до неї.

5. Рефлексія. « Портфель»

Сьогодні на уроці ви дізналися багато про народні пісні. Скажіть . які цікаві факти довідалися на уроці. Про що зможете розповісти вдома своїм батькам.

Домашнє завдання.
Послухайте, чи звучать у вашій родині народні пісні. Які?

Чи є серед них подібні до історичних пісень?
Для допитливих — виконання музичного проекту.
Проект «Наша казка про українську пісню»
Мета: вигадувати сюжет невеликої казки, яка розповідає про українську народну пісню.
Очікуваний результат: казка з ілюстраціями