Історія періодичної системи. Вчені та поступове відкриття періодичної системи

Історія відкриття. Періодична система

1789 р. французький хімік Лавуазьє. Tato fotka od autora Neznámý autor s licencí CC BY-NC-ND25 елементів

1803р. англійський вчений Дальтон. Tato fotka od autora Neznámý autor s licencí CC BY-SAО2 SPN2

1829 році Йоганн Деберайнер опублікував знайдений ним «закон тріад»: атомна маса багатьох елементів близька до середнього арифметичного двох інших елементів, близького до початкового за хімічними властивостями (стронцій, кальцій і барій; хлор, бром і йод тощо). Tato fotka od autora Neznámý autor s licencí CC BY-SA-NC

Елемент. Атомна маса. Густина. Елемент. Атомна маса. Густина. Cl35,51,56 г/л. Ca40,11,55 г/см3 Br79,93,12 г/л. Sr87,62,6 г/см3 I126,94,95 г/л. Ba1373,5 г/см3 Так було сформовано: Li. Ca. Cl. SNa. Sr. Br. Se. KBa. ITe. H, O, N, C - ізольовані елементи

У 1840 Леопольд Гмелін, розширивши список елементів, показав, що характер їх класифікації за властивостями набагато складніший, ніж поділ на тріади. Проте закон тріад Деберайнера заклав основу на формування системи стосовно атомної маси. Tato fotka od autora Neznámý autor s licencí CC BY-SA-NC

1862р. Шанкуртуа запропонував систематизацію хімічних елементів, основану на закономірній зміні атомних мас — т. зв. «Земну спіраль» (фр. vis tellurique) або «циліндр Бегуйе». Шанкуртуа наніс на бічну поверхню циліндра, розмічену на 16 частин, лінію під кутом 45°, на якій помістив точки, що відповідають атомним масам елементів. Таким чином, елементи, атомні маси яких відрізнялися на 16, або на число кратне 16, розташовувалися на одній вертикальній лінії. При цьому точки, що відповідають подібним за властивостями елементам часто виявляються на одній вертикальній лінії.1858р  італійський хімік Станіслао Канніццаро обгрунтував правильні маси хімічних елементів.

Закон Октав. У 1864 р. свій варіант періодичної системи запропонував хімік і музикант Джон Ньюлендс. За запропонованим ним правилом «Всі елементи при впорядкуванні їх за атомною масою повторюють хімічні властивості періодично у кожній восьмій позиції». Tato fotka od autora Neznámý autor s licencí CC BY-SA

1864  Лотар Юліус Маєр (1830—1895) книга «Сучасні теорії хімії та їх значення для хімічної статики» Tato fotka od autora Neznámý autor s licencí CC BY-SA

Менделєєв опублікував свою першу схему періодичної таблиці у 1869 р. у статті «Співвідношення властивостей з атомною вагою елементів» (у журналі Російського хімічного товариства); ще раніше (лютий 1869 р.) наукове повідомлення про відкриття було ним розіслано провідним хімікам світу.

У 1882 Лондонське королівське товариство присудило золоті медалі Деві з формулюванням «За відкриття періодичних співвідношень атомних ваг» спільно Менделєєву і Маєру. Tato fotka od autora Neznámý autor s licencí CC BY-SA

У 1913 році Генрі Мозлі (H. G. J. Moseley) встановив залежність частоти та довжини хвилі серій характеристичного рентгенівського випромінювання від атомного номера хімічного елемента (Закон Мозлі). Ar=18 K=19 Tato fotka od autora Neznámý autor s licencí CC BY-SA

Сучасне формулювання Періодичного закону. На початку XX століття з відкриттям будови атома було встановлено, що періодичність зміни властивостей елементів визначається не атомною масою, а зарядом ядра, що дорівнює атомному номеру і числу електронів, розподіл яких за електронними оболонками визначає його хімічні властивості.2010р. = 117 елементів.