Історія "Щасливий день

В одному чудовому місті живуть двоє друзів — Юрко та Дмитрик.

Вони разом граються, навчаються і завжди допомагають один одному. Якось трапилася із ними пригода, завдяки якій вони знайшли собі ще одного товариша. Та забігати на перед не будемо, всьому свій час.

Мандруючи після школи додому відомою їм стежкою, хлопці натрапили на дивну коробку. Спочатку зупинилися, притихли й переглянулися. Чіпати підозрілі предмети не можна — це точно всі знають. Тож вирішили повільними кроками відступати. І тільки почали рушати, як почули шурхіт.

— Що це? — питає Юра.

— Не знаю! — відповідає Дмитро.

Це ще більше їх насторожило й водночас викликало цікавість. Але залишатися було не безпечно, хто знає, що там лежить. Тільки-но готові були йти далі, як у цю мить почулося жалібне скавуління. У Юрчика із Дмитрусем наче камінь упав із душі. Так вони зраділи, що небезпеки немає.

Хлопчаки кинулися до коробки й відкрили її, а там сиділо маленьке цуценятко. Оченята сповнені страху й у них виднілися сльози.

— Яке ти миле! — промовляв Дмитрусь

— Таке чорненьке! — веселим голосом сказав Юрко.

Товариші не довго вагаючись, взяли його з собою. Не лишати ж бідненького самого. Він і їсточки хоче та й холодно надворі.

Щасливі принесли песика додому. Постелили йому ліжечко, нагодували смачненькою ковбаскою та мʼясом. Поки хлопці вели бесіду про те, яке ж імʼя дати чотирилапому другу, той заснув солодким сном.

Юрко пропонував:

— Вуглик.

Дмтрик хотів:

— Бімка.

Варто їм просто було повернути голови й поглянути на нього. Як удвох вигнули:

— Сонько!

Так і назвали улюбленця.

Ось така історія з таємною коробкою подарувала дітям щеня, що стало для них більше ніж просто домашня тваринка.