«Історія створення Державного Гімну України»

Методика вивчення теми «Історія створення Державного Гімну

України»

(Художня культура.10 клас )

Остапчук В.В

Тема уроку: «Історія створення Державного Гімну України».

Мета уроку: дослідити історію створення Державного Гімну України.

• Цільові завдання: пояснити, що таке Державний Гімн України , його функції та значення для нації;
• визначити хронологічну послідовність історії створення державного гімну України;
• сформувати уявлення про П.Чубинського та М.Вербицького;
• проаналізувати текс пісні-гімну «Ще не вмерла Україна»;
• закріпити уміння аналізувати історичну інформацію та історичні джерела;
• виховувати національну самосвідомість, любов до історії рідної батьківщини.

Тип уроку: комбінований

Основні дати і події:

1863 р.-перша публікація тексту вірша Павла Чубинського у львівському журналі «Мета»; 1865 р.- перше публічне виконання  пісні «Ще не вмерла Україна» у Перемишлі; 1885 р. – опублікування Михайлом Вербицьким  музичного тексту у збірці «Кобзар» ;15 січня 1992 року затвердження Державного гімну Верховною Радою України за музичну редакцію М. Скорика та Є. Станковича;6 березня 2003 року ухвалення Верховною Радою України Закон  про «Про Державний Гімн України»

Хід уроку

I.Перевірка домашнього завдання по темі «Народна музика: соціальні та родині побутові пісні. Значення творчості С. Гулака-Артемовського та М. Колачевського»

Фронтальне опитування вчитель організовує, використовуючи репродуктивну бесіду за запитаннями:

1.Назвіть характерні  ознаки українських народних  соціально-побутових пісень та їх основні цикли.

2.Охарактеризуйте особливості родинно-побутових пісень, назвіть їх основні тематичні групи

3.Чому С. Гулака-Артемовського називають автором першої української опери?

4.У чому полягає значення творчості  С. Гулака-Артемовського?

5.Чим особлива творчість М.Колачевського?

II.Актуалізація опорних знань та мотивація діяльності

Актуалізація опорних знань  у здобувачів освіти відбувається за допомогою  гри «Хто більше». Учням самостійно пропонується по черзі швидко проговорювати всі найважливіші поняття та означення даної теми, доповнюючи один одного. При цьому вчитель питання не задає.

III.Вивчення нового матеріалу

План теми уроку

1)Поняття Державний Гімн України.

2)Історія створення державного гімну України.

А)Написання «Ще не вмерла Україна». Павлом Чубинським

Б) Написання музики до вірша ««Ще не вмерла Україна» Михайло Вербицьким.

В) Особливість та визнання пісні «Ще не вмерла Україна».

3) Пісня «Ще не вмерла Україна» за часів незалежності України.

А)Затвердження «Ще не вмерла Україна» як Державного Гімну України.

Б)Структура ,аналіз та значення Гімну України

 

1)Поняття Державний Гімн України.

 Учитель, використовуючи пояснення, формує зміст поняття державний гімн України.

Держа́вний Гі́мн Украї́ни — один із головних державних символів України поряд із прапором і гербом. Сьогодні урочисту державну пісню називаємо національним гімном, він є особливим для кожної держави, відображає її колорит. Така пісня звучить на усіх змаганнях, вона представляє учасників чи звеличує країну, що виростила чемпіонів. Її можна почути на урочистих державних церемоніях. Кожен громадянин знає гімн своєї держави, виконує та слухає його стоячи ми також кладемо руку на серце.

Завдання здобувачам освіти:

Занотувати поняття Державний Гімн України.

 

2)Історія створення державного гімну України.

А)Написання «Ще не вмерла Україна» Павлом Чубинським

Використовуючи образну розповідь, вчитель формує уявлення про написання П.Чубинським «Ще не вмерла Україна»

Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року, коли на одній з вечірок у Павла Чубинського, етнографа, фольклориста та поета, сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню. Чубинському пісня дуже сподобалася, і він раптом подався в іншу кімнату, а через півгодини вийшов звідти з готовим текстом пісні «Ще не вмерла Україна», яку тут же проспівали на сербський мотив. Вперше вірш був опублікований в Галичині, у 1863 році, у четвертому номері львівського літературно-політичного вісника «Мета». Крім цього вірша, у журналі було надруковано ще ряд віршів Т. Шевченка. Тому довгий час вважали, що автором вірша був Т. Г. Шевченко. Також побутувала думка, що це не авторський твір, а народний. За вірш «Ще не вмерла Україна», за авторство «возмутительных песен и прокламаций», «за вредное влияние на умы простолюдинов» 20 жовтня 1862 р. шеф 4 жандармів князь Долгоруков дав розпорядження вислати Чубинського на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції. Було тоді йому 23 роки.

Завдання здобувачам освіти:

Чому П.Чубинського заарештували після опублікування «Ще не вмерла Україна» ?

 

Самостійна робота із джерелом

Л. Білецький , який знав Чубинського з юнацьких років , розповів про історію створення пісні у своїх спогадах , опублікованих в журналі « Украинская жизнь » в 1914 році : « У пресі мені зустрічалося вказівку , що пісня " Ще не вмерла Україна " - народна . Я можу засвідчити ,що це помилкова думка : вона дійсно складена Павлом Платоновичем при наступних обставинах. На одній з вечірок Київської громади з сербами в тому будинку, де квартирував і Павло Платонович , співали хорову сербську пісню , зміст якої не пам'ятаю , але в ній були слова ... "Серце біе і крев ліе за свою слободу " ( Серце б'ється і кров ллється за свою свободу) . Чубинському дуже сподобалася ця пісня. Він раптом зник, а через деякий час вийшов зі своєї кімнати з написаною ним піснею "Ще не вмерла Україна" на мотив сербської пісні. Тут же під керівництвом Павла Платоновича хор розучив цю нову пісню при загальному насназі, і вона пішла в хід. Таким чином, цю пісню Павло Платонович склав експромтом ».

1.Чи була пісня " Ще не вмерла Україна " – народною ?

2.Завдяки якої пісні була складена "Ще не вмерла Україна".

3.Під керівництвом кого хор розучив нову пісню?

 

Б) Написання музики до вірша ««Ще не вмерла Україна». Михайло Вербицький.

Вчитель ,використовуючи історико-біографічний портрет формує уявлення про автора гімну П.Чубинського

Павло́ Плато́нович Чуби́нський український етнолог, фольклорист, поет, громадський діяч, автор Гімну України. Народився 27 січня 1839 р. на хуторі Чубинський (нині — у межах м. Бориспіль, на вулиці Горянській, 14, Київська область, Україна; тоді Полтавської губернії) у небагатій дворянській родині відставного офіцера Платона Івановича Чубинського. Початкову освіту одержав від матері та домашніх учителів. Змалку починає захоплюватися географією, мріє про далекі подорожі. Після закінчення Другої київської гімназії вступає на юридичний факультет Петербурзького університету. У студентські роки брав участь у діяльності петербурзької української громади. Був автором журналу «Основа», де познайомився з Тарасом Шевченком, Миколою Костомаровим, Пантелеймоном Кулішем, Василем Білозерським, братами Михайлом, Василем, Іваном та Олександром Лазаревськими та іншими. Після мітингу проти розправи над учасниками варшавської маніфестації Чубинського виключили з університету, і він деякий час жив на Чернігівщині, у селі Ропша. 1861 року захищає в Петербурзі дисертацію «Нариси народних юридичних звичаїв і понять з цивільного права Малоросії» і здобуває науковий ступінь кандидата правознавства. Тієї осені 1862 року Павло Чубинський пише вірш «Ще не вмерла Україна», що став національним гімном українського народу. 17 січня шеф жандармів князь Долгоруков дає розпорядження вислати Чубинського «за вредное влияние на умы простолюдинов» (за українську діяльність) на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції. Через рік він оселяється в Архангельську, де працює судовим слідчим, потім секретарем губернського статистичного комітету, редактором губернської газети, чиновником з особливих доручень при губернаторі. Через рік він оселяється в Архангельську, де працює судовим слідчим, потім секретарем губернського статистичного комітету, редактором губернської газети, чиновником з особливих доручень при губернаторі. В Емському указі 1876 р., скерованому проти української мови та українофілів, вказувалося на необхідність вислання М. Драгоманова і П. Чубинського як небезпечних агітаторів. У 1876 р. Чубинського було вислано з Києва із забороною проживати в малоросійських і столичних губерніях. За допомогою президії Російського географічного товариства він дістає дозвіл проживати в Петербурзі.У 1879 р. Чубинський тяжко захворів, його розбив параліч, і він до кінця життя був прикутий до ліжка.Помер 17 січня 1884 року. Прощалися з Чубинським в церкві Різдва Христового. Похований у Борисполі на Книшовому кладовищі.

Завдання здобувачам освіти:

Занотувати основні дати життя П.Чубинського

 

Вчитель , використовуючи прийом розповідь, формує уявлення про написання М.Вербицьким музики   до вірша ««Ще не вмерла Україна»

Як вже зазначалось, вперше вірш був опублікований у 1863 році, у четвертому номері львівського літературно-політичного вісника «Мета». Того ж року текст вірша потрапив до рук о. М. Вербицького. На той час композитор перебував у м. Львові. Отець Михайло був настільки зачарований змістом вірша, що вирішив написати до нього музику. Цікаво зазначити, що первісну музику М. Вербицький написав для солоспіву в супроводі гітари, а вже згодом розробив її для хору. Вперше пісня пролунала у 1864 р. в селі Млини, де довго жив і працював автор музики. Музичний текст вперше побачив світ 1885 р. у збірці «Кобзар», полонивши широкі кола громадськості.

Завдання здобувачам освіти:

Занотувати дати опублікування вірша та музичного тексту  ««Ще не вмерла Україна»

 

Уявлення про композитора Михайла Вербицького вчитель формує використовуючи історико-біографічний портрет .

Миха́йло Миха́йлович Верби́цький український композитор, хоровий диригент, священник УГКЦ, громадський діяч, автор музики державного гімну України «Ще не вмерла Україна». Народився  Михайло Михайлович  Вербицький у Явірнику Руському, на Лемківщині, у родині греко-католицького священика. По ранній  смерті батька матір з огляду на скрутні статки змушена  віддати синів – десятирічного Михайла  та його восьмилітнього брата  Володислава  – в опіку  перемишльському  єпископові  Іванові Снігурському. Вербицький у Перемишлі навчався у гімназії, відвідувас музичну школу, засновану  владикою Іваном Снігурським  при перемишльській катедрі  УКГЦ, та, маючи чудовий голос, співав у катедральному  хорі. Згодом вступив до Львівської духовної семінарії. Михайла двічі виключали з семінарії через «веселі пісні, гру на гітарі, запізнення на ранкові молитви». У другій половині 1840-х років звернувся до релігійної музики. У цей період написав повну Літургію для мішаного хору (1847), яка і сьогодні звучить у багатьох церквах Західної України. Окрім Літургії, він створює знамениту «Ангел вопіяше» та ін. церковні композиції. Михайло Вербицький, творча діяльність якого упродовж 1848-1850 років якнайтісніше була пов’язана із громадським життям, бере участь у створенні перших українських аматорських вистав у Перемишлі. Значення театральної творчості у подальшому розвитку Вербицького як професійного композитора важко переоцінити. У  його творчому доробку  – музика до більш як двадцяти вистав: «Верховинці», «Козак і охотник»,  «Проциха», «Жовнір-чарівник», «Сільські пленіпотенти», «Простачка» тощо. Складні життєві обставини відтягнули його висвячення на священника, тому тільки 1850 року закінчив Львівську семінарію і отримав ієрейські свячення. Кілька років Вербицькому доводилося переїздити з однієї сільської парохії на іншу. За розпорядженням о. Й. Лозинського (тодішнього намісника Яворівського повіту) в травні 1852 року був переведений на парафію с. Залужжя Яворівського повіту, де служив по серпень 1853 року. З 1853 по 1856 рік він був адміністратором каплиці на горі у селі Стрілки Старосамбірського району на Львівщині. 1856 року він осів у селі Млини (тоді Ярославського повіту), де прожив решту свого життя. В останні роки життя композитор займався педагогічною діяльністю, писав статті, творив музику. Серед його учнів були священики-композитори Віктор Матюк і Порфирій Бажанський. Помер у селі Млинах (тепер на території Підкарпатського воєводства Польщі) від раку язика.

Завдання здобувачам освіти :

Занотувати основні дати життя Михайла Вербицького.

В) Особливість та визнання пісні «Ще не вмерла Україна».

У ході міркування, вчитель формує уявлення про особливість пісні «Ще не вмерла Україна».

Створена  Михайлом Вербицьким пісня, немов відшліфована й очищена від непотрібних нашарувань, прибрана в багаті оркестрові шати, понеслась на хвилях ефіру по всьому світу, почала виконувати свої репрезентативні функції Державного Гімну. Завдяки чому пісня «Ще не вмерла Україна» вирізнялася поміж  інших  українських пісень духовно-патріотичного змісту? Пісня-твір «Ще не вмерла Україна» осмислювала всю широту історичної долі народу, передбачала у той час  його духовного відродження. Національний гімн пісня «Ще не вмерла Україна»  ,навіть, була визнана  І. Франком, Лесею Українкою, українськими громадами за кордоном. Показово, що задля  створення поєднувалися зусилля митці як Східної, так і Західної України, ще раз продемонструвавши єдність національних ідейних устремлінь.

 Отже, "Ще не вмерла Україна"  серед інших пісень, широко лунаючи відтворювала бойовий дух українців, містила заклики до боротьби за волю Вітчизни.

Завдання здобувачам освіти:

Занотуйте інших  відомих українських діячів, що визнали  пісню «Ще не вмерла Україна» Національним Гімном.

 

Використовуючи прийом доведення, вчитель формує уявлення про відмову затвердження пісні «Ще не вмерла Україна» як гімну УРСР.

Коли в Радянському Союзі було вирішено створити окремий гімн для кожної країни в його складі, вірш «Ще не вмерла Україна» був  відкинутий як варіант.Так, згідно із  КПУ  потрібен був текст, у якому б стверджувалося, що Україна — держава, що входить до складу СРСР, що вона там «Між рівними рівна, між вільними вільна» та обов'язково повинна була висвітлена комуністична партія, яка веде Україну до комунізму ,і найголовніше - не викликати сепаратиські настрої серед українців. Це завдання виконав Павло Тичина. Його варіант «Живи, Україно, прекрасна і сильна» став державним гімном Української РСР у період з 1949 до 1991 рр. Композитор Антон Лебединець створив музику для нього. Але цей гімн так ніколи й не знайшов популярності. Майже на всіх офіційних зборах лунав гімн СРСР, а не Української РСР.

Отже, заради  уникнення повстанських настрої серед українців у відродженні української держави ,ЦК КПРС замінила пісню «Ще не вмерла Україна» на музичний твір Павла Тичини «Живи, Україно, прекрасна і сильна».

Завдання здобувачам освіти:

Оглянути фотографію газети «Під прапором Леніна» і вказати основний указ щодо Державного гімну Української РСР.

 

3) Пісня «Ще не вмерла Україна» за часів незалежності України.

А)Затвердження «Ще не вмерла Україна» як Державного Гімну України.

Використовуючи розповідь , вчитель формує уявлення про затвердження Державного Гімну України.

Із здобуттям незалежності України для пісні «Ще не вмерла Україна» розпочинається вирішальний етап. 15 січня 1992 року музичну редакцію М. Скорика та Є. Станковича (для хору та фортепіано) Державного гімну затвердила Верховна Рада України, що знайшло своє відображення у Конституції України. Всю оркестровку роботу здійснив О. Морозов. Тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний Гімн України», котрий запропонував президент Леонід Кучма. Законопроектом пропонувалося затвердити як Державний Гімн національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплета і приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Президентом було запропоновано змінити звучання першої строфи гімну на «Ще не вмерла України і слава, і воля». Цей закон підтримали 334 народних депутати, проти висловилися 46 із 433, що зареєструвалися для голосування. Не брали участі в голосуванні фракції Соцпартії і Компартії. З прийняттям цього закону Стаття 20 Конституції України набула завершеного вигляду. Національний гімн на музику Михайла Вербицького отримав слова, віднині затверджені законом.

 

Композитор Валентин Сильвестров, що виходив на акції протесту в Києві, ось так охарактеризував український гімн:

« Гімн України — дивовижний. Спочатку він начебто не справляє враження, але це лише на перший погляд. Насправді його створив Михайло Вербицький — церковний композитор середини ХІХ століття. Він жив в Австрійській монархії, мабуть, дуже любив Шуберта, у нього був мелодійний дар — це помітно з його літургій. Він був церковним композитором. І ось цю патріотичну пісню він теж створив як церковний композитор. Це ж алілуя, розспів (наспівує). У гімнах ніде такого немає! Це унікальний твір: це — гімн України, але в ньому є ознаки літургійного початку. У цьому гімні затонула якась пам'ять про літургію, про всеношну. У цьому простому наспіві немов дме вітер, немов гілки дерев співають

 

Оригінальний текст Чубинського

Сучасний текст

Ще не вмерла, Україна, І слава, і воля! Ще нам, браття-молодці, Усміхнеться доля! Згинуть наші вороги, Як роса на сонці; Запануєм, браття й ми У своїй сторонці. Приспів: Душу, тіло ми положим За свою свободу І покажем, що ми браття Козацького роду. Гей-гей, браття миле, нумо Братися за діло! Гей-гей пора встати, Пора волю добувати! Наливайко, Залізняк І Тарас Трясило Кличуть нас із-за могил На святеє діло. Ізгадаймо славну смерть Лицарства-козацтва, Щоб не втратить марне нам Своєго юнацтва. Приспів. Ой, Богдане, Богдане, Славний наш гетьмане! Нащо віддав Україну Москалям поганим?! Щоб вернути її честь, Ляжем головами, Назовемся України Вірними синами! Приспів. Наші браття слав'яне Вже за зброю взялись; Не діжде ніхто, щоб ми Позаду зістались. Поєднаймось разом всі, Братчики-слав'яне: Нехай гинуть вороги, Най воля настане!

Ще не вмерли України, і слава, і воля,  Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.  Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,  Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Приспів:  Душу, тіло ми положим за нашу свободу.  І покажем, що ми, браття, козацького роду.

 

 

 

 

Завдання здобувачам освіти:

За допомогою інтернет ресурсів знайдіть висловлювання політичних та культурних діячів сучасності  щодо Українського Гімну.

Чим відрізняється оригінальний текст Чубинського від сучасного тексту Гімна України ?

 

Б)Структура ,аналіз та значення Гімну України

Вчитель, використовуючи аналітичний опис, формує уявлення про структуру та аналіз українського гімну.

Український гімн складається всього з шести рядків, а не чотирьох куплетів і двох приспівів. Другий, третій та четвертий куплети гімну, написаного поетом Павлом Чубинським і композитором Михайлом Вербицьким, не були затверджені в 2003 році. Жанр – пісня-гімн, вид лірики  належив громадянської.Основну ідею що прагнув відобразити  П.Чубинский : віра оборонців рідної землі у неминучу перемогу над ворогом, цілеспрямованість українців у доведенні, що вони козацького роду. Основна думка: тільки той народ може перемогти ворога, подолати будь-які труднощі, який має силу, мужність, витримку, взаємодопомогу, віру в досягненні своєї мети, готовий заради цього пожертвувати своїм життям. Поет, говорячи про волю, натякає на славні запорозькі традиції боротьби за свободу, мріє про возз’єднання всіх розрізнену українських земель, висловлює готовність постояти за свободу народу. Повтор звертання “браття” викликає почуття єдності всієї нації, всіх громадян України. Художні засоби що були використані в пісні “Ще не вмерла Україна” це передусім етафори: «усміхнеться доля», «Чорне море всміхнеться», «Дніпро зрадіє», «доленька доспіє»; порівняння: «згинуть… вороженьки, як роса на сонці»; повторення: «браття», «воля», «доля, доленька» звертання: «браття українці», «браття»;

Завдання здобувачам освіти:

Робота з текстом пісні «Ще не вмерла Україна»

Здійснюється в ігровій формі: Марійка Допитлива просить швидко

~   назвати усі географічні назви, які є в гімні;

~   знайти строфу, де є три метафори підряд;

~    визначити, в якому часі переважно стоять дієслова й чому саме в такому;

~    зачитати рядки, які натякають на славне минуле нашої батьківщини;

 

Вчитель використовуючи розгорнуту характеристику, формує уявлення про функції Державного Гімну України.

Функції твору П. Чубинського — М. Вербицького як музично-поетичного символу України вельми різноманітні.

По-перше, законом встановлено, що "урочисті заходи загальнодержавного значення розпочинаються і закінчуються виконанням Державного Гімну України".

По-друге ,кожний день він звучить по радіо на початку і по закінченні програм, на національних святах і військових парадах, під час офіційних зустрічей зарубіжних гостей і на велелюдних громадських зібраннях.

По-третє ,широке застосування Гімну викликало необхідність його музичних аранжувань для різного складу виконавців. Є переклади для симфонічного, духового оркестру, що навіть без слів передають дивовижну енергетику і вольову наснагу пісні. Його співають багатоголосі хори а капела або ж з інструментальним супроводом.

Отже, державний гімн прославляє і вшановує народ, державу, організацію, високу ідею, агітує за цю ідею, згуртовує навколо неї. У сучасному світі державний гімн є одним із найважливіших державних та національних символів, таких, як герб, прапор.

Вчитель ,використовуючи прийом доведення формує уявлення про  місце в житті нашої держави  національного гімну?

Державний Гімн відіграє роль заклику до утвердження самостійності та суверенітету України, надихає український народ на збудову своєї держави. Адже, слова Державного Гімну  надихали у важких боях з ворогами Української держави Січових стрільців, воїнів УПА, Героїв Крут. Гімн Української держави відіграв велику духовну роль і в час Революції Гідності. Слова «Ще не вмерла України...» лунали на Майдані кожної години. Люди, які стояли на барикадах, відчували за плечима велику могутність українського народу. Це давало їм певність в тому, що треба стояти, аби визволити Україну від того духовного рабства, в якому вона томиться. Цікаво, що український Гімн увійшов у книгу рекордів Гіннеса як найбільш заспіваний гімн впродовж короткого часу (протягом Революції Гідності). Лише за 2014 рік гімн України звучав набагато частіше, ніж за всі роки Незалежності. І у дуже різному виконанні, починаючи від маленьких діток до бійців, які беруть участь в АТО.

Отже, Державний Гімн, об’єднує і надихає українців у цей важкий час.

 

IV.Закріплення та повторення вивченого на уроці.

Колективна робота у ході репродуктивної бесіди:

1.Чому, на вашу думку, вірш П. Чубинського «Ще не вмерла Україна» став широко відомою піснею, що затверджена як Державний Гімн України, саме з музикою М. Вербицького?

2. Які з відомих  український діячів XIX століття визнали  пісню «Ще не вмерла Україна»  Державним Гімном?

3. Чим пісня «Ще не вмерла Україна « відрізняється від інших пісень духовно патріотичного змісту?

4.Що для вас є найцікавішим  з історії  створення Державного Гімну України?

5.Під час чиєї  каденції президенства і в якому році було затверджено пісню  «Ще не вмерла Україна» , як Державний Гімн України ?

V.Підведення підсумків роботи

VI.Домашнє завдання

1.Опрацювати текст параграфу

2.Вивчити пісню  Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна»

3. Скласти твір на тему «що я відчуваю коли чую гімн України»