ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ТА РОЛІ АКВЕДУКІВ РИМУ

2 клас  всесвітня (наскрізні лінії )

ДАВНІЙ РИМ У  VIII-I СТ. ДО Н. Е.

УРОК 43. ПРИРОДНІ УМОВИ ІТАЛІЇ ТА ВИНИКНЕННЯ МІСТА РИМ. Акведуки та фонтани.

Мета: з’ясувати особливості природних умов Італії, вдосконалювати навички роботи з історичною картою, історичними документами, роботи в групі, засвоїти нові поняття:акведук, фонтан, «патриції», «плебеї», «форум», «фамілія», «сенат».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: історичні атласи, інформативні та історичні документи.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація знань

Використовуючи метод «Мозкового штурму», спираючись на знання, яких набули учні попередньо на уроках історії та географії, учні дають характеристику географічному положенню і природно-кліматичним умовам Італії.

Вчитель пропонує порівняти спільне й відмінне у розташуванні, природних умовах і заняттях населення Італії та інших країн, історію яких учні вже вивчили у курсі історії Стародавнього світу.

ІІ. Вивчення  нового матеріалу

За допомогою методу «Ажурна пилка» учні знайомляться з новим навчальним матеріалом, розбившись на три групи.

1-а група. Вплив навколишнього середовища на заняття населення стародавньої Італії.

2-а група. Заснування міста Рима.

3-а група. Правління перших римських царів.

ІІІ. Закріплення знань

Завдання вчитель розподіляє так, щоб перша експертна група отримала питання з тем другої та третьої, друга експертна група — третьої та першої, третя — за темами першої та другої.

IV. Підбиття підсумків роботи. Оцінювання

V . Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника; скласти кросворд з використанням понять і термінів нової теми.

Додатки

Заснування міста Рима (сучасний текст)

Коли Рем і Ромул виросли, то одразу стало видно їх царське походження. Вони займалися гімнастикою, билися з розбійниками, захищали бідних. Дізнавшись про таємницю свого походження, Ромул і Рем захопили Альба-Лонгу, вбили Амулія і повернули престол своєму дідусеві. Невдовзі брати посварилися, бо обидва хотіли назвати місто на свою честь, і Ромул у гніві вбив Рема. А згодом заснував місто і назвав його Римом, латиною — «Рома», і став його першим царем.

Вважається, що Рим був заснований у 753 р. до н. е.

Ромул, прагнучи збільшити свій народ, приймав усіх прибульців: жебраків, розбійників, рабів-втікачів. Місто розросталося, але у його перших жителів не було дружин, оскільки навколишні племена, зневажаючи їхнім походженням, не віддавали за них своїх дочок. Тоді римляни пішли на хитрість — вони викрали дочок у своїх найближчих сусідів — племені сабинян. Із здобутими таким чином дружинами римляни поводилися дуже шанобливо, так, що невдовзі завоювали їх любов. Але батьки та брати сабинянок пішли на римлян війною. Одного разу під час битви на полі бою з’явилися заплакані жінки і кинулися в гущавину битви. Обіймаючи родичів і чоловіків, протягуючи їм дітей, що народилися, вони зупинили битву й примирили воїнів. Після цього багато сабинянських родин переселилися до Рима та увійшли до складу римського народу.

Місто Рим стояло на семи пагорбах, які підносилися на південному березі Тібру. Рим починався з Капітолію, тут були побудовані перші укріплення й оселилися перші римляни. Цей пагорб став з часом найбільш шанованим місцем міста. Тут селилися знатні й багаті люди. Авентін був заселений пізніше за Палантин, і селилися на ньому переважно люди прості. Капітолій, найвищий з римських пагорбів, мав дві вершини: на одній з них підносився замок-кремль, на іншій — головний храм міста, присвячений богу Юпітеру

Плутарх. Життєпис Ромула

Поховавши Рема, Ромул заходився будувати місто. Він запросив з Етрурії чоловіків, які в усіх подробицях навчили його потрібних обрядів, настанов і правил. На нинішній площі для народних зборів вирили круглу яму і поклали до неї усе те, що люди визнавали для себе корисним, а потім кожний кинув туди жменю землі, принесеної з тих країв, звідки він прийшов, і всю цю землю перемішали. Звідси, ніби з центру, немов описуючи коло, провели межу міста. Вклавши в плуг мідний сошник, вони запрягли разом бика і корову, засновник сам пропахав глибоку борозну за визначеною межею. Цією лінією позначили контури стіни. Там же, де намагалися влаштувати ворота, сошник витягували з його кубла, плуг підводили над землею, і борозна уривалася. Тому вся стіна вважається священною, окрім воріт. Заснування Рима римляни святкують, називаючи цей день днем народження вітчизни.

Заклавши основу міста, Ромул розділив усіх, хто міг служити у війську, на загони. Кожний загін складався з 3 тис. піхотинців і 300 вершників і називався легіоном. Сто кращих громадян Ромул призначив радниками і назвав їх патриціями, а їх збір — сенатом, що означає «рада старійшин».

Тіт Лівії. Історія Рима, кн. 1 Закони Ромула

Віддавши належне богам, Ромул скликав натовп на збори і дав йому закони: нічим, окрім законів, він не міг згуртувати його в єдиний народ. Розуміючи, що для неотесаного люду закони його будуть святі лише тоді, коли він зовнішніми ознаками влади викликатиме пошану до себе, Ромул завів 12 лікторів. Інші вважають, що кількість ця відповідає кількості птахів, що проголосили царську владу, для мене ж переконливі думки тих, хто вважає, що цей рід прислужників, і саме їхня кількість походять від сусідів етрусків, у яких також були запозичені і курульне крісло, і облямована пурпуром тога.

1. Місто тим часом зростало, охоплюючи укріпленнями все нові місця. А тому, щоб величезне місто не спорожніло, Ромул скористався старою хитрістю засновників міст і відкрив притулок в тому місці, що тепер обгороджено, — ліворуч від спуску, між двома гаями. Туди від сусідніх народів збіглися всі ті, що прагнули змін, — вільні й раби без розбору, і так була закладена основа великої потужності. Незабаром Ромул додав до сили мудрість і створив сенат, вибравши сто старійшин, з яких потім можна було обирати у «батьки». «Батьками» їх прозвали, зрозуміло, через надану честь, а їх нащадки дістали ім’я патриціїв. Робота з візуальними джерелами.

• Розгляньте зображення та дайте відповіді на запитання.

• Яким словом чи словосполученням можна назвати зображення? (Багатоповерхові будинки)
• Чому люди їх будують?
• Чи могли бути побудовані такі будинки у Давніх  єгиптян, греків та римлян?
• Сьогодні ми дізнаємося, як жили давні римляни, як виглядали будинки багатих та бідних жителів Рима.

1. Вивчення нового матеріалу.

1. Робота з фотоілюстраціями.

• Розгляньте зображення та спробуйте назвати їх одним словом.

      (Водогін)

      (Головна площа міста)

• Пригадайте, чи були водогін та каналізація у Давній Греції та Єгипті?
• Як виглядали головні площі найбільших міст? Як вони виглядають зараз?

2. Розповідь учителя.

Рим часів імперії був просто неймовірних розмірів. Кількість жителів міста сягала близько мільйона. З 14 районів столиці один належав євреям. З такою кількістю жителів, кількаповерхові будинки були життєвою потребою. Стічні води зливалися в каналізаційні труби й потрапляли до центрального каналу. Чиста вода подавалася спеціальними трубами, прокладених по мостах-аведуках.

ОДНИМ з найвидатніших досягнень інженерного мистецтва є римські акведуки. «Якщо ваша воля, порівняйте силу-силенну цих незамінних споруд, які несуть стільки води, з непотрібними пірамідами або ні до чого не придатними, хоча й відомими, витворами греків!» — написав політичний діяч і доглядач міського водопроводу Рима Секст Юлій Фронтин (35 — бл. 103 рік н. е.) *.

Яке призначення акведуків?

Стародавні міста зазвичай будувалися там, де було вдосталь води, і Рим не був винятком. Спочатку річка Тибр і поблизькі джерела та водойми забезпечували потреби міста. Але у IV столітті до нашої ери Рим почав швидко розростатися і потреба у воді зросла.

Проточна вода була у небагатьох домах, тож римляни побудували сотні приватних і публічних лазень. До першої публічної лазні у Римі вода надходила з акведука Аква Вірго, який почав діяти у 19 році до н. е. Його будівничий, Марк Агріппа, близький друг Цезаря Августа, вклав чималі кошти зі своїх величезних статків у капітальний ремонт і розширення системи водопостачання Рима.

Римські лазні стали популярними місцями зустрічей. Більші з них навіть мали сади і бібліотеки. З лазень вода акведуків, яка текла безупинно, потрапляла до стічних труб і постійно змивала відходи, у тому числі з убиралень при лазнях.

Будівництво й експлуатація

Коли ви чуєте вислів «римські акведуки», то чи думаєте одразу про величні аркові споруди, які простягаються на далекі відстані? Насправді арки становлять лише 20 відсотків цих водогонів. А от переважна частина каналів лежить під землею. Будувати і експлуатувати підземні водогони було дешевше. Такі водогони менше руйнувалися і не справляли значного впливу на довкілля, зокрема на поля землеробів. Приміром, водогін Аква Марція, будівництво  якого було завершене 140 року до н. е., мав протяжність 92 кілометри. Але довжина його аркових споруд становила лише близько 11 кілометрів.

Перш ніж починати будувати водопровід, інженери оцінювали якість водного джерела за такими показниками, як прозорість, сила течії та смак води. Вони також брали до уваги стан здоров’я місцевих жителів, які пили воду з цього джерела. Коли джерело визнавали придатним, землеміри визначали кут нахилу і найкращий шлях для водогону, а також розміри і довжину каналів. Робочою силою, очевидно, служили раби. Будівництво тривало багато років і тому вимагало великих затрат, особливо якщо були потрібні арки.

Крім того, водопроводи треба було обслуговувати й охороняти. У певний період за системою водопостачання у місті Рим доглядало близько 700 людей. Водогони проектувались так, щоб забезпечити можливості для їхнього обслуговування. Наприклад, у підземні частини акведука можна було дістатись через люки і шахти. А коли потрібно було зробити серйозний ремонт, інженери могли тимчасово відвести воду від пошкодженої ділянки.

Акведуки в Римі

На початку III століття н. е. у місті Рим діяло 11 великих акведуків. Перший з них, Аква Аппія, що був збудований 312 року до н. е. і мав довжину трохи більше ніж 16 кілометрів, повністю лежав під землею. А водогін Аква Клавдія, що простягався на 69 кілометрів і частини якого збереглися донині, мав близько 10 кілометрів аркових споруд. Деякі з них здіймалися на висоту 27 метрів!

Скільки ж води несли міські акведуки? Дуже багато! Приміром, згаданий раніше водогін Аква Марція щодня спрямовував до Риму коло 190 000 кубометрів води. Коли вода — під впливом гравітації — досягала міста, вона потрапляла до розподільних цистерн, а потім у різні гілки водогону, які направляли її до інших розподільних цистерн або до місць її споживання. Система водопостачання досягла такого рівня, що, за деякими підрахунками, на кожного жителя міста щодня припадало понад 1000 літрів води.

Із розширенням Римської імперії «акведуки приходили туди, куди приходив Рим»,— сказано в одній книжці про римські акведуки («Roman Aqueducts & Water Supply»). І сьогодні в Малій Азії, Франції, Іспанії та Північній Африці мандрівники можуть оглядати ці шедеври стародавнього інженерного мистецтва.

Навколо ринків розташовувалися невеличкі майстерні та крамниці. Найпоширенішими були майстерні, де виготовляли предмети побуту, ювелірні та ковальські вироби, а також пекарні.

У центрі міста розташовувалася головна площа – форум.

Заможні римляни жили у власних одноповерхових будинках – домусах. Бідніші городяни мешкали у багатоповерхових, багатоквартирних будинках – інсулах.

Домуси виходили на вулицю глухими стінами. Іноді вони мали крамнички. Найошатнішою частиною будинку був атрій – місце, де господар приймав відвідувачів та гостей. Атріум оточували спальні. Поряд з ними розташовувався банкетний зал. Далі від атрію знаходився відкритий внутрішній двір. Тут родина проводила вільний час. Між ним та атрієм міг бути розташований кабінет господаря.

На перших поверхах в інсулах знаходились крамниці, майстерні ремісників та харчевні. Чим вище поверх, тим бідніші люди там оселялися. Організація та управління римським суспільством (сучасний текст)

З часів Ромула римський цар був полководцем, суддею і головним жерцем міста. Царя постійно супроводжували охоронці-ліктори, з різками та сокирами, готові за царським словом стратити або випороти громадянина, що завинив. Влада царя називалася імперією і мала важливу особливість — цар не міг призначити спадкоємця, нового правителя обирав народ.

Зі складу своєї дружини Ромул відібрав сто чоловік благородного походження, дав їм великі земельні володіння та призначив своїми радниками. Царська рада називалася сенатом, що в перекладі означає «рада старійшин». Члени царської ради почали називатися сенаторами і «батьками». Латинською «батько» — «патер», діти й нащадки сенаторів іменувалися патриціями. Всі царі призначали в сенат тільки патриціїв.

Простий народ називався плебсом, а кожна незнатна людина — плебеєм. Всі римські громадяни називалися загальним ім’ям — квіріти.

Правління царів (сучасний текст)

Римських царів було рівно стільки ж, скільки пагорбів, — сім. Перший цар Ромул заснував місто, інші шість звеличили та упорядкували місто. Це були — Нума Помпілій, Тулл Гостілій, Анк Марций, Тарквіній Стародавній, Сервій Туллій і останній — Тарквіній Гордий. Владу він захопив шляхом лиходійства: вбив старезного Сервія, а потім перебив багато сенаторів і почав правити — не обраний народом і не затверджений сенатом. Плебеїв він примушував важко працювати, а патриціїв вбивав, побоюючись за свою владу.

Народ обурився і вигнав всю сім’ю Тарквініїв з міста. Це сталося у 510 р. до н. е. — тоді ж, коли припинилася тиранія в Афінах.

3. Самостійна робота з текстом підручника (с. 245 – 246)

1. Вибіркове читання.

• Зачитайте всі речення, в яких зустрічаються:

• назви одягу;
• цифри;
• слово «римляни».

• Зачитайте продовження речення:

• Перші години…
• Римські громадяни…
• На сніданок…
• Прості римляни…

• Зачитайте початок речення за його закінченням.

• …вдома чи в храмі.
• …людини та конкретної ситуації.
• …від суспільного становища людини.
• …медове печиво.

2. Відновіть щоденний режим давніх римлян.

Молитва          Візити                    3-тя година судові засідання  малий обід 6-та

8-ма, велика перерва                          розваги та відпочинок

3. Підпишіть назви римського одягу.

2. Узагальнення та систематизація знань учнів.

1. Виберіть з переліку слова та словосполучення, які стосуються повсякденного життя давніх римлян.

Багатоповерхові будинки; бої гладіаторів; варни; водогони; граматика; заміські вілли; змагання колісниць; зрошувальні споруди; клинописне письмо; піраміди; саркофаг; ступи; театр; терми; тога; туніка.

2. Складіть розповідь про повсякденне життя давніх римлян, користуючись зображеннями.

1)    2)     3)   

4)           5)              

3. Підсумки уроку.

1. Охарактеризуйте повсякденне життя давніх римлян кількома словами-прикметниками.

4. Домашнє завдання.

1. Опрацювати § 50 підручника.
2. Виконати завдання робочого зошита с. 98 – 100.