Історія техніки валяння. Конструкційні матеріали (вовна, її різновиди) та їх властивості. Технологія валяння різними способам

Мета:

•   Навчальна:  знайомити  учнів з особливостями техніки валяння з шерсті, його видами; навчити  виготовляти повстяні вироби , закріпити знання з історії виникнення  та  розвитку  мистецтва валяння; оволодіти певними методами, принципами та технічними прийомами роботи, а також підбору і гармонії   кольорів; познайомити з принципами роботи в техніці сухого валяння за допомогою спеціальної голки; показати можливість з’єднання технік мокрого і сухого валяння в одній роботі;
•   Розвивальна: розвивати  творчі здібності учнів, уяву, естетичне сприйняття,  інтерес до роботи з вовною, почуття смаку;
•   Виховна: виховувати потреби у творчому самовираженні,  естетичний підхід до творчої праці, охайність, терплячість, старанність; формувати національну свідомість дітей, патріотичні почуття, працелюбство, духовні та моральні цінності засобами декоративно-ужиткового мистецтва.

Обладнання, матеріали та інструменти: Зразки виробів, шерсть для валяння (кардочес), підкладка під ламінат, простий олівець, ножиці, мило, плівка, спеціальні голки для валяння, поролон, шкіра або замша, голка, нитки.

Методи і прийоми: словесні, наочні, практичні.

                                 Хід уроку

1.Організаційний момент.

2. Бесіда з учнями.

Фелтинг (валяння шерсті, фільцевання, фільц, набивання) - це особлива техніка рукоділля, у процесі якої з вовни для валяння створюється малюнок на тканині або повсті, об'ємні іграшки, панно, декоративні елементи, предмети одягу або аксесуари. Тільки натуральна шерсть має здатність звалюватися (утворювати повсть).

Розрізняють два види валяння вовни - сухе і мокре. При сухому валянии шерсть багаторазово протикається спеціальною голкою до стану звалювання. Під  час  цього  процесу волокна  вовни   рвуться  й  зчіплюються  між  собою,утворюючи щільний і однорідний матеріал. Мокре валяння здійснюється за допомогою мильного розчину. Розчин рівномірно розподіляється по шерсті і за допомогою тертя створюється однорідне полотно. Сухе валяння застосовується для створення об'ємних виробів - іграшок, фігурок, авторських ляльок, а також картин.

Мокре валяння підходить для виготовлення панно, одягу, біжутерії

Історія вовни.

Валяння - найдавніша техніка виготовлення текстилю на Землі. Археологи датують виникнення перших валяних виробів 8000 річним віком. Існує, також, красива легенда, яка говорить, що перший валяний килим з'явився на Ноєвому ковчезі. Вівці, пливли на ньому, знаходилися в дуже тісних приміщеннях. Їх шерсть падала на підлогу, намокала і збивалася копитами. І коли вівці покинули ковчег, то в приміщенні залишився валяний килим.

Стародавні люди починали валяти зі знайденої вовни диких тварин. Тільки натуральна вовна має прядильні якості. Повсть - так назвали матеріал отримується в процесі валяння вовни. Колись цей матеріал був єдиним видом текстилю для багатьох народів, особливо кочових. Їм покривали юрти, робили з нього килими, чохли, матраци та подушки, головні убори - ось не повний перелік виробів з повсті. І лише багато пізніше вони навчились прясти, в'язати і виготовляти тканини. З натуральною вовною дуже приємно працювати, вона тепла, жива, м'яка, різнобарвна. Для створення виробів в традиційній техніці використовувалася груба шерсть, вода, мило і дві руки. В принципі, валяння руками виникло і розвивалося незалежно, у всіх країнах, де були одомашнені

вівці і кози. Особливо глибокі традиції валяння в Азії, Росії, Фінляндії та Перу. Мабуть, немає жодного народу в світі, який з найдавніших часів не створював би в цій техніці безліч зручних і корисних речей для життя.

3. Повідомлення теми уроку.

Види шерсті.

Шерсть - унікальний натуральний матеріал, єдиний, що володіє здатністю волокнам переплітатися між собою, а потім з'єднуватися при механічному впливі в умовах певної температури і вологості. Існують два основних типи волокон: натуральні і синтетичні.

До натуральних відносяться волокна, створені самою природою, без участі людини. Натуральними можуть бути волокна тваринного походження на основі протеїнів - шерсть, мохер, альпака, кашемір, верблюжа шерсть, ангора і шовк; і волокна рослинного походження на основі целюлози - бавовна, льон, рамі, сизаль, пенька і джут.

Синтетичні волокна отримують шляхом хімічного синтезу полімерів, найчастіше з продуктів переробки нафти і кам'яного вугілля.

Залежно від товщини і довжини волокон і способу обробки шерсть для валяння ділиться на кілька різновидів.

Груба овеча (остева) шерсть використовується для валяння жорстких виробів, які не контактують безпосередньо зі шкірою: валянок, сумок, килимів.

     Слівер - (гребінна) неокрашенна шерсть без грубих остьових волокон. Слівер набагато дешевше, ніж фарбована шерсть, і тому найчастіше використовується для створення основи валяних виробів і для набивання іграшок.

Пофарбована гребінна шерсть овець среднерунних порід складається з рівних, витягнутих і покладених в одному напрямку волокон. Найпопулярніша шерсть для створення повстяних виробів.

Кардочес - шерсть, що складається з довгих, розташованих в різних напрямках волокон, через що кардочес дуже швидко звалюється.

Використовується для мокрого та сухого валяння тапочок, сумок, іграшок. Не підходить для виготовлення тонких речей, що контактують зі шкірою.

Гребінна мериносова шерсть - найтонша і, відповідно, найдорожча шерсть для валяння. Шерсть овець тонкорунних (мериносових) порід використовують для валяння тонкого м'якого полотна для дитячих виробів і виробів, що мають безпосередній контакт з шкірою.

4. Практична робота.

а) Вибір та обґрунтування теми проектної діяльності. Пошук аналогів та їх аналіз. Робота з інформаційними джерелами.

б) Робота з ескізним малюнком. Визначення кількості елементів для валяння, основної форми виробу, його розміру.

5. Підведення підсумків уроку. Рефлексія.