Історія успіху після проєкту

Мене звати Альона Василівна, я вчителька у Єланецькому ліцеї №1, участь в проєкті такого масштабу для мене була першою спробою подивитися чи зможу я реалізувати себе в подібному напрямі і принести користь не лише собі але і оточуючим, і мені вдалося.

Участь у проєкті, «Безпечні школи», особисто для мене принесла багато нового і цікавого. Одна з моїх мрій здійснилася завдяки тому, що протягом проєкту були заплановані конференції для учасників КБШ, як для дітей так і для дорослих. Тому поїздка до м. Львів разом з дітьми під час однієї з таких конференцій куди дітей запросили на консультацію з теми: «Огляд стану освіти в умовах війни, вплив війни на навчальний процес» і саме відвідати це прекрасне місто було моєю мрією. Я багато років планувала відвідати це старовинне місто і саме проєкт «Безпечні школи»  дав мені таку можливість.

 Протягом усього часу участі в даному проєкті ми навчалися одне в одного, діти в нас, а ми в дітей, адже скільки особистостей стільки і думок нас оточували. Кожен висловлював свою позицію щодо безпеки в школі і це відкрило для мене більший простір для роздумів. Адже до проєкту я одностороньо дивилася на ситуацію безпеки у школі, і саме дякуючи КБШ я змогла побачити картинку зі сторони учнів, побачити те, як вони це бачать своїми дитячими очима, і так би мовити пазл склався.

Кожен розуміє безпекову ситуацію в школі з власного досвіду, і спілкування з учнями дало мені можливість згадати свої шкільні роки і згадати коли мені було комфортно, а саме при яких умовах. Відчувши на собі ці спогади я зрозуміла що немає точно визначення безпечної школи, адже для кожної людини безпека це особисте, тому такі проєкти як «Безпечні школи» повинні існувати, хоча б для того, щоб діти могли на власному досвіді відчути і зрозуміти, що вони в силах щось змінити, не лише дорослі, вчителі, а й вони будівники власної безпеки у стінах школи.