Історія вивчення клітин. Методи цитологічних досліджень.

Тема:  Історія вивчення клітин. Методи цитологічних досліджень.

Мета: ознайомити учнів з історією вивчення клітин; охарактеризувати методи цитологічних досліджень; розвивати вміння виділяти головне в матеріалі, самостійно здобувати знання; продовжувати формувати біологічну мову; сприяти встановленню причинно – наслідкових зв’язків між явищами; виховувати інтерес до предмета.

 Матеріали та обладнання:  портрети вчених, презентація «Методи цитологічних досліджень», підручник  К.М. Задорожний  «Біологія» 9 клас .

Випереджувальне завдання: підготовка повідомлень про вчених.

 Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

 Методи та прийоми:  словесний, робота з підручником, частково – пошуковий.

Хід уроку

І. Організаційний  етап.

      Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

• Чому в усіх організмах органічні сполуки однакові?
• Про що свідчить єдність будови мембран та подібність виконуваних ними функцій?
• Доведіть, що молекулярна логіка живого теж єдина для всіх живих організмів.

ІІІ. Повідомлення теми, мети, мотивації та завдань уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Слово вчителя.

Світ клітин, невидимий неозброєним оком, лишався повністю невідомим до середини ХVІІ ст., поки люди не навчилися шліфувати лінзи та використовувати їх для розширення можливостей зору.

2. Виступ учнів з доповідями.

Роберт Гук

Антоні ван Левенгук

Роберт Броун

Ян Пуркіньє

Матіас Шлейден та Теодор Шванн

Рудольф Вірхов

3. Робота в зошиті  (виписати прізвища вчених та їх внесок в розвиток науки)
4. Слово вчителя

У середині ХІХ ст. клітинна теорія стала загальновизнаною і послужила основою для науки про клітину – цитології.  До кінця ХІХ ст. було відкрито багато компонентів клітин. Учені описали їх і дали їм назви. З часом, однак, дослідники зіштовхнулися з перешкодою, яка здавалася нездоланною, оскільки була зумовлена самими законами фізики. Навіть за допомогою досить досконалих інструментів не можна було побачити ті деталі, розміри яких були менші за половину довжини хвилі світла (тобто менш ніж 0,25 мкм). А у  світі клітин такі розміри трапляються доволі часто. Уявіть собі, що у світі, який нас оточує, не можна розрізнити жодного предмета, якщо він менший за 25 см. Як багато всього зникне, ставши раптом невидимим.

Але в 1945 році цитологи вперше зазирнули до клітини за допомогою електронного мікроскопа та побачили багато невідомих раніше структур. Отже, вирішальна роль у розвитку цитології належить новим відкриттям в інших науках, зокрема у фізиці. Прогрес у цитології був неможливим до появи нових технічних засобів, наприклад електронного мікроскопа (підручник мал. 16.2).

Цитологія має і свої  методи досліджень

5. Самостійна робота з підручником (учні заповнюють таблицю в зошиті)

6. Обговорення записів в зошиті і перегляд презентації.

V. Узагальнення та систематизація знань

 1. Який внесок зробив у розвиток цитології Р. Гук?

 2. Хто та в якому році створив клітинну теорію?

 3. Чому деякі структури клітини неможливо побачити у світловий мікроскоп?

 4.У чому полягають особливості  методів фазово – контрастної мікроскопії?

VІ.  Підсумок уроку.  Оцінювання учнів

VІІ. Домашнє завдання.

1. Опрацювати  §9.
2. Повторити  назви та функції органел.