Іван Багряний “Тигролови”. Гуманістична ідея перемоги добра над злом. Характеристика образів твору.
Мета уроку: опрацьовуючи ідейний зміст твору, звернути увагу на розкриття гуманістичної ідеї перемоги добра над злом; вміти аналізувати образ Григорія Многогрішного, членів родини Сірків, майора Медвина, виявити їх значення у життєвій долі головного героя; розвивати увагу, пам’ять, креативне мислення, культуру зв’язного мовлення; вміння грамотно висловлювати власні думки, доводити, аргументувати, робити висновки; виховувати патріотів рідного краю, зневажливе ставлення до тих, хто прагнув знищити українців як націю, позбавити її прав і волі.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
I Організаційний момент.
1 Визначення емоційної готовності учнів до уроку (Побажайте один одному успіху).
2 Забезпечення мотиваційної готовності. Продовжіть речення:”Сьогодні на уроці я хотів би (хотіла б)…”
II Актуалізація опорних знань.
Мозковий штурм
— Коли написаний роман і за який період?
— Як і де виник задум твору?
— Чому твір названо “Тигролови”?
— А яка була перша назва?
— Чому цей твір названо пригодницьким?
— Яка тема роману?
— Яка ж ідея твору?
— А основна думка?
III Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності
Чому ми вивчаємо цей твір?(Щоб переконатися, що добро перемагає зло, а також формувати риси вольового характеру, непереборного оптимізму, віру в перемогу).
IV Основний зміст уроку.
1 Давайте складемо “доміно”, добираючи синоніми до слів”добро” і “зло”.
Добро → вірність, ввічливість, людяність, мужність, щирість, працьовитість…
Зло → жорстокість → егоїзм → грубість → боягузтво → заздрість → скупість…
2 А тепер складемо таблицю “Добро і зло” за романом “Тигролови”.
Добро
1 любов до Батьківщини, народу;
2 стосунки у сім'ї Сірків;
3 вдячність Наталки за порятунок, а Григорія – за піклування;
4 вміння цінувати й оберігати природу;
5 допомога одне одному;
6 прагнення жити у злагоді з людьми, які оточують
Зло
1 сталінський режим або терор;
2 ув'язнення “ворогів народу”;
3 знущання над ними;
4 переслідування людей, як звірів;
5 смерть (Медвина)
Учитель. Хто у цьому творі уособлює добро, а хто зло?
3 Робота в групах
Характеристика образів – представників добра
1) Сім'я Сірків – I гр.
2) Григорін Многогрішний – II гр.
Характеристика образів – представників зла
1) Майор Медвин – III гр
4 Складання асоціативного урока “У чому полягає сила Григорія Многогрішного і безсилля майора Медвина?”
Г – гордий за укр. Народ;
р – рішучий у своїх наміраїх;
и – ирій – мрія про вільне життя;
г – героїчний у власних вчинках;
о – оптимістичний;
р – реально оцінює ситуацію, в яку потрапляє;
і – інтуїтивно відчуває небезпеку;
й – його ніхто не спинить у помсті Медвину
М – мстивий;
е – егоїстичний;
д – дратівливий;
в – владний;
и – мріє знищити Григорія;
н – ненависний
5 Робота над змістом твору.
— У чому полягає життєве кредо головного героя?
— Що уособлює Многогрішний?(Борця за щастя і волю Вітчизни, символ непокірної і гордої молодої людини)
— Які образи твору вас найбільше приваблюють і чим саме?
— Які риси ви хотіли б розвинути у собі?
V Підсумок уроку.
1 Заключне слово вчителя
Отже, в романі переважає думка про красу і мужність людини, про її сміливість і навіть відчайдушність, про її лицарські риси. Все це автор показує на прикладах дружньої та працьовитої родини Сірків та інших позитивних героїв, а найбільше – на прикладі Г. Многогрішного, який, за словами академіка Миколи Жулинського “не визнає себе нулем, не озвірів, не перейнявся озлобленням і ненавистю до людей, зберіг у собі людяність, доброту, здатність співчувати і вірити, що людина може і повинна кинути виклик страшній системі і вистояти”.
2 Перегляд кадрів з кінофільму “Тигролови” (Укртелефільм, 1994р.) Режисер: Растислав Синько. Актори: Олег Савкін, Ольга Сумська, Анатолій Мокренко, Микола Шутько.
Чи здійснилися ваші очікування?
VI Оголошення результату діяльності школярів.
Заключне слово вчителя.
Не випадково роман”Тигролови” був перекладений англійською та німецькою мовами і рекомендований для читання молоді в Німеччині та Австрії, адже в ньому письменник показав оптимізм героя і його віру в щасливе вирішення всіх проблем, що було близьким і зрозумілим західноєвропейському читачеві.