"Іван Франко «Фарбований Лис». Образ Лиса, риси його характеру, аналіз другорядних дійових осіб казки"

Тема: "Іван Франко «Фарбований Лис». Образ Лиса, риси його характеру, аналіз другорядних дійових осіб казки"

Мета: ознайомити учнів зі  змістом казки "Фарбований Лис"; розвивати навички виразного читання; формувати вміння давати власну оцінку вчинкам героїв твору; допомогти віднайти у творі те, що хвилює читача; прищеплювати інтерес до літера­турної казки; виховувати прагнення робити добро.

Цілі. Учні знатимуть: зміст казки "Фарбований Лис"; основну думку твору.

Учні вмітимуть: виразно читати і переказу­вати уривки з казки; характеризувати персонажів твору; створювати словесні портрети казкових ге­роїв; давати власну оцінку їхнім рисам, учинкам.

Тип уроку: урок поглибленого опрацюван­ня тексту і аналізу твору

Обладнання: портрет письменника, текс­ти казки,  "картка-путівник"; ілюстрації до казки; аудіозаписи ліричної мелодії, м/ф «Крашений Лис», аудіозапис казки, костюми героїв казки.

Методи, прийоми і форми роботи: виразне читання, переказування, інсценізування, бесіда, укладання таблиці, робота в па­рах, "Незакінчене речення", проектний метод.

Випереджувальні завдання. 1. Роз­питати у батьків, чи полюбляють вони казки; як­що так, то за що саме. 2. Підготуватися до виразного читання уривків, інсценування їх; 3.Виготовити палітурку до само­робної книжечки, а за бажанням - проілюструва­ти казку. 4. Скласти план казки.

                                                 Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

1.               Забезпечення емоційної готовності до уроку (Словесний настрій).

Учитель. Діти, з яким настроєм ви прийшли на урок? (Відповіді учнів.) Я теж трохи хвилююся, але й радію: адже кожне нове знайомство чи нова зустріч відкриває мені щось цікаве. А сьогоднішній урок незвичайний, бо ми зустрічаємося з... казкою.

2.                Актуалізація суб'єктного досвіду. Учитель. Ви полюбляєте казки? А ваші батьки? За що? (Відповіді учнів.) Я теж із задово­ленням читаю казки. Чому? Відповідь для себе я знайшла у такому вірші Ліни Костенко:

Затишно дітям в пазусі казок.

Отак би й слухав про царя Салтана,

або про те, як весело козак

обманював турецького султана.

Про карих коней з полуменем грив,

 про чаклуна, що все на світі може.

 І хто б там що кому не говорив,

 а згине зло і правда переможе!

II.                Цілевизначення і планування роботи.

1. Повідомлення теми і завдань уроку.

Учитель. Запрошую вас у казку Івана Франка «Фарбований Лис". Ви прочитали її? Сподо­балася вам ця казка? А які палітурки ви зробили до своїх книжечок? (Демонструючи палітурки, діти пояснюють свій задум.)

Давайте  пригадаємо основні події казки "Фарбований Лис" і прослухаємо складені вами плани.

1.          Хто такий Лис Микита.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            

2.           Незвичайна пригода.

3.          Микита - цар звірів. 

4.          Безславний кінець царювання.

2.                 Ознайомлення з цілями уроку за "карткою-путівником" (див. додаток).

Учитель. Зазвичай, вирушаючи в подорож, людина ставить перед собою певну мету. Наприк­лад, відпочити, щось побачити, дізнатися... У нас теж є свої завдання. Розгорніть "картку-путівник" і ознайомтеся з цілями уроку. Чи хочете ви щось додати? (За потреби учні доповнюють запис.)

3. У процесі роботи нам знадобляться деякі слова на позначення рис хар-ру та ін. Давайте з’ясуємо значення цих слів.

3.                  Планування роботи.

Учитель. Як і в кожній казковій подорожі, на нас чекають три дороги. З якої ж почати, як вважаєте? (Учні вибирають одну з трьох "до­ріг".) Отже, вирушаймо.

III.                Опрацювання навчального матеріалу.

 1. Робота зі змістом твору, хар-тика Лиса

Учитель і діти роблять інсценізацію  уривку

ФАРБОВАНИЙ ЛИС

Жив собі в однім лісі Лис Микита, хитрий-прехитрий. Кілька разів гонили його стрільці, травили його псами, заставляли на нього залі­за ⁶ або підкидали йому затруєного м'яса, ні­чим не могли йому доїхати кінця. Лис Мики­та кпив ⁷ собі з них, оминав усякі небезпеки, ще й інших своїх товаришів остерігав. А вже як вибрався на лови — чи то до курника, чи до комори, то не було смілішого, вигадливішо­го та спритнішого злодія над нього. Дійшло до того, що він не раз у білий день вибирався на полювання і ніколи не вертав з порожніми руками.

Се незвичайне щастя і та його хитрість зро­били його страшенно гордим. Йому здавалося, що нема нічого неможливого для нього.

—                                Що ви собі думаєте! — величався він пе­ред своїми товаришами.— Досі я ходив по се­лах, а завтра в білий день піду до міста і про­сто з торговищ Курку вкраду.

—                              Ет, іди, не говори дурниць! — уговкували його товариші.

—                                Що, дурниць! Ану, побачите! — реше­тився Лис.

—                               Побачимо або й не побачимо. Там пси купами по вулицях ходять, то вже хіба б ти перекинувся в Блоху, щоб тебе не побачили і не роздерли.

—                               Отже побачите, і в Блоху не перекинуся, і не роздеруть мене! — товк своє Лис і поклав собі міцно зараз завтра, в сам торговий день, побігти до міста і з торговиці вхопити Курку.

У процесі роботи ставимо запитання, які сприяли б активізації учнівського мислення:

Які дійові особи беруть участь у казці?

Кого з них можна віднести до головних персонажів, а кого до другорядних?       

Отож, який спосіб життя вів Лис Микита? Що ви скажете про його вдачу?

Чи можна вважати рішення Лиса йти на торговицю сміливістю?

Випадково чи закономірно Лис потрапив у халепу?

Чому Лис Микита став царем звірів? Автор пише, що він був "добрим царем, справедливим і м'якосердним". Чи погоджуєтеся ви з такою характеристикою?

 Спробуємо визна­чити риси характеру головного персонажа, виписати у картку з-поміж поданих прикметників ті, які вказують на характерні для Лиса риси:

 гордість, самолюбство, пихатість, зарозумілість, порядність, надійність, кмітливість, сміливість, зверхність, добросовісність, хитрість, мудрість, справедливість, допитливість, лицемірство, зазнайство, хвалькуватість (зайве зітерти).

У процесі роботи ставимо запитання, які сприяли б активізації учнівсько-мислення:

Яка відмінність між гордістю та пихатістю?

Чи був Лис Микита мудрим?

Визначте найголовнішу, на вашу думку, рису характеру Лиса Микити.

Як автор ставиться до Лиса? (Іронія , зневага, глузування). Чому письменник дав йому ім’я Остромисл?

Давайте підтвердимо наші думки рядками з тексту. Робота у парах. Робота у зошиті.

Діти  зачитують цитати для характеристики Лиса, визначають риси характеру за таким зразком:

Риси характеру

1. Обережність

Цитати

1. "1 взагалі він пильнував, щоб нічим не зрадити перед своїми міністрами, що він є Лис,а не звір Остромисл».

2. Хитрість …

2. "Це не кепсько, що вони мене так бояться! Так можна добре виграти».

3. Пихатість

3….І, піднявши вгору хвіст, надувшися гордо, він пішов у глиб лісу, де знав, що є місце схо­дин для всеї лісової людності. …. А Лис Микита мов і не бачить сього, йде собі поважно, мов у глибокій задумі, а прийшов­ши насеред звірячого майдану, сів на тім пе­ньку, де звичайно любив сідати Ведмідь.

4. Самолюбство

—                                 Слухайте, любі мої,— говорив Лис Ми­кита,— і тіштеся! Сьогодні рано святий Миколай виліпив мене з небесної глини — при­дивіться, яка вона блакитна! І, ожививши ме­не своїм духом, мовив:

5. Непорядність

Пішли дні за днями. Лис Микита був до­брим царем, справедливим і м'якосердним, тим більше, що тепер не потребував сам ходи­ти на лови, засідати, мордувати. Все готове, зарізане, навіть обскубане і обпатране, прино­сили йому услужні міністри. Та й справед­ливість його була така, як звичайно у звірів: хто був дужчий, той ліпший, а хто слабший, той ніколи не виграв справи.

Можна Іти іншим шляхом - запропонувати літературний диктант. Учитель читає речення з тексту з пропущеними характеристиками. Учні пригаду­ють слова або добирають їх з довідки (для зручності подаємо прикметники в дужках):

1.         Жив собі в однім лісі Лис Микита, (хшприй-прехитрий).

2.                  А вже як вибрався на -лови - чи то до курника, чи до комори, то не було (сміливішого, вигадливішого та спритнішого) злодія над нього.

3.          Незвичайне щастя і та його хитрість зробили його страшенно (гордим).

4.        Лис Микита був (добрим) царем, (справедливим і м'якосердним).

5.         От цар! От добродій! От (премудрий) Соломон.

Спробуємо підсумувати сказане і дати словесну хар- тику головному герою.

План характеристики Лиса Микити пропонує вчитель, а п'ятикласники навчаються складати зв'язну розповідь про персонажа, використовуючи ци­тати.

Подаємо складний план такої характеристики:

1.          Лис Микита серед інших лісових мешканців:

а)        незвичайне мисливське щастя;

б)     самовпевненість та зарозумілість.

2.         Лис випробовує себе на ярмарку:

а)          поведінка між людьми;

б)        страх бути спійманим;

в)         кмітливість.

3.У новій подобі:                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

а)         перше враження від нової зовнішності;

б)        хитрість та лукавство у прийнятті рішення стати царем;

в)        "добрий, справедливий і м'якосердний цар".

4.           Кінець царювання:

а)        необачний вчинок;

б)      розплата за обман.

5.           Ставлення автора до Лиса.

6.  Чим повчальний образ Лиса Микити?

Фізкультхвилинка

  2.   Учитель. Ми пройшли одну з трьох доріг. Але є ще дві - не менш цікаві.

 Аналіз другорядних дійових осіб казки. У казці звірі зображені як щось єдине, дещо докладніше описаний хіба що Вовчик-братик, його панічний страх від зустрічі з фарбо­ваним Лисом та мавпочка Фрузя, яка народними методами лікувала Вовчи­ка від переляку.

Давайте прослухаємо цей епізод..    

 "Друге життя літературної казки" –за мотивом казки у 1953 році на московській студії було знято м/ф «Крашений Лис».

 Порівняємо з м/ф.

Перегляд епізоду м\ф.

Обов'язково відзначимо спільні риси звірів: страх перед можновладцями, прагнення прислужитися цареві, улесливість, безпорад­ність. Записуємо до картки. Відповідно добираємо цитати. П'ятикласники висловлюють своє ставлення до звірів.

3. Учитель. І нарешті третя дорога. Вона при­веде нас до фіналу "діяльності" Лиса , який виявився плачевним.

 Який епізод викликав бурхливу реакцію звірів?

 Чи закономірним було викриття обману?

З якою інтонацією слід читати цей уривок?

Чи не здається вам кінцівка казки занадто жорстокою?

Чому Франко так закінчує казку?

Кого і за що висміює?

Про що попереджає?

Тепер важливо, щоб п'ятикласники зрозуміли основну думку казки - осуд нечесності, хвальковитості, пихатості- й усвідомили алегорію: стосунки ми лісовими мешканцями - це відображення стосунків між людьми в суспільстві.  Записати до картки.

Цікаво вислухати міркування дітей (хоч вони ще й маленькі) про те, яким повинен бути справжній керівник, на чому має триматися влада, дізнатися про їхнє ставлення до людини, яка прийшла до влади шляхом обману.

IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1.   Учитель.  Нам час закінчувати подорож. Мандрівники, повертаючись із доріг, привозять щось на згадку. А що візьмете з казки ви?

Для підсумку заняття можна запропонувати незакінчені речення, які діти самостійно продовжують і записують у зошити, картки.

• Казкою "Фарбований Лис" Іван Франко хотів переконати нас у тому, що....
• Після прочитання казки я зрозумів ( зрозуміла ), що....
•  Кінцівка казки підтверджує, що....

2. Самооцінювання роботи на уроці.

Учні, які правильно виконали домашнє завдання, брали участь у інсценуванні, активно працювали на уроці ставлять 12 б.

Учні, які правильно виконали домашнє завдання,  активно працювали на уроці ставлять 11 б.

Учні, які  правильно виконали домашнє завдання або  активно працювали на уроці ставлять 10 б.

V . Домашнє завдання.

Обов'язкове. Розкажіть казку "Фарбований Лис" батькам; доберіть прислів'я, які характеризують персонажів твору.

За бажанням. Завдання на вибір: а) змінити кінцівку казки (придумати діалог, вий міг би відбутися між звірами та Лисом, якби той залишився живим); 6) написати невеликий твір на тему "Кілька корисних порад Лису Микиті".