Тема уроку. Іван Франко. Повість «Захар Беркут». Історична основа твору. Коментоване читання
Мета уроку (формувати компетентності):
предметні: ознайомити учнів з біографією та творчістю Івана Франка; проаналізувати повість «Захар Беркут» з акцентом на її історичну основу;
ключові: розвивати комунікативні здібності учнів через обговорення та презентацію; розвивати навички критичного мислення;
загальнокультурні: формувати культурну ідентичність учнів через знайомство з національною літературою; виховувати почуття патріотизму та національної самосвідомості; ознайомлення з історичними подіями, відображеними в літературі, та їхнім значенням для сучасності.
Тип уроку: засвоєння нових знань
Методи і прийоми, форми роботи: розповідь вчителя, фронтальна бесіда, коментоване читання, рефлексія.
Мистецький контекст, міжпредметні зв’язки: історія, географія.
Теорія літератури (ТЛ): історична повість.
Обладнання: презентація, ілюстративні матеріали, підручник, зошит з літератури.
Перебіг уроку
Організаційний момент
І. Актуалізація опорних знань та емоційного досвіду.
1.1 Фронтальна бесіда
ІІ. Мотивація навчальної діяльності (оголошення теми та мети уроку).
Сьогодні ми поговоримо про Івана Франка, його багатогранну творчість та про один із найвідоміших його творів - повість "Захар Беркут".
ІІІ. Сприймання, засвоєння та осмислення учнями нової інформації.
3.1 Розповідь вчителя. Біографія письменника
Іван Якович Франко - багатогранна, усебічно обдарована особистість, письменник, якого досить часто називають «учителем народу». Прозаїк, поет, драматург, перекладач, критик, політик, історик, мистецтвознавець, економіст, доктор філософії, учений, фольклорист, громадський і політичний діяч — усе це про одну людину, та й це ще не все!
Іван Франко народився в родині заможного коваля в селі Нагуєвичі на Галичині. У нього було двоє братів та сестра. У досить ранньому віці проявив виняткові здібності: міг майже повторити те, що розповідав учитель на заняттях; знав напамʼять усього «Кобзаря»; домашнє завдання з польської мови часто виконував у поетичній формі. За своє життя опанував 19 мов. Перекладав, зокрема, з давньовавилонської, давньоарабської, давньогрецької, східних мов.
За понад 40 років активної творчої діяльності з-під пера Івана Яковича зʼявилося кілька тисяч творів, що загалом становлять понад 100 томів. За його життя вийшло понад 220 видань, зокрема більш ніж 60 збірок його оригінальних та перекладених творів.
Тобто кожні 2 дні зʼявлялася його нова робота (вірш, новела, повість, роман тощо), а щороку друкувалося 5-6 книг.
1890 року Іван Якович став одним із засновників першої української політичної партії — Русько-української радикальної партії (РУРП), яку й очолив.
У видатного літератора було близько сотні псевдонімів.
Перший — Джеджалик, яким він підписував свої ранні твори. Такий незвичний псевдонім митець узяв від прізвища військового й дипломата з найближчого оточення Богдана Хмельницького Филона Джеджалика. А найулюбленішим у письменника (і найпопулярнішим серед загалу) був Мирон. Саме таким «домашнім» імʼям кликали малого Івана до 5 років, аби, за звичаєм, уберегти дитину від злих духів.
3.2 Визначення повісті, історичної повісті
Повість – літературний прозовий твір середньої форми, довший за оповідання, але коротший за роман.
Історична повість – середній за обсягом прозовий твір, у якому описано реальні історичні події чи історичних осіб.
Ознаки історичної повісті:
В повісті є багато застарілих слів (архаїзмів) і діалектизмів, які надають творові історичного колориту. Діалектизми – це слова, які вживають лише на певній території. Читаючи повість, зверніть увагу на тлумачення цих слів у виносках.
3.3 «Захар Беркут». Історична основа твору.
Одним із відомих творів Івана Франка є повість «Захар Беркут». Історія написання твору є цікава. Редакція журналу «Зоря» в 1882 році оголосила великий конкурс на кращий історичний твір.
І письменник бере участь у цьому конкурсі. Майже шість тижнів працював Іван Франко над твором у своєму рідному селі Нагуєвичах.
Повість була написана у 1882 році, а вже у 1883 році була опублікована у журналі. У своєму творі письменник використав короткі відомості з Галицько – Волинського літопису про вторгнення монголо-татарських полчищ у Русь, їхній перехід через Карпати.
3.4 Коментоване читання. Виразне читання І-ІІ р. повісті
Обговорення змісту І-ІІ розділу ст. 26 за питаннями:
Слово вчителя: Село Тухля, про яке пише І. Франко, існує насправді. Воно розташоване в мальовничій, порослій лісами місцевості недалеко від м. Стрия на Львівщині. Збереглися народні перекази про походження назви села. В одному з переказів його назва пов’язується із загибеллю великої кількості ординців, від яких по всій околиці йшов поганий (тухлий) запах.
Обговорення змісту ІІІ розділу за питаннями ст. 27:
ІV. Підсумки уроку.
4.1 Рефлексія
— Чому твір «Захар Беркут» називаємо історичною повістю?
— Яку мету ставив перед собою І.Франко, беручись за її написання?
V. Домашнє завдання з інструктажем.