Іван Виговський. Гадяцька угода.

Тема:  Іван Виговський. Гадяцька угода

Мета: визначити роль гетьмана Івана  Виговського у розбудові української держави; пояснити суть його зовнішньої політики, спрямованої на відрив від Московської держави шляхом входження до складу Речі Посполитої; пояснити слабкі і сильні сторони Гадяцької угоди; пояснити причини невдач і планів Виговського;

розвивати вміння давати характеристику історичним діячам, працювати з історичними джерелами,робити висновки;   

виховувати почуття патріотизму, інтересу і поваги до історичного минулого України.  

 Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник ,портрет гетьмана, карта.

Епіграф уроку    « Той, хто не любить свою країну, нічого любити не може» (Дж. Байрон)

Хід уроку

І. Організаційний момент.

- Усміхнулись! Сусіда торкнулись,

  Радо привітали. Добрий день сказали!

ІІ.  Актуалізація знань

1)  У якому становищі перебувала Українська держава на момент смерті Б. Хмельницького?

2)  Якими були соціальні наслідки Національно-визвольної війни?

IІІ. Мотивація навчальної діяльності

Після смерті Б. Хмельницького в Україні створилася досить складна політичнай соціально-економічна ситуація:

- московсько-українські відносини загострилися внаслідок ігнорування царським урядом інтересів України;

- унаслідок невдалої україно-трансільванської воєнної кампанії 1657 р. проти Речі Посполитої не вдалося об’єднати всі українські землі в межах козацької України;

- тривала війна викликала різке погіршення матеріального становища селянства  і  козацтва.  Чимало  козаків,  що  не  отримували платні за службу, зосереджувалися на Запорозькій Січі, яка перетворилася на осередок можливого соціального вибуху.

IV. Вивчення нового матеріалу

Учитель:Історія береже багато імен своїх патріотів. І сьогодні ми віддамо данину пам’яті одного з них. «Жоден полковник не знав, що думав Хмельницький,- лише один,- І. Виговський»    

У середовищі козацької старшини сформувалися угруповання, що не поділяли принципу спадковості гетьманату й розгорнули боротьбу за владу.

У боротьбі за гетьманську булаву найуспішніше діяв Іван Виговський (1657—1659 рр.).15 вересня 1657 р. Старшинська рада в Чигирині обрала до повноліття Юрія Хмельницького гетьманом Виговського. Проте вже в жовтні козацька рада в Корсуні обрала його ж повноправним гетьманом без будь-яких обмежень

Вправа «Пазли»

Робота в групах

• І- група. На  основі  тексту  підручника  визначити  основні  напрямки зовнішньої політики І. Виговського.
• ІІ - група. На основі тексту підручника визначити внутрішню політику І. Виговського.

Робота з текстом підручника Вправа «Фішбоун»

Фізхвилинка

Опрацюйте текст підручника та схарактеризуйте зміст даного договору, встановіть, у чому була відмінність даного договору від Березневих статей 1654 р.

Російсько-українська війна 1658–1659 рр.

Московський уряд підтримав тих, хто протистояв гетьману, і восени 1658 р., оголосивши Виговського зрадником, розгорнув наступ на Україну великої армії. Розпочалася україно- московська війна 1658 - 1659 рр. Скориставшись існуючими в Україні протиріччями, Москва закликала український народ не підкорятися гетьману. Московська армія на чолі з воєводою Г. Ромодановським«вогнем і мечем» схиляла населення до підданства московському цареві. Частина лівобережних козацьких полків перейшла на бік московського царя. Виговський, у свою чергу, розіслав до європейських дворів звернення, у якому сповіщав про розрив із Москвою та про причини цього розриву.

На  початку  квітня  1659 р.  московське  військо  на  чолі  з  князем О. Трубецьким підійшло до Конотопа і взяло його в облогу. Місто захищали 4 тис. козаків на чолі з наказним гетьманом Г. Гуляницьким.

Героїчна оборона дала змогу І. Виговському разом із поляками і татарами рушити на допомогу обложеним.

8—9 липня  1659 р. під Конотопом відбулась  вирішальна  битва, у якій Виговський разом із татарами і поляками завдав нищівної поразки 100-тисячній московській армії на чолі з князем О. Трубецьким. У битви поліг цвіт московської кінноти, а переляканий цар навіть залишив Москву, боячись походу козаків на Москву.

Вчитель. Десь на заході дотлівало сонце. Червінною барвою світилося небо  над Конотопом. Згасав день,та не вщухала битва. Смертоносним градом сипали гармати, тонко голосили кулі, лиховісно дзвеніла криця. Гетьман Іван Виговський на мить спинився, витер спітніле чоло.Р аптом  зовсім поруч важко гупнуло гарматне ядро. Нажаханий кінь несамовито смикнув вуздечку, замість стрибка хитнувся і впав, залитий кров;ю. « І цього разу я не твій, смерте,» - тільки й устиг подумати гетьман, швидко схоплюючись на ноги…

ІІІ. Закріплення вивченого мтеріалу

Напрацювалися сповна

Час закріпить свої знання

Я групам завдання вручаю

Почути відповіді маю

Метод «Мікрофон»

Запитання

1) Де  відбулася  вирішальна  битва  україно-московської  війни 1658—1659 рр.?

2) Чому Конотопську битву вважають прикладом  справедливих воєн?

3)  Хто очолював антигетьманське повстання, яке було жорстоко придушене І. Виговським за допомогою татар?

4)  Із якою державою І. Виговський підписав Гадяцький договір?

5) Чому, незважаючи на перемогу під Конотопом, Виговський не зміг відвернути спалах громадянської війни і втримати гетьманську булаву?

Домашнє завдання

П.24