Із досвіду роботи керівника майстер-класу "Особистий брендінг учителя"

 

Учителю необхідно постійно вчитись, учитись один в одного.

І кращим збудником для цього

 «Заробіть репутацію, і вона буде працювати на вас».
Джон Девісон Рокфеллер

має стати взаємообмін

професійним досвідом

 

В сучасних умовах модернізаційних змін в освітньому просторі всіх рівнів важливого значення набуває тенденція створення конкурентної середи. В цьому випадку під нею мають на увазі взаємовідносини між людьми, які характеризуються станом явної або прихованої боротьби за владу, любов, престиж, визнання, матеріальне процвітання, реалізацію внутрішнього потенціалу людини.

Сучасна доба ставить нові вимоги до вчителя: замислитися про свою успішність та конкурентоспроможність. У переході до ринкових відносин повинні відбутися зміни особистої позиції вчителя від статусу звичайного державного службовця, пасивно чекаючи, коли держава зверне увагу на його професійні знахідки, на позицію активного суб’єкту на ринку освітніх послуг, здатного найкращим чином розпоряджатися своїм професійним капіталом і знаходити найбільш вигідні сфери його застосування як у своєму навчальному закладі, так і в інших установах.

Головною перевагою у конкурентному змаганні для сучасного вчителя є його особистий бренд.

Бренди - це не тільки товари; брендом може бути майже все, у тому числі і люди.

Особистий бренд – це образ людини, який сприймається іншими людьми; це сукупність професійного досвіду людини, найкращих рис особистої постаті спеціаліста, її ексклюзивність у своїй діяльності.

Особистий брендінг – це процес створення особистого бренду і управління ним.

Яке значення має особистий бренд для вчителя?

1. Яскравий особистий бренд дозволяє педагогу отримати авторитет серед учнів, колег та батьків, допомагає підвищити самооцінку.

2. Брендінг дозволяє вчителю подивитися на себе по-іншому, вивчити свої сильні сторони, які відкриють йому нові можливості у педагогічній діяльності.

3. Брендінг допомагає вибудовувати власний стиль педагогічної майстерності та отримати найвищу науково-педагогічну кваліфікацію.

4. Брендінг дозволяє отримати достатню стабільність, допомагає «залишитися на плаву» в різних економічних умовах.

5. Бренд допомагає педагогу зберегти особисту енергію, вчителю-бренду легше підійматися по службовій сходинці, йому відкривається більше дверей, більше людей він зможе упевнити у своїй професійній значущості.

Таким чином, особистий брендінг для вчителя відіграє важливу роль у сучасному конкурентному змаганні, допомагає йому збудувати власний шлях самоосвітньої діяльності, самовизначитися, самоствердитися, самореалізуватися у своїй сфері діяльності і відчути себе не просто вчителем, а Майстром педагогічної справи.

Професійна майстерність завжди є брендінгом досить тривалої практичної праці вчителя. Але праці осмисленої, наповненої вдумливими роздумами над усілякими проблемами своєї професійної діяльності.

Майстерність приходить з роками або, як стверджують злі язики, не приходить зовсім. У сьогоднішньому контексті професійна майстерність означає насамперед уміння швидко та якісно вирішувати освітньо-виховні задачі, а якщо бути ще більш точним, то сьогодні активно впроваджується у практичну педагогіку технологічна парадигма розвитку професіоналізму, що означає здатність учителя гранично точно ставити освітньо-виховні задачі та логічно, послідовно, найбільш оптимальним шляхом вирішувати їх.

Стає ясно, що сучасний учитель-професіонал повинен відрізнятись "обличчям незагального виразу". Досягти ж цього результату сьогодні вкрай непросто. Реалізовані нині варіативні освітні моделі, специфікація освітньо-виховного простору, який організують, висувають на передній план пріоритет індивідуалізації професійної діяльності вчителя.

В сучасних умовах педагог-майстер - це педагог, що володіє дослідницькими навичками й уміннями, що знає особливості експериментальної роботи, що вміє аналізувати інноваційні педагогічні технології, прогнозувати підсумки своєї діяльності, розробляти методичні рекомендації. Педагогові-майстрові важливо вміти ефективно представляти свій досвід, транслювати його як можна більшій кількості колег, професійно, таким чином, розвиваючись.

Однією з форм трансляції педагогічного досвіду і є майстер-клас.

Майстер-клас - це разова форма роботи, що поєднує невеликі групи педагогів і педагог-майстер представляє власну систему роботи.

 Майстер-класи схожі на курси підвищення кваліфікації для тих, хто вже відбувся як фахівець, але хотів би довідатися більше.

Майстер-клас для професіоналів - це можливість познайомитися з новою технологією, новими методиками й авторськими наробками. А це означає крок вперед у своїй справі.

Майстер-клас - це семінар, під час якого провідний спеціаліст розповідає й, що ще більш важливо, показує, як застосовувати на практиці нову технологію або метод.

 

 

 

 

 

 

 

 

Формула результативного проведення

майстер-класу

Нескінченно правий В. Сухомлинський, стверджуючи, що "стає майстром педагогічної праці швидше за все той, хто відчув у собі дослідника". Презентація напрацьованого професійного досвіду для його обміну та взаємообміну в ході проведення майстер-класу пред’являє досить істотні вимоги і до сторони, яка демонструє свій досвід, і до сторони сприймаючої й оцінюючої. У цьому зв’язку виникає проблема науково-методичної компетентності учасників майстер-класу.

Ставши керівником майстер-класу переді мною постали питання:

• які грані свого досвіду краще представити для осмислення в ході майстер-класу?
• яким чином краще зробити це?
• чи давати в більшому обсязі приклади практичної роботи з дітьми, залишивши для їх колективної інтерпретації більш велике поле вільних концептуальних парадигм?

Результатом такого аналізу для мене став науково-методичний опис власного досвіду, його схематизована оцінка з проведеним аналізом.

Розпочинаючи свою роботу майстра, я познайомилися з Положенням  про майстер-клас (Додаток 1) у системі науково-педагогічної роботи  та обрала науково-методичну проблему: «Формування іноваціного мислення вчителя».

При підготовці до  занаять майстер-класу,  я в першу чергу  звертала  увагу на  те, що в технології його проведення головне - не повідомити і освоїти інформацію, а передати способи діяльності, будь то прийом, метод, методика або технологія. Передати продуктивні способи роботи. І тоді можна вважати  результатом те що, виражається в оволодінні учасниками новими творчими способами вирішення педагогічної проблеми, у формуванні мотивації до самонавчання, самовдосконалення, саморозвитку. Це досить технологічно складний процес з певними вимогами до його організації та проведення.

Я визначилась, що мій майстер - клас – це буде  технологія трансляції мого педагогічного досвіду. Він буде  демонструвати конкретний методичний прийом або метод, методику викладання, технологію навчання і виховання. Вона  повинна складатися із завдань, які спрямовують діяльність учасників для вирішення поставленої педагогічної проблеми, але всередині кожного завдання учасники абсолютно вільні: їм необхідно здійснити вибір шляху дослідження, вибір засобів для досягнення мети, вибір темпу роботи.

До команди слухачів майстер-класу ввійшли 10 учителів нашої школи -  різні за профілем викладання, стажем роботи, кваліфікаційною категоріїєю та поглядом на інноваційні технології навчання. Тому, складаючи план роботи майстер-класу (Додаток 2), я намагалася охопити  різні грані свого досвіду, який би був цікавим для різного спектру вчителів.

При плануванні роботи майстер-класу я намагалася  враховувати їх основне призначення:

• пропаганда авторського перспективного досвіду, передача слухачам його провідних ідей;

• сприяння їм в освоєнні досвіду, утвердження в бажанні творчо трансформувати його в практику своєї роботи, збагатити власну технологічну лабораторію новими ідеями і творчими знахідками.

Для реалізації таких призначень я маю гарний фундамент:

• участь  у міжнародному проекті «Освіта 21 століття: зміни в контексті розвитку інформаційного суспільства» за практичним курсом «Основи мнемотехніки», семінарах- тренінгах;
• навчання в авторському семінарі кандидата педагогічних наук О.Деркач на тему «Формуання внутрішньої позиції «Я – школяр» у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку засобами мультимодальної арт-педагогіки та казкотерапії»;
• навчання за програмою творчої лабораторії при Кіровоградському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені В.Сухомлинського» на тему «Виховання ціннісного ставлення до людини у молодших школярів у навчально-виховному процесі». (Додаток 3)

Моїм девізом став вираз: «Я знаю, як це робити. Я навчу вас!».

Аудиторія не може чекати. І я намагалася зробити все, щоб мої заняття запам’яталися, були цікавими та чітко організованими.  Я створила алгоритм та модель  проведення занять майтер-класу, які стали для мене основою у роботі. (Додаток 4).

Роботу свого майстер-класу я умовно розділяла  на такі етапи:

 

 

 Підготовчий етап.

Майстер-клас - це не просто бесіда за чашкою кави або посиденьки, де говорять ні про що. Перед тим, як проводити захід, я  підбирала приміщення.  Подумки представляла, як будуть розміщені демонстраційні столи, робочі місця для учнів, де розташую проектор й екран для нього. Перевіряла акустику приміщення, щоб не виявилося, що мене почують тільки перші ряди.

Слідуючий етап - я розробляла атрибутику (план, програму, допоміжні матеріали).  

А щоб слухачі змогли обмінятися свіжими новинами й небагато поспілкуватися, перед початком майстер-класу я готувала маленький  захід за круглим столом - кава-брейк.  

На заключну частину я готувала саме «смачне», що у мене є. На мою думку, не варто жаліти час на питання, які можуть виникнути. Краще не встигнути розповісти одну главу, ніж монотонно закінчити виступ. Для цього завжди мала запасну тему до якої я могла  звернутися, якщо раптом не буде питань.

Проведення занять майстер-класу я будувала за принципом, що відбиває логічність процесу пізнання:

 

 На заняттях всіляко намагалася сформувати інноваційне мислення учасників майстер-класу. (Додаток 5).

Перша - це теоретична частина заняття. На даному етапі я представляла свій педагоічний досвід за певним напрямком діяльності.

При обґрунтуванні цілей і при вивченні методів використовувала відеозаписи фрагментів уроків, демонструвала роботи учнів у вигляді мультимедійних презентацій.

Другу частину майстер-класу я націлювала на відпрацьовування отриманих знань у процесі придбання необхідних навичок. На цьому етапі в ролі учнів виступали учасники майстер - класу, а я у ролі педагога. На даному етапі важливе усвідомлення кожним педагогом ефективності досліджуваної педагогічної технології.

На третьому етапі - рефлексія. Педагоги об’єднувалися в групи і розробляли заняття, план теми в рамках досліджуваного педагогічного досвіду. Результати роботи виносилися на обговорення. Дуже важливий той факт, що я намагалась дати конкретні рекомендації для практичної діяльності кожному учаснику майстер-класу.    

        На заключному етапі рефлексії ефективними вважаю форми, які забезпечують практичний показ росту професійної майстерності слухачів:

•                  ярмарок педагогічних інновацій, творчих знахідок;
•                  методична естафета;
•                  аукціон ідей;
•                   прес-конференція тощо.

При проведенні занять майстер-класу я використовувала наступні форми роботи: лекція, практичне заняття, інтегроване (лекційно-практичне) заняття.

Доцільним стало  використання в системі навчання слухачів майстер-класу інтерактивних тренінгів, які передбачають поетапне навчання з максимальним використанням активних методів практичного освоєння різних прийомів діяльності.

Тренінг, підкреслює О.Пометун, – “форма інтерактивного навчання, що дозволяє учасникам за короткий час не тільки засвоїти знання, набути нових навичок і змінити ставлення до певних стереотипів, що склалися, а й закласти основи нових підходів до розв’язання педагогічних ситуацій” (22, 24).

У професійних тренінгах переважають мотиви співробітництва, прагнення до особистісного і професійного росту.

Використовуючи досвід слухачів, стимулюючи інтерактивний діалог, я, як керівник, давала можливість аналізувати, порівнювати, моделювати підходи до практичного застосування, здобутих знань і сформованих умінь. Свою мету досягала завдяки таким формам навчання:

• фестиваль педагогічних ідей і творчих знахідок;

• методичний аукціон;

• творча дискусія;

• методичний діалог;

• ярмарок педагогічної творчості;

• панорама методичних знахідок;

• методична естафета;

• творчий салон;

• педагогічна майстерня;

• ділова гра;

• “мозковий штурм”;

• тренінг;

• метод ПРЕС;

• метод “Навчаючи – вчуся” ;

• методичний брифінг;
• методична естафета.

На практичному етапі свого майстер-класу я використовувала такі прийоми:

•                  “Стоп-кадр”. Я демонструвала нестандартні прийоми, методи, засоби навчання, у тому числі інтерактивні методи, саморобні навчальні посібники, ігри, ділилася конспектами власно розроблених уроків з певної методичної проблеми. (Додаток 6)
•                  “Трибуна вільних думок”. Учителі  аналізували почуте та побачене, захищали свої ідеї, моделі уроків, брали участь у диспуті “Джерела педагогічної творчості”, розробляли дидактичні матеріали використовуючи власний досвід. (Додаток 7)
•                  “Педагогічна реклама”. Суть його полягала в тому, що слухачі рекламували ту педагогічну технологію, яка їм найбільше імпонує.

Зарекомендували себе рубрики “Інформаційний час”, “На Ваше прохання”, “Поміркуємо разом”, “Перехрестя думок”, “Сторінками журналів”, “У світі сучасної науки”.

Застосовуючи на своїх заняттях майстер-класу нестандартні форми, інтерактивні методи я ненароком змушувала своїх  слухачів аналізувати, шукати, конструювати, вибирати оптимальний варіант, тренуватись у творчості, що прискорює процес освоєння досвіду та професійного вдосконалення.

 Важливим етапом майстер-класу є аналіз - збір відгуків про захід. 

Я постійно вивчаю думку слухачів про якість і результативність занять. Доцільним у моїй роботі є проведення анкетування, проведення співбесід, інтерв’ювання, в ході яких можна з’ясувати, зокрема, такі питання:

•                 Чи змінилось Ваше уявлення про даний досвід?
•                 Що найбільше Вас зацікавило в ньому?
•                 Що із запропонованого автором досвіду Ви будете запроваджувати у практичній діяльності?
•                 Чи маєте Ви власний досвід вирішення даної проблеми, запровадження даної педагогічної ідеї, інноваційної технології?
•                 Чи зможете Ви поділитись своїм досвідом (творчими знахідками) з колегами?

Ефективною є рефлексивна вправа “Мікрофон”, в ході якої мої слухачі висловлювали свою оцінку відвіданого заняття, свої професійні наміри:

“Я сьогодні зрозумів...”;

“Я мав змогу ознайомитися з досвідом...”;

“Я мав можливість порівняти...”;

“Я дізнався ...”;

“Я засвоїв...”;

“Я спробую використати (запровадити) ...”;

“Використання ідей освоєного досвіду дозволяє ...” та ін.

На  заключному етапі я робила висновки, зважувала всі думки й вирішувала, як  проводити черговий захід. Під час аналізу, намагалася побачити негативні сторони, щоб відразу ж їх виправити, хоча б на папері. Це дає можливість надалі проводити захід на найвищому рівні.

Пропарцювавши два роки у ролі керівника майстер-класу, я встановила для себе певні принципи:

•                  проводити заняття зі слухачами, демонструючи прийоми ефективної роботи з учнями. Ніколи не прагнути просто передати знання, а прагнути залучити учасників у процес, зробити їх активними, розбудити те, що приховано навіть для них самих, зрозуміти й усунути те, що заважає у саморозвитку. Усі мої завдання і  дії повинні бути направлені на те, щоб підключити уяву учасників, створити таку атмосферу, щоб вони проявили себе як творці. Це м’яке, демократичне, непомітне керівництво діяльністю. Я повинна створювати атмосферу відвертості, доброзичливості, співтворчості в спілкуванні, виключаю офіційне оцінювання роботи учасників майстер-класу.
•                  У взаєминах з колегами застосовувати  демократичний стиль педагогічної взаємодії, проявляючи свої особисті якості: комунікативність, загальнокультурний розвиток, інтелігентність тощо. Авторські технології, що презентуються в рамках майстер-класу, не повинні володіти властивістю фотографічної відтворюваності; проте кожна з них має нести ідейний заряд, володіти безліччю відтворювальних деталей, прийомів, елементів учительської майстерності.
•                  Я постійно повинна  звертати увагу на мову і голос (тон, сила, виразність, дикція, інтонація, техніка); міміку, жести, управління емоціями; пантоміміку (постава, уміння стояти, сидіти, спостерігати за поведінкою учасників); уміння зосередитися на предметі розмови, володіння мнемотехнікою, аутогенним тренуванням, відсутність скутості; мистецтво спілкування: психологічна сумісність, здібність до педагогічної уваги, емпатія; педагогічну імпровізацію: уміння працювати згідно з планом “в голові”, привертати особистий досвід, керувати незапланованими ситуаціями;психологічну зіркість, уміння вичисляти “геніїв” і підтримувати тих, що “відстають”; комунікативну культуру, уміння вести діалог, дискусію; відчуття часу.

Важливою формою підвищення мого особистого педагогічного брендінгу є самоосвіта. Це цілеспрямована і планомірна, безперервна і усвідомлена моя  самостійна робота, спрямована на підвищення власної професійної кваліфікації.
Вона включає в себе удосконалення як теоретичної так і практичної підготовки. Я намагаюся:

• удосконалювати науково-теоретичну підготовку з фаху;
• психолого-педагогічну підготовку;
• поглиблюю знання з теорії і практики виховання учнів;
• беру участь у методичних та педагогічних конкурсах проектах.

І маю певні результати! (Додаток 8)

 

Таким чином, підбиваючи підсумок усьому сказаному, можна визначити формулу майстер-класу: УСПІШНА ТЕХНОЛОГІЯ + КОМПЕТЕНТНИЙ ФАХІВЕЦЬ + ДОСТУПНІСТЬ ДЛЯ КОЛЕГ+ ІНТЕРАКТИВНІСТЬ = МАЙСТЕР КЛАС. До формули майстер-класу я б додала + ОСОБИСТИЙ БРЕНД УЧИТЕЛЯ. Думаю, що майстер-клас і відрізняється від всіх інших форм передачі досвіду тим, що дає можливість відразу спробувати новий прийом (спосіб, засіб) і отримати відгук досвідченого майстра. А майстер відразу бачить, наскільки ефективно передається його досвід.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формула результативного

проведення майстер-класу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література

 

1. Положення про районний (міський) методичний кабінет (центр).

2. Рекомендації щодо організації і проведення методичної роботи з педагогічними кадрами в системі післядипломної освіти // Освіта України.- 2002.- № 54.- С.5.

3. Вронська В. Учіння - Знання - Дія. Психологічна доцільність інтерактивних технологій у післядипломній освіті // Управління освітою.- 2007.- № 17. - С.5-8.

4. Гришина Т.В. Освітня технологія як об’єкт методичної роботи. – Харків, 2003.- 96с.

5. Данилова Г.С. Методичні служби України: проблеми управління, професійна підготовка: Навч.-метод. посібник. - К.: УЗИН, 1997.

6. Дивак В. Методична робота - складова післядипломної педагогічної освіти // Директор школи, ліцею, гімназії. - 2003.- № 1.

7. Єрмола А.М., Василенко О.М. Технологія організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами: Науково-методичний посібник.- Курсор. - 2006.- 312с.

8.Жерносек І.П. Науково-методична робота в загальноосвітній школі: Навч.-метод. посібник.- К: УЗИН, 1998.

9.Зайченко О. Розвиток творчості педагогічних колективів закладів освіти // Директор школи, ліцею, гімназії. - 2001.- № 2.- С.89-92.

10.Заочна школа методиста // Сільська школа України. - 2008.- № 1.- С.52-56.

11.Половенко О.В. Оптимальна модель методичної роботи в сільській малокомплектній школі. – Кіровоград., 2007.- 66 с.

12. Інноваційні технології в початковій школі /Автори-упорядники:В.П.Телячук, О.В.Лесіна.- Х.:Вид.група «Основа»: «Тріада +»,2007.-240с.-(серія «Педагогічні інновації. Майстерня»);

13.           Інноваційні технології в початковій школі.-К.:Шк.світ,2008.-112с.-(Бібліотека «Шкільного світу»)
14. Антощук Є.В. Швидка педагогічна допомога від «Української Школи Ейдетики». 8 уроків з техніки ефективного запам’ятовування будь-якої інформації. – Вінниця, 2002.
15. Антощук Є. В. Знакомтесь, Ваша память. — К.: Вирій, 2005.
16. О.Калачникова. Практика ейдетики. - Шкільний світ: Початкова освіта № 3, 2006 р.
17. Чепурний Геннадій.  Мнемотехніка. Технологія ефективного засвоєння інформації в умовах сучасної освіти. – Тернопіль. Мандрівець, 2014
18. Бесєдіна А. Вплив методів і завдань ейдетики на розвиток особистості учня // Рідна школа. – 2009. – № 2-3. – С. 61-62.
19. Эйдетика: до пяти и старше (Из газеты «Зеркало Недели») [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://bc-eydetica.narod2.ru/zerkalo_nedeli.html