Календар пам’ятних дат. Зарубіжна література, 11 клас. «Життя англійського письменника Джорджа Орвелла – це «бунт дуже схожий на толстовський" В.М.Недошивін.

Рецензія на статтю

викладача зарубіжної літератури

Кам’янського державного енергетичного технікуму Островської Л.В.

                     Календар пам’ятних дат. Матеріали до заняття з розвитку мовлення, зарубіжна література, 11 клас

 «Життя англійського письменника Джорджа Орвела – це  «бунт дуже схожий на толстовський»  

В.М. Недошивін

  Стаття присвячена життю і творчості англійського письменника, публіциста Джоржа Орвелла, якому в 2018 році світове літературне суспільство відзначило 110-ювілейну річницю від дня народження.

    Викладачам зарубіжної літератури запропоновані матеріали, які допоможуть студентам змалювати в уяві психологічний портрет, розкриють чотири «обличчя» автора: Орвелл-бунтівник, Орвелл-співчуваючий владі, Орвелл-раціоналіст, послідовник  просвітництва XVIII сторіччя і Орвелл-романтик, прихильник минулого: чудернацьких будинків і вуличок, мирних річок — де є  риболови, старовинна людська доброчинність. До статті додаються ілюстративні матеріали.

   В статті наведені літературно-критичні матеріали дослідників його творчості,  які розглядають "епоху Орвелла", що є тією «гримучою сумішшю», із якої вийшов  вибуховий характер, аналітичний розум,  неперевершений талант письменника, який ввів півстоліття тому політичний термін «холодна війна». Творчий доробок Джорджа Орвелла не осмислений до глибинної сутності до теперішнього часу.

Голова ЦМК соціально-гуманітарних

дисциплін, викладач-методист

 Кам’янського державного

енергетичного технікуму                                                         О.Г.Тараненко

                     Календар пам’ятних дат. Матеріали до заняття з розвитку мовлення, зарубіжна література, 11 клас

 «Життя англійського письменника Джорджа Орвелла – це  «бунт дуже схожий на толстовський»

В.М. Недошивін

Л.В.Островська, викладач-методист       зарубіжної літератури

Кам’янського державного енергетичного технікуму

Якщо свобода взагалі що-небудь значить, то це право говорити іншим те, чого вони не хочуть чути.

Дж.Орвелл

 «Як хочеться напитися з літературної криниці світового художнього слова, яке в нечуваних формах  розкриває суспільство і людей, руйнування і виродження  найвищих цінностей, невілювання понять нація і братерство…», - з таких рядків починається    монографія   відомого оруеловеда  публіциста і критика В’ячеслава Михайловича  Недошивіна.  «Свині і … зірки: Проза відчаю і надії Джоржа Орвелла».

«Життя його – це  «бунт дуже схожий на толстовський», - так завершує критик свою монографію, яку присвятив колись 85-й річниці від дня народження  Еріка Артура Блера, а світове літературне суспільство відзначило 25 липня 2018 року вже 110-ювілейну річницю англійського письменника і публіциста.

Повернемося в 30-40-і роки ХХ сторіччя. Шкільні стіни індійської школи Святого Киприяна в містечку Мотіхарі, пам’ятають до «жорстокості чесного» і сумлінного учня, із англійської збіднілої   родини, який так прагнув досягти вершин в науках, що зміг отримати іменну стипендію для подальшого навчання в Ітон Коледжі, який готував вихованців до високого служіння в галузі політики  та мистецтва. Викладачі та учні вражені, як Ерік Блер був відданий своїм двом найближчим товаришам – футбольному м’ячу та аркушу паперу, бо з п’яти-шести ровів мріяв стати футболістом і письменником.

Він нерозлучний з м’ячем, на який так довго збирав кошти батько:  під  палаючим сонцем і  в негоду збирається команда таких самих хлопчаків, а він завжди біля воріт – нападаючий.  Тільки через двадцять років, коли він захворіє на туберкульоз, Ерік Блер зрозуміє, якою ціною він заплатить за дитяче захоплення - любов до футболу, життя йому визначить 47 років…

Під ноги Джорджу Орвеллу життя простелило не червону доріжку слави і визнання, це була довга дорога пізнання, подорожей до різних країн, участі у війнах:  вивчення соціального устрою, життя як складного процесу, яким керують  бездарні, але жорстокі політики.  Індія, Бірма, Іспанія, Англія, Франція - країни, де залишив своє серце і душу англійський письменник.

Ще в одинадцять років Ерік Блер опублікував в місцевій газеті патріотичний вірш «Наша воля і свобода». Викладачі школи Святого Киприана вражені різноманіттям жанрів, в яких прагнув себе проявити хлопець. Він складав поеми, оповідання, навіть написав римовану п’єсу в дусі Аристофана.

З дитинства він уявляв себе Робін Гудом та  зачитувався  улюбленими Діккенсом, Теккереєм, Кіплінгом и Уеллсом, — все це і стало, як говорять дослідники його творчості,  тією «гримучою сумішшю», із якої вийшов  вибуховий характер, аналітичний розум,  неперевершений талант Джорджа Орвелла. Він завжди говорив, що  все одно зможе  «визнати свою поразку і перетворити її на перемогу». Політичний термін «холодна війна» з’явився півстоліття тому, завдяки англійському письменнику та публіцисту Джорджу Орвеллу.

«Світова інтелігенція, яка усвідомлює свою відповідальність, часто та, навіть, завжди іде проти суспільної течії свого часу», - ці рядки написав близький товариш письменника, присвятивши Джорджу Орвеллу книжку під неоднозначною назвою «Утікач із табору переможців».

Вдивляючись в життя і творчість англійського публіциста, романіста, критика, ми розуміємо, що всього за двадцять вісім років своєї діяльності він змінив багато уявлень і світоглядів, які співзвучні з подіями в ХХІ сторіччі.  Ми, сучасне покоління,  тільки зараз з 2010 року  вирішили дати  оцінку історичному минулому   двадцятих-сорокових років - сторіччя страшних репресій, таборів,  політичних вбивств, сталінщини, а англійський письменник Джордж Орвелл це зробив  своєчасно, в ногу з епохою».

Невід’ємною рисою письменника завжди було глибоке і надзвичайно загострене почуття справедливості. Тільки близьким людям відомо, як він, перш ніж написати хоч одне слово, або рядок таємно занурювався в те середовище, про яке писав. Близький товариш Джорджа Орвелла   Роберт Рис пригадує, як письменник одного разу прийшов  до нього додому та звернувся з проханням   переодягнутися.  Залишивши  вихідний  одяг в спальні, Джордж Орвелл з’явився одягнений майже в самі лахміття. Він пояснив, що терміново необхідно з’ясувати, як виглядає в’язниця з середини; він сподівався, що створить конфліктну ситуацію і буде затриманий поліцією, і побачить все на власні очі. В різних країнах, збираючись переночувати в якому-небудь «будинку  призріння», серед неголених, обірваних волоцюг, серед калік і безробітних, він хвилювався  лише про  одне  — як би його не видала  досконала  ітонська вимова, він щиро бажав  лише  скоріше  і  назавжди «вийти із світу респектабельності».

«...Моя ненависть до гнобителів зайшла дуже далеко, — зізнавався в одній із книг уже сам Орвелл. — Життєва невдача здавалася мені єдиною благочинністю. Натяк на погоню за успіхом, навіть,  за таким «успіхом» в житті, як річний дохід  в декілька  сот  фунтів, здавався  мені  морально низьким, щось схоже на сутенерство».

Залишається не до кінця розкритою  таємницею той факт, де ж взяв письменник кошти на опублікування алегоричного роману-казки «Скотоферма». Уряд Англії не наважився на публікацію, не знайшлося жодного   редактора,  який би інвестував цей роман, надто вже глибоке занурення бачили в творі в політику Російської держави. Не зважаючи на це, уряд Англії підозрював його у співробітництві з комуністами.

У 2007 році стала доступною інформація, що британські спецслужби з 1927 року до самої смерті письменника вели за ним постійний таємний нагляд. В доповідній записці датованій 20 січня 1942 року агент Скотланд-Ярду сержант Юінг пише, що ця людина має глибоко комуністичні погляди, і таємні доповідачі – «індійські друзі письменника» повідомляють, що бачили його на  зборах комуністів. Агент звертає увагу, що Джордж Орвелл завжди богемно одягнений і на роботі, і  під час дозвілля, а значить, Радянський Союз фінансує письменника.

Один із дослідників творчості Джорджа Орвелла проголосив, що «масштабом цивілізації для письменника завжди була  «проста порядність». Друзі, перша і друга дружини письменника  пригадували, що «він  хотів  бути голосом безголосих  жертв: дітей, китайських кулі, судомиїв, безробітних, волоцюг, шахтарів, засуджених  до  повішення, каталонських селян і  жертв революційних трибуналів».

Журнал «Тайм» в 1935 році зневажливо реагує на вибір творчого псевдоніму письменника. Але це не засмучує Еріка Блера,  який пишався  Святим покровителем Англії  - Джорджем, та з юності пам’ятає прекрасні місця на березі річки  Орвелл на півночі країни. Журнал наголошує, що «це  глибоко прихований патріотизм разчарованного підданого»...

Світова спільнота широко відзначила ювілей письменника. Премія імені Джорджа Орвелла — одна із самих престижних світових жанрових премій, яку заснував в 1993 році  політолог  Бернард  Крик на гонорари  за свої видання  біографії  Джорджа Орвелла. Багато років спонсорами премії є прийомний син Джорджа Орвелла  - Річард Блэр та різні благодійні  організації.

Наприкінці 2017 року в Великобританії був оголошений шорт-лист премії імені Джорджа Орвелла  та  на сьогодні журі відібрало шість основних претендентів із 235 заявок письменників та публіцистів. Щорічно  журі в жанрі політичної прози визначає найкращу книгу політичної тематики та призначає переможцю грошову премію  в розмірі 3000  Є, вручення цієї визначної премії відбудеться в Лондоні 21 травня 2018 року.

Україна не залишилась осторонь від святкування визначної літературної події - 110- річниці від дня народження письменника «совісті ХХ сторіччя» Джорджа Орвелла.    Видавництво В.П. Жупанського в місті Харкові в серії «Майстри світової прози» підготувало в 2018 році видання автобіографічного роману  про  п’ять років  служби Джорджа Орвелла у колоніальній поліції Бірми (1922–1927), про останні роки перебування Індії в складі Британської імперії.

Близький товариш письменника Роберт Рис, пригадуючи Джорджа Орвелла, знаходив у нього чотири «обличчя»: Орвелл-бунтівник, Орвелл-співчуваючий владі, Орвелл-раціоналіст, послідовник  просвітництва XVIII сторіччя і Орвелл-романтик, прихильник минулого: чудернацьких будинків і вуличок, мирних річок — де є  риболови, старовинна людська доброчинність. Він жив і завжди ішов проти течії до кінця. 

В. Недошивін пригадував, що відома орвеловед В. А. Чаликова, за півроку  до своєї смерті, говорила : «Я б дуже не хотіла, щоб ми осмислили Орвелла до дна».

Література

1.Недошивін В. М. «Свині і... зірки: Проза відчаю і надії Дж. Оруелла». Пермь, 1988. — (Том II). - С. 100-120.

2 Блюм А. В. Англійський письменник в країні більшовиків. До 100-річчя Джорджа Оруелла // К.:  вид-во «Просвіта», 2010. - № 6. - С. 182-186.

3 . Зверєв О. М.: Про старшого брата і черево кита: замальовка до портрета Оруэлла.

Сайт про Джорджа Оруелла  https://ru.wikipedia.org/wiki/Джордж_Оруелл

Сторінками сімейного альбому

Джорджа Орвелла