Календарне планування (1 семестр, потребує доопрацювання по §)історія України 7 кл., оновлена програма 2022

№

ур.

Дата

Прим.

Зміст інтегрованого курсу

Очікувані результати навчання¹

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт.

І семестр

Розділ 1. Виникнення Русі-України

07.09

Розселення літописних слов’янських племен на території сучасної України.

Знати

• час виникнення Русі; дати договорів між Візантійською імперією та руссю, повстання деревлян проти князя Ігоря, зовнішніх відносин княгині Ольги, князя Святослава;
• території розселення літописних слов’янських племен на теренах сучасної України, напрямки походів руських князів середини ІХ–Х ст.

Розуміти:

• поняття «русь» як етнонім, самоназву військово- торгової групи норманів, яка осіла на Середньому Подніпров’ї; поняття «данина», «дружина»,

«князь», «печеніги», «полюддя», «Русь» («Русь- Україна»), «хозари», «язичництво»;

• основні версії походження та вживання назви

«Русь» («Русь-Україна»);

• передумови утворення держави у слов’ян, які жили на теренах сучасної України;
• роль міста Києва у виникненні Русі;
• статус літописних князів середини ІХ–Х ст. як очільників дружин русів;
• історичний портрет особистості як опис, що включає перелік ключових рис зовнішності і вдачі, характеристику публічної (політичної, господарської, культурної, релігійної та ін.)

діяльності особистості, ставлення сучасників своє ставлення до цієї діяльності та її

результатів.

Уміти:

• розмістити в хронологічній послідовності

відомості про виникнення Русі, правління руських князів/княгині середини ІХ–Х ст.;

• схарактеризувати спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади, світосприйняття) слов’ян, які жили на теренах сучасної України;
• укласти історичні портрети таких

князів/княгині, як Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт.

• Внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про започаткування виникнення Русі (Русі-України), правління князів/княгині Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, їхні походи/заходи.
• Позначити на контурній карті територію розселення слов’янських племен на теренах сучасної України та їхніх сусідів, напрямки походів руських

князів/княгині середини ІХ–Х ст.

• Визначити (за доступними текстовими джерелами) особливості повсякденного життя та світобачення слов’ян на теренах сучасної України в середині ІХ–Х ст.

На підставі доступних джерел укласти (за допомогою вчительки/вчителя) історичний портрет княгині Ольги або князя Святослава.

14.09

  Суспільство та господарство східних слов’ян. Сусіди східних слов’ян.

21.09

Заснування міста Київ.

Діяльність військово- торгових груп норманів-русі у Східній Європі. Осідання русі на Середньому Подніпров’ї.

28.09

Виникнення Русі.

Руські князі/княгиня середини ІХ–Х ст.: між легендами та історією.

Практична робота

Розділ 2. РУСЬ-УКРАЇНА наприкінці X – у першій половині XI ст.

05.10

Правління руських князів наприкінці X – у першій

половині XI ст.

.

Знати:

• періоди правління князів Володимира Святославовича (Великого) та Ярослава

Володимировича (Мудрого); дати впровадження християнства як державної релігії, розгрому

печенігів біля Києва; ймовірні дати зведення Софійського собору, започаткування укладання

«Руської правди»;

• територіальні межі Русі-України наприкінці X – у першій половині XI ст.

Розуміти:

• поняття «берестяна грамота», «бояри»,

«вотчина», «графіті», «ікона», «книжкові

мініатюри», «митрополія», «мозаїка», «собор»,

«шлюбна дипломатія», «фреска»;

• суспільну роль різних верств населення Русі- України;
• Русь періодів правлінь Володимира

Святославовича та Ярослава Володимировича як середньовічну монархію імперського типу;

• історичне значення впровадження християнства як державної релігії Русі-України, започаткування кодифікації звичаєвого права;
• місце Русі-України серед європейських держав

після прийняття християнства.

Уміти:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про правління князів Володимира Святославовича (Великого) та Ярослава Володимировича (Мудрого), хрещення Русі та

розбудову Київської митрополії, боротьбу русів із печенігами, започаткування кодифікації руського звичаєвого права;

• показати на карті території підлеглі Русі-Україні наприкінці X – у першій половині XI ст.;
• схарактеризувати соціальне та господарське життя Русі-України наприкінці X – у першій

половині XI ст., правове становище різних верств, діяльність Володимира Святославовича та Ярослава Володимировича, зіставити (за

напрямами) і порівняти з діяльністю перших руських князів/княгині;

• визначити причини та наслідки впровадження християнства як державної релігії Русі-України;
• розпізнавати і характеризувати пам’ятки

культури Русі-України першої половини ХІ ст.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт.

• Внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про правління Володимира Святославовича (Великого) та Ярослава Володимировича (Мудрого), хрещення Русі, утворення Київської митрополії, розгром Ярославом Володимировичем печенігів біля Києва, започаткування кодифікації руського звичаєвого права, інші (на розсуд учительки/учителя).
• Позначити на контурній карті території підлеглі Русі-Україні за правління Володимира Святославовича (Великого) та Ярослава Володимировича (Мудрого).
• Описати (за доступними писемними і візуальними джерелами) суспільний устрій Русі-України в першій половині ХІ ст.
• Схарактеризувати – на основі витягів з відомих правових пам’яток доби («Руська правда» Ярослава Володимировича (Мудрого), «Правда Ярославовичів», «Статут» Володимира Всеволодовича (Мономаха)) – правове становище різних верств населення Русі-України.
• Визначити (за доступними джерелами) роль і вплив християнської релігії й церкви в житті руського суспільства.
• Здійснити уявну подорож Києвом часів Володимира Святославовича (Великого) / Ярослава Володимировича (Мудрого).

12.10

Впровадження християнства.

19.10

«Руська правда».

Влада. Суспільний устрій. Господарство.

Повсякдення. Села. Міста. Ремесла. Торгівля.

Релігійне життя  Культура.

Практична робота

02.11

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із розділу 1-2

Розділ 3. РУСЬ-УКРАЇНА у другій половині XI – першій половині XIII ст.

09.11

Поліцентричність руської

державності в другій

половині XI – першій

половині XIII ст.

Знати:

–  дати Вишгородського, Любецького з’їздів князів, періоди правління Володимира Всеволодовича (Мономаха), Мстислава Володимировича (Великого), дату першої писемної згадки назви «Україна» та версії її значення;

–  територіальні межі Київського, Переяславського,

ЧернігівськогоЗнати:

–  територіальні межі Київського, Переяславського,

Чернігівського, князівств у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст., а також половецьких земель.

Розуміти:

–  передумови, причини, сутність поліцентричності Русі-України;

–  правління наступників Ярослава Володимировича (Мудрого) як процес усамостійнення адміністративно-територіальних утворень («земель»), де загосподарювали представники Мономаховичів, Ольговичів,

Ростиславовичів та ін.;

–  існування відмінностей між елітарною (княжо-дружинною) культурою Русі, яка тяжіла до цілісності, та народною культурою, яка була просякнута племінними відмінностями.

Уміти:

розташувати в хронологічній послідовності основні відомості про події Київського, Чернігівського, Переяславського князівств у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.;

–  показати на карті зміни територіальних меж Київського, Переяславського, Чернігівського, князівств у другій половині ХІ – першій половині

ХІІІ ст.;

–  схарактеризувати розвиток соціальних відносин, господарства та культури Русі-України у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.;

–  розпізнавати та характеризувати пам’ятки

культури Русі-України другої половини ХІ – першої половини ХІІІ ст.;

–  схарактеризувати діяльність та укласти історичні портрети таких князів, як Володимир Всеволодович (Мономах), Мстислав Володимирович (Великий), Володимир Глібович,

Ігор Святославович (новгород-сіверський).

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт.

–  Внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Вишгородський,

Любецький з’їзди князів, правління спадкоємців Ярослава Володимировича

(Мудрого), першу писемну згадку назви «Україна», зведення Успенського

собору Києво-Печерської лаври, інші (на розсуд учи тельки/учителя).

–  Позначити на контурній карті й надписати територіальні межі князівств періоду поліцентричності Русі-України та половецькі землі.

–  Визначити (за «Повчанням дітям», «Словом про похід Ігорів» та іншими

16.11

Вишгородський, Любецький

з’їзди князів та їхні

рішення.

23.11

Київське, Чернігівське та

Переяславське князівства в

середині XII – першій

половині XIIІ ст.: політичне і

соціально-економічне

життя (оглядово).

30.11

Культура Русі-України в

другій половині ХІ – першій

половині ХІІІ ст.

Кочові народи степів

України Х–ХІІІ ст. Крим у

складі Візантійської  імперії (оглядово)

07.12

Практична робота

–  Позначити на контурній карті й надписати територіальні межі князівств періоду

поліцентричності Русі-України та половецькі землі.

14.12

Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із розділу 3

21.12

Урок повторенння