19 серпня о 18:00Вебінар: Ментальна арифметика: розвиваємо обидві півкулі головного мозку

Календарне планування 8 клас.

Про матеріал

Календарне планування з хімії 8 клас , містить теми уроків ,розподілені за годинами. Також в плануванні вказані лабораторні досліди,практичні роботи та теми творчих завдань.

Перегляд файлу

8-й клас

(2 год на тиждень, разом 70 год,
із них 10 год — резервний час)

 

№ур

 

Зміст навчального матеріалу   загальноосвітньої     підготовки учнів.              Державні вимоги до рівня знань.
 

 

 

 

 

 

1,2

Повторення найважливіших питань курсу хімії 7 класу

Найважливіші хімічні поняття.

Прості й складні речовини (кисень, вода). Реакція розкладу, сполучення.

Відносна молекулярна маса, її обчислення за хімічною формулою.

Масова частка елемента в складній речовині.

Масова частка розчиненої речовини

Учень/учениця

називає хімічні елементи (не менше 20-ти) за сучасною науковою українською номенклатурою, записує їхні символи;

наводить приклади (формули і назви) простих (метали і неметали) і складних речовин (оксидів, основ, кислот); рівнянь реакцій: добування кисню з гідроген пероксиду; кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом, води з кальцій оксидом, натрій оксидом, фосфор(V) оксидом, карбон(ІV) оксидом; реакцій розкладу і сполучення;

обчислює відносну молекулярну масу речовини за її формулою, масову частку елемента в складній речовині; масову частку і масу розчиненої речовини в розчині

 

 

 

 

Тема 1. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Будова атома

 

3,4

Короткі історичні відомості про спроби класифікації хімічних елементів. Поняття про лужні, інертні елементи, галогени. Періодичний закон Д. І. Менделєєва. Структура періодичної системи хімічних елементів.

 

Учень/учениця

формулює означення періодичного закону;

описує структуру періодичної системи (періоди: великі й малі, групи й підгрупи (А і Б);

наводить приклади ізотопів, лужних, інертних елементів, галогенів;

розрізняє атомне ядро, електрони, протони, нейтрони; періоди (великі й малі), головні (А) та побічні (Б) підгрупи періодичної системи; металічні та неметалічні елементи;

характеризує склад ядер (кількість протонів і нейтронів у нукліді), розподіл електронів (за енергетичними рівнями та підрівнями) в атомах перших 20 хімічних елементів; хімічний елемент (№ 1–20) за його положенням у періодичній системі, зміни радіусів атомів у періодах і підгрупах, металічних і неметалічних властивостей елементів;

пояснює періодичність зміни властивостей хімічних елементів (№ 1–20); залежність характеру елементів та властивостей їхніх сполук від електронної будови атомів;

аналізує інформацію, закладену в періодичній системі, та використовує її для характеристики хімічного елемента;

обґрунтовує фізичну сутність періодичного закону;

записує: електронні та графічні електронні формули атомів 20 хімічних елементів;

використовує інформацію, закладену в періодичній системі, для класифікації елементів (металічний або неметалічний), та визначення їхньої валентності, класифікації простих речовин (метал або неметал), визначення хімічного характеру оксидів (кислотний, амфотерний, оснόвний), гідратів оксидів (кислота, амфотерний гідроксид, основа), сполук елементів з Гідрогеном;

оцінює наукове значення періодичного закону; значення прийому класифікації в науці

 

 

 

 

5,6

Будова атома. Склад атомних ядер (протони і нейтрони). Протонне число. Нуклонне число. Ізотопи. Нуклід. Сучасне формулювання періодичного закону.

 

 

 

 

7,8

Будова електронних оболонок атомів хімічних елементів 1-20

 

 

 

9,10

Стан електронів у атомі. Електронні орбіталі. Енергетичні рівні та підрівні; їх заповнення електронами в атомах хімічних елементів № 1-20

 

 

 

11,12

Електронні та графічні електронні формули атомів хімічних елементів № 1-20. Поняття про радіус атома.

 

 

 

13,14

Періодична система хімічних елементів з позиції теорії будови атома.

Характеристика хімічних елементів № 1-20 за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома.

Значення періодичного закону

 

 

 

 

15,16

Контрольна робота. Тематичний залік.

 

 

 

Демонстрації

  1. Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва (довга і коротка форми).
  2. Моделі атомів.
  3. Форми електронних орбіта лей

Навчальні проекти

1. З історії відкриття періодичної системи хімічних елементів.

2. Форми періодичної системи хімічних елементів

Тема 2. Хімічний зв’язок і будова речовини

 

17,18

Природа хімічного зв’язку. Електронегативність елементів. Ковалентний зв'язок, його утворення. Полярний і неполярний ковалентний зв’язок.

Учень/учениця

називає: види хімічного зв’язку, типи кристалічних ґраток;

наводить приклади: сполук із ковалентним (полярним і неполярним) та йонним хімічним зв’язком, атомними, молекулярними та йонними кристалічними ґратками;

розрізняє: валентність і ступінь окиснення елемента;

пояснює: утворення йонного, ковалентного (полярного і неполярного) зв'язків;

характеризує: особливості ковалентного та йонного зв’язків, кристалічної будови речовин з різними видами хімічного зв'язку;

обґрунтовує: природу хімічних зв'язків; фізичні властивості речовин залежно від їхньої будови;

прогнозує: властивості речовин залежно від виду хімічного зв'язку і типу кристалічних ґраток;

визначає: ступені окиснення елементів у сполуках за їх формулами, вид хімічного зв’язку в типових випадках, полярність ковалентного зв'язку;

складає: електронні формули молекул, хімічні формули бінарних сполук за ступенями окиснення елементів;

використовує: поняття електронегативності для характеристики хімічних зв'язків

 

 

 

19,20

Електронні формули молекул. Йони. Йонний зв’язок, його утворення.

 

 

 

21,22

Ступінь окиснення. Визначення ступеня окиснення елемента за хімічною формулою сполуки. Складання формули сполуки за відомими ступенями окиснення елементів

 

 

 

23,24

Кристалічні ґратки. Атомні, молекулярні та йонні кристали. Залежність фізичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток

 

 

 

25

Тематичний залік

 

 

 

Демонстрації

  1. Кристалічні ґратки різних типів.
  2. Речовини атомної, молекулярної та йонної будови.
  3. Фізичні властивості речовин атомної, молекулярної та йонної будови.

Лабораторні досліди:

  1. Ознайомлення з фізичними властивостями речовин атомної, молекулярної та йонної будови.

Домашній експеримент:

  1.            Дослідження фізичних властивостей речовин з різними типами кристалічних ґраток: води, кухонної солі, піску.

Навчальні проекти

3. Залежність фізичних властивостей речовин від типів кристалічних грато

Тема 3. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами

 

26,27

Кількість речовини. Моль — одиниця кількості речовини. Число Авогадро.

 

Учень/учениця

називає: одиницю вимірювання кількості речовини, молярний об’єм газів за нормальних умов, число Авогадро;

пояснює: сутність фізичної величини кількість речовини;

встановлює: взаємозв'язок між фізичними величинами (масою, молярною масою, об’ємом, молярним об’ємом, кількістю речовини);

обчислює: число частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі; молярну масу, масу і кількість речовини; об’єм даної маси або кількості речовини газу за нормальних умов; відносну густи

 

 

 

28,29

Молярна маса.

 

 

 

 

30,31

Закон Авогадро. Молярний об’єм газів.

 

 

 

 

32,33

Відносна густина газів

 

 

 

34

Тематичний залік

 

 

 

35

Контрольна робота

 

 

 

 

. Розрахункові задачі

  1. Обчислення числа частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі.
  2. Обчислення за хімічною формулою маси даної кількості речовини і кількості речовини за відомою масою.
  3. Обчислення об’єму певної маси або кількості речовини відомого газу за нормальних умов.

4. Обчислення з використанням відносної густини газів

 

Тема 4. Основні класи неорганічних сполук

 

36,37

Класифікація неорганічних сполук, їхні склад і номенклатура.

 

Учень:

називає оксиди, основи, кислоти, амфотерні гідроксиди, середні солі за сучасною науковою українською номенклатурою, індикатори (лакмус, метиловий оранжевий, фенолфталеїн, універсальний індикатор);

описує поширеність представників основних класів неорганічних сполук у природі;

наводить приклади оснόвних, кислотних і амфотерних оксидів, оксигеновмісних і безоксигенових, одно-, дво-, триосновних кислот, розчинних і нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів, середніх солей;

класифікує неорганічні сполуки за класами;

розрізняє несолетворні (CO, N2O, NO, SiO) й солетворні оксиди (кислотні, основні, амфотерні), розчинні й нерозчинні основи, кислоти за складом (оксигеновмісні, безоксигенові) та основністю (одно-, дво-, триосновні), середні солі; реакції заміщення, обміну, нейтралізації;

характеризує поняття амфотерності, фізичні та хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей, амфотерних гідроксидів;

порівнює за хімічними властивостями основні, кислотні та амфотерні оксиди, луги і нерозчинні основи;

встановлює генетичні зв’язки між простими і складними речовинами, основними класами неорганічних сполук;

обґрунтовує залежність між складом, властивостями та застосуванням неорганічних речовин;

прогнозує перебіг хімічних реакцій солей і кислот з металами, використовуючи ряд активності;

складає хімічні формули оксидів, основ, кислот, середніх солей; рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних (Алюмінію, Цинку) оксидів (взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами (для алюміній і цинк оксидів у розчині та під час сплавляння), лугів (взаємодія з кислотними оксидами, кислотами та солями в розчині), нерозчинних основ (взаємодія з кислотами, розкладання під час нагрівання), кислот (взаємодія з металами, основними оксидами, основами та солями), середніх солей (взаємодія з металами, кислотами – хлоридною, сульфатною, нітратною, лугами, солями); способи добування оксидів (взаємодія простих і складних речовин із киснем, розкладання нерозчинних основ, деяких кислот і солей під час нагрівання), лугів (взаємодія лужних і лужноземельних (крім магнію) металів із водою, оксидів лужних і лужноземельних елементів із водою) й нерозчинних основ (взаємодія солей із лугами), кислот (взаємодія кислотних оксидів із водою, неметалів із воднем, солей із кислотами), середніх солей (взаємодія кислот із металами, основних оксидів із кислотами, кислотних оксидів з лугами, лугів із кислотами, солей із кислотами, солей із лугами, кислотних оксидів з основними оксидами, солей із солями, солей із металами (реакції здійснюють у розчинах), металів із неметалами), амфотерних гідроксидів (Алюмінію, Цинку) (взаємодія солей із лугами);

використовує сучасну українську номенклатуру основних класів неорганічних сполук; таблицю розчинності кислот, основ та солей для складання рівнянь хімічних реакцій; індикатори для виявлення кислот і лугів;

 

 

 

 

38,39

Загальна характеристика оксидів

 

 

 

40,41

. Хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами

 

 

 

42,43

Поглиблення та поширення матеріалу

 

 

 

44,45

Загальна характеристика основ

 

 

 

46,47

Фізичні властивості основ. Хімічні властивості лугів: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями. Реакція нейтралізації.

 

 

 

48,49

Хімічні властивості нерозчинних основ: взаємодія з кислотами і розкладання внаслідок нагрівання. Заходи безпеки під час роботи з лугами.

 

 

 

50,51

Загальна характеристика кислот.

 

 

 

52,53

Фізичні властивості кислот. Хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами, основними оксидами, основами, солями.

 

 

 

54,55

Ряд активності металів. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами.

 

 

 

56,57

Загальна характеристика солей.

 

 

 

58,59

Фізичні властивості середніх солей. Хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями.

 

 

 

 

 

60,61

Хімічні властивості амфотерних гідроксидів (Алюмінію, Цинку): взаємодія з кислотами, лугами (в розчині, при сплавлянні).

 

обчислює за рівняннями хімічних реакцій масу, кількість речовини та об’єм газу (н. у.) за відомою масою, кількістю речовини, об’єму одного з реагентів чи продуктів реакції;

планує експеримент, проводить його, описує спостереження, робить висновки;

розв’язує експериментальні задачі;

висловлює судження про значення хімічного експерименту як джерела знань; про вплив речовин на навколишнє середовище і здоров’я людини;

оцінює значення найважливіших представників основних класів неорганічних сполук;

дотримується запобіжних заходів під час роботи з кислотами і лугам

 

 

 

62,63

Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук.

 

 

 

 

64

Практича робота №1

«Дослідження властивостей основних класів неорганічних сполук.»

 

 

 

65

Практича робота №2

«Розв’язування експериментальних задач»

 

 

 

66,67

Узагальнення матеріалу

 

 

 

68,69

Контрольна робота. Тематичний залік

 

 

 

70

Заключний урок.

 

 

 

Розрахункові задачі

5. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

Демонстрації

  1. Зразки оксидів.
  2. Взаємодія кислотних і основних оксидів з водою.
  3. Зразки кислот.
  4. Хімічні властивості кислот.
  5. Зразки основ.

12. Хімічні властивості лугів.

13. Добування і хімічні властивості нерозчинних основ.

  1. Доведення амфотерності цинк гідроксиду.
  2. Таблиця розчинності кислот, основ, амфотерних гідроксидів та солей.
  3. Зразки солей.
  4. Хімічні властивості солей.
  5. Взаємодія кальцій оксиду з водою, дослідження добутого розчину індикатором, пропускання вуглекислого газу крізь розчин.
  6. Спалювання фосфору, розчинення добутого фосфор(\/) оксиду у теплій воді, дослідження розчину індикатором і нейтралізація лугом.

Лабораторні досліди

  1. Дія водних розчинів лугів на індикатори.
  2. Взаємодія лугів з кислотами в розчині.
  1. Дія водних розчинів кислот на індикатори.
  2. Взаємодія хлоридної кислоти з металами.
  3. Взаємодія металів із солями у водному розчині.
  4. Взаємодія солей з лугами у водному розчині.
  5. Реакція обміну між солями в розчині.
  6. Розв’язування експериментальних задач.

Домашній експеримент

  1. Дія на сік буряка лимонного соку, розчину харчової соди, мильного розчину.

Навчальні проекти

4. Сполуки основних класів у будівництві й побуті.

5. Хімічний склад і використання мінералів.

6. Вирощування кристалів солей.

7. Вплив хімічних сполук на довкілля і здоров’я людини.

 

 

 

 

 

 

Питання підсумкового заліку.

 


  1.  Періодичний закон Д.І. Менделєєва.
  2. Періодична система  хімічних елементів.
  3. Будова атому.
  4.  Явище радіоактивності.
  5.  Типи хімічних з’язків.
  6.  Властивості  ковалентного з’язку.
  7. Властивості  йонного  з’язку.
  8.  Ступінь окисленя.
  9.   Типи кристалічних граток.
  10. Кількість речовини. Моль. Число Авогадро.
  11.  Молярна маса. Молярний об’єм газів.
  12. Відносна густина газів.
  13. Загальна характеристика неорганічних сполук.
  14. Оксиди.Класифікація. Назви оксидів.
  15. Властивості оксидів.
  16. Значення оксидів для життєдіяльності.
  17. Кислоти. Їх класифікація.
  18. Фізичні та хімічні властивості кислот.
  19.  Значення кислот для життєдіяльності.

 20.Основи.Класифікація. Назви основ.

 21 Значення основ для життєдіяльності.

22.Солі.Класифікація. Назви солей.

23 Значення солей для життєдіяльності.

 

 

docx
Пов’язані теми
Хімія, 8 клас, Планування
Додано
3 лютого 2018
Переглядів
386
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку