Календарне планування " Хімія 8 клас".

Про матеріал
Календарне планування з "Хімії 8 клас",за підручником О.В. Григорович "Хімія 8 клас".
Перегляд файлу

Зміст (тема) уроку

8 клас

68 год, 2 год на тиждень

Підручник:  «Хімія 8 клас» О. В. Григорович.

Години

Домашні завдання

Дата

Примітка

Очікувані   результати

навчально-пізнавальної  діяльності

 

Повторення найважливіших питань  курсу хімії 8 класу

 

5

 

 

 

Учень/учениця

Знаннєвий компонент

називає хімічні елементи (не менше 20-ти) за сучасною науковою українською номенклатурою, записує їхні символи;

наводить приклади формул і назв простих (метали і неметали) і складних (оксидів, основ, кислот) речовин; рівнянь реакцій: добування кисню з гідроген пероксиду і води;  кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом, води з кальцій оксидом, натрій оксидом, фосфор(V) оксидом, карбон(ІV) оксидом; реакцій розкладу і сполучення.

Діяльнісний компонент

обчислює відносну молекулярну масу речовини за її формулою, масову частку елемента в складній речовині.

Ціннісний компонент

критично ставиться до власних знань і умінь із хімії.

 

1

Первинний інструктаж з БЖД  за інструкціями

№ 6-1,6-2,6-3,6-4.

Найважливіші хімічні поняття.

 

1

§1

 

 

2

Прості й складні речовини (кисень, вода).

 

 

 

2

§2

 

 

3

Реакції розкладу, сполучення.

 

 

 

3

§2

 

 

4

Відносна молекулярна маса, її обчислення за хімічною формулою. Масова частка елемента в складній речовині.

 

 

 

4

§3

 

 

5

Діагностичний контроль знань за курс 7 класу.

 

 

5

 

 

 

 

Тема 1.

Будова атома. Періодичний  закон і періодична система

хімічних елементів

16

 

 

 

Учень/учениця

 

Знаннєвий компонент

формулює періодичний закон;

записує: електронні та графічні електронні формули атомів 20 хімічних елементів;

пояснює періодичність зміни властивостей хімічних елементів (№ 1–20); залежність характеру елементів та властивостей їхніх сполук від електронної будови атомів;

наводить приклади лужних, інертних елементів, галогенів.

 

Діяльнісний компонент

 

розрізняє атомне ядро, електрони, протони, нейтрони; періоди (великі й малі), головні (А) та побічні (Б) підгрупи періодичної системи; металічні та неметалічні елементи;

характеризує склад атомних ядер (кількість протонів і нейтронів), розподіл електронів (за енергетичними рівнями та підрівнями) в атомах перших 20 хімічних елементів; хімічний елемент (№ 1–20) за його положенням у періодичній системі, зміни радіусів атомів у періодах і підгрупах, металічних і неметалічних властивостей елементів; структуру періодичної системи (періоди: великі й малі, групи й підгрупи (А і Б);

аналізує інформацію, закладену в періодичній системі, та використовує її для характеристики хімічного елемента;

використовує інформацію, закладену в періодичній системі, для класифікації елементів (металічний або неметалічний), та визначення їхньої валентності, класифікації простих речовин (метал або неметал).

 

Ціннісний компонент

 

усвідомлює значення прийому класифікації в науці;

обґрунтовує фізичну сутність періодичного закону;

оцінює значення періодичного закону як одного із фундаментальних законів природи.

 

6

Короткі  історичні відомості про спроби класифікації хімічних елементів.

Представлення результатів Навчальний проект №1 «Із історії відкриття періодичної системи хімічних елементів.»

1

§4

 

 

7

Поняття про лужні, інертні елементи, галогени.

Демонстрації 1. Періодична система хімічних елементів

(довга і коротка форми).

 

2

§5

 

 

 

 

8

Періодичний закон Д. І. Менделєєва (сучасне формулювання).

 

 

3

§6

 

 

9

Періодична система хімічних елементів, її структура.

Представлення результатів навчального проекту №2

 «Форми Періодичної системи хімічних елементів.»

Демонстрації 1. Періодична система хімічних елементів (довга і коротка форми).

4

§7

 

 

10

Значення  Періодичного закону.

Представлення результатів навчальних проектів

№3 «Хімічні елементи в літературних творах.»;

 №4 «Цікаві історичні факти з відкриття і походження назв хімічних елементів.»

5

§8

 

 

11

Будова атома. Склад  атомних  ядер (протони і нейтрони).

 Протонне число. Нуклонне число.

Демонстрації 2. Моделі атомів (віртуальні 3D).

 

6

§9

 

 

 

 

 

12

Будова атома. Склад  атомних  ядер (протони і нейтрони).

 Протонне число. Нуклонне число.

Демонстрації 2. Моделі атомів (віртуальні 3D).

Тематична №1 Будова атома. Періодичний  закон і періодична система хімічних  елементів» І частина)

 

7

§10

 

 

13

Будова електронних оболонок атомів хімічних елементів

 № 1-20. Стан електронів у атомі. Електронні орбіталі.

Демонстрації 3. Форми електронних орбіталей (віртуальні 3D).

8

§11

 

 

 

 

 

14

Енергетичні рівні та підрівні; їх заповнення електронами в атомах хімічних елементів № 1-20.

Демонстрації 3. Форми електронних орбіталей (віртуальні 3D).

 

9

§12

 

 

15

Електронні та графічні електронні формули атомів хімічних елементів № 1-20.

 

 

10

§13

 

 

16

Електронні та графічні електронні формули атомів хімічних елементів № 1-20.

 

 

11

§13

 

 

17

Будова електронних оболонок атомів хімічних елементів

 № 1-20 і структура періодичної системи.

 

 

12

§14

 

 

18

Поняття про радіус атома.

 

 

 

13

§15

 

 

19

Характеристика хімічних елементів № 1-20 за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома.

Представлення результатів навчальних проектів

№3 «Хімічні елементи в літературних творах.»

 

14

§16

 

 

20

 Характеристика хімічних елементів № 1-20 за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома.

Представлення результатів навчальних проектів

№4 «Цікаві історичні факти з відкриття і походження назв хімічних елементів.»

 

15

§16

 

 

21

Контроль знань з теми «Будова атома. Періодичний закон та періодична система хімічних елементів».

Тематична №2

 Наскрізні змістові лінії

Підприємливість і фінансова грамотність

Значення Періодичного закону                                                                                                        

16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема 2. Хімічний зв’язок і будова речовини

 

7

 

 

 

 

Учень/учениця

 

Знаннєвий компонент

 

називає види хімічного зв’язку, типи кристалічних ґраток;

наводить приклади сполук із ковалентним (полярним і неполярним) та йонним хімічними зв’язками, атомними, молекулярними та йонними кристалічними ґратками;

пояснює утворення йонного, ковалентного (полярного і неполярного) зв'язків.

 

Діяльнісний компонент

 

складає електронні формули молекул;

характеризує особливості ковалентного та йонного зв’язків, кристалічної будови речовин з різними видами хімічного зв'язку;

визначає вид хімічного зв’язку в типових випадках, полярність ковалентного зв'язку;

прогнозує фізичні властивості та практичне використання речовин залежно від виду хімічного зв'язку і типу кристалічних ґраток;

використовує поняття електронегативності для характеристики хімічних зв'язків.

 

Ціннісний компонент

 

обґрунтовує природу хімічних зв'язків; фізичні властивості речовин залежно від типів кристалічних ґраток;

робить висновки про тип кристалічних ґраток речовин на основі виду хімічного зв’язку в них.

 

22

Природа хімічного зв’язку. Електронегативність атомів хімічних елементів.

Лабораторний дослід №1 «Ознайомлення з фізичними властивостями речовин атомної, молекулярної та йонної будови.» Інструктаж з БЖД за інструкцією №6-8-1

Демонстрації

4. Моделі кристалічних ґраток різних типів.

5. Зразки речовин атомної, молекулярної та йонної будови.

1

§17

 

 

23

Ковалентний зв'язок, його утворення. Електронні формули молекул.

 Лабораторний дослід №1 «Ознайомлення з фізичними властивостями речовин атомної, молекулярної та йонної будови.» Інструктаж з БЖД за інструкцією №6-8-1

2

§18

 

 

24

Полярний і неполярний ковалентний зв’язок. Електронні формули молекул.

 

 

 

3

§19

 

 

25

Йони. Йонний зв’язок, його утворення.

Лабораторний дослід №1  «Ознайомлення з фізичними властивостями речовин атомної, молекулярної та йонної будови.» Інструктаж з БЖД за інструкцією №6-8-1

 

4

§20

 

 

26

 

Кристалічні ґратки. Атомні, молекулярні та йонні кристали. Залежність фізичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток.  Лабораторний дослід №1 «Ознайомлення з фізичними властивостями речовин атомної, молекулярної та йонної будови.» Інструктаж з БЖД за інструкцією №6-8-1

5

§23

 

 

27

 

Практична робота №1 «Дослідження фізичних властивостей речовин з різними типами кристалічних ґраток (наприклад: цукру, кухонної солі, графіту)»

Інструктаж з БЖД за інструкцією №6-8-2

 Представлення результатів навчальних проектів

 №5 «Використання кристалів у техніці.»;

 №6 «Кристали: краса і користь

6

 

 

 

28

 

Контроль знань з теми  «Хімічний зв’язок і будова речовини» Тематична №3

Наскрізні змістові лінії

Підприємливість і фінансова грамотність. Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток

Атомні, молекулярні та йонні кристали.

7

 

 

 

 

Тема 3. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами 

 

9

 

 

 

 

29

Кількість речовини. Моль – одиниця кількості речовини. Стала Авогадро.

Демонстрації 6. Зразки речовин кількістю речовини

1 моль (або однакової кількості речовини).

1

§24

 

 

 

 

 

Учень/учениця

 

Знаннєвий компонент

 

називає одиницю вимірювання кількості речовини, молярний об’єм газів за нормальних умов, сталу Авогадро;

пояснює сутність фізичної величини кількість речовини.

 

 

 

Діяльнісний компонент

 

установлює взаємозв'язок між фізичними величинами (масою, молярною масою, об’ємом, молярним об’ємом, кількістю речовини);

обчислює число частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі; молярну масу, масу і кількість речовини; об’єм даної маси або кількості речовини газу за нормальних умов; відносну густину газу за іншим газом, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

 

Ціннісний компонент

 

робить висновки щодо значущості математичних знань для розв’язування хімічних задач.

30

Молярна маса.

Розв’язування розрахункових задач №5

 «Обчислення молярної маси речовини.»

 

2

§25

 

 

 

 

 

31

Розв’язування розрахункових задач №6

«Обчислення числа частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі»

 

3

 

 

 

 

 

 

32

Розв’язування розрахункових задач №7

 «Обчислення за хімічною формулою маси даної кількості речовини і кількості речовини за відомою масою.»

 

4

 

 

 

 

 

 

 

33

Закон Авогадро. Молярний  об’єм газів.

Розв’язування розрахункових задач №8

«Обчислення об’єму певної маси або кількості речовини відомого газу за нормальних умов.»

 

 

5

§26

 

 

34

Закон Авогадро. Молярний  об’єм газів.

 Розв’язування розрахункових задач №8

«Обчислення об’єму певної маси або кількості речовини відомого газу за нормальних умов.»

 

6

§26

 

 

35

Відносна густина газів.

Розв’язування розрахункових задач №9

«Обчислення з використанням відносної густини газів.»

 

7

§27

 

 

 

 

 

 

36

Відносна густина газів.

 Розв’язування розрахункових задач №9

«Обчислення з використанням відносної густини газів.»

 

8

§27

 

 

37

Контроль знань з теми «Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами».  

Тематична №4

Наскрізні змістові лінії

Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток. Підприємливість і фінансова грамотність

Розв’язування розрахункових задач за даною темою.

9

 

 

 

 

 

 

 

Тема 4. Основні класи неорганічних сполук

 

31

 

 

 

 

 

Учень/учениця

 

Знаннєвий компонент

 

називає оксиди, основи, кислоти, амфотерні гідроксиди, середні солі за сучасною науковою українською номенклатурою;

наводить приклади оснόвних, кислотних і амфотерних оксидів, оксигеновмісних і безоксигенових, одно-, дво-, триосновних кислот, розчинних і нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів, середніх солей.

 

Діяльнісний компонент

 

розрізняє несолетворні й солетворні (кислотні, основні, амфотерні) оксиди, розчинні й нерозчинні основи, кислоти за складом (оксигеновмісні, безоксигенові) та основністю (одно-, дво-, триосновні), середні солі; реакції заміщення, обміну, нейтралізації;

описує поширеність представників основних класів неорганічних сполук у природі;

складає хімічні формули оксидів, основ, амфотерних гідроксидів (Алюмінію, Цинку), кислот, середніх солей; рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів; кислот, лугів, нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів,  середніх солей;

порівнює за хімічними властивостями основні, кислотні та амфотерні оксиди, луги і нерозчинні основи;

класифікує неорганічні сполуки за класами;

характеризує поняття амфотерності, фізичні та хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей, амфотерних гідроксидів;

установлює генетичні зв’язки між простими і складними речовинами, основними класами неорганічних сполук;

обчислює за рівняннями хімічних реакцій масу, кількість речовини та об’єм газу (н. у.) за відомою масою, кількістю речовини, об’єму одного з реагентів чи продуктів реакції, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання;

використовує сучасну українську номенклатуру основних класів неорганічних сполук; таблицю розчинності кислот, основ та солей для складання рівнянь хімічних реакцій; індикатори для виявлення

кислот і лугів;

планує експеримент, проводить його, описує спостереження, робить висновки;

прогнозує перебіг хімічних реакцій солей і кислот з металами, використовуючи ряд активності металів;

дотримується запобіжних заходів під час роботи з кислотами і лугами

розв’язує експериментальні задачі, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання.

 

Ціннісний компонент

 

обґрунтовує залежність між складом, властивостями та застосуванням неорганічних речовин;

оцінює значення найважливіших представників основних класів неорганічних сполук;

висловлює судження про значення хімічного експерименту як способу набуття нових знань; вплив речовин на навколишнє середовище і здоров’я людини; вплив діяльності людини на стан довкілля й охорону від забруднень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

38

Класифікація неорганічних сполук, їхні склад і номенклатура.

 

 

 

1

§28

 

 

 

 

 

39

Класифікація неорганічних сполук, їхні склад і номенклатура.

 

 

 

2

§28

 

 

 

 

 

40

Фізичні властивості оксидів. Поширеність у природі та використання оксидів. Вплив на довкілля і здоров’я людини.

Демонстрації 7. Зразки оксидів. 

 

3

§29

 

 

 

 

 

 

41

Хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів: взаємодія з водою.

Демонстрації 8. Взаємодія кислотних і основних оксидів з водою.

 

4

§30

 

 

 

 

 

42

Хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів: кислотами, лугами, іншими оксидами.

 

 

5

§30

 

 

 

 

 

 

43

Розрахункові задачі №10: «Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.»

 

6

§31

 

 

 

 

 

44

Розрахункові задачі №10: «Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.»

 

7

§31

 

 

 

 

 

45

Фізичні властивості основ. Поширеність у природі та використання основ. Вплив на довкілля і здоров’я людини.

Демонстрації 11.  Зразки основ.

 

8

§32

 

 

 

 

 

46

Хімічні властивості лугів: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями. Заходи безпеки під час роботи з лугами.

Лабораторний дослід №2 «Взаємодія лугів з кислотами в розчині.» Інструктаж з БЖД 6-8-1

Демонстрації 12. Хімічні властивості лугів.

9

§33

 

 

47

Хімічні властивості нерозчинних основ: взаємодія з кислотами і розкладання внаслідок нагрівання.

Демонстрації13. Добування і хімічні властивості нерозчинних основ.

10

§33

 

 

 

 

 

 

48

Розрахункові задачі №10: «Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.»

11

§31

 

 

 

 

49

Контроль знань з підтеми: «Оксиди. Основи.»

Тематична № 5 ( І частина)

 

12

 

 

 

50

Фізичні властивості кислот. Поширеність у природі та використання кислот. Вплив на довкілля і здоров’я людини.

Демонстрації 9. Зразки кислот.  

13

§34

 

 

 

 

 

51

Хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з основними оксидами, основами, солями. Реакція нейтралізації. Заходи безпеки під час роботи з кислотами.

Демонстрації 10. Хімічні властивості кислот.

14

§35

 

 

 

 

 

52

Хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами, основними оксидами, основами, солями. Реакція нейтралізації.

Демонстрації 15. Таблиця розчинності кислот, основ, амфотерних гідроксидів і солей.

15

Домашній експеримент 1. Дія на сік буряка чи червоноголової капусти лимонного соку, оцту, розчину харчової соди, мильного розчину.

 

 

53

Ряд активності металів. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами.

Лабораторний дослід  №3 «Взаємодія хлоридної кислоти з металами»

Інструктаж з БЖД 6-8-1

 

16

§36

 

 

 

 

54

Ряд активності металів. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами.

Лабораторний дослід  №4 «Взаємодія металів із солями у водному розчині»  Інструктаж з БЖД 6-8-1

 

17

§36

 

 

55

Розрахункові задачі №10: «Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.»

 

 

18

 

 

 

 

 

 

 

 

56

Фізичні властивості середніх солей.    Поширеність у природі та використання середніх солей. Вплив на довкілля і здоров’я людини.

Демонстрації 15. Таблиця розчинності кислот, основ, амфотерних гідроксидів і солей.

16. Зразки солей.

Представлення результатів навчальних проектів №7 «Неорганічні речовини – представники основних класів у будівництві й побуті.»

19

§37

 

 

57

Хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями.

Демонстрації 17. Хімічні властивості солей.

15. Таблиця розчинності кислот, основ, амфотерних гідроксидів і солей.

 

20

§38

 

 

58

 Хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями.

Лабораторні досліди №5 «Взаємодія солей з лугами у водному розчині.»;  №6 «Реакція обміну між солями в розчині.» Інструктаж з БЖД  6-8-1

21

§38

 

 

59

Хімічні властивості амфотерних гідроксидів: взаємодія з кислотами, лугами (в розчині, при сплавлянні).

Демонстрації 14. Доведення амфотерності цинк гідроксиду.  

22

§39

 

 

 

 

 

60

Загальні способи добування кислот, основ, солей, оксидів.

 

23

§40,41

 

 

 

 

 

61

Практична  робота № 2: «Дослідження властивостей основних класів неорганічних сполук.» Інструктаж з БЖД  6-8-3

Представлення результатів навчальних проектів

№9  «Вплив хімічних сполук на довкілля і здоров’я людини.»

Тематична № 6  (ІІ частина)

24

 

 

 

62

Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук.

Демонстрації 18. Взаємодія кальцій оксиду з водою, дослідження добутого розчину індикатором, пропускання вуглекислого газу в   розчин, що утворився.

 

25

§42

 

 

 

 

 

63

Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук.

Лабораторний дослід №7 «Розв’язування експериментальної задачі на прикладі реакції обміну.» Інструктаж з БЖД 6-8-1

26

§43

 

 

 

 

 

64

Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук.

Представлення результатів навчальних проектів

№8 «Хімічний склад і використання мінералів.»

27

§42-43

 

 

65

Практична  робота №3: «Розв’язування експериментальних задач.» Інструктаж з БЖД 6-8-4

 

28

 

 

 

66

Контроль знань з теми «Основні класи неорганічних сполук»

29

 

 

 

 

67

Систематизація, аналіз та коригування знань учнів .

30

 

 

 

 

 

68

Контрольна робота за рік. Тематична № 7.

Наскрізні змістові лінії

Громадянська відповідальність

Використання оксидів, кислот, основ і середніх солей. Вплив на довкілля.

Здоров’я і безпека

Розв’язування розрахункових задач за рівняннями реакцій.  Заходи безпеки під час роботи з кислотами і лугами.

Екологічна безпека і сталий розвиток

Розв’язування розрахункових задач за рівняннями реакцій. Безпечне поводження з речовинами.   Поширеність у природі та використання оксидів, кислот, основ і середніх солей. Вплив на довкілля.

Підприємливість і фінансова грамотність

Розв’язування розрахункових задач за рівняннями реакцій.

31

 

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Юсин Надія Улянівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Пов’язані теми
Хімія, 8 клас, Планування
Додано
15 липня 2019
Переглядів
20834
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку