Календарне планування Історія 11 клас синхронізоване

Клас

Предмет

Розділ навчальної програми

11

Історія України

Повторення. Вступ.

Всесвітня історія

Розділ 1. Повоєнне облаштування світу

Історія України

Розділ 1. Україна в перші повоєнні роки

Всесвітня історія

Розділ 2. Держави Північної Америки та Західної Європи: формування постіндустріального суспільства

Історія України

Розділ 2. Україна в умовах десталінізації

Історія України

Розділ 3. Україна в період загострення кризи радянської системи

Всесвітня історія

Розділ 3. Держави Центрально-Східної Європи: трансформаційні процеси

Історія України

Розділ 4. Відновлення незалежності України

Всесвітня історія

Розділ 4. Держави Азії, Африки та Латинської Америки: вибір шляхів розвитку

Історія України

Розділ 5. Становлення України як незалежної держави

Всесвітня історія

Розділ 5. Міжнародні відносини

Всесвітня історія

Розділ 6. Повсякденне життя і культура

Історія України

Розділ 6. Творення нової України

Всесвітня історія

Узагальнення до курсу

Історія України

Всесвітня історія

№

з/п

1

Повторення. Вступ. Інструктаж з БЖД на уроках історії. Уроки вітчизняної історії 1914–1945 рр. Україна на політичній карті Європи в 1914–1945 рр. Поразка спроб відновити українську державність. Друга світова війна в історичній пам’яті. Періодизація історії України другої половини XX – початку XXI ст. Особливості курсу історії України 1945–2019 рр.

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Знати:

– зміст понять: воєнний злочин, злочин проти людства, права людини, нформаційне (постіндустріальне) суспільство, науково-технічна революція, глобалізація, глобальні проблеми людства;

– приреченість і безперспективність намірів установити світове панування;

– особливості дослідження джерел залежно від способу виникнення та передачі інформації;

– постання інформаційного суспільства, глобалізацію та загострення глобальних проблем людства як ключові тенденції світової історії;

– основні етапи розвитку українського суспільства від другої половини ХХ століття до сьогодення;

– фактори, які вплинули на перехід від одного етапу до іншого, та як це відбилося на повсякденні і свідомості людей.

Уміти:

– застосувати знання про періодизацію світової історії та історії України як інструмент для розуміння особливостей суспільного розвитку в цей період;

– співставити й узагальнити інформацію кількох карт, що відображають різні періоди історії сучасного українського суспільства;

– визначити політичні й суспільні зміни, до яких спонукала Друга світова війна.

РОЗДІЛ І «ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ»

1.

Повторення матеріалу та діагностика знань за період дистанційного навчання.

2.

Повторення «Друга світова війна»

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Знати:

– зміст понять: конфронтація, біполярний (двополюсний) світ, Холодна війна, соціалістичний табір, доктрина;

– час створення ООН, МОП, МАГАТЕ, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Світового банку, ВООЗ; поділу Німеччини; утворення Північноатлантичного союзу (НАТО) і Варшавського блоку (ОВД);

– характерні риси Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин;

– мету, принципи та механізми діяльності ООН, спеціалізованих організацій під егідою ООН;

– вплив “плану Маршалла” на відбудову повоєнної Європи і формування “двополюсного світу”;

– значення “Загальної декларації прав людини” (1948 р.) і міжнародних пактів про права людини (1966 р.) як основи сучасного міжнародного права.

Уміти:

– встановити послідовність подій повоєнних часів, пов’язаних з утворенням “двополюсного світу”;

– використовувати карту як джерело інформації про територіальні зміни в Європі за підсумками війни;

– встановити причини і спрогнозувати можливі наслідки розв’язування Холодної війни.

3.

Повторення «Наслідки Другої світової війни». Створення нової системи міжнародних відносин

4.

Формування біполярного світу. «Холодна війна». НАТО. ОВД.

РОЗДІЛ І «УКРАЇНА В ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ»

2.

Адміністративно-територіальні зміни й зовнішньополітична діяльність УРСР

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Знати:

– зміст понять: відбудова, репатріанти, спецпоселення, космополітизм, лисенківщина, ждановщина, депортація, обмін населенням, операція “Вісла”, операція “Захід”;

– вплив статусу УРСР як однієї із країн-засновниць ООН на її подальшу долю;

– провідні рушії відбудови промисловості та сільського господарства;

– причини, мотиви та наслідки ідеологічних кампаній та “чисток” активної інтелігенції радянською владою; їх вплив на культурно-освітній розвиток в УРСР;

– основні методи радянізації західних областей УРСР;

– депортаційні процеси повоєнних років як військово-політичні акції комуністичної влади та злочин проти українців;

– причини та форми тривалого опору Української повстанської армії радянській владі на західноукраїнських землях;

– протиріччя соціально-економічного, культурного, релігійного та повсякденного життя українців повоєнного часу.

Уміти:

– встановити послідовність і синхронність подій, що відображають формування територіальних меж УРСР, масові депортації та обміни населенням, посилення радянізації та репресії у західних областях, український визвольний рух у 1944–1950-х рр., процеси відбудови господарства і культурне життя республіки, ідеологічні кампанії й чистки післявоєнного періоду;

– визначити причини та наслідки депортацій українців із західних областей УРСР та південно-східних областей Польщі; масового голоду 1946–1947 рр.;

– за допомогою карти показати зміни в адміністративно-територіальному поділі УРСР;

– висловити аргументовані судження щодо трансформації методів укріплення тоталітарного режиму;

– виявити особливості діяльності українського визвольного руху в 1945–1950-х рр.;

– представити власну оцінку ролі УГКЦ на західноукраїнських землях і наслідків її примусової самоліквідації в СРСР;

– визначити тенденції й суперечності розвитку освіти, науки, літератури;

– охарактеризувати науковий/творчий доробок Катерини Білокур, Олександра Богомольця, Сергія Лебедєва, Андрія Малишка, Олександра Палладіна, Максима Рильського, Володимира Сосюри, Павла Тичини, Володимира Філатова, Юрія Яновського; діяльність Олеся Гончара, Василя Кука, Йосипа Сліпого.

3.

Внутрішньополітична й економічна ситуація в УРСР

4.

Політика радянізації та репресії в західних областях УРСР

5.

Культура в перші післявоєнні роки

6.

Практичне заняття 1. Людський вимір війни: демографічні зміни в УРСР

7.

Практичне заняття 2. «Війна пішла, а горе залишилось...»: повсякденне життя повоєнних років

8.

Практичне заняття 3. Вирвані з коренем. Депортації українців і українок у 1944—1951 рр.:причини, етапи, наслідки (на підставі досліджених документальних джерел)

9.

Урок узагальнення та тематичного контролю

РОЗДІЛ II «ДЕРЖАВИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ ТА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ: ФОРМУВАННЯ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА»

5.

Тенденції економічного і соціального розвитку держав Північної Америки та Західної Європи

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Знати:

– зміст понять: маккартизм, неоконсерватизм, рейганоміка, тетчеризм, неолібералізм, економічне диво, соціальне ринкове господарство, брексіт;

– час рейганоміки та тетчеризму, падіння авторитарних режимів у Греції, Португалії та Іспанії, виступів афроамериканців за громадянські права у США; “червоного травня” у Франції; укладення Римських угод та Маастрихтського договору;

– основні тенденції розвитку політичних систем країн Заходу у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.;

– причини утвердження США як провідної держави “вільного світу”;

– значення об’єднання Німеччини й утворення Європейського Союзу;

– внесок українцської діаспори в науково-технічну революцію.

Уміти:

– встановити послідовність і синхронність подій, пов’язаних з утвердженням у Західній Європі ліберальної демократії та соціальної ринкової економіки;

– використовувати карту як джерело інформації про процеси економічної інтеграції Західної Європи;

– охарактеризувати шведську соціальну модель, процеси зміцнення демократії та формування соціального ринкового господарства на Заході в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.; етнонаціональні проблеми Заходу та оцінити шанси на їх розв’язання у найближчому майбутньому;

– визначити причини та наслідки тривалого економічного зростання в ФРН та Італії; руху афроамериканців за громадянські права, боротьби за права конфесійних, мовних і сексуальних меншин у країнах Заходу;

– визначити причини та ознаки кризових явищ в ЄС, розробити стратегію їх подолання;

– визначити роль США та ЄС в сучасних міжнародних відносинах;

– висловити обґрунтоване судження про політичну діяльність Конрада Аденауера, Сильвіо Берлусконі, Тоні Блера, Шарля де Голя, Джона Кеннеді, Ангели Меркель, Франсуа Міттерана, Барака Обами, Рональда Рейгана, Маргарет Тетчер, Дональда Трампа, П’єра Трюдо.

6.

Тенденції політичного розвитку держав Північної Америки та Західної Європи

7.

США та Канада

8.

Велика Британія та Франція

9

ФРН та Італія

10

Практичне заняття 1. Процеси демократизації в країнах Західної Європи та Америки в другій половині XX — на початку XXI ст.: причини, специфіка, наслідки

11.

Урок узагальнення та тематичного контролю за розділом І «Облаштування післявоєнного світу» і розділом II «Держави Північної Америки та Західної Європи: формування постіндустріального суспільства»

РОЗДІЛ II «УКРАЇНА В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ»

10.

УРСР на початку десталінізації

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Знати:

– зміст понять: десталінізація, культ особи, відлига, лібералізація, реабілітація, шістдесятники, атеїзм, раднаргоспи, децентралізація управління, зросійщення, абстракціонізм;

– причини та наслідки приєднання Кримської області до УРСР;

– основні тенденції та протиріччя реформування промисловості і сільського господарства;

– особливості функціонування репресивної машини часів сталінізму, її жертви та зміни у становищі бранців концтаборів із настанням відлиги;

– суть хрущовських надпрограм;

– природу зародження і форми проявів дисидентського руху в Україні;

– зв’язок між розвитком культури, освіти, науки і внутрішньополітичними процесами в державі.

Уміти:

– встановити послідовність подій, пов’язаних з десталінізацією і лібералізацією суспільного життя, соціальною переорієнтацією та модернізацією економіки, формуванням феномену шістдесятництва і розгортанням дисидентського руху, культурним життям республіки у цей період;

– синхронізувати події історії України та всесвітньої історії, що відображають модернізаційні процеси в економіці;

– використовувати карту як джерело інформації про адміністративно-територіальний устрій УРСР, його зміни;

– визначити причини та наслідки посилення зросійщення українського суспільства;

– оцінити темпи впровадження науково-технічної революції в господарське життя;

– обстоювати власні судження щодо тенденцій розвитку культури у період відлиги та зародження дисидентського руху й шістдесятництва;

– охарактеризувати громадську/ наукову/ мистецьку діяльність Віктора Глушкова, Алли Горської, Івана Драча, Ліни Костенко, Сергія Корольова, Левка Лук’яненка, Сергія Параджанова, Івана Світличного, Василя Стуса, Леся Танюка.

11.

Суспільно-політичне життя у 1950—1960-ті рр

12.

Розвиток економіки у 1950—1960-ті рр

13.

Національно-визвольний рух. «Шістдесятництво»

14.

Розвиток культури та духовного життя

15.

Практичне заняття 4. Входження Кримської області до складу УРСР: міфи та реальність

(дослідження документів)

16.

Урок узагальнення та тематичного контролю

РОЗДІЛ III «УКРАЇНА В ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ»

17.

Наростання кризових явищ у суспільно-політичному житті республіки

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Знати:

– зміст понять: застій, дефіцит, розвинений соціалізм, партійна номенклатура, системна криза, Українська гельсінська група, самвидав, правозахисний рух, командно-адміністративне управління;

– взаємозалежність суспільно-політичного та економічного життя в добу застою;

– суть спроб реформувати командну економіку в другій половині 1960-х рр.;

– причини активізації дисидентського руху в другій половині 1960-х – на початку 1970-х рр. і репресій щодо учасників УГГ, застосування заходів примусового лікування, висунення звинувачень у кримінальних злочинах;

– особливості основних течій дисидентського руху (національної, правозахисної, релігійної);

– протиріччя розвитку культури, освіти, науки в період застою.

Уміти:

– встановити хронологічну послідовність і синхронність подій, що відображають кризові явища доби застою, розгортання діяльності різних течій дисидентського руху в УРСР, культурне життя в УРСР та участь української діаспори у процесах національного відродження;

– використовувати карту як джерело інформації про політичне, соціально-економічне життя УРСР у цей період;

– визначити причинно-наслідкові зв’язки політико-ідеологічної кризи радянського ладу в УРСР;

– порівнювати, аналізувати, робити аргументовані висновки щодо економічного розвитку УРСР у другій половині 1950-х – 1960-х рр. і в 1970-ті – на початку 1980-х рр.;

– оперувати ключовими поняттями теми для характеристики соціальної сфери;

– оцінити методи і засоби реалізації учасниками УГГ мети і завдань правозахисного руху, їхні здобутки у сфері захисту прав людини в СРСР;

– виявити суперечливі процеси в розвитку освіти, науки, літератури;

– охарактеризувати кримськотатарський національний рух, політичну діяльність Петра Шелеста і Володимира Щербицького, правозахисну – учасників УГГ;

– висловити аргументовані судження щодо громадської/ наукової/ творчої діяльності Миколи Амосова, Олега Антонова, Михайла Брайчевського, Петра Григоренка, Мустафи Джемілєва, Івана Дзюби, Роберта Конквеста, Платона Майбороди, Володимира Маняка, Джеймса Мейса, Івана Миколайчука, Євгенії Мирошниченко, Сергія Параджанова, Марії Приймаченко, Омеляна Пріцака, Миколи Руденка, Євгена Сверстюка, Василя Симоненка, Анатолія Солов’яненка, В’ячеслава Чорновола, Романа Шпорлюка, Тетяни Яблонської, Петра Яцика.

18.

Економічна ситуація в УРСР періоду «застою»

19.

Зміни в соціальній та національній структурі населення

20.

Дисидентський  рух

21.

Розвиток культури й духовного життя

22.

Практичне заняття 5. Конституції УРСР: «сталінська» і «розвиненого соціалізму»

(порівняння основних законів 1937 та 1978 рр.)

23.

Практичне заняття 6. Український «самвидав»: теми, ідеї, автори

24.

Практичне заняття 7. Повсякденне життя в місті та селі: переваги і проблеми (на прикладі

України 1970—1980-х рр.)

25.

Урок узагальнення та тематичного контролю

РОЗДІЛ III «ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ: ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ»

12.

Особливості розвитку країн Центрально-Східної Європи в другій половині 1940-х — першій

половині 1950-х рр.

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Знати:

– зміст понять: Празька весна, оксамитова революція, перебудова, гласність, самоврядний соціалізм, соціалізм з людським обличчям, Солідарність, шокова терапія;

– час Угорської революції, “Празької весни”, утворення РЕВ; перебудови в СРСР, “оксамитових революцій”, розпаду СРСР, Югославії та Чехословаччини;

13.

Країни Центрально-Східної Європи в другій половині 1950-х — 1960-х рр.

14.

Країни Центрально-Східної Європи в 1970—1980-х рр.

– вплив на розвиток регіону Центрально-Східної Європи політичних процесів в СРСР та Холодної війни;

– особливості втілення сталінської моделі соціалізму в країнах Центрально-Східної Європи;

Уміти:

– визначити роль СРСР у формуванні соціально-економічної і політичної ситуації у країнах Центрально-Східної Європи у період сталінської диктатури та постсталінські часи; роль етнічних проблем у дестабілізації ситуації в колишній Югославії;

– використовувати карту як джерело інформації про процес трансформації держав соціалістичного табору наприкінці 80-х років ХХ ст.;

– встановити причини революції в Угорщині, Празької весни, розпаду СРСР і падіння комуністичних режимів у Східній Європі.

– порівняти трансформаційні процеси в країнах Центрально-Східної Європи;

– визначити роль країн Центрально-Східної Європи в сучасних міжнародних відносинах;

– висловити аргументовані судження щодо діяльності Олександра Дубченка, Йосифа Броз Тито, Леха Валенси, Вацлава Гавела

.

15.

Країни Центрально-Східної Європи в 1990-х рр. — на початку XXI ст.

16.

Практичне заняття 2. Вплив політичних процесів у СРСР

на розвиток країн Центрально-Східної Європи в 1945—1991 рр.

17.

Урок узагальнення та тематичного контролю

РОЗДІЛ ІV «ВІДНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ»

26.

Початок «перебудови» в СРСР і УРСР

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Знати:

– зміст понять: системна криза, перебудова, гласність, плюралізм, інфляція, андеграунд, неформальні організації, путч, національно-демократичний рух, суверенітет, Революція на граніті;

– передумови, протиріччя та наслідки політики перебудови і гласності в УРСР;

– тенденції соціально-економічного і політичного життя та зовнішньополітичні обставини, що сприяли розгортанню національно-демократичного руху, падінню авторитету КПУ і формуванню багатопартійності;

– значення прийняття Декларації про державний суверенітет України й Акта проголошення незалежності України;

– Референдум 1 грудня як акт підтримки абсолютною більшістю населення України проголошення державної незалежності.

Уміти:

– встановити хронологічність і синхронність подій перебудови;

 – використовувати історичну карту для інтерпретації, реконструкції та пояснення подій цього періоду;

– виявити послідовність і суперечливість змін у політичному житті України;

– висловити аргументовані судження щодо спроби державного перевороту в СРСР у серпні 1991 р., його наслідків в Україні; ролі й місця України в загальносоюзних суспільно-політичних процесах у першій половині 1991 р.;

– пояснити причини Революції на граніті та її значення у відновленні Україною незалежності;

– скласти характеристики історичних діячів періоду боротьби за відновлення державної незалежності України: Леоніда Кравчука, В’ячеслава Чорновола.

27.

Поглиблення кризових явищ в економіці. Шахтарський страйк 1989 р. Політичні реформи

28.

Зростання громадської активності українського суспільства.

29.

Проголошення Декларації про державний суверенітет України

30.

Проголошення Україною незалежності

31.

Практичне заняття 8. «За живе...» Непоправні наслідки Чорнобильської трагедії

32.

Урок узагальнення та тематичного контролю»

РОЗДІЛ IV «ДЕРЖАВИ АЗІЇ, АФРИКИ, ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ: ВИБІР ШЛЯХІВ РОЗВИТКУ»

18.

Японія

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Знати:

– зміст понять: Рух неприєднання, Рік Африки, апартеїд, Арабська весна, ісламська революція, ісламський фундаменталізм, деколонізаці;

– час японського економічного дива, реалізації курсу “трьох червоних знамен” і культурної революції Мао Цзедуна, здобуття незалежності народами Індії, утворення Ізраїлю та Пакистану, ісламської революції в Ірані, початку “Арабської весни”, формування ІДІЛ, деколонізації Африки, ліквідації апартеїду, революції на Кубі;

– причини й особливості “культурної революції” в Китаї, конфесійного протистояння в Південній Азії; Ісламської революції в Ірані, революції на Кубі; деколонізаційних процесів у світі; “японського економічного дива”, “чотирьох модернізацій” Ден Сяопіна, близькосхідної проблеми, “Арабської весни”, конфлікту в Сирії;

– вплив конфлікту в Сирії та терористичної діяльності ІДІЛ на розвиток регіону і світу.

Уміти:

– встановити послідовність і синхронність подій, що відбулися в країнах Азії, Африки та Латинської Америки;

– використовувати карту як джерело інформації про процес деколонізації Азії та Африки, геофактори, що сприяли формуванню тут військово-політичних союзів й економічних регіонів;

– визначити можливі способи врегулювання близькосхідної проблеми; подолання наслідків апартеїду; особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн Латинської Америки;

– порівняти “японське економічне диво” з аналогічними явищами в Німеччині та Італії; основні тенденції розвитку країн Азії, Африки та Латинської Америки;

– висловити аргументовані судження щодо діяльності Індіри Ганді, Фіделя Кастро, Нельсона Мандели, Джавахарлала Неру, Ден Сяопіна, Хірохіто, Мао Цзедуна.

19

Китай

20.

Індія

21.

Близькосхідний конфлікт і спроби його врегулювання

22.

Країни Африки

23.

Країни Латинської Америки

24.

Практичне заняття 3. Моделі інноваційного розвитку нових азіатських незалежних держав

25.

Урок узагальнення та тематичного контролю

РОЗДІЛ V «СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ ЯК НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ»

33.

Державотворчі процеси в перші роки незалежності

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Знати:

– зміст понять: державотворення, купоно-карбованець, тіньова економіка, інвестиції, дефолт, корупція, багатовекторність зовнішньої політики, євроінтеграція, приватизація, без’ядерний статус, меморандум, мажоритарна виборча система, конституційний договір, депопуляція, прожитковий мінімум, відплив умів, Помаранчева революція;

– основні державотворчі процеси та зміни в політичному, соціально-економічному устрої України в 1990-х і першій половині 2000-х рр.;

– історичну вагу та значення прийняття Конституції України, запровадження національної валюти, проголошення курсу на євроатлантичну інтеграцію;

– основні ідеї та положення Конституції України;

– причини нової хвилі масової трудової еміграції;

– природу походження, рушійні сили та значення Помаранчевої революції.

Уміти:

– встановити хронологічну послідовність і синхронність подій, що відображають трансформаційні процеси і державотворення в Україні, синхронізувати їх з відповідними подіями регіональної історії, історії країн Центрально-Східної Європи;

– використовувати історичну карту для інтерпретації та реконструкції подій;

– визначити основні тенденції та протиріччя соціально-економічного розвитку України в 1991–1998, 1998–2004 роках; пошуків Україною зовнішньополітичних орієнтирів у перше десятиліття незалежності;

– визначити причини і наслідки впливу азійської фінансової кризи та дефолту Росії 1998 р., світової фінансово-економічної кризи 2008–2009 рр. на розвиток України;

– висловити аргументовані судження щодо перебігу державотворчих процесів в Україні в 1991–2004 рр.; впливу олігархічної системи в Україні;

– охарактеризувати державно-політичну діяльність Леоніда Кучми і Віктора Ющенка.

34.

Україна в 1994—1999 рр.

35.

Політичні процеси в Україні в 1999—2005 рр. «Помаранчева революція»

36.

Економічний розвиток України в 1992—2005 рр.

37.

Етносоціальні процеси та рівень життя населення

38.

Зовнішня політика та міжнародні зв'язки України у 1992—2010 рр.

39.

Суспільно-політичне та економічне життя України у 2005 – 2010 рр.

40.

Практичне заняття 9. Державне будівництво в незалежній Україні: особливості, здобутки,проблеми

41.

Урок узагальнення та тематичного контролю

РОЗДІЛ V «МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ»

26.

Міжнародні відносини в 1950—1980-ті рр.

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Знати:

– зміст понять: Берлінська криза, Карибська криза, розрядка, нове політичне мислення, багатополярний світ, міжнародний тероризм;

– час Холодної війни, Берлінської і Карибської кризи, війн у Кореї, В’єтнамі, Афганістані, проведення Гельсінської конференції;

– причини, ознаки, динаміку та наслідки Холодної війни, міжнародного тероризму; політики розрядки, Гельсінської конференції.

Уміти:

– використовувати карту як джерело інформації про події Холодної війни: Берлінську кризу, Карибську кризу, війну у Кореї та В’єтнамі, в Афганістані, сучасну геополітичну ситуацію у світі;

– пояснити вплив Гельсінської конференції на міжнародні відносини на зламі ХХ–ХХІ ст.;

– охарактеризувати Берлінську кризу, війну в Кореї, Карибську кризу, війни у В’єтнамі та Афганістані як прояви загострення міжнародних відносин в умовах Холодної війни;

– пояснити процеси переходу від біполярності до багатополярного світу; вплив “нового політичного мислення” та розпаду СРСР на міжнародні відносини кінця ХХ ст.

27.

Завершення «холодної війни». Міжнародні відносини наприкінці XX — на початку XXI ст.

28.

Практичне заняття 4. Війни у В'єтнамі та Афганістані та їх вплив на міжнародні відносини

29.

Агресія Росії проти України та її вплив на міжнародні відносини

РОЗДІЛ VI «ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ І КУЛЬТУРА»

30.

Постіндустріальне (інформаційне) суспільство. Розвиток науки і техніки

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Знати:

– зміст понять: науково-технічна революція (НТР), високі технології, неореалізм, функціоналізм, постмодернізм, соціальний реалізм, абстракціонізм, поп-арт;

– динаміку, напрямки і здобутки НТР;

– діяльність видатних представників науки, літератури, мистецтва і спорту другої половини ХХ – початку ХХІ ст;

– базові художні принципи провідних мистецьких течій сучасності.

– основні етапи світового суспільного розвитку в ХХ і на початку ХХІ ст.;

– взаємозалежність подій, явищ і процесів у сучасному світі;

Уміти:

– охарактеризувати зміни у змісті та характері праці, соціальній структурі суспільства;

– визначити вплив основних досягнень НТР на життя суспільства; сучасні тенденції в освіті, літературі, образотворчому мистецтві, архітектурі, музиці, театральному мистецтві, кінематографі й спорті;

– порівняти зміст і характер праці, а також соціальну структуру модерного (індустріального) та постмодерного (інформаційного) суспільства;

– визначити і пояснити різницю в умовах розвитку культури на теренах ЄС та в інших регіонах світу (на вибір);

– визначити соціальні наслідки НТР.

– визначити основні тенденції розвитку світу в другій половині ХХ і на початку ХХІ ст.; роль незалежної України у світових політичних, економічних і культурних процесах;

– охарактеризувати зміни в колективній свідомості населення України в умовах незалежності.

31.

Основні тенденції розвитку літератури і мистецтва у другій половині XX — на початку XXI ст.

32.

Практичне заняття 6. Модерне (індустріальне) та постмодерне (постіндустріальне,інформаційне) суспільства: тяглість та зміни

Навчальний проект Винаходи ХХ століття, які скоротили відстані та змінили світ.

33.

.

Повторення вивченого матеріалу. Підготовка до контрольного тестування

34.

Урок узагальнення та тематичного контролю

35

Резерв

РОЗДІЛ VI «ТВОРЕННЯ НОВОЇ УКРАЇНИ»

42.

Суспільно-політичне та економічне життя України в 2005—2010 рр.

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Знати:

– зміст понять: конфронтація, економічна інтеграція, політична асоціація, Євромайдан, Революція Гідності, Небесна Сотня, нормандська четвірка, Мінські угоди, люстрація, тимчасово неконтрольована територія, антитерористична операція (АТО), гібридна війна, волонтерський рух, безвізовий режим;

– домінуючі тенденції державотворчого процесу в Україні часів незалежності;

– особливості соціально-економічного розвитку України в останнє десятиліття;

– природу походження, рушійні сили та значення Євромайдану і Революції Гідності;

– причини та наслідки агресії Російської Федерації проти України;

– зовнішню загрозу щодо територіальної цілісності і недоторканності державних кордонів України як посягання на незалежність держави та безпеку її громадян;

– територіальну цілісність України і недоторканість державних кордонів як головні умови суверенності та незалежності;

– чинники формування громадянського суспільства в незалежній Україні;

– важливість для України політичної асоціації, економічної інтеграції та впровадження безвізового режиму з Європейським Союзом.

Уміти:

– встановити хронологію подій незалежної України, які мали вплив на формування національної свідомості;

– використовувати карту як джерело інформації про основні політичні й соціально-економічні події в незалежній Україні;

– визначити історико-географічні умови розвитку свого населеного пункту і залежність від них дій та поглядів його мешканців;

– визначити основні тенденції та протиріччя соціально-економічного розвитку України в 2005–2008, 2008–2014 і після 2014 р.;

– охарактеризувати перебіг державотворчих процесів в Україні впродовж останнього десятиліття;

– обгрунтувати на основі аналізу документів визнання Російської Федерації державою-агресором щодо України;

– проаналізувати Звернення до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затверджене Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 р.;

– визначити передумови, ознаки та наслідки агресії Росії проти України;

– обстоювати власні судження щодо розвитку освіти, науки і культури в сучасній Україні;

– спрогнозувати можливі шляхи розвитку України та зміни її геополітичного становища;

– охарактеризувати діяльність сучасних українських політиків, науковців, митців, церковних діячів, спортсменів (Віктора Януковича, Петра Порошенка, Мирослава Поповича, Любомира Гузара, Богдана Ступки, Юрія Андруховича, Руслани Лижичко, Сусани Джамаладінової (Джамали), Святослава Вакарчука, Сергія Бубки, Віталія Кличка, Володимира Кличка, Андрія Шевченка та ін.).

43.

Україна в 2010—2014 рр. Революція Гідності

44.

Україна в системі міжнародних відносин взимку 2013-2014 рр.

45.

Російська збройна агресія

46.

Культурне та релігійне життя

47.

Практичне заняття 10 . Зовнішні та внутрішні загрози суверенітету України в період гібридних війн

48.

Повторення розділів І та II «Україна в умовах десталінізації»

49.

Повторення розділу III «Україна в період загострення кризи радянської системи»

50.

Повторення розділу IV «Відновлення незалежності України»

51.

Повторення розділу V «Становлення України як незалежної держави»

52.

Урок узагальнення та тематичного контролю