календарне планування історія, правознавство, громадянська освіта, людина і світ

№

Дата

Зміст навчального матеріалу

Результати навчально-пізнавальної діяльності

5-в

5-г

1

Вступ. Що таке історія

Знаю: назви і хронологічні межі періодів європейської історії за культурними епохами: Первісне суспільство, Античність, Середні віки, Новий час.

Розумію: -відмінність між календарним та історичним часом;

-умовний характер прийнятих для вимірювання часу одиниць;

-поняття «історична хронологія», «ера», «період (епоха)», «тисячоліття», «століття», «хронологічна таблиця»;

- необхідність встановлення хронологічної послідовності подій;

Умію:

• співвіднести рік – століття – тисячоліття;
• визначити тривалість історичної події;
• побудувати шкалу історичного часу і встановити за її допомогою хронологічну послідовність подій;

створити і заповнити хронологічну таблицю.

Тема 1. Відлік часу в історії (4 годин)

2

Календарний та історичний час.

3

Культурні епохи європейської історії та Україна.

4

Практична робота: Відлік часу в історії.

5

Узагальнення. Тематичний контроль

Тема 2. Де відбувається історія (6 годин)

6

Географічний та історичний простір. Робота з історичною картою. Україна на картах (мапах) упродовж історії.

Знаю: -як описати і показати на карті: а) кордони та столиці: Київської держави, Королівства Руського (Галицько-Волинської держави), Козацької республіки / Війська Запорозького / Гетьманщини, сучасної України; б) територіальні межі окремих історико-географічних регіонів України; в) територіальне розташування рідного міста/селища/села

Розумію: -територію як місце, де відбувалися (розгорталися в часі) історичні події;

•            поняття «історична карта», «контурна карта»; «історико-географічний регіон», «державний кордон»;
•            відмінність між географічною (фізичною) та історичною картами;
•            як природні умови можуть впливати на життя людей (на прикладі окремих історико-географічних регіонів України);
•            як читати історичну карту за її легендою.

Умію: - скласти розповідь за історичною картою;

• визначити географічне розташування й природні умови названих учителем історико-географічних регіонів;

позначити і надписати на контурній карті названі вчителем історико-географічні регіони, територію рідного краю, рідне місто/селище/село.

7

Територіальні межі (кордони) Київської держави, Королівства Руського (Галицько-Волинської держави), Козацької республіки / Війська Запорозького / Гетьманщини та їх зміни.

8

Терени творення нової України. Держава Україна та її сусіди.

9

Історико-географічні регіони України та їх особливості

10

Практична робота: Територіальне розташування та історичне походження рідного міста/села.

11

Узагальнення. Тематичний контроль

Тема 3. ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ (6  годин)

12

Історичні джерела та їх різновиди. Виявлення та збереження історичних джерел. Потреба залучення різних джерел для відображення повноти історії.

Знаю:

•                 різновиди історичних джерел (наводжу приклади)

Розумію:

•                 історичне джерело як усе те, що було створене в минулому людьми і збереглося;
•                 як історики довідуються про минулі часи на основі археологічних розкопок, писемних, речових і усних джерел та як працюють із джерелами;
•                 які способи для виявлення, дослідження і збереження історичних джерел використовують сучасні історики;
•                 відмінність між минулою дійсністю та джерельними відомостями про неї:

Умію:

•                 розрізнити історичні джерела за видами;
•                 поставити запитання до змісту історичних джерел;
•                 визначити час і місцевість, де були створені вказані учителем джерела з історії України;

розпізнати відомості про осіб і події та судження про них.

13

Робота з історичними джерелами. Залучення різних джерел для достовірного відображення минулого.

14

Критичне ставлення до джерельних відомостей.

15

Місця, де зберігають історичні джерела.

16

Практична робота: Про що можна дізнатися із сімейного фотоальбому.

17

Узагальнення. Тематичний контроль

Тема 4. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В ПАМ’ЯТКАХ  (7годин)

18

Пам’ятки історії як джерело історико-культурної інформації. Пам’ятник як витвір мистецтва для увічнення пам’яті про подію або особу.

Знаю:

• 988 р. – хрещення Русі;
• 1253 р. – коронація Данила Галицького;
• 1648 р. – початок визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Утворення Української козацької держави;
• 1917–1921 рр. – Українська революція. Формування національної державності;
• 1932–1933 рр. – Голодомор як геноцид українського народу;
• 1939–1945 рр. – трагедії й звитяги українського народу в роки Другої світової війни;
• 24 серпня 1991 р. – Акт проголошення незалежності України;
• 28 серпня 1996 р. – ухвалення Конституції України;
• 2013–2014 рр. – Революція Гідності.

Розумію:

• пам’ятку історії як скарб, гордість і надбання народу;
• поняття «історична пам’ять», «пам’ятка історії», «пам’ятник», «права людини і громадянина», «конституція»;
• як і навіщо турбуватися про пам’ятки історії рідного краю.

Умію:

• розпізнати історичні пам’ятки і пам’ятники;
• описати пам’ятку історії;
• показати на карті місцевість, де розташовані вказані вчителем пам’ятки історії України; визначити епоху, в яку вони виникли;

19

Робота з візуальними і писемними джерелами, які зберігають пам’ять про історію України княжої Русі-України: Володимир і Данило Галицький

20

Козацька Україна: Богдан Хмельницький

21

Новітня Україна: на шляху до державної незалежності (Українська революція, Голодомор).

22

Друга світова війна

23

Проголошення незалежності України, ухвалення Конституції України, Революція Гідності

24

Практична робота: розповісти (усно або письмово) про відвідану пам’ятку історії або пам’ятник, установлений у рідному краї

Узагальнення. Тематичний контроль

Тема 5. ДОСЛІДНИКИ ІСТОРІЇ  (5 годин)

25

Головні цілі пізнання минулого. Фах історика. Що таке історичний факт, історична особа, історичне дослідження. 

Знаю:

•                   імена руських і козацьких літописців, назви їхніх праць;
•                   імена українських істориків та назви головних їхніх досліджень.

Розумію:

•                   значення для людини пам’яті про власне минуле, минуле родини, народу;
•                   взаємопов’язаність історичних подій;
•                   правила, якими керуються історики в дослідницькій роботі;
•                   поняття «історичний факт», «історична особа», «історичний образ», «історичне дослідження».

Умію:

•                   відрізнити науково-популярний історичний текст від художнього;
•                   підготувати повідомлення про історичний факт, спираючись на відомості з кількох джерел;

26

Історичні праці про Україну та їхні автори: а) руські літописи. «Повість минулих літ» літописця Нестора;

27

Козацькі літописи. Літопис Самійла Величка; в) історичні праці ХІХ – початку ХХ ст. «Історія України-Руси» Михайла Грушевського.

28

Практичне заняття. представити повідомлення з історії родини, підготувати презентацію родового дерева.

29

Узагальнення. Тематичний контроль

Тема 6. УСЕ МАЄ МИНУЛЕ  ( 6  годин)

30

Традиційні заняття українців. Від натурального до ринкового господарства. Застосування досягнень науки й техніки у виробництві та його наслідки.

Знаю:

• 1632 р. – утворення Києво-Могилянської колегії;
• 1661 р. – заснування Львівського університету;
• 1805 р. – відкриття Харківського університету;
• 1834 р. – відкриття Київського університету (університету Святого Володимира);
• 1896 р. – перші сучасні Олімпійські ігри;
• 1960-і роки – початок комп’ютеризації.

Розумію:

• господарство (економіку) як виробництво необхідних для життя і розвитку суспільства речей і послуг, обмін ними, їх розподіл і використання;
• причини підвищення ролі міст у господарському й культурному житті суспільств;
• освіту як спосіб включення людини в суспільство відповідно до її здібностей і зусиль, а науку й мистецтво – як способи пізнання й відображення людиною світу й життя;

Умію: розпізнати явні зміни, яких упродовж історії зазнало життя в місті й селі;

• розпізнати явні зміни, які відбулися в історії у сфері освіти й науки;

31

Місто та село. Заняття та умови життя населення в українських містах і селах у минулому і тепер.

32

Наука та освіта. Школи й університети на українських теренах. Зростання ролі розумової праці.

33

Як колись проводили вільний час. Практичне заняття: Міні-проект про родинні традиції та свята.

34

Узагальнення.

35

Тематичний контроль

№

8-Б

8-Г

Тема

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Розділ 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.)   (13 годин)

1

Статус українських земель у складі Королівства Польського, Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, Священної Римської та Османської імперій, Московського царства в першій половині XVІ ст.

Знаю:

•      дати укладення Пересопницького Євангелія, Литовських статутів, Берестейської церковної унії, утворення Київської (Києво-Могилянської) колегії, відновлення православної ієрархії, підписання «Пунктів для заспокоєння руського народу»;
•      адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої.

Розумію:

•       наслідки укладення Люблінської унії для українського суспільства;
•       роль фільваркового господарства в соціально-економічному житті Європи й України;
•       вплив Реформації і Контрреформації на суспільне життя українців у Речі Посполитій;
•       історичне значення розвитку книговидання та шкільництва на теренах України;
•       поняття «фільварок», «оренда», «рента», «панщина», «унійна (греко-католицька) церква», «полемічна література», «церковні братства», «слов’яно-греко-латинська школа», «колегія», «академія», «вертеп», «гравюра».

Умію:

•       розташувати в хронологічній послідовності відомості про характерні для XVІ і першої половини XVІІ ст. процеси соціально-економічного, політичного та культурного життя на теренах України;
•       показати на карті територіальний розподіл України на початок XVІ ст. і зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії;
•       обґрунтувати власні судження про діячів церкви і культури XVІ – першої половини XVІІ ст.;
•       охарактеризувати господарське, політичне та релігійне життя на українських землях у XVІ – першій половини XVІІ ст.;
•       розкрити цілі та напрямки діяльності православних братств;
•       визначити причини і наслідки поширення на теренах України фільваркового господарства, розгортання діяльності православних братств, укладення Берестейської унії, утворення Острозької та Київської колегій (академій);

розпізнавати пам’ятки архітектури, зведені на теренах України в стилі ренесанс.

2

Люблінська унія 1569 р. та її вплив на українське суспільство. Практична робота: позначити на контурній карті адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої;

3

Соціальна структура суспільства в Україні XVІ ст. (магнати, шляхта, духовенство, містяни, селяни).

4

Литовські статути. Економічне життя села і міста: фільварки, цехи. Торгівля. Сільське та міське самоврядування Практична робота: описати (усно або письмово) повсякденне життя представників основних верств українського суспільства XVІ – першої половини XVІІ ст.;

5

Криза православної церкви в XVІ ст. Реформаційний та контрреформаційний рухи в Україні.

6

Пересопницьке Євангеліє. Книговидання. Полемічна література.

7

Православні братства. Василь-Костянтин Острозький.

8

Церковні собори в Бересті 1596 р. Розкол православної церкви. Утворення унійної (греко-католицької) церкви.

9

Боротьба за відновлення православної ієрархії. Реформи митрополита Петра Могили.

10

Культурно-освітнє життя. Єзуїтські колегії, Острозька академія, братські школи. Київська (Києво-Могилянська) колегія

11

 Містобудування, архітектура, образотворче мистецтво XVІ – першої половини XVІІ ст. Практична робота: здійснити уявну подорож-екскурсію до історико-культурних пам’яток XVІ – першої половини XVІІ ст., визначити цінності та норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва).

12

Узагальнення.  Практична робота: внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Литовські статути, Люблінську унію, Пересопницьке Євангеліє, вихід друком перших книжок, заснування Острозької академії, Львівської братської школи, Київської (Києво-Могилянської) колегії, інше;

13

Тематичний контроль

Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)  ( 9  годин)

14

Походження українського козацтва. Козацькі зимівники та поселення. Перші Січі. Дмитро Вишневецький.

Знаю:

• дати заснування першої Запорозької Січі, час виникнення реєстрового козацького війська та чинності «Ординації Війська Запорозького»;
• напрямки походів козаків першої чверті ХVІІ ст.

Розумію:

• передумови і розвиток козацтва до окремого соціального стану;
• затвердження урядом Речі Посполитої реєстрового війська в 70-х роках XVI ст. як початок визнання козацтва новим соціальним станом;
• місце козацтва в захисті національних інтересів українського суспільства наприкінці XVI – у першій половині XVII ст.;
• причини козацьких воєн (повстань);
• поняття «козак», «зимівник», «Запорозька Січ», «кіш», «кошовий отаман», «козацька рада», «козацькі клейноди», «реєстрове козацтво», «низове козацтво», «курінь», «покозачення».

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про формування козацтва як окремого соціального стану;
• показати на карті об’єкти, наявність яких свідчить про формування козацького стану;
• охарактеризувати військово-політичну організацію козацтва;
• описати традиції, звичаї й побут козаків, історико-культурні пам’ятки доби;
• визначити причини та наслідки: виникнення козацтва і Січей, активності козацтва в морських і суходільних походах у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство; козацько-селянських повстань

1590-х і 1620–1630-х років;

•   обґрунтувати власні судження про Дмитра Вишневецького, Северина (Семерія) Наливайка, Петра Конашевича-Сагайдачного.

15

Запорозька Січ – козацька республіка. Реєстрове козацтво. Становлення козацького стану.

16

Практична робота: описати (на основі джерел) повсякденне життя представників різних станів українського суспільства, військове мистецтво, традиції й побут козацтва, облаштування Січі.

17

Козацькі повстання кінця ХVІ ст.

18

Походи козаків першої чверті ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний. Військо Запорозьке і Хотинська війна.

19

Військо Запорозьке і Хотинська війна. Козацько-селянські повстання 20–30-х років ХVІІ ст. «Ординація Війська Запорозького». Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про формування козацького стану: утворення козацьких Січей, укладання козацького реєстру, походи козаків у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство, Хотинську війну, козацько-селянські повстання, видання «Ординації Війська Запорозького», інше;

20

Практична робота: позначити на контурній карті об’єкти, наявність яких свідчить про формування козацького стану (перші Січі, міста – осередки козацтва (Черкаси, Трахтемирів, Чигирин), райони козацьких повстань 1590-х і 1620–1630-х років);описати (на основі джерел) повсякденне життя представників різних станів українського суспільства, військове мистецтво, традиції й побут козацтва, облаштування Січі.

21

Узагальнення

22

Тематичний контроль

  Розділ 3. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ середини XVII ст. (9  годин)

23

Передумови Національно-визвольної війни. Богдан Хмельницький.

Знаю:

•   хронологічні межі національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького;
•   дати укладення Зборівської угоди та «Березневих статей»;
•   устрій Війська Запорозького – української козацької держави.

Розумію:

•   Хмельниччину як національно-визвольну, соціальну та релігійну війну;
•   Військо Запорозьке як незалежну станову (козацько-гетьманську) військову державу (що не мала міжнародного юридичного визнання);
•   особливості здійснення владних повноважень Богданом Хмельницьким;
•   поняття «Гетьманщина», «Генеральна рада», «гетьман», «генеральна старшина», «універсал», «полк», «сотня».

Умію:

•   розмістити в хронологічній послідовності битви і походи Національно-визвольної війни, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами;
•   показати на карті кордони Української козацької держави, основні напрямки походів і місця битв Національно-визвольної війни;
•   розповісти про перебіг Національно-визвольної війни;
•   зіставити умови Зборівського і Білоцерківського договорів, «Березневих статей»;
•   визначити причини та наслідки: Національно-визвольної війни українського народу, укладення українсько-московського договору 1654 р., утворення українсько-шведсько-трансильванського союзу;
•   охарактеризувати устрій Війська Запорозького – української козацької держави;
•   проаналізувати відносини Війська Запорозького з державами-сусідами;

обґрунтувати власні судження про державотворчу та військово-політичну діяльність Богдана Хмельницького, його сподвижників.

24

Козацько-кримський союз. Події 1648–1649 рр. Зборівський договір.

25

Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про битви і походи Національно-визвольної війни, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами, інше;

26

Події 1650–1651 рр. Битва під Берестечком і Білоцерківський договір. Іван Богун. Битва під Батогом. Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про битви і походи Національно-визвольної війни, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами

27

Молдавські походи. Облога Жванця. Практична робота: відобразити на контурній карті перебіг Національно-визвольної війни, зміни територіальних меж Української козацької держави – Війська Запорозького

28

Українська козацька держава – Військо Запорозьке. Адміністративно-територіальний устрій. Соціально-економічні реформи. Зовнішня політика: у пошуку союзників. Українсько-московський договір 1654 р.

29

Воєнно-політичні події 1654–1655 рр. Віленське перемир’я. Українсько-шведсько-трансильванський союз. Практична робота: розробити порівняльну характеристику особистісних якостей, політичних позицій, військово-політичної діяльності Богдана Хмельницького, Івана Богуна, Яреми Вишневецького, Адама Кисіля та ін. (на вибір учня/учениці, вибір обґрунтувати).

30

Узагальнення

31

Тематичний контроль ----------перехід до всесвітньої

Розділ 4. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА наприкінці 50-х років ХVІІ – на початку ХVІІІ ст. (12 годин)

32

Іван Виговський. Гадяцька угода. Україно-московська війна. Конотопська битва.

Знаю:

•             дати укладення Гадяцької угоди, Корсунського договору і «Вічного миру», Карловицького мирного договору, проведення «Чорної ради» під Ніжином, укладення угоди між Іваном Мазепою і Карлом ХІІ, Конституції Пилипа Орлика;
•             етапи заселення українцями й адміністративний устрій Слобідської України.

Розумію:

•             Гетьманщину другої половини ХVII – початку ХVIIІ ст. як місце змагань за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету;
•             поняття «Руїна», «Чорна рада», «козацьке бароко».

Умію:

•             розташувати в хронологічній послідовності відомості про змагання українців за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету в перід «Руїни» і гетьманування Івана Мазепи, а також про міждержавні угоди, що стосуються України;
•             простежити на основі карти хід боротьби за утвердження козацького устрою та державного суверенітету на теренах України;
•             охарактеризувати адміністративно-територіальний устрій, господарське та повсякденне життя Гетьманщини, Слобожанщини і Запорожжя (Війська Запорозького Низового);
•             проаналізувати зміст і визначити сутність Гадяцької угоди, політики Російської держави («Договірних статей») щодо українських земель, Конституції Пилипа Орлика;
•             визначити причини і наслідки періоду «Руїни», військово-політичного виступу Івана Мазепи;
•             обґрунтувати власні судження про діяльність козацьких гетьманів, кошових отаманів, діячів церкви та культури;

розпізнати пам’ятки українського мистецтва в стилі бароко.

33

Початок Руїни. Юрій Хмельницький. Розкол Гетьманської держави

34

Павло Тетеря та Іван Брюховецький. Андрусівське перемир’я.

35

Петро Дорошенко. Спроби об’єднання Лівобережної та Правобережної Гетьманщини.

36

Дем’ян Многогрішний. Іван Самойлович. Чигиринські походи. Бахчисарайський мир. «Вічний мир».

37

Правобережне козацтво в останній чверті ХVІІ ст. Заселення і розвиток Слобідської України. Слобідські козацькі полки. Практична робота: позначити на контурній карті об’єкти, що відображають боротьбу за утвердження козацького устрою і державного суверенітету на теренах України в другій половині ХVII – на початку ХVIIІ ст.;

38

Запорозьке козацтво. Іван Сірко.

39

Гетьманщина в часи Івана Мазепи. Пилип Орлик і його Конституція. Практична робота: проаналізувати зміст «гетьманських (договірних) статей» , Гадяцької угоди, Конституції Пилипа Орлика; визначити на цій основі устрій української гетьманської держави, порядок її взаємин з Московською державою (Річчю Посполитою / Шведською імперією) та поміркувати, якою мірою кожен з цих документів гарантував права і вольності правлячого стану, суверенітет Козацької держави.

40

Ліквідація козацтва на Правобережній Україні.

41

Церковне життя. Освіта. Архітектура. Образотворче мистецтво

42

Узагальнення

43

Тематичний контроль    -----------перехід до всесвітньої

Розділ 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ в 20–90-х роках ХVІІІ ст. (9 годин)

44

Імперський наступ на автономію Гетьманщини. Павло Полуботок. Данило Апостол.

Знаю:

• хронологічні межі існування Нової Січі;
• період розгортання гайдамацького й опришківського рухів;
• дати остаточної ліквідації гетьманства, козацького устрою і відновлення кріпосництва в Слобідській та Лівобережній Україні, включення Галичини до складу Австрійської монархії та Правобережжя і Волині до складу Російської імперії.

Розумію:

• причини втрати українцями державності;
• внесок Києво-Могилянської академії в розвиток освіти;
• поняття «паланка», «гайдамаки», «Коліївщина», «опришки», «козацькі літописи».

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності події, що засвідчують наступ на українську державність з боку Російської імперії;
• показати на карті території утворень, що зберігали ознаки української державності (Гетьманщини, Нової Січі, Слобідської України), укр.  землі, які потрапили до складу Російської імперії та Австрійської монархії внаслідок російсько-турецьких воєн, поділів Речі Посполитої, ліквідації Кримського ханства; райони розгортання гайдамацького та опришківського рухів;
• охарактеризувати політику Російської й Австрійської імперій щодо українських земель;
• встановити причини і наслідки скасування гетьманства, ліквідації Запорозької Січі, приєднання Правобережжя, Поділля, Волині та Кримського ханства до Росії, гайдамацького руху на Правобережжі, опришківського руху на Підкарпатті;
• обґрунтувати власні судження про діяльність козацьких гетьманів і кошових отаманів, ватажків селянських виступів, діячів культури ХVІІІ ст.; визначити особливості розвитку культури періоду козацького бароко.

45

Нова Січ. Кирило Розумовський. Ліквідація гетьманства і козацького устрою в Україні.

46

Підкорення Кримського ханства. Колонізація Півдня України. Практична робота: визначити (використовуючи витяги з козацьких літописів ХVІІ–ХVІІІ ст.) способи та засоби, до яких вдавалися гетьмани, козацька старшина, аби відстояти суверенітет Козацької держави;

47

Правобережна Україна. Гайдамаки. Коліївщина. Буковина, Східна Галичина, Закарпаття. Рух опришків.

48

Поділи Речі Посполитої: зміни у становищі Правобережної України та західноукраїнських земель. Практична робота: позначити на контурній карті регіони, що в ХVІІІ ст. зберігали ознаки української державності (територію Гетьманщини, Нової Січі, Слобідської України), землі України, які потрапили до складу Російської імперії та Австрійської монархії внаслідок російсько-турецьких воєн, поділів Речі Посполитої, ліквідації Кримського ханства;

49

Освіта і наука. Києво-Могилянська академія. Григорій Сковорода. Архітектура. Образотворче мистецтво. Музика Практична робота: здійснити уявну мандрівку до історико-культурних пам’яток України / рідного краю доби бароко, встановити цінності й норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва).

50

Узагальнення

51

Тематичний контроль

Узагальнення до курсу. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЕПОХИ РАННЬОГО НОВОГО ЧАСУ (1 година)

52

Здобутки українського суспільства. Особливості суспільного життя України ХVІ–ХVІІІ ст. Внесок України у формування європейської цивілізації.

Розумію:

• взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного життя козацької України та європейських суспільств.

Умію:

• встановити цивілізаційні здобутки українського суспільства Ранньомодерної доби;
• визначити внесок українського суспільства ХVІ–ХVІІІ ст. в загальноєвропейську культурну спадщину;

№

8-

Тема

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Повторення. Середні віки в історії Європи та України. (1  години)

1

Вступ. Поняття і періодизація Нового часу (Модерної доби). Ранній Новий час (Ранньомодерна доба): початок культурної та політичної переваги християнського Заходу. Особливості Ранньомодерної доби в історії України.

Знаю: - хронологічні межі Нового часу та Раннього Нового часу.

Розумію:

•        Новий час (Модерну добу) як період історії сучасного європейського суспільства;
•        Ранній Новий час в Україні як Козацьку добу, початок якої припадає на виникнення нового, елітарного стану – козацтва (кінець ХV – початок ХVІ ст.), а завершення – на остаточну втрату ним політичної влади (друга половина ХVІІІ ст.);
•        судження – як думку, що її потрібно обґрунтувати (підтвердити істинність фактами);
•        як користуватися підручниками з історії України та всесвітньої історії в класі й удома.

Умію:

•        визначити характерні ознаки Середньовіччя;
•        перелічити основні здобутки населення України Княжої доби;
•        назвати хронологічні межі та періоди Модерної доби;
•        виділити характерні ознаки Раннього Нового часу (Ранньомодерної доби)

укласти синхронізовану хронологічну таблицю «Європа в Ранньомодерну добу».

 Розділ 1. ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ КАПІТАЛІСТИЧНИХ ВІДНОСИН (8 годин)

2

Причини й передумови Великих географічних відкриттів XV– XVI ст.

Знаю:

•       час Великих географічних відкриттів і Конкісти;
•       дату першої подорожі Христофора Колумба;
•       напрямки подорожей Христофора Колумба, Васко да Гами, Фернана Магеллана, центри світової торгівлі.

Розумію:

•       Великі географічні відкриття як просторове розширення впливу європейської цивілізації на світ;
•       причини історичних явищ і процесів (як факти, що зумовили їх появу) та їхні наслідки (як факти, породжені цим явищем, процесом);
•       вплив Великих географічних відкриттів на світобачення, господарське та суспільне життя населення Європи та Нового світу;
•       поняття «конкіста», «колоніальна імперія», «зустріч цивілізацій», «революція цін», «мануфактура», «капіталізм», «буржуазія», «найманий працівник».

Умію:

•       розташувати в хронологічній послідовності відомості про розширення впливу європейської цивілізації на світ;
•       простежити на основі карти, як змінювався простір впливу європейської цивілізації на світ;
•       визначати причини і наслідки Великих географічних відкриттів;
•       характеризувати зміни в житті людей, пов’язані з Великими географічними відкриттями, створенням перших колоніальних імперій, поширенням мануфактур і найманої праці;

встановити причини масових міграцій європейців у ХVІ–ХVІІ ст.

3

Подорожі Христофора Колумба, Васко да Гами, Фернана Магеллана. Цивілізації доколумбової Америки (оглядово). Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Великі географічні відкриття, подорожі Христофора Колумба, Васко да Гами, Фернана Магеллана

4

Конкіста – завоювання Нового світу. Створення колоніальних імперій.

5

 Зміна поглядів на світ. Торговельний капітал. Мануфактурне виробництво і наймана праця. Становлення капіталістичних відносин. Повсякденне життя населення Західної Європи. Практична робота:  позначити на контурній карті об’єкти, що відображають просторове розширення впливу європейської цивілізації на світ (колонізовані європейцями землі, напрямки нових торговельних шляхів і центри світової торгівлі ХVІ–ХVІІ ст.)

6

Узагальнення. 

7

Тематичний контроль

Розділ 2. ВИСОКЕ ВІДРОДЖЕННЯ. РЕФОРМАЦІЯ В ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ  ( 7  годин)

8

Гуманізм як інтелектуальний рух доби Відродження. Високе Відродження. Практична робота: вирізнити гуманістичні ідеї у витягах з літературних творів епохи Відродження (Францеско Петрарки, Мігеля де Сервантеса, Еразма Роттердамського, Нікколо Макіавелі, інших) і мистецьких шедеврах Високого Відродження (Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Мікеланджело, Пітера Брейгеля, Альбрехта Дюрера, інших), вибір обґрунтувати

Знаю:

•       час бароко і релігійних воєн у Німеччині та Франції;
•       дати початку Реформації в Німеччині, укладення Аугзбургського релігійного миру;
•       територію поширення Реформації, культурні центри Європи Раннього Нового часу.

Розумію:

•       Ранній Новий час (Ранньомодерну добу) як період звільнення суспільного життя від церковного догматизму;
•       світський, нецерковний характер культури Відродження;
•       гуманізм епохи Відродження як європейський інтелектуальний рух за вдосконалення людської природи через пізнання культурної спадщини Античності;
•       бароко як усвідомлення людиною Ранньомодерної доби складності, багатоманітності та мінливості світу;
•       поняття «секуляризація», «Реформація», «протестантизм», «лютеранство», «кальвінізм», «Контрреформація», «релігійні війни», «орден єзуїтів», «Високе Відродження», «бароко».

Умію:

•       розташувати в хронологічній послідовності відомості про Реформацію, Відродження (Ренесанс) і Бароко;
•       показати на карті регіони поширення Реформації; культурні центри Європи Раннього Нового часу;
•       розповісти про наукові й технічні досягнення Раннього Нового часу; представників культури Відродження й Бароко, їхні твори; видатні пам’ятки культури епохи Ренесансу й Бароко;
•       визначити причини і наслідки Реформації та Контрреформації;
•       сформулювати основні ідеї вчень Мартіна Лютера і Жана Кальвіна;
•      розпізнати пам’ятки культури епохи Відродження і Бароко.

9

Католицька церква напередодні Реформації. Мартін Лютер і народження протестантизму. Поширення Реформації. Практична робота: представити світ природи та людей очима католика, православного, протестанта

10

Жан Кальвін. Контрреформація в Європі. Ігнатія Лойола. Єзуїти. Тридентський собор. Релігійні війни в Німеччині та Франції. Аугсбурзький релігійний мир 1555 р.

11

Культура бароко. Народження нової європейської науки.

Практична робота: здійснити уявну подорож до пам’яток епохи Відродження в Італії, Франції, Німеччині, інших країнах; встановити цінності та норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва).

12

Узагальнення

13

Тематичний контроль

  Розділ 3. ДЕРЖАВИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ в ХVІ–ХVІІ ст.  (8   годин)

14

Становлення абсолютної монархії у Франції. Кардинал Арман-Жан дю Плессі де Рішельє.

Знаю:

•      хронологічні межі національно-визвольної війни в Нідерландах, революції в Англії, Тридцятилітньої війни;
•       дати укладення Люблінської й Утрехтської уній, Нантського едикту, Вестфальського миру.

Розумію:

•       передумови утвердження абсолютизму в європейських державах;
•       абсолютну монархію як перехідну форму від станово-представницької до сучасної (національної) держави;
•       роль міського патриціату та дворянства в управлінні містами-республіками;
•       роль дворянської аристократії (магнатів) в управлінні Річчю Посполитою;
•       історичне значення національно-визвольної війни в Нідерландах та Англійської революції;
•       Вестфальський мир як подію, що заклала основи сучасного світового порядку – поділу світу на національні держави й утвердження в міжнародних відносинах принципу державного суверенітету;
•       поняття «абсолютизм», «абсолютна монархія», «олігархічна (бюргерська) республіка», «аристократична (шляхетська) республіка», «парламентська монархія», «протекціонізм», «меркантилізм», «революція», «національно-визвольна війна», «протекторат».

Умію:

•       розташувати в хронологічній послідовності відомості про процеси централізації влади і формування національних держав у Західній Європі в XVІ–XVІІ ст.;
•       простежити (на основі карти) утворення в Західній Європі національних держав;
•       охарактеризувати політичний устрій західноєвропейських країн;
•       обґрунтувати власні судження про володарів і державних діячів європейських країн XVІ–XVІІІ ст.;

визначити причини і наслідки: Люблінської унії, релігійних війн у Франції, національно-визвольної війни в Нідерландах, Англійської революції.                                            

15

Абсолютизм за Луї XIV. Жан-Батист Кольбер.

16

Володіння Габсбургів. Карл V. Національно-визвольна війна в Нідерландах. Утрехтська унія. Вільгельм І Оранський.

17

Королівська реформація в Англії. Єлизавета І. «Криваве законодавство». Англійська революція. Олівер Кромвель. Утвердження парламентаризму. «Білль про права».

18

Річ Посполита: шляхетська демократія.

19

Тридцятилітня війна. Вестфальська система міжнародних відносин.

20

Узагальнення. Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Реформацію, утворення Речі Посполитої, Тридцятилітню війну, національно-визвольну війну в Нідерландах, Англійську революцію

21

Тематичний контроль----------перехід

Розділ 4. ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ. ДЕРЖАВИ СХІДНОЇ ЄВРОПИ в ХVІІ–ХVІІІ ст.  (5  годин)

22

Експансія Османської імперії. Сулейман Пишний. Народи Південно-Східної Європи під владою турків-османів. Кримське ханство. Внутрішня і зовнішня політика. Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про османську експансію в Центральній та Східній Європі, її зупинення (облоги Чигирина 1678 р. і Відня 1683 р.), шведську експансію в Центральній Європі, російську експансію у Східній Європі, проголошення Росії імперією

Знаю:

• дати облоги Відня та проголошення Московського царства Російською імперією, хронологічні межі Північної війни.

Розумію:

• період XVI–XVIIІ ст. як епоху воєн за переділ Європи і світу;
• причини економічного занепаду та затяжної політичної кризи в Речі Посполитій (друга половина XVII – XVIIІ ст);
• поняття «опричнина», «Смутний час», «церковний розкол», «Земський собор», «самодержавство (абсолютизм)».

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про османську експансію в Центральній та Східній Європі, її зупинення (облоги Чигирина 1678 р. і Відня 1683 р.), шведську експансію в Центральній Європі, російську експансію у Східній Європі;
• простежити на основі карти територіальні зміни, яких зазнали в XVI–XVIIІ ст. Османська імперія, Річ Посполита і Російська держава (Московське царство, Російська імперія);
• охарактеризувати внутрішню й зовнішню політику Речі Посполитої в другій половині XVII–XVIIІ ст.;
• обґрунтувати власні судження про політику Сулеймана Пишного, Івана IV Грозного, Олексія Михайловича, Петра I;

23

Московське царство. Іван IV Грозний. Смутний час. Правління династії Романових. Внутрішня та зовнішня політика Петра І. Практична робота: обґрунтувати (або спростувати) судження про суперечливий характер реформ Петра І.

24

Економічний занепад та політична криза в Речі Посполитій (друга половина XVII – XVIIІ ст.).

25

Узагальнення.

26

Тематичний контроль----------перехід до історії України

Розділ 5. ЕПОХА ПРОСВІТНИЦТВА   (6  годин)

27

Початок індустріальної (промислової) революції, її вплив на життя різних верств населення. Просвітництво. Енциклопедисти. Масони. Класицизм. Освічений абсолютизм. Володіння австрійських Габсбургів. Марія-Терезія. Йосип ІІ. Королівство Пруссія. Фрідріх ІІ

Знаю:

•      час епохи Просвітництва, початку індустріальної (промислової) революції, війни за незалежність США;
•      дати ухвалення Декларації незалежності США та Конституції Речі Посполитої.

Розумію:

•      визначальний вплив індустріальної революції на зміни в структурі економіки (формування промисловості) і соціальній структурі суспільства (зростання чисельності та ролі найманих працівників), на рівень життя людей праці та інші аспекти повсякденного життя;
•      Просвітництво як Добу Розуму, коли утверджувалася віра в силу знань і можливість розумного облаштування суспільного життя;
•      освічений абсолютизм як політику, спрямовану на знищення або реформування найбільш застарілих феодальних порядків;
•      поняття «індустріальна (промислова) революція», «освічений абсолютизм», «масонство», «Просвітництво», «енциклопедисти», «класицизм».

Умію:

•      розташувати в хронологічній послідовності відомості про індустріальну революцію, добу Просвітництва, Війну за незалежність США;
•       простежити зміни на політичній карті світу впродовж ХVІІІ ст.;
•       визначити зміни в повсякденному житті європейців протягом ХVІІІ ст., які стали наслідком індустріальної революції, поширення ідей Просвітництва;

28

Російська імперія. Єлизавета І. Катерина ІІ.

29

Міжнародні відносини. Війна за іспанську спадщину, війна за австрійську спадщину, Семилітня війна. Поділи Речі Посполитої. Початок боротьби за спадщину Османської імперії.

30

Колонії Великої Британії в Північній Америці. Декларація незалежності. Війна за незалежність. Утворення США. Конституція США. Практична робота:  проаналізувати Декларацію незалежності Сполучених Штатів і встановити, які ідеї епохи Просвітництва в ній відображено.

31

Узагальнення. Практична робота: внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про початок промислової революції, хронологічні межі доби Просвітництва та війни за незалежність США, ухвалення Декларації незалежності та Конституції США;

32

Тематичний контроль----------перехід до історії України

Розділ 6. СХІДНИЙ СВІТ У ХVІ–ХVІІІ ст. (3 години)

33

Індія. Держава Великих Моголів. Бабур, Акбар. Перське царство Сефевидів. Аббас І. Культура Індії та Персії.

Знаю:

•      час існування Держави Великих Моголів, панування у Китаї династії Цин і період сьогунату Токугави.

Розумію:

•      традиційний характер чотирьох найбільших цивілізацій Сходу, що розвивалися в Ранній Новий час: індійської, ісламської, китайської та японської;
•      поняття «самураї», «політика самоізоляції», «сьогунат».

Умію:

•      розмістити в хронологічній послідовності відомості про встановлення влади Великих Моголів, Сефевидів, династії Цин, Токугави;
•      показати на карті території Індії, Персії, Китаю, Японії;
•      визначити особливості культур народів Сходу;
•      розкрити особливості взаємин країн Сходу та Європи.

34

Китай. Маньчжурське завоювання. Династія Цин. Культура Китаю. Японія. Сьогунат Токугави. Політика самоізоляції. Культура Японії.

35

Узагальнення.

№

9-Г

Тема

Результати навчально-пізнавальної діяльності

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП (1 година)

1

Сутність Нового часу. Ранній Новий час в історії України. «Довге» ХІХ століття: доба модернізації та національного відродження в Європі. Адміністративно-територіальний устрій українських територій у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій. Періодизація історії України ХІХ ст. (за етапами національного руху). Населення: чисельність, соціальний і національний склад. Іншоетнічні групи на українській території: поляки, росіяни, кримські татари, євреї, німці та ін. Упровадження «смуги осілості» для євреїв.

----------перехід до історії всесвітньїої

Знаю:

• хронологічні межі та періодизацію історії Нового часу, час входження українських територій до складу Російської та Австрійської імперій;
• адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської та Австрійської імперій;
• чисельність, соціальний і національний склад населення України в ХІХ ст.;
• хронологічні межі «довгого» ХІХ ст., етапів українського національного відродження.

Розумію:

• вплив подій і тенденцій європейської історії на розвиток України;
• «довге» ХІХ ст. як час суспільної модернізації та національного відродження в Європі;
• головні цілі та сутність національної політики Російської та Австрійської імперій;
• особливості розвитку України та етапів українського національного руху від кінця ХVІІІ до початку ХХ ст.;
• спільні й відмінні риси українського та загальноєвропейського історичного розвитку;
• поняття «довге ХІХ століття», «модернізація», «національне відродження», «смуга осілості», «губернія».

Умію:

• обґрунтувати хронологічні межі «довгого» ХІХ ст.;
• показати на карті українські території у складі Австрійської та Російської імперій;

Розділ 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. ( 8  год)

2

Політика Російської імперії щодо українських етнічних територій.

Знаю:

- дати входження українських територій до складу Російської імперії, назви і час існування козацьких формувань після ліквідації Запорозької Січі (Задунайська січ, Азовське козацьке військо, Чорноморське / Кубанське козацьке військо), час початку індустріальної революції в Україні, діяльності осередків національного та опозиційних рухів, Кирило-Мефодіївського братства;

- хронологічні межі найбільших соціальних виступів першої половини ХІХ ст. (селянські виступи під проводом Устима Кармелюка на Поділлі, повстання військових поселенців на Харківщині, селянські рухи «Київська козаччина» і «Похід у Таврію за волею»)

Розумію:

•        вплив індустріальної революції на розвиток міст, торгівлі, транспорту, соціальну структуру суспільства;
•        роль Харківського і Київського університетів як центрів українського національного відродження;
•        програмні положення та ідейні засади діяльності Кирило-Мефодіївського братства;
•        роль загальноросійського і польського визвольних рухів в історії України;

Умію:

•        показати на карті зміни української території наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст., місця діяльності політичних і національно-культурних організацій, території, охоплені соціальними протестами;
•        охарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських земель, особливості першого етапу індустріальної революції, розгортання національного руху, діяльність Кирило-Мефодіївського братства;
•        пояснити вплив індустріальної революції на соціально-економічний розвиток України, значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства для національного руху; обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша

3

Козацтво після ліквідації Запорозької Січі. Соціально-економічне становище. Села і міста. Торгівля. Чумацький промисел.

4

Криза кріпосницької системи. Початок індустріальної революції. Нова модель соціально-економічного розвитку Півдня України. Порто-франко Одеси.

5

Початок українського національного відродження. Формування сучасної української національної самосвідомості. Новгород-Сіверський автономістський гурток. Харківський осередок українського руху.

6

Кирило-Мефодіївське братство. Практична робота: проаналізувати (усно або письмово) програмні документи Кирило-Мефодіївського братства під кутом зору відображення в них минулого/майбутнього України або/і з позиції формування прав і свобод людини;

7

Польський національно-визвольний і російський опозиційний рухи на території України. Польське повстання 1830–1831 рр. і його наслідки для України. Соціальні рухи. Практична робота:  укласти порівняльну таблицю «Україна в програмних документах українського, польського і російського національних/визвольних рухів».

8

Узагальнення. 

9

Тематичний контроль

Розділ 2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. ( 6   годин)

10

Політика Австрійської імперії щодо українських територій. Йосифінські реформи. Соціальні протести.

Знаю:

•     дати входження українських територій (Галичини, Буковини) до Австрійської імперії;
•     період діяльності «Руської трійці», хронологічні межі «Весни народів», соціальних виступів першої половини ХІХ ст. (рух опришків на Прикарпатті, виступи під проводом Лук’яна Кобилиці на Буковині).

Розумію:

•     причини, які зумовили провідну роль греко-католицької церкви і духівництва в українському русі Галичини;
•     ідейні засади діяльності гуртка «Руської трійці», Головної руської ради;
•     історичне значення альманаху «Русалка Дністровая»;
•     поняття «будителі», «Весна народів».

Умію:

•     показати на карті Галичину, Буковину і Закарпаття у складі Австрійської імперії, місця діяльності громадсько-культурних організацій;
•     охарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських регіонів у складі монархії Габсбургів, йосифінські реформи та їх вплив на західноукраїнське суспільство;
•     визначити наслідки діяльності «Руської трійці», революції 1848–1849 рр., роль греко-католицького духівництва в житті західноукраїнського суспільства, особливості українського руху в Закарпатті та Буковині;

11

Початок українського національного відродження. «Будителі» Закарпаття. Товариство галицьких греко-католицьких священиків.

12

«Руська трійця». Практична робота: підготувати повідомлення про історію альманаху «Русалка Дністровая», проаналізувати його зміст під кутом зору ідейного та емоційного наповнення, важливого для розвитку національного руху;

13

Європейська революція 1848–1849 рр. в українських регіонах Австрійської імперії. Соціальні рухи. Скасування панщини. Головна руська рада та її національна програма. Газета «Зоря Галицька». Перший досвід парламентської діяльності. Практична робота: підготувати уявний допис до газети «Зоря Галицька» з позиції сучасника революційних подій 1848 р., поборника прав людини.

14

Узагальнення

15

Тематичний контроль----------перехід до історії всесвітньїої

Розділ 3. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.  (9  годин)

16

Повсякденне життя. Становище жінки. Практична робота: підготувати міні-проект про повсякденне життя мешканців України (селян, міщан, торговців, поміщиків) в першій половині ХІХ ст.

Знаю:

• дати заснування університетів у Харкові та Києві, відновлення діяльності Львівського університету, виходу друком «Енеїди» Івана Котляревського, «Кобзаря» Тараса Шевченка.

Розумію:

• суперечності розвитку української культури під впливом модернізаційних процесів і політики Російської та Австрійської імперій;
• причинно-наслідковий зв’язок між модернізаційними процесами та змінами в житті й побуті людини;
• значення історичних пам’яток, фольклору й етнографії в дослідженні національних ознак українців і формуванні національної свідомості;
• пошук науково-історичних підвалин української самобутності як частину національного руху;

Умію:

• охарактеризувати розвиток освіти, науки й культури в Україні, формування нової української літератури та сучасної літературної мови;
• визначити особливості розвитку освіти, науки і культури, причини і наслідки культурних зрушень, особливості повсякденного життя;
• пояснити зумовленість культурних процесів потребами національного розвитку, суперечливі наслідки модернізаційних процесів для розвитку національної освіти і культури;
• узагальнити діяльність Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Миколи Гоголя, Василя Каразіна, Григорія Квітки-Основ’яненка, Петра Гулака-Артемовського, Євгена Гребінки, Михайла Максимовича, Михайла Остроградського;

розпізнати й описати пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, виконані під впливом художніх принципів класицизму і романтизму.

17

Умови розвитку культури. Освіта. Львівський університет. Відкриття університетів у Харкові та Києві. Практична робота: підготувати і здійснити віртуальну мандрівку «Пам’ятки образотворчого мистецтва та архітектури України першої половини ХІХ ст.»;

18

Поступ науки. Видатні вчені. Культурно-освітні товариства.

19

Розвиток української літератури. Становлення сучасної української літературної мови. «Енеїда» Івана Котляревського. Тарас Шевченко і його «Кобзар». Творчість Пантелеймона Куліша і Миколи Гоголя.

20

Музика, театр, образотворче мистецтво, архітектура.

21

Узагальнення. Практична робота: підготувати план доповіді «Наш край в кінці ХVІІІ – першій половині ХІХ ст.»

22

Тематичний контроль

Розділ 4. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ в другій половині ХІХ ст.  (10   годин)

23

Українське питання в контексті міжнародних відносин. Східна (Кримська) війна 1853–1856 рр.

Знаю:

•   хронологічні межі Східної (Кримської) війни, дати скасування кріпацтва і панщини, будівництва першої залізниці Одеса–Балта, створення Київської громади, Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, Братства тарасівців, ухвалення Валуєвського циркуляру та Емського указу.

Розумію:

•   особливості проведення «великих реформ» 1860–1870-х років в Україні;
•   причинно-наслідковий зв’язок між аграрними реформами і розгортанням індустріальної революції, розвитком міст, залізничного будівництва, змінами в соціальній структурі населення, зародженням робітничого і соціал-демократичного рухів;
•   роль інтелігенції в розвитку українського національного руху та осучасненні суспільства;
•   вплив заборонних актів російської імперської влади (Валуєвського циркуляру, Емського указу) на динаміку розвитку українського руху;
•   поняття «індустріалізація», «урбанізація», «інтелігенція», «громадівський рух», «земство».

Умію:

•   охарактеризувати особливості соціально-економічних перетворень в Україні у пореформений період, погляди і діяльність громадівців 1860–1890-х років;
•   визначити причини й наслідки селянської реформи 1861 р., особливості інституційного етапу в розвитку українського руху, значення громадівського руху;
•   пояснити роль і місце України в господарському житті Російської імперії;
•   охарактеризувати кримськотатарське національне відродження;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Ісмаїла Гаспринського.

24

Ліквідація кріпацтва та реформи 1860–1870-х років.

25

Модернізація промисловості й сільського господарства. Розширення внутрішнього ринку. Торгівля. Урбанізація. Будівельна лихоманка. Розвиток залізничного транспорту.

26

Зміни в соціальній структурі суспільства. Формування інтелігенції й робітництва (пролетаріату). Родини українських підприємців. Практична робота: підготувати повідомлення «Українські підприємці ХІХ ст.», «Пам’ятки правової думки в Україні ХІХ ст.» та ін.

27

Громадівський рух 1860–1890-х рр. Київська громада. Хлопомани. Практична робота: проаналізувати програмні засади й форми організації українського руху на підставі публікацій його лідерів, офіційних документів, спогадів (на вибір учителя /учительки) й підготувати відповідне резюме;

28

Польське повстання 1863–1864 рр. та його наслідки для України. Південно-Західний відділ Російського географічного товариства.

29

Молоді громади. Валуєвський циркуляр і Емський указ. Володимир Антонович і Михайло Драгоманов. Братство тарасівців. Практична робота: проаналізувати політику російської імперської влади в Україні на підставі Валуєвського циркуляру, Емського указу та інших доступних офіційних актів (на вибір учителя /учительки) й підготувати відповідне резюме;

30

Національне відродження кримських татар. Ісмаїл Гаспринський. Зародження робітничого і соціал-демократичного рухів.

31

Узагальнення

32

Тематичний контроль

Розділ 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРО-УГОРЩИНИ в другій половині ХІХ ст. (9 годин)

33

Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських регіонів. Селянська реформа в Австрійській імперії (1848 р.). Кооперативний рух. Трудова еміграція.

Знаю:

• дати селянської реформи, утворення товариства «Просвіта», Товариства імені Шевченка, перших українських політичних партій

Розумію:

• особливості політичного, соціально-економічного й культурного розвитку українських регіонів у складі Австро-Угорської монархії;
• поняття «русофіли/москвофіли», «народовці/українофіли», «радикали», «нова ера», «український П’ємонт».

Умію:

• показати на карті Галичину, Буковину, Закарпаття, основні місця діяльності науково-культурних і суспільно-політичних осередків регіону;
• охарактеризувати мету й діяльність товариства «Просвіта», Наукового товариства імені Шевченка;
• пояснити роль і місце українських регіонів у господарському житті Австро-Угорщини, причини виникнення радикального руху, причини і наслідки трудової еміграції;
• визначити напрями діяльності перших українських політичних партій у Галичині, мету і наслідки кооперативного руху;
• обґрунтувати судження про історичне діяльності Юрія Федьковича, Івана Франка, Юліана Романчука, Володимира й Олександра Барвінських, Юліана Бачинського.

34

Русофіли («москвофіли») і народовці («українофіли»). Товариство «Просвіта». Наукове товариство імені Шевченка.

35

Народовська політика «нової ери». Розгортання руху народовців у 1880–1890-х роках у Галичині, Буковині й Закарпатті. Практична робота:  скласти порівняльну таблицю розвитку українського руху в Російській та Австро-Угорській імперіях у ХІХ ст.

36

Радикальний рух у Галичині. Іван Франко. Утворення політичних партій. Русько-українська радикальна партія, Українська національно-демократична партія. Українське представництво в Галицькому сеймі та австрійському парламенті у Відні.    

37

Узагальнення

38

Тематичний контроль----------перехід до історії всесвітньїої

Розділ 6. УКРАЇНА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ ПЕРЕД ВИКЛИКАМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ  (6  година)

39

Особливості соціально-економічного розвитку. Індустріальна модернізація. Монополізація. Регіональна спеціалізація промисловості й сільського господарства. Кооперативний рух. Практична робота: спираючись на доступні джерела встановити залежність між модернізацією повсякденного життя і трудовою еміграцією;

Знаю:

•    дати створення основних українських політичних партій, подій російської революції 1905–1907 рр. (значущих для України), впровадження загального виборчого права в Австро-Угорській імперії, створення українських національно-культурних і військово-спортивних організацій, період проведення аграрної реформи Петра Столипіна.

Розумію:

•    тенденції й протиріччя соціально-економічного розвитку України початку ХХ ст., індустріальної модернізації, аграрної реформи Петра Столипіна, модернізації суспільно-політичного життя в Наддніпрянщині;
•    вплив російської революції 1905–1907 рр. на активізацію українського руху в Російській імперії;
•    значення австрійського конституційно-парламентського устрою для розвитку українського руху;
•    поняття «страйк», «народне віче», «монополізація економіки», «кооперативний рух», «політизація національного руху», «ксенофобія».

Умію:

•    показати на карті українські території на початку ХХ ст., місця діяльності суспільно-політичних, національно-культурних організацій;
•    охарактеризувати й проаналізувати особливості соціально-економічного розвитку українських земель, діяльність українських політичних партій та інших національних організацій, український національний рух у період російської революції 1905–1907 рр., боротьбу українців за реформу виборчої системи в Австро-Угорщині;
•    пояснити причини і наслідки посилення тиску російської влади на український національний рух у 1907–1914 рр., результати діяльності українських парламентських громад у Державних думах;
•    визначити передумови розвитку українського кооперативного руху і трудової еміграції селянства;
•   обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Євгена Чикаленка, Михайла Грушевського, Миколи Міхновського, Костя Левицького.

40

Політизація та радикалізація українського національного руху. Створення і діяльність політичних партій, культурно-освітніх і військово-спортивних організацій. Проблеми консолідації української нації. Самостійницька й автономістська течії в національному русі.

41

Наростання політичної напруженості. Події російської революції 1905–1907 рр. в Україні. Діяльність українських парламентських громад у І і ІІ Державних думах. «Українське питання» в ІІІ і ІV Державних думах. Товариство українських поступовців. Українське представництво в Галицькому сеймі та австрійському парламенті у Відні.

42

 Аграрна реформа Петра Столипіна та її вплив на Україну. Український політичний і національно-культурний рух у 1907–1914 рр.

43

Реформа виборчої системи в Австро-Угорщині. Посилення тиску з боку російської імперської влади на український рух. Прояви ксенофобії та шовінізму. «Справа Бейліса».

44

Узагальнення

45

Тематичний контроль ---------перехід до історії всесвітньїої

Розділ 7. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ в середині ХІХ – на початку ХХ ст.(6  година)

46

Вплив процесів модернізації на суспільне життя українців, зміни у світовідчутті людини. Урізноманітнення форм і напрямів освіти. Боротьба за створення українського університету у Львові.

Знаю:

•     дати створення університетів в Одесі й Чернівцях, утворення Наукового товариства імені Шевченка, обрання Андрея Шептицького митрополитом Греко-католицької церкви.

Розумію:

•     суперечливість умов розвитку української культури (залежність від національної політики імперій);
•     розуміння прав людини і формування способів захисту людських свобод як важливі критерії історичного розвитку;
•     роль науки й освіти в обґрунтуванні української національної ідеї, театру в розвитку українського руху;
•     позитивне значення меценатства для розвитку української культури;
•     роль церкви в суспільному житті українців;
•     причини і наслідки змін, що відбулися у другій половині ХІХ і на початку ХХ ст. в освіті, науці, культурі, повсякденному житті;
•     особливості розвитку культурного життя в різних регіонах України;

       Умію:

•     показати на карті центри університетської освіти, місця розташування основних культурно-освітніх закладів і визначних пам’яток архітектури й образотворчого мистецтва;
•     охарактеризувати вплив модернізації на суспільно-культурне життя українців, зміни в світогляді людини і повсякденному житті;
•     розпізнати й описати пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва, створені під впливом художніх принципів реалізму і модернізму;

47

Церковне життя. Емансипація жінки. Наукові товариства. Видатні вчені.

48

Особливості розвитку культурного життя. Література. Український професійний театр. Родина Тобілевичів. Музика.

49

 Українська романтична і реалістична школа живопису. Модерн у малярстві. Стилізація й модерн в архітектурі. Практична робота: на основі аналізу доступних джерел укласти словесний (або письмовий) історичний портрет мецената, діяча української науки чи мистецтва другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

50

Повсякденне життя. Зміни в міській та сільській забудові. Опіка над здоров’ям і медичні служби. Дозвілля, розваги й задоволення культурних запитів

51

Узагальнення. Практична робота: підготувати план доповіді «Наш край в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.»

52

Тематичний контроль---------перехід до історії всесвітньїої

№

9-Б

Тема

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Розділ 1. ЄВРОПА В ЧАС ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ ТА НАПОЛЕОНІВСЬКИХ ВІЙН (5 година)

1

Криза «старого порядку» (французьке суспільство наприкінці ХVІІІ ст., доба Просвітництва).

Знаю:

•       хронологічні межі й періодизацію Французької революції, час існування імперії Наполеона І, дату Віденського конгресу й утворення Священного союзу;
•       напрямки походів Наполеона І.

Розумію:

•       причинний зв’язок між ідеями епохи Просвітництва, кризою «старого порядку» і революцією у Франції;
•       Французьку революцію як поштовх до модернізації в соціальній та культурній сферах життя Європи;
•       поняття «конституційна монархія».

Умію:

•       показати на карті напрямки походів Наполеона І і територіальні зміни, пов’язані з наполеонівськими війнами та рішеннями Віденського конгресу;
•       розкрити передумови і сутність Французької революції;
•       визначити вплив Французької революції й політики Наполеона на розвиток європейських країн;

2

Французька революція кінця XVIII ст. Консульство та Імперія у Франції. Наполеон Бонапарт

3

Історичне значення Французької революції. Віденський конгрес. Священний союз

Практична робота: на основі аналізу доступних джерел укласти історичний портрет діяча Французької революції

4

Узагальнення.

5

Тематичний контроль

Розділ 2. ЄВРОПА ТА АМЕРИКА В ДОБУ РЕВОЛЮЦІЙ І НАЦІОНАЛЬНОГО ОБ’ЄДНАННЯ (1815–1870 рр.)  ( 8  годин)

6

Індустріальна революція у країнах Західної Європи та її наслідки. Парламентаризм. Спроби осмислення нової дійсності. Консерватизм, лібералізм, соціалізм. Національна ідея (націоналізм). Повсякденне життя.

Знаю: -дати Липневої революції у Франції, збройного виступу декабристів у Росії, «Весни народів», об’єднання Італії та Німеччини, Громадянської війни в США, час розгортання чартистського руху, здобуття незалежності країнами Латинської Америки, Східної (Кримської) війни

Розумію: 

•     поняття «індустріальне суспільство», «ідеологія», «консерватизм», «лібералізм», «соціалізм», «нація», «націоналізм», «соціалізм», «реставрація», «парламентська демократія», «чартистський рух», «професійна спілка», «західники», «слов’янофіли», «карбонарії», «Весна народів», «аболіціонізм».

 Умію:

•     пояснити вплив індустріальної революції в Західній Європі на суспільний розвиток світу;
•     охарактеризувати політичний і соціально-економічний розвиток країн Європи та Америки в першій половині ХІХ ст., соціальну структуру європейських суспільств, зміни в повсякденному житті;
•     визначити передумови і наслідки «Весни народів», об’єднання Італії та Німеччини, Громадянської війни та Реконструкції в США;

обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Джузеппе Гарібальді, Камілло Кавура, Отто фон Бісмарка, Авраама Лінкольна, Сімона Болівара.

7

 Парламентські реформи у Великій Британії. Чартизм. Велика Британія – «майстерня світу». Зовнішня і колоніальна політика Великої Британії.

8

 Франція у період Реставрації Бурбонів. Революція 1830 р. Липнева монархія.

9

.Австрійська імперія доби Клемента фон Меттерніха. «Весна народів». Революції 1848–1849 рр. в Західній і Центральній Європі. Національні рухи слов’янських народів.

10

Об’єднання Німеччини та Італії. Суспільні рухи в Російській імперії в першій половині ХІХ ст.

11

Громадянська війна у США і Реконструкція Півдня. Утворення незалежних держав у Латинській Америці Практична робота: на основі аналізу доступних джерел укласти історичний портрет лідера національного руху (на вибір учителя/учительки).

12

Узагальнення. 

13

Тематичний контроль----------перехід до історії України

Розділ 3. МОДЕРНІЗАЦІЯ КРАЇН ЄВРОПИ ТА АМЕРИКИ в останній третині ХІХ – на поч. ХХ ст. ПРОБУДЖЕННЯ АЗІЇ  ( 10 год )

14

Монополізація економіки. Зростання ролі держави в суспільному житті. Завершення формування індустріального суспільства в розвинених країнах світу.

Знаю:

•      час парламентських реформ у Великій Британії, «великих реформ» у Росії, «доби Мейдзі» в Японії, Молодотурецької й Сіньхайської революцій;
•      дати утворення дуалістичної Австро-Угорщини, першої російської революції, столипінських реформ.

Розумію:

•      вплив результатів франко-прусської війни на суспільний розвиток Франції та Німеччини;
•      поняття «гомруль», «домініон», «експансіонізм», «дуалістична монархія», «антимонопольне законодавство», «індустріалізація», «монополія», «трест», «синдикат», «картель», «колоніальна імперія», «дискримінація», «сегрегація», «суфражизм», «фемінізм», «пробудження Азії».

Умію:

•      показати на карті напрямки колоніальної експансії й колоніальні володіння Великої Британії, Франції та Німеччини, території незалежних держав на Балканах, Японію, Китай, Османську імперію;
•      охарактеризувати тенденції суспільно-політичного та економічного розвитку країн Європи та Північної Америки, парламентські реформи у Великій Британії, «великі реформи» в Російській імперії, особливості розвитку Австро-Угорщини;
•      визначити причини і наслідки індустріалізації, монополізації провідних галузей економіки, переходу Німецької імперії до «світової політики», впровадження антитрестівського законодавства в США, російських реформ 1860–1870-х років, російської революції 1905–1907 рр., столипінських реформ, національних рухів слов’янських народів;
•      пояснити причини відмінностей у темпах розвитку країн Європи та Америки, сутність революції Мейдзі, Молодотурецької й Сіньхайської революцій;

15

Франко-прусська війна та її наслідки. Третя Республіка у Франції. Жорж Клемансо.

16

Німецька імперія. Канцлерство Отто фон Бісмарка. Перехід Німеччини до «світової політики».

17

Втрата Великою Британією промислової першості. Посилення колоніальної експансії. Ліберальні реформи Девіда Ллойд Джорджа.

18

Економічне піднесення США. Антитрестівське законодавство. Експансіонізм. Режим сегрегації в південних штатах.

19

«Справедливий курс» Теодора Рузвельта. «Нова демократія» Томаса Вудро Вільсона.

20

«Великі реформи» в Росії. Зовнішня і колоніальна політика Російської імперії. Революція 1905–1907 рр. Столипінські реформи.

21

Австро-Угорщина – дуалістична монархія. Утворення нових незалежних держав на Балканах.

22

«Доба Мейдзі» в Японській імперії. Початок японської територіальної експансії.

23

Сунь Ятсен. Сіньхайська революція. Спроби модернізації Османської імперії Практична робота: на підставі доступних текстових і візуальних джерел підготувати замітку (репортаж) про суперечливі наслідки колоніальної політики для метрополій і країн Азії та Африки.

24

Узагальнення. 

25

Тематичний контроль----------перехід до історії України

Розділ 4. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) ( 6   годин)

26

Міжнародні відносини наприкінці ХІХ ст. Утворення військово-політичних блоків – Троїстий союз і Антанта. Початок боротьби за переділ колоніального світу.

Знаю: час створення Троїстого союзу і Антанти.

Розумію: поняття «геополітика», «військово-політичний союз», «мілітаризація», «метрополія».

 Умію:

•      показати на карті країни Троїстого союзу й Антанти, колоніальні володіння і сфери впливу великих держав (метрополій);
•      охарактеризувати основні тенденції міжнародних відносин у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.;
•      пояснити причини міжнародних криз і збройних конфліктів початку ХХ ст., створення військово-політичних блоків;
•      визначити наслідки боротьби європейських держав, США та Японії за перерозподіл світу;

пояснити місце України в геополітичних стратегіях Російської, Німецької, Австро-Угорської імперій на зламі ХІХ–ХХ ст..

27

Міжнародні кризи та збройні конфлікти на початку ХІХ ст. Україна в геополітичних планах Російської, Німецької, Австро-Угорської імперій на зламі ХІХ–ХХ ст.

28

Практична робота:  простежити (за доступними історичними джерелами) динаміку міжнародних відносин у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., результати міркувань представити в резюме.

29

Узагальнення ----------перехід до історії України

Розділ 5. РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ І ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.)(5 годин)

30

Урізноманітнення форм і напрямів освіти. Університет як автономна інституція. Поява вищих навчальних закладів технічного профілю. Наукові й технічні досягнення.

Знаю:

•      важливі для сучасності наукові й технічні винаходи, здійснені впродовж «довгого» ХІХ ст.;
•      найвідоміші правові пам’ятки ХVІІІ–ХІХ ст.;
•      основні наукові й культурні центри Європи та США.

Розумію:

•      тенденції розвитку культури, основні стилі мистецтва, зміни в житті та світогляді людей упродовж «довгого» ХІХ ст.;
•      поняття «романтизм», «класицизм», «реалізм», «еклектика», «модерн», «імпресіонізм», «масова культура», «масове виробництво».

Умію:

•      охарактеризувати досягнення науки і техніки, духовної культури в провідних країнах світу, зміни у світогляді й повсякденному житті;

31

 Література та мистецтво. Зародження масової культури. Масове виробництво.

32

Науково-технічна революція зламу ХІХ–ХХ ст. та її вплив на людину й суспільства. Зміни у вигляді міст і сіл. Одяг. Індустріальні та традиційні суспільства. Емансипація. Практична робота підготувати презентацію «Повсякденне життя людей на початку ХХ ст.»

33

Узагальнення. 

34

Тематичний контроль----------перехід до історії України

Узагальнення до курсу. ОСНОВНІ ІДЕЇ, ЗДОБУТКИ, ВИКЛИКИ «ДОВГОГО» ХІХ СТОЛІТТЯ (1  год)

35

«Довге» ХІХ століття: основні ідеї, здобутки, виклики. Особливості української історії ХІХ ст. Внесок українського суспільства в загальноєвропейську культурну спадщину ХІХ ст.

Знаю:

•      хронологічні межі «довгого» ХІХ ст. і його внутрішню періодизацію;
•      взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного розвитку українського та інших європейських суспільств у ХІХ ст.

Розумію:  поняття «модернізація».

Умію:

•      охарактеризувати основні тенденції політичного, соціально-економічного та культурного розвитку світу впродовж «довгого» ХІХ ст.;
•      визначити внесок українського суспільства в загальноєвропейську культурну спадщину ХІХ ст.;
•      зіставити типові явища і процеси європейської та української історії в ХІХ – на початку ХХ ст.;

№

9-А

9-Б

9-В

9-Г

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Вступ до «основ правознавства» (1 год.)

1

Право і закони в житті  людини і суспільства (з курсів історії).

Зміст, завдання і структура курсу. Побудова підручника. Додаткова навчальна література, електронні та Інтернет-ресурси.

Учень/учениця:

згадує з курсів історії та пояснює причини  й значення виникнення держави і права, роль права в житті суспільства;

згадує та називає найдавніші правові пам’ятки в історії людства;

пояснює завдання та структуру предмета «Основи правознавства»;

висловлює власні очікування щодо вивчення предмета.

Розділ 1. ОСНОВИ теорії держави і права (4 год.)

2

Причини виникнення держави. Поняття й ознаки держави

Учень/учениця:

називає ознаки державної влади, соціальних норм, права;

пояснює та застосовує поняття: «держава», «форма держави», «право», «джерела права», «галузь права», «норма права»;

характеризує функції держави, державний лад, джерела права, елементи системи права;

наводить приклади соціальних норм, джерел права;

описує елементи державного ладу;

висловлює судження щодо ролі соціальних норм, держави і права в житті людини та суспільства.

3

Державний лад. Форми держави. Державна влада. Функції держави.

4

Поняття і види соціальних норм. Поняття та ознаки права. Джерела права.

5

Система права та її елементи Практичне заняття. Соціальні норми в житті людей

6

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Розділ 2. Правовідносини. Правопорушення. Юридична відповідальність (4 год.)

7

Правовідносини. Склад правовідносин. Підстави виникнення, зміни і припинення правовідносин.

Учень/учениця:

називає ознаки правовідносин, правопорушення, юридичної відповідальності;

пояснює та застосовує поняття: «правовідносини», «склад правовідносин», «юридичні факти», «правопорушення», «юридична відповідальність»;

характеризує підстави виникнення, зміни та припинення правовідносин; склад і види правопорушень; підстави і види юридичної відповідальності;

наводить приклади юридичних фактів, видів правопорушень;

описує обставини, що виключають шкідливість (суспільну небезпеку) діяння;

розв’язує правові ситуації з використанням знань про правовідносини, правопорушення та юридичну відповідальність;

застосовує засвоєні поняття та вміння під час розв’язування простих правових ситуацій та регулюванні власної поведінки відповідно до норм права;

висловлює судження щодо ролі правовідносин у житті людини і суспільства; оцінює власну поведінку й поведінку інших осіб щодо її правомірності.

8

Правопорушення: поняття, склад, види.

9

Юридична відповідальність: поняття, підстави, види.

10

Практичне заняття. Обставини, що виключають шкідливість (суспільну небезпеку) діяння.

11

УЗАГАЛЬНЕННЯ (1 год.)

Розділ 3. Взаємозв’язок людини і держави (5 год.)

11-12

Поняття Основного закону держави. Структура Конституції України. Повноваження Конституційного Суду України

Учень/учениця:

називає ознаки конституції; механізми захисту прав і свобод людини та громадянина;

пояснює та застосовує поняття «людина», «особа», «громадянин», «громадянство», «конституція», «права і свободи людини»,  «конституційні обов’язки»;

описує види конституційних прав, свобод, обов’язків людини і громадянина, органи державної влади та місцевого самоврядування;

наводить приклади повноважень Конституційного Суду України, видів звернення громадян;

характеризує підстави набуття та припинення громадянства України;

аналізує окремі статті Конституції України;

розв’язує правові ситуації із застосуванням знань розділу;

оцінює значення Конституції України; форми участі громадян у житті держави та місцевої громади.

13

Правова характеристика понять «людина», «особа», «громадянин». Права і свободи людини. Громадянство України.

14

Конституційні права, свободи та обов’язки людини і громадянина. Механізми захисту прав та свобод людини і громадянина в Україні.

15

Органи державної влади в Україні. Місцеве самоврядування в Україні. Практичне заняття. Звернення громадян

16

УЗАГАЛЬНЕННЯ (1 год.)

Розділ 4. Неповнолітні як суб’єкти цивільних, сімейних, трудових, адміністративних І кримінальних правовідносин (11 год.)

17

Цивільна правоздатність і цивільна дієздатність. Обсяг цивільної правосуб’єктності неповнолітніх.

Практичне заняття. Власність неповнолітніх.

Учень/учениця:

пояснює та застосовує поняття «цивільна правоздатність», «цивільна дієздатність», «сім’я», «шлюб», «адміністративне правопорушення», «злочин», «кримінальний проступок»;

характеризує обсяг цивільної правосуб’єктності неповнолітніх осіб, права неповнолітніх як власників, права споживачів, права й обов’язки батьків і дітей, робочий час і час відпочинку неповнолітніх, адміністративну та кримінальну відповідальність неповнолітніх;

наводить приклади державних органів з охорони права дітей, адміністративних правопорушень і злочинів, адміністративних стягнень і кримінальних покарань;

описує шляхи влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування,  особливості розірвання трудового договору з неповнолітніми;

аналізує окремі статті відповідних нормативно-правових актів;

розв’язує правові ситуації з використанням знань і положень цивільного, сімейного, трудового, адміністративного, кримінального законодавства України щодо неповнолітніх;

вчиняє власні дії відповідно до норм права в різних видах правовідносин;

висловлює судження щодо взаємних прав і обов’язків батьків та дітей; охорони праці неповнолітніх; особливостей адміністративної та кримінальної відповідальності неповнолітніх.

18

Практичне заняття. Захист прав споживачів. Особливості електронного продажу й операцій із кредитною карткою.

19

Сім’я. Шлюб. Взаємні права й обов’язки батьків і дітей.

20

Державні органи з охорони прав дітей.

Практичне заняття. Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування.

21-22

Прийняття на роботу неповнолітніх. Робочий час і час відпочинку неповнолітніх. Оплата праці. Особливості розірвання трудового договору з неповнолітніми.

23

Охорона праці неповнолітніх.

Практичне заняття. Працевлаштування неповнолітніх.

24

Адміністративні правопорушення. Злочини. Кримінальний проступок. 

25-26

Адміністративна та кримінальна відповідальність неповнолітніх.

27

Практичне заняття. Особливості адміністративної та кримінальної відповідальності неповнолітніх.

28

УЗАГАЛЬНЕННЯ (1 год.)

 Розділ 5. ЯКЩО ПРАВО - ЦЕ ПРОФЕСІЯ (4 год.)

29

Професія «юрист».  Юристи в нашому житті.

Учень/учениця:

називає професії, пов’язані з юриспруденцією; 

знає, хто такі судді, прокурори, слідчі, нотаріуси, адвокати, юрисконсульти,  дільничні офіцери поліції, правозахисники;

наводить приклади видів діяльності  нотаріуса та адвоката;

називає основні вимоги до осіб, які мають намір працювати за юридичним фахом чи в поліції;

описує процедуру розгляду цивільної/ кримінальної справи в суді;

розв’язує правові ситуації з використанням знань про професію юриста;

оцінює життєві ситуації, за яких потрібна допомога юриста.

30-31

Поліцейські (патрульні, дільничні офіцери поліції).

32

Практичні заняття.

Ігровий суд або зустріч з юристами чи правозахисниками.

33

УЗАГАЛЬНЕННЯ (1 год.)

34-35

Резерв  (2 год.)

№

Дата

Тема

Очікувані результати навчально – пізнавальної діяльності учнів / учениць

РОЗДІЛ 1. ОСОБИСТІСТЬ ТА ЇЇ ІДЕНТИЧНІСТЬ  ( 8 годин)

1

Тема 1. Що таке ідентичність?

Ідентичність. Види ідентичності. Громадянська ідентичність. Змінний характер ідентичності. Самовизначення. Ідентифікація. Особиста гідність. Совість.

Знання і розуміння:

• Дає визначення понять: ідентичність, соціалізація, самовизначення, самореалізація, особиста гідність, совість, сім’я, субкультура.
• Називає загальні риси та ознаки ключових понять.
• Усвідомлює існування логічних зв’язків між усіма складовими розділу.
• Відтворює основну частину навчального матеріалу, знає основоположні теорії та факти, вдало підбирає приклади.

Вміння і навички:

• Вільно оперує основними поняттями.
• Використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією.
• Демонструє здатність самостійно підбирати необхідну інформацію до уроку.
• Відстоює власну  позицію, використовуючи інформацію з різних галузей знань.
• Демонструє навички критичного мислення стосовно себе та інших.

Установки і цінності:

• Усвідомлює цінність людського життя.
• Усвідомлює свою ідентичність, поважає ідентичність інших.
• Визнає цінність особистої гідності людини.
• Усвідомлює важливість процесу соціалізації людини в суспільстві.

•  Поважає інститут сім'ї.

2

Практичні заняття - «Хто я?» (усвідомлення своєї ідентичності).

3

Тема 2. Соціалізація особистості

Поняття соціалізації. Етапи соціалізації. Суб’єкти соціалізації. Соціалізація як ресурс формування громадянської ідентичності.

4

Соціалізація в сім’ї. Соціалізація серед однолітків. Молодіжні субкультури. Партнерські стосунки в сім'ї. Трансформація моделей сім'ї.

5

Практичне заняття - «Чи може людина бути творцем власного життя, або як стати успішною людиною?»

6

Тема 3. Самореалізація людини

Самореалізація і розвиток. Індивідуальність особистості. Життєві цінності й пріоритети.

7

Активна громадянська позиція. Мобільність і адаптивність людини. Креативність.

8

Практичне заняття   «Визначаємо  найнеобхідніші умови для самореалізації людини»

РОЗДІЛ 2. ПРАВА І СВОБОДИ ЛЮДИНИ (13 годин)

9-10

Тема 1. Людська гідність і права людини

Поняття людської гідності. Людська гідність – основа природного права. Рівноправність. Охорона й захист людської гідності.

Знання і розуміння:

• Знає зміст понять: людська гідність, свобода,  гуманізм, права і свободи людини,  права дитини, рівність, справедливість, солідарність, верховенство права, відповідальність, порушення прав людини, міжнародні стандарти захисту прав людини, механізми захисту прав людини і прав дитини.

• Пояснює  природу прав людини.

• Розглядає права людини крізь призму відносин «людина - держава».

• Розрізняє права людини та обов’язки громадянина.

• Знає про види  та покоління прав людини.

• Знає, що таке порушення прав людини.

Вміння і навички:

• Співставляє і порівнює два поняття -«особиста гідність» та «людська гідність».

• Вміє захищати особисті права та права інших людей.

• Бере участь та вміє організовувати соціальні групи.

• Вміє розпізнавати порушення прав людини.

• Вміє знаходити відповідну інформацію, критично оцінювати факти, остерігатись упереджень та необ’єктивності, приймати рішення на основі мотивованих суджень

• Аргументовано презентує власну думку щодо реалізації прав людини в Україні.

• Визначає роль держави та державних інституцій щодо захисту прав людини та прав дитини.

• Розуміє як працює система захисту прав людини/дитини.

 Установки і цінності:

• Має почуття людської гідності, самоповаги та поваги до інших, незалежно від соціальних, культурних, мовних, релігійних та інших відмінностей.

• Усвідомлює й демонструє відповідальність за свої дії, прагнення особистого розвитку та соціальних змін.

• Проявляє стійке негативне ставлення до фактів дискримінації, зневажання людської гідності та зазіхань на права людини.

11

Практичне заняття:  «Європейський суд з прав людини»

12-13

Тема 2. Еволюція прав людини Природа прав людини. Основоположні права і свободи людини. Покоління прав людини. Класифікація прав людини. Борці за права людини. Майбутнє прав людини.

14-15

Тема 3. Людина і держава

Взаємовідносини «людина – держава». Верховенство права.

Права і свободи людини та відповідальність держави за їх дотримання, гарантування та захист. Позитивні і негативні зобов’язання держави.

16

Практичне заняття:   «Чи можна пожертвувати правами однієї людини для захисту прав багатьох?»

17

Тема 4. Права дитини

Поняття прав дитини. Конвенція ООН про права дитини.

Захист прав дитини.

18-19

Тема 5. Механізми захисту прав людини і прав дитини

Порушення прав людини. Поняття механізмів захисту прав людини. Міжнародні та європейські стандарти захисту прав людини. Національні механізми захисту прав людини, їх класифікація.

20

Правозахисні організації.

Як побудувати ефективний механізм захисту прав дитини в школі.

21

Практичне заняття:    «Порушення прав дитини та як забезпечити їхнє дотримання в Україні».

РОЗДІЛ 3. ЛЮДИНА В СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ    (9 годин)

22

Тема 1. Соціокультурна багатоманітність.

Поняття суспільства. Соціальна структура суспільства. Соціальна згуртованість, солідарність і відповідальність.

Знання і розуміння:

•              Розуміє та пояснює зміст понять: суспільство, соціум, соціальна стратифікація, полікультурне суспільство, суспільна відповідальність, солідарність, стереотипи, упередження, дискримінація, конфлікти, толерантність; переговори, медіація, консенсус, компроміс.

•              Описує соціальну структуру суспільства та соціальні інститути.
•              Визначає причини виникнення стереотипів, їхній вплив на життя у багатоманітному суспільстві.
•              Визначає причини зародження конфліктів.

•              Називає основні принципи діалогу між соціальними групами в полікультурному суспільстві: принцип соціальної рівності та справедливості, принцип згуртованості, принцип соціального партнерства.

Вміння і навички:

•              Графічно зображує структуру сучасного суспільства.
•              Порівнює міжнародні та національні засоби захисту від дискримінації.
•              Наводить приклади дискримінації та ксенофобії.
•              Розрізняє  види соціальної відповідальності, види стереотипів та конфліктів.
•              Демонструє  навички ефективної комунікації та ненасильницького розв’язання соціальних конфліктів.

Установки і цінності:

•              Визнає цінність культурного багатоманіття.
•              Проявляє відкритість до міжкультурного діалогу.
•              Обгрунтовує  твердження про те, що подолати більшість проблем багатокультурного суспільства можливо тільки завдяки спільним зусиллям людини, держави, міжнародної спільноти.

23-24

Соціальні цінності. Гендерна, етнічна, конфесійна різноманітність. Рівність.

25

Практичне  заняття:   «Гендерна різноманітність»

26

Практичне  заняття:   «Культурне різноманіття нашого краю»

27

Тема 2. Ефективна комунікація.

Роль спілкування в житті людини й суспільства. Вербальна й невербальна комунікація.

28

Практичне  заняття:  «Мистецтво спілкування»

29-30

Тема 3. Стереотипи та упередження. Дискримінація. Конфлікти.

Поняття стереотипів і упереджень. Забобони. Шляхи подолання стереотипів. Поняття дискримінації. Основні форми та прояви дискримінації. Толерантність та інклюзія.

31

Поняття конфлікту та його види. Стадії конфлікту. Способи подолання конфліктів. Переговори і медіація. Консенсус і компроміс.

32

Практичне  заняття:   «Подолання стереотипів»

РОЗДІЛ 4. ДЕМОКРАТИЧНЕ СУСПІЛЬСТВО ТА ЙОГО ЦІННОСТІ ( 9 годин)

33

Тема 1. Демократична держава

Виникнення і зміст демократії. Цінності демократії. Демократичні інститути. Конституція та її призначення. Законодавча, виконавча та судова влада в демократичних країнах. Принципи виборчого права. Етапи виборчого процесу. Роль політичних партій в розвитку демократії. Правовий статус політичних партій в Україні. Діяльність та вплив політичних партій на демократію. Громадські організації: правовий статус, діяльність та вплив на демократію.

Знання і розуміння:

•      Знає зміст понять: демократія, демократичні процедури, плюралізм, врядування, громадянське суспільство, громада, адвокація, волонтерство. солідарність, соціальна згуртованість, соціальний капітал, влада, державна влада, соціальна активність, пряма та представницька демократія, вибори, мажоритарна, пропорційна, змішана виборча система, принципи виборчого права, референдум ; права і обов’язки учнів, учнівське самоврядування, дитяча організація, лідерство, ініціатива.

•      Знає ознаки демократичного врядування та демократичні процедури.

•      Знає ефективні форми участі вчителів, учнів та батьків у  врядуванні школою.

•      Розуміє зміст основоположних  принципів демократії.
•      Розуміє значення людського капіталу для розвитку демократичного суспільства.
•      Пояснює як співвідносяться і взаємодіють між собою громадянське суспільство і правова держава.
•      Володіє знаннями про основи місцевого самоврядування.
•      Має уявлення про способи визначення та вирішення проблем місцевої громади за участю громадян.

Вміння і навички:

•      Уміє порівнювати суспільні явища, системи, процедури («безпосередня демократія і представницька демократії»; «мажоритарна і пропорційна виборчі системи»)
•      Може розтлумачити головні принципи демократії.
•      Оцінює роль громадських організацій, різних форм активності громадян у функціонуванні демократичного суспільства.

•      Розвиває здатність взаємодіяти з органами  державної влади та місцевого самоврядування.
•      Визначає форми суспільної активності  громадян на рівні місцевої громади, регіону, держави.

•      Адаптується у шкільну громаду, не втрачаючи особистої автономії.
•      Активно демонструє навички участі в учнівському самоврядуванні.
•      Вміє налагоджувати партнерські стосунки зі шкільною адміністрацією, вчителями, представниками місцевої громади.
•      Бере участь у демократичних процедурах на рівні школи і громади.

Установки і цінності:

•      Формує переконання, що особистість є  найбільшою цінністю лише в умовах демократії.
•      Проявляє готовність захищати права і свободи людини.
•      Проявляє готовність до дії та співпраці з іншими;
•      Розуміє важливість пріоритету інститутів громадянського суспільства у державі.
•      Позиціонує і сприймає себе   частиною громади та суспільства.

34

Практичне заняття:   «Вибори до органів місцевого самоврядування».  

35

Практичне заняття:    «Організація і проведення загальношкільного громадського слухання щодо….

(користування мобільними телефонами, повсякденного носіння шкільної форми, створення електронного класного журналу…)» «Повага до меншин – умова збереження миру» (Папа Римський Іоан Павло ІІ).

36

3. Громада

Поняття громади. Роль громади в житті людини, суспільства, держави.  Реалізація та захист громадою своїх прав і законних інтересів. Вплив громадян на вирішення проблем громади.

37

Тема 4. Громадянська участь у житті суспільства

Роль громадянина у демократизації суспільства. Демократичний  громадянин. Культура громадянськості.

38

Тема 5. Школа – простір демократії

Шкільна громада. Взаємодія учнів, учителів, батьків, шкільної адміністрації в організації шкільного життя. Врядування та управління школою. Шкільне самоврядування (учнівське, вчительське, батьківське). Принципи та цінності учнівського самоврядування. Школа і місцева громада.

39

Практичне  заняття:  «Учнівський моніторинг:  «Статут школи та забезпечення прав дитини в навчальному закладі».

 «Створюємо шкільні правила разом» (написання та внесення змін до шкільного статуту).

40

Тема 6. Дитячі й молодіжні громадські об'єднання

Свобода асоціацій. Дитячі й молодіжні об'єднання й рухи. Створення молодіжної громадської організації. Молодіжні соціальні проекти. Учнівське самоврядування он-лайн

41

Практичне заняття:    «Створюємо дитячу організацію в школі».

РОЗДІЛ 5. СВІТ ІНФОРМАЦІЇ ТА МАС-МЕДІА  (8 годин)

42

Тема 1. Комунікація, інформація, медіа

Поняття мас-медіа(медіа). Роль інформації та медіа в сучасному світі. Мас-медіа, комунікація, аудиторія.медіатекст.. Різновиди медіа (книга, преса, фото, радіо, кіно, телебачення, Інтернет, мобільний зв’язок) та їхній розвиток. Реклама. Вплив мас-медіа на формування громадської думки та власної позиції людини.

Знання і розуміння:

• Знає зміст понять:  свобода слова, інформація, мас-медіа(медіа), медіатекст, суспільне мовлення, пропаганда, реклама, соціальні мережі, фейк, реклама, маніпуляція, джерела інформації, факт, судження, «мова ворожнечі»
• Характеризує функції медіа в демократичній державі та наводить приклади їхнього впливу на прийняття рішень;

• Пояснює як медіа впливають на формування громадської думки;
• Описує ознаки замовних матеріалів в медіа;
• Здатний пояснити базові стандарти подання інформації в медіа;

Вміння і навички:

• Здатний усвідомити різницю між реальною подією та її відображенням у медіатексті.

• Володіє базовими технологіями запобігання впливу маніпулятивних та пропагандистських медіаповідомлень.
• Описує ознаки «мови ворожнечі» і здатний її розпізнати.

Знає, яким чином перевірити достовірність джерел інформації.

• Описує відмінність між фактом і судженням.
• Володіє базовоми технологіями критичного аналізу медіатекстів.
• Здатний простежити переваги і ризики під час користування соціальними мережами.

Установки і цінності:

• Підтримує ідею свободи інформації в сучасному світі.
• Усвідомлює критичний підхід до медіатекстів.
• Визнає свободу слова – фундаментальну цінність демократичного суспільства.
• Не вживає «мову ворожнечі».

43

Практичне заняття: «Аналіз медіатексту»

44

Тема 2. Медіа і демократія. Свобода, етика і відповідальність

Свобода слова. Обмеження свободи слова. Баланс між свободою вираження поглядів та відповідальністю. Свобода мас-медіа – критерій демократичності суспільства. Що таке цензура. Замовні матеріали («джинса») та  їхні ознаки.Суспільні медіа і їхня місія. Шкільні медіа.  

45

Практичне заняття: «Створюємо шкільні медіа»

46

Тема 3. Маніпулятивний вплив медіа

Маніпуляції в медіапросторі. Як розпізнати фейкову інформацію, пропаганду. Роль медіа у провокуванні конфліктів та поширенні стереотипів. Що таке «мова ворожнечі», і як її розпізнати.

47

Практичне заняття:  «Твоя соціальна інформаційна кампані я в школі/громаді»

48

Тема 4. Критичне сприйняття та протидія маніпуляціям мас-медіа

Достовірність інформації в мас-медіа. Джерела інформації. Факт та судження. Авторство медіа тексту Стандарти подання інформації. Критичний аналіз медіатекстів.

49

Тема 5. Інтернет

Приватність  та конфіденційність у віртуальному світі. Цифрова ідентичність. Соціальні мережі. Права людини в Інтернеті. Безпека та етика поведінки у мережі. Кіберзлочинність.

РОЗДІЛ 6. ВЗАЄМОДІЯ ГРОМАДЯН І ДЕРЖАВИ В ДОСЯГНЕННІ СУСПІЛЬНОГО ДОБРОБУТУ (12 годин)

50

Тема 1. Соціальні цілі економіки

Економіка як сфера життя людей. Економічні потреби та  блага. Процеси, що забезпечують задоволення потреб: виробництво, розподіл, обмін і споживання. 

Знання і розуміння:

• Може дати визначення понять: економіка як сфера життя, домогосподарство, підприємницька діяльність, сталий розвиток
• Вільно оперує поняттями: соціальна держава, ринкова економіка, конкуренція, бюджет, податки, прибуток,зарплата,  професія, лобізм, корупція.
• Розуміє функції підприємців, домогосподарств і держави в ринковій економіці.
• Називає учасників різних ринків: покупців і продавців.
• Розуміє роль грошей в ринковому кругообігу .

• Знайомий з принципами  та механізмами ринкової економіки.
• Розуміє основні засади економічних відносин «держава - підприємець» та «держава - людина».
• Знає загальні права та обов'язки платників податків.
• Розуміє відмінності між потребами, бажаннями і можливостями людини.
• Розуміє необхідність та межі державного втручання в економіку.

Розуміє причини  корупції.

Вміння і навички:

• Аналізує чинники попиту і пропозиції на ринках ресурсів і товарних ринках та їх вплив на ринкову ціну.
• Визначає інтереси економічних субʼєктів

( підприємців, домогосподарств, держави) в різних ситуаціях.

• Оцінює вимоги роботодавців щодо найманих працівників за оголошеннями.
• Вміє скласти власне резюме.
• Формує навички прийняття рішення з питань сімейного бюджету.
• Визначає економічний та юридичний зміст відносин власності.
• Визначає переваги та обмеження організації економіки на ринкових засадах.
• Визначає потребу власної родини в  державній соціальній допомозі.
• Вміє господарювати на основі принципів сталого розвитку.
• Розпізнає вияви корупції та застосовує механізми їхньої протидії.

Установки і цінності:

• Усвідомлює унікальну цінність  підприємництва для розвитку економіки.
• Підтримує ідею сталого розвитку
• Усвідомлює  місце власного домогосподарства в економічних процесах, та власні економічні інтереси.
• Поважає економічні інтереси інших субʼєктів економічних відносин.
• Усвідомлює необхідність навчання впродовж життя.
• Знає, що запорукою успішної професійної діяльності є зважена самооцінка власних здібностей та талантів.

51

Тема 2. Сталий розвиток

Обмеженість ресурсів. Необхідність  раціонального та ефективного  використання ресурсів. Вплив діяльності людини на довкілля. Сталий розвиток як спосіб збереження довкілля.

52

Тема 3. Ринкова економіка

Принципи ринкової економіки. Кругообіг в ринковій економіці.

Попит і  пропозиція, ринкова ціна, конкуренція.

Функції держави в ринковій економіці. Державний бюджет

53

Практичне  заняття  Місцевий бюджет:основні статті доходів та видатків»

54