Конспект уроку " Кримське ханство"

5 клас                               Дата_____________

Тема 4 Історія України в пам’ятках

Урок 18 : Кримське ханство

Мета уроку: сформувати уявлення про історичні події на Кримському півострові; створити умови для розуміння ролі кримських татар в історії; визначити, які події змінили життя на півострові; розглянути трагедію кримськотатарського народу; охарактеризувати вплив релігії на життя в Кримському ханстві; пояснити про вплив сусідніх держав на Кримське ханство та висловлювати власну думку щодо трагічних сторінок в історії народів.

Обладнання: підручник, карта

Тип уроку: комбінований.

Поняття та назви: Кримське ханство, Феодоро, кримськотатарський етнос, іслам, ясир, Бахчисарай, Кафа, депортація, геноцид.

Основні дати та події: 1449 р. – виникнення Кримського ханства, 1783 р. – знищення Кримського ханства, приєднання Кримського півострова до Російської імперії, травень 1944р. – депортація кримських татар.

Історичні постаті: Менглі – Гірей.

Очікувані результати: учні та учениці навчаються: застосовувати та пояснювати на прикладах поняття й терміни; визначати, які події змінили життя на півострові; пояснювати вплив сусідніх держав на Кримське ханство; характеризувати вплив релігії на життя в Кримському ханстві та висловлювати власну думку щодо трагічних сторінок в історії народів.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Учитель повідомляє тему і основні завдання уроку.

ІІ Перевірка домашнього завдання

Опитування термінів : «козак», «Запорозька Січ», «гетьман», «козацька республіка», «козацька старшина», «клейноди».

Козак — вільний воїн, східноєвропейський найманець, представник військового стану 15 — 20 століття. Козак — військове звання у військових формаціях Гетьманщини.

Запорізька Січ — суспільно-політична та військово-адміністративна організація українського козацтва, що склалася наприкінці ХV ст. — першій половині XVI ст. за дніпровими порогами у районі острова Хортиця.

Гетьман  — назва вищих воєначальників у таких державних і військово-державних утвореннях, як Велике князівство Литовське, Королівство Польське, Річ Посполита Обох Народів та Військо Запорозьке .

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

В наш час інформаційний простір просто переповнений різноманітними матеріалами: науковими статтями, відео- і аудіоматеріалами, журналістськими статтями, документами, спогадами, чутками та фотографіями. Цікавлячись, будь-яким питанням, ви наштовхуєтесь на безліч, часто суперечливої інформації. Особливо це стосується історії, як давнього минулого, так і нашого сучасного. Скільки є людей, стільки є і думок. Наше з вами завдання на основі різних матеріалів, сформувати певну думку щодо стосунків кримського ханства і українців.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Утворення Кримського ханства. Монгольська навала 1237—1241 рр. змінила хід розвитку Русі й позначилася на долі Криму. Як і землі Русі, півострів потрапив до складу Золотої Орди. Це була утворена монголами в причорноморських і приволзьких степах держава, яка, у свою чергу, входила до великої Монгольської імперії. У Криму утворився улус (область) Золотої Орди із центром у місті Солхат (сучасний Старий Крим). Проте монголи контролювали лише степову частину півострова. У гірській частині Криму постало князівство Феодоро, яке успадкувало традиції часів Візантійської імперії.

Утворення великої Монгольської імперії, яка простяглася від Чорного моря до Тихого океану, виявилося сприятливим чинником для розвитку міжнародної торгівлі. Як наслідок із XIII ст. на території Криму почали активно селитися вірмени та італійці (генуезці), що вели жваву торгівлю на півострові. На південному узбережжі півострова виникло чимало торговельних портів (факторій), які захищали могутні фортеці. Найбільшою факторією стало місто Кафа (сучасна Феодосія).

Тим часом монголи й підкорені ними племена половців, що змішалися з місцевим населенням, утворили кримськотатарський етнос. Із кінця XIII ст. в Криму все більшого поширення набула релігія іслам, хоча тривалий час більшість населення сповідувала християнство.

Початок XV ст. був важким часом міжусобних війн у Золотій Орді, що призвело до її розпаду. Місцева впливова знать на чолі із Хаджі-Гераєм скористалася нагодою для утворення в Криму незалежної держави. Цьому сприяли литовські князі. У 1449 р. постало Кримське ханство.

 Устрій Кримського ханства та життя кримських татар. На чолі Кримського ханства стояв хан. Він правив за допомогою беїв (князів), які очолювали роди, та темників (воєначальників), що керували військом. Влада хана обмежувалася діяльністю курултаю (з’їзд впливових родів у державі, які також входили до державної ради) та дивану, де вирішувалися найважливіші справи в державі.

Етнос — історично сформована на певній території спільність людей (плем'я, народність, нація), що мають спільні риси, усталені особливості культури, а також усвідомлюють свою єдність і відмінність від інших

Утворення Кримського ханства. Монгольська навала 1237—1241 рр. змінила хід розвитку Русі й позначилася на долі Криму. Як і землі Русі, півострів потрапив до складу Золотої Орди. Це була утворена монголами в причорноморських і приволзьких степах держава, яка, у свою чергу, входила до великої Монгольської імперії. У Криму утворився улус (область) Золотої Орди із центром у місті Солхат (сучасний Старий Крим). Проте монголи контролювали лише степову частину півострова. У гірській частині Криму постало князівство Феодоро, яке успадкувало традиції часів Візантійської імперії.

Утворення великої Монгольської імперії, яка простяглася від Чорного моря до Тихого океану, виявилося сприятливим чинником для розвитку міжнародної торгівлі. Як наслідок із XIII ст. на території Криму почали активно селитися вірмени та італійці (генуезці), що вели жваву торгівлю на півострові. На південному узбережжі півострова виникло чимало торговельних портів (факторій), які захищали могутні фортеці. Найбільшою факторією стало місто Кафа (сучасна Феодосія).

Тим часом монголи й підкорені ними племена половців, що змішалися з місцевим населенням, утворили кримськотатарський етнос. Із кінця XIII ст. в Криму все більшого поширення набула релігія іслам, хоча тривалий час більшість населення сповідувала християнство.

Початок XV ст. був важким часом міжусобних війн у Золотій Орді, що призвело до її розпаду. Місцева впливова знать на чолі із Хаджі-Гераєм скористалася нагодою для утворення в Криму незалежної держави. Цьому сприяли литовські князі. У 1449 р. постало Кримське ханство.

 Устрій Кримського ханства та життя кримських татар. На чолі Кримського ханства стояв хан. Він правив за допомогою беїв (князів), які очолювали роди, та темників (воєначальників), що керували військом. Влада хана обмежувалася діяльністю курултаю (з’їзд впливових родів у державі, які також входили до державної ради) та дивану, де вирішувалися найважливіші справи в державі.

Етнос — історично сформована на певній території спільність людей (плем'я, народність, нація), що мають спільні риси, усталені особливості культури, а також усвідомлюють свою єдність і відмінність від інших подібних утворень (самосвідомість).

Додаток 1

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ КРИМСЬКОГО ХАНСТВА

Додаток 2

Розгляньте схему. Спираючись на текст підручника, укажіть роль, яку виконували в управлінні державою ці елементи влади.

Самостійна робота (додаток 3)

V. Підсумок уроку

1478 р. – васальна залежність від Османської імперії. Саме залежність Кримського ханства стимулювала походи на Україну.

VI. Домашнє завдання

Прочитати параграф підручника.

Знайти та записати в зошит цікаву інформацію про Кримське Ханство.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Мавзолей (усипальниця) Хаджі-Герая. Сучасний вигляд.

Крим у XII—XV ст.

Крим у XV—XVI ст

Додаток 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕСТИ

1. Васальна залежність Кримського від Османської імперії була встановлена в :

А) 1478 +

Б) 1441

В) 1572

Г) 1385

2. Дорадчий орган при ханові називався:

А) калга

Б) Диван +

В) уряд

Г) муфтій

3. Як називались заступники хана:

А) калга і муфтій

Б) муфтій і бей

В) нуреддин і бей

Г) Калга і нуреддин +

4. Голова мусульманського духовенства називався:

А) Бей

Б) муфтій +

В) муедзин

Г) патріарх

5. Територіально країна була поділялось на:

А) ханства

Б) повіти

В) бейлики +

Г) воєводства