ІГРОВІ СИТУАЦІЇ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ ТА ПОЗАКЛАСНІЙ РОБОТІ ЯК ЗАСОБ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ УЧНІВ

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «МАРЫУПОЛЬСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА

 I-IIIСТУПЕНІВ № 56 МАРІУПОЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ»

 

 

ІГРОВІ СИТУАЦІЇ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ ТА ПОЗАКЛАСНІЙ РОБОТІ ЯК ЗАСОБ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ УЧНІВ

учитель історії та правознавства

ЗАЙЦЕВА Л.В.

 

 

 

 

 

Правильно застосовані прийоми та засоби навчання можуть допомогти слабким учням краще розібратися ускладному теоретичному матеріалі та повноцінно, в міру своїх сил, засвоїти його. Учнів, що добре встигають, вони можуть організувати на перетворення та поглиблення осмислення теоретичного матеріалу. Гра на уроці історії або правознавства і є тим важливим прийомом, який сприяє активізації пізнавальних інтересів школярів, установленню контакту між учителем та учнем, створює емоційну атмосферу уроку. 

Гра – це творчість, гра – це праця, гра завжди викликає інтерес. У процесі гри в учнів формується вміння концентрувати увагу, мислити самостійно, з’являється прагнення до знань. Захопившись, учень легше пізнає та запам’ятовує нове, розвиває фантазію. Навіть найпасивніші включаються у процес навчання. Дидактичних ігор багато, вони різняться за критеріями класифікації, типами, але протягом багатьох років учні не втрачають інтересу до ребусів.

Слово ребус виникло від латинського - річ.

 

Загальні положення

 

1. Ребуси – це гра, в якій зашифровано слово, фрази або цілі висловлювання за допомогою малюнків у поєднанні з буквами та знаками. Складати їх треба за визначеними правилами.
2. Кількість елементів, які входять до ребусу – не обмежено.
3. Для складання ребусів використовуються особливі прийоми, які відрізняються від будь яких «загадок у малюнках».
4. Ці прийоми можливо застосувати як самостійно, так і в різних сполученнях.
5. Кількість використаних прийомів та їх комбінацій  в одному ребусі – не обмежено.

Вимоги до ребусів

 

      1. Ребус повинен мати рішення, як правило, одне.

      2. Слово або речення не повинні мати орфографічних помилок.

      3. Слово, як правило, має бути іменником, в називному відмінку та єдиному числі. Відхилення від цього правила треба оговорити в умовах ребусу.

      4. Якщо загадується речення , то в ньому будуть не тільки іменники, але і дієслова або інші чистини мови, в цьому випадку в умови ребусу треба включити відповідну фразу (наприклад: відгадай  прислів’я).

 

 

 

 

 

 

Правила складання ребусів

 

1. Предмети на малюнку треба зображувати в називному відмінку та однині.
2. Якщо картинку намальовано догори ногами, слово читається з кінця  наперед.
3. Коми, до чи після картинки, вказують, скільки букв треба прибрати на початку або в кінці слова.
4. Над картинкою або під нею іноді стоять цифри, наприклад 1,4,6, це означає, що треба читати тільки першу, четверту та шосту букви з цього слова .
5. Якщо між буквами, які стоять під картинкою, є знак рівності, треба цю букву замінити на іншу.
6. Якщо букви зображено всередині інших букв, над, під, чи за ними, треба зрозуміти, у яких просторових відносинах перебувають зображені букви.
7. Перелічені прийоми можна об’єднувати .

 

На уроках за допомогою цього прийому можна створити окрему, епізодичну ігрову ситуацію на всіх етапах навчальної діяльності:актуалізації, мотивації, вивчення нового матеріалу або систематизації знань.

Навчати учнів складати ребуси треба з п’ятого класу. У п’ятому класі учні розпочинають вивчати історію.  Головне завдання курсу Історія України (Вступ до історії) 5 клас – підготувати учнів до успішного засвоєння історичних знань у наступних класах, сформувати у дітей початкові уявлення про історичну науку та про історію України як її складову, прищепити інтерес до їх вивчення.

Організовуючи роботу на уроках, учитель має віддавати перевагу ігровим розвивальним прийомам. Щоб вивчення початкового курсу історії України було цікавою подорожжю до країни Знань, я розробила історичні ребуси, їх розв’язання сприяє формуванню в учнів інтересу до вивчення історії, розвитку логічного мислення, підвищенню загальної ерудиції.

Розв’язання ребусів можна використовувати при проведенні різних типів уроків: на уроці вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок, уроці узагальнення, уроках контролю знань, а також на різних етапах уроку як засіб актуалізації опорних знань, їх закріпленні та як домашнє завдання.

На першому, вступному уроці  учитель задає питання «Як називається ваш новий предмет?» і пропонує учням відгадати ребус, з цією метою він знайоме їх з правилами складання ребусів, після чого кожен учень одержує пам’ятку «Правила складання ребусів», яку уклеює на останню сторінку зошиту.

 

 

,                       ,,,                                    ,,                                                                                                                               

         Ч = Я

Пістолет + Річка = Історія

 

На уроці «Знайомство з історією» на етапі мотивації навчальної діяльності, задаю питання: як учені довідуються про минулі часи? Після відповідей учнів, переходжу до вивчення нового матеріалу в ході якого вони одержують знання про різні історичні джерела, українського вченого-історика М.Грушевського. З метою систематизації та узагальнення отриманої інформації пропоную учням розгадати ребуси ( № 2,3,4,5).

Вивчая новий матеріал з теми «Пам’ятки минулого», учні узнають що таке археологія та як відбуваються розкопки, де зберігаються знайдені рештки. Далі пропоную відгадати ребус ( № 6) : він зробив чимало відкриттів в історичній науці, зокрема решток життєдіяльності трипільців, після чого переходжу до вивчення трипільської археологічної культури.

Інструктируя учнів з  домашнього завдання, вперше задаю скласти ребус до поняття археологія, використовуя перші два правила пам’ятки .

На уроках «Ключі від скарбів» та «Загадкові назви» на етапі вивчення нового матеріалу учні з допомогою ребусів-малюнків відгадують , що вивчає нумізматика, геральдика, сфрагістика, археологія, топоніміка, етноніміка.

      

 

 

 

 

 

 

 

?                          ?

 

 

 

?                                ?

 

 

?

 

 

 

 

 

?

 

Учням  дуже імпонує, коли вони самостійно складають ребуси. На уроці «Загадкові назви» клас ділиться на сім груп, які отримують завдання: за свідченням літописця на території України мешкали сім племінних об’єднань, складіть ребуси та покажіть на карті місто їх розташування:

1.  група – поляни;
2. Група – деревляни;
3. Волиняни;
4. Хорвати;
5. Уличі;
6. Тиверці;
7. Сіверяни (додаються №7-13).

 

Повторення та узагальнення теми «Княжна Русь – Україна» проводжу у формі змагання між 4-5 командами і пропоную різні історичні ігри: хронос, аукціон, із словника історика, спільники чи супротивники, з поміж інших відгадати ребуси:

Назвіть Київських Князів? ,,   2 3 4 1

    О=А    М=Д 

 

Ребус 1.

 

       5 4              , , ,

Ребус 2.

 

1 2     , ,

     А=О

Ребус 3.

2 3 4     1 4

И=Ь

 

Ребус 4.  

 1 3 5

В

  Д=А

Ребус 5.

 

,

И

С=Д         Т=М

Ребус 6.

 

 

1 2 4       1        1 2 3

           Ребус 7.

 

1. Оскар + моль =Аскольд
2. Підлога + берег = Олег
3. Іграшка +араб = Ігор
4. Полиця + гора = Ольга
5. Свято + солодощі = Святослав
6. Волосся + тир = Володимир
7. Ярмо + сік + лава =Ярослав

 

 

 

 

2. Хто провів цю реформу? У чому ії історичне значення?

 

 

 

 

,,     ,,                                             ,

 

У = Р + И                                            ІН = ВО

 

( хустина +баян + стіна = християнство)

 

 

 

 

 

 

3. Кого називали?

 

А)

,,,,                         2 3

 

 

 

(Великдень +дим=Великим)

 

 

 

Б)1 2

 

З = Д

 

(музикант + Рим =Мудрим)

 

В) 6

 

(свято +завірюха=Святою)

 

 

1. Великдень + дим = Великим - Володимир
2. Музикант + Рим = Мудрим -  Ярослав
3. Свято + Завірюха  = Святою -  Ольга

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ (роботи учнів 5А класу)

 

 

Група№1 ребус 7 – поляни

 

А =И

 

 

 

 

Група№2 ребус 8 – деревляни

 ,                  1236

 

 

 

 

                                                  Л=Н                                

Група№3 ребус 9 – волиняни

4143

 

 

 

 

 

 

 

Група№4 ребус 10 - уличи

 

 

 

                          -К                                    -СЛА

 

 

Група№5 ребус 11 - хорвати

 

 

 

 

 

А=И

 

Група№6 ребус 12 - тиверці

 

          12                                      234Ц5

 

 

Група№7 ребус 13  - сіверяни

                     ,,   

К = І                                                           Т = И

Додатки

Ребус №2

       4 2 1 5 ,,,

М=Ч

(метро +вікно = речові)

Ребус №3

   ,,,,                          ,             ,             

(писанки + ему+пні=писемні)

Ребус №4

  ,        ,,,

  А=О                         Е=Ч

(Етна + графіка +корні = етнографічні) 

В п’ятому класі учні складають прості ребуси на уроках в групах, дома, використовують  пам’ятку та зашифровують нові історичні терміни. Навчившись виконувати прості завдання, вони переходять к більш складним :

• Хто автор зашифрованої картини?.

АКатерина – Т.Шевченко

• Назвіть один із напрямків образотворчого мистецтва?

РМ

А=Е            модернізм

 

• Розгадай ребус і дізнаєшся про крилате висловлення.

 

 

СІЗІФОВА ПРАЦЯ

 

 

 

ТРОЯНСЬКИЙ КІНЬ

КОЛИ МАГАМЕТ НЕ ЙДЕ ДО ГОРИ, ВОНА ЙДЕ ДО НЬОГО

 

• Розгадай ребус і дізнаєшся, що було Верховним органом козацької держави?(Генеральна військова рада).

 

                                  

 

                                  

• Під час Тижня історії та правознавства в школі учні охоче беруть участь в конкурсі на найкращу творчу роботу.

1. Розгадай ребус і дізнаєшся, яку роль грав гетьман в Українській державі з 1649 року?

ГЕТЬМАН

                                                                      

 

2. Розгадай ребус і дізнаєшся про державний устрій Української козацької держави.

 

100

 

 

3. Розгадай ребус і дай назву цієї схемі.

?

            

                                                          

 

 

 

4. Розгадай ребус і дізнаєшся про символи старшинської влади козаків

 

Б-?

П-?

П-?

 Х -      ?