Календарне планування історія України. 10 клас. профільний рівень (105 год.)

№

Дата

К-сть год.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1.

1

Україна і світ на порозі ХХ ст.: основні тенденції

політичного, соціально-економічного та культурного розвитку. Формування модерної української нації.

Знати:

– характерні ознаки «короткого» ХХ століття;

– територіальні межі розселення українців як етносу на початку ХХ ст.;

– етнічний і соціальний склад населення України початку ХХ ст.;

– алгоритми опрацювання зображувальних (візуальних) джерел.

Розуміти:

– зміст понять: «геополітика», «світова війна», «імперіалізм», «імперія», «націоналізм», «національна держава», «національна революція»,

«нація»;

– періодизацію історії як інструмент для розуміння особливостей розвитку українських земель у першій половині ХХ ст.;

– особливості розвитку українського суспільства на початку ХХ ст.;

– розпад імперій і утворення національних держав як провідну тенденцію ХХ століття.

Уміти:

– показати на історичній карті держави-метрополії та їхні залежні території; території українських земель, що входили до складу Російської та Австро-

Угорської імперій;

– зіставити території розселення українців початку ХХ ст. і сучасної України;

– визначити основні тенденції політичного, соціально-економічного та культурного розвитку України і світу на зламі ХІХ–ХХ ст.;

– здобувати та зіставляти інформацію, використовуючи матеріали підручників та різні типи історичних джерел

2.

1

ХХ століття у світовій  історії. Періодизація

історії України ХХ ст. Завдання і структура курсів історії України та всесвітньої історії ХХ –

початку ХХІ ст., особливості курсу історії України 1914–1945 рр.

Розділ 1. Україна в роки Першої світової війни.

3.

1

Україна в геополітичних планах Троїстого союзу

(Четверного союзу, Центральних держав) і

Антанти. Головна українська рада. Союз

визволення України. Загальна українська рада

Український національний рух у Російській імперії.

Знати:

– хронологічні і територіальні межі, перебіг і результати воєнних операцій на теренах України в 1914–1917 рр. (Галицька битва, Горлицький прорив,

Луцький (Брусиловський) прорив, Червневий наступ);

– сутність «українського питання» напередодні Першої світової війни;

– позиції українських політичних сил напередодні та в умовах війни;

– бойовий шлях легіону Українських січових стрільців.

Розуміти:

– зміст понять: «військове генерал-губернаторство», «депортація», «окупаційний режим», «Перша світова війна»;

– причини розходжень українських політичних сил у ставленні до війни;

– причини та наслідки створення українських добровольчих військових формувань і сплеску доброчинного руху в Україні.

Уміти:

– встановити синхронність подій Першої світової війни на українських землях, що входили до складу Російської та Австро-Угорської імперій, і на

Західному фронті;

– використовувати карту як джерело інформації про події Першої світової війни на українських землях;

– схарактеризувати російський окупаційний режим на українських теренах, що належали Австро-Угорської імперії;

– висловити аргументовані судження щодо ставлення українських політичних сил

Наддніпрянщини і західноукраїнських земель до Першої світової війни;

– схарактеризувати повсякдення різних верств населення в умовах Першої світової війни;

– скласти біографічні портрети визначних особистостей (Андрій Жук, Вільгельм Франц фон Габсбург-Лотрінген (Василь Вишиваний), Григорій Коссак, Кость Левицький, Михайло Галущинський).

4.

1

Воєнні дії на території України в 1914–1917 рр.

Українці в арміях воюючих держав. Українські січові стрільці.

5.

1

Пропаганда воюючих сторін. Життя на фронті і

в тилу, стратегії виживання цивільного населення.

6.

1

Практичне заняття. Механізми дії пропаганди протиборчих сторін з формування «образу ворога» (на основі аналізу періодики, зображальних джерел).

7.

1

Тематичний контроль.

8.

1

Політика Російської та Австро-Угорської імперій

на українських землях у 1914–1917 рр.

9.

1

Практичне заняття. Перша світова як виклик людському виживанню: жінки у війні, діти-сироти,

біженці, військовополонені, скалічені солдати (на основі аналізу текстових і візуальних джерел).

10.

1

Російський окупаційний режим на підвладних

Австро-Угорщині українських теренах. Антиєврейські погроми російської армії в Галичині.

11.

1

Вплив Першої світової війни на світогляд, політичні

орієнтири українців та економіку України.

12.

1

Урок узагальнення теми.

13.

1

Тематичний контроль.

Розділ 2. Українська революція, розпад Російської імперії та постання націо-
нальної держави – Української Народної Республіки.

14.

1

Причини та рушійні сили Української революції. Українська Центральна Рада (УЦР).

Знати:

– дати утворення УЦР, проголошення УНР і державної незалежності УНР, бою під

Крутами, утворення Кримської Народної Республіки.

Розуміти:

– зміст понять: «автономісти», «курултай», «національно-культурна автономія», «меджліс», «самостійники», «універсал», «червоний терор»;

– передумови постання національної держави – Української Народної

Республіки;

– вплив світових подій на внутрішньоукраїнські процеси;

– передумови, характер і наслідки війни більшовицької Росії проти УНР.

Уміти:

– визначити хронологічні межі Української революції та синхронізувати історичні

події в різних регіонах України, в Росії, Європі;

– використовувати карту як джерело інформації про події Української революції та першої російсько-української війни;

– порівняти політичні програми українських партій періоду революції,

визначити причини і характер виявлених розбіжностей, наслідки боротьби

політичних партій за впливи на населення України;

– узагальнити зміст Універсалів УЦР, визначити положення, включення яких

диктували тогочасна політична ситуація або/і політичні погляди більшості членів

УЦР; причини і наслідки укладення УНР Берестейського мирного договору;

– визначити здобутки і прорахунки УЦР у державотворчому процесі, обґрунтувати

висловлені судження;

– аргументовано оцінювати діяльність визначних особистостей (Володимир Винниченко, Євген Чикаленко, Микола Міхновський, Михайло Грушевський, Номан Челебіджіхан, Петро Болбочан, Сергій Єфремов).

15.

1

Всеукраїнський національний конгрес. Українізація в російській армії. Вільне козацтво.

16.

1

Відносини УЦР із Тимчасовим урядом. І та ІІ Універсали. Генеральний Секретаріат. Збройний виступ самостійників.

17.

1

Практичне заняття.  Автономісти і самостійники: порівняльний аналіз програмних документів українських політичних партій.

18.

1

З’їзд поневолених народів Росії як передвісник розпаду Російської імперії.

19.

1

Прихід до влади більшовиків у Росії: позиція УЦР. III Універсал. Внутрішня та зовнішня політика УЦР після проголошення Української Народної Республіки (УНР).

20.

1

Кримськотатарський національний рух. Курултай і

Кримська Народна Республіка

21.

1

Тематичний контроль.

22.

1

Проголошення в Харкові більшовицької влади та

маріонеткової квазідержави УНР (Радянської/Совєтської).

23.

1

Початок і перебіг першої російсько-української війни. Бій під Крутами.

24.

1

IV Універсал: проголошення державної незалежності УНР.

25.

1

Мирний договір УНР із Центральними державами. Вигнання більшовиків із території

УНР. Похід Петра Болбочана на Крим.

26.

1

Державотворча діяльність УЦР взимку-навесні 1918 р. Формування української громадянської нації. Закон УНР «Про національно- персональну автономію».

Конституція УНР.

‘27.

1

Практичне заняття. Державне будівництво Української Центральної Ради: здобутки і прорахунки.

28.

1

Урок узагальнення теми.

29.

1

Тематичний контроль.

Розділ 3. В боротьбі за українську незалежність

30.

1

Українська Держава (гетьманат Павла Скоропадського): внутрішня та зовнішня політика. Прелімінарний (попередній) мирний договір

Української Держави з Російською Соціалістичною Федеративною Радянською/Совєтською Республікою

(РСФРР/РСФСР).

Знати:

– дати утворення ЗУНР і проголошення Акта злуки, Чортківської офензиви;

– хронологічні межі, перебіг та результати Першого та Другого зимових походів Армії УНР;

– час існування, форми та основні ознаки національної державності: УНР за УЦР, Української Держави, УНР за Директорії, ЗУНР;

– центри та ідейні течії української еміграції.

Розуміти:

– зміст понять: «воєнний комунізм», «гетьманат», «Директорія», «київська катастрофа», «лінія Керзона», «націонал-комунізм», «політична еміграція», «продовольча розкладка», «реімперіалізація», «реквізиція», «терор», «червоний імперіалізм»;

– значення Акта злуки УНР і ЗУНР як вияву волі українців до консолідації

етнічних земель та свідчення національної самоідентифікації населення України;

– створення УСРР як один із результатів більшовицької реімперіалізації, особливості статусу УСРР у 1919–1920 рр.;

– наслідки відмови урядом РСФРР від передбаченого прелімінарним

(попереднім) договором з Українською Державою укладання великого

українсько-російського договору між двома незалежними державами;

– вплив рішень Паризької мирної конференції та Варшавської угоди на

перебіг боротьби за українську незалежність, визвольних змагань і

державотворчих процесів в Україні на розвиток української культури;

– значущість творчого доробку українських митців для національної і світової культури.

Уміти:

– встановити послідовність і синхронність подій Української революції та боротьби за збереження української незалежності (на національному, регіональному і

локальному рівнях);

– показувати на карті території УНР, Української Держави, ЗУНР; держави з

центрами української політичної еміграції;

– виявити специфіку розвитку громадського і релігійного життя, освіти і наук, мистецтв за часів УНР, Української Держави та ЗУНР;

– пояснити роль маріонеткових квазідержав (УНР (Радянської), Донецько-Криворізької, Одеської радянських республік, УСРР) як знарядь експансії РСФРР в Україну;

– порівнювати державотворчі процеси в УНР, Українській Державі, ЗУНР;

– висловити аргументоване судження  про причини переміг і поразок українських політичних сил у боротьбі за збереження незалежності;

– пояснити причини політичної еміграції українців; особливості ставлення

різних груп населення до революційних процесів та боротьби за збереження української незалежності.

– визначити особливості розвитку української культури та повсякденного життя людей у 1917–1921 рр.;

– аргументовано оцінювати діяльність визначних персоналій (Марко

Безручко, Михайло Омелянович-Павленко, Нестор Махно, Олександр

Удовиченко);

– схарактеризувати політичну та/або мистецьку діяльність Володимира (Зеєва) Жаботинського, Георгія Нарбута, Євгена Петрушевича, Павла Скоропадського, Симона Петлюри.

31.

1

Утворення Директорії. Антигетьманське повстання. Відновлення УНР. Реорганізація Директорії УНР.

32.

1

Акт Злуки УНР і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР), його історичне значення. Трудовий Конгрес України. Державне будівництво та

національна політика.

33.

1

Кримські крайові уряди 1918–1919 рр. Спроби приєднання Криму до України.

34.

1

Розпад Австро-Угорської імперії. «Листопадовий зрив». Дмитро Вітовський.

35.

1

Західно-Українська Народна Республіка:

державне будівництво.

36.

1

Польсько-українська війна 1918–1919 рр.: причини, перебіг та результати. Галицька армія. Єврейський бойовий курінь в УГА. Чортківська офензива.

37.

1

Український національний рух на Буковині й у Закарпатті.

38.

1

Друга російсько-українська війна. Отаманщина. Холодноярська республіка.

39.

1

Створення маріонеткової Української Соціалістичної

Радянської/Совєтської Республіки (УСРР/УССР). Політика «воєнного комунізму». «Червоний» терор.

Поразка більшовицької влади в Україні.

40.

1

Практичне заняття. Місця пам’яті Української революції та боротьби за незалежність 1917 –

початку 1920-х рр.

41.

1

Тематичний контроль.

42.

1

УНР в кільці фронтів: ключові події, герої та результати боротьби за збереження української держави. Денікінський режим на теренах України

в другій половині 1919 р.: ставлення та становище місцевого населення.

43.

1

Відновлення збройної експансії більшовицької Росії та окупація теренів УНР. «Червоний імперіалізм». Перший зимовий похід Армії УНР.

44.

1

Варшавська угода. Війна УНР в союзі з Польщею проти більшовицької Росії. Здобуття Києва. Контрнаступ більшовицьких армій на Львів і

Варшаву. Поразки Червоної армії під Варшавою–Замостям («Диво на Віслі»). Поразка Збройних сил Півдня Росії. «Червоний» терор у Криму.

45.

1

Повстанський рух 1920–1921 рр. Другий Зимовий похід Армії УНР. Поразка УНР.

46.

1

Практичне заняття. Повстанський рух в Україні 1920–1921 рр.: ідейні основи, практика.

47.

1

Розвиток культури у 1917–1921 рр.: освіта, науки, мистецтва. Особливості пропаганди протиборчих сторін.

48.

1

Міжетнічні відносини в Україні 1917–1921 рр. Міжетнічні конфлікти, їх наслідки. Антиєврейські погроми. Особлива слідча комісія для розслідування протиєврейських погромних дій при Раді Народних

Міністрів УНР

49.

1

Повсякдення в умовах революцій та воєн: індивідуальний досвід, стратегії виживання, моральні виклики.

50.

1

Політична і трудова еміграція. Історичні

уроки Української революції та боротьби за незалежність.

51.

1

Практичне заняття. «Червоний імперіалізм» у більшовицькій пропаганді в умовах збройної

експансії РСФРР в Україну.

52.

1

Урок узагальнення теми.

53.

1

Тематичний контроль.

Розділ 4. Україна в складі тоталітарної імперії – Союзу Радянських

Соціалістичних Республік.

54.

1

Голод 1921–1923 рр.: причини, наслідки. Іноземна допомога жертвам голоду в УСРР.

Знати:

– хронологічні межі перебування УСРР у складі СРСР; нової економічної політики та політики «коренізації» («українізації») в УСРР; «епохи Голодомору», існування УАПЦ, «великого терору»;

– дати утворення Кримської АСРР у складі РСФРР та Молдавської АСРР у складі УСРР; переходу до форсованої індустріалізації та суцільної колективізації в УСРР; Голодомору; показових політичних процесів 1920-х – початку 1930-х рр. («Шахтинська справа», «справа Спілки визволення України» тощо);

– головні місця поховання жертв Голодомору, масових репресій (на національному,

регіональному, локальному рівнях).

Розуміти:

– зміст понять: «автокефальна церква», «Великий терор», «геноцид», «Голодомор»,

«депортації», «директивна економіка», «епоха Голодомору», «залежна територія»,

«коренізація», «культ особи», «політика творення голоду», «привласнення

суверенітету», «радянські п’ятирічки», «розкуркулення», «розстріляне Відродження», «соціалістичне змагання», «соціалістичний реалізм», «сталінізм», «тоталітарна імперія», «українізація», «хлібозаготівлі», «чорна дошка»;

– статус УСРР як залежної території у складі тоталітарної імперії СРСР;

– сутність комуністичного тоталітарного режиму, особливості його проявів в Україні;

– лібералізацію соціально-економічної та національної політики більшовиків у 1920-х рр. як засіб подолання політико-економічної кризи та утвердження радянської влади в Україні;

– особливості реалізації непу, «політики коренізації» («українізації») в УСРР;

– суть та наслідки форсованої індустріалізації, насильницької колективізації та масових репресій;

– пропаганду як інструмент підготовки геноциду (ідентифікація, дегуманізація, демонізація «образів ворогів» – «куркулів», «петлюрівців», «попів»);

– явище Голодомору як геноциду Українського народу, наслідку одночасної дії комуністичної та імперської практик;

– масові репресії як злочини радянського тоталітарного режиму;

– взаємозалежності між упровадженням форсованої індустріалізації, насильницької

колективізації, Голодомором, репресіями та масовим спротивом, поширенням

антирадянських антиімперських настроїв;

– мету, прояви, наслідки посилення російської експансії у сферах освіти, наук, культури;

– різницю між художньо-стилістичними особливостями творів, написаних митцями

«розстріляного Відродження» й соціалістичного реалізму.

Уміти:

– встановити послідовність подій історії України 1921–1939 рр.;

– показати на карті регіони масового голоду 1921–1923 рр., голоду 1928–1929 рр.,

Голодомору, індустріальні новобудови в УСРР, території масових виступів проти політики творення голоду;

– визначити: 1) методи, наслідки інкорпорації України до складу СРСР; 2) передумови, причини та масштаби соціально-економічних перетворень, масових репресій, нищення української інтелігенції та політичної еміграції; 3) дієвість норм конституції «соціалізму, що переміг» у повсякденні; 4) особливості розвитку української культури в 1921–1939 рр.;

– аргументовано обстоювати правову оцінку Голодомору як геноциду Українського народу;

– схарактеризувати громадсько-політичну та/або мистецьку діяльність Валентини

Радзимовської, Василя Липківського, Леся Курбаса, Миколи Скрипника, Миколи

Хвильового, Михайла Волобуєва, Олександра Шумського.

55.

1

Практичне заняття.  Епоха Голодомору мовою документів, свідчень, чисел... (робота з різними типами історичних джерел).

56.

1

Повстанський рух в Україні 1921–1923 рр.

57.

1

Формальний та реальний статус УСРР/УССР у

«договірній федерації» радянських республік – Союзі

Радянських/Совєтських Соціалістичних Республік

(Радянському/Совєтському Союзі, СРСР/СССР).

Привласнення союзним центром суверенітету України. Зміни в адміністративно-територіальному поділі УСРР. Утворення Кримської Автономної СРР/ССР у складі РСФРР.

58.

1

Суспільно-політичне життя в УСРР. Ліквідація

багатопартійності.

59.

1

Впровадження непу в УСРР. Політика «коренізації»

(«українізації»). «Українське відродження».

60.

1

Українська автокефальна православна церква (УАПЦ). Національно- культурне будівництво

національних меншин. Молдавська Автономна СРР/ССР у складі УСРР.

61.

1

Форсована промислова індустріалізація в УСРР. Роль

іноземних спеціалістів і технологій. Згортання непу.

62.

1

Голод 1928–1929 рр. Перехід до планової економіки.

63.

1

Тематичний контроль.

64.

1

Масові депортації, кампанія з розкуркулення, насильницька колективізація.

65.

1

Пасивні і активні форми опору населення УСРР сталінській політиці. Прояви національної

свідомості, антиімперські, антирадянські/ антисовєтські настрої в УСРР.

66.

1

Примусові хлібозаготівлі. Український хліб на експорт, внутрішньосоюзні ринки. Пропаганда як інструмент підготовки геноциду. Голодомор 1932–1933 рр. – геноцид Українського народу. Масштаби та наслідки Голодомору. Національно-демографічні зміни.

67.

1

Політичні процеси кінця 1920-х – початку 1930-х рр.

Масові репресії. Згортання «українізації». «Розстріляне відродження (Червоний ренесанс)».

68.

1

«Великий терор» в Україні. Биківня, Вінниця, інші

місця масових поховань жертв репресій. Посилення російської експансії у сферах освіти, науки, мистецтва.

69.

1

Антирелігійна політика влади та її наслідки. Значення

«самоліквідації» УАПЦ.

70.

1

Прояви «культу особи» Йосифа Сталіна в Україні. Конституція УРСР/УССР 1937 року: порушення прав людини за ширмою декларованих свобод.

71.

1

Практичне заняття. Революціонери української культури: досягнення і трагедії.

72.

1

Урок узагальнення теми.

73.

1

Тематичний контроль.

Розділ 5. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

74.

1

Правовий статус українських земель у складі Польщі.

Політика Польщі щодо «східних кресів» та міжетнічні

відносини в Галичині і Волині. Осадництво.

Знати:

– хронологічні межі перебування і правовий статус західноукраїнських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини;

– дати утворення УНДО, ОУН, проголошення незалежності Карпатської України.

Розуміти:

– зміст понять: «інтегральний націоналізм», «Карпатська Січ», «національна кооперація», «осадництво», «пацифікація», «русини», «східні креси», «український націоналістичний рух»;

– сутність та особливості національної політики Польщі, Румунії, Чехословаччини щодо українського населення;

– передумови формування та зміст теорії «інтегрального націоналізму»;

– вплив міжнародних відносин міжвоєнного періоду на долю регіону.

Уміти:

– синхронізувати події політичного, соціально-економічного та культурного життя українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини та УСРР у 1921–1939 рр.;

– використовувати карту як джерело інформації про розподіл українських територій між державами Центрально-Східної Європи в 1921–1939 рр.;

– аргументувати особисті судження щодо діяльності УНДО, УНП, ОУН;

– схарактеризувати геополітичне становище Карпатської України;

– визначити основні тенденції та протиріччя розвитку культури на західноукраїнських землях;

– укласти історичні портрети визначних особистостей (Августин Волошин, Андрей

Шептицький, Василь Мудрий, Володимир-Сергій Залозецький-Сас, В’ячеслав

Липинський, Дмитро Донцов, Євген Коновалець).

75.

1

«Пацифікація». Економічний розвиток української спільноти в умовах Польської держави. Українська кооперація.

76.

1

Культурно-просвітні і спортивні товариства

українців. Українські політичні організації.

77.

1

Українське народно-демократичне об’єднання (УНДО). Організація українських націоналістів (ОУН).

78.

1

Практичне заняття.  Роль української кооперації у формуванні національної самосвідомості українців Галичини та Волині у міжвоєнний період.

79.

1

Тематичний контроль.

80.

1

Українські землі у складі Румунії. Суспільно-політичне життя. Українська національна партія (УНП).

81.

1

Українські землі у складі Чехословаччини.

Правовий статус Закарпаття. Суспільно-політичне й

економічне життя. Карпатська Україна. Карпатська Січ.

82.

1

Культурне й релігійне життя на західноукраїнських теренах в умовах іноземного панування.

83.

1

Уряд УНР в екзилі. Діяльність української політичної

еміграції.

84.

1

Урок узагальнення теми.

85.

1

Тематичний контроль.

Розділ 6. Україна в роки Другої світової війни.

86.

1

Українське питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни. Радянсько-німецькі

договори 1939 р.

Знати:

– хронологічні межі окупації України нацистами та їх союзниками;

– дати Акта проголошення Української Держави, створення УПА, депортації

комуністичним режимом кримськотатарського народу та інших етносів Криму;

– сутність українського питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни;

– цілі та напрями німецько-радянської співпраці від серпня 1939 р. до червня

1941 р.;

– роль українців у перемозі над нацистською Німеччиною в роки Другої світової війни.

Розуміти:

– зміст понять: «бліцкриг», «військовополонені», «воєнні злочини»,

«Голокост», «евакуація», «країна-агресор», «мобілізація», «нацистський “новий

порядок”», «окупаційний режим», «остарбайтери», «похідні групи»,

«Праведники народів світу» «радянізація», «чорносвитники»;

– відповідальність правлячих режимів тоталітарних імперій – сталінського СРСР і

гітлерівської Німеччини за розв’язання Другої світової війни, вчинення злочину

агресії, масових репресій;

– руйнівні наслідки Другої світової війни для України;

– вплив війни на українську культуру (під окупацією, в евакуації, у вигнанні) та

повсякденне життя українців.

Уміти:

– встановити хронологічну послідовність і синхронізувати події Другої світової війни в Україні та поза її межами;

– використовувати карту як джерело інформації про оборонні та наступальні

операції на території України, пересування ворогуючих сторін і рух лінії фронту,

адміністративно-територіальні утворення часів нацистського окупаційного режиму на території України;

– пояснити: особливості впливу окупаційного режиму на спосіб життя та

свідомість населення окупованих територій; передумови, сутність: 1) розколу ОУН,

розвитку українського визвольного руху та його військово-політичної формації –УПА;2) явищ часів війни: Голокосту, тактики «випаленої землі», депортацій етнічних груп і народів; 3) польсько-українського протистояння, ролі німецької окупаційної влади та радянських партизанів у його загостренні; 4) Волинської трагедії;

– визначити вплив війни на: 1) зміни суспільної свідомості населення України;

2) політику Йосифа Сталіна стосовно України, 3) українські науку, літературу і

мистецтво;

– визначити наслідки Другої світової війни для України; масштаби втрат українського народу в результаті воєнних дій, злочинів тоталітарних імперій – СРСР і Німеччини, виявляти розуміння глибини трагедії українців як бездержавної нації в той час;

– схарактеризувати одну з історичних постатей (Амет-Хан Султан, Василь

Герасименко, Василь Порик, Іван Багряний, Іван Кожедуб, Кузьма Дерев’янко,

Олександр Довженко, Олексій Берест, Олена Вітер, Олена Теліга, Сидір Ковпак);

– створити біографічні портрети Андрія Мельника, Кирила Осьмака, Романа

Шухевича, Степана Бандери, Тараса Боровця (Бульби).

87.

1

Початок Другої світової війни. Українці в польській

армії. Розкол ОУН.

88.

1

Радянська окупація Галичини, Волині, Північної Буковини, Хотинщини та Південної Бессарабії.

«Радянізація/совєтизація» західних областей України у 1939–1940 рр.

89.

1

Масові політичні репресії. Радянські воєнні злочини

та депортації. Суспільно-політичні настрої населення.

90.

1

Передумови, початок німецько-радянської війни. «Тактика випаленої землі». Депортації німців та інших народів з території України. Інші злочини радянського

режиму. Катастрофічні поразки Червоної армії 1941 р.

91.

1

Окупація України військами Німеччини та її союзників.

Нацистський «новий порядок» в Україні. Прояви співпраці з окупаційним режимом.

92.

1

Остарбайтери. Військовополонені. Концтабори. Масове знищення окупантами мирного населення. Бабин Яр. Голокост. Геноцид ромів. Праведники народів світу в Україні.

93.

1

Практичне заняття. Світ дитинства в українській літературі про Голокост.

94.

1

Тематичний контроль.

95.

1

Акт проголошення Української Держави. Опір нацистським загарбникам. Український визвольний рух. Поліська Січ. Українська повстанська армія (УПА). Українсько-польське протистояння. Українська Головна Визвольна Рада (УГВР).

96.

1

Бойові дії Червоної армії у 1942–1944 рр. в Україні.

«Чорносвитники». Радянський партизанський рух.

97.

1

Вигнання німецьких військ та їхніх союзників

з України. Відновлення тоталітарного імперського режиму в УРСР. Депортація кримськотатарського народу як злочин геноциду. Депортація інших етносів Криму.

98.

1

Культура в роки війни. Пропаганда в умовах Другої світової війни.

99.

1

Повсякдення в часи війни: стратегії боротьби і виживання. Вплив війни на суспільну свідомість.

100.

1

Українці у військових формуваннях країн Об’єднаних

Націй і держав «Вісі». Внесок українського народу в перемогу над нацистською Німеччиною. Релігія, церкви й релігійні організації та війна.

101.

1

Українське питання на Ялтинській і Потсдамській конференціях. Ціна війни для України: людські,

матеріальні втрати.

102.

1

Практичне заняття. «За вєлікій русскій народ!»: великоросійський націоналізм як домінанта

сталінської ідеології і пропаганди у роки німецько-радянської війни.

103.

1

Урок узагальнення теми.

104.

1

Тематичний контроль.

105.

1

Урок узагальнення вивченого курсу історії України