календарне планування Історія України 10 клас. Профільний рівень. 2022 1сем.

№

Дата

Примітка

  Зміст навчального матеріалу

 Очікувані результати 

навчально-пізнавальної діяльності 

Орієнтовні теми для практичних занять.

І семестр

01.09

Повторення розділу 6.

 "Україна в ХХ ст. перед викликами модернізації"

Знати:

–  дати створення Революційної української партії (РУП), утворення в Російській імперії Державної думи, проведення виборчої реформи в Австро-Угорській імперії (запровадження загального виборчого права).

Розуміти:

–  поняття: «страйк», «народне віче»,  «монополія», «політизація національного руху», «ксенофобія»;

–  тенденції й протиріччя соціально-економічної та суспільно-політичної модернізації України початку ХХ ст.;

–  вплив російської революції 1905–1907 рр. на український національний рух у Російській імперії;

–  значення австрійського конституційно-

парламентського устрою для розвитку

українського руху.

Уміти:

–  схарактеризувати соціально-економічні зміни в Україні на зламі ХІХ–ХХ ст., діяльність політичних партій та інших національних організацій, український національний рух у період російської революції 1905–1907 рр.,

боротьбу українців за реформу виборчої

системи в Австро-Угорщині;

–  визначити і пояснити цілі та особливості проведення в Україні столипінської аграрної реформи;

–  пояснити причини і визначити наслідки посилення тиску російської влади на

український національний рух у 1907–1914 рр.;

–  обґрунтувати судження про історичне

значення діяльності Івана Боберського,

Михайла Грушевського, Костя Левицького, Миколи Міхновського, Кирила Трильовського. Євгена Чикаленка.

02.09

Повторення розділу 6.

 "Україна в ХХ ст. перед викликами модернізації"

06.09

Повторення розділу 6.

 "Україна в ХХ ст. перед викликами модернізації"

08.09

Повторення розділу 7. "повсякденне життя та культура України в середині ХІХ ст.- на початку ХХ ст."

Знати:

–  дати створення університетів в Одесі й Чернівцях, перетворення літературного Товариства імені Шевченка на наукове, обрання Андрея Шептицького

митрополитом Греко-католицької церкви.

Розуміти:

–  поняття: «емансипація», «меценат», «реалізм», «секуляризація», «український модерн/модернізм»;

–  суперечливість умов, у яких розвивалася українська культура (залежність від національної політики

імперій);

–  роль наук, освіти, мистецької культури в розвитку українського руху, зокрема в обґрунтуванні української національної ідеї, визначенні цілей національного руху в боротьбі з імперським устроєм;

–  значення доброчинності та меценатства для розвитку української освіти й культури; доброчинність і меценатство як вияв взаємодії моралі та економіки;

–  роль церкви в суспільно-політичному і культурному житті українців та інших народів на теренах України.

Уміти:

–  схарактеризувати вплив модернізації на суспільно-культурне життя українців, зміни у світогляді людини і повсякденному житті;

–  розпізнати й описати пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва, створені під впливом

художніх принципів реалізму і модернізму;

–  обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Михайла Грушевського, Марії Заньковецької, Михайла Коцюбинського, Соломії

Крушельницької, Миколи Лисенка, Іллі

09.09

Повторення розділу 7. "повсякденне життя та культура України в середині ХІХ ст.- на початку ХХ ст."

13.09

Урок контролю та систематизації знань учнів

15.09

С.5-9

Повторення. Вступ

Україна і світ на порозі ХХ ст.: основні тенденції соціально-економічного, політичного та культурного розвитку. ХХ століття у світовій історії. Формування модерної української нації.

ХХ століття у світовій історії. Періодизація історії України ХХ ст.

Завдання і структура курсів історії України та всесвітньої історії ХХ – початку ХХІ ст. Особливості курсу історії України 1914–1945 рр.

Знати:

–  характерні ознаки «короткого» ХХ століття;

–  територіальні межі розселення українців як етносу на початку ХХ ст.;

–  етнічний і соціальний склад населення України початку ХХ ст.;

–  алгоритми опрацювання зображувальних (візуальних) джерел.

Розуміти:

–  зміст понять: «геополітика», «світова війна», «імперіалізм», «імперія», «націоналізм», «національна держава», «національна революція», «нація»;

–  періодизацію історії як інструмент для розуміння

особливостей розвитку українських земель у першій

половині ХХ ст.;

–  особливості розвитку українського суспільства на початку ХХ ст.;

–  розпад імперій і утворення національних держав як провідну тенденцію ХХ століття.

Уміти:

–  показати на історичній карті держави-метрополії та їхні залежні території; території українських земель, що входили до складу Російської та Австро-Угорської імперій;

–  зіставити території розселення українців початку ХХ ст. і сучасної України;

–  визначити основні тенденції політичного, соціально-економічного та культурного розвитку України і світу на зламі ХІХ–ХХ ст.;

–  здобувати та зіставляти інформацію, використовуючи матеріали підручників та різні типи історичних джерел.

Розділ 1. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

16.09

• 1-2п.1,2

Україна в геополітичних планах Троїстого союзу (Четверного союзу, Центральних держав) і

Антанти.

Знати:

– сутність українського питання напередодні війни; геополітичних планів країн Антанти і Центральних держав щодо українських земель;

– позиції українських політичних сил напередодні та в умовах війни;

– місце, перебіг і результати воєнних операцій, що відбувалися на території України в 1914–1917 рр.: Галицька битва, Горлицький прорив, Брусиловський прорив, Червневий наступ, бойові дії на Чорному морі;

– бойовий шлях легіону Українських січових стрільців.

Розуміти:

– поняття: Перша світова війна, окупаційний режим, військове генерал-губернаторство, депортація;

– особливості становища українців у районах бойових дій;

– особливості російського окупаційного режиму на українських теренах, що входили до складу Австрії;

–  причини розходжень українських політичних сил у

ставленні до війни;

–  причини та наслідки створення українських

добровольчих військових формувань і сплеску

доброчинного руху в Україні.

Уміти:

–  встановити синхронність подій Першої світової

війни на українських землях, що входили до складу

Російської та Австро-Угорської імперій, і на

Західному фронті;

–  використовувати карту як джерело інформації про

події Першої світової війни на українських землях;

–  схарактеризувати російський окупаційний режим

на українських теренах, що належали Австро-

Угорської імперії;

–  висловити аргументовані судження щодо

ставлення українських політичних сил

Наддніпрянщини і західноукраїнських земель до

Першої світової війни;

–  схарактеризувати повсякдення різних верств

населення в умовах Першої світової війни;

–  скласти біографічні портрети визначних

особистостей (Андрій Жук, Вільгельм Франц

фон Габсбург-Лотрінген (Василь Вишиваний),

Григорій Коссак, Кость Левицький, Михайло

Галущинський). .

Орієнтовні теми для практичних занять.

–  Українські політичні організації й середовища в Російській та Австро-Угорській

імперіях: порівняльний аналіз стратегій здобуття української державності.

–  Механізми дії пропаганди протиборчих сторін з формування «образу ворога»

(на основі аналізу періодики, зображальних джерел).

–  Перша світова як виклик людському виживанню: жінки у війні, діти-сироти,

біженці, військовополонені, скалічені солдати (на основі аналізу текстових і

візуальних джерел).

Орієнтовні теми для навчальних проєктів.

–  Бойові дії на Чорному морі в роки Першої світової війни.

–  Культурно-просвітницька діяльність Українських січових стрільців.

–  Історія рідного краю в контексті загальноукраїнських подій Першої світової

війни.

Орієнтовні теми для написання есе.

–  Травма війни у творчості Василя Стефаника і Марка Черемшини.

–  Українські добровольці та волонтери: історія традиції від Першої світової до

сучасної війни Російської Федерації проти України.

20.09

• 1-2 п.3,4

Головна українська рада. Союз визволення України. Загальна українська рада Український національний рух у Російській імперії.

22.09

• 3-4 п.1,2

Воєнні дії на території України в 1914–1917 рр.

23.09

• 3-4 п.3,4

Українці в арміях воюючих держав. Українські січові стрільці.

27.09

• 3-4 п.4

Пропаганда воюючих сторін. Життя на фронті і

в тилу, стратегії виживання цивільного населення.

29.09

• 5-6

Практичне заняття. Українські січові стрільці – перше у вітчизняній історії національне військо.

30.09

Політика Російської імперії та Австро-Угорщини на українських землях у 1914–1917 рр

04.10

• 7-8 п.1-2

Російський окупаційний режим на підвладних Австро-Угорщині українських теренах. Антиєврейські погроми російської армії в

Галичині. Вплив Першої світової війни на світогляд, політичні орієнтири українців та економіку України.

06.10

• 7-8 п.3

Практичне заняття.    Перша світова як виклик людському виживанню: жінки у війні, діти-сироти, біженці, військовополонені, скалічені солдати (на основі аналізу текстових і

візуальних джерел).

07.10

Навчальний проєкт.  Бойові дії на Чорному морі в роки Першої світової війни.

11.10

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів з розділу 1«Україна в роки Першої світової війни».

Розділ 2.  УКРАЇНСЬКА  РЕВОЛЮЦІЯ,  РОЗПАД  РОСІЙСЬКОЇ  ІМПЕРІЇ  ТА  ПО-

СТАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ – УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ

13.10

• 9-10

Причини та рушійні сили Української революції. Українська Центральна Рада (УЦР).

Всеукраїнський національний конгрес. Українізація в російській армії. Вільне козацтво.

Знати:

–  дати утворення УЦР, проголошення УНР і

державної незалежності УНР, бою під

Крутами, утворення Кримської Народної

Республіки.

Розуміти:

–  зміст понять: «автономісти», «курултай»,

«національно-культурна автономія»,

«меджліс», «самостійники», «універсал»,

«червоний терор»;

–  передумови постання національної

держави – Української Народної

Республіки;

–  вплив світових подій на

внутрішньоукраїнські процеси;

–  передумови, характер і наслідки війни

більшовицької Росії проти УНР.

Уміти:

–  визначити хронологічні межі Української

революції та синхронізувати історичні

події в різних регіонах України, в Росії,

Європі;

–  використовувати карту як джерело

інформації про події Української революції

та першої російсько-української війни;

–  порівняти політичні програми

українських партій періоду революції,

визначити причини і характер виявлених

розбіжностей, наслідки боротьби

політичних партій за впливи на населення

України;

–  узагальнити зміст Універсалів УЦР,

визначити положення, включення яких

диктували тогочасна політична ситуація

або/і політичні погляди більшості членів

УЦР; причини і наслідки укладення УНР

Берестейського мирного договору;

–  визначити здобутки і прорахунки УЦР у

державотворчому процесі, обґрунтувати

висловлені судження;

–  аргументовано оцінювати діяльність

визначних особистостей (Володимир

Винниченко, Євген Чикаленко, Микола

Міхновський, Михайло Грушевський,

Номан Челебіджіхан, Петро Болбочан,

Сергій Єфремов).

Орієнтовні теми для практичних занять.

–  Автономісти і самостійники: порівняльний аналіз програмних документів

українських політичних партій.

–  Державне будівництво Української Центральної Ради: здобутки і прорахунки.

–  Українська революція та боротьба за українську державність:

загальноукраїнський і регіональний виміри.

–  Меценатство в часи Української революції та боротьби за державність.

Орієнтовні теми для навчальних проєктів.

–  «У 1918-му Україна здобула незалежність, у 1991-му – відновила, сьогодні –

захищає» (початок проєкту з укладання інтерактивної стрічки часу, яка

відображає неперервність і спадкоємність державотворчих процесів у ХХ–

ХХІ ст.; рекомендується доповнювати впродовж 10–11 класів, завершити після

теми «Європейський вибір України. Російсько-українська війна»).

–  Питання суверенності, соборності й територіальної цілісності України в роки

революції та боротьби за державність у світлі історичних джерел.

–  Відображення Української революції в текстах українських письменників (на

вибір).

–  Історія рідного краю в контексті загальноукраїнських подій 1917–1918 рр.

Орієнтовна тема для написання есе.

–  Постання національної держави Української Народної Республіки: «вигадка

німців» чи закономірність?

14.10

• 11-12

Практичне заняття. Автономісти і самостійники: порівняльний аналіз програмних документів українських політичних партій.

18.10

• 11-12

Відносини УЦР із Тимчасовим урядом. І та ІІ Універсали. Генеральний Секретаріат.

Збройний виступ самостійників.. 

20.10

• 13-14

З’їзд поневолених народів Росії як  передвісник розпаду Російської  імперії.

21.10

• 15-16 п.1-3

Прихід до влади більшовиків у Росії: позиція УЦР. III Універсал. Внутрішня та зовнішня політика УЦР після проголошення Української Народної Республіки (УНР). Кримськотатарський

національний рух. Курултай і Кримська Народна Республіка.

01.11

• 15-16 п.4

Проголошення в Харкові більшовицької влади та

маріонеткової квазідержави УНР (Радянської/Совєтської).

03.11

• 17-18 п.1

Початок і перебіг першої російсько-української війни. Бій під Крутами.

04.11

• 17-18 п.2-4

IV Універсал: проголошення державної незалежності УНР. Мирний договір УНР із

Центральними державами.

Вигнання більшовиків із території УНР. Похід Петра Болбочана на Крим.

08.11

• 19-20

Практичне заняття

Державотворча діяльність УЦР взимку-навесні 1918 р. Формування української громадянської нації. Закон УНР «Про національно-персональну автономію». Конституція УНР.

10.11

• 21-22

Практичне заняття

Джерела про Брестський мирний договір

і війну УНР з радянською Росією

11.11

Навчальний проєкт. Питання суверенності, соборності й територіальної цілісності України під час революції в світлі історичних джерел  

15.11

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів з розділу 2 «УКРАЇНСЬКА  РЕВОЛЮЦІЯ,  РОЗПАД  РОСІЙСЬКОЇ  ІМПЕРІЇ  ТА  ПОСТАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ – УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ»

Розділ 3.  В БОРОТЬБІ ЗА УКРАЇНСЬКУ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

17.11

• 23-24

Українська Держава (гетьманат Павла

Скоропадського): внутрішня та

зовнішня політика. Прелімінарний

(попередній) мирний договір

Української Держави з Російською

Соціалістичною Федеративною

Радянською/Совєтською Республікою

(РСФРР/РСФСР).

Знати:

–  дати утворення ЗУНР і проголошення Акта злуки, Чортківської офензиви;

–  хронологічні межі, перебіг та результати Першого та Другого зимових походів Армії УНР;

–  час існування, форми та основні ознаки національної державності: УНР за УЦР, Української Держави, УНР за Директорії, ЗУНР;

–  центри та ідейні течії української еміграції.

Розуміти:

–  зміст понять: «воєнний комунізм»,

«гетьманат», «Директорія», «київськакатастрофа», «лінія Керзона», «націонал-комунізм», «політична

еміграція», «продовольча розкладка», «реімперіалізація», «реквізиція», «терор», «червоний імперіалізм»;

–  значення Акта злуки УНР і ЗУНР як вияву волі українців до консолідації етнічних земель та свідчення національної самоідентифікації

населення України;

–  створення УСРР як один із результатів більшовицької реімперіалізації, особливості статусу УСРР у 1919–1920 рр.;

–  наслідки відмови урядом РСФРР від передбаченого прелімінарним (попереднім) договором з Українською Державою укладання великого українсько-російського договору між

двома незалежними державами;

–  вплив рішень Паризької мирної конференції та Варшавської угоди на перебіг боротьби за українську незалежність, визвольних змагань і

державотворчих процесів в Україні на

розвиток української культури;

–  значущість творчого доробку українських митців для національної і світової культури.

Уміти:

–  встановити послідовність і синхронність подій Української революції та боротьби за збереження

української незалежності (на національному, регіональному і локальному рівнях);

–  показувати на карті території УНР, Української Держави, ЗУНР; держави з центрами української політичної еміграції;

–  виявити специфіку розвитку

громадського і релігійного життя,

освіти і наук, мистецтв за часів УНР,

Української Держави та ЗУНР;

–  пояснити роль маріонеткових

квазідержав (УНР (Радянської),

Донецько-Криворізької, Одеської

радянських республік, УСРР) як

знарядь експансії РСФРР в Україну;

–  порівнювати державотворчі процеси в

УНР, Українській Державі, ЗУНР;

–  висловити аргументоване судженняпро причини переміг і поразок

українських політичних сил у боротьбі

за збереження незалежності;

–  пояснити причини політичної еміграції

українців; особливості ставлення

різних груп населення до

революційних процесів та боротьби за

збереження української незалежності.

–  визначити особливості розвитку

української культури та повсякденного

життя людей у 1917–1921 рр.;

–  аргументовано оцінювати діяльність

визначних персоналій (Марко

Безручко, Михайло Омелянович-

Павленко, Нестор Махно, Олександр

Удовиченко);

–  схарактеризувати політичну та/або

мистецьку діяльність Володимира

(Зеєва) Жаботинського, Георгія

Нарбута, Євгена Петрушевича, Павла

Скоропадського, Симона Петлюри.

Орієнтовні теми для практичних занять.

–  Місця пам’яті Української революції та боротьби за незалежність 1917 –

початку 1920-х рр. у рідному населеному пункті.

–  Повстанський рух в Україні 1920–1921 рр.: ідейні основи, практика.

–  «Червоний імперіалізм» у більшовицькій пропаганді в умовах збройної

експансії РСФРР в Україну.

–  Сергій Мазлах, Василь Шахрай «До хвилі (Що діється на Вкраїні і з

Україною?)»: чому памфлет українських націонал-комуністів був заборонений

аж до розвалу СРСР?

–  Постать Володимира (Зеєва) Жаботинського як уособлення єврейсько-

української співпраці.

Орієнтовні теми для навчальних проєктів.

–  Студії боротьби за незалежність: від ідеї автономії до самостійності (початок кейсу «Як трансформувався український визвольний рух у ХХ столітті?»;

рекомендується доповнювати впродовж 10–11 класів, завершити після теми

«Розвиток України як незалежної держави»).

–  Історія рідного краю в контексті загальноукраїнських подій 1917–1921 рр.

Орієнтовні теми для написання есе.

–  Тернистий шлях Галицької армії.

–  Без соборності немає незалежності.

–  Уроки Української революції та боротьби за державність у 1917 – на початку

1920-х рр.

–  Зовнішній ворог чи/і внутрішній розбрат: як долати загрози суверенітету

держави.

18.11

• 25-26

Утворення Директорії. Антигетьманське

повстання. Відновлення УНР.

Реорганізація Директорії УНР. Акт

Злуки УНР і Західно-Української

Народної Республіки (ЗУНР), його

історичне значення. Трудовий КонгресУкраїни. Державне будівництво та

національна політика.

22.11

Кримські крайові уряди 1918–1919 рр.

Спроби приєднання Криму до України.

24.11

• 27-28

Розпад Австро-Угорської імперії.

«Листопадовий зрив». Західно-

Українська Народна Республіка:

державне будівництво. Польсько-

українська війна 1918–1919 рр.:

причини, перебіг та результати.

Галицька армія. Єврейський бойовий

курінь в УГА. Чортківська офензива.

Український національний рух на

Буковині й у Закарпатті.

25.11

• 29-30

Друга російсько-українська війна.

Отаманщина. Холодноярська

республіка. Створення маріонеткової

Української Соціалістичної

Радянської/Совєтської Республіки

(УСРР/УССР). Політика «воєнного

комунізму». «Червоний» терор.

Поразка більшовицької влади в Україні

29.11

• 29-30

УНР в кільці фронтів: ключові події,

герої та результати боротьби за

збереження української держави.

Денікінський режим на теренах України

в другій половині 1919 р.: ставлення та

становище місцевого населення.

Відновлення збройної експансії

більшовицької Росії та окупація теренів

УНР. «Червоний імперіалізм». Перший

зимовий похід Армії УНР.

01.12

• 31-32п.1-3

Варшавська угода. Війна УНР в союзі з

Польщею проти більшовицької Росії.

Здобуття Києва. Контрнаступ

більшовицьких армій на Львів і

Варшаву.

02.12

• 31-32п.4

Поразки Червоної армії під

Варшавою–Замостям («Диво на

Віслі»). Поразка Збройних сил Півдня

Росії. «Червоний» терор у Криму.Повстанський рух 1920–1921 рр.

Другий Зимовий похід Армії УНР.

Поразка УНР.

06.12

• 33-34

Практичне заняття.

Повстанський рух в Україні 1920–1921 рр.: ідейні основи, практика.

08.12

• 35-36

Розвиток культури у 1917–1921 рр.:

освіта, науки, мистецтва. Особливості пропаганди протиборчих сторін.

09.12

Міжетнічні відносини в Україні 1917–

1921 рр. Міжетнічні конфлікти, їх

наслідки. Антиєврейські погроми.

Особлива слідча комісія для

розслідування протиєврейських

погромних дій при Раді Народних

Міністрів УНР.

13.12

Повсякдення в умовах революцій та

воєн: індивідуальний досвід, стратегії

виживання, моральні виклики.

Політична і трудова еміграція. Історичні

уроки Української революції та

боротьби за незалежність

15.12

  Навчальний проєкт.

Стадії боротьби за незалежність: від ідеї автономії до самостійності

(початок кейсу «Як трансформувався український визвольний рух у ХХ столітті?»; рекомендується доповнювати впродовж 10–11 класів, завершити після теми «Розвиток України як незалежної держави»).

16.12

Урок контролю (і корекції) навчальних досягнень учнів з розділу 3  - В БОРОТЬБІ ЗА УКРАЇНСЬКУ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

20.12

Урок узагальнюючого повторення

22.12

Урок узагальнюючого повторення

23.12

Урок узагальнюючого повторення