Урок "Українська держава. Павло Скоропадський"

Тема: Українська держава. Павло Скоропадський. Антигетьманська опозиція. (слайд 1)

Епіграф:      (слайд 2)

Державність українська стала фактом, з яким світ вже рахувався.

 І буде рахуватись. Тепер тільки від нас самих, українців,

залежать докази, що факт цей здатен до життя».

П.Скоропадський.

 

Цілі уроку: (слайд 3)

• дати характеристику П. Скоропадському як політику та історичній особистості;
• описати політичні події, соціально-економічне становище, настрої населення та психологічний клімат у суспільстві за часів Гетьманату;
• охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику гетьманського уряду;
• визначити причинно-наслідкові зв‘язки між подіями, явищами та процесами періоду Української держави;
• з метою формування комунікативної компетентності розвивати навички співпраці, уміння висловлюватись й активно сприймати навчальний матеріал;
• виховувати почуття толерантності, поваги до історичного минулого.

 

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

• називати дати основних подій періоду визвольних змагань 1917–1918 рр.;
• показувати на карті місця подій періоду визвольних змагань 1918 року, використовувати карту як джерело інформації;
• правильно застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни: Гетьманат,  громадянська війна;
• на основі різних джерел інформації описувати політичні події, соціально-економічне становище, повсякденне життя, настрої населення та психологічний клімат у суспільстві за часів Гетьманату;
• виділяти та пояснювати характерні ознаки державного устрою за часів Гетьманату, ознаки внутрішньої та зовнішньої політики українського уряду;
• давати власну оцінку діяльності П. Скоропадського та визначати роль людського фактору в українській революції;
• аргументувати свою точку зору з посиланням на джерело, обґрунтовувати власну позицію щодо методів впровадження державного курсу в часи Гетьманату;
• використовувати ресурси Інтернету, довідкову літературу для підготовки доповіді, повідомлення з даної теми; 
• вдосконалити навички встановлювати причинно-наслідкові зв‘язки; чітко і аргументовано висловлювати власну думку; застосовувати отримані знання через створення проектів з теми.

 

 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь і навичок.

Форми та методи проведення: робота з документами, дискусія з елементами рольової гри, робота на презентаціями, перегляд та обговорення фільму, робота зі схемами, робота в парах.

Основні поняття: Гетьманат, Директорія, громадянська війна, інтервенція. (слайд 4)

Основні дати та події:

29 квітня 1918 р. – державний переворот у Києві. Проголошення  П. Скоропадського гетьманом України.

Серпень 1918 – утворення антигетьманського Українського національного союзу.

13 листопада 1918 р. – утворення Директорії на чолі з В. Винниченком. Початок антигетьманського повстання.

14 листопада 1918 р. – грамота П. Скоропадського про федерацію з Росією.

14 грудня 1918 р. – війська Директорії вступили до Києва. П. Скоропадський зрікся влади.

Історичні особи: Павло Скоропадський, Федір Лизогуб.

Обладнання: підручник : Історія: Україна і світ (інтегр. курс. рівень стандарту) підручник для 10-го класу закладу загальної середньої освіти/ М.М.Мудрий, О.Г.Аркуша -  Київ: Генеза, 2018; електронна презентація «Українська держава Павла Скоропадського»; історичний  атлас; роздаткові матеріали (Додаток 1-5), фрагменти фільму «Українська держава гетьмана Павла Скоропадського. /Пишемо історію» https://www.youtube.com/watch?v=HXUNw98Oh9k.

 

ХІД УРОКУ

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

 

ІІ. МОТИВАЦІЯ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ УРОКУ ТА ОЧІКУВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ. 

 

Учитель. На сьогоднішньому уроці ми з’ясуємо один із найцікавіших та найсуперечливіших періодів Української революції, пов'язаний із діяльністю гетьмана П.Скоропадського. Наш урок присвячено 150-річчю від дня народження українського державного і політичного діяча, останнього гетьмана України – Павла Петровича Скоропадського.

 

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

 

1. Робота з хронологією.  (слайд 5)

Ми продовжуємо вивчати загальну тему “Українська революція”. Пропоную нагадати хронологічний ланцюжок подій 1917 – 1918 р.р..

• 4 березня – (Створення Центральної Ради);
• 6-8 квітня – (Діяльність Національного Конгресу);
• 10 червня – (І Універсал);
• 15 червня – (Створення Генерального Секретаріату);
• 3 липня 1917 – (ІІ Універсал);
• 25 жовтня 1917р. – (більшовицький  переворот);
• 7 листопада 1917р. –  (ІІІ універсал);
• 11 - 12 грудня 1917р. – проголошення радянської УНР;
• 9 січня – (проголошення ІУ Універсалу);
• Грудень 1917 – березень 1918 року – І війна Радянської Росії з УНР;
• 16 січня 1918р. – (бій під Крутами);
• 9 лютого 1918р. – Брестський мир.

 

2. Бесіда за запитаннями.

1. На основі універсалів ЦР прослідкуйте, як змінювався статус України впродовж 1917 – 1918р.р.?

Прогнозована відповідь: Автономія – відмова від автономії – автономна УНР – Незалежна УНР.

2. Назвіть органи влади, які сформувалися на території України

Прогнозована відповідь: УНР – ЦР; УНР – Радянська

3. Оцініть наслідки підписання Брестського мирного договору. Визначити, за яких обставин відбувся вступ німецько– австрійських військ в Україну? (слайд 6)
4. Чому ЦР обрала іноземне втручання, а не більшовицьке?
5. Проаналізуйте досягнення і прорахунки ЦР? (слайд 7, 8)

Досягнення	Прорахунки
Створено передумови для національно-культурного розвитку України; Залучення до політичного життя великих мас українства, набуття досвіду політичної боротьби; Пробудження національної свідомості; Розпочато процес соціально-економічних перетворень; Демократизація суспільно-політичного життя.	Ігнорування важливості створення української потужної армії; Не вдалося налагодити рівноправних стосунків із сусідніми країнами; Непослідовність у соціально-економічній політиці; Не сформували дієвого державного апарату; Захопленість ідеєю федералізму.

 

ПРОМІЖНИЙ ПІДСУМОК: Ніхто – ні у Києві, ні у провінції не став на захист Центральної Ради. Вона, за висловом історика Я.Грицака, увійшла у історію української революції «як уряд добрих намірів та великих задумів».

(слайд 9)

 

ІV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

Учитель. Гетьмана П.Скоропадського по – різному  оцінювали і характеризували у різні часи. Сьогодні теж оцінки є суперечливі. Нашим часам властива полярність думок. А де ж історична істина? (учням пропонується розглянути оцінку гетьмана П.Скоропадського  різних джерелах)

ПРОБЛЕМНЕ ПИТАННЯ: Чим же пояснюється різний підхід до оцінки тієї ж особистості? (Додаток 1)

 

ДЖЕРЕЛО №1  Сучасний історичний словник  (слайд 10)

«Скоропадський Павло Петрович. Генерал - лейтенант. Гетьман України (29.04— 14.12.1918); потомок гетьмана І. І. Скоро­падського. Учасник російсько-японської війни 1904-1905 рр., Першої світової війни. Командир Першої Гвардійської кавалерій­ської дивізії, 34 армійського корпусу в 1916 1917 рр. Командир 1-го Українського корпусу Центральної Ради. 29.04.1918 року на з'їзді хлібо­робів обраний гетьманом України, здійснив переворот, ліквідував УНР. Після закінчен­ня світової війни і залишення німцями України 14.12.1918 р. зрікся посади гетьмана України. Емігрував в Німеччину. Заги­нув в Берліні під час бомбардування міста авіацією союзників».

 

ДЖЕРЕЛО №2  Радянська енциклопедія історії України. - 1972 р.(слайд 11)

«Скоропадський Павло Петрович. Генерал царської армії. Великий український поміщик. 29.04.1918 року на інсценізованому австро-німецькими окупантами так звано­му «з'їзді хліборобів» у Києві був проголо­шений гетьманом України. 14.12.1918 року внаслідок революційної боротьби трудящих «український уряд» Скоропадського було повалено, Скоропадський втік до Німеччи­ни, де продовжив антирадянську діяль­ність».

 

 

ДЖЕРЕЛО №3  В. Винниченко. «Відродження нації» (слайд 12)

«Російський генерал малоросійського похо­дження, фігура сентиментальна безвольна, але з романтичними мріями і величезними володіннями по всій Україні.»

 

Завдання нашого уроку - на основі озна­йомлення з документами і реальними подія­ми часів гетьманату, сформувати власну думку про те, якої характеристики заслуго­вує цей історичний діяч. (слайд 13)

 

Проблема уроку. Ким же був Павло Скоропадський? Природженим політиком, патріотом, готовим до самопожертви в ім'я утвердження Української держави, чи одним з багатьох авантюристів з непомірними амбіціями на владу, котрих революційні події 1917-1920 років піднесли на вершини політичного життя? Чого домагався і досяг за, правда, короткий, тривалістю лише 7,5 місяців, термін перебування при владі? У чому причина його поразки? (слайд 14)

 

1. «П.Скоропадський – людина і політик».  

Учитель. Зрозуміло, що конфлікт між Центральною Радою і окупаційною адміністрацією був неминучий. Тому німецько-австрійське командування прагнуло замінити Цен­тральну Раду більш ефективним урядом і з цією метою почало пошук відповідної кандидатури. Вибір пав на П. Скоропадського, якого під­тримували заможні верстви українського суспільства

Інформаційне повідомлення. (учнівська презентація про біографічні дані П.Скоропадського).

2. Гетьманський переворот

Завдання. Використовуючи інформацію підручника (§ 8, ст. 75, пункт1), визначте, чому німецьке командування було зацікавлене в зміні влади в Україні?

Прогнозована відповідь. недотримання умов Брестської угоди українською стороною,  а саме - постачань продовольства; потреба у відродженні приватної власності з метою забезпечення експортної здатності хліборобства; виплати за воєнну допомогу.

 

Робота зі схемою  (слайд 15)

Продовжіть схему «Ключова дата»

Вкажіть усі події, які відбулися в цей день

 

                                            29 квітня 1918 року

 

 

 

 

 

Прогнозована відповідь:

• Прийняття Конституції УНР
• Обрання першого президента М. Грушевського
• Гетьманський переворот
• Повалення Центральної Ради
• Видання перших документів П. Скоропадського.

 

«КОЛО ІДЕЙ»

Застосувавши метод інтерактивного навчання «Коло ідей» записати факти , що вплинули на прихід до влади гетьмана Скоропадського.

Прогнозовані відповіді:

• помилки попереднього уряду;
• підтримка окупаційних військ;
• підтримка Української демократично хліборобської партії та союзу землевласників.

 

Проміжний висновок.

На політичній карті з‘явилося нове утворення – Гетьманат ― «Українська держава». Суть перевороту полягала в заміні демократичної форми державного управління жорстокішою, авторитарною, здатною зупинити дезорганізацію суспільства, стабілізувати його на основі приватної власності та права. За словами П. Скоропадського він уявляв собі політичну форму правління як гармонійне поєднання зусиль всіх класів суспільства «Не диктатура вищого класу, не диктатура пролетаріату, а рівномірна участь усіх класів суспільства в політичному житті краю». (слайд 16)

Першими документами, які засвідчили прихід до влади гетьмана П. Скоропадського були: «Грамота П. Скоропадського до всього українського народу», та закон «Про тимчасовий державний устрій України».

 

Робота з документом.           (Додаток 2).

Учитель. Гетьман звернувся з маніфестом — «Грамотою до всього Українського Народу», в якому він повідомив про державний переворот і розпуск Центральної Ради та її уряду, а також про скасування всіх законів  Центральної Ради. У маніфесті повідомлялося про відновлення права приватної власності на землю та забезпечення прав робітників.

 

Учитель. Використовуючи документ, дайте відповідь на запитання і заповніть схему.

Які політичні цілі ставив перед собою Гетьман ?

Створити рамку цілей гетьмана (слайд 17)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання.  

1. Які проблеми виникли в українському суспільстві під час постійних змін влади?
2. На підтримку яких суспільних верств, політичних сил розраховував Гетьман?
3. Визначити, які верстви підтримували гетьмана?
4. З’ясувати, який державний устрій передбачалося встановити в Україні?
5. 1.З якими труднощами довелось зустрітись на етапі державотворення Гетьману?
6. 2.Чи могли ці обставини зашкодити існуванню держави в подальшому?

 

ПРОГНОЗОВАНІ ВІДПОВІДІ УЧНІВ: Гетьмана підтримували заможні верстви населення, назва УНР була замінена назвою «Українська держава», влада зосереджувалася у руках гетьмана П. Скоропадського,

проголошувалася монархічна форма правління, було сформовано уряд, який очолив Федір Лизогуб.

 

Проаналізуйте внутрішню і зовнішню політику гетьмана за таблицею, зробіть висновок (Додаток 3). (слайд 18,19,20,21)

 

Внутрішня політика гетьмана	Реформи в галузі освіти і культури	Зовнішня політика
Адміністративна Зміна парламентської форми правління на монархічну. Орієнтація на кваліфікованих чиновників, українізація державного апарату; члени гетьманського кабінету міністрів були не політичними діячами, а фахівцями у своїй галузі.  Голова кабінету міністрів  Ф. Лизогуб. Міністр закордонних справ Д. Дорошенко. Міністр освіти М. Василенко. міністр юстиції М. Чубинський військовий міністр  генерал А. Рогоза, державний секретар  відомий юрист І. Кістяківський.	Українізація загальноосвітніх шкіл; Народний університет у Києві перетворено на Державний український університет; відкрито український університет в Кам’янці-Подільському; створено Українську Академію наук (президент В.Вернадський); створено Національну бібліотеку, Національну  бібліотеку, Національний архів, Національну галерею мистецтв, Український історичний музей, Український Національний театр, «Молодий театр» Леся Курбаса, Відкрито близько 150 гімназій, Прийнято закон про обов’язкове вивчення української мови; літератури, історії, географії; У російськомовних університетах відкривались українські кафедри.	Міністерство закордонних справ визначило три основних напрямки зовнішньої політики: Встановлення дружніх відносин з країнами Четверного союзу; Розв’язання спірних територіальних проблем із сусідніми державами; Встановлення дипломатичних відносин із нейтральними державами. Україна мала 11 дипломатичних, 50 консульських представництв у 20 країнах, а на своїй території –  12 дипломатичних  і 42 консульських представництва з 24 держав. До Української Держави було приєднано Території, де проживали українці  (Гомельський, Путивльський, Рильський і ін. повіти, Холмщина, Підляшшя, 12 повітів Берестейщини) Розв’язано територіальний спір із Донським урядом – до України відійшов Маріуполь з околицями; Юридично оформлено входження до складу України Криму.
Промислова відновлення права приватної власності; повернення підприємств колишнім власникам; збільшено робочий день до 12 годин; заборонено страйки; налагоджено торговельні відносини з Німеччиною та Автро-Угорщиною.
Аграрна встановлення приватної власності на землю; селяни повертали поміщикам землі, реманент, відшкодувати збитки; право поміщиків на примусову працю; створення хлібного бюро  для впорядкування збору продовольства для Німеччини
Військова формування державної варти (поліції); відновлення козацтва; створено кілька офіцерських дружин, Запорізька дивізія, дві Синьожупанні дивізії, Сірожупанна дивізія,Сердюцька дивізія, бригада січових стрільців (заг. К-сть 65 тис. осіб) у вересні Німеччина погодилася на укр. Армію у 300 тис. осіб.

 

Завдання на порівняння.

1.  У чому найістотніша відмінність головного принципу формування управлінських структур за часів Центральної Ради і Гетьманату?

Прогнозована відповідь. За Гетьманату – головний принцип – професіоналізм і кваліфікованість.

2. Чи відповідала аграрна політика уряду інтересам більшості селянства? Чому? Аргументуйте посилаючись на джерела.
3. Чому плани гетьмана П.Скоропадського створити армію так і не були реалізовані?
4. Чому професійний військовий П.Скоропадський у критичних умовах збройного протистояння приділяв таку велику увагу проблемам культури?
5. Висловіть припущення, як впливала на авторитет влади співпраця з німецькими та австро-угорськими військами?

 

Перегляд фрагменту кінофільму «Українська держава гетьмана Павла Скоропадського. /Пишемо історію»

https://www.youtube.com/watch?v=HXUNw98Oh9k..

Запитання

Що з політичного курсу гетьмана П.Скоропадського, на Вашу думку, може бути використано для розвитку України сьогодні?

 

Дискусія з елементами рольової гри (учні діляться на дві групи) (слайд 22):

І – Підтримка гетьмана

ІІ – опозиція гетьману

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДИСКУСІЇ: Проаналізуйте реформи гетьмана. Дайте   оцінку реформам з погляду різних прошарків населення (робітників, селян)?

 

Учитель. Як наслідок суперечливої внутрішньої політики – хвиля народних протестів. Всюди поширилися підпали маєтків, потрави посівів, вбивства поміщиків та управителів. Окупаційні власті відповідали екзекуціями. Озлоблені селяни утворювали партизанські загони. Перебуваючи у підпіллі, більшовики, російські та українські ліві есери прагнули надати цьому стихійному рухові організаційну основу. Починаючи з серпня 1918 p., нове вогнище селянських повстань спалахнуло на Катеринославщині, у районі Гуляй-Поля, де повстанців очолював Н. Махно.

 

ОБГОВОРЕННЯ ПРОБЛЕМИ (5 хв.)

Селяни: Землю, здобуту восени 1917  - взимку  - навесні .1918 р. селяни сприймали вже як свою і не бажали повертати колишнім власникам. Вони вкрай вороже поставилися до спроб поміщиків повернути свої володіння і до заходів окупаційних військ із реквізиції продовольчих ресурсів. Зрештою Україну захоплює вир селянських повстань. Перше велике повстання відбулося наприкін­ці травня 1918 р. у районі Єлизаветграда. За місяць повстання охопило Катеринославщину й Уманщину. Найбільш загрозливим стало повстан­ня на півдні Київщини (Звенигородський і Таращанський повіти), що спалахнуло 2 червня 1918 р. Повсталі чисельністю 15 тис. осіб захопи­ли Таращу і створили загрозу Києву. Лише у серпні—вересні 1918 р. німецькі та гетьманські війська зуміли придушити це повстання. Але повстанський рух не припинявся. Він охопив нові регіони — Полтав­щину і Чернігівщину, на Катеринославщині в районі Гуляйцоля ста­ла формуватися повстанська армія на чолі з майбутнім провідником селянства Н. Махном, на Єлизаветградщині та Херсонщині розгорнув свою діяльність отаман Григор'єв. Фактично село не контролювало­ся владою. Усе це зірвало постачання продовольства до Німеччини та її союзників.

До листопада 1918 р. було вивезено лише 9300 вагонів (113 тис. тонн) борошна і ЗО тис. вагонів продуктів і сировини. Тобто лише 20 % від запланованого.

Таким чином,  ані УЦР, ані гетьманство П. Скоропадського не змогли забезпечити країни Четверного союзу продовольчими ресурсами.

Робітники: На наймогутніший страйк залізничників у липні 1918 р. влада відповіла введенням у дію царського закону 1905 р. про суворі покарання за страйк.

 

ПРОМІЖНИЙ ПІДСУМОК: Прийшовши до влади, П. Скоропадський намагався провести реформи для стабілізації становища у країні і досягнення незалежності. Але його політика була приречена на невдачу: П. Скоропадського особисто не підтримували провідні українські сили, його соціальна політика не викликала задоволення у більшості частини населення, на міжнародній арені Україна залежала від країн німецького блоку, які зазнали поразку у І світовій війні.

 

3. Падіння гетьманського режиму. Утворення Директорії.

Робота з картою. (Додаток 4)  (слайд 23)

1. Вкажіть та позначте на контурній карті лінію німецько-австрійсько-угорського Східного фронту напередодні наступу 18 лютого і межу просування союзників на початку травня 1918 року.

2. Позначте райони антигетьманського повстання

3. Вкажіть, які сусідні даржави претендували на українські території та позначте межі цих територій

 

Учитель. Становище гетьманського уряду погіршувалося ще й у зв'язку із зміною міжнародних обставин. З війни вийшли Туреччина і Болгарія, а 17 листопада розпалася Австро-Угорська імперія. У Німеччині почалася революція і німецькі війська було виведено з України. Гетьманський уряд почав добиватися порозуміння з країнами Антанти, але ті заявили, що «Україна є частиною Росії... і не може претендувати на визнання її державами Антанти». Російські антибільшовицькі сили, що були в Україні, прагнули підготувати українські землі для відновлення єдиної Росії. До них приєдналися заможні члени Союзу хліборобів-власників, які вимагали від гетьмана вступити у федерацію з Росією. Ці сили вважали, що з допомогою країн Антанти їм пощастить повалити владу більшовиків в Росії і відновити Російську імперію. За таких обставин гетьман 14 листопада формує новий склад уряду і одночасно грамотою було оголошено про федерацію з майбутньою небільшовицькою Росією. У новому уряді більшість членів була неукраїнського походження. Новий уряд заявив, що його головним завданням є «відбудова єдиної Росії на федеративних засадах і припинення на Україні права на розвиток її державності і національної самобутності». Проте ідея федерації з Росією не посилила підтримку гетьманського уряду з боку росіян та русофільських елементів України. Вони бажали не федерації, а відновлення централізованої Російської імперії. Отже, гетьманський уряд опинився в лещатах між білогвардійськими військами Денікіна, якого підтримувала Антанта, і військами Радянської Росії.

 

Робота з документом

День 13 листопада 1918 р.  (Додаток 4)

Основні положення грамоти гетьмана П. Скоропадського 14 листопада 1918 р.:

«На принципах федеративних повинна бути відновлена давня могутність і сила всеросійської держави. В цій федерації Україні належить зайняти одне з перших місць, бо від неї пішов порядок і законність в краю, і в її межах перший раз вільно віджили всі принижені і пригноблені більшовицьким деспотизмом громадяни бувшої Росії... На тих принципах … повинна бути збудована майбутня політика нашої України. Їй першій належить виступити в справі утворення всеросійської федерації, якої конечною метою буде відновлення великої Росії. В осягненні цієї мети лежить як запорука добробуту всієї Росії, так і забезпечення економічно-культурного розвитку цілого українського народу на міцних підставах національно-державної самобутності».

Запитання для дискусії: Чи була, на ваш погляд, ця грамота зреченням гетьмана від ідеї незалежної Української держави та зречення від своєї влади? 

 

Учитель. У ніч на 14 листопада 1918 р. в Києві відбулося таємне засідання Національного союзу, в якому взяли участь представники політичних партій, Селянської спілки, профспілки залізничників і українських січових стрільців. Присутні відхилили ідею негайного відновлення Центральної Ради і створили п'ятиособовий верховний орган Української Народної Республіки — Директорію. Її головою став соціал-демократ В. Винниченко. Від січових стрільців у члени Директорії було висунуто соціал-демократа С. Петлюру, який зайняв посаду головного отамана військ УНР. Його обрали заочно. Директорія створювалася з конкретною метою — для ліквідації гетьманського режиму. Після цього передбачалося заново визначити форму державної організації УНР. Звільнений з в‘язниці, Петлюра негайно вирушив у Білу Церкву, де проходили переформування січові стрільці. Під Мотовилівкою, за З0 км від столиці, стрільці розгромили найбільш боєздатні сили гетьмана — полк сердюків і офіцерську дружину.  Сили гетьманату танули, а військові сили Директорії швидко зростали. Вона з блискавичною швидкістю встановлювала контроль над територією України. У ніч на 14 грудня у Києві підняли повстання партійні бойові дружини, головним чином більшовиків та єврейських соціалістичних партій. У руках повсталих опинилися завод «Арсенал», військове міністерство та інші установи. Гетьман зрікся влади. До міста увійшли загони січових стрільців. Кілька днів колишній гетьман переховувався у місті, бо Директорія оголосила його поза законом. Потім у мундирі німецького офіцера він виїхав до Берліна, у вигнання.

 

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ РОБОТИ.

Висловіть своє власне відношення до характеристики гетьмана П. Скоропадського та його ролі в історії України?

Висновок до проблеми уроку (слайд 24)

Свої міркування повідомте за алгоритмом: я вважаю…; тому що…; отже…

(Слайд 25)

 

VІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ Т А ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ.

 

Учитель. Як свого часу не називали Павла Петровича Скоропадського: і «німецькою маріонеткою», і «узурпатором». Сьогоднішні дослідники сповнені суперечностей в оцінках Гетьманщини: це і «поодинокий приклад конструктивної державницької роботи», й «вимучена псевдомонархічна авторитарна конструкція». Можна погодитися принаймні з тим, що тодішня Україна справді потребувала свого Бонапарта, – але прийшов він запізно й «царював» недовго. Чому так cталося? Чи винна в цьому особиста вдача Скоропадського, його помилки, чи нездоланні зовнішні обставини? Не на кожне питання є готова відповідь. Вона може бути неоднозначною і кожен з вас має повне право шукати і знаходити власну. Істина тих подій, можливо, лежить десь посередині – поміж добрих намірів, незавершених справ та гарних, але не підкріплених діями, слів.

 

Чи виправдались ваші очікування від уроку? Чи з‘явилось бажання самостійно дізнатись більше?

VІІ . ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

§ 8 (пункти 1,2 с.75-80). Завдання 1-2 запишіть тезами

1. Поясніть особливості устрою Української Держави. Проаналізуйте її внутрішню та зовнішню політику,

2. Поясніть причини успіху антигетьманського повстання в Україні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1.

 

ДЖЕРЕЛО №1  Сучасний історичний словник

«Скоропадський Павло Петрович. Генерал - лейтенант. Гетьман України (29.04— 14.12.1918); потомок гетьмана І. І. Скоро­падського. Учасник російсько-японської війни 1904-1905 рр., Першої світової війни. Командир Першої Гвардійської кавалерій­ської дивізії, 34 армійського корпусу в 1916 1917 рр. Командир 1-го Українського корпусу Центральної Ради. 29.04.1918 року на з'їзді хлібо­робів обраний гетьманом України, здійснив переворот, ліквідував УНР. Після закінчен­ня світової війни і залишення німцями України 14.12.1918 р. зрікся посади гетьмана України. Емігрував в Німеччину. Заги­нув в Берліні під час бомбардування міста авіацією союзників».

 

ДЖЕРЕЛО №2  Радянська енциклопедія історії України. - 1972 р.

«Скоропадський Павло Петрович. Генерал царської армії. Великий український поміщик. 29.04.1918 року на інсценізованому австро-німецькими окупантами так звано­му «з'їзді хліборобів» у Києві був проголо­шений гетьманом України. 14.12.1918 року внаслідок революційної боротьби трудящих «український уряд» Скоропадського було повалено, Скоропадський втік до Німеччи­ни, де продовжив антирадянську діяль­ність».

 

 

ДЖЕРЕЛО №3  В. Винниченко. «Відродження нації»

«Російський генерал малоросійського похо­дження, фігура сентиментальна безвольна, але з романтичними мріями і величезними володіннями по всій Україні.»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 2.

Із маніфесту П. Скоропадського «Грамота до всього українського народу»

 (29 квітня 1918 р.)

Громадяни України!

Всім Вам, козаки та громадяни України, відомі події останнього часу, коли джерелом лилася кров кращих синів України і знову і зно­ву відродившаяся Українська Держава стояла коло краю загибелі.

Спаслась вона, дякуючи могутньому підтриманню центральних дер­жав, які, вірні своєму слову, продовжують і по цей час боротись за цілість і спокій України.

При такій піддержці у всіх зародилась надія, що почнеться відбу­дування порядку в Державі й економічне життя України ввійде, врешті, в нормальне русло.

Але ці надії не справдились.

Як вірний син України, я рішив відкликнутись на цей поклик і взяти на себе тимчасово всю повноту влади. І тією грамотою я ого­лошую себе Гетьманом всієї України.

Управління Україною буде провадитися через посередництво при­значеного мною Кабінету Міністрів і на остаточнім обґрунтованні нижче долучених до цього законів про тимчасовий державний устрій України.

Центральна і Мала Рада, а также всі земельні комітети з ниніш­нього дня розпускаються.

До цього я буду твердо стояти на сторожі порядку й законності в Українській Державі, буду домагатись негайного виконання всіх дер­жавних розпоряджень і буду підтримувати авторитет влади, не спиня­ючись ні перед якими самими крайніми мірами.

В області економічній і фінансовій відбувається повна свобода торгу й відчиняється широкий простір приватного підприємства й ініціати­ви. Передбачаю всю трудність стаючої переді мною праці і молю Бога дати мені силу, аби гідно виконати те, що я вважаю своїм обов'язком перед рідною Україною в сучасний виключний і критичний для неї час.

Мені далекі і чужі які б то не було власні побудження, і голов­ною своєю метою я ставлю користь і благо народу і всім дорогої нам України. У цій свідомости кличу всіх Вас, громадян і козаків Укра­їни — без різниці національності й віросповідання — помогти мені і моїм працьовникам і співробітникам в нашому загальному великовідповідальному ділі.

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3.

Внутрішня політика гетьмана	Реформи в галузі освіти і культури	Зовнішня політика
Адміністративна Зміна парламентської форми правління на монархічну. Орієнтація на кваліфікованих чиновників, українізація державного апарату; члени гетьманського кабінету міністрів були не політичними діячами, а фахівцями у своїй галузі.  Голова кабінету міністрів  Ф. Лизогуб. Міністр закордонних справ  Д. Дорошенко. Міністр освіти М. Василенко. міністр юстиції М. Чубинський військовий міністр  генерал А. Рогоза, державний секретар  відомий юрист І. Кістяківський.	Українізація загальноосвітніх шкіл; Народний університет у Києві перетворено на Державний український університет; відкрито український університет в Кам’янці-Подільському; створено Українську Академію наук (президент В.Вернадський); створено Національну бібліотеку, Національну  бібліотеку, Національний архів, Національну галерею мистецтв, Український історичний музей, Український Національний театр, «Молодий театр» Леся Курбаса, Відкрито близько 150 гімназій, Прийнято закон про обов’язкове вивчення української мови; літератури, історії, географії; У російськомовних університетах відкривались українські кафедри.	Міністерство закордонних справ визначило три основних напрямки зовнішньої політики: Встановлення дружніх відносин з країнами Четверного союзу; Розв’язання спірних територіальних проблем із сусідніми державами; Встановлення дипломатичних відносин із нейтральними державами. Україна мала 11 дипломатичних, 50 консульських представництв у 20 країнах, а на своїй території –  12 дипломатичних  і 42 консульських представництва з 24 держав. До Української Держави було приєднано Території, де проживали українці  (Гомельський, Путивльський, Рильський і ін. повіти, Холмщина, Підляшшя, 12 повітів Берестейщини) Розв’язано територіальний спір із Донським урядом – до України відійшов Маріуполь з околицями; Юридично оформлено входження до складу України Криму.
Промислова відновлення права приватної власності; повернення підприємств колишнім власникам; збільшено робочий день до 12 годин; заборонено страйки; налагоджено торговельні відносини з Німеччиною та Автро-Угорщиною.
Аграрна встановлення приватної власності на землю; селяни повертали поміщикам землі, реманент, відшкодувати збитки; право поміщиків на примусову працю; створення хлібного бюро  для впорядкування збору продовольства для Німеччини
Військова формування державної варти (поліції); відновлення козацтва; створено кілька офіцерських дружин, Запорізька дивізія, дві Синьожупанні дивізії, Сірожупанна дивізія,Сердюцька дивізія, бригада січових стрільців (заг. К-сть 65 тис. осіб) у вересні Німеччина погодилася на укр. Армію у 300 тис. осіб.

Додаток 4.

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 5

 

Основні положення грамоти гетьмана П. Скоропадського 14 листопада 1918 р.:

«На принципах федеративних повинна бути відновлена давня могутність і сила всеросійської держави. В цій федерації Україні належить зайняти одне з перших місць, бо від неї пішов порядок і законність в краю, і в її межах перший раз вільно віджили всі принижені і пригноблені більшовицьким деспотизмом громадяни бувшої Росії... На тих принципах … повинна бути збудована майбутня політика нашої України. Їй першій належить виступити в справі утворення всеросійської федерації, якої конечною метою буде відновлення великої Росії. В осягненні цієї мети лежить як запорука добробуту всієї Росії, так і забезпечення економічно-культурного розвитку цілого українського народу на міцних підставах національно-державної самобутності».