Кaлендарне планування
Рoзвитку мoвлення для 6 класу
Cкладене за програмою з корекційно-розвиткової роботи
« Рoзвиток мовленнядля 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів з помірними інтелектуальними порушеннями» Xайдарова О. С., Блеч Г.O. Київ -2016.
(4 години на тиждень)
№ заняття |
Зміст навчального матеріалу |
Дата |
Примітки |
1-2 |
Діагностика мовленнєвого розвитку дитини
|
|
|
3 |
Повторення вивченого матеріалу. Алфавіт. |
|
|
4 |
Розрізнення приголосних звуків (глухі та дзвінкі, тверді та м’які). |
|
|
5 |
Пом’якшення приголосних перед я, ю, є, ї та знаком м’якшення |
|
|
6-7 |
Поділ слів на склади. Подвоєння приголосних у словах. Перенос таких слів. |
|
|
8-9 |
Вживання апострофа після б, п, в, м, ф перед я, ю, є, ї. |
|
|
10 |
Вживання великої букви у словах. |
|
|
|
Мовленнєвий розвиток. Слухання-розуміння усного мовлення.
|
|
|
11 |
Слухання-розуміння усного зв’язного мовлення, розуміння його фактичного змісту. |
|
|
12 |
Відповіді на запитання за змістом прослуханого, прочитаного. |
|
|
13 |
Слухання-розуміння запитання, прохання, наказу, пояснення, завдання, інструкції вчителя. |
|
|
14-15 |
Добір ілюстрацій до мовленнєвого матеріалу. Інсценування за змістом сприйнятого. |
|
|
16 |
Замальовки за змістом сприйнятого мовленнєвого матеріалу. |
|
|
|
Говоріння. |
|
|
17 |
Правильна вимова та наголошування слів під час говоріння |
|
|
19-20 |
Побудова відповідей на запитання співрозмовника (у вигляді словосполучень, речень). |
|
|
21 |
Участь у бесіді. |
|
|
22 |
Застосування засвоєних слів у власному мовленні. |
|
|
23 |
Практичне використання прийменників. |
|
|
|
Діалогічне мовлення. |
|
|
24-25 |
Побудова запитань і відповідей на них за прослуханим чи прочитаним текстом, малюнком, ілюстрацією до тексту, навчальною ситуацією у класі та ін. |
|
|
26 |
Практичне ознайомлення із засобами виразності усного мовлення (сила голосу, темп мовлення, його інтонування). |
|
|
27-28 |
Складання, розігрування діалогів за темами, близькими до життєвого досвіду учнів, після попередньої підготовки (обговорення змісту, робота зі словом та словосполученням, етикетними мовленнєвими формулами). Монологічне мовлення. |
|
|
29 |
Повторення зразка зв’язного висловлювання, пропонованого вчителем. |
|
|
30-31 |
Самостійне висловлювання. |
|
|
32 |
Переказування невеликого прослуханого тексту з опорою на подані словосполучення, запитання, малюнки). |
|
|
33 |
Розповідь про події власного життя за визначеною послідовністю. |
|
|
34 |
Заміна імен на займенники (без визначення термінології). |
|
|
|
Читання. |
|
|
35-36-37
|
Читання по складах і цілими словами речень, коротких текстів. |
|
|
38 |
Розпізнавання слова в реченні та речення в тексті за певними візуальними характеристиками. |
|
|
39-40
|
Інтонування речень під час їх читання |
|
|
|
Писемне мовлення |
|
|
41 |
Уявлення про важливість письма, яке дає змогу передавати інформацію на відстані, зберігати її тривалий час. |
|
|
42 |
Позначення звуків буквами. |
|
|
43-44 |
Голосні та приголосні, їх розрізнення на слух та на письмі |
|
|
45-46 |
Списування мовленнєвого матеріалу. |
|
|
47-48 |
Слово. Перенос слів із рядка в рядок. |
|
|
49 |
Підписи під малюнками. |
|
|
50 |
Практичне розрізнення групи окремих слів і речення |
|
|
51-52 |
Крапка в кінці речення та велика буква на початку речення. |
|
|
53-54 |
Списування рукописного і друкованого тексту після попереднього аналізу. |
|
|
55 |
Упорядкування деформованих речень (слова подаються у правильній граматичній формі |
|
|
|
Знання про мову. Мовні вміння. |
|
|
56 |
Мова як засіб спілкування між людьми. Поняття про українську мову. Слово як основна одиниця мови. |
|
|
57 |
Усне й писемне мовлення. |
|
|
57-59 |
Речення як основна одиниця мовлення. Практичне спостереження над засобами відмежування речень в усному (пауза) й писемному (велика буква на початку речення, крапка в кінці) мовленні. |
|
|
|
Культура мовлення |
|
|
60-61 |
Практичне засвоєння різних форм звертання до співрозмовника. |
|
|
62 |
Ознайомлення із словами ввічливості (уміння привітатися, запитати, відповісти, попросити, подякувати, вибачитись, попрощатися). |
|
|
63 |
Практичне засвоєння таких слів у мовленні (в природних і створюваних мовленнєвих ситуаціях). |
|
|
|
Звуки і букви. Алфавіт. |
|
|
64 |
Вимова звуків. |
|
|
65 |
Позначення звуків на письмі. |
|
|
66 |
Читання букв. |
|
|
67-68 |
Голосні та приголосні звуки і букви, їх розрізнення |
|
|
69 |
Поняття про склад. |
|
|
70-71 |
Поділ слів на склади. Перенос слів із рядка в рядок. |
|
|
72-73 |
Наголос. Поняття про наголошені та ненаголошені склади. |
|
|
74 |
Вживання букв я, ю, є, ї. |
|
|
76 |
Пом’якшення звуків у словах перед і, я, ю, є, ь. |
|
|
77 |
Тверді та м’які приголосні. |
|
|
78 |
Розрізнення голосних: и-і, і-ї, а-я, у-ю, е-є. |
|
|
79 |
Розрізнення подібних приголосних звуків і букв: з-с, б-п, в-ф, ж-ш , сполучень дз-дж. |
|
|
|
Слово. |
|
|
80-81 |
Поняття про слово. Значення слова (означає назви предмета, дії, ознаки тощо). |
|
|
82-83 |
Будова слова. Корінь слова, закінчення (практично). |
|
|
84-85 |
Ознайомлення зі словами, що означають назви предметів: розпізнавання слів за питаннями хто? що? |
|
|
86-87 |
Oзнайомлення зі словами, що означають ознаки предметів: розпізнавання слів за питаннями який? яка? яке? |
|
|
88-89 |
Розпізнавання слів, що означають один і кілька однакових предметів. |
|
|
90-91 |
Слова, близькі та протилежні за значенням |
|
|
92 |
Розрізнення слів за приналежністю до певної групи (навчальне приладдя, меблі, посуд, овочі, фрукти, одяг тощо); групування слів за приналежністю до певної групи; |
|
|
93-94 |
Велика буква в іменах, по батькові, прізвищах людей і кличках тварин. |
|
|
95-96 |
Ознайомлення зі словами, що означають дію. Називання дій за питаннями: що робить? що роблять? |
|
|
97 |
Групування дій за ознакою їх однорідності (хто як голос подає? хто як пересувається? та ін.). |
|
|
98 |
Розрізнення предметів за їх діями (бігає, гавкає ...(хто?); пташка летить, а риба – ...). |
|
|
99-100 |
Узгодження слів, що означають назви дій, зі словами, що означають назви предметів. |
|
|
101-102 |
Спільнокореневі слова. |
|
|
103-104 |
Ненаголошені голосні в корені слова. |
|
|
|
Речення, словосполучення. |
|
|
105-106 |
Практичне розрізнення групи окремих слів і речення. |
|
|
107-108 |
Поняття про речення: складається зі слів, виражає завершену думку; перше слово пишеться з великої букви; в усному мовленні між реченнями робляться зупинки (паузи); на письмі речення відокремлюються одне від одного крапкою, знаком питання та знаком оклику. |
|
|
109-110 |
Речення розповідні, питальні. Розділові знаки в кінці цих речень. |
|
|
111-112 |
Речення з однорідними членами. |
|
|
113-114 |
Визначення в реченні кількості слів, їх послідовності. Графічна модель речення. Складання речень за графічними моделями. |
|
|
115 |
Встановлення зв’язку слів у реченні за запитаннями. |
|
|
116 |
Поширення речень за питаннями. |
|
|
117 |
Упорядкування деформованих речень (слова даються у правильній граматичній формі). |
|
|
118 |
Конструювання словосполучень |
|
|
119-120 |
Побудова розповідних і питальних речень за зразком, схемою, з опорою на малюнок, поданий початок тощо |
|
|
121 |
Слова в, у, до, з, за, на, під, над, по, від. Частка не. Роздільне написання їх з іншими словами. |
|
|
|
Текст. |
|
|
122-123 |
Поняття про текст. Практичне розрізнення групи окремих речень і тексту. |
|
|
124 |
Визначення теми висловлювання (про що йдеться в тексті). |
|
|
125 |
Заголовок, його відповідність змістові тексту. |
|
|
126-127 |
Cостереження за різними засобами зв’язку речень у тексті (вживання слів він, вона, воно, вони, цей, ця, це, ці; слів, близьких за значенням). |
|
|
128 |
Формування вмінь користуватися цими засобами зв’язку речень у власних висловлюваннях |
|
|
129-130 |
Відтворення змісту тексту. |
|
|
131-132-133 |
Переказ прослуханого або прочи-таного тексту (з трьох-чотирьох речень) за поданим планом у вигляді такої самої кількості запитань, скільки речень у тексті (після усного опрацювання під керівництвом учителя). |
|
|
|
Пoвторення та закріплення вивченого матеріалу за рік. |
|
|
134 |
|
|
|
135 |
|
|
|
136 |
|
|
|
137 |
|
|
|
139 |
|
|
|
140 |
|
|
|