Календарно-тематичне планування
навчального матеріалу з математики
учня 5 класу
індивідуальної форми навчання
на І семестр 2020 /2021 н. р.
Математика
(4 години на тиждень)
Використані підручники |
|||||
І |
|
|
|
|
1. Чекурда В.В. Математика для 5 кл спец закладів для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку. - К."Перун", - 2005 2. Литвинова. Математика 5кл. : підручн. для спец закладів для дітей з поруш слуху |
Календарно-тематичне планування складено за программою :
Міністерство освіти і науки України // Інститут спеціальної педагогіки НАПН України// НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ ДЛЯ ПІДГОТОВЧОГО 1-5 КЛАСІВ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ ДІТЕЙ РОЗУМОВО ВІДСТАЛИХ ДІТЕЙ// Математика// Укладач: Королько Н.В. - Київ 2014
Математика
5 клас – (136 годин, 4 години на тиждень)
№ п/п |
Зміст програмового матеріалу |
Очікувані результати |
К-сть годин |
Дата |
Примітка
|
Усне і письмове додавання і віднімання чисел у межах 100 (повторення за 4й клас) |
|||||
1 |
Додавання та віднімання в межах 20 (повторення). |
Учень:
Учень:
Учень:
Учень:
|
1 |
01/09 |
Розвиток вміння аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, узагальнювати.
Розвиток вміння планувати та контролювати власні дії.
Розвиток вміння планувати навчальні дії, самостійно контролювати проміжні та кінцеві результати.
Розвиток вміння самостійно виконувати завдання. Розвиток вміння доводити розпочату справу до завершення. Розвиток вміння працювати за зразком, вказівками вчителя, таблицями. Розвиток просторових уявлень, просторової орієнтації. Розвиток моторики, мовлення. |
2 |
Додавання та віднімання в межах 20 (повторення). |
1 |
02/09 |
||
3 |
Додавання та віднімання круглих десятків. |
1 |
04/09 |
||
4 |
Додавання з переходом через розряд. Задачі на знаходження зменшуваного. |
1 |
07/09 |
||
5 |
Віднімання з переходом через розряд. Геометричний матеріал. |
1 |
08/09 |
||
6 |
Множення та ділення в межах 20 (повторення) |
1 |
09/09 |
||
7 |
Додавання круглих десятків і одноцифрового числа (40+8; 8+40). Назва компонентів. |
1 |
11/09 |
||
8 |
Віднімання від двоцифрового числа всіх десятків, одиниць(85-80; 85-5). Назва компонентів. |
1 |
14/09 |
||
9 |
Додавання двоцифрового і одноцифрового чисел, коли сума одиниць менша 10 (62+5, 5+62). |
1 |
15/09 |
||
10 |
Виконання дій у прикладах з дужками Монети: 50 к., 1 грн. Паперові гроші: 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100 грн. Розмін і заміна. |
1 |
16/09 |
||
11 |
Додавання та віднімання двоцифрових чисел і круглих десятків (47+20; 20+47; 65-20). |
1 |
18/09 |
||
12 |
Додавання двоцифрових чисел, коли сума одиниць першого розряду менше або дорівнює 10 (47+32; 47+23). |
1 |
21/09 |
||
13 |
Порядок дій: 40+(24-4); 40+(24-20); 35+(11-9); 35-(11-9); 76-(32-22); 76-(70+5); 76-(9+3); 76-(15-9). |
1 |
22/09 |
||
14 |
Порядок дій: (3+2)4; (6+2) : 2;(9+7):4; (15-7):2; (20-5):3; (35-30)3; (25-5):4; (100-96)4;20:(13-8); 16:(50-46). |
1 |
23/09 |
||
15 |
Узагальнення та систематизація знань з теми. Тренувальні вправи |
1 |
25/09 |
||
16 |
Контрольна робота №1. "Усне і письмове додавання і віднімання чисел у межах 100 (повторення за 4й клас)" |
1 |
28/09 |
||
Усна і письмова нумерація в межах 1000. |
|||||
17 |
Аналіз контрольної роботи. 1, 10, 100 – лічильні одиниці. |
Учень:
Учень:
|
1 |
29/09 |
Розвивати слухо-зорове сприймання мовлення. Розвивати просторові уявлення. Розвивати вміння аналізувати, порівнювати навчальний матеріал, працювати з коментуванням власних дій. Розвивати вміння працювати за зразком і вказівками вчителя, таблицями, з коментуванням власних дій. Розвивати вміння аналізувати, порівнювати навчальний матеріал, узагальнювати, доводити, діяти за аналогією. Розвивати вміння орієнтуватися у способах виконання навчальних завдань. |
18 |
Пряма і зворотна лічба сотнями в межах 1000. 1000 як нова лічильна одиниця. |
1 |
30/09 |
||
19 |
Утворення, читання і запис чисел, які складаються з круглих сотень і десятків, із сотень, десятків і одиниць. Розрядна таблиця. Десятковий склад числа. |
1 |
02/10 |
||
20 |
Поняття про розряд. Порівняння розрядних одиниць. Порівняння чисел сусідніх розрядів (2, 20, 200). |
1 |
05/10 |
||
21 |
Визначення кількості розрядних одиниць і загальної кількості одиниць, десятків, сотень у числі. |
1 |
06/10 |
||
22 |
Натуральний ряд чисел. Пряма і зворотна лічба одиницями і рівними числовими групами (по 2, 5, 20, 50). |
1 |
07/10 |
||
23 |
Місце числа в числовому ряді. Порівняння чисел. Геометричні фігури. |
1 |
09/10 |
||
24 |
Одноцифрові, двоцифрові, трицифрові і чотирицифрові числа. Найбільше та найменше число в кожному розряді. |
1 |
12/10 |
||
25 |
Числа парні й непарні. Одиниці маси: кілограм, грам. Їх співвідношення. |
1 |
13/10 |
||
26 |
Римські цифри. Позначення чисел І - ХІІ. Одиниці довжини: кілометр, метр. Їх співвідношення. |
1 |
16/10 |
||
27 |
Узагальнення і систематизація з теми. тренувальні вправи. |
1 |
19/10 |
||
28 |
Контрольна робота №2. Усна і письмова нумерація в межах 1000. |
1 |
20/10 |
||
Додавання і віднімання в межах 1000 без переходу через розряд |
|||||
29
|
Аналіз контрольної роботи. Додавання та віднімання круглих сотень. Міри часу. Рік. Місяць. Тиждень. Їх співвідношення. Високосний рік. |
Учень:
Учень:
|
1 |
21/10 |
Розвивати часові уявлення, вміння запам’ятовувати. Розвивати вміння порівнювати, узагальнювати навчальний матеріал, діяти за аналогією.
Розвивати просторові уявлення. Формувати та розвивати прийоми розумової діяльності. Розвивати вміння практично орієнтуватися в оточуючій дійсності. Розвивати вміння працювати за зразком, вказівками вчителя, таблицями. Розвивати моторику, збагачувати словник. Розвивати вміння працювати за зразком і вказівками вчителя, таблицями, з коментуванням власних дій. Розвивати вміння орієнтуватися у способах виконання навчальних завдань. |
30 |
Віднімання круглих десятків або сотень (850 - 50; 850 - 800). Рівняння |
1 |
02/11 |
||
31 |
Додавання і віднімання круглих десятків (360 + 20; 580 - 40). Порядок дій. Дужки. |
1 |
03/11 |
||
32 |
Додавання і віднімання одноцифрового числа (400 + 6; 400 - 6). Трикутники. |
1 |
04/11 |
||
33 |
Додавання і віднімання двоцифрового числа (200 + 43; 456 - 56). Креслення трикутників. |
1 |
06/11 |
||
34 |
Додавання і віднімання одноцифрового числа (370 + 4; 496 – 6). Розпізнавання трикутників за сторонами. |
1 |
09/11 |
||
35 |
Додавання і віднімання круглих десятків (457 + 20; 674 – 50). Розпізнавання трикутників за кутами. |
1 |
10/11 |
||
36 |
Додавання і віднімання одноцифрового числа (246 + 3; 475 – 4). Рівносторонній трикутник. Побудова його за допомогою циркуля і лінійки. |
1 |
11/11 |
||
37 |
Додавання і віднімання двоцифрового числа (145 + 23; 367 – 42). Рівносторонній трикутник. Побудова його за допомогою циркуля і лінійки. |
1 |
13/11 |
||
38 |
Додавання і віднімання круглих сотень (340 + 500; 680 – 200; 356 + 600; 782 - 300). Рівняння. Нерівності. |
1 |
16/11 |
||
39 |
Додавання і віднімання трицифрових чисел (324 + 253; 315 + 523; 856 – 324; 549 – 219). |
1 |
17/11 |
||
40 |
Узагальнення вивченого з теми. тренувальні вправи |
1 |
18/11 |
||
41 |
Контрольна робота №3 з теми: " Додавання і віднімання в межах 1000 без переходу через розряд" |
1 |
20/11 |
||
Додавання і віднімання в межах 1000 з переходом через розряд |
|||||
42 |
Аналіз контрольної роботи. Додавання і віднімання без переходу через розряд в межах 1000 (повторення). Задачі. |
Учень:
виконує перевірку додавання Учень:
|
1 |
23/11 |
Розвивати вміння аналізувати, порівнювати навчальний матеріал, узагальнювати, доводити, діяти за аналогією. Розвивати вміння орієнтуватися у способах виконання навчальних завдань. Розвивати вміння аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, знаходити причинно-наслідкові зв’язки, доводити, діяти за аналогією. Розвивати вміння працювати з коментуванням власних дій. Розвивати вміння планувати навчальні дії, самостійно контролювати проміжні та кінцеві результати. Розвивати вміння працювати за зразком і вказівками вчителя, таблицями, з коментуванням власних дій. |
43 |
Додавання, коли сума одиниць першого розряду дорівнює 10 (357 + 23; 468 + 2; 526 + 134). Задачі. |
1 |
24/11 |
||
44 |
Віднімання, коли доводиться позичати десяток, а одиниці зменшуваного дорівнюють 0 (370 – 128; 740 – 14; 330 – 9). Задачі. Трикутники. |
1 |
25/11 |
||
45 |
Додавання, коли сума одиниць першого розряду більше 10 (216 + 167; 348 + 29; 468 + 6). Задачі. |
1 |
27/11 |
||
46 |
Віднімання, коли число одиниць зменшуваного менше числа одиниць від’ємника (651 – 235; 473 – 46; 384 – 6). Задачі на вивчені випадки. |
1 |
30/11 |
||
47 |
Додавання, коли сума одиниць другого розряду ≥ 10 (412 + 193; 254 + 462). Різносторонній трикутник. Побудова його за допомогою циркуля і лінійки. |
1 |
01/12 |
||
48 |
Віднімання, коли число десятків зменшуваного дорівнює нулю, або менше числа десятків від’ємника (806 – 324; 615 – 243). |
1 |
02/12 |
||
49 |
Додавання, коли сума одиниць і першого, і другого розряду ≥ 10 (364 + 136; 443 + 368; 265 + 74; 276 + 34). Рівнобедрений трикутник. Побудова його за допомогою циркуля і лінійки. |
1 |
04/12 |
||
50 |
Віднімання, коли доводиться позичати і десяток, і сотню (630 – 47; 740 – 253; 632 – 56; 564 – 187). Дії з іменованими числами. |
1 |
07/12 |
||
51 |
Віднімання, коли зменшуване закінчується двома нулями або нуль стоїть всередині його (400 – 26; 800 – 245; 503 – 57; 805 – 248). Міри довжини. Задачі. |
1 |
08/12 |
||
52 |
Різні випадки додавання та віднімання з переходом через розряд. Трикутники |
1 |
09/12 |
||
53 |
Контрольна робота №4 на тему: "Додавання і віднімання в межах 1000 з переходом через розряд" |
1 |
11/12 |
||
Множення та ділення в межах 100 (повторення) |
|||||
54 |
Табличне множення та ділення. Назви компонентів множення й ділення. Множення нуля і множення на нуль. |
Учень:
|
1 |
14/12 |
Розвивати вміння аналізувати навчальний матеріал, порівнювати та узагальнювати. Розвивати вміння самостійно застосовувати правила множення та ділення чисел. Розвивати регулюючу та контролюючу функції мовлення. |
55 |
Переставна властивість множення. Креслення многокутників. |
1 |
15/12 |
||
56 |
Ділення нуля. Ламана. Рівняння |
1 |
16/12 |
||
57 |
Множення 1 і ділення на 1. Задачі. Креслення многокутників. |
1 |
18/12 |
||
58 |
Множення числа 10 і ділення на 10. |
1 |
21 |
||
59 |
Множення чисел 10, 100 і множення на 10 і 100. |
1 |
22 |
||
60 |
Тренувальні вправи на повторення табличного множення та ділення. Підсумковий урок |
1 |
23 |
Вступ
Основними завданнями викладання математики є:
- формування доступних кількісних, просторових, часових уявлень та понять, знань про величини, основи наочної геометрії;
- корекція та розвиток психічних процесів, пізнавальної діяльності, особистості учня ;
- формування практичних умінь та навичок, що створюють умови інтеграції розумово відсталих учнів у суспільство.
У процесі навчання математиці учні засвоюють поняття про натуральне число та нуль, натуральний ряд чисел і його властивості, поняття про звичайні та десяткові дроби, уявлення про основні величини (довжина, вага, вартість, швидкість, час, площа, об’єм); отримують знання про метричну систему мір, про користування вимірювальними та креслярськими приладами, про виконання чотирьох арифметичних дій, про розв’язування простих і складених арифметичних задач (2-3 дії); одержують уявлення про площинні та об’ємні геометричні фігури, їх властивості.
У старших класах значна увага приділяється розвитку в учнів умінь лічити усно. Зокрема, передбачається ознайомлення школярів із прийомами усних обчислень в межах 100.
Місце усної лічби на уроці залежить від мети, з якою вчитель включає її, лічбу, в урок. Усною лічбою може розпочинатися чи завершуватися та частина уроку, якій вона підпорядкована. На усну лічбу відводиться 5-10 хвилин на кожному уроці математики.
Внесення розділу «Усна лічба» до даного програмного розділу буде сприяти методично правильній послідовності проведення повторення, вдосконалення, автоматизації усних обчислювальних прийомів у розумово відсталих учнів.
З метою розвитку активності в школярів необхідно урізноманітнювати форми усної лічби, наповнювати матеріал життєвим змістом, цікавими завданнями, нескладними задачами.
В усній лічбі бажано, щоб брала участь значна кількість учнів, класу, при цьому слід використовувати наочні посібники, дидактичний матеріал.
Значне місце у даному програмному розділі відводиться розв’язанню арифметичних задач. Такий вид роботи дає змогу не тільки формувати в учнів потрібну кількість математичних понять, але й має велике корекційно-розвивальне спрямування навчального процесу. У школярів розвиваються вміння аналізувати, порівнювати, знаходити причинно-наслідкові зв’язки, узагальнювати, доводити, діяти за аналогією, працювати за зразком; виробляються вміння планувати власні дії, самостійно контролювати проміжні та кінцеві результати.
Учні повинні навчитися самостійно читати текст задачі вголос і «про себе», розуміти її зміст, виділяти відомі та невідомі величини, скорочено записувати задачу або ілюструвати її малюнком чи кресленням, таблицею, вибирати дії, виконувати обчислення, перевіряти правильність розв’язання, записувати відповідь.
У спеціальній загальноосвітній школі учні мають розв’язувати задачі на рух. Поняття про швидкість рівномірного прямолінійного руху доцільно формувати шляхом безпосереднього спостереження швидкостей пішоходів і машин, велосипедів, лижників. Такі спостереження за руховими об’єктами дають учням змогу зрозуміти залежність між швидкістю, часом і відстанню, усвідомити та обрати правильний спосіб розв’язання арифметичної задачі.
Особлива увага в 5-10 класах приділяється задачам на обчислення часу, оскільки більшість розумово відсталих учнів відчувають значні труднощі при їх розв’язуванні.
Задачі на обчислення площі та об’єму розв’язуються перш за все на основі безпосередніх практичних робіт учнів на вимірювання.
Підбираючи арифметичні задачі, вчитель не повинен обмежуватись лише матеріалом підручника, а використовувати матеріал з газет, науково-популярної літератури, відомості з практичних робіт учнів. З цією метою вчитель і вихователь організовують цілеспрямоване спостереження учнів за явищами соціального життя, природи, а також предметно-практичну та ігрову діяльність, пов’язану з вивченням окремої математичної теми.
Поряд з готовими арифметичними задачами слід вчити учнів перетворенню та складанню нових задач, тобто творчій роботі. Це сприяє кращому засвоєнню структурних компонентів задачі та загальних прийомів роботи над нею.
Оцінка знань розумово відсталих учнів з математики проводиться систематично й здійснюється на основі результатів їх усного опитування, письмових і практичних робіт.
Перші уміння про звичайний дріб учні одержують у 5 класі в зв’язку з виконанням практичних вправ із знаходження однієї або кількох долей цілого предмета, величини, одиниці, потім вчаться знаходити долю певної кількості предметів, числа.
В процесі вивчення чисельника та знаменника дробу, правильного та неправильного дробів, мішаного числа слід організовувати значну кількість практичних робіт з використанням геометричних фігур.
Десяткові дроби вивчають в 7 класі, як окремий випадок звичайних дробів, які мають знаменник у вигляді одиниці з нулями.
Обидва види дробів слід порівнювати, вчити знаходити спільне і відмінне.
На основі спостережень, практичних вправ з предметами і величинами учні знайомляться з основним правилом дробів – перетворенням і виразом дробів у більш крупних долях, неправильних дробів цілими або мішаними числами, записом цілого або мішаного числа, неправильним дробом.
Для розв’язки прикладів на додавання та віднімання дробів використовуються дроби з невеликими знаменниками. Вивчають два випадки з різними знаменниками, коли знаменники взаємно прості, кратні або мають спільні дільники.
Учні за час перебування у школі навчаються знаходити дріб від числа або предмета, складати однакові долі, віднімати їх, віднімати звичайний дріб від одиниці або декількох одиниць, виконувати множення дробу і мішаного числа на ціле число.
Засвоєння десяткових дробів залежить від знань учнями нумерації та співвідношення одиниць вартості, довжини, маси.
Особлива увага звертається на множення та ділення десяткових дробів на 10, 100, 1000. Вивчення даної теми сприяє повторенню таблиці класів і розрядів і місця десяткових дробів у ній, порівнянню долей та десяткових дробів.
При вивченні десяткових дробів необхідно постійно повторювати метричну систему мір, оскільки знання і є основою для вираження чисел, отриманих при вимірюванні десятковим дробом, і навпаки.
Вивчення відсотків у 9 класі спирається на знання десяткових дробів. Постійний запис відсотків у вигляді десяткових дробів, і навпаки, знаходження відсотків від числа допомагають свідомо засвоїти поняття про відсоток як соту долю числа.
Важливе місце у навчанні математики розумово відсталих учнів займає матеріал геометрії, який вивчається у 5-10 класах на спеціально виділених для цієї мети уроках математики.
На даних уроках учні розпізнають площинні та просторові геометричні фігури та моделях, малюнках, оточуючих предметах, знайомляться з властивостями геометричних фігур і тіл, оволодівають елементарними графічними вміннями, вчаться користуватися вимірювальними і креслярськими інструментами, набувають практичних навичок у розв’язуванні задач на вимірювання та обчислення площі об’єму, периметра, суми кутів трикутника тощо.
Формування геометричних уявлень відіграє значну роль у розвитку просторового мислення, моторики, пам’яті, мовлення.
Повторення геометричного матеріалу, формування графічних вмінь та навичок відбувається і на інших уроках математики. Значна увага приділяється практичним вправам у вимірюванні, кресленні, моделюванні. Необхідно використовувати між предметні зв’язки, зокрема, з професійно трудовим навчанням. Так, порівняння предметів за розміром та формою, взаємне розміщення предметів, поняття про площинні та об’ємні форми, їх ознаки, вимірювання довжин відрізків, побудова геометричних фігур, знання про міри довжини, площі, маси необхідно широко використовувати закріплювати на уроках професійно-трудового навчання, образотворчого мистецтва.
Формування багатьох понять слід пов’язувати з розвитком мовлення, що відображає математичний зміст завдань.
На уроках математики необхідно, де є можливість, залучати знання учнів, отримані при вивченні інших предметів. Так, наприклад, при складанні учнями сюжетних задач слід залучати знання та словниковий запас, одержані ними на екскурсіях, на уроках з розвитку мовлення. Програмою з образотворчого мистецтва передбачено ознайомлення з просторовими категоріями, розвиток вмінь, порівнювати предмети та їх частини, формування уявлень про такі долі одиниці, як половина, третина, чверть. Все це слід враховувати і використовувати вчителю в процесі планування уроків математики.
Усне опитування дозволяє вчителю виявити ступінь розуміння учнями вивченого матеріалу, знань правил і вмінь застосовувати їх у практичній діяльності, а також – ступінь техніки обчислень.
Запитання, поставлені вчителем, повинні вимагати від учнів пояснень власних дій, міркувань, уміння застосовувати знання в новій ситуації. За один урок учитель має опитати кожного учня. Це дозволяє вивчити особливості засвоєння математичних знань кожним учнем і своєчасно надати йому допомогу.
Письмова перевірка знань проводиться на уроках математики за допомогою самостійних і контрольних робіт.
Самостійні письмові роботи проводяться на кожному уроці. Це розв’язування задач, прикладів, різні практичні роботи й інші завдання.
У старших класах самостійна робота може тривати 25-30 хвилин.
Контрольні письмові роботи проводяться після вивчення теми чи розділу, в кінці чверті, року. Вони можуть мати різну мету: перевірка знань нумерації, законів або властивостей арифметичних дій (переставна властивість додавання, множення, порядок дій); перевірка вмінь обчислювання прикладів, розв’язання задач різних типів; перевірка навичок вимірювання, креслення, знань властивостей геометричних фігур і т. ін.
Контрольна робота виконується учнями самостійно, без будь-якої допомогою вчителя. На контрольні роботи відводиться одна навчальна година. Обсяг кожної контрольної роботи має бути таким, щоб учні мали змогу протягом визначеного часу виконати й перевірити її.
Крім загальної контрольної роботи всього класу, слід підготувати окремо завдання для тих учнів, з якими проводиться навчання за індивідуальним планом.
Типи помилок у роботах з математики.
Помилки, які трапляються в письмових роботах і усних відповідях учнів, поділяються на грубі помилки та недоліки.
Грубими помилками треба вважати ті, які свідчать про незнання або нерозуміння учнем опрацьованого програмного матеріалу, невміння застосовувати правила для виконання арифметичної дії, плутання порядку дії тощо. Наприклад:
Недоліками слід вважати ті помилки, які є наслідком неуважності учнів. До недоліків слід відносити: не зовсім точне формулювання правила, нераціональне обчислення, нераціональний запис цифр і знаків дій, помилки при списуванні завдання, пропуск найменувань або постановка їх там, де не слід.