Календарне планування та навчальна програма з історії України 10 клас (105 год)

№

Дата

Очікувані результати навчання

Зміст навчально- пізнавальної діяльності

Види навчальної діяльності

Розділ 1.

Вступ. Україна в роки Першої світової війни

1

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Знати: – характерні ознаки «короткого» ХХ століття; – територіальні межі розселення українців як етносу на початку ХХ ст.; – етнічний і соціальний склад населення України початку ХХ ст.; – алгоритми опрацювання зображувальних (візуальних) джерел. Розуміти: – зміст понять: «геополітика», «світова війна», «імперіалізм», «імперія», «націоналізм», «національна держава», «національна революція», «нація»; – періодизацію історії як інструмент для розуміння особливостей розвитку українських земель у першій половині ХХ ст.; – особливості розвитку українського суспільства на початку ХХ ст.; – розпад імперій і утворення національних держав як провідну тенденцію ХХ століття. Уміти: – показати на історичній карті держави-метрополії та їхні залежні території; території українських земель, що входили до складу Російської та АвстроУгорської імперій; – зіставити території розселення українців початку ХХ ст. і сучасної України; – визначити основні тенденції політичного, соціальноекономічного та культурного розвитку України і світу на зламі ХІХ–ХХ ст.; – здобувати та зіставляти інформацію, використовуючи матеріали підручників та різні типи історичних джерел.

Знати: – хронологічні і територіальні межі, перебіг і результати воєнних операцій на теренах України в 1914–1917 рр. (Галицька битва, Горлицький прорив, Луцький (Брусиловський) прорив, Червневий наступ); – сутність «українського питання» напередодні Першої світової війни; – позиції українських політичних сил напередодні та в умовах війни; – бойовий шлях легіону Українських січових стрільців. Розуміти: – зміст понять: «військове генерал-губернаторство», «депортація», «окупаційний режим», «Перша світова війна»;

причини розходжень українських політичних сил у ставленні до війни; – причини та наслідки створення українських добровольчих військових формувань і сплеску доброчинного руху в Україні. Уміти: – встановити синхронність подій Першої світової війни на українських землях, що входили до складу Російської та Австро-Угорської імперій, і на Західному фронті; – використовувати карту як джерело інформації про події Першої світової війни на українських землях; – схарактеризувати російський окупаційний режим на українських теренах, що належали АвстроУгорської імперії; – висловити аргументовані судження щодо ставлення українських політичних сил Наддніпрянщини і західноукраїнських земель до Першої світової війни; – схарактеризувати повсякдення різних верств населення в умовах Першої світової війни; – скласти біографічні портрети визначних особистостей (Андрій Жук, Вільгельм Франц фон Габсбург-Лотрінген (Василь Вишиваний), Григорій Коссак, Кость Левицький, Михайло Галущинський).

Україна і світ на порозі ХХ ст.: основні тенденції політичного, соціальноекономічного та культурного розвитку. Формування модерної української нації. ХХ століття у світовій історії.

Види навчальної діяльності: репродуктивна, дослідницька, творча. Приклади навчальної діяльності: робота з навчальним текстом, дослідження історичних джерел/статистичної інформації, словникова робота; складання розповіді за історичною картою, опорних конспектів, таблиць; словникова робота, аналітичних таблиць, започаткування синхронізованої таблиці

«Україна в І світовій війні»; робота із запитаннями (пошук відповідей на запропоновані та складання запитань); складання карти пам’яті «Українські політичні партії та їх погляд на війну», дослідницький проєкт «УСС – новітні герої» (започаткування), підготовка і презентація творчих проєктів (віртуальних екскурсій, презентацій, лепбуків, історичних портретів діячів/діячок,

сторінка діяча/діячки в соціальних мережах тощо), студія історичного моделювання «Історичні перспективи розвитку України в умовах ХХ ст.», дискусія.

2

Періодизація історії України ХХ ст. Завдання і структура курсів історії України та всесвітньої історії ХХ – початку ХХІ ст., особливості курсу історії України 1914–1945 рр.

3

Україна в геополітичних планах Троїстого союзу (Четверного союзу, Центральних держав) і Антанти. Головна українська рада. Союз визволення України. Загальна українська рада

4

Українські політичні організації й середовища в Російській та Австро-Угорській імперіях: порівняльний аналіз стратегій здобуття української державності.Практичне заняття № 1

5

Український національний рух у Російській імперії. Воєнні дії на території України в 1914–1917 рр. Українці в арміях воюючих держав.

6

Січові стрільці – перше в новітній історії українське національне

військо. Практичне заняття № 2 .

7

Зміни в повсякденному житті під впливом Першої світової війни.

Практичне заняття № 3 .

8

Політика Російської та Австро-Угорської імперій на українських землях у 1914–1917 рр. Російський окупаційний режим на підвладних Австро-Угорщині українських теренах. Антиєврейські погроми російської армії в Галичині..

9

Вплив Першої світової війни на світогляд, політичні орієнтири українців та економіку України

Орієнтовні теми для практичних занять. – Українські політичні організації й середовища в Російській та Австро-Угорській імперіях: порівняльний аналіз стратегій здобуття української державності. – Механізми дії пропаганди протиборчих сторін з формування «образу ворога» (на основі аналізу періодики, зображальних джерел). – Перша світова як виклик людському виживанню: жінки у війні, діти-сироти, біженці, військовополонені, скалічені солдати (на основі аналізу текстових і візуальних джерел).

Орієнтовні теми для навчальних проєктів. – Бойові дії на Чорному морі в роки Першої світової війни. – Культурно-просвітницька діяльність Українських січових стрільців. – Історія рідного краю в контексті загальноукраїнських подій Першої світової війни.

Орієнтовні теми для написання есе. – Травма війни у творчості Василя Стефаника і Марка Черемшини. – Українські добровольці та волонтери: історія традиції від Першої світової до сучасної війни Російської Федерації проти України.

Міжпредметні зв’язки: — 10 клас. Захист України. Розділ ІІ: Збройні Сили України на захисті України. Тема 2: Історія розвитку українського війська. Українські військові формування та участь українців у військових подіях ХХ століття. (Учень/учениця називає основні історичні етапи розвитку українського війська; називає видатних військових лідерів українського народу; наводить приклади визначних воєнних подій, битв українського війська). — Українська література. Позакласне читання. Василь Стефаник «Вона – земля»; Марко Черемшина «Село за війни» (цикл оповідань).

10

Урок узагальнення та систематизації

11

Урок контролю та корекції знань, умінь, навичок

Розділ 2.

Українська революція, розпад Російської імперії та постання національної держави – Української Народної Республіки.

12

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Знати: – дати утворення УЦР, проголошення УНР і державної незалежності УНР, бою під Крутами, утворення Кримської Народної Республіки. Розуміти: – зміст понять: «автономісти», «курултай», «національно-культурна автономія», «меджліс», «самостійники», «універсал», «червоний терор»; – передумови постання національної держави – Української Народної Республіки; – вплив світових подій на внутрішньоукраїнські процеси; – передумови, характер і наслідки війни більшовицької Росії проти УНР. Уміти: – визначити хронологічні межі Української революції та синхронізувати історичні події в різних регіонах України, в Росії, Європі; – використовувати карту як джерело інформації про події Української революції та першої російсько-української війни; – порівняти політичні програми українських партій періоду революції, визначити причини і характер виявлених розбіжностей, наслідки боротьби політичних партій за впливи на населення України; – узагальнити зміст Універсалів УЦР, визначити положення, включення яких диктували тогочасна політична ситуація або/і політичні погляди більшості членів УЦР; причини і наслідки укладення УНР Берестейського мирного договору; – визначити здобутки і прорахунки УЦР у державотворчому процесі, обґрунтувати висловлені судження; – аргументовано оцінювати діяльність визначних особистостей (Володимир Винниченко, Євген Чикаленко, Микола Міхновський, Михайло Грушевський, Номан Челебіджіхан, Петро Болбочан, Сергій Єфремов).

Причини та рушійні сили Української революції. Українська Центральна Рада (УЦР).

Види навчальної діяльності: репродуктивна, дослідницька, творча, проєктна. Приклади навчальної діяльності: складання за навчальним текстом та історичними джерелами опорних конспектів, карт пам’яті, складання синхронізованої таблиці «УНР – незалежна українська держава» словникова робота, розповідь про історичні процеси і явища за графічними джерелами інформації/історичним и картами, робота з

контурною картою, робота з різними видами запитань, складання порівняльної таблиці «Універсали УЦР»,

підготовка і презентація творчих проєктів (спільні презентаці ї, лепбуків, історичних портретів діячів/діячок, есе тощо), студія історичного моделювання «Історичні перспективи розвитку України в умовах ХХ ст.», дискусія - перегляд фільму «Крути» та обговорення історичного контексту на основі сюжету

13

Всеукраїнський національний конгрес. Українізація в російській армії. Вільне козацтво. Відносини УЦР із Тимчасовим урядом.

14

І Універсал УЦР

15

ІІ Універсал. Генеральний Секретаріат. Збройний виступ самостійників.

16

З’їзд поневолених народів Росії як передвісник розпаду Російської імперії. Прихід до влади більшовиків у Росії: позиція УЦР. III Універсал.

17

Внутрішня та зовнішня політика УЦР після проголошення Української Народної Республіки (УНР). Кримськотатарський національний рух. Курултай і Кримська Народна Республіка.

18

Автономісти і самостійники: порівняльний аналіз програмних документів українських політичних партій. Практичне заняття № 4

19

Проголошення в Харкові більшовицької влади та маріонеткової квазідержави УНР (Радянської/Совєтської).

20

Початок і перебіг першої російськоукраїнської війни. Бій під Крутами.

21

IV Універсал: проголошення державної незалежності УНР.

22

Брестський мирний договір: Політичні наслідки та реакція суспільства. Практичне заняття № 5

23

Вигнання більшовиків із території УНР. Похід Петра Болбочана на Крим. Державотворча діяльність УЦР взимку-навесні 1918 р.

24

Формування української громадянської нації. Закон УНР «Про національноперсональну автономію». Конституція УНР.

25

Здобутки та прорахунки у державному будівництві УНР. Практичне заняття № 6

Орієнтовні теми для практичних занять. – Автономісти і самостійники: порівняльний аналіз програмних документів українських політичних партій. – Державне будівництво Української Центральної Ради: здобутки і прорахунки. – Українська революція та боротьба за українську державність: загальноукраїнський і регіональний виміри. – Меценатство в часи Української революції та боротьби за державність. Орієнтовні теми для навчальних проєктів. – «У 1918-му Україна здобула незалежність, у 1991-му – відновила, сьогодні – захищає» (початок проєкту з укладання інтерактивної стрічки часу, яка відображає неперервність і спадкоємність державотворчих процесів у ХХ– ХХІ ст.; рекомендується доповнювати впродовж 10–11 класів, завершити після теми «Європейський вибір України. Російсько-українська війна»). – Питання суверенності, соборності й територіальної цілісності України в роки революції та боротьби за державність у світлі історичних джерел. – Відображення Української революції в текстах українських письменників (на вибір). – Історія рідного краю в контексті загальноукраїнських подій 1917–1918 рр. Орієнтовна тема для написання есе. – Постання національної держави Української Народної Республіки: «вигадка німців» чи закономірність?

Міжпредметні зв’язки: — 10 клас. Захист України. Розділ ІІ: Збройні Сили України на захисті України. Тема 2: Історія розвитку українського війська. Українські військові формування та участь українців у військових подіях ХХ століття. (Учень/учениця називає основні історичні етапи розвитку українського війська; називає видатних військових лідерів українського народу; наводить приклади визначних воєнних подій, битв українського війська). — 11 клас. Українська література. Тема: Поетичне самовираження. Павло Тичина «Пам’яті тридцяти». Художнє відтворення національно-визвольного пробудження народу, уславлення борців за вільну Україну. — Українська література. Позакласне читання. Надія Суровцова «Спогади», «Листи».

26

Урок узагальнення та систематизації

27

Урок контролю та корекції знань, умінь та навичок

Розділ 3.

В боротьбі за українську незалежність.

28

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Знати: – дати утворення ЗУНР і проголошення Акта злуки, Чортківської офензиви; – хронологічні межі, перебіг та результати Першого та Другого зимових походів Армії УНР; – час існування, форми та основні ознаки національної державності: УНР за УЦР, Української Держави, УНР за Директорії, ЗУНР; – центри та ідейні течії української еміграції. Розуміти: – зміст понять: «воєнний комунізм», «гетьманат», «Директорія», «київська катастрофа», «лінія Керзона», «націонал-комунізм», «політична еміграція», «продовольча розкладка», «реімперіалізація», «реквізиція», «терор», «червоний імперіалізм»; – значення Акта злуки УНР і ЗУНР як вияву волі українців до консолідації етнічних земель та свідчення національної самоідентифікації населення України; – створення УСРР як один із результатів більшовицької реімперіалізації, особливості статусу УСРР у 1919–1920 рр.; – наслідки відмови урядом РСФРР від передбаченого прелімінарним (попереднім) договором з Українською Державою укладання великого українсько-російського договору між двома незалежними державами; – вплив рішень Паризької мирної конференції та Варшавської угоди на перебіг боротьби за українську незалежність, визвольних змагань і державотворчих процесів в Україні на розвиток української культури; – значущість творчого доробку українських митців для національної і світової культури. Уміти: – встановити послідовність і синхронність подій Української революції та боротьби за збереження української незалежності (на національному, регіональному і локальному рівнях); – показувати на карті території УНР, Української Держави, ЗУНР; держави з центрами української політичної еміграції; – виявити специфіку розвитку громадського і релігійного життя, освіти і наук, мистецтв за часів УНР, Української Держави та ЗУНР; – пояснити роль маріонеткових квазідержав (УНР (Радянської), Донецько-Криворізької, Одеської радянських республік, УСРР) як знарядь експансії РСФРР в Україну; – порівнювати державотворчі процеси в УНР, Українській Державі, ЗУНР; – висловити аргументоване судження про причини переміг і поразок українських політичних сил у боротьбі за збереження незалежності; – пояснити причини політичної еміграції українців; особливості ставлення різних груп населення до революційних процесів та боротьби за збереження української незалежності. – визначити особливості розвитку української культури та повсякденного життя людей у 1917–1921 рр.; – аргументовано оцінювати діяльність визначних персоналій (Марко Безручко, Михайло ОмеляновичПавленко, Нестор Махно, Олександр Удовиченко); – схарактеризувати політичну та/або мистецьку діяльність Володимира (Зеєва) Жаботинського, Георгія Нарбута, Євгена Петрушевича, Павла Скоропадського, Симона Петлюри.

Українська Держава (гетьманат Павла Скоропадського): внутрішня та зовнішня політика.

Види навчальної діяльності: репродуктивна, дослідницька, творча, проєктна. Приклади навчальної діяльності: робота з навчальними текстами, історичними картами, словникова робота, групові дослідницькі проєкти «Акт Злуки: передумови та наслідки», «Листопадовий чин: відгомін крізь століття», підготовка і презентація творчих проєктів (віртуальних екскурсій, презентацій, історичних портретів діячів/діячок тощо) .

29

Прелімінарний (попередній) мирний договір Української Держави з Російською Соціалістичною Федеративною Радянською/Совєтською Республікою (РСФРР/РСФСР). Утворення Директорії. Антигетьманське повстання. Відновлення УНР. Реорганізація Директорії УНР.

30

Акт Злуки УНР і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР), його історичне значення.

31

Трудовий Конгрес України. Державне будівництво та національна політика. Кримські крайові уряди 1918–1919 рр. Спроби приєднання Криму до України.

32

Розпад Австро-Угорської імперії. «Листопадовий зрив». ЗахідноУкраїнська Народна Республіка: державне будівництво.

33

Польськоукраїнська війна 1918–1919 рр.: причини, перебіг та результати. Галицька армія. Єврейський бойовий курінь в УГА. Чортківська офензива. Український національний рух на Буковині й у Закарпатті.

34

Друга російсько-українська війна. Отаманщина. Холодноярська республіка.

35

Створення маріонеткової Української Соціалістичної Радянської/Совєтської Республіки (УСРР/УССР). Політика «воєнного комунізму». «Червоний» терор.

36

Портрет Симона Петлюри на тлі епохи.Практичне заняття № 7

37

Денікінський режим на теренах України в другій половині 1919 р.: ставлення та становище місцевого населення.

38

Відновлення збройної експансії більшовицької Росії та окупація теренів УНР. «Червоний імперіалізм». Перший зимовий похід Армії УНР.

39

Варшавська угода. Війна УНР в союзі з Польщею проти більшовицької Росії. Здобуття Києва. Контрнаступ більшовицьких армій на Львів і Варшаву. Поразки Червоної армії під Варшавою–Замостям («Диво на Віслі»).

40

Поразка Збройних сил Півдня Росії. «Червоний» терор у Криму. Повстанський рух 1920–1921 рр. Другий Зимовий похід Армії УНР. Поразка УНР.

41

Розвиток культури у 1917–1921 рр.: освіта, науки, мистецтва. Особливості пропаганди протиборчих сторін. Міжетнічні відносини в Україні 1917– 1921 рр. Міжетнічні конфлікти, їх наслідки.

42

Антиєврейські погроми. Особлива слідча комісія для розслідування протиєврейських погромних дій при Раді Народних Міністрів УНР.

43

Пам’ять про Українську революцію та боротьбу за незалежність

1917 – початку 20-х років XX ст. Практичне заняття № 8

44

Місця пам’яті Української революції та боротьби за незалежність 1917 – початку 1920-х рр. у рідному населеному пункті. Практичне заняття № 9.

45

Повсякдення в умовах революцій та воєн: індивідуальний досвід, стратегії виживання, моральні виклики. Політична і трудова еміграція. Історичні уроки Української революції та боротьби за незалежність.

Орієнтовні теми для практичних занять. – Місця пам’яті Української революції та боротьби за незалежність 1917 – початку 1920-х рр. у рідному населеному пункті. – Повстанський рух в Україні 1920–1921 рр.: ідейні основи, практика. – «Червоний імперіалізм» у більшовицькій пропаганді в умовах збройної експансії РСФРР в Україну. – Сергій Мазлах, Василь Шахрай «До хвилі (Що діється на Вкраїні і з Україною?)»: чому памфлет українських націонал-комуністів був заборонений аж до розвалу СРСР? – Постать Володимира (Зеєва) Жаботинського як уособлення єврейськоукраїнської співпраці. Орієнтовні теми для навчальних проєктів. – Студії боротьби за незалежність: від ідеї автономії до самостійності (початок кейсу «Як трансформувався український визвольний рух у ХХ столітті?»; рекомендується доповнювати впродовж 10–11 класів, завершити після теми «Розвиток України як незалежної держави»). – Історія рідного краю в контексті загальноукраїнських подій 1917–1921 рр. Орієнтовні теми для написання есе. – Тернистий шлях Галицької армії. – Без соборності немає незалежності. – Уроки Української революції та боротьби за державність у 1917 – на початку 1920-х рр. – Зовнішній ворог чи/і внутрішній розбрат: як долати загрози суверенітету держави. Міжпредметні зв’язки: — 10 клас. Захист України. Розділ ІІ: Збройні Сили України на захисті України. Тема 2: Історія розвитку українського війська. Українські військові формування та участь українців у військових подіях XX ст. (Учень/учениця називає основні історичні етапи розвитку українського війська; називає видатних військових діячів українського народу; наводить приклади визначних воєнних подій, битв українського війська). — Українська література. Позакласне читання. Володимир Сосюра «Махно»; Василь Шкляр «Чорний ворон»

46

Урок узагальнення та систематизації

47

Урок контролю та корекції знань, умінь та навичок

Розділ 4.

Україна в складі тоталітарної імперії – Союзу Радянських Соціалістичних Республік.

48

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Знати: – хронологічні межі перебування УСРР у складі СРСР; нової економічної політики та політики «коренізації» («українізації») в УСРР; «епохи Голодомору», існування УАПЦ, «великого терору»; – дати утворення Кримської АСРР у складі РСФРР та Молдавської АСРР у складі УСРР; переходу до форсованої індустріалізації та суцільної колективізації в УСРР; Голодомору; показових політичних процесів 1920-х – початку 1930-х рр. («Шахтинська справа», «справа Спілки визволення України» тощо); – головні місця поховання жертв Голодомору, масових репресій (на національному, регіональному, локальному рівнях). Розуміти: – зміст понять: «автокефальна церква», «Великий терор», «геноцид», «Голодомор», «депортації», «директивна економіка», «епоха Голодомору», «залежна територія», «коренізація», «культ особи», «політика творення голоду», «привласнення суверенітету», «радянські п’ятирічки», «розкуркулення», «розстріляне Відродження», «соціалістичне змагання», «соціалістичний реалізм», «сталінізм», «тоталітарна імперія», «українізація», «хлібозаготівлі», «чорна дошка»; – статус УСРР як залежної території у складі тоталітарної імперії СРСР; – сутність комуністичного тоталітарного режиму, особливості його проявів в Україні; – лібералізацію соціально-економічної та національної політики більшовиків у 1920-х рр. як засіб подолання політико-економічної кризи та утвердження радянської влади в Україні; – особливості реалізації непу, «політики коренізації» («українізації») в УСРР; – суть та наслідки форсованої індустріалізації, насильницької колективізації та масових репресій; – пропаганду як інструмент підготовки геноциду (ідентифікація, дегуманізація,

демонізація «образів ворогів» – «куркулів», «петлюрівців», «попів»); – явище Голодомору як геноциду Українського народу, наслідку одночасної дії комуністичної та імперської практик; – масові репресії як злочини радянського тоталітарного режиму; – взаємозалежності між упровадженням форсованої індустріалізації, насильницької колективізації, Голодомором, репресіями та масовим спротивом, поширенням антирадянських антиімперських настроїв; – мету, прояви, наслідки посилення російської експансії у сферах освіти, наук, культури; – різницю між художньо-стилістичними особливостями творів, написаних митцями «розстріляного Відродження» й соціалістичного реалізму. Уміти: – встановити послідовність подій історії України 1921–1939 рр.; – показати на карті регіони масового голоду 1921–1923 рр., голоду 1928–1929 рр., Голодомору, індустріальні новобудови в УСРР, території масових виступів проти політики творення голоду; – визначити: 1) методи, наслідки інкорпорації України до складу СРСР; 2) передумови, причини та масштаби соціально-економічних перетворень, масових репресій, нищення української інтелігенції та політичної еміграції; 3) дієвість норм конституції «соціалізму, що переміг» у повсякденні; 4) особливості розвитку української культури в 1921–1939 рр.; – аргументовано обстоювати правову оцінку Голодомору як геноциду Українського народу; – схарактеризувати громадсько-політичну та/або мистецьку діяльність Валентини Радзимовської, Василя Липківського, Леся Курбаса, Миколи Скрипника, Миколи Хвильового, Михайла Волобуєва, Олександра Шумського.

Формальний та реальний статус УСРР/УССР у «договірній федерації» радянських республік – Союзі Радянських/Совєтських Соціалістичних Республік (Радянському/Совєтському Союзі, СРСР/СССР).

Види навчальної діяльності: репродуктивна, дослідницька, творча, проєктна. Приклади навчальної діяльності: складання за навчальним текстом та історичними джерелами структурнологічної схеми, таблиці «Українізація», «Індустріалізація та колективізація», дискусійна зала «Великий терор: наслідки для суспільства», дослідження документів-свідчень про Голодомор – геноцид (відвідання віртуальної екскурсії) тощо

49

Голод 1921–1923 рр.: причини, наслідки. Іноземна допомога жертвам голоду в УСРР. Повстанський рух в Україні 1921–1923 рр.

50

Привласнення союзним центром суверенітету України. Зміни в адміністративнотериторіальному поділі УСРР. Утворення Кримської Автономної СРР/ССР у складі РСФРР. Молдавська Автономна СРР/ССР у складі УСРР. Суспільно-політичне життя в УСРР.

Ліквідація багатопартійності. Впровадження непу в УСРР.

51

Політика «коренізації» («українізації»). «Українське відродження». Українська автокефальна православна церква (УАПЦ). Національно-культурне будівництво національних меншин.

52

Згортання непу. Перехід до планової економіки. Форсована промислова індустріалізація в УСРР. Роль іноземних спеціалістів і технологій.

53

Масові депортації, кампанія з розкуркулення, насильницька колективізація. Пасивні і активні форми опору населення УСРР сталінській політиці. Прояви національної свідомості, антиімперські, антирадянські/антисовєтські настрої в УСРР.

54

Примусові хлібозаготівлі. Український хліб на експорт, внутрішньосоюзні ринки. Пропаганда як інструмент підготовки геноциду.

55

Голодомор 1932–1933 рр. – геноцид Українського народу. Масштаби та наслідки Голодомору.

56

Епоха Голодомору мовою документів, свідчень, чисел.Практичне заняття 10.

57

Національно-демографічні зміни. Політичні процеси кінця 1920-х – початку 1930-х рр.

58

Масові репресії. Згортання «українізації». «Розстріляне відродження (Червоний ренесанс)».

59

«Великий терор» в Україні. Биківня, Вінниця, інші місця масових поховань жертв репресій.

60

Прояви «культу особи» Йосифа Сталіна в Україні. Конституція УРСР/УССР 1937 року: порушення прав людини за ширмою декларованих свобод.

61

Антирелігійна політика влади та її наслідки. Значення «самоліквідації» УАПЦ.

62

Петлюра і «петлюрівщина»: (де)конструкція імперського міфу.

Практичне заняття № 11

63

Посилення російської експансії у сферах освіти, науки, мистецтва.

Орієнтовні теми для практичних занять. – Епоха Голодомору мовою документів, свідчень, чисел... (робота з різними типами історичних джерел). – Революціонери української культури: досягнення і трагедії. Орієнтовні теми для навчальних проєктів. – Микита Хрущов, Павло Постишев, Станіслав Косіор як провідники союзної/імперської влади в Україні. – Петлюра і «петлюрівщина»: (де)конструкція імперського міфу. – «Червоний Ренесанс»: постаті, доля, роль в українській культурі. – Реалії радянської дійсності в українській усній народній творчості

Історія рідного краю в контексті загальноукраїнських подій 1921–1939 рр. Орієнтовні теми для написання есе. – Сталінська військово-промислова модернізація ціною мільйонів життів: виправданню (не)підлягає. – Стратегії опору Голодомору в повісті Ольги Мак «Каміння під косою».

Міжпредметні зв’язки: — 9 клас. Художня культура. Розділ: Основи художньої культури. Тема: Художні напрями мистецтва ХХ століття: від модернізму до постмодернізму. Полістилістика. (Учень/учениця уміє толерантно вести дискусію з питань культури, знаходити джерела для художньої самоосвіти); — 10 клас. Мистецтво. Розділ: Мистецтво європейського культурного регіону. Україна. (Учень/учениця знає та розуміє внесок українського мистецтва у скарбницю світової культурної спадщини; називає найхарактерніші здобутки – «візитівки» українського мистецтва у світі; видатних представників українського мистецтва (зокрема, української діаспори); наводить приклади визначних творів різних видів мистецтва, художніх явищ, створених у різні часи в українському мистецтві; усвідомлює необхідність збереження національної мистецької спадщини); — 10 клас. Англійська мова. Тема: Англомовний світ і Україна. (Учень/учениця знає про звичаї та традиції дозвілля в Україні та англомовних країнах, історичні та культурні цінності України та англомовних країн, заходи з охорони довкілля в Україні та англомовних країнах). — 11 клас. Українська література. Вступ. «Розстріляне відродження». (Учень/учениця: знає про історичні та суспільні умови розвитку літератури в ХХ ст., називає основні літературні організації, угруповання 1920-х років; знає і розповідає про масові репресії письменників у 1930-ті роки, втручання влади в мистецький процес; пояснює поняття «розстріляного відродження»). — Українська література. Позакласне читання. Ольга Мак «Каміння під косою»; Докія Гуменна «Куркульська вілія»; Наталка Доляк «Чорна дошка»; Світлана Талан «Розколоте небо»; Анатолій Дімаров «Перепишіть мене в українця».

64

Урок узагальнення та систематизації

65

Урок контролю та корекції

Розділ 5.
Західноукраїнські землі в міжвоєнний період

66

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Знати: – хронологічні межі перебування і правовий статус західноукраїнських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини; – дати утворення УНДО, ОУН, проголошення незалежності Карпатської України. Розуміти: – зміст понять: «інтегральний націоналізм», «Карпатська Січ», «національна кооперація», «осадництво», «пацифікація», «русини», «східні креси», «український націоналістичний рух»; – сутність та особливості національної політики Польщі, Румунії, Чехословаччини щодо українського населення; – передумови формування та зміст теорії «інтегрального націоналізму»; – вплив міжнародних відносин міжвоєнного періоду на долю регіону.

Уміти: – синхронізувати події політичного, соціальноекономічного та культурного життя українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини та УСРР у 1921–1939 рр.; – використовувати карту як джерело інформації про розподіл українських територій між державами Центрально-Східної Європи в 1921–1939 рр.; – аргументувати особисті судження щодо діяльності УНДО, УНП, ОУН; – схарактеризувати геополітичне становище Карпатської України; – визначити основні тенденції та протиріччя розвитку культури на західноукраїнських землях; – укласти історичні портрети визначних особистостей (Августин Волошин, Андрей Шептицький, Василь Мудрий, ВолодимирСергій Залозецький-Сас, В’ячеслав Липинський, Дмитро Донцов, Євген Коновалець).

Правовий статус українських земель у складі Польщі. Політика Польщі щодо «східних кресів» та міжетнічні відносини в Галичині і Волині. Осадництво. «Пацифікація».

Види навчальної діяльності: репродуктивна, дослідницька, творча, проєктна. Приклади навчальної діяльності: складання за навчальною інформацією (тексти, історичні джерела) порівняльних таблиць/схем тощо, словникова робота, (позначення об’єктів, «читання» за допомогою легенди) з історичними/контурними картами, пошук відповідей на запропоновані запитання, складання запитань до історичної інформації, аналіз за визначеним алгоритмом історичних документів, підготовка і презентація творчих проєктів (віртуальних екскурсій, презентацій, лепбуків, історичних портретів діячів/діячок тощо

67

Економічний розвиток української спільноти в умовах Польської держави. Українська кооперація. Культурно-просвітні і спортивні товариства українців. Українські політичні організації.

68

Українське народно-демократичне об’єднання (УНДО).

69

Діяльність УГКЦ. Практичне заняття 12. Митрополит А.Шептицький як моральний лідер

70

Організація українських націоналістів (ОУН). Судові процеси

71

Постать Є.Коновальця на тлі епохи. Практичне заняття 13

72

Українські землі у складі Румунії. Суспільно-політичне життя. Українська національна партія (УНП).

73

Українські землі у складі Чехословаччини. Правовий статус Закарпаття. Суспільно-політичне й економічне життя.

74

Карпатська Україна. Карпатська Січ.

75

Культурне й релігійне життя на західноукраїнських теренах.

Практичне заняття № 14

76

Уряд УНР в екзилі. Діяльність української політичної еміграції.

Орієнтовні теми для практичних занять. – «Срібна земля». Третя спроба утвердити незалежність України в ХХ ст. – Роль української кооперації у формуванні національної самосвідомості українців Галичини та Волині у міжвоєнний період. – Городок 32: історичний факт та його художня інтерпретація. Орієнтовна тема для навчального проєкту. – Історія рідного краю в контексті загальноукраїнських подій 1914–1939 рр. Орієнтовна тема для написання есе. – В’ячеслав Липинський і Дмитро Донцов: ідейні вороги чи соратники? Міжпредметні зв’язки: — 11 клас. Українська література. Тема: Література письменників-емігрантів. «Празька школа» української поезії та її представники. Євген Маланюк «Уривок з поеми», «Напис на книзі віршів…». (Учень/учениця: знає й розповідає про історичні умови і функціонування української літератури за кордоном, про «празьку школу» української поезії та її представників, коротко про життя і творчість Євгена Маланюка; розкриває особливості художнього осмислення долі України в поезії «Уривок з поеми»; пояснює символічність її назви; указує на актуальність оптимістичного висновку про майбутнє України; характеризує із посиланням на текст поезії «Напис на книзі віршів» погляди митця на призначення поезії, важливість місії поета закарбовувати свій час для нащадків). Тема: Перлини західноукраїнської літератури. Богдан-Ігор Антонич «Зелена євангелія», «Різдво», Коляда». (Учень/учениця: має загальне уявлення про розвиток української літератури в Західній Україні до 1939 р., називає її основних представників; розповідає про митця; дає загальну характеристику його творчості). — Українська література. Позакласне читання. Таня Малярчук «Забуття».

77

Урок узагальнення та систематизації

78

Урок контролю та корекції знань, умінь та навичок

Розділ 6.

Україна в роки Другої світової війни.

79

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Знати: – хронологічні межі окупації України нацистами та їх союзниками; – дати Акта проголошення Української Держави, створення УПА, депортації комуністичним режимом кримськотатарського народу та інших етносів Криму; – сутність українського питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни; – цілі та напрями німецько-радянської співпраці від серпня 1939 р. до червня 1941 р.; – роль українців у перемозі над нацистською Німеччиною в роки Другої світової війни. Розуміти: – зміст понять: «бліцкриг», «військовополонені», «воєнні злочини», «Голокост», «евакуація», «країна-агресор», «мобілізація», «нацистський “новий порядок”», «окупаційний режим», «остарбайтери», «похідні групи», «Праведники народів світу» «радянізація», «чорносвитники»; – відповідальність правлячих режимів тоталітарних імперій – сталінського СРСР і гітлерівської Німеччини за розв’язання Другої світової війни, вчинення злочину агресії, масових репресій; – руйнівні наслідки Другої світової війни для України; – вплив війни на українську культуру (під окупацією, в евакуації, у вигнанні) та повсякденне життя українців. Уміти: – встановити хронологічну послідовність і синхронізувати події Другої світової війни в Україні та поза її межами; – використовувати карту як джерело інформації про оборонні та наступальні операції на території України, пересування ворогуючих сторін і рух лінії фронту, адміністративно-територіальні утворення часів нацистського окупаційного режиму на території України; – пояснити: особливості впливу окупаційного режиму на спосіб життя та свідомість населення окупованих територій; передумови, сутність: 1) розколу ОУН, розвитку українського визвольного руху та його військово-політичної формації –УПА;

2) явищ часів війни: Голокосту, тактики «випаленої землі», депортацій етнічних груп і народів; 3) польсько-українського протистояння, ролі німецької окупаційної влади та радянських партизанів у його загостренні; 4) Волинської трагедії; – визначити вплив війни на: 1) зміни суспільної свідомості населення України; 2) політику Йосифа Сталіна стосовно України, 3) українські науку, літературу і мистецтво; – визначити наслідки Другої світової війни для України; масштаби втрат українського народу в результаті воєнних дій, злочинів тоталітарних імперій – СРСР і Німеччини, виявляти розуміння глибини трагедії українців як бездержавної нації в той час; – схарактеризувати одну з історичних постатей (Амет-Хан Султан, Василь Герасименко, Василь Порик, Іван Багряний, Іван Кожедуб, Кузьма Дерев’янко, Олександр Довженко, Олексій Берест, Олена Вітер, Олена Теліга, Сидір Ковпак); – створити біографічні портрети Андрія Мельника, Кирила Осьмака, Романа Шухевича, Степана Бандери, Тараса Боровця (Бульби).

Українське питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни. Радянсько-німецькі договори 1939 р. Початок Другої світової війни. Українці в польській армії..

Види навчальної діяльності: репродуктивна, дослідницька, творча, проєктна. Приклади навчальної діяльності: робота з навчальними текстами, історичними картами, історичними джерелами, словникова робота, виготовлення тематичних інфографік (за допомогою онлайнсервісів), продовження роботи із синхронізованою

таблицею «Український визвольний рух.», дослідницький проєкт «Німецько-радянска війна та Україїна» мультимедійний проєкт «УПА на історичній карті» (завершення, виготовлення інтерактивної карти осередків українського відродження в різних регіонах українських земель), дискусія «Український визвольний рух у борольбі із двома тоталітарними режимами».

80

Розкол ОУН. Радянська окупація Галичини, Волині, Північної Буковини, Хотинщини та Південної Бессарабії «Радянізація/совєтизація» західних областей України у 1939– 1940 рр. Масові політичні репресії.

81

Радянські воєнні злочини та депортації. Суспільно-політичні настрої населення.

82

Передумови, початок німецько-радянської війни. «Тактика випаленої землі». Депортації німців та інших народів з території України. Інші злочини радянського режиму.

83

Катастрофічні поразки Червоної армії 1941 р. Окупація України військами Німеччини та її союзників. Акт проголошення Української Держави.

84

Нацистський «новий порядок» в Україні. Прояви співпраці з окупаційним режимом. Остарбайтери. Військовополонені.

85

Концтабори. Масове знищення окупантами мирного населення. Бабин Яр. Голокост. Геноцид ромів.

86

Практичне заняття № 15. Праведники народів світу в Україні як відповідь політиці «нового порядку»

87

Опір нацистським загарбникам. Український визвольний рух та його течії. Поліська Січ.

88

Українська повстанська армія (УПА). Українсько-польське протистояння. Українська Головна Визвольна Рада (УГВР).

89

Прктичне заняття №16. Діяльність українського визвольного руху на теренах краю.

90

Практичне заняття №17. Повстанська криївка

91

Бойові дії Червоної армії у 1942– 1944 рр. в Україні.

92

Практичне заняття № 18. Ціна людського життя: «Чорносвитники»

93

Радянський партизанський рух.

94

Вигнання німецьких військ та їхніх союзників з України. Відновлення тоталітарного імперського режиму в УРСР.

95

Депортація кримськотатарського народу як злочин геноциду. Депортація інших етносів Криму.

96

Культура в роки війни. Пропаганда в умовах Другої світової війни.

98

Повсякдення в часи війни: стратегії боротьби і виживання. Вплив війни на суспільну свідомість.

99

Українці у військових формуваннях країн Об’єднаних Націй і держав «Вісі».

100

Внесок українського народу в перемогу над нацистською Німеччиною. Українське питання на Ялтинській і Потсдамській конференціях.

101

Ціна війни для України: людські, матеріальні втрати.

Орієнтовні теми для практичних занять. – «Волею Українського народу…» (дослідження документів та матеріалів). – Роль українців у розгромі нацистської Німеччини. – Моделі історичної пам’яті про Другу світову війну та сучасний світ. Орієнтовні теми для навчальних проєктів. – Митрополит Андрей Шептицький і дилеми морального вибору в умовах тоталітарних імперій. – «За вєлікій русскій народ!»: великоросійський націоналізм як домінанта сталінської ідеології і пропаганди у роки німецько-радянської війни. – Сталінські генерали і ціна людського життя («чорносвитники», битва за Дніпро, Берлін та ін.). – Світ дитинства в українській літературі про Голокост. – Друга світова війна в об’єктиві фото-, кінокамери. – Історія рідного краю в контексті загальноукраїнських подій Другої світової війни 1939–1945 рр. Орієнтовні теми для написання есе. – Бабин Яр у Києві – символ Голокосту та інших трагедій. – Доля Олени Теліги: життя, творчість, боротьба. – Мемуари письменників як джерело вивчення історії Другої світової війни. – «Хто з українців битиметься проти червоної смерті – матиме рацію; хто битиметься проти чорної – теж матиме рацію; як також і той, хто битиметься проти обох. Лише той не матиме рації, хто проголосить “моя хата скраю” найвищою мудрістю земною»: особистий моральний вибір в часи війни.

Міжпредметні зв’язки: — 10 клас. Українська література. Розділ: Воєнне лихоліття. Тема: Олександр Довженко «Щоденник» (періоду війни).

(Учень/учениця розглядає «Щоденник» як джерело вивчення біографії митця в контексті його доби; особливості авторського бачення й оцінки історії України й українського народу, розкриття національних і загальнолюдських проблем; розуміє особливості світовідчуття українців, національного характеру, народної моралі та етики; усвідомлення важливості культурної самоідентифікації особистості; розуміння взаємозв’язку конкретного із загальним). — Українська література. Позакласне читання. Володимир Лис «Століття Якова»; Марія Матіос «Нація. Одкровення», «Солодка Даруся»; Улас Самчук «На білому коні»; Леонід Первомайський «В Бабинім Яру»; Анатолій Дімаров «Симон Різник»; Юрій Винничук «Танго смерті»; Катерина Бабкіна «Соня»; Тетяна Пахомова «Я, ти і наш мальований і немальований Бог».

102

Урок узагальнення та систематизації

103

Урок контролю та корекції знань, умінь та навичок

Узагальнення до курсу

104

Перша половина ХХ ст. – час наймасштабніших воєн. Доля українців

Дискусійна зала «Чи можливо було змінити долю українців»

105

Внесок українців у суспільно-політичні, наукових, економічні та культурні здобутки людства першої пол. ХХ ст.