Календарне планування з біології 9 клас

Про матеріал

Календарно-тематичне планування уроків з біології у 9 класі на 2018-2019 н. р., складене згідно з чинними «Навчальними програмами для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. 5-9 класи», затвердженими МОН молоді та спорту від 12.09.2011 р. № 1051, зі змінами згідно з наказами МОН від 29.05.2015 р. № 584, від 05.08.2016 р. № 948, від 09.08.2017 р. №1/9 436 «Про затвердження змін до навчальних програм для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів»»

Перегляд файлу

Календарне планування уроків біології людини у 9 класі

на і-іі семестри 2018-2019 н. р.

(70 годин – 2 години на тиждень, із них 2 години – резервних)

Складено згідно з навчальною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів, БІОЛОГІЯ 6– 9 класи.

Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

 

п/п

Теми уроків

Лабораторні роботи, дослідження, проекти

 

Дата

 

Наскрізні змістові лінії

 

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Вступ (орієнтовно 2 год)

 

 

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

1

Вступний інструктаж з ТБ під час занять з біології. Біологія як наука. Предмет біології. Основні галузі біології та її місце серед інших наук.

 

 

 

 

 

 

 

практикує:- методи біологічних досліджень у пізнанні окремих явищ живої природи (описовий, експериментальний, моделювання, моніторинг, статистичний — редставлення даних); аналізує та порівнює: - біологічні системи, що перебувають на різних рівнях організації;моделює / створює моделі:- простих біологічних систем різних рівнів (

оперує термінами:- описовий метод, експериментальний метод, моделювання

називає: основні галузі біології;

- рівні організації життя;наводить приклади:- біологічних систем, що перебувають на різних рівнях організації;пояснює: - значення методів біологічних досліджень у пізнанні живої природи;- зв’язок біології з іншими природничими й гуманітарними науками;характеризує:

- методи біологічних досліджень (описовий, експериментальний, моделювання)

усвідомлює:

відмінність системи від її дискретних елементів та залежність функціонування системи від взаємозв’язків між елементами різних рівнів

2

Рівні організації біологічних систем. Основні методи біологічних досліджень

 

 

Тема 1. Хімічний склад клітини (орієнтовно 8 год)

3

Вода та її основні фізико-хімічні властивості. Інші неорганічні сполуки.

 

 

розпізнає:

- приклади органічних речовин за назвами;

досліджує / спостерігає:

- приклади дії ферментів;

розв’язує:

- елементарні вправи з молекулярної біології зі структури білків та нуклеїнових кислот;

аналізує та порівнює:

- структурні рівні організації білків;

- властивості органічних молекул

оперує термінами:- полімер, білки, нуклеїнові кислоти, фермент

- органічні та неорганічні речовини, що входять до складу організмів;

- складові атома (міжпредметні);

- типи хімічних зв’язків (ковалентні, йонні, водневі), гідрофобна взаємодія (міжпредметні);описує:- властивості та біологічну роль води, ліпідів, вуглеводів;- будову, властивості та функції білків, структурні рівні організації білків;- будову й функції нуклеїнових кислот;наводить приклади: - продуктів, що містять білки, ліпіди та вуглеводи;пояснює:- необхідність зовнішніх джерел енергії для існування біологічних систем;- роль АТФ у життєдіяльності організмів;- роль білків у життєдіяльності організмів; - роль нуклеїнових кислот у спадковості організмів

висловлює та обґрунтовує судження: - про спільність складу та різницю вмісту хімічних елементів у живій та неживій природі;- щодо необхідності різних продуктів харчування в раціоні людини;

робить висновок:- про необхідність вживання людиною різноманітних продуктів харчування;- про значення моделювання в розумінні хімічної будови живих організмів;усвідомлює значення:- внеску вчених у розвиток біохімії (

4

Органічні молекули.

Поняття про біологічні макромолекули – біополімери.

 

 

5

Білки, їхня структурна організація та основні функції.

 

 

6

Ферменти, їхня роль у клітині.

Лабораторні дослідження:

Властивостей ферментів

 

 

7

Вуглеводи

 

 

8

Ліпіди.

 

 

 

9

Нуклеїнові кислоти. Роль нуклеїнових кислот як носія спадкової інформації.

АТФ.

Практичні роботи

№ 1. Розв’язання елементарних вправ зі структури білків та нуклеїнових кислот

 

 

10

Узагальнення

 

 

Тема 2. Структура клітини (орієнтовно 6 год)

11

Методи дослідження клітин. Типи мікроскопії.

 

 

порівнює:- будову клітини прокаріотів й еукаріотів;

- будову клітин рослин, тварин, грибів;дотримується правил:

- виготовлення мікропрепаратів та розгляду їх за допомогою мікроскопа;

- виконання малюнків біологічних об’єктів;

спостерігає:

- елементи будови клітини на постійних і тимчасових мікропрепаратах;

аналізує:- взаємозв’язок між будовою та функціями органел;

- взаємозв’язок між будовою та функціями ядра

оперує термінами:- еукаріоти, прокаріоти, віруси, клітинна мембрана, цитоплазма, ендоплазматичний ретикулум, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі, цитоскелет

називає:- методи дослідження клітин;- складові цитоплазми;

- основні клітинні органели та їхні функції;- основні компоненти та функції ядра;наводить приклади:

- про- та еукаріотичних організмів;

- рухів клітин і внутрішньоклітинних рухів;розпізнає:- компоненти клітин на схемах та електронних мікрофотографіях;пояснює:- роль мембран у життєдіяльності клітин;

- взаємозв’язок клітини із зовнішнім середовищем; характеризує:- хімічний склад клітинної мембрани

застосовує знання:

- для доказу єдності органічного світу;

висловлює судження:

- щодо ролі клітини як елементарної структурної одиниці живих систем;

усвідомлює значення:

- внеску вчених у розвиток знань про клітину (Т. Шванн, М. Шлейден, К. Гольджі та ін.)

12

Структура еукаріотичної клітини: клітинна мембрана

Лабораторні роботи

1. Вивчення структурно-функціональної різноманітності клітин

 

 

13

Структура еукаріотичної клітини: цитоплазма .

 

 

 

14

Структура еукаріотичної клітини: основні клітинні органели.

 

 

15

Ядро, його структурна організація та функції.

 

 

16

Типи клітин та їхня порівняльна характеристика: прокаріотична та еукаріотична клітина, рослинна та тваринна клітина.

 

 

Тема 3. Принципи функціонування клітини (орієнтовно 6 год)

17

Обмін речовин та енергії.

Основні шляхи розщеплення органічних речовин в живих організмах.

 

 

 

Здоров’я і безпека

(орієнтує на застосування знання про процеси життєдіяльності клітини для мотивації здорового способу життя)

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на усвідомлення планетарної ролі фотосинтезу як одного з основних механізмів підтримання гомеостазу в атмосфері)

характеризує:

- процеси фотосинтезу, клітинного дихання як джерел енергії для клітин;

аналізує:
- вплив зовнішніх факторів на протікання клітинних процесів (зокрема, чим зумовлений зелений колір рослин);

порівнює:

- процеси фотосинтезу та хемосинтезу

оперує термінами:

- метаболізм, клітинне дихання, мітохондрії, фотосинтез, пластиди, хемосинтез

називає:

- процеси обміну речовин та енергії, які відбуваються в цитоплазмі клітини;

- органели клітини, у яких відбувається дихання та фотосинтез;

наводить приклади:

- процесів розщеплення органічних речовин, що відбуваються в клітині

 

висловлює судження:- щодо значення процесів фотосинтезу, хемосинтезу, клітинного дихання для забезпечення енергетичних потреб організмів;- щодо планетарної ролі фотосинтезу;застосовує знання про:- процеси життєдіяльності клітини для мотивації здорового способу життя;робить висновок:- про схожість процесів обміну речовин, що відбуваються в клітинах організмів різних груп організмів;- про значення методу моделювання у вивченні клітинних процесів

18

Клітинне дихання. Біохімічні механізми дихання.

 

 

19

Фотосинтез: світлова та темнова фаза

 

 

20

Хемосинтез.

 

 

 

21

Базові принципи синтетичних процесів у клітинах та організмах

 

 

22

Контрольна робота №1

 

Тема 4. Збереження та реалізація спадкової інформації (орієнтовно 11 год)

23

Гени та геноми.

 

 

характеризує:

- процес транскрипції;

- процес біосинтезу білка;

- процес реплікації ДНК;

- генетичний код та його значення в біосинтезі білків;

- взаємозв’язок між будовою та функціями хромосом;

- процеси мітозу та мейозу в еукаріотів;

- етапи клітинного циклу;

- етапи онтогенезу в рослин і тварин;

порівнює:

- процеси транскрипції та реплікації;

- процеси мітозу та мейозу

оперує термінами:

- ген, генетичний код, ядро, хромосоми, рибосоми, транскрипція, трансляція, мітоз, мейоз

називає:

- типи генів;

- етапи реалізації спадкової інформації;

- фази мітозу та мейозу;

- періоди онтогенезу в багатоклітинних організмів;

наводить приклади: 

- застосування принципу комплементарності нуклеотидів

робить висновок: - про визначну роль спадкового апарату клітини

24

Будова генів та основні компоненти геномів про- та еукаріотів.

 

 

25

Транскрипція.

Основні типи РНК.

 

 

26

Генетичний код. Біосинтез білка.

 

 

27

Подвоєння ДНК; репарація пошкоджень ДНК.

 

 

28

Практичні роботи

2. Розв’язування елементарних вправ з реплікації, транскрипції та трансляції

 

 

 

29

Поділ клітин: клітинний цикл, мітоз. Мейоз. Рекомбінація ДНК.

Лабораторні дослідження:

фаз мітозу (на прикладі клітин кореня цибулі).

 

 

30

Статеві клітини та запліднення.

 

 

31

Етапи індивідуального розвитку.

 

 

32

Етапи індивідуального розвитку.

 

 

33

Узагальнюючий урок з теми «Збереження та реалізація спадко- вої інформації»

 

 

Тема 5. Закономірності успадкування ознак (орієнтовно 10 год)

34

Класичні методи генетичних досліджень. Генотип та фенотип. Алелі.

 

Здоров’я і безпека

(орієнтує на розуміння важливості генетичного консультування та молекулярних методів діагностики задля народження здорових дітей, на глибоке засвоєння впливу на потомство шкідливих звичок батьків: тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин)

застосовує знання:

- для складання схем схрещування;

- для оцінки спадкових ознак у родині та планування родини;

- для обґрунтування заходів захисту від впливу мутагенних факторів;

характеризує:

- успадкування, зчеплене зі статтю;

- мінливість: комбінативну, мутаційну, модифікаційну;

- можливості діагностики спадкових хвороб людини;

порівнює:

- модифікаційну та мутаційну мінливість;

- успадкування домінантних і рецесивних ознак;

дотримується правил:

- складання схем родоводів;

застосовує знання: для оцінки спадкових ознак у родині та планування родини

 

оперує термінами:

- алель, генотип, фенотип, мутація (точкова, хромосомна, геномна), мутаген

називає:

- методи генетичних досліджень;

- закони Менделя;

- форми мінливості;

- мутагенні фактори;

- види мутацій;

- зчеплення генів у хромосомах;

наводить приклади:

- спадкової мінливості;

- неспадкової мінливості;

- спадкових захворювань людини;

пояснює:

- поняття: домінантний та рецесивний алелі, гомозигота, гетерозигота;

- значення генотипу й умов середовища для формування фенотипу

висловлює судження:- про важливість генетичного консультування та молекулярних методів діагностики в сучасній генетиці;- щодо впливу на потомство шкідливих звичок батьків (тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин);усвідомлює значення:- внеску вчених у розвиток генетичних знань (Г. Мендель, Т. Х. Морган та ін.), у тому числі й українських (С.М. Гершензон)

35

Закони Менделя.

 

36

Ознака як результат взаємодії генів.

Практичні роботи

3. Складання схем схрещування.

 

37

Поняття про зчеплення генів і кросинговер.

 

38

Генетика статі й успадкування, зчеплене зі статтю.

 

39

Форми мінливості.

Лабораторні дослідження

мінливості в рослин і тварин.

 

40

Мутації: види мутацій, причини та наслідки мутацій.

 

41

Спадкові захворювання людини. Генетичне консультування.

Проект

Складання власного родоводу та демонстрація успадкування певних ознак (за вибором учня) / родовід родини видатних людей (за вибором учня)

 

42

Сучасні методи молекулярної генетики

 

43

Узагальнюючий урок з теми «Закономірності успадкування ознак»

 

Тема 6. Еволюція органічного світу (орієнтовно 7 год)

44

Популяції живих організмів та їх основні характеристики.

 

 

характеризує:

- розвиток поглядів на походження різноманіття живих істот;

порівнює:

- географічне й екологічне видоутворення;

дотримується правил:

- складання елементарних таблиць, схем, що демонструють еволюційний розвиток рослинного й тваринного світу Землі

оперує термінами:- вид, популяція, еволюція, природний добір, антропогенез

дає визначення понять:- конвергенція, дивергенція, паралелізм;

пояснює:- основні положення сучасної теорії еволюції;

- популяцію як елементарну одиницю еволюції;- основні характеристики популяції;- елементарні фактори еволюції;- критерії виду;

- способи видоутворення;- докази еволюції;- види природного добору;- різні погляди на виникнення життя на Землі (креаціонізм, спонтанне зародження, біохімічна еволюція, панспермія); - етапи еволюції людини;

- різноманіття організмів як результат еволюції;наводить приклади:

- адаптації організмів до умов середовища;- викопних організмів різних геологічних епох

висловлює судження:- щодо співвідношення біологічних та соціокультурних факторів у розвитку людини;робить висновок:- про єдність органічного світу, що проявляється через його розмаїття;- про значення моделювання в дослідженні еволюційних процесів різних рівнів;усвідомлює значення:- внеску вчених у розвиток еволюційного учення (

45

Еволюційні фактори. Механізми первинних еволюційних змін.

 

 

46

Механізми видоутворення.

 

 

 

47

Розвиток еволюційних поглядів. Теорія Ч. Дарвіна.

Роль палеонтології, молекулярної генетики в обґрунтуванні теорії еволюції.

 

 

48

Еволюція людини. Етапи еволюції людини.

 

 

 

49

Світоглядні та наукові погляди на походження та історичний розвиток життя

 

 

 

50

Узагальнюючий урок з теми «Еволюція органічного світу»

 

 

Тема 7. Біорізноманіття (розглядається опційно, орієнтовно 4 год)

51

Основи еволюційної філогенії та систематики.

 

 

 

характеризує:

- основні принципи біологічної систематики;

аналізує та порівнює:

- засоби боротьби із хворобами різної природи (вірусні, бактеріальні, протозойні тощо)

називає:

- таксономічні одиниці;

- основні групи організмів

робить висновок:- про єдність органічного світу, що проявляється через його розмаїття;усвідомлює :- значення різних форм життя для збереження здоров’я людини

52

Основні групи організмів: бактерії, археї, еукаріоти.

 

 

53

Огляд основних еукаріотичних таксонів

 

 

 

54

Неклітинні форми життя: віруси.

 

 

Тема 8. Надорганізмові біологічні системи (орієнтовно 7 год)

55

Екосистема. Різноманітність екосистем

 

 

 

 

Екологічна безпека та сталий розвиток

(розуміння антропічного впливу на природні екосистеми, природоохоронній діяльності та вияв громадянської позиції в галузі збереження довкілля)

Підприємливість та фінансова грамотність

(усвідомлення відмінностей між природними та штучними екосистемами за показниками продуктивності й ефективності; впливу на них; спрямовує на дотримання екологічної культури в бізнесі).Здоров’я і безпека

(розуміння наслідків антропічного впливу на природні екосистемиГромадянська відповідальність

(спрямовує на активну участь у природоохоронній діяльності

застосовує знання:

- про особливості функціонування популяцій, екосистем, біосфери для обґрунтування заходів їх збереження, прогнозування наслідків впливу людини на екосистеми, визначення правил своєї поведінки в сучасних екосистемах;

розпізнає: - основні групи організмів за екологічною роллю в мережах живлення екосистем;

застосовує знання:

- для складання ланцюгів (мереж) живлення в екосистемах;

дотримується правил:

- побудови екологічних пірамід різних типів;

спостерігає:

дію екологічних факторів на різні групи організмів;

аналізує та порівнює:

- різні середовища життя;

- природні та штучні екосистеми;

описує:

- антропічний вплив на природні екосистеми;

бере участь у природоохоронній діяльності та дотримується екологічної культури в повсякденному житті

називає:

- методи дослідження процесів в екосистемах;

- екологічні фактори;

наводить приклади:

- угруповань, екосистем;

- пристосованості організмів до умов середовища;

- ланцюгів живлення;

пояснює:

- структуру екосистем;

- взаємодію організмів в екосистемах;

- структуру ланцюгів живлення;

- правило екологічної піраміди;

- значення колообігу речовин у збереженні екосистем;

- функціональні компоненти біосфери;

- роль заповідних територій у збереженні біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері;

порівнює:

- природні та штучні екосистеми;

- роль продуцентів, консументів, редуцентів у штучних і природних екосистемах

робить висновок:

- про цілісність і саморегуляцію живих систем;

- про значення природних угруповань для збереження рівноваги в біосфері;

усвідомлює значення:

- внеску вчених у розвиток екології (Е. Геккель, Ю. Лібіх, Е. Шелфорд та ін.), у тому числі й українських (М. І. Вернадський);

формує громадянську позицію:

- в галузі збереження довкілля

56

Харчові зв’язки, потоки енергії та колообіг речовин в екосистемах.

 

 

 

57

Біотичні, абіотичні та антропічні (антропогенні, техногенні) фактори.

 

 

 

 

58

Стабільність екосистем та причини її порушення.

 

 

 

 

 

59

Біосфера як цілісна система.

.

 

 

 

60

Захист і збереження біосфери, основні заходи щодо охорони навколишнього середовища

Проект (дослідницький)

Виявлення рівня антропогенного та техногенного впливу в екосистемах своєї місцевості

 

61

Узагальнення знань

 

Тема 9. Біологія як основа біотехнології та медицини (орієнтовно 6 год)

62

Введення в культуру рослин Одомашнення тварин.

 

 

 

Екологічна безпека та сталий розвиток

(орієнтує на розуміння переваг сучасних біотехнологічних підходів над методами класичної селекції; спрямовує на

Громадянська відповідальність

(спрямовує на розуміння моральних і соціальних аспектів біологічних

Здоров’я і безпека

(орієнтує на розуміння сучасних технологій у застосування сучасних біотехнологій, генетично модифікованих організмів)

Підприємливість і фінансова грамотність

(класичними методами селекції; значення для підприємницької діяльності сучасних наукоємних технологій, )

порівнює:

- класичні методи селекції із сучасними біотехнологічними підходами

оперує термінами:

- біотехнологія, селекція, генетична інженерія, генетично-модифіковані організми

називає:

- методи селекції;

- завдання та основні напрями сучасної біотехнології;

- методи сучасної біотехнології;

- можливості діагностики спадкових хвороб людини;

пояснює:

- переваги та можливі ризики використання генетично модифікованих організмів;

наводить приклади:

- речовин (продукції), які одержують методами традиційних біотехнологій;

- речовин (продукції), які одержують методами генної інженерії

застосовує знання для оцінки:

- можливих позитивних і негативних наслідків застосування сучасних біотехнологій;

висловлює судження:

- щодо можливості використання генетично модифікованих організмів;

- щодо моральних і соціальних аспектів біологічних досліджень

63

Поняття про селекцію. Методи селекції рослин Методи селекції тварин.

 

 

 

64

Огляд традиційних біотехнологій.

 

 

 

 

65

Основи генетичної та клітинної інженерії.

 

 

 

66

Роль генетичної інженерії в сучасних біотехнологіях і медицині.

 

 

 

 

67

Генетично модифіковані організми

 

 

 

 

68

Узагальнюючий урок з теми «Біологія як основа біотехнології та медицини»

 

 

69

Узагальнення Основні загальні властивості живих систем

 

 

характеризує:

- основні загальні властивості живих систем

оперує термінами:

- система

робить висновок:

- про єдність живих систем різних рівнів

70

Повторення вивченого

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Пов’язані теми
Біологія, 9 клас, Планування
До підручника
Біологія 9 клас (Соболь В. І.)
Додано
27 грудня 2018
Переглядів
1643
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку