«Загальна географія»
6 клас
(70 год., 2 год./тиждень)
Складено згідно навчальної програми “Географія для 6–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів”, затвердженої Міністерством освіти і науки країни від 07. 06. 2017 р. № 804
№ уро-ку |
№ в темі |
Дата |
Зміст навчального матеріалу |
Очікувані результати навчально – пізнавальної діяльності учнів |
||
ВСТУП |
||||||
1 |
1 |
|
Географія як наука про Землю, її природу, населення та його господарську діяльність, про взаємодію природи і людства.
|
Учень/учениця Знаннєвий компонент: називає об’єкти вивчення географії, складові географічної науки, основні джерела географічних знань та методи географічних досліджень. Діяльнісний компонент: добирає географічну інформацію з різних джерел та визначає її корисність для себе; виконує спостереження за змінами у природі; складає перелік джерел географічної інформації, які є вдома. Ціннісний компонент: використовує результати власних спостережень у повсякденній діяльності; обґрунтовує на конкретних прикладах значення географії для життєдіяльності людини. |
||
2 |
2 |
|
Дослідження Спостереження за змінами у природі.
|
|||
РОЗДІЛ І. Розвиток географічних знань про Землю (5 год.) |
||||||
Тема 1. Уявлення про Землю у давнину
|
||||||
3 |
1 |
|
Уявлення про форму Землі. Зображення Землі на картах Ератосфена, Птолемея.
|
Знаннєвий компонент: називає особливості зображення Землі на картах у давнину. Діяльнісний компонент: добирає з різних джерел додаткову інформацію про пізнання і дослідження Землі у давнину; зіставляє карти Ератосфена і Птолемея з сучасною картою; складає короткі повідомлення про пізнання Землі у давнину (із залученням членів родини). Ціннісний компонент: оцінює внесок античних учених у становлення географії як науки. |
||
Тема 2. Відкриття нових земель та навколосвітні подорожі |
||||||
4 |
2 |
|
Плавання вікінгів. Подорожі Марко Поло. Пошуки морського шляху в Індію. |
Знаннєвий компонент: називає відомих мореплавців та мандрівників (Марко Поло, Христофора Колумба, Фернана Магеллана), які здійснили видатні географічні відкриття в різні епохи. Діяльнісний компонент: добирає з різних джерел додаткову інформацію про пізнання і дослідження Землі; простежує за картою маршрути мандрівників і дослідників. Ціннісний компонент: робить висновки про значення навколосвітніх подорожей для розширення знань про Землю |
||
5 |
3 |
|
Відкриття Америки Христофором Колумбом. Перше навколосвітнє плавання під керівництвом Фернана Магеллана. Відкриття Австралії і Антарктиди. |
|||
Тема 3. Сучасні дослідження |
||||||
6 |
4 |
|
Дослідження Землі у ХХ та на початку ХХІ ст. |
Знаннєвий компонент: називає сучасні географічні дослідження. Діяльнісний компонент: добирає з різних джерел додаткову інформацію про пізнання і дослідження Землі на сучасному етапі; аналізує інформацію про географічні дослідження у ХХ та на початку ХХІ ст.; порівнює дослідження Землі у сучасну добу з тими, що мали місце в більш ранні епохи; складає за допомогою членів родини короткі повідомлення про власні подорожі, які ілюструє малюнками, фотографіями, міні-презентаціями. Ціннісний компонент: визначає роль сучасних досліджень у підвищенні добробуту людства |
||
7 |
5 |
|
Узагальнення знань із теми. Тести |
|||
РОЗДІЛ ІІ. Земля на плані та карті (13 год.) |
||||||
Тема 1. Орієнтування на місцевості |
||||||
8 |
1 |
|
Способи орієнтування на місцевості. Визначення напрямків на місцевості. Компас. |
Знаннєвий компонент: називає різні способи орієнтування на місцевості; пояснює способи орієнтування на місцевості. Діяльнісний компонент: користується компасом для визначення сторін горизонту та азимуту; визначає азимут та напрямки на різні об’єкти на місцевості поблизу школи; складає схему маршруту руху; порівнює інструментальні та візуальні способи орієнтування на місцевості. Ціннісний компонент: оцінює практичне значення вміння орієнтуватися на місцевості; робить висновки про важливість орієнтування для збереження власного життя та безпеки під час подорожей та екскурсій
|
||
9 |
2 |
|
Поняття про азимут. |
|||
Тема 2. Способи зображення Землі |
||||||
10 |
3 |
|
Особливості та відмінності зображення земної поверхні на глобусі, аерофотознімках, космічних знімках, планах, картах. |
Знаннєвий компонент: називає способи зображення Землі, види масштабів, відмінності між планом і топографічним планом та картою, абсолютною і відносною висотою місцевості, об’єкти місцевості за планом та його умовні знаки; вміє читати план та карту, використовуючи умовні знаки та легенду карти; пояснює відмінності різних видів масштабу, особливості орієнтування плану місцевості. Діяльнісний компонент: визначає масштаб плану і карти, абсолютну і відносну висоту місцевості за допомогою горизонталей та за шкалою висот; вимірює відстані на плані і карті за допомогою масштабу; розв’язує задачі з різними видами масштабу; порівнює зображення місцевості на глобусі, аерофотознімку та космічному знімку, плані, карті. Ціннісний компонент: оцінює практичне значення плану та географічних карт для себе і своєї родини
|
||
11 |
4 |
|
Масштаб та його види. |
|||
12 |
5 |
|
Практична робота №1. Розв’язування задач з використанням різних видів масштабу. |
|||
13 |
6 |
|
План, його основні ознаки. Визначення напрямків на плані. Читання плану. Умовні знаки плану. |
|||
14 |
7 |
|
Абсолютна і відносна висота місцевості, їх визначення за допомогою горизонталей та шкалою висот. |
|||
15 |
8 |
|
Географічні карти, їх елементи. Легенда карти. |
|||
16 |
9 |
|
Масштаб карт. Географічні атласи. Практичне значення карт. |
|||
Тема 3. Географічні координати |
||||||
17 |
10 |
|
Градусна сітка на глобусі й географічній карті. Поняття про географічні координати. |
Знаннєвий компонент: називає лінії градусної сітки: паралелі, меридіани, екватор, нульовий меридіан, ознаки понять «географічна широта», «географічна довгота», координати свого населеного пункту; пояснює відмінності між географічною широтою і географічною довготою. Діяльнісний компонент: користується градусною сіткою для визначення географічних координат; визначає географічні координати об`єктів, населених пунктів; порівнює географічну широту і географічну довготу за градусними вимірами. Ціннісний компонент: оцінює практичне значення знань про географічні координати
|
||
18 |
11 |
|
Правила відліку географічної широти і географічної довготи. Географічні координати свого населеного пункту. |
|||
19 |
12 |
|
Практична робота №2. Визначення географічних координат за географічною картою. |
|||
20 |
13 |
|
Контрольна робота №1 |
|||
РОЗДІЛ ІІІ. Оболонки Землі |
||||||
Тема 1. Літосфера (10 год.) |
||||||
21 |
1 |
|
Внутрішня будова Землі. Будова літосфери, її властивості. |
Учень/учениця Знаннєвий компонент: називає внутрішні шари Землі, склад материкової та океанічної земної кори, суттєві ознаки понять «літосфера», «земна кора», «мінерали», «гірські породи», «корисні копалини», «рельєф», «рівнини», «гори», форми рельєфу своєї місцевості; наводить приклади і показує на карті літосферні плити, сейсмічні пояси, найбільші вулкани, різні, у тому числі й унікальні форми рельєфу; знає правила поведінки під час землетрусу; наводить приклади магматичних, осадових і метаморфічних гірських порід. Діяльнісний компонент: визначає абсолютну і відносну висоту рівнин і гір за шкалою висот; позначає на контурній карті: вулкани:Ключевська Сопка, Етна, Кракатау; гори: Карпати, Кримські, Альпи, Уральські, Кордильєри, Кавказ, Гімалаї з вершиною Джомолунгма, Анди; рівнини:Східноєвропейська, Західносибірська, Амазонська низовина, Лаврентійська височина, Середньосибірське, Бразильське плоскогір’я; розрізняє магматичні, осадові й метаморфічні гірські породи; порівнює рівнини і гори за висотою, походженням, розміщенням на суходолі або в океанах. Ціннісний компонент: оцінює діяльність людини та її вплив на рельєф; висловлює судження щодо необхідності охорони унікальних форм рельєфу; пояснює вплив внутрішніх і зовнішніх процесів на формування рельєфу земної поверхні; аналізує причини і наслідки зовнішніх і внутрішніх процесів |
||
22 |
2 |
|
Літосферні плити, наслідки їх переміщення. |
|||
23 |
|
|
Внутрішні процеси, що зумовлюють зміни в земній корі та на поверхні земної кулі. Рухи земної кори. Землетруси. |
|||
24 |
3 |
|
Вулканізм і вулкани, гейзери. Сейсмічні пояси Землі. Практична робота 3 (початок). Позначення на контурній карті вулканів суходолу. |
|||
25 |
4 |
|
Зовнішні процеси, що зумовлюють зміну земної поверхні. Вивітрювання, робота вітру, текучих і підземних вод, льодовиків. |
|||
26
|
5 |
|
Мінерали, гірські породи. Корисні копалини та їх значення у житі та діяльності людини. |
|||
27 |
6 |
|
Основні форми рельєфу суходолу – гори і рівнини. Різноманітність та утворення рівнин на суходолі. Найбільші за площею рівнини світу. Практична робота 3 (продовження). |
|||
28 |
7 |
|
Різноманітність та утворення гір на суходолі. Найвищі та найдовші гори світу. Практична робота 3 (закінчення). |
|||
29 |
8 |
|
Рельєф дна океану. Серединно-океанічні хребти – найвищі і найдовші гори Світового океану. |
|||
30 |
9 |
|
Унікальні форми рельєфу земної кулі, їх охорона. |
|||
31 |
10 |
|
Узагальнення знань із теми. Тести |
|||
Тема 2. Атмосфера (15 год.) |
||||||
32 |
1 |
|
Будова атмосфери, властивості повітря в тропосфері. |
Знаннєвий компонент: називає суттєві ознаки понять «погода», «клімат», «синоптична карта», елементи погоди, теплові пояси Землі, світові центри спостереження за погодою; наводить приклади хмар, різних за формою, прогнозів погоди, основних типів клімату; пояснює причини і наслідки зміни погоди і клімату. Діяльнісний компонент: спостерігає і фіксує зміни елементів погоди: температури повітря, атмосферного тиску, вітру, вологості повітря, хмар, хмарності, опадів; визначає показники температури повітря й атмосферного тиску та їх зміни з висотою, швидкість вітру, типи погоди, що переважають у своїй місцевості; будує графіки ходу температури, діаграми розподілу опадів за певний період, розу вітрів; добирає відповідні джерела географічної інформації для ознайомлення з атмосферними процесами; користується термометром, барометром, гігрометром; порівнює погоду різних типів у своїй місцевості в різні пори року та її вплив на здоров’я людей; аналізує зміни температури повітря, атмосферного тиску протягом доби, сезону, року та їх розподіл на Землі за картою; розв’язує задачі на зміну температури повітря, атмосферного тиску з висотою. Ціннісний компонент: оцінює вплив стану повітря на здоров”я людини; робить висновки про значення прогнозу погоди для життя і діяльності людини
|
||
33 |
2 |
|
Добовий хід температури повітря, причини його коливання. Кліматична карта. |
|||
34 |
3 |
|
Практична робота №4 (початок). Розв’язування задач на зміну температури повітря й атмосферного тиску з висотою. |
|||
35 |
4 |
|
Річний хід температури повітря, причини його коливання. Практична робота №5 (початок). Складання графіка зміни температури повітря, опадів, рози вітрів, їх аналіз. |
|||
36 |
5 |
|
Теплові пояси Землі. Практичне значення вимірювання температури повітря. |
|||
37 |
6 |
|
Атмосферний тиск: причини і наслідки його зміни у тропосфері. Вимірювання атмосферного тиску. |
|||
38 |
7 |
|
Практична робота №4 (закінчення). Розв’язування задач на зміну температури повітря й атмосферного тиску з висотою. |
|||
39 |
8 |
|
Вітер: причини виникнення, напрямки, сила, швидкість, їх визначення сучасними приладами й візуально. Утворення бризу. Практична робота №5 (продовження). Складання графіка зміни температури повітря, опадів, рози вітрів, їх аналіз. |
|||
40 |
9 |
|
Вода в атмосфері: випаровування, вологість повітря та її зміни. |
|||
41 |
10 |
|
Хмари і туман, відмінності в їх утворенні. Форми хмар, хмарність. |
|||
42 |
11 |
|
Опади, що випадають із хмар та з повітря, їхні види, вимірювання. Карта розподілу опадів. |
|||
43 |
12 |
|
Практична робота №5 (закінчення). Складання графіка зміни температури повітря, опадів, рози вітрів, їх аналіз. |
|||
44 |
13 |
|
Погода, її елементи, мінливість. Характерна погода за сезонами у своїй місцевості. Служба погоди, практичне значення прогнозів погоди. |
|||
45 |
14 |
|
Клімат та основні кліматотвірні чинники. Карта кліматичних поясів. Зміни клімату. Вплив людини на атмосферу. |
|||
46 |
15 |
|
Узагальнення знань із теми. Урок - змагання |
|||
Тема 3. Гідросфера (13 год.) |
||||||
47 |
1 |
|
Загальна кількість води на Землі, її розподіл між частинами гідросфери. Світовий океан та його частини: океани, моря, затоки, протоки. Шкала глибин, визначення глибин океанів і морів. |
Знаннєвий компонент: називає суттєві ознаки понять «океан», «море», «затока», «протока», «острів», «океанічна течія», «річка», «озеро», «болото», «льодовик», «багаторічна мерзлота», «підземні води»; наводить приклади морів, заток, проток, островів, річок, озер, штучних водойм; пояснює причини і наслідки рухів води в Світовому океані, особливості живлення і режиму вод суходолу; знає і розуміє негативні наслідки паводків, повеней і цунамі. Діяльнісний компонент: визначає особливості розподілу води між Світовим океаном і водами суходолу за відповідною діаграмою, глибини океанів і морів за шкалою глибин, залежність напрямку і характеру течії річок від рельєфу, видів живлення та режиму вод суходолу від клімату; розрізняє способи зображення вод суходолу на плані та карті, озера за походженням їхніх улоговин і стоком, типи боліт, покривні та гірські льодовики, штучні водойми, типи підземних вод; позначає на контурній карті назви: морів:Чорне, Середземне, Червоне, Балтійське, Баренцове; проток: Гібралтарська, Магелланова, Дрейка, Берінгова; заток:Біскайська, Бенгальська, Мексиканська, Гвінейська; островів:Велика Британія, Гренландія, Мадагаскар, Нова Гвінея; півостровів:Скандинавський, Кримський, Аравійський, Індостан, Сомалі, Лабрадор; западини:Маріанська; річок: Дніпро, Дунай, Янцзи, Ніл, Амазонка, Міссісіпі; озер:Каспійське, Великі озера, Байкал, Вікторія. Ціннісний компонент: оцінює роль води для життєдіяльності людини та використання мінеральних і термальних вод у господарській діяльності, вплив людини на різні частини гідросфери; робить висновки про вплив якості питної води на здоров’я людини |
||
48 |
2 |
|
Острови в океані. Властивості вод Світового океану. Практична робота№6 (початок). Позначення на контурній карті назв океанів, морів, проток, заток, островів, річок, озер. |
|||
49 |
3 |
|
Рухи води в Світовому океані. |
|||
50 |
4 |
|
Життя в океанах і морях. Багатства вод Світового океану. Океан та людина. |
|||
51 |
5 |
|
Води суходолу – поверхневі і підземні. Річка: річкова система, басейн річки, річкова долина. Найдовші, найбільші за площею басейни й найповноводніші річки світу. Практична робота№6 (продовження). Позначення на контурній карті назв океанів, морів, проток, заток, островів, річок, озер. |
|||
52
|
6 |
|
Пороги і водоспади. Живлення, водний режим і робота річок. Практична робота№6 (продовження). Позначення на контурній карті назв океанів, морів, проток, заток, островів, річок, озер. |
|||
53 |
7 |
|
Озера, їх різноманітність за площею, походженням озерних улоговин, солоністю. Найбільші і найглибші озера земної кулі. Практична робота№6 (закінчення). Позначення на контурній карті назв океанів, морів, проток, заток, островів, річок, озер. |
|||
54 |
8 |
|
Болота, особливості їх утворення та поширення. |
|||
55
|
9 |
|
Штучні водойми і водотоки: ставки, водосховища, канали. |
|||
56 |
10 |
|
Льодовики – багаторічні природні скупчення льоду. Особливості утворення і поширення льодовиків. Багаторічна мерзлота – підземне зледеніння. Утворення і поширення багаторічної мерзлоти. |
|||
57 |
11 |
|
Підземні води, умови їх утворення і залягання в земній корі. Термальні і мінеральні води. |
|||
58 |
12 |
|
Значення вод суходолу для природи і людини. Охорона вод Світового океану і суходолу. |
|||
59 |
13 |
|
Контрольна робота №2 |
|||
Тема 4. Біосфера та ґрунти |
||||||
60 |
1 |
|
Складові біосфери, особливості їх поширення на земній кулі. |
Знаннєвий компонент: називає компоненти біосфери, суттєві ознаки понять «біосфера», «ґрунти», «рослинність», «тваринний світ», види рослин і тварин, які поширені у своїй місцевості; пояснює особливості поширення ґрунтів і живих організмів на земній кулі за допомогою карт, вплив людини на компоненти біосфери. Діяльнісний компонент: порівнює види рослин і тварин, що поширені на різних широтах земної кулі. Ціннісний компонент: оцінює значення ґрунтів, рослинності і тваринного світу для життєдіяльності людини; пропонує власні заходи зі збереження тваринного та рослинного світу своєї місцевості
|
||
61 |
2 |
|
Властивості ґрунтів. Ґрунтовий покрив, карта ґрунтів. Вплив господарської діяльності людини на ґрунтовий покрив, рослинність і тваринний світ суходолу та океану. |
|||
Тема 5. Природні комплекси |
||||||
62 |
3 |
|
Природні комплекси як наслідок взаємозв’язків компонентів природи. |
Знаннєвий компонент: називає суттєві ознаки понять «природний комплекс», «географічна оболонка», «природна зона», компоненти природного комплексу; наводить приклади природних комплексів та комплексів, змінених людиною, у своїй місцевості; пояснює на конкретних прикладах наслідки взаємодії літосфери, атмосфери, гідросфери, біосфери. Діяльнісний компонент: порівнює особливості основних природних зон Землі; дотримується правил безпеки і поведінки під час екскурсії. Ціннісний компонент: оцінює вплив людини на природні комплекси у своїй місцевості та значення знань про природні комплекси для її життєдіяльності
|
||
63 |
4 |
|
Географічна оболонка – найбільший природний комплекс Землі, її межі, властивості, закономірності розвитку. |
|||
64 |
5 |
|
Природні зони Землі, їх особливості. |
|||
65 |
6 |
|
Практична робота (на вибір) 7 а. Складання опису одного з природних комплексів своєї місцевості (за типовим планом). 7 б. Екскурсія у природний комплекс своєї місцевості |
|||
66 |
7 |
|
Узагальнення знань із теми. Усний залік. |
|||
РОЗДІЛ ІV. Планета людей (4 год.) |
||||||
Тема 1. Кількість і розміщення населення Землі |
|
|||||
67 |
1 |
|
Кількість населення Землі. Розселення населення на Землі, його густота. Найбільш заселені території земної кулі. Людські раси. Дослідження М. Миклухо-Маклая. Найчисельніші народи світу. |
Учень/учениця Знаннєвий компонент: називає кількість населення на Землі та в Україні, людські раси; вміє читати політичну карту.
Діяльнісний компонент: аналізує карти густоти населення та людських рас; показує на карті найбільші за площею та кількістю населення держави світу і держави-сусіди України; характеризує види господарської діяльності та її наслідки у своєму населеному пункті; порівнює людські раси за зовнішніми ознаками, густоту населення в різних регіонах земної кулі.
Ціннісний компонент: усвідомлює толерантне ставлення до представників людських рас і народів світу; оцінює вплив людини на природу, рівень забруднення навколишнього середовища в результаті різних видів господарської діяльності; висловлює судження про заходи щодо усунення негативних наслідків господарської діяльності у своєму населеному пункті; розробляє за допомогою членів родини міні-проект з утилізації побутових відході |
||
Тема 2. Держави світу |
||||||
68 |
2 |
|
Найбільші за площею та чисельністю населення держави світу та держави-сусіди України на політичній карті світу. Практична робота № 8. Позначення на контурній карті кордонів найбільших держав у різних частин світу та їх столиць. |
|||
Тема 3. Вплив людини на природу |
|
|||||
69 |
3 |
|
Зміни складових географічної оболонки людством. Зміни природних комплексів Землі. |
|
||
70 |
4 |
|
Забруднення довкілля та його охорона. Дослідження. Розробка міні-проекту з утилізації побутових відходів |
|||
Види робіт з географії |
|||
6 клас |
|||
|
Контрольні роботи |
Практичні роботи |
Дослідження |
І семестр |
1 |
3 |
1 |
ІІ семестр |
1 |
5 |
1 |
Рік |
2 |
8 |
2 |