Календарне планування з географії 6 клас

№ п/п

Дата

Тема уроку

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності

Наскрізні

змістові

лінії

ВСТУП 

1

Географія як наука про Землю, її природу, населення та його господарську діяльність, про взаємодію природи і людства. Основні друковані та електронні джерела географічної  інформації, їх значення. Методи географічних досліджень.

Знаннєвий компонент:

називає об’єкти вивчення географії, складові географічної науки.

Діяльнісний компонент:

визначає її корисність для себе.

Ціннісний компонент:

обґрунтовує на конкретних прикладах значення  географії для життєдіяльності людини.

ЕБСР. Усвідомлює дбайливе ставлення до природи, дотримується правил безпечної поведінки в природі. Орієнтує на формування в учнів екологічної свідомості для збереження і захисту довкілля.

ЗБ. Сприяє  розвитку  інтересу до географічних наук.

ГВ. Пояснює на конкретних прикладах значення географії для життєдіяльності людини, добираючи інформацію з різних джерел. 

Сприяє позитивному ставленню до навчання, розвиває здатність спільного розуміння проблеми і толерантне й неупереджене ставлення до інших

думок і поглядів.

Уміє  дискутувати  на  тему «Що і навіщо вивчати сучасним географам, коли вже все на Землі відкрито?».

2

Географічні дослідження. Особливості організації власних географічних спостережень.

Дослідження № 1. Спостереження за змінами у природі.

Знаннєвий компонент:

називає основні джерела географічних знань та методи географічних досліджень.

Діяльнісний компонент:

добирає географічну інформацію з різних джерел; виконує спостереження за змінами у природі;

складає  перелік джерел географічної інформації, які є вдома.

Ціннісний компонент:

використовує результати власних спостережень у повсякденній діяльності.

РОЗДІЛ І. РОЗВИТОК ГЕОГРАФІЧНИХ ЗНАНЬ ПРО ЗЕМЛЮ

Тема 1. Уявлення про Землю у давнину

3

Уявлення про Землю у давнину.

Уявлення про форму Землі. Зображення  Землі на картах Ератосфена, Птолемея.

Знаннєвий компонент:

називає особливості зображення Землі на картах у давнину.

Діяльнісний компонент:

добирає  з різних джерел додаткову інформацію про пізнання і дослідження Землі у давнину;

зіставляє карти Ератосфена і Птолемея з сучасною картою;

складає короткі повідомлення про пізнання Землі у давнину (із  залученням  членів  родини).

Ціннісний компонент:

оцінює внесок античних учених у становлення географії як науки.

ГВ. Формує необхідні моральні якості, відстоює свою позицію в дискусії, конструктивно спілкується.

ПФГ. Вчиться спільно досягати мети.

Тема 2. Відкриття нових земель та навколосвітні подорожі

4

Відкриття нових земель. Плавання вікінгів. Подорожі М. Поло. Пошуки морського шляху в Індію. Відкриття Америки Х. Колумбом.

Знаннєвий компонент:

називає відомих мореплавців та мандрівників  (Марко Поло, Христофора  Колумба, Фернана Магеллана), які здійснили видатні географічні відкриття в різні епохи.

Діяльнісний компонент:

добирає з різних джерел додаткову інформацію про пізнання і дослідження Землі;

простежує за картою маршрути мандрівників і дослідників.

Ціннісний компонент:

робить висновки про значення навколосвітніх подорожей для розширення знань про Землю.

ГВ. Формує необхідні моральні якості, відстоює свою позицію в дискусії, конструктивно спілкується.

ПФГ. Вчиться спільно досягати мети.

5

Навколосвітні подорожі.  Перше навколосвітнє плавання під керівництвом Ф. Магеллана. Відкриття Австралії і Антарктиди.

Тема 3. Сучасні дослідження

6-7

Сучасні дослідження.

Дослідження Землі у ХХ та на початку ХХІ ст.

Знаннєвий компонент:

називає сучасні  географічні дослідження.

Діяльнісний компонент:

добирає з різних джерел додаткову інформацію про пізнання і дослідження Землі на сучасному етапі;

аналізує інформацію про географічні дослідження у ХХ та на початку ХХІ ст.;

порівнює дослідження Землі у сучасну добу з тими, що мали місце в більш ранні епохи;

складає за допомогою членів родини короткі повідомлення про власні подорожі, які ілюструє малюнками, фотографіями, міні-презентаціями.

Ціннісний компонент:

визначає роль сучасних досліджень у підвищенні добробуту людства.

ГВ. Критично оцінює інформацію географічного змісту, визначає роль сучасних досліджень у підвищенні добробуту людства.

8

Узагальнення  з теми   «Розвиток географічних знань про Землю» (тести)

РОЗДІЛ ІІ. ЗЕМЛЯ НА ПЛАНІ ТА КАРТІ

Тема 1. Орієнтування на місцевості

9

Способи орієнтування на місцевості. Визначення напрямків на місцевості.

Знаннєвий компонент:

називає різні способи орієнтування на місцевості;

пояснює способи орієнтування на місцевості.

Діяльнісний компонент:

користується компасом для визначення сторін горизонту та азимуту;

визначає азимут та напрямки на різні об’єкти на місцевості поблизу школи;

складає схему маршруту руху;

порівнює інструментальні та візуальні способи орієнтування на місцевості.

Ціннісний компонент:

оцінює практичне значення вміння орієнтуватися на місцевості;

робить висновки про важливість орієнтування для збереження власного життя та безпеки під час подорожей та екскурсій.

ЗБ. Розуміє важливість уміння читати карту, план місцевості та орієнтуватись для власної безпеки і безпеки інших під  час  подорожей  і  екскурсій.

Виконує тренувальні вправи з використанням рисунків, карт, планів місцевості, що формують навички орієнтуватись на місцевості задля власної безпеки і безпеки інших.

10

Компас. Поняття про азимут.

Тема 2. Способи зображення Землі

11

Способи зображення земної поверхні. Особливості та відмінності зображення земної поверхні на глобусі, аерофотознімках, космічних знімках, планах, картах.

Масштаб та його види.

Знаннєвий компонент:

називає способи зображення Землі, види масштабів, відмінності між планом і топографічним планом  та картою, абсолютною і відносною висотою місцевості, об’єкти місцевості за планом та його умовні  знаки;

вміє читати план та карту, використовуючи умовні знаки та легенду карти;

пояснює відмінності різних видів масштабу, особливості орієнтування плану місцевості.

Діяльнісний компонент:

визначає масштаб плану і карти, абсолютну і відносну висоту місцевості за допомогою горизонталей та за шкалою висот;

вимірює відстані на плані і карті за допомогою масштабу;

розв’язує задачі з різними видами масштабу;

порівнює зображення місцевості на глобусі, аерофотознімку та космічному знімку, плані, карті.

Ціннісний компонент:

оцінює практичне значення плану та географічних карт для себе і своєї родини.

ЗБ. Розуміє важливість уміння читати карту, план місцевості та орієнтуватись для власної безпеки і безпеки інших під  час  подорожей  і  екскурсій.

Виконує тренувальні вправи з використанням рисунків, карт, планів місцевості, що формують навички орієнтуватись на місцевості задля власної безпеки і безпеки інших.

12

Практична робота № 1. Розв’язування задач з використанням різних видів масштабу.

13

Абсолютна і відносна висота місцевості. Абсолютна і відносна висота місцевості, їх визначення за допомогою горизонталей за шкалою висот. 

ЗБ. Розуміє важливість уміння читати карту, план місцевості та орієнтуватись для власної безпеки і безпеки інших під  час  подорожей  і  екскурсій.

Виконує тренувальні вправи з використанням рисунків, карт, планів місцевості, що формують навички орієнтуватись на місцевості задля власної безпеки і безпеки інших.

Визначення за картами абсолютної та відносної висоти місцевості.

14

План місцевості та його основні ознаки. Умовні знаки плану.

Визначення напрямків на плані. Читання плану.

15

Географічні карти. Географічні карти, їх елементи. Легенда карти. Масштаб карт. Географічні атласи. Практичне значення карт.

Тема 3. Географічні координати

16

Градусна сітка на глобусі й географічній карті.

Знаннєвий компонент:

називає лінії градусної сітки: паралелі, меридіани, екватор, нульовий меридіан, ознаки понять «географічна широта», «географічна довгота», координати свого населеного пункту;

пояснює відмінності між географічною широтою і географічною довготою.

Діяльнісний компонент:

користується градусною сіткою для визначення географічних координат;

визначає географічні координати об`єктів, населених пунктів;

порівнює географічну широту і географічну довготу за градус-ними вимірами.

Ціннісний компонент:

оцінює практичне значення знань про географічні  координати.

ЗБ. Розуміє важливість уміння читати карту, план місцевості та орієнтуватись для власної безпеки і безпеки інших під  час  подорожей  і  екскурсій.

Виконує тренувальні вправи з використанням рисунків, карт, планів місцевості, що формують навички орієнтуватись на місцевості задля власної безпеки і безпеки інших.

17

Поняття про географічні координати. Правила відліку географічної широти.

18

Правила відліку географічної довготи.

19

Географічні координати свого населеного пункту.

20

Практична робота № 2. Визначення географічних координат за географічною картою.

Узагальнення  з теми  «Земля на плані і карті»(різнорівневі тести)

РОЗДІЛ ІІІ. ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ

Тема 1. Літосфера

21

Внутрішня будова Землі.

Знаннєвий компонент:

називає внутрішні шари Землі, склад материкової та океанічної земної кори, суттєві ознаки понять «літосфера», «земна кора», «мінерали», «гірські породи», «корисні копалини», «рельєф», «рівнини», «гори», форми рельєфу своєї місцевості;

наводить приклади і показує на карті літосферні плити, сейсмічні пояси, найбільші вулкани, різні, у тому числі й унікальні форми рельєфу;

знає правила поведінки під час землетрусу;

наводить приклади магматичних, осадових і метаморфічних гірських порід.

Діяльнісний компонент:

визначає абсолютну і відносну висоту рівнин і гір за шкалою висот;

позначає на контурній карті:

вулкани: Ключевська Сопка, Етна, Кракатау;

гори: Карпати, Кримські, Альпи, Уральські, Кордильєри, Кавказ, Гімалаї з вершиною Джомолунгма, Анди;

рівнини: Східноєвропейська, Західносибірська, Амазонська низовина, Лаврентійська височина, Середньосибірське, Бразильське плоскогірʼя;

розрізняє магматичні, осадові й метаморфічні гірські породи;

порівнює рівнини і гори за висотою, походженням, розміщенням на суходолі або в океанах.

Ціннісний компонент:

оцінює діяльність людини та її вплив на рельєф;

висловлює судження щодо необхідності охорони унікальних форм рельєфу;

пояснює вплив внутрішніх і зовнішніх процесів на формування рельєфу земної поверхні;

аналізує причини і наслідки зовнішніх і внутрішніх процесів.

ЗБ. Аналізує ознаки наближення землетрусу, цунамі, виверження вулкану для власної безпеки та безпеки інших.

ГВ. Характеризує систему попереджень та алгоритм поведінки під час прояву несприятливих природних явищ.

ПФГ. Розуміє переваги  і  недоліки господарювання людей у районах поширення  вулканізму.

Усвідомлює значення окремих видів корисних копалин для розвитку відповідних  виробництв.

22

Будова літосфери, її властивості. Літосферні плити, наслідки їх переміщення.

23

Внутрішні процеси, що зумовлюють зміни в земній корі та на поверхні земної кулі. Рухи земної кори. Землетруси.

24

Вулканізм і вулкани. Гейзери. Сейсмічні пояси Землі.

 Практична робота № 3 (початок). Позначення на контурній карті рівнин, гір, вулканів суходолу.

25

Зовнішні процеси, що зумовлюють зміну земної поверхні. Вивітрювання.

26

Робота вітру, текучих і підземних вод, льодовиків.

27

Мінерали, гірські породи, корисні копалини і їх значення у житті та діяльності людини.

28

Основні форми рельєфу суходолу. Рівнини.

Практична робота № 3 (продовження). Позначення на контурній карті рівнин, гір, вулканів суходолу. Різноманітність та утворення рівнин на суходолі. Найбільші за площею рівнини світу.

29

Гори суходолу.

Практична робота № 3 (продовження). Позначення на контурній карті рівнин, гір, вулканів суходолу. Різноманітність та утворення гір на суходолі. Найвищі та найдовші гори світу.

30

Рельєф дна океану. Серединно-океанічні хребти – найвищі і найдовші гори  Світового океану.

Практична робота № 3 (закінчення). Позначення на контурній карті рівнин, гір, вулканів суходолу.

ЗБ. Аналізує ознаки наближення землетрусу, цунамі, виверження вулкану для власної безпеки та безпеки інших.

ГВ. Характеризує систему попереджень та алгоритм поведінки під час прояву несприятливих природних явищ.

ПФГ. Розуміє переваги  і  недоліки господарювання людей у районах поширення  вулканізму.

Усвідомлює значення окремих видів корисних копалин для розвитку відповідних  виробництв.

31

Унікальні форми рельєфу земної кулі, їх охорона.

32

Контрольна робота

Тема 2. Атмосфера

33

Будова атмосфери, властивості повітря в тропосфері.

Знаннєвий компонент:

називає суттєві ознаки понять «погода», «клімат», «синоптична карта», елементи погоди, теплові пояси Землі, світові центри спостереження за погодою;

наводить приклади хмар, різних за формою, прогнозів погоди, основних типів клімату; пояснює причини і наслідки зміни погоди і клімату.

Діяльнісний компонент:

спостерігає і фіксує зміни елементів погоди: температури повітря, атмосферного тиску, вітру, вологості повітря, хмар, хмарності, опадів;

визначає показники температури повітря й атмосферного тиску та їх зміни з висотою, швидкість вітру, типи погоди, що переважають у своїй місцевості;

будує графіки ходу температури, діаграми розподілу опадів за певний період, розу вітрів;

добирає відповідні джерела географічної інформації для ознайомлення з атмосферними процесами;

користується термометром, барометром, гігрометром;

порівнює погоду різних типів у своїй місцевості в різні пори року та її вплив на здоров’я людей;

аналізує зміни температури повітря, атмосферного тиску протягом доби, сезону, року та їх розподіл на Землі за картою;

розв’язує задачі на зміну температури повітря, атмосферного тиску з висотою.

Ціннісний компонент:

оцінює вплив стану повітря на здоров’я людини;

робить висновки про значення прогнозу погоди для життя і діяльності людини.

ЕБСР. Розмірковує про відповідальність  людської  діяльності за стан атмосфери.

ЗБ. Усвідомлює вплив стану повітря на здоровʼя людини.

Дотримується правил безпечної поведінки під час грози, граду, ожеледі, урагану та інших несприятливих природних явищ.

ГВ. Наводить приклади подолання спільними зусиллями громади (жителів вулиці, села, міста) наслідків стихійних атмосферних явищ  і  процесів.

34-35

Добовий і річний хід температури повітря, причини його  коливання.

Практична робота № 4. (початок). Розв'язування задач на зміну температури повітря й атмосферного тиску з висотою.

36

Кліматична карта.  Теплові пояси Землі. Практичне значення вимірювання температури повітря.

37

Атмосферний тиск.

Практична робота № 4. (закінчення). Розв'язування задач на зміну температури повітря й атмосферного тиску з висотою. Причини і наслідки зміни атмосферного тиску у тропосфері. Вимірювання атмосферного тиску.

38

Вітер. Причини виникнення, напрямки, сила, швидкість, їх визначення  сучасними приладами й візуально. Утворення бризу.

39

Вода в атмосфері: випаровування, вологість повітря та її зміни.

40

Хмари і туман, відмінності в їх утворенні. Форми хмар, хмарність.

41

Опади. Опади, що випадають  із хмар та з повітря, їхні види, вимірювання. Карта розподілу опадів.

42

Погода. Погода, її елементи, мінливість. Характерна погода за сезонами у своїй місцевості. Служба погоди, практичне значення прогнозів погоди.

43

Практична робота № 5. Складання графіка зміни температури повітря, діаграм хмарності та опадів, рози вітрів, їх аналіз.

44

Клімат та основні кліматотвірні чинники.

ЕБСР. Розмірковує про відповідальність  людської  діяльності за стан атмосфери.

ЗБ. Усвідомлює вплив стану повітря на здоровʼя людини.

Дотримується правил безпечної поведінки під час грози, граду, ожеледі, урагану та інших несприятливих природних явищ.

ГВ. Наводить приклади подолання спільними зусиллями громади (жителів вулиці, села, міста) наслідків стихійних атмосферних явищ  і  процесів.

45

Карта кліматичних поясів. Зміни клімату. Вплив людини на атмосферу та клімат.

Узагальнювальний урок  з теми «Атмосфера» (тести)

Тема 3. Гідросфера

46

Гідросфера – водна оболонка Землі. Загальна кількість води на Землі, її розподіл між частинами гідросфери.

Знаннєвий компонент:

називає суттєві ознаки понять «океан», «море», «затока», «протока», «острів», «океанічна течія», «річка», «озеро», «болото», «льодовик», «багато-річна мерзлота», «підземні води»;

наводить приклади морів, заток, проток, островів, річок, озер, штучних водойм;

пояснює причини і наслідки рухів води в Світовому океані, особливості живлення і режиму вод суходолу;

знає і розуміє негативні наслідки паводків, повеней і цунамі.

Діяльнісний компонент:

визначає особливості розподілу води між Світовим океаном і водами суходолу за відповідною діаграмою, глибини океанів і морів за шкалою глибин, залежність напрямку і характеру течії річок від рельєфу, видів живлення та режиму вод суходолу від клімату;

розрізняє способи зображення вод суходолу на плані та карті, озера за походженням їхніх улоговин і стоком, типи боліт, покривні та гірські льодовики, штучні водойми, типи підземних вод;

позначає на контурній карті назви:

морів: Чорне, Середземне, Червоне, Балтійське, Азовське, Баренцове;

проток: Керченська, Гібралтарська, Магелланова, Дрейка, Берингова;

заток: Біскайська, Бенгальська, Мексиканська, Гвінейська;

островів: Велика Британія, Гренландія, Мадагаскар, Нова Гвінея;

півостровів: Скандинавський, Кримський, Аравійський, Індостан, Сомалі, Лабрадор, Скандинавський;

западини: Маріанська;

річок: Дніпро, Дунай, Янцзи, Волга, Ніл, Амазонка, Міссісіпі;

водоспад: Ніагарський;

озер: Каспійське, Великі озера, Байкал, Вікторія.

Ціннісний компонент:

оцінює роль води для життєдіяльності людини та використання мінеральних і термальних вод у господарській діяльності, вплив людини на різні частини гідросфери;

робить висновки про вплив якості питної води на здоровʼя людини.

47

Світовий океан та його частини: океани, моря, затоки, протоки. Шкала глибин, визначення глибин океанів і морів. Острови в океані.

Практична робота № 6 (початок). Позначення на контурній карті назв океанів, морів, проток, заток, островів, річок, озер.

48

Властивості вод Світового океану.

49

Рухи води в Світовому океані. Життя в океанах і морях. Багатства вод Світового океану. Океан та людина.  

50

Води суходолу. Річки.

Практична робота № 6 (продовження). Позначення на контурній карті назв океанів, морів, проток, заток, островів, річок, озер. Води суходолу – поверхневі і підземні. Річка: річкова система, басейн річки, річкова долина. Найдовші, найбільші за площею басейни й найповноводніші річки світу.

51

Живлення, режим і робота річок. Пороги і водоспади.

Практична робота № 6 (продовження). Позначення на контурній карті назв океанів, морів, проток, заток, островів, річок, озер.

52

Озера.

Практична робота № 6 (закінчення). Позначення на контурній карті назв океанів, морів, проток, заток, островів, річок, озер. Озера, їх різноманітність за площею, походженням озерних улоговин, солоністю. Найбільші і найглибші озера земної кулі.

53

Болота, особливості їх утворення та поширення. Штучні водойми і водотоки: ставки, водосховища, канали. 

54

Льодовики та багаторічна мерзлота. Льодовики – багаторічні природні скупчення льоду. Особливості утворення і поширення льодовиків.  Багаторічна мерзлота – підземне зледеніння. Утворення і поширення багаторічної мерзлоти.  

55

Підземні води. Підземні води, умови їх утворення і залягання в земній корі. Термальні і мінеральні води.

56

Значення вод суходолу для природи і людини. Охорона вод Світового океану і суходолу.

57

Контрольна робота

Тема 4. Біосфера та ґрунти

58

Складові біосфери, особливості їх поширення на земній кулі.

Знаннєвий компонент:

називає компоненти біосфери, суттєві ознаки понять «біосфера», «ґрунти», «рослинність», «тваринний світ», види рослин і тварин, які поширені у своїй місцевості;

пояснює особливості поширення ґрунтів і живих організмів на земній кулі за допомогою карт, вплив людини на компоненти біосфери.

Діяльнісний компонент:

порівнює види рослин і тварин, що поширені на різних широтах земної кулі.

Ціннісний компонент:

оцінює значення ґрунтів, рослинності і тваринного світу для життєдіяльності людини;

пропонує власні заходи зі збереження тваринного та рослинного світу своєї місцевості.

ЕБСР. Розуміє важливість збереження ґрунтів та різноманіття рослин і тварин.

ЗБ. Оцінює загрози вживання отруйних грибів, рослин своєї місцевості, контактів із небезпечними тваринами.

ГВ. Презентує приклади власного досвіду зі збереження тваринного та рослинного світу своєї місцевості.

ПФГ. Наводить приклади фінансових надходжень до  сімейного  бюджету  від використання власної земельної ділянки, рослин і тварин.

59-60

Ґрунтовий покрив земної кулі. Людина і біосфера. Властивості  ґрунтів. Ґрунтовий покрив, карта ґрунтів. Вплив господарської діяльності людини на ґрунтовий покрив, рослинність і тваринний світ суходолу та океану

Тема 5. Природні комплекси

61

Природні комплекси як наслідок взаємозв’язків між компонентами природи.

Знаннєвий компонент:

називає суттєві ознаки понять «природний комплекс», «географічна оболонка», «природна зона», компоненти природного комплексу;

наводить приклади природних комплексів та комплексів, змінених людиною, у своїй місцевості;

пояснює на конкретних прикладах наслідки взаємодії літосфери, атмосфери, гідросфери, біосфери.

Діяльнісний компонент:

порівнює особливості основних природних зон Землі;

дотримується правил безпеки та поведінки під час екскурсії.

Ціннісний компонент:

оцінює вплив людини на природні комплекси у своїй місцевості та значення знань про природні комплекси для її життєдіяльності.

ЕБСР. Розрізняє позитивні й негативні наслідки впливу людської діяльності на природні комплекси своєї місцевості.

Виявляє порушення природної рівноваги та пропонує шляхи їх усунення.

ЗБ. Дотримується правил безпечної поведінки у природі під час екскурсії.

62

Географічна оболонка – найбільший природний комплекс Землі, її межі та властивості.

63

Природні зони Землі, їх особливості.

64

Практична робота № 7. (на вибір):

а. Складання опису одного з природних комплексів своєї місцевості (за типовим планом).

б. Екскурсія у природний комплекс своєї місцевості

Розділ ІV. ПЛАНЕТА ЛЮДЕЙ

Тема 1. Кількість і розміщення населення Землі

65

Кількість населення Землі. Розселення населення на Землі, його густота.  Найбільш заселені території земної кулі. Людські раси. Дослідження Миколи Миклухо-Маклая. Найчисельніші народи світу.

Знаннєвий компонент:

називає кількість населення на Землі та в Україні, людські раси;

вміє читати політичну карту.

Діяльнісний компонент:

аналізує карти густоти населення та людських рас;

показує на карті найбільші за площею та кількістю населення держави світу і держави-сусіди України;

характеризує види господарської діяльності та її наслідки у своєму населеному пункті;

порівнює людські раси за зовнішніми ознаками, густоту населення в різних регіонах земної кулі.

Ціннісний компонент:

усвідомлює толерантне ставлення до представників людських рас і народів світу;

оцінює вплив людини на природу, рівень забруднення навколишнього середовища в результаті різних видів господарської діяльності;

висловлює судження про заходи

щодо усунення негативних наслідків господарської діяльності у своєму населеному пункті;

розробляє за допомогою членів родини міні-проект з утилізації побутових відходів.

ГВ. Усвідомлює  важливість  толерантного ставлення до представників інших рас  і  народів  світу.

ЕБСР. Презентація міні-проектів з утилізації побутових відходів.

Тема 2. Держави світу

66

Найбільші за площею і чисельністю населення держави світу та держави-сусіди України на політичній карті світу.

Знаннєвий компонент:

називає кількість населення на Землі та в Україні, людські раси;

вміє читати політичну карту.

Діяльнісний компонент:

аналізує карти густоти населення та людських рас;

показує на карті найбільші за площею та кількістю населення держави світу і держави-сусіди України;

характеризує види господарської діяльності та її наслідки у своєму населеному пункті;

порівнює людські раси за зовнішніми ознаками, густоту населення в різних регіонах земної кулі.

Ціннісний компонент:

усвідомлює толерантне ставлення до представників людських рас і народів світу;

оцінює вплив людини на природу, рівень забруднення навколишнього середовища в результаті різних видів господарської діяльності;

висловлює судження про заходи

щодо усунення негативних наслідків господарської діяльності у своєму населеному пункті;

розробляє за допомогою членів родини міні-проект з утилізації побутових відходів.

ГВ. Усвідомлює  важливість  толерантного ставлення до представників інших рас  і  народів  світу.

ЕБСР. Презентація міні-проектів з утилізації побутових відходів.

67

Практична робота № 8. Позначення на контурній карті кордонів найбільших держав у різних частинах світу та їх столиць

Тема 3. Вплив людини на природу

68

Зміни компонентів географічної оболонки під впливом людської  діяльності. Зміни природних комплексів Землі. Забруднення довкілля та його охорона.

Знаннєвий компонент:

називає кількість населення на Землі та в Україні, людські раси;

вміє читати політичну карту.

Діяльнісний компонент:

аналізує карти густоти населення та людських рас;

показує на карті найбільші за площею та кількістю населення держави світу і держави-сусіди України;

характеризує види господарської діяльності та її наслідки у своєму населеному пункті;

порівнює людські раси за зовнішніми ознаками, густоту населення в різних регіонах земної кулі.

Ціннісний компонент:

усвідомлює толерантне ставлення до представників людських рас і народів світу;

оцінює вплив людини на природу, рівень забруднення навколишнього середовища в результаті різних видів господарської діяльності;

висловлює судження про заходи

щодо усунення негативних наслідків господарської діяльності у своєму населеному пункті;

розробляє за допомогою членів родини міні-проект з утилізації побутових відходів.

ГВ. Усвідомлює  важливість  толерантного ставлення до представників інших рас  і  народів  світу.

ЕБСР. Презентація міні-проектів з утилізації побутових відходів.

69

Дослідження № 2. Розробка міні-проекту з утилізації побутових відходів.

70

Річна контрольна робота