Календарне планування з географії 8 клас

№ п/п

Дата

Тема уроку

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності

Наскрізні

змістові

лінії

ВСТУП

1

Фізична та суспільна географія України.

Знаннєвий компонент: називає об’єкти вивчення курсу; наводить приклади географічних досліджень території України у минулому і тепер; пояснює особливості сучасних географічних досліджень. Діяльнісний компонент: характеризує методи досліджень фізичної та суспільної географії; розрізняє істотні ознаки  понять «фізична географія» та «суспільна географія»; вміє користуватися джерелами географічної інформації.

Ціннісний компонент: оцінює значення знань із фізичної та суспільної географії для себе і суспільства

ГВ:  розуміє  важливість знань з географії  у  розв’язанні  актуальних  проблем  розвитку  України

2

Географічні дослідження території України.

РОЗДІЛ І. ГЕОГРАФІЧНА КАРТА ТА РОБОТА З НЕЮ

Тема 1.Географічна карта

3

Зображення України в  картографічних творах. Елементи карти. Картографічні проекції та види спотворень на географічних картах

Знаннєвий компонент: називає джерела географічної  інформації,  елементи карти;  пояснює відмінності між різними видами карт, картографічними  проекціями. Діяльнісний компонент: розпізнає види карт за просторовим охопленням, масштабом, змістом і призначення; характеризує методи і засоби отримання географічної інформації з загальногеографічних і тематичних карт; визначає об’єкти, напрямки, відстані, географічні координати за навчальними картами; вміє користуватися навчальними картами й атласами, картографічними інтернет-джерелами; застосовує сучасні навігаційні системи на практиці.

 Ціннісний компонент: оцінює значення джерел географічної інформації для життєдіяльності людини.

ЕБСР: розуміє важливість  використання  сучасних  навігаційних  систем  для власної безпеки та безпеки інших.

ПФГ: уміє  отримувати  та  аналізувати  інформацію  щодо  природних  і  соціальних  явищ  та  процесів  із  широкого  кола  джерел  географічної  інформації.

4

Способи зображення географічних об’єктів та явищ на картах.

Класифікація карт.

5

Навчальні карти й атласи. Національний атлас України, електронні карти. Картографічні  інтернет-джерела. Геоінформаційні та  сучасні навігаційні системи.

Тема 2. Топографічні карти

6

Топографічна  карта та її елементи.

Знаннєвий компонент: називає елементи топографічної карти; пояснює особливості читання топографічної карти. Діяльнісний компонент: читає топографічні карти, плани міст, схеми руху транспорту; характеризує методи і засоби отримання інформації з топографічних карт; визначає об’єкти, напрямки, відстані, географічні, прямокутні координати, висоту точок за топографічною картою; вміє працювати в групі та команді; застосовує отримані знання в орієнтуванні  на місцевості  з допомогою  топографічної карти, плану, схеми.

Ціннісний компонент: оцінює значення топографічних карт  у побуті та господарській діяльності.  

ЕБСР: розуміє важливість  використання  сучасних  навігаційних  систем  для власної безпеки та безпеки інших.

ПФГ: уміє  отримувати  та  аналізувати  інформацію  щодо  природних  і  соціальних  явищ  та  процесів  із  широкого  кола  джерел  географічної  інформації.

7

Читання та практичне використання топографічних карт.

8

Практична робота №1. Визначення напрямків, відстаней, площ, географічних і  прямокутних координат, висот точок за топографічною картою.

9

Дослідження № 1. Прокладання маршрутів за топографічною картою та їх  обґрунтування.

Узагальнення з теми «Географічна карта та робота з нею»

РОЗДІЛ ІІ. ГЕОГРАФІЧНИЙ ПРОСТІР УКРАЇНИ

Тема 1. Україна на політичній карті Європи і світу

10

Політична карта світу, її елементи.  

Знаннєвий компонент: називає істотні ознаки політичної карти, складники державної території; пояснює відмінність між поняттями «країна», «держава», «залежна територія».

Діяльнісний компонент: характеризує географічне положення України; розрізняє фізико-, економіко-, політико-географічне положення держави; показує на карті суходільні і морські кордони: суходіл і територіальні води, крайні точки України, країни-сусіди України; географічні центри України; географічний центр Європи в Україні; визначає за допомогою карти протяжність території України в градусах і кілометрах. Ціннісний компонент: обґрунтовує вплив значення географічного положення України в Європі та світі на економічні та політичні процеси в середині держави; оцінює політико-географічне положення держав та географічне  положення України.

ЗБ: усвідомлює  вплив  зміни  годинних  поясів  на  здоров’я  людини  та  безпеку.

ГВ: розуміє  вплив  географічного  положення  країни  на  її  соціально – економічний  розвиток.

11

Географічне положення України (фізико-географічне, економіко-географічне, політико-географічне). Дослідження №2. Порівняльна оцінка географічного положення України з країнами світу (2 – 3 на вибір)

12

Державна територія України. Державні кордони, розміри території, крайні точки, географічні центри України та Європи.

Практична робота № 2. Позначення на контурній карті кордонів сусідніх держав, крайніх точок, географічних центрів України та Європи  і зазначення їхніх назв; визначення координат  точок, протяжності  території України в градусах і кілометрах.

Тема 2. Формування території України.

Адміністративно-територіальний  устрій України

13

Територіальні зміни кордонів України з ХХ ст. Особливості сучасного адміністративно-територіального устрою, його   проблеми та шляхи вдосконалення на різних територіальних рівнях.

Знаннєвий компонент: називає АТО України; пояснює особливості сучасного адміністративно-територіального устрою України; навидить приклади різних АТО за географічним положенням на карті України.

Діяльнісний компонент: аналізує зміни  територіальних кордонів України з ХХ ст.; прогнозує економічні та соціальні наслідки змін адміністративно-територіального устрою України; показує на карті одиниці адміністративно-територіального устрою України; зміни кордонів України в ХХ ст.

Ціннісний компонент: оцінює значення знань про адміністративно-територіальний устрій держави; робить висновки про місце свого населеного пункту в контексті сучасних територіальних змін.

ГВ: усвідомлює  роль  кордонів  для  безпеки  держави.

Тема 3. Україна на карті годинних поясів

14

Міжнародна система відліку  часу. Годинні пояси.  Місцевий час. Поясний час. Літній час. Особливості регулювання системи відліку часу в країнах  світу. Час в Україні. 

Знаннєвий компонент: називає різні види часу, що існують в міжнародній системі його відліку; наводить приклади регулювання часу в країнах світу; пояснює відмінність між поняттями «місцевий час»,  «поясний час». Діяльнісний компонент: характеризує особливості регулювання системи відліку часу в країнах світу; аналізує карту годинних поясів Землі; показує  на карті лінію зміни дат; визначає місцевий і поясний час, час у країнах світу та в Україні.

Ціннісний компонент: обґрунтовує вплив літнього часу на господарську діяльність та здоров’я людини; оцінює значення знань про систему відліку часу.

ГВ: усвідомлює  роль  кордонів  для  безпеки  держави.

15

Практична робота № 3. Аналіз карти годинних поясів Землі. Розв’язування задач на визначення часу.

16

Дослідження №3. Планування маршруту мандрівки країнами світу з визначенням різниці в часі в них  порівняно  з київським.

Узагальнення з теми   «Географічний простір України».  

РОЗДІЛ ІІІ. ПРИРОДНІ УМОВИ І РЕСУРСИ УКРАЇНИ

Тема 1. Рельєф, тектонічна та геологічна будова, мінеральні ресурси

17

Геологічна історія Землі. Геологічне літочислення. Геологічні ери. Особливості геологічної будови своєї  місцевості.

Знаннєвий компонент: називає форми земної поверхні; наводить приклади корисних копалин щодо їх використання; формулює визначення понять «платформа», «щит», «плита», «область складчастості». Діяльнісний компонент: знаходить  і  показує  на картах  різного  масштабу:  низовини: Поліська Придніпровська, Причорноморська, Закарпатська; височини: Придніпровська, Подільська, Донецька, Приазовська, Хотинська  (г. Берда); гори: Українські Карпати (г. Говерла), Кримські  (г. Роман-Кош); тектонічні структури: Східноєвропейська платформа, Український щит, Волино-Подільська плита, Дніпровсько-Донецька западина, Причорноморська западина, Скіфська платформа, Донецька складчаста область, Карпатська і Кримська складчасті системи; басейни і родовища корисних копалин: Донецький та Львівсько-Волинський кам’яновугільні басейни, Дніпровський буровугільний басейн, Західний, Східний, Південний нафтогазоносні райони, Криворізький залізорудний басейн, Кременчуцький залізорудний район, Придніпровський марганцеворудний басейн, Іршанське родовище титанових руд,  Артемівське, Слов’янське  родовища кам’яної солі, Заваллівське родовище графіту; аналізує поширення різних за віком гірських порід за геологічною картою;

пояснює вплив неотектонічних рухів на формування рельєфу.

Ціннісний компонент: обґрунтовує необхідність раціонального використання природних ресурсів;

оцінює вплив людини на рельєф, наслідки   видобування корисних копалин та необхідність охорони надр;                                                                     встановлює взаємозв`язки  між рельєфом, тектонічними структурами, корисними                         копалинами,  геологічною будовою території

ЕБСР: усвідомлює  цілісність  природи  і  взаємозв’язок  її  об’єктів  і  явищ.

Наводить  приклади  та  робить  висновки  щодо необхідності  утилізації  і  переробки  відходів.

ЗБ: знає  поширення  по  території  країни  негативних  процесів, пов’язаних  з  рельєфом, тектонічню  і  геологічною  будовою (зсуви, землетруси, карсти, обвали).

Дотримується  правил  поводження  під  час  землетрусів.

ГВ: розуміє  необхідність  раціонального  використання  мінеральних  ресурсів.

ПФГ: розуміє  значення  корисних  копалин  для  різних  видів  господарської  діяльності                    людини

18

Тектонічна будова території України. Основні тектонічні структури. Карта «Тектонічна будова». Зв`язок рельєфу з тектонічними структурами.

19

Геологічна будова території України. Неотектонічні рухи. Вплив геологічної будови та тектоніки на діяльність людини.

Практична робота № 4 (початок). Встановлення за картами (тектонічною, геологічною) зв’язків між тектонічними структурами і геологічною  будовою.

20

Форми земної поверхні. Простягання низовин, височин. Карта «Фізична поверхня».

Практична робота № 4 (продовження).  Встановлення за картами (тектонічною і фізичною) зв’язків між тектонічними структурами і рельєфом території.

21

Форми земної поверхні. Простягання гір, річкових долин. Особливості рельєфу своєї  місцевості. Практична робота № 4 (продовження).  Встановлення за картами (тектонічною і фізичною) зв’язків між тектонічними структурами і рельєфом території.

22

Формування рельєфу. Внутрішні та зовнішні  рельєфотвірні чинники і процеси. Типи рельєфу за походженням. Рельєф і діяльність людини. 

23

Корисні копалини України, їх класифікація. Паливні корисні копалини. Корисні копалини України, їх класифікація за використанням,  закономірності поширення. Паливні корисні копалини. Діючі та перспективні басейни й райони видобування вугілля, нафти, природного газу, торфу, горючого сланцю.  

Практична робота № 4 (продовження).  Встановлення за картами (тектонічною і корисних копалин) зв’язків між тектонічними структурами і паливними корисними  копалинами у межах України.

24

Рудні корисні копалини: басейни, райони залягання та видобування.

Практична робота № 4 (продовження). Встановлення за картами (тектонічною і корисних копалин) зв’язків між тектонічними структурами і рудними корисними  копалинами у межах України.

25

Нерудні корисні копалини: басейни, райони залягання та видобування. Мінеральні води та грязі. Особливості мінеральних ресурсів своєї  місцевості. Проблеми раціонального використання мінеральних ресурсів.

Практична робота № 4 (закінчення). Встановлення за картами (тектонічною і корисних копалин) зв’язків між тектонічними структурами і нерудними корисними  копалинами у межах України.

Тема 2. Клімат і кліматичні ресурси

26

Кліматотвірні чинники: сонячна енергія, циркуляція атмосфери, підстильна поверхня, їх взаємодія. Розподіл сонячної енергії в земній поверхні.

Знаннєвий компонент: називає основні кліматотвірні чинники, кліматичні показники, типи клімату;

наводить приклади небезпечних погодних  явищ та їх наслідків;

формулює поняття «погода», «клімат», «атмосферний фронт», «циклон», «антициклон»; пояснює дію кліматотвірних чинників. Діяльнісний компонент: характеризує особливості розподілу сонячної енергії, напрямки руху атмосферних фронтів, циклонів та антициклонів, річний розподіл кліматичних показників у межах України;

визначає за кліматичною картою особливості розподілу температури,  повітря та опадів;  порівнює особливості зволоження в різних частинах України, кліматичні умови своєї місцевості з іншими регіонами та їх вплив на сільське господарство;

аналізує погодні особливості різних регіонів України за допомогою інтернет- ресурсів. Ціннісний компонент:

робить висновки про значення прогнозу погоди для життєдіяльності людей;

оцінює можливість використання кліматичних ресурсів у різних сферах господарської діяльності в Україні та у побуті.

ЕБСР: розуміє  необхідність  охорони  атмосферного  повітря, залежність  його  стану  від  різних  видів  діяльності  людини.

ЗБ: розуміє  наслідки   погодних  умов  на  самопочуття  та  здоров’я  людини. Усвідомлює  вплив  погодно-кліматичних  явищ  на  безпеку  людини.

ПФГ: наводить  приклади  можливості використання кліматичних ресурсів у різних сферах господарської діяльності в Україні та у побуті.

27

Циркуляція атмосфери. Повітряні маси, що впливають на територію України. Атмосферні фронти, циклони та антициклони.

28

Кліматичні показники: температура, опади,  коефіцієнт зволоження та їх розподіл на території  Україні. Річний та сезонний хід кліматичних показників. Кліматична карта.

 Практична робота № 5. Визначення вологості повітря за заданими показниками.

29

Регіональні відмінності клімату. Кліматичні ресурси. Кліматичні особливості своєї місцевості.

Практична робота № 6. Визначення причин відмінностей кліматичних  показників  різних регіонів України за аналізом кліматичної  карти.

30

Несприятливі погодно-кліматичні явища. Прогноз погоди. Сезонні погодні умови та явища. Несприятливі погодно-кліматичні явища. Метеорологічна служба. Прогноз погоди за даними  синоптичної карти, народними прикметами. Вплив погодно-кліматичних умов на здоров’я і господарську діяльність людини. Охорона атмосферного повітря.

Дослідження № 4. Прогнозування погоди за народними прикметами та порівняння з прогнозом в  інтернет-джерелах, ЗМІ.

31

Контрольна робота

Тема 3. Води суходолу і водні ресурси

32

Склад вод суходолу. Поверхневі води. Річки. Будова річкової долини. Вплив рельєфу на річки. Характер течії. Падіння, похил річки. Вплив клімату на формування річкової системи. Живлення і режим річок, густота річкової мережі. Річковий стік, витрати води.

Знаннєвий компонент: називає складові частини  вод суходолу в межах України;

формулює визначення понять «річка», «озеро», «болото», «підземні води», «меандри», «водосховище», «канал», «тераси», «водний режим», «річковий стік», «витрата води», «водні ресурси», «твердий стік», «падіння річки», «похил річки»; пояснює особливості живлення та водного режиму річок, озер.

Діяльнісний компонент: знаходить  та  показує  на картах  різного  масштабу: річкові системи: Дніпра, Сіверського Донця, Південного Бугу, Дністра, Дунаю, Західного Бугу; озера: Ялпуг, Сасик, Шацькі, Синевир;  лимани: Дніпровсько-Бузький, Молочний,  Дністровський;  водосховища: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Каховське, Дніпровське, Дніпродзержинське; Дністровське; Печенізьке; канали: Північнокримський, Дніпро – Донбас, Каховський;

визначає падіння та похил річки;

 характеризує водні об’єкти України, шляхи раціонального використання водних ресурсів; порівнює гідрографічні особливості водних об’єктів; аналізує можливості використання водних ресурсів.

Ціннісний компонент: усвідомлює необхідність охорони водних ресурсів України;

оцінює наявні водні ресурси своєї місцевості.

ЕБСР: усвідомлює необхідність  ощадного  використання  та охорони водних ресурсів України.

ЗБ: розуміє  вплив  стану  якості  водних  ресурсів  на  здоров’я  людини.

Усвідомлює  значення  водних  ресурсів  для  створення  сприятливого  середовища  життя.

ГВ: робить  висновки  щодо  необхідності  заходів  із  охорони  водних  ресурсів  України  і  своєї  місцевості.

ПФГ: усвідомлює  необхідність  раціонального  використання  води  у  побуті, заощадження                         витрат  в  сім’ї.

33

Основні річкові басейни і системи.

Практична робота № 7 (початок).  Позначення на контурній карті назв найбільших річок України.

34

Озера, їх типи. Штучні водойми.

Практична робота № 7 (продовження). Позначення на контурній карті назв найбільших озер, водосховищ, каналів України.

35

Болота й підземні води. Водні ресурси України. Практична робота № 7 (закінчення). Позначення на контурній карті назв найбільших озер, водосховищ, каналів України. Болота, їх типи і поширення, причини заболочення. Підземні води. Основні артезіанські басейни. Водні ресурси України, шляхи їх раціонального використання та охорони. Води суходолу своєї місцевості.

Тема 4. Ґрунти та ґрунтові ресурси

36

Ґрунти України: їх утворення й типи.

 Практична робота № 8. Порівняльний аналіз різних типів ґрунтів України. Умови ґрунтоутворення, структура ґрунту, ґрунтові горизонти, родючість. Основні типи ґрунтів, закономірності їх поширення. Дослідження В. Докучаєва. Карта ґрунтів.

Знаннєвий компонент: називає основні чинники ґрунтоутворення та типи ґрунтів; пояснює умови ґрунтоутворення, особливості поширення ґрунтів.

Діяльнісний компонент:

характеризує ґрунтові  ресурси України;

аналізує карту ґрунтів України.

Ціннісний компонент: робить висновки щодо закономірностей поширення ґрунтів на рівнинній частині України та в горах;

визначає вплив родючості  ґрунтів на сільськогосподарську діяльність;

оцінює заходи з  підвищення родючості та охорони ґрунтів.

ГВ: знає  і  розуміє  необхідність раціонального використання й охорони ґрунтів.

ПФГ: вміє  отримати  прибуток                        з  використання  власної  земельної  ділянки.

Визначає  залежність  напрямку сільськогосподарської  діяльності  від  типу  ґрунту.

37

Ґрунтові ресурси та їх охорона.

Дослідження № 5. Вплив  людини на родючість ґрунтів. Ґрунтові  ресурси України. Ґрунти своєї місцевості. Зміни ґрунтів у результаті господарської діяльності людини. Заходи з раціонального використання й охорони ґрунтових  ресурсів.

Тема 5. Рослинність

38

Рослинність. Різноманітність рослинності. Закономірності поширення рослинного покриву в Україні. Рослинні угруповання.  Червона та Зелена книги України. Рослинні ресурси, їх охорона і відтворення. Рослинність своєї місцевості

Знаннєвий компонент: називає видовий склад рослинності; наводить приклади рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, ендемічних і зникаючих видів рослин.

Діяльнісний компонент:

характеризує основні типи рослинного покриву України; розпізнає рослини, що занесені до Червоної книги України; аналізує карту рослинності України, вплив господарської діяльності людини на рослинний покрив; спостерігає за змінами рослинності своєї місцевості. Ціннісний компонент: робить висновки щодо закономірностей поширення основних типів рослинності  в Україні; оцінює стан рослинних ресурсів,  їх роль у господарській діяльності, можливості використання в різних регіонах України; усвідомлює необхідність збереження та відновлення рослинності

ГВ: знає  і  розуміє  необхідність раціонального використання й охорони ґрунтів.

ПФГ: вміє  отримати  прибуток                        з  використання  власної  земельної  ділянки.

Визначає  залежність  напрямку сільськогосподарської  діяльності  від  типу  ґрунту.

Тема 6. Тваринний світ України

39

Тваринний світ України. Різноманітність тваринного світу.   Закономірності поширення тваринного світу в Україні. Тварини, занесені до Червоної книги України. Вплив людини на тваринний світ. Тваринні ресурси України, заходи з  їх відтворення й охорони. Тваринний світ своєї місцевості.

Знаннєвий компонент: називає видовий склад тваринного світу; наводить приклади акліматизації та реакліматизації тварин.

Діяльнісний компонент: характеризує фауністичний склад лісів, луків, степів, боліт, водойм; розпізнає тварин, які занесені до Червоної книги України; аналізує карту тваринного світу України.

Ціннісний компонент: робить висновки щодо закономірностей поширення основних видів тварин  в Україні; оцінює стан тваринних ресурсів, їх роль у господарській діяльності людини; усвідомлює наслідки впливу людської діяльності на тваринний світ України і своєї місцевості

ЕБСР: усвідомлює необхідність  збереження  рослин  і  тварин  та  їх  угрупувань.

ЗБ: усвідомлює  необхідність  використання  деяких  властивостей  рослин  для  зміцнення  та  профілактики  здоров’я. ГВ:  сприяє  формуванню  відповідального  члена  громади, суспільства, який: розуміє  необхідність раціон використання  рослинних  і  тваринних  ресурсів; усвідомлює наслідки впливу господ діяльності  людини на тваринний світ України та своєї місцевості

40

Тваринний світ України.

Узагальнення з тем «Води суходолу і водні ресурси», «Ґрунти та ґрунтові  ресурси», «Рослинність», «Тваринний світ України».

Тема 7. Ландшафти України

41

Ландшафт як просторово-цілісна система.

Дослідження № 6. Ландшафти своєї місцевості, їх освоєння і використання. Карта «Ландшафти України». Районування природних ландшафтів, їх відображення на картах. Антропогенні ландшафти. Рівнинні ландшафти, їх різноманітність.

Знаннєвий компонент:

називає чинники формування природних ландшафтів, природні країни, природні зони;

пояснює на конкретних прикладах особливості взаємодії компонентів природи у ландшафті.

Діяльнісний компонент:

знаходить  і показує на картах  різних  масштабів природні зони, гірські країни, Чорне море, Азовське море; острови Зміїний, Джарилгач, півострови Кримський, Керченський, косу Арабатська Стрілка, Каркінітську затоку, Керченську протоку; характеризує рівнинні лісові, лісостепові, степові та гірські ландшафти, природні комплекси морів; аналізує карту ландшафтів, співвідношення природних та антропогенних ландшафтів у своїй місцевості.

Ціннісний компонент:

прогнозує наслідки  впливу господарської діяльності людини на природні особливості ландшафтів; висловлює  судження  про  природно-ресурсний  потенціал  природних  комплексів.

ЕБСР: усвідомлює  відповідальність  за  ощадне  використання  природних  ресурсів, екологічний  стан  у  місцевій  громаді, Україні.

ЗБ: усвідомлює  необхідність  дбайливого  ставлення  до  довкілля (навколишнього  середовища) як  до  потенційного джерела  здоров’я, добробуту  та  безпеки  людини.

Дотримується  правил                             безпечної    поведінки  в                          природі.

ГВ: виявляє  готовність  до  розв’язання   проблем, пов’язаних  із                              станом  довкілля.

ПФГ: розуміє  рекреаційне  значення  природних  комплексів

42

Фізико-географічне районування території України.

43

Зони мішаних лісів та широколистих лісів

44

Лісостепова природна зона.

45

Степова природна зона.

Дослідження № 7. Виявлення ландшафтів у світі, що мають схожість із ландшафтами України.

46

Використання та охорона рівнинних ландшафтів. 

Практична робота № 9. Складання порівняльної характеристики природних зон  України (за вибором)

47

Гірські ландшафти Українських Карпат, особливості їх зміни з висотою, використання та охорона.

48

Гірські ландшафти Кримських гір,  особливості їх зміни з висотою, використання та охорона.

48

Природні умови і ресурси Чорного й Азовського морів, проблеми їх раціонального використання.

Тема 8. Природокористування

50

Використання природно-ресурсного потенціалу України.  Основні види забруднень довкілля в Україні. Вплив екологічної ситуації на життєдіяльність населення.

Знаннєвий компонент: називає складники природно-ресурсного потенціалу України, види забруднень довкілля; наводить приклади об’єктів природно-заповідного фонду України; пояснює сутність понять «екологічна ситуація», «моніторинг навколишнього середовища», «заповідник», «національний парк».

 Діяльнісний компонент: знаходить  і  показує на картах  різних  масштабів: біосферні заповідники: Дунайський, Карпатський, Чорноморський, Асканія-Нова,; природні заповідники: Карадазький, Український степовий, Медобори, Канівський, Поліський; національні природні парки: Карпатський, Шацький, Синевир, Подільські Товтри; регіональний ландшафтний парк «Меотида»; характеризує сучасну екологічну ситуацію в Україні;  аналізує природно-ресурсний потенціал у різних регіонах України, аспекти раціонального природокористування, вплив екологічної ситуації на здоров’я населення; визначає об’єкти природно-заповідного фонду своєї місцевості; дотримується правил безпеки та норм поведінки в природі. Ціннісний компонент: оцінює переваги створення національної екологічної мережі, наслідки використання й охорони природних умов та природних ресурсів України; усвідомлює необхідність ініціативи створення розгалуженої системи природозаповідних територій; оцінює вплив екологічної ситуації на здоров’я населення

 ЕБСР: усвідомлює необхідність ініціативи створення розгалуженої системи природозаповідних територій.

Характеризує  сучасну  екологічну  ситуацію  в  Україні  та  своєї  місцевості.

ЗБ: оцінює вплив екологічної ситуації на здоровʼя населення.

Дотримується правил безпеки та норм поведінки в природі.

ПФГ: оцінює  природно-ресурсний  потенціал  своєї  місцевості                            для  організації  туристичної  діяльності

51

Моніторинг навколишнього середовища. Основні заходи щодо раціонального використання природних ресурсів та охорони довкілля. Природокористування в умовах сталого розвитку.

 Дослідження № 8 (на вибір): а) Вплив компонентів природи на здоров’я людини.

б) Зміни природи своєї місцевості під впливом діяльності людини.

52

Природно-заповідний фонд України. Національна екологічна мережа. Природно-заповідні об’єкти своєї місцевості.

Практична робота № 10. Позначення на контурній  карті об’єктів природно-заповідного фонду України.

53

Контрольна робота

РОЗДІЛ IV. НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ТА СВІТУ

Тема 1. Демографічні процеси та статево-віковий склад населення світу

та України

54

Кількість населення в світі та Україні. Чинники, що впливають на кількість населення: природний рух, міграції. Природний рух населення. Зміна кількості населення в світі та Україні.

Знаннєвий компонент: називає кількість населення світу та в Україні; найбільші країни за кількістю населення; розуміє поняття «природний рух населення», «природній приріст населення», «демографічний вибух», «демографічна криза», «демографічна політика», «еміграція», «імміграція»; пояснює демографічну ситуацію, що склалася в різних регіонах України.

Діяльнісний компонент: визначає показники  народжуваності, смертності, природного й механічного руху, частки жінок і чоловіків, окремих вікових груп у  структурі населення країни (регіону); показує на карті і називає регіони світу, країни, області в Україні з найбільшою і найменшою кількістю населення, природним приростом, країни з найбільш численною українською діаспорою;  знаходить інформацію з різних джерел, що характеризує населення світу й окремих країн, України та її областей; аналізує статево-вікові піраміди України та країн світу (на вибір); характеризує демографічні показники населення країни за сукупністю картографічних і статистичних матеріалів, механічний рух населення в Україні.

Ціннісний компонент: оцінює важливість знань про демографічні процеси для соціально-економічного розвитку України та країн світу; усвідомлює необхідність дотримання здорового способу життя.

ЗБ: усвідомлює  необхідність  здорового  способу  життя  та  його  вплив  на  репродуктивне  здоров’я.

ГВ: оцінює  поняття  рівності  та  розмаїття народів, явища  дискримінації  та  гендерної  нерівності  у  суспільстві.

55

Статево-віковий склад населення світу й України. Тривалість життя населення. Регіональні відмінності демографічних процесів. Демографічна політика.

56

Практична робота № 11. Аналіз статево-вікових пірамід України та окремих країн світу.

57

Механічний рух населення: причини і види міграцій, основні напрямки міграційних потоків у світі та Україні. Українська діаспора. Міграційна політика.

Тема 2. Розселення

58

Густота населення. Територіальні відмінності густоти населення в світі й Україні.

Знаннєвий компонент: називає середній показник  густоти населення в Україні та визначає  найбільш (найменш) густозаселені  країни  світу; розуміє поняття «урбанізація», «субурбанізація», «агломерація», «мегалополіс», «мегаполіс».

 Діяльнісний компонент: визначає показники урбанізованості території; показує на карті і називає регіони світу, країни, області в Україні з найбільшою і найменшою густотою населення та  рівнем урбанізації,  найбільші агломерації, світові міста, найбільші міста в Україні; знаходить у різних джерелах інформацію, що характеризує особливості розселення населення в світі й окремих країнах, Україні та окремих її областях; розрізняє міські і сільські населені пункти, типи міст за людністю і функціями, місто, мегаполіс й мегалополіс, агломерація, темп і рівень урбанізації;  порівнює рівень і темпи урбанізації в Україні і світі.

Ціннісний компонент: оцінює важливість знань про особливості розселення населення; усвідомлює взаємозв’язок між густотою населення та геоекологічною ситуацією; оцінює і пояснює вплив природних, демографічних і соціально-економічних чинників на територіальні відмінності густоти населення.

ЕБСТ: усвідомлює взаємозв’язок між густотою населення та геоекологічною ситуацією.

ГВ: оцінює і пояснює вплив природних, демографічних та соціально-економічних чинників на територіальні відмінності густоти населення.

59

Міські та сільські населені пункти. Критерії їх розмежування в Україні та країнах світу. Класифікація міст за кількістю населення та функціями. Міське і сільське населення.

60

Урбанізація, причини, що її зумовлюють. Міські агломерації. Мегаполіси, мегалополіс. Світові міста. Відмінності в рівнях і темпах урбанізації в Україні і світі. Субурбанізація. Хибна урбанізація.

Тема 3. Етнічний склад населення

61

Етноси. Найпоширеніші мовні сім'ї. Однонаціональні та багатонаціональні країни.

Знаннєвий компонент: називає найпоширеніші мовні сім'ї; розуміє поняття  «раса», «нація», «етнос», «народ», «мовна сім’я».

Діяльнісний компонент:

характеризує національний склад населення України за сукупністю картографічних і статистичних матеріалів; порівнює етнічний склад населення регіонів України;  показує на карті і називає однонаціональні й багатонаціональні країни, райони розселення національних меншин в Україні; знаходить у різних джерелах інформацію, що характеризує етнічний склад населення України й окремих країн.

 Ціннісний компонент: усвідомлює  важливість толерантного ставлення до представників інших рас, національностей.

ГВ: усвідомлює  причетність  до  національної  культури  України, усвідомлює  проблеми, які  виникають, коли  суспільства                         з  різними  цінностями  та  переконаннями  намагаються  жити  разом  у  мирі.

Розуміє  необхідність толерантного  ставлення  до  інших  релігій  та  етнічних  груп.

 ПФГ: усвідомлює важливість знань іноземної мови, культури інших народів для спілкування, розширення зав’язків, створення спільних проектів.

62

Національний склад населення України: особливості та регіональні відмінності. Національні меншини та етнічні групи, основні райони їх розселення

Тема 4. Релігійний склад населення

63

Релігія як явище культури. Світові релігії. Найпоширеніші релігійні конфесії в Україні

Знаннєвий компонент: називає світові релігії; розуміє поняття  «світова релігія». Діяльнісний компонент: показує на картіі називає  регіони домінування світових релігій; знаходить у різних джерелах інформацію, що характеризує релігійний склад населення світу, окремих країн, України та її областей; характеризує найпоширеніші релігійні конфесії в Україні. Ціннісний компонент: оцінює важливість толерантного ставлення до представників інших релігійних громад.

Тема 5. Зайнятість населення в світі та Україні

64

Зайнятість населення в світі та Україні. Трудові ресурси. Кількість і якість трудових ресурсів. Економічно активне населення. Зайнятість населення. Проблеми зайнятості населення.

Знаннєвий компонент: називає кількість трудових ресурсів в Україні; розуміє поняття «трудові ресурси», «економічно активне населення», «зайнятість населення»; пояснює причини безробіття.

 Діяльнісний компонент: визначає показники  безробіття; показує на карті і називає області в Україні з найбільшою і найменшою кількістю трудових ресурсів; знаходить у різних джерелах інформацію про проблеми зайнятості населення світу, окремих країн, України та її областей; характеризує кількість і якість трудових ресурсів окремих країн та України; порівнює  структуру  зайнятості  населення в окремих країнах і Україні.

Ціннісний компонент: усвідомлює важливість знань про трудові ресурси і зайнятість населення  для  соціально-економічного розвитку  країни .

ПФГ: усвідомлює важливість знань про трудові ресурси і зайнятість населення  для  соціально-економічного  розвитку  країни.

РОЗДІЛ V. ПРИРОДА ТА НАСЕЛЕННЯ СВОГО

АДМІНІСТРАТИВНОГО РЕГІОНУ 

Тема 1. Географічне положення, адміністративно-територіальний устрій,

історія формування і розвитку Хмельницької області

65

Географічне положення, адміністративно-територіальний устрій, історія формування і розвитку Хмельницької області.

Знаннєвий компонент:

пояснює взаємозв’язки між природними компонентами, вплив природних умов і природних ресурсів на розселення населення в області і  своїй місцевості.

Діяльнісний компонент:

характеризує рельєф і геологічну будову, клімат, поверхневі й підземні води, ґрунтово-рослинний покрив, тваринний світ, ландшафти, населення, адміністративної області своєї місцевості;

аналізує використання природних ресурсів, екологічні наслідки природокористування.

Ціннісний компонент:

висловлює судження  щодо заходів з метою раціонального використання та охорони природних ресурсів і покращення умов життя населення;

обговорює потреби та можливості створення нових підприємств у регіоні.

ЕБСР: висловлює судження  щодо  важливості заходів з метою раціонального використання та охорони природних ресурсів і покращення умов життя населення.

ПФГ: обговорює потреби та можливості створення нових підприємств у регіоні.

Тема 2. Природа регіону

66-67

Природа Хмельницької області. Особливості природних умов і ресурсів. Природокористування. Об’єкти природно-заповідного фонду.

Знаннєвий компонент:

пояснює взаємозв’язки між природними компонентами, вплив природних умов і природних ресурсів на розселення населення в області і  своїй місцевості.

Діяльнісний компонент:

характеризує рельєф і геологічну будову, клімат, поверхневі й підземні води, ґрунтово-рослинний покрив, тваринний світ, ландшафти, населення, адміністративної області своєї місцевості;

аналізує використання природних ресурсів, екологічні наслідки природокористування.

Ціннісний компонент:

висловлює судження  щодо заходів з метою раціонального використання та охорони природних ресурсів і покращення умов життя населення;

обговорює потреби та можливості створення нових підприємств у регіоні.

ЕБСР: висловлює судження  щодо  важливості заходів з метою раціонального використання та охорони природних ресурсів і покращення умов життя населення.

ПФГ: обговорює потреби та можливості створення нових підприємств у регіоні.

68

Дослідження (екскурсія). Ознайомлення з об'єктами природи своєї місцевості.

Тема 3. Населення регіону

69

Населення Хмельницької області. Кількість та структура населення. Етнічний склад. Особливості зайнятості населення.

Знаннєвий компонент:

пояснює взаємозв’язки між природними компонентами, вплив природних умов і природних ресурсів на розселення населення в області і  своїй місцевості.

Діяльнісний компонент:

характеризує рельєф і геологічну будову, клімат, поверхневі й підземні води, ґрунтово-рослинний покрив, тваринний світ, ландшафти, населення, адміністративної області своєї місцевості;

аналізує використання природних ресурсів, екологічні наслідки природокористування.

Ціннісний компонент:

висловлює судження  щодо заходів з метою раціонального використання та охорони природних ресурсів і покращення умов життя населення;

обговорює потреби та можливості створення нових підприємств у регіоні.

ЕБСР: висловлює судження  щодо  важливості заходів з метою раціонального використання та охорони природних ресурсів і покращення умов життя населення.

ПФГ: обговорює потреби та можливості створення нових підприємств у регіоні.

70

Річна контрольна робота