Календарне планування з хімії для учнів 8 класу загальноосвітніх закладів за новою програмою.
8 клас 68 год, 2 год на тиждень
8 клас 68 год, 2 год на тиждень |
|||||||||||||
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності |
№ |
Дата |
Зміст навчального матеріалу |
Практична частина |
|||||||||
Повторення найважливіших питань курсу хімії 7 класу (3год) |
|
||||||||||||
Учень/учениця Знаннєвий компонент називає хімічні елементи (не менше 20-ти) за сучасною науковою українською номенклатурою, записує їхні символи; наводить приклади формул і назв простих (метали і неметали) і складних (оксидів, основ, кислот) речовин; рівнянь реакцій: добування кисню з гідроген пероксиду і води; кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом, води з кальцій оксидом, натрій оксидом, фосфор(V) оксидом, карбон(ІV) оксидом; реакцій розкладу і сполучення. |
1 |
|
Найважливіші хімічні поняття. Прості й складні речовини (кисень, вода). Реакції розкладу, сполучення. |
|
|||||||||
2 |
|
Відносна молекулярна маса, її обчислення за хімічною формулою. |
|
||||||||||
3 |
|
Масова частка елемента в складній речовині. |
|
||||||||||
Діяльнісний компонент обчислює відносну молекулярну масу речовини за її формулою, масову частку елемента в складній речовині. Ціннісний компонент критично ставиться до власних знань і умінь із хімії. |
|||||||||||||
Тема 1. Будова атома. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів (17год) |
|||||||||||||
Учень/учениця Знаннєвий компонент формулює періодичний закон; записує: електронні та графічні електронні формули атомів 20 хімічних елементів; пояснює періодичність зміни властивостей хімічних елементів (№ 1–20); залежність характеру елементів та властивостей їхніх сполук від електронної будови атомів; наводить приклади лужних, інертних елементів, галогенів. Діяльнісний компонент розрізняє атомне ядро, електрони, протони, нейтрони; періоди (великі й малі), головні (А) та побічні (Б) підгрупи періодичної системи; металічні та неметалічні елементи; характеризує склад атомних ядер (кількість протонів і нейтронів), розподіл електронів (за енергетичними рівнями та підрівнями) в атомах перших 20 хімічних елементів; хімічний елемент (№ 1–20) за його положенням у періодичній системі, зміни радіусів атомів у періодах і підгрупах, металічних і неметалічних властивостей елементів; структуру періодичної системи (періоди: великі й малі, групи й підгрупи (А і Б); аналізує інформацію, закладену в періодичній системі, та використовує її для характеристики хімічного елемента; використовує інформацію, закладену в періодичній системі, для класифікації елементів (металічний або неметалічний), та визначення їхньої валентності, класифікації простих речовин (метал або неметал). Ціннісний компонент усвідомлює значення прийому класифікації в науці; обґрунтовує фізичну сутність періодичного закону; оцінює значення періодичного закону як одного із фундаментальних законів природи. |
4 |
|
Короткі історичні відомості про спроби класифікації хімічних елементів. |
Навчальні проекти 1. Із історії відкриття періодичної системи хімічних елементів. 2. Форми Періодичної системи хімічних елементів. 3. Хімічні елементи в літературних творах. 4. Цікаві історичні факти з відкриття і походження назв хімічних елементів. |
|||||||||
5 |
|
Поняття про лужні, інертні елементи, галогени. |
Демонстрації
|
||||||||||
6 |
|
Будова атома. Склад атомних ядер (протони і нейтрони). Протонне число. Нуклонне число. |
Демонстрації
3. Форми електронних орбіталей (віртуальні 3D). |
||||||||||
7 |
|
Будова електронних оболонок атомів хімічних елементів №1-20. |
|
||||||||||
8 |
|
Стан електронів у атомі. Електронні орбіталі. Енергетичні рівні та підрівні; їх заповнення електронами в атомах хімічних елементів № 1-20. |
|
||||||||||
9 |
|
Електронні та графічні електронні формули атомів хімічних елементів № 1-20. |
|
||||||||||
10 |
|
Електронні та графічні електронні формули атомів хімічних елементів № 1-20. |
|
||||||||||
11 |
|
Поняття про радіус атома. |
|
||||||||||
12 |
|
Поняття про радіус атома. |
|
||||||||||
13 |
|
Періодичний закон Д. І. Менделєєва (сучасне формулювання). Періодична система хімічних елементів, її структура. |
|
||||||||||
14 |
|
Характеристика хімічних елементів № 1-20 за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома. |
|
||||||||||
15 |
|
Характеристика хімічних елементів № 1-20 за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома. |
|
||||||||||
16 |
|
Значення періодичного закону |
|
||||||||||
17 |
|
Розв’язування задач із теми «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів». |
|
||||||||||
18 |
|
Розв’язування задач із теми «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів». |
|
||||||||||
19 |
|
Узагальнення знань з теми: «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів». |
|
||||||||||
20 |
|
Контрольна робота №1 Тематична |
|
||||||||||
Наскрізні змістові лінії Підприємливість і фінансова грамотність Значення періодичного закону |
|||||||||||||
Тема 2. Хімічний зв’язок і будова речовини (13год) |
|||||||||||||
Учень/учениця Знаннєвий компонент називає види хімічного зв’язку, типи кристалічних ґраток; наводить приклади сполук із ковалентним (полярним і неполярним) та йонним хімічними зв’язками, атомними, молекулярними та йонними кристалічними ґратками; пояснює утворення йонного, ковалентного (полярного і неполярного) зв'язків. Діяльнісний компонент складає електронні формули молекул; характеризує особливості ковалентного та йонного зв’язків, кристалічної будови речовин з різними видами хімічного зв'язку; визначає вид хімічного зв’язку в типових випадках, полярність ковалентного зв'язку; прогнозує фізичні властивості та практичне використання речовин залежно від виду хімічного зв'язку і типу кристалічних ґраток; використовує поняття електронегативності для характеристики хімічних зв'язків. Ціннісний компонент обґрунтовує природу хімічних зв'язків; фізичні властивості речовин залежно від типів кристалічних ґраток; робить висновки про тип кристалічних ґраток речовин на основі виду хімічного зв’язку в них. |
21 |
|
Природа хімічного зв’язку. Електронегативність атомів хімічних елементів. |
|
|||||||||
22 |
|
Ковалентний зв'язок, його утворення. |
|
||||||||||
23 |
|
Полярний і неполярний ковалентний зв’язок. |
|
||||||||||
24 |
|
Електронні формули молекул. |
|
||||||||||
25 |
|
Електронні формули молекул. |
|
||||||||||
26 |
|
Йони. Йонний зв’язок, його утворення. |
|
||||||||||
27 |
|
Йони. Йонний зв’язок, його утворення. |
|
||||||||||
28 |
|
Кристалічні ґратки. Атомні, молекулярні та йонні кристали. |
Демонстрації
|
||||||||||
29 |
|
Залежність фізичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток. |
Лабораторні досліди 1. Ознайомлення з фізичними властивостями речовин атомної, молекулярної та йонної будови. |
||||||||||
30 |
|
|
Практичні роботи 1. Дослідження фізичних властивостей речовин з різними типами кристалічних ґраток (наприклад: цукру, кухонної солі, графіту). |
||||||||||
31 |
|
Узагальнення вивченого по темі «Хімічний зв’язок і будова речовини» |
Навчальні проекти 5. Використання кристалів у техніці. 6. Кристали: краса і користь. |
||||||||||
32 |
|
Розв’язування задач |
|
||||||||||
33 |
|
Контрольна робота №2 Тематична |
|
||||||||||
Наскрізні змістові лініїПідприємливість і фінансова грамотність. Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток Атомні, молекулярні та йонні кристали. |
|||||||||||||
Тема 3. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами( 11год) |
|||||||||||||
Учень/учениця Знаннєвий компонент називає одиницю вимірювання кількості речовини, молярний об’єм газів за нормальних умов, сталу Авогадро; пояснює сутність фізичної величини кількість речовини. Діяльнісний компонент установлює взаємозв'язок між фізичними величинами (масою, молярною масою, об’ємом, молярним об’ємом, кількістю речовини); обчислює число частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі; молярну масу, масу і кількість речовини; об’єм даної маси або кількості речовини газу за нормальних умов; відносну густину газу за іншим газом, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання; Ціннісний компонент робить висновки щодо значущості математичних знань для розв’язування хімічних задач. |
34 |
|
Кількість речовини. Моль – одиниця кількості речовини. Стала Авогадро. |
Демонстрації Зразки речовин кількістю речовини 1 моль (або однакової кількості речовини). |
|||||||||
35 |
|
|
Розв’язування задач |
||||||||||
36 |
|
Молярна маса. |
|
||||||||||
37 |
|
|
Розрахункові задачі Обчислення молярної маси речовини.
|
||||||||||
38 |
|
Закон Авогадро. Молярний об’єм газів. |
|
||||||||||
39 |
|
|
Розрахункові задачі 6. Обчислення числа частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі. 8. Обчислення об’єму певної маси або кількості речовини відомого газу за нормальних умов. |
||||||||||
40 |
|
Відносна густина газів |
|
||||||||||
41 |
|
|
Розрахункові задачі
|
||||||||||
42 |
|
|
Розв’язування задач |
||||||||||
43 |
|
Узагальнення знань по темі «Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами» |
|
||||||||||
44 |
|
Контрольна робота №3 Тематична |
|
||||||||||
Наскрізні змістові лінії Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток. Підприємливість і фінансова грамотність Розв’язування розрахункових задач за даною темою. |
|||||||||||||
Тема 4. Основні класи неорганічних сполук (24год) |
|||||||||||||
Учень/учениця Знаннєвий компонент називає оксиди, основи, кислоти, амфотерні гідроксиди, середні солі за сучасною науковою українською номенклатурою; наводить приклади оснόвних, кислотних і амфотерних оксидів, оксигеновмісних і безоксигенових, одно-, дво-, триосновних кислот, розчинних і нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів, середніх солей. Діяльнісний компонент розрізняє несолетворні й солетворні (кислотні, основні, амфотерні) оксиди, розчинні й нерозчинні основи, кислоти за складом (оксигеновмісні, безоксигенові) та основністю (одно-, дво-, триосновні), середні солі; реакції заміщення, обміну, нейтралізації; описує поширеність представників основних класів неорганічних сполук у природі; складає хімічні формули оксидів, основ, амфотерних гідроксидів (Алюмінію, Цинку), кислот, середніх солей; рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів; кислот, лугів, нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів, середніх солей; порівнює за хімічними властивостями основні, кислотні та амфотерні оксиди, луги і нерозчинні основи; класифікує неорганічні сполуки за класами; характеризує поняття амфотерності, фізичні та хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей, амфотерних гідроксидів; установлює генетичні зв’язки між простими і складними речовинами, основними класами неорганічних сполук; обчислює за рівняннями хімічних реакцій масу, кількість речовини та об’єм газу (н. у.) за відомою масою, кількістю речовини, об’єму одного з реагентів чи продуктів реакції, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання; використовує сучасну українську номенклатуру основних класів неорганічних сполук; таблицю розчинності кислот, основ та солей для складання рівнянь хімічних реакцій; індикатори для виявлення кислот і лугів; планує експеримент, проводить його, описує спостереження, робить висновки; прогнозує перебіг хімічних реакцій солей і кислот з металами, використовуючи ряд активності металів; дотримується запобіжних заходів під час роботи з кислотами і лугами розв’язує експериментальні задачі, обираючи і обґрунтовуючи спосіб розв’язання. Ціннісний компонент обґрунтовує залежність між складом, властивостями та застосуванням неорганічних речовин; оцінює значення найважливіших представників основних класів неорганічних сполук; висловлює судження про значення хімічного експерименту як способу набуття нових знань; вплив речовин на навколишнє середовище і здоров’я людини; вплив діяльності людини на стан довкілля й охорону від забруднень. |
45 |
|
Класифікація неорганічних сполук, їхні склад і номенклатура. |
|
|||||||||
46 |
|
Класифікація неорганічних сполук, їхні склад і номенклатура |
|
||||||||||
47 |
|
Фізичні властивості оксидів. Хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами. |
Демонстрації 7. Зразки оксидів. 8. Взаємодія кислотних і основних оксидів з водою. |
||||||||||
48 |
|
Хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів |
|
||||||||||
49 |
|
Фізичні властивості кислот. Хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами, основними оксидами, основами, солями. Реакція нейтралізації. Ряд активності металів. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами. |
Демонстрації 9. Зразки кислот. 10. Хімічні властивості кислот. Домашній експеримент 1. Дія на сік буряка чи червоноголової капусти лимонного соку, оцту, розчину харчової соди, мильного розчину. |
||||||||||
50 |
|
Хімічні властивості кислот |
|
||||||||||
51 |
|
Фізичні властивості основ. Хімічні властивості лугів: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями. Хімічні властивості нерозчинних основ: взаємодія з кислотами і розкладання внаслідок нагрівання. Заходи безпеки під час роботи з лугами. |
Демонстрації 11. Зразки основ. 12. Хімічні властивості лугів. 13. Добування і хімічні властивості нерозчинних основ. |
||||||||||
52 |
|
Хімічні властивості основ |
Лабораторні досліди
3,Взаємодія хлоридної кислоти з металами. |
||||||||||
53 |
|
Хімічні властивості амфотерних гідроксидів: взаємодія з кислотами, лугами (в розчині, при сплавлянні). |
Демонстрації 14. Доведення амфотерності цинк гідроксиду. 15. Таблиця розчинності кислот, основ, амфотерних гідроксидів і соле |
||||||||||
54 |
|
|
Розв’язування задач |
||||||||||
55 |
|
Контрольна робота №4 Тематична |
|
||||||||||
56 |
|
Фізичні властивості середніх солей. Хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями. |
Демонстрації 16. Зразки солей. 17. Хімічні властивості солей. 18. Взаємодія кальцій оксиду з водою, дослідження добутого розчину індикатором, пропускання вуглекислого газу в розчин, що утворився |
||||||||||
57 |
|
Хімічні властивості середніх солей |
Лабораторні досліди
5,Взаємодія солей з лугами у водному розчині. |
||||||||||
58 |
|
|
Лабораторні досліди 6,Реакція обміну між солями в розчині 7,Розв’язування експериментальної задачі на прикладі реакції обміну. |
||||||||||
59 |
|
|
Розрахункові задачі 10. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій. |
||||||||||
60 |
|
|
Розрахункові задачі 10. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій. |
||||||||||
61 |
|
|
Практичні роботи 2. Дослідження властивостей основних класів неорганічних сполук. |
||||||||||
62 |
|
|
Практичні роботи 3. Розв’язування експериментальних задач. |
||||||||||
63 |
|
Загальні способи одержання оксидів, основ, кислот, солей |
|
||||||||||
64 |
|
Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук. |
|
||||||||||
65 |
|
Поширеність у природі та використання оксидів, кислот, основ і середніх солей. Вплив на довкілля і здоров’я людини. |
Навчальні проекти 7. Неорганічні речовини – представники основних класів у будівництві й побуті. 8. Хімічний склад і використання мінералів. 9. Вплив хімічних сполук на довкілля і здоров’я людини. |
||||||||||
66 |
|
Контрольна робота №5 Тематична |
|
||||||||||
67 |
|
Аналіз контрольної роботи |
|
||||||||||
68 |
|
Підсумковий урок |
|
||||||||||