Календарне планування з історії для 5 класу на 2021 - 2022 н.р.

Про матеріал
Календарно - тематичне планування до пропедевтичного курсу історії у 5 класі.
Перегляд файлу

Календарне планування

Пропедевтичний курс «Вступ до історії» 

5 клас 

Складено згідно навчальної програми «Історія України 5 - 9 класи» затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 21.02.2019 № 236

№ уроку

 

Дата

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Очікувані результати навчання

Знаннєвий

компонент

Діяльнісний

компонент

Наскрізні змістові лінії

 

 

Вступ. ЩО ТАКЕ ІСТОРІЯ

 

 

 

1

 

Що таке минуле, сучасне і майбутнє. Багатоманітність історії. Історія як наука та навчальний предмет. Історія України – складова європейської історії. Підручник з історії.

  • Знаю значення термінів «історія» й «історик»;
  • мотиви інтересу (звернення) людини до минулого;
  • взаємопов’язаність минулого, теперішнього і майбутнього;
  • завдання історії як шкільного предмета.
  • використовувати термін «історія» в різних значеннях (як оповідь, як досвід, як живу пам’ять про життя людей у минулому, як науку);
  • вправно користуватися підручником.

значеннях (як оповідь, як досвід, як живу пам’ять про життя людей у минулому, як науку);

вправно користуватися підручником.

 

 

 

 

Розділ 1. ВІДЛІК ЧАСУ В ІСТОРІЇ

 

2

 

Календарний та історичний час. Підрахунок історичного часу.

  • Знаю назви і хронологічні межі періодів європейської історії за культурними епохами: Первісне суспільство, Античність, Середні віки, Новий час.
  • відмінність між календарним та історичним часом;
  • умовний характер прийнятих для вимірювання часу одиниць;
  • поняття «історична хронологія», «ера», «період (епоха)», «тисячоліття», «століття», «хронологічна таблиця»;
  • необхідність встановлення хронологічної послідовності подій;

 

Умію співвіднести рік – століття – тисячоліття;

  • визначити тривалість історичної події;
  • побудувати шкалу історичного часу і встановити за її допомогою хронологічну послідовність подій;
  • створити і заповнити хронологічну таблицю
  • Громадянська

Відповідальність

 

Екологічна безпека та сталий розвиток

 

3

 

Практичне заняття. Відлік часу в історії, робота зі шкалою часу.

4

 

Культурні епохи європейської історії (Первісне суспільство, Античність, Середні віки, Новий час).

5

 

Історія України на шкалі часу.

6

 

Урок контролю та корекції знань до розділу : «Що таке історія. Відлік час в історії»

 

 

Розділ 2. ДЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ ІСТОРІЯ

 

7

 

Географічний та історичний простір. Робота з історичною картою.

 

  • Описую і показую  на карті: а) кордони та столиці: Київської держави, Королівства Руського (Галицько-Волинської держави), Козацької республіки / Війська
  • Запорозького / Гетьманщини, сучасної України; б) територіальні межі окремих історико-географічних регіонів України; в) територіальне розташування рідного міста/селища/села.

 

  • Знаю територію як місце, де відбувалися (розгорталися в часі) історичні події;
  • поняття «історична карта», «контурна карта»; «історико-географічний регіон», «державний кордон»;
  • відмінність між географічною (фізичною) та історичною картами;

як природні умови можуть впливати на життя людей (на прикладі окремих історико-географічних регіонів України);

  • Громадянська

відповідальність

8

 

Україна на картах (мапах) упродовж історії. Територіальні межі (кордони) Київської держави, Королівства Руського, Козацької республіки.

9

 

Терени творення нової України. Держава Україна та її сусіди.

10

 

Історико-географічні регіони України та їх особливості.

Знаю як історики визначають: а) територіальні межі (кордони) Київської держави, Королівства Руського (Галицько-Волинської держави), Козацької республіки / Війська Запорозького / Гетьманщини; б) історико-географічних регіонів України; в) межі населених пунктів (міст, селищ і сіл);

як читати історичну карту за її легендою.

.

 

складаю розповідь за історичною картою;

визначити географічне розташування й природні умови названих учителем історико-географічних регіонів;

позначити і надписати на контурній карті названі вчителем історико-географічні регіони, територію рідного краю, рідне місто/селище/село.

 

11

 

Практичне заняття. Позначення на контурній карті історико-географічних регіонів, території рідного краю, рідне місто/селище/село.

12

 

Урок контролю та корекції знань до розділу : «Де відбувається історія»

 

 

Розділ 3. ДЖЕРЕЛА ДО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ

 

13

 

Історичні джерела та їх різновиди. Виявлення та збереження історичних джерел. Потреба залучення різних джерел для відображення повноти історії.

 

  • Знаю різновиди історичних джерел (наводжу приклади);
  • історичне джерело як усе те, що було створене в минулому людьми і збереглося;
  • як історики довідуються про минулі часи на основі археологічних розкопок, писемних, речових і усних джерел та як працюють із джерелами;
  • які способи для виявлення, дослідження і збереження історичних джерел використовують сучасні історики;
  • відмінність між минулою дійсністю та джерельними відомостями про неї: як обставини життя, погляди і бажання людей можуть впливати на зміст історичних джерел;
  • як і де зберігають історичні джерела (музей, архів, бібліотека, історико-архітектурний заповідник);
  • поняття: а) «речове джерело», «археологія», «експонат»; б) «писемне джерело», «піктографічне (малюнкове) письмо», «ієрогліфічне письмо»,

 

 

 

  • Розрізняю історичні джерела за видами;
  • поставити запитання до змісту історичних джерел;
  • визначити час і місцевість, де були створені вказані учителем джерела з історії України;

розпізнати відомості про осіб і події та судження про них

 

14

 

Робота з історичними джерелами. Залучення різних джерел для достовірного відображення минулого. Критичне ставлення до джерельних відомостей.

15

 

Місця, де зберігають історичні джерела. Практичне заняття. Інформація про минуле з візуальних джерел (сімейного фотоальбому, зображень пам’яток історії тощо)

16

 

Урок контролю та корекції знань до розділу : «Джерела до вивчення історії»

17

 

Підсумок за І семестр

 

 

 

 

Розділ 4.  ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В ПАМ’ЯТКАХ

18

 

Пам’ятки історії як джерело історико-культурної інформації. Пам’ятник як витвір мистецтва для увічнення пам’яті про подію або особу.

Запам’ятав роки 988 р. – хрещення Русі;

  • 1253 р. – коронація Данила Галицького;
  • 1648 р. – початок визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Утворення Української козацької держави;
  • 1917–1921 рр. – Українська революція. Формування національної державності;
  • 1932–1933 рр. – Голодомор як геноцид українського народу;
  • 1939–1945 рр. – трагедії й звитяги українського народу в роки Другої світової війни;
  • 24 серпня 1991 р. – Акт проголошення незалежності України;
  • Розпізнаю  історичні пам’ятки і пам’ятники;
  • Описую  пам’ятку історії;
  • Показую  на карті місцевість, де розташовані вказані вчителем пам’ятки історії України; визначити епоху, в яку вони виникли;
  • відшукаовую (у бібліотеці, за допомогою електронних ресурсів) і впорядкувати (поставити запитання, скласти план) інформацію про пам’ятки і пам’ятники, що встановлені в Україні, у рідному краї;
  • розповісти про події, життєвий шлях осіб, яким зведено пам’ятники;
  • наводити приклади порушення прав людини у минулому;

розпізнати символічний зміст пам’ятників.

  •  

19

 

Робота з візуальними і писемними джерелами, які зберігають пам’ять про історію України: а) княжа Русь-Україна: Володимир Великий і Данило Галицький; б) козацька Україна:

20

 

Робота з візуальними і писемними джерелами, які зберігають пам’ять про Українська революцію, Голодомор.

 

 

21

 

Робота з візуальними і писемними джерелами, які зберігають пам’ять про історію України часів Другої Світової війни

22

 

Робота з візуальними і писемними джерелами, які зберігають пам’ять про історію проголошення незалежності України, ухвалення Конституції України, Революцію Гідності.

23

 

Практичне заняття. Розповідь про  пам’ятку історії або пам’ятник, установлений у рідному краї (на вибір)

24

 

Урок контролю та корекції знань до розділу: «Історія України в пам’ятках»

 

 

Розділ 5. ДОСЛІДНИКИ ІСТОРІЇ

25

 

Головні цілі пізнання минулого. Фах історика. Що таке історичний факт, історична особа, історичне дослідження.

 

  • Знаю імена руських і козацьких літописців, назви їхніх праць;
  • імена українських істориків та назви головних їхніх досліджень.
  • значення для людини пам’яті про власне минуле, минуле родини, народу;
  • взаємопов’язаність історичних подій;
  • правила, якими керуються історики в дослідницькій роботі;
  • поняття «історичний факт», «історична особа», «історичний образ», «історичне дослідження».

пояснити своє ставлення до історичних фактів і осіб, подій власного життя.

  • .
  • Відрізняю науково-популярний історичний текст від художнього;
  • підготувати повідомлення про історичний факт, спираючись на відомості з кількох джерел;
  • зіставляю  вибрані події з історії родини, рідного краю та України;
  •  

 

26

 

Історичні праці про Україну та їхні автори: а) руські літописи. «Повість минулих літ» літописця Нестора; б) козацькі літописи. Літопис Самійла Величка;

27

 

Історичні праці про Україну та їхні автори: в) історичні праці ХІХ – початку ХХ ст. «Історія України-Руси» Михайла Грушевського.

28

 

Дослідження з історії рідного краю (на вибір учителя /учительки).

Практична робота. Повідомлення з історії родини,  презентація родового дерева. /Художні твори про минуле України (на вибір учителя /учительки).

29

 

Урок контролю та корекції знань до розділу: «Дослідники історії»

 

 

Розділ 6. УСЕ МАЄ МИНУЛЕ

30

 

Праця і господарство: колись і сьогодні. Традиційні заняття українців. Від натурального до ринкового господарства. Застосування досягнень науки й техніки у виробництві та його наслідки.

Знаю:

  • 1632 р. – утворення Києво-Могилянської колегії;
  • 1661 р. – заснування Львівського університету;
  • 1805 р. – відкриття Харківського університету;
  • 1834 р. – відкриття Київського університету (університету Святого Володимира);
  • 1896 р. – перші сучасні Олімпійські ігри;
  • 1960-і роки – початок комп’ютеризації.
  • господарство (економіку) як виробництво необхідних для життя і розвитку суспільства речей і послуг, обмін ними, їх розподіл і використання;
  • причини підвищення ролі міст у господарському й культурному житті суспільств;;
  • поняття «натуральне господарство», «).
  • розпізнаю явні зміни, яких упродовж історії зазнало життя в місті й селі;
  • розпізнати явні зміни, які відбулися в історії у сфері освіти й науки;
  • встановлюю окремі причини зростання тривалості життя людей упродовж останніх століть;

 

Здоров’я та безпека

31

 

Практичне заняття. Місто та село. Заняття та умови життя населення в українських містах і селах у минулому і тепер.

32

 

Наука та освіта. Школи й університети на українських теренах. Зростання ролі розумової праці.

33

 

Турбота про здоров’я. Медицина. Аптеки. Спорт. Як колись проводили вільний час.

34

 

Урок контролю та корекції знань до розділу: «Усе має минуле»

35

 

Узагальнення до Пропедевтичного курсу «Вступ до історії»  5 клас

 

 

 

 

docx
Пов’язані теми
Історія України, Планування
Додано
27 жовтня 2021
Переглядів
351
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку