Розвиток грошової системи в Україні.

Інтегрований урок:  історія України та економіка.

Тема року:  Розвиток грошової системи в Україні.

Мета: 

• Ознайомити учнів з еволюцією грошей в Україні; розглянути формування та розвиток товарно-грошових відносин у різні історичні періоди становлення української держави 
• розвивати уміння аналізувати історичні і фінансові процеси та визначати причинно-наслідкові зв'язки;
• виховання інтересу до економіки в історичному контексті.

 

Формувати групи компетентностей:

• Компетентність спілкування державною мовою для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;
• Соціальну та громадянську компетентності для розуміння важливості
• вивчення світової історії; толерантного ставлення до інших народів;
• Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій;
• Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації;

Тип уроку: урок засвоєння знань, умінь та навичок

Обладнання: тести для практичної роботи, роздавальний матеріал,  комп’ютерна презентація.

Міжпредметні зв’язки:  інформатика, основи економіки, історія, українська та світова література.

Методична мета уроку:  впровадження інтеракцій на уроці в системі компетентнісно орієнтованого підходу.

Структура уроку:

І. Організаційний момент ……………………………………..…..1 хв

ІІ. Мотивація навчальної й пізнавальної діяльності учнів………1 хв.

ІІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів…………………….5 хв.

ІV. Застосування знань. …………………………….……………30 хв.

V. Закріплення нових знань і умінь учнів …………………….…5 хв.

VІ. Оцінювання ……………………………………………………3 хв.

 

Хід уроку

Епіграф уроку: «Гроші – це карбована свобода».

Ф.М.Достоєвський (слайд1,2 ):

 

І. Організаційна частина

 

1.Привітання. 

2.Поділення на групи

Для підготовки до уроку ви отримали випереджувальні завдання. Класи було розбито на 2 підгрупи: історики, економісти. Кожній групі  було запропоновано знайти відповіді на питання, яке потрібно висвітлити.

3.Візуальна рефлексія

 Одразу хочу звернути вашу увагу, що презентація до уроку має декотрі орфографічні помилки. Уважні учні, які їх помітять, отримають додатковий бал до своєї оцінки за урок.

ІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учня.

Слово вчителя (оголошення теми та мети уроку)

 Тема нашого уроку «Розвиток грошової системи в Україні», мета якого ознайомитися з еволюцією грошей; розглянути формування та розвиток товарно-грошових відносин у різні історичні періоди української держави.

Гроші називають одним із найбільших винаходів людства. Саме з ними здавна пов'язували могутність, владу, багатство. (слайд 3)

Сьогодні на уроці ми будемо розглядати наступні питання: (слайд 4 ):

1. Історичний нарис розвитку грошової системи в Україні.
2. Розвиток грошової системи в Україні на сучасному етапі.

(Учні отримують друкований план індивідуально)

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів..(бесіда)(слайд 5,6)

1. Питання для обговорювання

1. Яке значення для Вас мають гроші й для чого вони нам потрібні?
2. Чи можна взагалі обходитись без грошей?

2.Прийом«Дерево асоціацій» (слайд 7):

 

Я пропоную вам базове поняття – гроші, зображаючи його схематично у вигляді стовбура дерева. До даного поняття необхідно підібрати терміни, визначення, значення, що пов’язане з цим поняттям асоціативно.

1.    Паперові гроші

2.    Монети
3.    Чек
4.    Вексель
5.    Банкнота
6.    Кредитна картка
7.    Банківський рахунок
8.    Міжнародні гроші
9.    Електронні гроші
 

ІV. Застосування знань. Випереджальне завдання.

Презентація матеріалу групою «Історики» (слайд 8)

Зараз ми з вами перейдемо до розгляду першого питання плану «Історичний нарис розвитку грошової системи в Україні», яке підготували історики. Їм було запропоновано знайти відповіді на наступні запитання:

 

1.Поясніть, що таке бартер? (слайд 9)

Очікувана відповідь учнів:

З поділом праці постала потреба в обміні продуктами праці між людьми. Спочатку це був натуральний обмін, який тепер називають бартером: ”Міняю шило на мило”.
Згадаймо Гомерову „Ілліаду” – коли:

„Решту п’яного вина

пишно прибрані діти Ахейців

Все купували; платив хто залізом,

Хто сяйною міддю,

Хто ж і бичачими шкурами,

Хто і самими биками

Або рабами людьми...”

2.    Назвіть, які товари виконували роль грошей? (слайд 10)

Очікувана відповідь учнів:

Спочатку одні товари заміню вали на інші. Проте з часом виділялась якась найважливіша річ, яка легко могла переходити від одного власника до іншого. Вона починала виконувати роль грошей. Історик Г.А. Федоров-Давидов відзначав: „Що тільки не слугувало людині грошима! Діапазон таких речей воістину безмежний: від коров’ячих черепків на острові Борнео до брусків солі в Африці, від металевих списів у Конго до людських черепів на Соломонових островах.”

3.    Пояснять, що худоба – найпоширеніша форма перших грошей. (слайд 11)

Очікувана відповідь учнів:

Найпоширенішою формою перших грошей була худоба. Багатьма мовами світу худоба і гроші мають однакову назву, або назву із спільним коренем. Наприклад, у стародавніх римлян це слово „пекуніа”, у греків – „котема”. Навіть слово „капітал” походить від латинського „caputa” – головна худоба. Сучасне англійське слово „imprecunious” означає „людина, що не має грошей”, а в буквальному перекладі – „людина, яка не має худоби”. Індійська грошова одиниці „рупія” в перекладі також означає „худоба”. До монгольської навали на Русі не існувало слова „гроші”. Матеріальні цінності вимірювалися худобою – скотом. Княжу скарбницю називали скотарнею, а скарбника – скотарем. Це свідчить про те, що колись у нас, як і в інших народів, худоба правила за гроші.

4.    Поясніть чому шкури правлять за гроші. (слайд 12)

 Естонською мовою слово „раха”, що означає „гроші”, а споріднене лампадське слово відповідає поняттю, що означає „шкура”.

У Київській Русі в ХІ ст.. гроші почали позначати словом „нупи”, а грошові одиниці – словами „біла, „лобни”, ”мортки”,  „вушка”, „спора”, „зуби”...  Усі ці найменування траплялися у стародавніх писемних пам’ятках. Слова „купа” означало „куниці”, а слово „спора” – шкура, „біла” – білка, „лобки” – лобова  частина шкури тощо.

Завдання1.  Оберіть, які якості повинен мати товар, щоб його обирали за гроші? (слайд 13)

Очікувана відповідь учнів:

Товар, що його обирали як гроші, повинен був мати певні переваги:

1.    високу вартість, тоді гроші необтяжливо носити при собі, вони завжди напоготові;

2.    ділитися на однорідні частини, не змінюючи якості, що особливо зручно під час здійснення дрібних торгових операцій;

3.    вартість товару не повинна змінюватись, тоді його можна довго зберігати, нагромаджувати.

Завдяки такому товару час від продажу до купівлі може бути необмежений.

 

5. Прошу одного з економістів перелічити властивості сучасних грошей (доповідь економістів) (слайд 14)

 

Завдання2.  Порівняння властивостей грошей (слайд 15)

 

6. А тепер назвіть функції грошей(слайд 16)

 

Слово вчителя:  Перше питання уроку розкрито, тепер переходимо до вивчення другого питання «Розвиток грошової системи в Україні» (слайд 17)

 

1. Походження слів „гривня”, „копійка”.(слайд 18)

Очікувана відповідь учнів:

Ціновим є походження деяких слів в українській мові. Гривня – злиток срібла вагою в півфунта (один руський фунт =409).

Попередницею гривні більшість дослідників вважає нашийну прикрасу. Але звертається увага й на зв’язок гривні з підрахунком худоби по головах (по гривах).

Вважаючи, що копійка називається так через те, що на ній зображували вершника зі списом (копьем).

 

2. Походження слів „карбованець”, „гроші”.(слайд 19)

Очікувана відповідь учнів:

У XIV ст.. в Україні ходили литовські срібні гроші. Щоб визначити якість монети за твердістю та кольором металу, надкушували її край. Врешті на грошах з’явились зарубки, або литовською „карб”. Відтоді українці називали їх карбованцями.

Українське слово гроші запозичене з чеської мови, а чеську воно потрапило з італійської як слово „гроеса” – великий.

 

Слово вчителя. (слайд 20,21)

Проголосивши 18 липня 1917р. утворення УНР, Центральна Рада запровадила в Україні нову національну валюту – український карбованець. Першим грошовим знаком УНР стала купюра вартістю 100крб. Після введення купюри в обіг майже відразу ж було зафіксовані випадки її фальшування. Тому Центральна Рада 1 березня 1918р. прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці – гривні, яка дорівнювала 100 шагам ½ карбованця. Протягом 1918р. у Берліні було видруковано грошові знаки номіналом 2, 10, 100 , 500, 1000 та 2000 грн.

Наприкінці квітня 1918р гетьман Павло Скоропадський відновив як основну грошову одиницю карбованець, що дорівнював 200 шагам.

Після переходу влади у грудні 1918р до рук Директорії на чолі з Володимиром Винниченком та Симоном Петлюрою основною грошовою одиницею відновленої УНР знову було проголошено гривню.

 Всі люди по різному ставляться до грошей. Дехто вбачає у них зло, причину ворожнечі між людьми. Але ми розуміємо, що гроші надають людям неоціненні послуги.

V. Закріплення нових знань і умінь учнів.

Викладач: Щоб з’ясувати чи все  ви запам’ятали на сьогоднішньому уроці, проведемо тестування.

 

      VІ.Підбиття підсумків уроку. Оцінювання навчальної діяльності

Прийом оцінювальне вікно.

Відмітити, чого навчилися на урокі.

Зразу можу застосувати	Усе зрозумів
Ніколи не зможу застосувати	Зовсім не зрозумів

VІІ. Домашнє  завдання.

1. Вивчити  параграф  з  підручника №10 
2. Підготувати 10 тестових завдань з теми

 

 

 

 

 

Тести

Як називалися гроші в Київській русі в ХІ ст.? А) гривні; Б) злоті; В) куни; Г) євро.	Першими монетами в Стародавній Русі були: А) гривні; Б) злотники; В) карбованці; Г) копійки.
Коли почали карбувати монети київські князі? А) VII ст.; Б) Х ст.; В) ХІ ст.; Г) ХІІ ст.	Яке з визначень грошей ви вважаєте більш правильним і узагальнюючим? А) дійсні гроші – це золото, вільно конвертована валюта, коштовності; Б) гроші – особливий еквівалент, загальний еквівалент; В) гроші – це все те, що здатне до обміну; Г) гроші – це національні валюти.
Коли на Україні було введено сучасну грошову одиницю – гривню? А) 1996 р; Б) 1991 р; В) 1992 р; Г) 2001 р.	У процесі переходу від натурального господарства до ринкового бартер поступається місцем грошового обігу. Це відбулося у зв’язку з тим, що бартер: А) був неефективним внаслідок високих витрат, які виникали в процесі пошуку суб’єктів, готових; Б) був незручним; В) ставив перепони суспільному розподілу праці; Г) мали місце всі перераховані нижче причини.
Яка країна вважається батьківщиною паперових грошей? А) Англія; Б) Греція; В) Китай; Г) Франція.	У ринковій економіці гроші служать: А) засоби обігу; Б) засоби платежу; В) мірою вартості; Г) всім вище перерахованим.
В який період більшість розвинутих країн світу практично припинили вільний обмін паперових грошей на золото А) друга половина ХІХ ст.; Б) перша половина ХІХ ст.; В) 40-50 ті роки ХХ ст.; Г) друга половина ХХ ст.	Яку функцію грошей не виконує національна валюта України? А) засобу обігу; Б) засобу нагромадження; В) засобу платежу; Г) світових грошей.

 

УКРАЇНСЬКІ ПРИСЛІВ'Я І ПРИКАЗКИ ПРО ГРОШІ (слайд 34)

• Біда з грошима – біда і без грошей.
• Брат братом, сват сватом, а гроші – не рідня.
• Велика справа – гроші, а ще більше – правда!
• Віддай гроші руками, а ходи за ними ногами.
• Віра вірою, а бринза за гроші.
• Гроші круглі: день і ніч котяться.
• Гроші маленькі, та велику справу роблять.
• Гроші хороші лічені, а діти виховані.
• Держи копієчку про чорний день.
• Де не доглядиш оком, заплатиш гаманцем.
• Діла на копійку, а балачок на гривню.
• Договір дорожче за гроші.
• За добре слово не платять грошей, а скажеш – усім приємно.
• За гроші не купиш ні батька, ні матері, ні родини.
• За спрос грошей не беруть.
• I знов за рибу гроші.
• Копійка любить, щоб її рахували.
• Купив біду за свої гроші.
• Не женися за довгим рублем, і короткий втратиш.
• Почин дорожче грошей.
• Розум за гроші не купиш.
• Скупому душа дешевше гроша.
• Скупий і над копійкою трясеться.
• Совісті менше – грошей більше.
• У нього грошей, як у жаби пір'я.