Календарне планування з Історії України 11 клас Профільний рівень

Про матеріал

В цьому році немає оновленої програми для профільного рівня, тому я вирішила самостійно зробити та надати вчителям можливість використовувати програму та моє календарне планування до неї.

Перегляд файлу

ПРОГРАМА

для загальноосвітніх навчальних закладів

Історія України

10 - 11 класи

Профільний рівень

Суспільно-гуманітарний напрям,

історичний профіль

Пояснювальна записка

Програма призначена для 10-11 класів історичного профілю загальноосвітніх навчальних закладів В її основу покладено вимоги Закону України “Про освіту“ та Державного стандарту базової і повної середньої освіти. Програма базується на укладеній програмі 2012 року (профільний рівень), включає оновлення матеріалу 2017 року, доопрацювання 2018р. та зміни й доповнення 2022р.

Навчання історії у старшій школі спрямоване на реалізацію мети повної загальної середньої освіти, яка полягає в розвитку та соціалізації особистості учнів/учениць, формуванні в них національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Випускник/випускниця старшої школи – це патріот/патріотка України, який/яка: знає історію своєї держави; є носієм української мови, культури, національних традицій і духовних цінностей; виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті; має бажання і здатність реалізовувати свій потенціал в умовах сучасного суспільства; бережно ставиться до природи; дотримується здорового способу життя.

Мета історичної освіти в старшій школі – сприяти формуванню в учнів/учениць національно-культурної ідентичності, патріотичного світогляду, активної соціальної та громадянської позиції, почуття власної гідності у результаті осмислення соціального та морального досвіду минулих поколінь, розуміння історії і культури України в контексті історичного процесу.

Ця мета має конкретизуватися в комплексі завдань, серед яких пріоритетними є:

– поглиблення інтересу до історії як сфери знань і навчального предмета, розвиток мисленнєвих здібностей та умінь, необхідних для розуміння сучасних викликів;

– набуття системних знаннь про факти, події, явища, тенденції в Україні та світі ХХ–ХХІ ст. з позицій: цінності життя людини, досвіду українського державотворення, утвердження єдності й соборності Українського народу, значення європейських культурних і правових традицій для суспільних процесів в Україні, зміцнення національних інтересів і суверенітету, цілісності та непорушності кордонів Української держави в контексті світового історичного процесу;

введення нових понять, оновлений розгляд статусу України у складі СРСР; визначення

імперськості СРСР після його розпаду новими країнами , що набули незалежний статус; сучасна війна рф проти України та її наслідки;

– розвиток історичного, критичного та творчого мислення, здатності розуміти загальний хід історичного процесу, проблеми, що стоять перед країною та світом;

– спонукати до усвідомлення національного інтересу, необхідності захисту суверенітету, територіальної цілісності своєї держави в умовах реальних військово-політичних, інформаційних та інших викликів;

– долучення до духовних і культурних надбань і цінностей, історико-культурних традицій українського й інших народів;

формування в учнівства української історичної пам’яті, патріотизму та розуміння

єдності України та українського народу з Європою та європейськими демократичними цінностями;

– сприяння формуванню політичної та правової культури, громадянської самосвідомості, пошани до державної символіки України в гармонійному поєднанні із національними та загальнолюдськими цінностями.

Структура програми й організація навчання учнів/учениць. Програма складається з пояснювальної записки, структурованих за розділами очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів/учениць і змісту навчального матеріалу з історії України та всесвітньої історії як основи для досягнення цих результатів. Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учня/учениці зорієнтовані на формування предметних і ключових компетентностей і викладені через знання й уміння, які відповідають знаннєвому, смисловому й діяльнісному компонентам. Інтегровані, міжпредметні та предметні змістові лінії співвідносяться з ключовими та предметними компетентностями, опанування яких забезпечує формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учня/учениці, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях.

Цей курс історії для 10–11 класів складається з двох окремих предметів – “Історія України” та “Всесвітня історія. Рекомендовану послідовність вивчення історії України та всесвітньої історії за розділами наведено в таблиці наприкінці пояснювальної записки.

Зміст історичного матеріалу базується на таких пріоритетах: усталена періодизація новітньої історії; національна спрямованість, принципи історичної пам’яті, хронологічної послідовності, науковості, логічності, гуманізації, проблемного викладання, національної спрямованості, полікультурності; органічне й оптимальне дотримання пропорцій між політичною, соціально-економічною та культурною складовими історичного процесу; загальнонаціональною історією, регіоналістикою й історичним краєзнавством; виокремлення побутової історії та особливостей трансформації рівня життя населення відповідно до подій, що відбувалися в Україні та світі та відбуваються з урахуванням подій сьогодення, які стосуються сучасної війни рф проти України.

До кожного розділу подано теми, які можуть бути розкриті на практичних заняттях/ під час виконання навчальних проектів/ при написанні есе. Учитель/учителька на власний розсуд можуть обирати/змінювати/корегувати/доповнювати теми, а також досліджувати їх у різний спосіб, залежно від умов організації навчального процесу, пізнавальних можливостей школярів, класу й індивідуального підходу вчителя до викладання. Рекомендовані переліки практичних занять та проєктів спрямовані на розвиток творчо-пошукових умінь і навичок. Контраверсійність пропонованих тем відповідає віковим особливостям учнів/учениць старшої школи й орієнтована на формування розуміння зв'язку між вивченим матеріалом і сучасністю.

Структура сучасного уроку історії не має жорсткої регламентації, враховуючи сучасні обставини військового стану. За потреби вчитель організує дистанційне та змішане навчання. Вчитель /вчителька самостійно визначає тип уроку та відповідні методично обґрунтовані етапи його проведення. Веде пошук і запроваджує нові форми навчання, застосовує сучасні педагогічні технології. Вони мають на меті розв’язання проблем, пов’язаних з колективним способом організації навчання та індивідуальним характером його сприйняття, необхідністю засвоєння значного обсягу матеріалу протягом уроку. Зроблено акцент на фасілітаторську функцію вчителя/вчительки, який допомагає у самостійному опануванні учнями матеріалу, проведенні дослідницької діяльності, опрацюванні історичних джерел, аналітичної діяльності та інше.

У програмі надається розподіл навчальних годин за розділами, який може змінюватися на розсуд вчителя/вчительки. В межах загальної річної кількості годин учитель/учителька може самостійно визначати час для роботи над кожним розділом програми, але не порушуючи при тому повноти завдань, визначених як результати і зміст навчально-пізнавальної діяльності.

Організацію навчально-пізнавальної діяльності учнів/учениць за цією програмою вчитель/вчителька відображає у власному календарно-тематичному плані або в робочій програмі, які затверджує керівник навчального закладу. Робочу програму вчитель укладає з метою розроблення в межах навчальної програми власного алгоритму роботи з учнями, акцентування на певних навчальних цілях, змістових елементах, розширення кола історичних діячів, зміни послідовності вивчення матеріалу в межах розділів, доповнення матеріалу з історії рідного краю і тематикою практичних занять, навчальних проектів та есе.

Надане календарне планування розраховано на 105 годин (3 години на тиждень) з історії України та Всесвітньої історії для 10-11 класів.

Історія України 11 клас (105 годин)

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

ВСТУП

Знати:

основні етапи розвитку українського суспільства від другої половини ХХ століття до сьогодення;
алгоритми комплексного опрацювання різних типів історичних джерел.

Розуміти:

зміст понять: воєнний злочин, злочин проти людства, права людини, нформаційне (постіндустріальне) суспільство, науково-технічна революція, глобалізація, глобальні проблеми людства;
масштаби людських і матеріальних втрат України в 1914-1945;
як суспільно-політичні зміни позначаються на свідомості та повсякденні людей;
особливості дослідження джерел залежно від способу виникнення та передачі інформації;
постання інформаційного суспільства, глобалізацію та загострення глобальних проблем людства як ключові тенденції світової історії;
фактори, які вплинули на перехід від одного етапу до іншого, та як це відбилося на повсякденні і свідомості людей.

Уміти:

застосувати знання про періодизацію світової історії та історії України як інструмент для розуміння особливостей суспільного розвитку в цей період;
співставити й узагальнити інформацію кількох карт, що відображають різні періоди історії сучасного українського суспільства;
визначити політичні й суспільні зміни, до яких спонукала Друга світова війна.

Уроки вітчизняної історії 1914-1945 рр. Україна на політичній карті Європи в 1914-1945 рр.

Періодизація історії України другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Особливості курсу історії України від 1945 року до сьогодення.

Орієнтовні теми для навчальних проєктів:

- Причини та негативні наслідки поразки у боротьбі за українську державність в першій пол.. ХХ ст..

– Друга світова війна в історичній пам’яті українців та інших європейців: спільне і відмінне.

Розділ 1. УКРАНА У ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД

Знати:

дати ключових подій політичного, соціально-економічного життя в Україні повоєнного періоду;
факти «радянізації» західних областей УРСР та боротьби з учасниками ОУН та вояками УПА.

Розуміти:

зміст понять: відбудова, репатріанти, спецпоселення, космополітизм, лисенківщина, ждановщина, депортація, обмін населенням, операція “Вісла”, операція “Захід”;
вплив статусу УРСР як однієї із країн-засновниць ООН на її подальшу долю;
провідні рушії відбудови промисловості та сільського господарства;
причини, мотиви та наслідки ідеологічних кампаній та “чисток” активної інтелігенції радянською владою; їх вплив на культурно-освітній розвиток в УРСР;
основні методи радянізації західних областей УРСР;
депортаційні процеси повоєнних років як військово-політичні акції комуністичної влади та злочин проти українців;
причини та форми тривалого опору Української повстанської армії радянській владі на західноукраїнських землях;
протиріччя соціально-економічного, культурного, релігійного та повсякденного життя українців повоєнного часу.

Уміти:

встановити послідовність і синхронність подій, що відображають формування територіальних меж УРСР, масові депортації та обміни населенням, посилення радянізації та репресії у західних областях, український визвольний рух у 1944–1950-х рр., процеси відбудови господарства і культурне життя республіки, ідеологічні кампанії й чистки післявоєнного періоду;
визначити причини та наслідки депортацій українців із західних областей УРСР та південно-східних областей Польщі; масового голоду 1946–1947 рр.;
за допомогою карти показати зміни в адміністративно-територіальному поділі УРСР; місця локалізації осередків ОУН та збройного опору УПА на території України;
висловити аргументовані судження щодо трансформації методів укріплення тоталітарного режиму;
аналізувати політичну діяльність Микити Хрущова, Лазаря Кагановичаяк провідників союзної/імперської влади в Україні;
виявити особливості діяльності українського визвольного руху в 1945–1950-х рр.;
представити власну оцінку ролі УГКЦ на західноукраїнських землях і наслідків її примусової самоліквідації в СРСР;
визначити тенденції й суперечності розвитку освіти, науки, літератури;
охарактеризувати науковий/творчий доробок Катерини Білокур, Олександра Богомольця, Сергія Лебедєва, Андрія Малишка, Олександра Палладіна, Максима Рильського, Володимира Сосюри, Павла Тичини, Володимира Філатова, Юрія Яновського; діяльність Олеся Гончара, Василя Кука, Йосипа Сліпого;
тлумачити та застосовувати поняття і терміні за темою.

Україна в системі міжнародних відносин. Україна – співзасновниця Організації Об’єднаних Націй (ООН). Участь України в міжнародних організаціях. Переміщені особи в Україні. Репатріація. Неповернені.

Встановлення кордонів УРСР із сусідніми державами. Депортація за «обміном населення» між УРСР та Польською Народною Республікою (1944–1946 рр.).

Операція «Вісла». Обмін територіями 1951 р.

Відбудова промисловості: джерела та ресурси (праця мобілізованих, військовополонених, репатріантів, в’язнів виправно-трудових таборів).

Становище сільського господарства.

Голод 1946– 1947 рр.

Посилення проявів «культу особи» Йосифа Сталіна в УРСР. Особливості державної пропаганди. Ідеологічні інтерпретації перемоги над нацизмом.

«Ждановщина» в Україні. Кампанії боротьби проти «українських буржуазних націоналістів» і «безрідних космополітів».

«Радянізація» західних областей УРСР. Ліквідація Української греко-католицької церкви..

Операція «Захід». Національновизвольний рух у 1944–1950-х рр. на території України. Бій під Гурбами. «Велика блокада» проти УПА. Депортації родин воїнів УПА. Оунівський рух в еміграції.

Особливості розвитку культури.

Особливості розвитку культури. Повсякденне життя населення України в повоєнні часи: стратегії виживання. Зміни у суспільній свідомості.

Орієнтовні теми для практичних занять:

- Людський вимір війни: демографічні зміни в УРСР.

– “Війна пішла, а горе залишилось…”: повсякденне життя повоєнних років.

- «Вирвані з коренем». Депортації українців у 1944–1951 рр.: причини, етапи, наслідки (дослідження тематичних документів).

Орієнтові теми для навчальних проєктів:

– Україна для ООН. ООН для України.

– Студії боротьби за незалежність: від УНР до УПА (продовження кейсу “Як трансформувався український визвольний рух у ХХ столітті?”).

Орієнтовна тема для написання есе:

– Повоєнна відбудова економіки.

Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Географія. Тема: Політична картина світу (Учень/учениця пояснює відмінність між поняттями “країна”, “держава”, “залежна територія”; основні вектори зовнішньої політики України).

Урок - узагальнення та тематичного оцінювання за розділом « УКРАНА У ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД»

Розділ 2. УКРАЇНА В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ

Знати:

суть хрущовських надпрограм;
хронологічні межі децентралізації управління економікою УРСР, утворення Українського національного комітету та Української робітничо-селянської спілки;
прояви дисидентського руху.

Розуміти:

зміст понять: десталінізація, культ особи, відлига, лібералізація, реабілітація, шістдесятники, атеїзм, раднаргоспи, децентралізація управління, зросійщення, абстракціонізм;
основні протиріччя реформування промисловості, сільського господарства, соціальної сфери;
сутність імперської політики російщення України;
зв’язок між розвитком культури , освіти , науки і внутрішньополітичними процесами;
причини та наслідки приєднання Кримської області до УРСР;
основні тенденції та протиріччя реформування промисловості і сільського господарства;
особливості функціонування репресивної машини часів сталінізму, її жертви та зміни у становищі бранців концтаборів із настанням відлиги.

Уміти:

встановити послідовність подій, пов’язаних з десталінізацією і лібералізацією суспільного життя, соціальною переорієнтацією та модернізацією економіки, формуванням феномену шістдесятництва і розгортанням дисидентського руху, культурним життям республіки у цей період;
синхронізувати події історії України та всесвітньої історії, що відображають модернізаційні процеси в економіці;
використовувати карту як джерело інформації про адміністративно-територіальний устрій УРСР, його зміни;
визначити причини та наслідки посилення зросійщення українського суспільства;
оцінити темпи впровадження науково-технічної революції в господарське життя;
обстоювати власні судження щодо тенденцій розвитку культури у період відлиги та зародження дисидентського руху й шістдесятництва;
охарактеризувати громадську/ наукову/ мистецьку діяльність Віктора Глушкова, Алли Горської, Івана Драча, Ліни Костенко, Сергія Корольова, Левка Лук’яненка, Сергія Параджанова, Івана Світличного, Василя Стуса, Леся Танюка;
тлумачити та застосовувати поняття і терміні за темою.

Внутрішньополітична ситуація в УРСР. Українці в повстаннях у таборах ГУЛАГу.

XX з’їзд Комуністичної партії Радянського Союзу (КПРС). Десталінізація: зміст, ідеологічні обмеження. Суперечливість процесу реабілітації жертв політичних репресій. Ліквідація ГУЛАГу.

Децентралізація управління економікою.

Розвиток промисловості.

Становище сільського господарства.

Передання Кримської області до складу УРСР. Соціальноекономічна інтеграція

Кримського півострова з Україною. Міграції, зміни національного складу населення. Спроби проведення «українізації». Становище кримськотатарського народу у місцях депортації та його боротьба за повернення на батьківщину.

«Шістдесятництво». Київський клуб творчої молоді «Сучасник». Спроби опозиційної діяльності: підпільні групи та організації.

Зародження дисидентського руху. Антирежимні виступи.

Особливості розвитку культури. Продовження політики російщення. Антирелігійні кампанії. Особливості соціальної політики. Повсякденне життя. Зміни у суспільній свідомості.

Орієнтовні теми для практичних занять:

- Феномен українського шістдесятництва.

- Розгортання дисидентського руху: передумови, течії, діяльність.

- Входження Кримської області до складу УРСР: міфи та реальність (дослідження документів).

Орієнтовні теми для навчальних проєктів:

Лібералізація політики Кремля щодо України та її причини.
“В безсмерті холодно. І холодно в житті. О Боже мій! Де дітися поету?!” Творчість шістдесятників як закономірна реакція на виклики часу.
Ті, хто відкрили шлях у космос.

Орієнтовні теми для написання есе:

– Роль України у космічних досягненнях.

– Відлига: зміни в суспільно-політичних настроях населення України.

Міжпредметні зв’язки: 11 клас. Українська література. Тема: Українська література другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Поети шістдесятники. (Учень/учениця розуміє явище “шістдесятництва” і причини пробудження національної свідомості в суспільстві, шістдесятництво як явище соціальне й культурологічне, його зв’язок із дисидентським рухом); — 11 клас. Українська література. Тема: Олесь Гончар “Собор”. (Учень/учениця розуміє роль духовного начала і краси в житті людини, осуд бездуховності, історичної пам’яті народу, добра і зла в житті, проблему національного нігілізму, моральної ницості); — 11 клас. Українська література. Тема: Василь Симоненко. Громадянська лірика. (Учень/учениця дискутує про патріотичні, громадянські мотиви, морально‑етичні проблеми, розуміє проблему почуття людської гідності, мотиви самоствердження людини в складному сучасному світі, її самодостатність, високохудожнє відтворення громадянського вибору поета).

Урок узагальнення та тематичного оцінювання за розділом «УКРАЇНА В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ»

Розділ 3. УКРАЇНА В ПЕРІОД СИСТЕМНОЇ КРИЗИ СОЮЗУ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК

Знати:

хронологічні межі випуску «Українського вісника»; діяльності Української громадської групи сприяння виконанню Генсільських угод;
напрями опозиційного руху;
методи боротьби влади з інакодумцями.

Розуміти:

зміст понять: застій, дефіцит, розвинений соціалізм, партійна номенклатура, системна криза, Українська гельсінська група, самвидав, правозахисний рух, командно-адміністративне управління;
мотиви активізації дисидентського руху в другій половині1960-х - на початку 1970-хр.р. прояви репресій щодо інакодумців;
взаємозалежність суспільно-політичного та економічного життя в добу застою;
суть спроб реформувати командну економіку в другій половині 1960-х рр.;
особливості основних течій дисидентського руху (національної, правозахисної, релігійної);
протиріччя розвитку культури, освіти, науки в період застою.

Уміти:

встановити хронологічну послідовність і синхронність подій, що відображають кризові явища доби застою, розгортання діяльності різних течій дисидентського руху в УРСР, культурне життя в УРСР та участь української діаспори у процесах національного відродження;
використовувати карту як джерело інформації про політичне, соціально-економічне життя УРСР у цей період;
визначити причинно-наслідкові зв’язки політико-ідеологічної кризи радянського ладу в УРСР;
порівнювати, аналізувати, робити аргументовані висновки щодо економічного розвитку УРСР у другій половині 1950-х – 1960-х рр. і в 1970-ті – на початку 1980-х рр.;
оперувати ключовими поняттями теми для характеристики соціальної сфери;
оцінити методи і засоби реалізації учасниками УГГ мети і завдань правозахисного руху, їхні здобутки у сфері захисту прав людини в СРСР;
виявити суперечливі процеси в розвитку освіти, науки, літератури;
охарактеризувати кримськотатарський національний рух, політичну діяльність Петра Шелеста і Володимира Щербицького, правозахисну – учасників УГГ;
висловити аргументовані судження щодо громадської/ наукової/ творчої діяльності Миколи Амосова, Олега Антонова, Михайла Брайчевського, Петра Григоренка, Мустафи Джемілєва, Івана Дзюби, Роберта Конквеста, Платона Майбороди, Володимира Маняка, Джеймса Мейса, Івана Миколайчука, Євгенії Мирошниченко, Сергія Параджанова, Марії Приймаченко, Омеляна Пріцака, Миколи Руденка, Євгена Сверстюка, Василя Симоненка, Анатолія Солов’яненка, В’ячеслава Чорновола, Романа Шпорлюка, Тетяни Яблонської, Петра Яцика;
тлумачити та застосовувати поняття і терміні за темою.

Зміни в системі влади. Неосталінізм. Прихід до влади В.Щербицького. Конституція УРСР 1978 р. Кризовий стан у країнах «соціалістичної співдружності» та його впли на українське суспільство. Вплив міжнародних процесів на ситуацію в Україні. Основні засади суспільно-політичного життя.

Посилення репресій проти української інтелігенції.

Активізація дисидентського руху: течії, форми та методи боротьби. «Самвидав». «Український вісник».

Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод (Українська Гельсінська група/УГГ).

Прояви єврейського дисидентського та сіоністського руху на теренах УРСР. Опозиційна діяльність режимові в середовищі інших національних меншин. Кримські татари в боротьбі за повернення на батьківщину.

Наростання економічної кризи. Уповільнення темпів зростання промисловості. Стан колгоспно-радгоспної системи. Продовольча проблема та продовольчий імпорт. Провал Продовольчої програми.

Життєвий рівень населення. Феномени радянського повсякдення: «хрущовки», «дефіцит», «черги». Етносоціальні зміни в УРСР. Зміни в суспільній свідомості.

Особливості розвитку культури. Українське поетичне кіно. Український спорт.

Особливості державної пропаганди в Україні: «радянський народ», «радянська людина» та їхні «вороги».

Орієнтовні теми для практичних занять:

- Конституції УРСР: “сталінська” і “розвинутого соціалізму” (порівняння Основних законів 1937 і 1978 рр.).

- Повсякденне життя в місті та селі.

- Український «самвидав»: теми, ідеї, автори…

Орієнтовні теми для навчальних проєків:

49 сміливців проти режиму (дослідження діяльності Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод).
С. Бандера і «бандерівщина»: (де)конструкція імперського міфу.
Виклик системі (аналіз творів Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?», Михайла Брайчевського «Приєднання чи возз’єднання?»).
Студії боротьби за незалежність: від зброї до слова (продовження кейсу “Як трансформувався український визвольний рух у ХХ столітті?”).

Орієнтовні теми для написання есе:

– Політ у космос, могутня зброя на тлі черг і дефіциту: якими були пріоритети радянської держави?

- Права людини в СРСР: декларації та реальність.

Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Географія. Тема: Населення світу. (Учень/учениця пояснює значення понять “демографічна політика”, “демографічний вибух”, “урбанізація”, “субурбанізація”, “міграція”, “мегалополіс”); — 11 клас. Екологія. Тема 2. Природа і людина: системний підхід. (Учень/учениця розуміє місце природи у житті суспільства; досліджує особливості основних етапів взаємодії суспільства і природи; аналізує наслідки змін і перетворень природних процесів і компонентів природи антропогенною діяльністю).

- 11 клас Українська література. Тема: Стоїчна українська поезія. Василь Стус «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…», «Господи, гніву пречистого…» (Учень/учениця: знає життєвий шлях і творчу біографію митця як символу незламного духу, збереження людської гідності, визначає ціннісні пріоритети життя на засадах громадянського суспільства характеризує межовий стан суб’єкта лірики, який протистоїть ідеологічно викривленій реальності).

- Українська література. Позакласне читання. Марина Гримич «Мак червоний в росі».

Урок узагальнення та тематичного оцінювання за розділом « УКРАЇНА В ПЕРІОД СИСТЕМНОЇ КРИЗИ СОЮЗУ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК»

Розділ 4. ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ, ЇЇ РОЛЬ У РОЗПАДІ СОЮЗУ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК

Знати:

дати Чорнобильської катастрофи ; ухвалення «Декларації про державний суверенітет України», «Акта проголошення державної незалежності України», Всеукраїнського референдуму і виборів ПрезидетнаУкраїни 1 грудня 1991р.

Розуміти:

зміст понять: системна криза, перебудова, гласність, плюралізм, інфляція, андеграунд, неформальні організації, путч, національно-демократичний рух, суверенітет, Революція на граніті;
передумови, протиріччя та наслідки політики перебудови і гласності в УРСР;
вплив аварії на Чорнобильській АЕС на зміні суспільної свідомості, активізацію екологічного, національно-демократичного, антиімперського рухів;
тенденції соціально-економічного і політичного життя та зовнішньополітичні обставини, що сприяли розгортанню національно-демократичного руху, падінню авторитету КПУ і формуванню багатопартійності;
значення прийняття Декларації про державний суверенітет України й Акта проголошення незалежності України;
Референдум 1 грудня як акт підтримки абсолютною більшістю населення України проголошення державної незалежності.

Уміти:

встановити хронологічність і синхронність подій перебудови;
використовувати історичну карту для інтерпретації, реконструкції та пояснення подій цього періоду;
виявити послідовність і суперечливість змін у політичному житті України;
висловити аргументовані судження щодо спроби державного перевороту в СРСР у серпні 1991 р., його наслідків в Україні; ролі й місця України в загальносоюзних суспільно-політичних процесах у першій половині 1991 р.;
пояснити причини Революції на граніті та її значення у відновленні Україною незалежності;
скласти характеристики історичних діячів періоду боротьби за відновлення державної незалежності України: Леоніда Кравчука, В’ячеслава Чорновола;
тлумачити та застосовувати поняття і терміні за темою.

Політика «перебудови прискорення-гласності» та її наслідки в УРСР.

Проблеми ядерної безпеки УРСР. Чорнобильська катастрофа: передумови, позиція влади, заходи для подолання, наслідки. Вплив на суспільну свідомість.

Виникнення націонал демократичної, антикомуністичної опозиції.

Утворення неформальних громадських організацій і груп. Українська Гельсінська спілка.

Народний рух України за перебудову. Перехід частини республіканської номенклатури на національні позиції.

Перші альтернативні вибори (1990 р.). «Декларація про державний суверенітет України».

«Революція на граніті». Формування багатопартійності. Масові страйки шахтарів.

Відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки (Кримської АРСР). Створення Меджлісу кримськотатарського народу. Спроби союзної влади зупинити процеси демократизації, розпаду СРСР.

Повсякдення. Особливості розвитку культури і спорту. Відродження релігійного життя.

Україна під час спроби державного перевороту в СРСР. «Акт проголошення державної незалежності України». Всеукраїнський референдум і вибори Президента України 1 грудня 1991 р.

Роль України у розпаді СРСР. Міжнародне визнання державної незалежності України.

Внесок української діаспори у відновлення державної незалежності України.

Орієнтовні теми для практичних занять:

- Аварія на Чорнобильській АЕС – найбільша техногенна катастрофа в історії людства: передумови, наслідки.

- Боротьба українського суспільства за прорив інформаційної блокади довкола теми Голодомору.

- Злочини тоталітарних імперій у ХХ столітті: уроки для України.

Орієнтовна тема для навчального проекту:

Сто років боротьби за незалежність: 1917–2017.
Український андеграунд: кіно, музика і театр кінця ХХ ст.

Орієнтовна тема для написання есе:

– Політика гласності та її вплив на національне відродження.

– Доля і трагедія В. Чорновола.

Міжпредметні зв’язки: 11 клас. Екологія. Тема: Проблема забруднення природного середовища та стійкості геосистем до антропогенних навантажень. (Учень/учениця знає джерела, види забруднень навколишнього середовища, їх негативний вплив на живі організми та здоров’я людей).

-Українська література . Позакласне читання Іван Драч «Чорнобильська мадонна»; Микола Руденко «Хрест».

Урок узагальнення та тематичного оцінювання за розділом «ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ, ЇЇ РОЛЬ У РОЗПАДІ СОЮЗУ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК»

Розділ 5. РОЗВИТОК УКРАЇНИ ЯК НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ

Знати:

хронологічні межі Помаранчевої революції;
дати схвалення Конституції України, Тузлівської кризи, проголошення курсу на євроатлантичну інтеграцію;
основні державотворчі процеси в Україні впродовж 1991-2013р.р.

Розуміти:

зміст понять: державотворення, купоно-карбованець, тіньова економіка, інвестиції, дефолт, корупція, багатовекторність зовнішньої політики, євроінтеграція, приватизація, без’ядерний статус, меморандум, мажоритарна виборча система, конституційний договір, депопуляція, прожитковий мінімум, відплив умів, Помаранчева революція;
історичне значення прийняття Конституції України, запровадження національної валюти, проголошення курсу на євроатлантичну інтеграцію, суперечливі наслідки Будапештського меморандуму;
основні ідеї та положення Конституції України;
причини нової хвилі масової трудової еміграції;
природу походження, рушійні сили та значення Помаранчевої революції.

Уміти:

встановити хронологічну послідовність і синхронність подій, що відображають трансформаційні процеси і державотворення в Україні, синхронізувати їх з відповідними подіями регіональної історії, історії країн Центрально-Східної Європи;
використовувати історичну карту для інтерпретації та реконструкції подій;
визначити основні тенденції та протиріччя соціально-економічного розвитку України в 1991–1998, 1998–2004 роках; пошуків Україною зовнішньополітичних орієнтирів у перше десятиліття незалежності;
визначити причини і наслідки впливу азійської фінансової кризи та дефолту Росії 1998 р., світової фінансово-економічної кризи 2008–2009 рр. на розвиток України;
висловити аргументовані судження щодо перебігу державотворчих процесів в Україні в 1991–2004 рр.; впливу олігархічної системи в Україні;
охарактеризувати державно-політичну діяльність Леоніда Кучми, Віктора Ющенка, Віктора Януковича;
тлумачити та застосовувати поняття і терміні за темою.

Державотворчі процеси. Особливості багатопартійної системи. Прийняття Конституції України 1996 р.

Президентські вибори 2004 р. «Помаранчева революція». Конституційна реформа 2004 р. Основні тенденції суспільнополітичного життя в 2005–2009 рр.

Спроби формування авторитарного режиму в 2010–2013 рр. Харківські угоди 2010 р.

Утвердження ринкової економіки. Запровадження національної валюти – гривні. Специфіка приватизації. Становлення, прояви олігархічної системи.

Демографічна та етносоціальна структура населення України. Повернення кримськотатарського народу на історичну Батьківщину. Життя національних спільнот в Україні.

Багатовекторність зовнішньої політики України та її наслідки. Вступ України до Ради Європи.

Будапештський меморандум. Тузлівська криза. Проголошення Україною курсу на євроатлантичну інтеграцію.

Зміни у соціальній структурі українського суспільства. Динаміка зайнятості населення. Повсякденне життя.

Зрушення в суспільній свідомості. Релігійне життя.

Здобутки українців у сфері культури (наука, освіта, мистецтва, спорт).

Українці в світі. Українська діаспора в розбудові державної незалежності України.

Орієнтовні теми для практичних занять:

- Студії боротьби за незалежність: від ідеї автономії до самостійності (завершення кейсу «Як трансформувався український визвольний рух у ХХ столітті?», презентація кейсу).

- Інтеграція України в європейський та світовий економічний простір: виклики і відповіді.

- Державне будівництво в незалежній Україні: особливості, здобутки, проблеми.

– Основний закон України: умови створення й аналіз основних положень.

- Майдан як феномен української демократії (від вибору гетьмана на всенародному віче до Помаранчевої революції та Революції Гідності).

Орієнтовна тема для навчального проекту:

Історія рідного краю в контексті загальноукраїнських подій 1991–2013 рр.
Основний Закон України: умови створення, аналіз основних положень.
Прийняття воєнної доктрини (1993р.) та проблема Чорноморського флоту.

Орієнтовна тема для написання есе:

– Незалежна Україна- правонаступниця УРСР. Європейський вибір України.

– Помаранчева революція: національний і людський виміри.

-Прощання з імперією в досвіді нового покоління українських істориків та літераторів.

Міжпредметні зв’язки: - 10 клас. Захист України.Розділ ІІ: Збройні Сили України на захисті України. Тема 2: Історія розвитку українського війська. ЗСУ незалежної України до 2014 р. (Учень/учениця називає основні історичні етапи розвитку українського війська; характеризує історично-політичні умови формування Збройних Сил України); - 11 клас. Екологія. Розділ: Провідні екологічні проблеми. Тема: Проблема забруднення природного середовища та стійкості геосистем до антропогенних навантажень. (Учень/учениця знає джерела, види забруднень навколишнього середовища, їх негативний вплив на живі організми та здоров’я людей; розуміє взаємопоєднаність таких категорій, як “забруднення середовища” і “стійкість геосистем”, пояснює залежність стійкості геосистем від біорізноманіття, біомаси і біопродуктивності).

-11 клас. Українська література. Тема: Сучасна українська література. Юрі Андрухович «Астролог», «Пісня мандрівного спудея»; Оксана Забужко «Рядок з автобіографії», «Читаючи історію»; Олександр Ірванець «До французького шансоньє», Сергій Жадан «Музика, очерет…», «Смерть моряка»; Галина Пагутяк «Потрапити в сад», «Косар». (Учень/учениця характеризує історико-культурну ситуацію в Україні наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.; називає імена сучасних письменників, їхні твори; ілюструє стильове розмаїття, пошук авторами нових тем і форм їх розкриття; обґрунтовує появу нового літературного покоління).

— Українська література. Позакласне читання. Юрій Андрухович «Рекреації», Борис Гуменюк «Блокпост», «Вірші з війни».

Урок узагальнення та тематичного оцінювання за розділом «РОЗВИТОК УКРАЇНИ ЯК НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ»

Розділ 6. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР УКРАЇНИ. РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА

Знати:

хронологічні межі Революції Гідності та російсько-української війни ХХІ ст.., оборони Донецького аеропорту та міста Маріуполь, дати окупації Криму, трагедії біля міста Іловайськ та в місті Буча, широкомасштабного вторгнення військ РФ в Україну;
основні регіони бойових дій російсько-української війни.

Розуміти:

зміст понять: конфронтація, економічна інтеграція, політична асоціація, Євромайдан, Революція Гідності, Небесна Сотня, нормандська четвірка, Мінські угоди, люстрація, тимчасово неконтрольована територія, антитерористична операція (АТО), гібридна війна, волонтерський рух, безвізовий режим, томос, статус кандидата на членство в ЄС, злочин агресії «русскій мир», рашизм, російсько-українська війна, колабораційна діяльність, люстрація, тимчасово окупована територія, кіборгі;
домінуючі тенденції державотворчого процесу в Україні часів незалежності;
природу походження, рушійні сили та значення Євромайдану і Революції Гідності;
необхідність вшанування пам’яті героїв Небесної сотні та героїв російсько-української війни;
зовнішню загрозу щодо територіальної цілісності і недоторканності державних кордонів України як посягання на незалежність держави та безпеку її громадян;
територіальну цілісність України і недоторканість державних кордонів як головні умови суверенності та незалежності;
чинники формування громадянського суспільства в незалежній Україні;
важливість для України політичної асоціації, економічної інтеграції та впровадження безвізового режиму з Європейським Союзом.
характер російсько-української війни як справедливої, визвольної для України, несправедливої та загарбницької для Росії;
псевдореферендуми в Криму та на Донбасі, анексію Автономної Республіки Крим (АРК) та містаСевастополь, російсько-українську війну як прояви процесу реімперіалізації Росії;
широкомасштабне вторгнення, злочини російських військ в Україні 2022 р. як акт геноциду української нації;
захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки, як обов’язкову умову незалежності;
важливість для України повноправного членства в ЄС і Організації Північноатлантичного договору (НАТО);
роль громадянського суспільства у розвитку української держави та забезпеченні її обороноздатності.

Уміти:

встановити хронологію подій незалежної України, які мали вплив на формування національної свідомості;
використовувати карту як джерело інформації про основні політичні й соціально-економічні події в незалежній Україні;
визначити історико-географічні умови розвитку свого населеного пункту і залежність від них дій та поглядів його мешканців;
визначити основні тенденції та протиріччя соціально-економічного розвитку України в 2005–2008, 2008–2014 і після 2014 р.;
охарактеризувати перебіг державотворчих процесів в Україні впродовж останнього десятиліття;
обгрунтувати на основі аналізу документів визнання Російської Федерації державою-агресором щодо України;
проаналізувати Звернення до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затверджене Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 р.;
визначити передумови, ознаки та наслідки агресії Росії проти України;
обстоювати власні судження щодо розвитку освіти, науки і культури в сучасній Україні;
спрогнозувати можливі шляхи розвитку України та зміни її геополітичного становища; охарактеризувати діяльність сучасних українських політиків, науковців, митців, церковних діячів, спортсменів (Петра Порошенка, Володимира Зеленського, Мирослава Поповича, Любомира Гузара, Богдана Ступки, Юрія Андруховича, Руслани Лижичко, Сусани Джамаладінової (Джамали), Святослава Вакарчука, Сергія Бубки, Віталія Кличка, Володимира Кличка, Андрія Шевченка та ін.);
тлумачити та застосовувати поняття і терміні за темою.

Геополітичний вибір України: утвердження євроінтеграційного курсу. Україна в імперській доктрині «русского міра». Політичні, економічні, інформаційні та інші засоби тиску на Україну в контексті відродження прагнень Російської Федерації (РФ) до реімперіалізації на теренах колишнього СРСР.

Зрив угоди про асоціацію України та Європейським Союзом (ЄС). Євромайдан. Революція Гідності. Крах режиму Віктора Януковича. Небесна Сотня.

Президентські та парламентські вибори 2014 р. Обрання Петра Порошенка Президентом України. Підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Надання українцям права на безвізовий режим в’їзду в країни ЄС.

Початок війни РФ проти України: окупація, анексія Криму, збройна агресія на сході України. Квазіреферендуми і проголошення маріонеткових квазідержав Донецької Народної Республіки (ДНР), Луганської Народної Республіки (ЛНР).

Антитерористична операція/Операція об’єднаних сил (АТО/ООС). Перебіг бойових дій. Мінські домовленості.

Українське громадянське суспільство в обороні держави. Добровольчі батальйони. Волонтерський рух. Участь добровольцівіноземців у збройній боротьбі на боці України.

Міжнародна підтримка України в умовах війни. «Норманська четвірка»: внесок у стабілізацію збройного конфлікту. Позиція США та держав «великої сімки». Санкції, накладені на РФ за невиконання Мінських домовленостей.

Соціально-економічний розвиток України у 2014–2022 р. Економічні, політичні, судовоправові реформи. Створення незалежної правоохоронної структури для боротьби з корупцією. Незавершеність реформ.

Законодавче забезпечення статусу української мови як державної. Розвиток української культури. Утворення канонічної автокефальної Православної церкви України (ПЦУ).

Президентські вибори 2019 р. Обрання Володимира Зеленського Президентом України. Земельна та інфраструктурна реформи. Цифровізація України.

Широкомасштабне вторгнення російських військ на терени України: перебіг, результати. Збройні сили України (ЗСУ), Національна гвардія, територіальна оборона, громадянське суспільство та влада в обороні країни.

Злочини геноциду та воєнні злочини РФ проти України. Нищення економіки України. Використання Росією продовольства як зброї. Заява Верховної Ради України «Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні». Консолідація української політичної нації в боротьбі проти російській агресії.

Російська пропаганда як інструмент підбурювання війни і геноциду. Ідеологема «денацифікація України». Протидія України російській пропаганді та дезінформації.

Розгортання дипломатичної боротьби України. Утворення міжнародної коаліції держав на підтримку незалежності і обороноздатності України. Лендліз. Надання Україні статусу кандидата в члени ЄС.

Повсякдення в умовах війни: індивідуальний досвід, стратегії виживання та протистояння. Колабораційна діяльність і кримінальна відповідальність за неї. Рух Опору на тимчасово окупованих територіях. Біженці та вимушені переселенці. Примусове переселення громадян України до РФ. Гуманітарна підтримка біженців в країнах ЄС.

Релігія, церкви й релігійні організації та війна. Діячі української культури в допомозі фронту. Діячі світової культури в підтримці України.

Орієнтовні теми для практичних занять:

- Практичне заняття: Stand with Ukraine. Міжнародна підтримка України у боротьбі проти агресії Росії.

- Екологічні проблеми України. Подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

- Зовнішні та внутрішні загрози суверенітету України в умовах гібридної війни.

Орієнтовна тема для навчального проекту:

Усна історія Майданів: від «Революції на граніті» до Революції Гідності (електронна «Книга пам’яті»).
Російське пропагандистські кліше «бандерівці», «укронацисти», «української нації не існує», «українська держава – фейк» - як інструменти війни та геноциду.
Рідний край у контексті загальноукраїнських подій часій російсько-української війни.
Волонтерський рух як нове явище в Україні (у фотографіях та документах)

Орієнтовна тема для написання есе:

– Діячі світової культури в підтримці України.

– Відверта розмова з воїнами АТО / однолітками – внутрішньо переміщеними особами.

-Чи справді сьогодні Україна – щит Європи?

Міжпредметні зв’язки: 10 клас. Захист Вітчизни. Розділ: Збройні сили України на сучасному етапі. Тема: Військова присяга та військова символіка України. (Учень/учениця розуміє проблеми реформування та розвитку Збройних Сил України, оборонну політику держави та інші заходи у цій сфері); — 10 клас. Громадянська освіта. Розділ: Україна. Європа. Світ. Тема: Інтеграція й глобалізація. Міграційні процеси і Україна. Україна – член європейського та світового співтовариства. (Учень/учениця знає та розуміє причини та наслідки міграційних процесів в Україні та світі; усвідомлює взаємозалежність життя місцевої громади; України, Європи та світу; аналізує основні положення Угоди про асоціацію Україна – ЄС; дискутує щодо перспектив збереження та розширення ЄС, НАТО; пишається потенціалом України в Європі та світі); — 10 клас. Мистецтво. Розділ: Мистецтво європейського культурного регіону. Україна. (Учень/учениця знає та розуміє внесок українського мистецтва у скарбницю світової культурної спадщини; називає найхарактерніші здобутки – “візитівки” українського мистецтва у світі; видатних представників українського мистецтва (зокрема, української діаспори);наводить приклади визначних творів різних видів мистецтва, художніх явищ, створених у різні часи в українському мистецтві; усвідомлює необхідність збереження національної мистецької спадщини); — 10 клас. Географія. Тема: Країни Європи. (Учень/учениця аналізує особливості та проблеми країн ЄС, позитивні наслідки та ризики вступу України до ЄС; оцінює роль ЄС у світі); — 10 клас. Географія. Тема: Глобальні проблеми людства. (Учень/учениця характеризує поняття “глобальні проблеми людства”; аналізує сутність, причини виникнення, особливості кожної з глобальних проблем, можливі шляхи їх розв’язування); — 11 клас. Українська література. Тема: Сучасна українська література. Історико-культурна картина літератури кінця ХХ – початку ХХІ століття. (Учень/учениця розуміє постмодернізм як один із основних напрямів сучасного мистецтва); — 11 клас. Географія. Розділ: Глобальні проблеми людства. Тема: Глобальні проблеми соціального характеру (Учень/учениця пояснює причинно-наслідкові зв‘язки виникнення демографічних проблем, складає демографічні прогнози, називає хвороби цивілізації); — 11 клас. Економіка. Розділ: Національна економіка і роль уряду у її функціонуванні. Тема: Роль уряду у регулюванні національної економіки. (Учень/учениця розуміє об’єктивні причини урядового регулювання ринкової економіки, характеризує зв’язок ефективності та справедливості, пояснює невдачі (обмеження) ринку і уряду та роль уряду як власника, виробника і споживача з використанням схеми загального економічного кругообігу); — 11 клас. Англійська мова. Тема: Моє місце в світі. (Учень/учениця знає про зразки здорового способу життя в Україні та англомовних країнах, вміє презентувати Україну в міжнародному контексті); — 11 клас. Німецька мова. Тема: Україна у світі. (Учень/учениця оцінює внесок молоді у сучасне мистецтво України та німецькомовних країн; вміє презентувати Україну в міжнародному контексті); — 11 клас. Французька мова. Тема: Україна у світі. (Учень/учениця розуміє особливості суспільства і культури спільноти або спільнот країни, мова якої вивчається, у межах тематики ситуативного спілкування); — 11 клас. Іспанська мова. Тема: Україна у світі. (Учень/учениця розуміє особливості суспільства і культури спільноти або спільнот країни, мова якої вивчається, у межах тематики ситуативного спілкування).

Урок узагальнення та тематичного оцінювання за розділом «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР УКРАЇНИ. РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА»

Календарне планування уроків

історії України для 11-го класу у 2022/2023 н. р.

105 годин, 3 години на тиждень

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класи «Історія України. Всесвітня історія (Профільний рівень, Академічний рівень, Рівень стандарту)» Київ 2010. Затверджено Міністерством освіти і науки України (наказ мон від 28.10.2010р.№ 1021)

Оновлена навчальна програма «Історія України. Всесвітня історія. 6 – 11 класи» «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 № 698

Підручник - 10 кл. Історія України. - О. Гісем ,О. Мартинюк .-Харків.- вид. «Ранок», 2018 р

Структура курсу:

Розділ 1. УКРАНА У ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД

Розділ 2. УКРАЇНА В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ

Розділ 3. УКРАЇНА В ПЕРІОД СИСТЕМНОЇ КРИЗИ СОЮЗУ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК

Розділ 5. РОЗВИТОК УКРАЇНИ ЯК НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ

Розділ 6. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР УКРАЇНИ. РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА

№	*Дата*	*Тема*	*Примітки*
Вступ (3 год.)
1		Уроки вітчизняної історії 1914-1945 рр. Україна на політичній карті Європи в 1914-1945 рр.
2		Періодизація історії України другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Особливості курсу історії України від 1945 року до сьогодення.
3		Навчальний проект. Друга світова війна в історичній пам’яті українців та інших європейців: спільне і відмінне.
Розділ 1. УКРАНА У ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД (16 год.)
4		Україна в системі міжнародних відносин. Україна – співзасновниця Організації Об’єднаних Націй (ООН). Участь України в міжнародних організаціях. Переміщені особи в Україні. Репатріація. Неповернені.
5		Встановлення кордонів УРСР із сусідніми державами. Депортація за «обміном населення» між УРСР та Польською Народною Республікою (1944–1946 рр.).
6		Операція «Вісла». Обмін територіями 1951 р.
7		Відбудова промисловості: джерела та ресурси (праця мобілізованих, військовополонених, репатріантів, в’язнів виправно-трудових таборів).
8		Становище сільського господарства.
9		Голод 1946– 1947 рр.
10		Посилення проявів «культу особи» Йосифа Сталіна в УРСР. Особливості державної пропаганди. Ідеологічні інтерпретації перемоги над нацизмом.
11		«Ждановщина» в Україні. Кампанії боротьби проти «українських буржуазних націоналістів» і «безрідних космополітів».
12		«Радянізація» західних областей УРСР. Ліквідація Української греко-католицької церкви..
13		Операція «Захід». Національновизвольний рух у 1944–1950-х рр. на території України. Бій під Гурбами. «Велика блокада» проти УПА. Депортації родин воїнів УПА. Оунівський рух в еміграції.
14		Особливості розвитку культури.
15		Особливості розвитку культури. Повсякденне життя населення України в повоєнні часи: стратегії виживання. Зміни у суспільній свідомості.
16		Практичне заняття. Повсякденне життя повоєнних років
17		Практичне заняття. «Вирвані з коренем». Депортації українців у 1944–1951 рр.: причини, етапи, наслідки (дослідження тематичних документів).
18		Навчальний проект. Стадії боротьби за незалежність: від УНР до УПА.
19		Урок узагальнення та тематичного оцінювання з теми
Розділ 2. УКРАЇНА В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ (13 год.)
20		Внутрішньополітична ситуація в УРСР. Українці в повстаннях у таборах ГУЛАГу.
21		XX з’їзд Комуністичної партії Радянського Союзу (КПРС). Десталінізація: зміст, ідеологічні обмеження. Суперечливість процесу реабілітації жертв політичних репресій. Ліквідація ГУЛАГу.
22		Децентралізація управління економікою.
23		Розвиток промисловості.
24		Становище сільського господарства.
25		Передання Кримської області до складу УРСР. Соціальноекономічна інтеграція Кримського півострова з Україною. Міграції, зміни національного складу населення. Спроби проведення «українізації». Становище кримськотатарського народу у місцях депортації та його боротьба за повернення на батьківщину.
26		«Шістдесятництво». Київський клуб творчої молоді «Сучасник». Спроби опозиційної діяльності: підпільні групи та організації.
27		Зародження дисидентського руху. Антирежимні виступи.
28		Особливості розвитку культури. Продовження політики російщення. Антирелігійні кампанії. Особливості соціальної політики. Повсякденне життя. Зміни у суспільній свідомості.
29		Практичне заняття: Феномен українського шістдесятництва
30		Практичне заняття: Розгортання дисидентського руху: передумови, течії, діяльність.
31		Навчальний проект. Ті, хто відкрили шлях у космос.
32		Урок узагальнення та тематичного оцінювання з теми
Розділ 3. УКРАЇНА В ПЕРІОД СИСТЕМНОЇ КРИЗИ СОЮЗУ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК (13 год.)
33		Зміни в системі влади. Неосталінізм. Конституція УРСР 1978 р. Вплив міжнародних процесів на ситуацію в Україні.
34		Посилення репресій проти української інтелігенції.
35		Активізація дисидентського руху: течії, форми та методи боротьби. «Самвидав». «Український вісник».
36		Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод (Українська Гельсінська група/УГГ).
37		Прояви єврейського дисидентського та сіоністського руху на теренах УРСР. Опозиційна діяльність режимові в середовищі інших національних меншин. Кримські татари в боротьбі за повернення на батьківщину.
38		Наростання економічної кризи. Уповільнення темпів зростання промисловості. Провал Продовольчої програми.
39		Життєвий рівень населення. Феномени радянського повсякдення: «хрущовки», «дефіцит», «черги». Етносоціальні зміни в УРСР. Зміни в суспільній свідомості.
40		Особливості розвитку культури. Українське поетичне кіно. Український спорт. Особливості державної пропаганди в Україні: «радянський народ», «радянська людина» та їхні «вороги».
41		Практичне заняття. Повсякденне життя в місті та селі.
42		Практичне заняття. Український «самвидав»: теми, ідеї, автори
43		Навчальний проєкт: 49 сміливців проти режиму (дослідження діяльності Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод).
44		Контрольна робота за І семестр
45		Урок узагальнення та тематичного оцінювання з теми
Розділ 4. ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ, ЇЇ РОЛЬ У РОЗПАДІ СОЮЗУ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК. (17 год.)
46		Політика «перебудови прискорення-гласності» та її наслідки в УРСР.
47		Проблеми ядерної безпеки УРСР. Чорнобильська катастрофа: передумови, позиція влади, заходи для подолання, наслідки. Вплив на суспільну свідомість.
48		Виникнення націонал демократичної, антикомуністичної опозиції.
49		Утворення неформальних громадських організацій і груп. Українська Гельсінська спілка.
50		Народний рух України за перебудову. Перехід частини республіканської номенклатури на національні позиції.
51		Перші альтернативні вибори (1990 р.). «Декларація про державний суверенітет України».
52		«Революція на граніті». Формування багатопартійності. Масові страйки шахтарів.
53		Відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки (Кримської АРСР). Створення Меджлісу кримськотатарського народу. Спроби союзної влади зупинити процеси демократизації, розпаду СРСР.
54		Повсякдення. Особливості розвитку культури і спорту. Відродження релігійного життя.
55		Україна під час спроби державного перевороту в СРСР. «Акт проголошення державної незалежності України». Всеукраїнський референдум і вибори Президента України 1 грудня 1991 р.
56		Роль України у розпаді СРСР. Міжнародне визнання державної незалежності України.
57		Внесок української діаспори у відновлення державної незалежності України.
58		Практичне заняття: Аварія на Чорнобильській АЕС – найбільша техногенна катастрофа в історії людства: передумови, наслідки.
59		Практичне заняття: Боротьба українського суспільства за прорив інформаційної блокади довкола теми Голодомору.
60		Практичне заняття: Злочини тоталітарних імперій у ХХ столітті: уроки для України.
61		Навчальний проект. Український андеграунд: кіно, музика і театр кінця ХХ ст.
62		Урок узагальнення та тематичного оцінювання з теми
Розділ 5. РОЗВИТОК УКРАЇНИ ЯК НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ (17 год.)
63		Державотворчі процеси. Особливості багатопартійної системи. Прийняття Конституції України 1996 р.
64		Президентські вибори 2004 р. «Помаранчева революція». Конституційна реформа 2004 р. Основні тенденції суспільнополітичного життя в 2005–2009 рр.
65		Спроби формування авторитарного режиму в 2010–2013 рр. Харківські угоди 2010 р.
66		Утвердження ринкової економіки. Запровадження національної валюти – гривні. Специфіка приватизації. Становлення, прояви олігархічної системи.
67		Утвердження ринкової економіки. Запровадження національної валюти – гривні. Специфіка приватизації. Становлення, прояви олігархічної системи.
68		Демографічна та етносоціальна структура населення України. Повернення кримськотатарського народу на історичну Батьківщину. Життя національних спільнот в Україні.
69		Багатовекторність зовнішньої політики України та її наслідки. Вступ України до Ради Європи.
70		Будапештський меморандум. Тузлівська криза. Проголошення Україною курсу на євроатлантичну інтеграцію.
71		Зміни у соціальній структурі українського суспільства. Динаміка зайнятості населення. Повсякденне життя.
72		Зрушення в суспільній свідомості. Релігійне життя.
73		Здобутки українців у сфері культури (наука, освіта, мистецтва, спорт).
74		Українці в світі. Українська діаспора в розбудові державної незалежності України.
75		Практичне заняття: Студії боротьби за незалежність: від ідеї автономії до самостійності (завершення кейсу «Як трансформувався український визвольний рух у ХХ столітті?», презентація кейсу).
76		Практичне заняття: Інтеграція України в європейський та світовий економічний простір: виклики і відповіді.
77		Практичне заняття: Майдан як феномен української демократії (від вибору гетьмана на всенародному віче до Помаранчевої революції та Революції Гідності).
78		Навчальний проект. Історія рідного краю в контексті загальноукраїнських подій 1991–2013 рр.
79		Урок узагальнення та тематичного оцінювання з теми
Розділ 6. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР УКРАЇНИ. РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА (21 год.)
80		Геополітичний вибір України: утвердження євроінтеграційного курсу. Україна в імперській доктрині «русского міра». Політичні, економічні, інформаційні та інші засоби тиску на Україну в контексті відродження прагнень Російської Федерації (РФ) до реімперіалізації на теренах колишнього СРСР.
81		Геополітичний вибір України: утвердження євроінтеграційного курсу. Україна в імперській доктрині «русского міра». Політичні, економічні, інформаційні та інші засоби тиску на Україну в контексті відродження прагнень Російської Федерації (РФ) до реімперіалізації на теренах колишнього СРСР.
82		Зрив угоди про асоціацію України та Європейським Союзом (ЄС). Євромайдан. Революція Гідності. Крах режиму Віктора Януковича. Небесна Сотня.
83		Президентські та парламентські вибори 2014 р. Обрання Петра Порошенка Президентом України. Підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Надання українцям права на безвізовий режим в’їзду в країни ЄС.
84		Початок війни РФ проти України: окупація, анексія Криму, збройна агресія на сході України. Квазіреферендуми і проголошення маріонеткових квазідержав Донецької Народної Республіки (ДНР), Луганської Народної Республіки (ЛНР).
85		Антитерористична операція/Операція об’єднаних сил (АТО/ООС). Перебіг бойових дій. Мінські домовленості.
86		Українське громадянське суспільство в обороні держави. Добровольчі батальйони. Волонтерський рух. Участь добровольцівіноземців у збройній боротьбі на боці України.
87		Міжнародна підтримка України в умовах війни. «Норманська четвірка»: внесок у стабілізацію збройного конфлікту. Позиція США та держав «великої сімки». Санкції, накладені на РФ за невиконання Мінських домовленостей.
88		Соціально-економічний розвиток України у 2014–2022 р. Економічні, політичні, судовоправові реформи. Створення незалежної правоохоронної структури для боротьби з корупцією. Незавершеність реформ.
89		Законодавче забезпечення статусу української мови як державної. Розвиток української культури. Утворення канонічної автокефальної Православної церкви України (ПЦУ).
90		Президентські вибори 2019 р. Обрання Володимира Зеленського Президентом України. Земельна та інфраструктурна реформи. Цифровізація України.
91		Широкомасштабне вторгнення російських військ на терени України: перебіг, результати. Збройні сили України (ЗСУ), Національна гвардія, територіальна оборона, громадянське суспільство та влада в обороні країни.
92		Злочини геноциду та воєнні злочини РФ проти України. Нищення економіки України. Використання Росією продовольства як зброї. Заява Верховної Ради України «Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні». Консолідація української політичної нації в боротьбі проти російській агресії.
93		Російська пропаганда як інструмент підбурювання війни і геноциду. Ідеологема «денацифікація України». Протидія України російській пропаганді та дезінформації.
94		Розгортання дипломатичної боротьби України. Утворення міжнародної коаліції держав на підтримку незалежності і обороноздатності України. Лендліз. Надання Україні статусу кандидата в члени ЄС.
95		Повсякдення в умовах війни: індивідуальний досвід, стратегії виживання та протистояння. Колабораційна діяльність і кримінальна відповідальність за неї. Рух Опору на тимчасово окупованих територіях. Біженці та вимушені переселенці. Примусове переселення громадян України до РФ. Гуманітарна підтримка біженців в країнах ЄС.
96		Релігія, церкви й релігійні організації та війна. Діячі української культури в допомозі фронту. Діячі світової культури в підтримці України.
97		Практичне заняття: Stand with Ukraine. Міжнародна підтримка України у боротьбі проти агресії Росії
98		Навчальний проєкт: Усна історія Майданів: від «Революції на граніті» до Революції Гідності (електронна «Книга пам’яті»).
99		Річна контрольна робота
100		Урок узагальнення та тематичного оцінювання з теми
101		Урок узагальнюючого повторення тема 1
102		Урок узагальнюючого повторення тема 2
103		Урок узагальнюючого повторення тема 3
104		Урок узагальнюючого повторення тема 4
105		Урок узагальнюючого повторення тема 5

Середня оцінка розробки

Структурованість

5.0

Оригінальність викладу

5.0

Відповідність темі

5.0

Загальна:

5.0

Всього відгуків: 1

Оцінки та відгуки

у Мандрівка 23.08.2023 в 17:29

Загальна:

5.0

Структурованість

5.0

Оригінальність викладу

5.0

Відповідність темі

5.0

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Генова Наталія

Пов’язані теми

Історія України, 11 клас, Планування

Додано

6 грудня 2022

Переглядів

6400

Оцінка розробки

5.0 (1 відгук)