Календарне планування з історії України та всесвітньої історії для 5-9 класу

№

Дата

Коригування

Тема уроку

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (Д/З)

Примітки

Вступ. КОЛИ І ЯК РОЗПОЧАЛАСЯ ІСТОРІЯ ЛЮДСТВА

Як працювати з підручником інтегрованого курсу історії (Всесвітня історія. Історія України) для учнів/учениць 6 класу. Предмет і завдання історії.
 

Знаю:

• час появи людини на теренах України;
• послідовність періодів історії людства, якими послуговуються богослови, антропологи, археологи й історики.

Розумію:

• предмет і завдання історії;
• сутність наукових і релігійних теорій походження людини;
• періодизацію як спосіб упорядкування історії;
• давню історію України як складову світової історії;
• критерії, які історики й археологи використовують для періодизації історії України та світової історії;
• поняття «ера (історична доба)», «кам’яний вік», «бронзовий вік», «залізний вік», «первісні часи», «античність», «антропологія», «археологія».

Умію:

• співвіднести дату події з історичним періодом (з допомогою шкали часу);
• розв’язати історичну задачу на обчислення часу;

вправно користуватися підручником для виконання завдань у класі й удома.

Лічба часу в історії стародавнього світу [завдання: встановити особливості літочислення до нашої ери (з допомогою шкали часу); збудувати та зіставити археологічну й історичну часові шкали; визначити (за датою), до якого періоду належить подія (з допомогою археологічної та історичної часових шкал)].

Теорії походження людини. Періодизації історії людства (антропологічна, археологічна, історична).
 

Розділ 1. ПЕРВІСНІ СПІЛЬНОТИ. АРХЕОЛОГІЧНІ КУЛЬТУРИ

Як працюють археологи. Природні умови, спосіб життя, суспільна організація, первісних людей. Світорозуміння і мораль первісних людей.

Знаю:

• назви відомих пам’яток (стоянок) первісних людей на теренах України;
• винаходи і пам’ятки культури первісних людей (за матеріалами з теренів України).

Розумію:

• сутність «неолітичної революції» як процесу переходу людства від привласнювального (збиральництво, мисливство, рибальство ) до продуктивного (відтворювального) господарства (землеробства, скотарства і ремесел);
• сутність первісних форм релігійних вірувань: фетишизму, тотемізму, анімізму та магії;
• риси господарства, суспільного устрою й світосприйняття як основу історичного опису життя людей у минулому;
• поняття «homo sapiens (людина розумна)», «стоянка первісних людей», «археологічна культура», «родова громада (рід)», «територіальна (сусідська) громада», «плем’я», «ремесло», «мораль», «звичай».

Умію:

• співвіднести археологічну й історичну періодизацію історії стародавнього світу;
• показати на карті стоянки первісних людей і територіальні межі трипільської культури;
• описати спосіб життя первісних людей;

розпізнавати пам’ятки трипільської культури.

• позначити на контурній карті стоянки первісних людей на теренах України (за переліком учителя), межі поширення і протоміста трипільської культури;
• описати спосіб життя первісних людей (мисливців і рибалок, землеробів і скотарів) на основі археологічних речових джерел.

Основні стоянки і пам’ятки первісних людей на території України.

Трипільська археологічна культура.

Узагальнення. Вступ. Коли і як розпочиналася історія людства. Первісні спільноти. Археологічні культури.

Тематичний контроль. Вступ. Коли і як розпочиналася історія людства. Первісні спільноти. Археологічні культури.

Розділ 2. СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ АЗІЇ ТА АФРИКИ

Що в історії називають цивілізацією. Цивілізація долини Нілу. Природно-географічні умови розвитку давньоєгипетської цивілізації. Повсякдення й господарське життя.

Організація суспільства і влади в Давньому Єгипті.

Міфологія, писемність і мистецтва. Будівництво пірамід.

Цивілізації Дворіччя. Природно-географічні умови розвитку Шумеру та Вавилону. Повсякдення і господарське життя.

Організація суспільства і влади у містах-державах і царствах Дворіччя. Закони Хаммурапі.

Міфологія, писемність і мистецтва. Епос про Гільгамеша.

Фінікія. Ізраїльсько-Юдейське царство. Природно-географічні умови розвитку. Повсякдення й господарське життя.

Фінікійська колонізація. Карфаген. Алфавіт.

Ізраїльсько-Юдейське царство: організація влади й суспільства. Єрусалим. Біблія як історичне джерело.

Узагальнення. Стародавні цивілізації Азії та Африки.

Тематичний контроль. Стародавні цивілізації Азії та Африки.

Розділ 3. АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ

Періодизація історії давніх Греції та Риму. Природно-географічні умови Балканського півострова. Археологічне відкриття Мінойської й Ахейської палацових цивілізацій.

Знаю:

• часову послідовність Мінойської, Ахейської (палацових), грецької античної (полісної) цивілізацій;
• хронологічні межі існування на території України грецьких поселень (полісів);
• часову послідовність панування у степах Північного Причорномор’я кіммерійців, скіфів, сарматів, готів, гунів;
• хронологічні межі існування Римської республіки та Римської імперії;
• час зародження й утвердження християнства, визнання християнства державною релігією Римської імперії, поділу Римської імперії на Західну та Східну (Візантію);
• пам’ятки культури Давньої Греції, Скіфії й Риму (Афінський акрополь, пектораль із кургану Товста Могила, маяк Александрії, Колізей у Римі, Венера Мілоська та ін.);
• час формування давніх слов’ян і напрямки їх розселення з історичної прабатьківщини;
• самоназви і пам’ятки культури давніх слов’ян.

Розумію:

• ідейну близькість давньогрецької, елліністичної й давньоримської культур;
• особливості античної демократії, зміст прав і обов’язків громадян Афін і Риму, безправ’я рабів;
• причини піднесення й занепаду грецьких полісів (Афін, Спарти), Великої Скіфії та Римської держави;
• передумови Великої грецької колонізації та Великого переселення народів;
• внесок античної цивілізації в історію людства, зв’язок античної цивілізації зі спільнотами на українських теренах;
• виникнення передумов для державності в давніх слов’ян як результат розселення, господарського (землеробство) і культурного розвитку;
• історичне значення християнства;
• поняття «еллінізм», «поліс», «громадянин», «демос», «аристократія», «тиранія», «демократія», «пантеон богів», «республіка», «імперія», «патриції», «плебеї», «сенат», «диктатор», «вето», «легіон», «провінція», «гладіатор», «експансія», «курган», «прабатьківщина слов’ян», «розселення слов’ян».

Умію:

• охарактеризувати й зіставити суспільний устрій та повсякденне життя Афін і Спарти, становище патриціїв і плебеїв;
• охарактеризувати суспільний устрій Римської держави часів принципату Октавіана Августа, повсякденне життя мешканців античних полісів Північного Причорномор’я, діяльність Перикла, Александра Македонського, Юлія Цезаря та Октавіана Августа (на вибір учителя/учительки);
• визначити причини зміни у ставленні Римської держави та суспільства до християнської церкви;
• пояснити, як у добу античності соціальне становище особи впливало на її повсякденне життя;
• охарактеризувати спосіб життя (суспільну організацію, господарські заняття, духовний світ) давніх слов’ян;
• визначити причини розселення давніх слов’ян поза межі території історичної прабатьківщини;

показати на карті історико-географічні об’єкти античної цивілізації (античні міста, держави, напрямки Великої грецької колонізації, Східного походу Александра Македонського, Великого переселення народів та ін.).

• позначити на контурній карті: а) Балканський і Апеннінський півострови, античні грецькі поселення (Мікени, Афіни, Спарта, Тіра, Ольвія, Пантікапей, Херсонес); б) кордони Боспорського царства, Перської держави, держави Александра Македонського, Римської держави часів принципату Октавіана Августа, Афіни, Спарту, Александрію, Рим, Константинополь (Візантій); в) напрямки Великої грецької колонізації, Східного походу Александра Македонського, Великого переселення народів; г) прабатьківщину слов’ян і напрямки їх розселення, територіальні межі союзів антів і склавинів;
• охарактеризувати спосіб життя мешканців античних полісів Північного Причорномор’я (за доступними текстовими джерелами) і скіфських племен (за книгою «Мельпомена» з Геродотової «Історії в дев’яти книгах»);
• зіставити суспільний устрій Афін і Спарти, повсякденне життя населення цих міст;
• порівняти правове становище різних груп громадян, а також громадян і негромадян у Стародавньому Римі;
• укласти програму античних Олімпійських ігор або мандрівки з оглядом пам’яток культури давніх Греції та Риму (у формі рольової гри);
• сформулювати життєву позицію (вибір у конкретній життєвій ситуації) історичного персонажа на основі висловів з його творів (на вибір учителя/учительки).

Давньогрецьке суспільство.

Афіни і Спарта.

Греко-перські війни.

Утвердження демократії в Афінах за Перикла.

Господарювання і повсякденне життя в Давній Греції.

Грецька релігія та міфологія.

Античні олімпійські ігри.

Сім’я, освіта та виховання афінян і спартанців.

Підкорення Греції Філіпом II. Александр Македонський.

Елліністичні держави. Культура елліністичної доби.

Узагальнення. Стародавня Греція та Еллінізм. Тематичний контроль. Стародавня Греція та Еллінізм.

Велика грецька колонізація. (у Північному Причорномор’ї).

Заснування античних грецьких поселень на території України

Суспільне, господарське життя і побут в античних полісах на території України.

Взаємини греків і місцевого населення.

Кіммерійці, скіфи, сармати, готи, гуни.

Природно-географічні умови Апеннінського півострова.

Виникнення міста Рима.

Римська республіка в V–І ст. до н.е.: соціальний устрій та організація влади.

Військова експансія Риму. Диктатура Цезаря.

Римська імперія. Октавіан Август.

Пантеон римських богів.

Римське право.

Мистецтво Давнього Риму.

Кризові явища в Римській імперії.

Перетворення християнства на офіційну релігію Римської імперії.

Виникнення і поширення християнства.

Розпад Римської імперії. Велике переселення народів.

Падіння Західної Римської імперії.

Узагальнення. Античні міста Північного Причорномор`я. Стародавній Рим.

Тематичний контроль. Античні міста Північного Причорномор`я.Стародавній Рим.

Походження (витоки) слов’янських народів.

Природно-географічні умови історичної прабатьківщини слов’ян.

Суспільне та господарське життя і духовний світ.

Передумови розселення слов’ян.

Розвиток слов’янських племен у процесі розселення.

Анти і склавини на теренах України.

Розділ 4. ВИТОКИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ТА ІНШИХ СУЧАСНИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ

Причини зникнення стародавніх цивілізацій. Головні ознаки європейської цивілізації та її історичне підґрунтя.

Знаю:

• хронологічні межі Великого переселення народів;
• час формування європейської, китайської, індійської, ісламської та інших сучасних цивілізацій;
• пам’ятки культури китайської (Велика китайська стіна, порцелянова армія Цинь Шіхуанді) й індійської (Мохенджо-Даро) цивілізацій.

Розумію:

• вплив культурних запозичень на розвиток відкритих і закритих цивілізацій, пов’язаність культур зниклих і сучасних цивілізацій;
• соціальний досвід і культурні здобутки народів Середземноморського культурного простору, Велике переселення народів, поширення християнства й падіння Західної Римської імперії як витоки й умови формування сучасної європейської цивілізації;
• досвід античної цивілізації як запоруку ефективної відповіді європейців на цивілізаційні виклики сучасності;
• поняття «цивілізація», «історичний досвід», «варна», «індуїзм», «буддизм», «конфуціанство», «іслам».

Умію:

• визначити внесок давніх греків і римлян у культуру сучасних європейських народів, зокрема українців;
• показати на карті: а) територіальні межі європейської, китайської, індійської, ісламської цивілізацій; б) долини річок Інд, Ганг, Хуанхе, Янцзи, терени давніх Індії й Китаю;
• визначити особливості господарства, суспільного життя й культури давніх Індії та Китаю

• добрати інформацію про правила і переконання (звичаї, юридичні норми, фразеологізми тощо), а також елементи побутової культури (будівлі, меблі, одяг, їжа), запозичені українцями в давніх греків і римлян;
• зіставити господарство, суспільне життя й культуру населення давніх Греції та Риму, з одного боку, й Індії та Китаю, з іншого.

Сучасні цивілізації на мапі світу.

Китайська цивілізація.

Індійська, цивілізація.

Ісламська та інші цивілізації.

Цивілізаційні взаємодії

Узагальнення. Витоки європейської та інших сучасних цивілізацій.

Тематичний контроль. Витоки європейської та інших сучасних цивілізацій.

№

Дата

Коригування

Тема уроку

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (Д/З)

Примітки

Розділ 1. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ РУСІ-УКРАЇНИ

Розселення слов’янських племен на території України.

Знаю:

• час утворення Київської держави (Русі-України), дати перших русько-візантійських договорів, повстання древлян проти князя Ігоря;
• території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів перших київських князів.

Розумію:

• основні версії походження назви «Русь» («Русь-Україна»);
• передумови утворення держави у слов’ян, які жили на теренах України;
• роль міста Києва в утворенні Русі;
• поняття «Русь» («Русь-Україна»), «князь», «дружина», «полюддя», «данина», «печеніги», «язичництво»;
• історичний портрет особистості як опис, що включає перелік ключових рис зовнішності й характеру, особисту оцінку вдачі особи та думку про неї сучасників, характеристику публічної (політичної, наукової, громадської та ін.) діяльності особи, ставлення сучасників і власне ставлення до цієї діяльності та її результатів.

Умію:

• розмістити в хронологічній послідовності відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи;
• показати на карті території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.;
• охарактеризувати спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади, світосприйняття) слов’ян, які жили на теренах України;
• визначити напрямки внутрішньої й зовнішньої політики перших князів;
• визначити внесок у розбудову Київської держави її правителів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги і Святослава;

укласти історичний портрет руського князя.

• внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи;
• позначити на контурній карті територію розселення слов’янських племен на теренах України та їхніх сусідів, напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.;
• визначити (за доступними текстовими джерелами) особливості повсякденного життя та світобачення слов’ян на теренах України в ІХ–Х ст.;
• на підставі доступних джерел укласти (за допомогою вчителя) історичний портрет княгині Ольги або князя Святослава.

Господарство та суспільство слов’ян.

Сусіди східних слов’ян. Утворення Русі-України.

Київські князі (Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав).

Київські князі (Ігор, Ольга, Святослав).

Київські князі (Святослав).

Узагальнення. Виникнення та становлення Русі-України».

Тематичний контроль. Виникнення та становлення Русі-України».

Розділ 2. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ-УКРАЇНА) наприкінці X – у першій половині XI ст.

Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого. Впровадження християнства.

Знаю:

• роки правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, дати впровадження християнства як державної релігії, розгрому печенігів під Києвом, час зведення Софійського собору, укладення «Руської правди»;
• територію Київської держави (Русі-України) за часів правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Розумію:

• суспільну роль різних верств населення Київської держави (Русі-України);
• Русь часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого як середньовічну централізовану монархію – імперію;
• історичне значення впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України), кодифікації звичаєвого права (укладення «Руської правди»);
• місце Русі-України серед європейських держав після прийняття християнства;
• поняття «вотчина», «бояри», «шлюбна дипломатія», «собор», «ікона», «графіті», «мозаїка», «фреска», «митрополія», «книжкові мініатюри».

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, хрещення Русі та розбудову Київської митрополії, боротьбу русичів з печенігами, кодифікацію руського звичаєвого права;
• показати на карті територію Київської держави (Русі-України) за правління Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого;
• охарактеризувати господарське та суспільне життя населення Русі в Х–ХІ ст., правове становище різних верств, внутрішню та зовнішню політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого, порівняти її (за напрямами) з політикою перших київських князів;
• визначити причини впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України);
• зіставити політичний устрій і соціальний розвиток руського та західноєвропейських суспільств в ХІ ст.;

розпізнавати пам’ятки архітектури з часів Київської держави (Русі-України).

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого, хрещення Русі, утворення Київської митрополії, розгром Ярославом Мудрим печенігів під Києвом, кодифікацію руського звичаєвого права, інші (на розсуд учителя/учительки);
• позначити на контурній карті територію Київської держави (Русі-України) за правління князів Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого;
• зіставити (за доступними текстовими джерелами) світосприйняття, господарство (економіку), структуру та політичний устрій руського суспільства в період становлення (ІХ – перша половина Х ст.) і розквіту (кінець Х – перша половина ХІ ст.) Київської держави;
• охарактеризувати – на основі витягів з відомих правових пам’яток доби («Руська правда» Ярослава Мудрого, «Правда Ярославичів», «Статут» Володимира Мономаха) – правове становище різних верств населення Русі-України;
• визначити (за доступними джерелами) роль і вплив християнської релігії й церкви в житті руського (давньоукраїнського) суспільства;

здійснити уявну подорож Києвом часів Володимира Великого / Ярослава Мудрого.

Київська держава (Русь-Україна) за Ярослава Мудрого. «Руська правда».

Суспільний устрій. Влада князя.

Повсякденне життя. Господарство.

Міста. Ремесла. Торгівля.

Культура.

Узагальнення. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ-УКРАЇНА) наприкінці X – у першій половині XI ст.

Тематичний контроль. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ-УКРАЇНА) наприкінці X – у першій половині XI ст.

Розділ 3. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА у другій половині XI – першій половині XIII ст.

Передумови політичного дроблення Київської держави. Любецький з’їзд князів. Галицьке і Волинське князівства в другій половині ХІІ ст. Правління Володимира Мономаха.

Знаю:

• дату Любецького з’їзду князів, період правління Володимира Мономаха, дату першої писемної згадки назви «Україна»;
• території князівств у період роздробленості Київської держави (Русі-України) та половецьких земель.

Розумію:

• передумови політичної децентралізації (дроблення) Київської держави;
• період правління наступників Ярослава Мудрого (Мономаховичів, Ігоревичів, Ростиславовичів та ін.) як час політичної децентралізації (дроблення) Русі, перетворення її у федеративну монархію;
• існування відмінностей між елітарною (княжо-дружинною) культурою Русі, яка тяжіла до цілісності, та народною культурою, яка була просякнута старими, племінними відмінностями.

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про політичне дроблення Київської держави;
• показати на карті території князівств періоду роздробленості Київської держави (Русі-України), половецькі землі;
• визначити особливості політичного і соціально-економічного життя Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського, Волинського та Галицького князівств у ХІІ – першій третині ХІІІ ст.;
• охарактеризувати господарську та політичну культуру Русі в ХІІ – першій половині ХІІІ ст., розвиток церкви і мистецтв у цей період;
• встановити історичне значення Любецького з’їзду князів;

укласти історичний портрет руського князя.

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Любецький з’їзд князів, правління спадкоємців Ярослава Мудрого (Володимира Мономаха та ін.), першу писемну згадку назви «Україна», зведення Успенського собору Києво-Печерської лаври, інші (на розсуд учителя/учительки);
• позначити на контурній карті й надписати території князівств часів роздробленості Київської держави (Русі-України) та половецькі землі;

визначити (за «Повчанням дітям», «Словом о полку Ігоревім» та іншими доступними джерелами) характерні для Володимира Мономаха, Ярослава Осмомисла, Ігоря Святославовича (на вибір учня/учениці) вчинки і риси характеру, а також ставлення до цього князя його сучасників; висловити та обґрунтувати власну думку про цього князя.

Київське, Переяславське та Чернігівське князівства в середині XII – першій половині XIIІ ст. Політичне і соціально-економічне життя (оглядово). Ярослав Осмомисл (оглядово).

Культура Русі-України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.

Кочові народи степів України Х–ХІІІ ст. Крим у складі Візантійської імперії (оглядово).

Узагальнення. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА у другій половині XI – першій половині XIII ст.

Тематичний контроль. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА у другій половині XI – першій половині XIII ст.

Розділ 4. КОРОЛІВСТВО РУСЬКЕ (ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА)

Утворення Галицько-Волинської держави. Походи монголів на Русь. Підпорядкування руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді).

Знаю:

• дати утворення Галицько-Волинської держави, битви на річці Калці, час монгольської навали на Русь, дату коронування Данила Романовича;
• території Галицько-Волинської держави та сусідніх держав, напрямки походів монголів на Русь.

Розумію:

• особливості підпорядкування окремих руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді);
• передумови посилення західноєвропейських культурних впливів на теренах Королівства Руського;
• поняття «ярлик», «баскак», «берестяна грамота»;
• особливості політичного устрою, господарського розвитку і культури русько-українського суспільства як визначальні умови збереження його самобутності під час монгольського завоювання.

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу; походи монголів на землі Русі, розбудову Галицько-Волинської держави;
• показати на карті територію Королівства Руського, території держав – сусідів Королівства Руського, напрямки монгольських походів на Русь у 1239–1242 рр.;
• охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику короля Данила;
• встановити історичне значення коронації Данила Галицького, причини розпаду Галицько-Волинської держави;

укласти і представити історичний портрет одного з правителів Галицько-Волинської держави.

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу, битву на р. Калці, вторгнення монголів на Русь, оборону Києва від монголів, коронування Данила Романовича, інші (на розсуд учителя /учительки);
• позначити на контурній карті територію Королівства Руського, території держав – сусідів Королівства Руського, напрямки монгольських походів на Русь у 1239–1242 рр.;
• виявити (за доступними візуальними і текстовими джерелами) свідчення впливу західноєвропейських культур на повсякденне життя і розвиток мистецтв у Королівстві Руському;

підготувати та представити історичний портрет короля Данила / іншого князя з династії Романовичів (на вибір учня /учениці).

Король Данило – будівничий Галицько-Волинської держави. Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича та її розпад.

Культура Галицько-Волинської держави ХІІІ – першої половини XІV ст.

Узагальнення. КОРОЛІВСТВО РУСЬКЕ (ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА).

Тематичний контроль. КОРОЛІВСТВО РУСЬКЕ (ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА).

Розділ 5. РУСЬКІ УДІЛЬНІ КНЯЗІВСТВА У СКЛАДІ СУСІДНІХ ДЕРЖАВ. КРИМСЬКЕ ХАНСТВО

Інкорпорація руських удільних князівств до складу Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, інших держав. Кревська унія 1385 р. і українські території. Опір руських князів політиці централізації та його наслідки.

Знаю:

• час входження українських земель до складу різних держав, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії, дату Кревської унії;
• територію русько-українських земель у складі різних держав.

Розумію:

• інкорпорацію (включення) руських князівств до складу сусідніх держав як обмеження владних повноважень місцевих правителів;
• наслідки ліквідації удільних князівств для українського суспільства;
• причини утворення незалежного Кримського ханства і встановлення над ним протекторату Османської імперії;
• роль у житті давньоукраїнського суспільства різних соціальних верств і етнічних груп;
• європейський характер культури русько-українського суспільства княжої доби;
• поняття «унія», «шляхта», «магнат», «султан», «магдебурзьке право».

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про входження руських князівств до складу сусідніх держав, опір руських князів політиці централізації, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії;
• показати на карті територію українських удільних князівств у складі сусідніх держав; територію Кримського ханства; місця подій, що визначали процес інкорпорації князівств південно-західної Русі в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав;
• визначити особливості господарського і культурного розвитку, зокрема розвитку міст на магдебурзькому праві; організації суспільства та влади в українських князівствах, що входили до складу Литовсько-Руської держави / Королівства Польського;
• охарактеризувати господарство, політичний устрій та культуру Кримського ханства, повсякденне життя його населення (знаті й простолюдинів / кочовиків і осілого люду);
• визначити причини та наслідки Кревської унії для української спільноти;

укласти історичний портрет русько-українського

діяча XIV–XV ст.

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про входження руських князівств до складу сусідніх держав, Кревську унію, існування князівства Феодоро, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії, інші (на розсуд учителя/учительки);
• позначити на контурній карті територію українських удільних князівств у складі сусідніх держав, територію Кримського ханства, місця подій, що визначили інкорпорацію князівств південно-західної Русі в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав;
• зіставити організацію суспільства (соціальну стратифікацію) і влади (державний устрій) у руських удільних князівствах, Кримському ханстві, Великому князівстві Литовському та Королівстві Польському в XV ст.;
• порівняти (за відомостями з наданих учителем джерел) правовий статус і повсякденне життя на теренах України в XІV–XV ст. представників різних станів, верств і етносів;

укласти історичний портрет Костянтина Острозького. 

Держава Феодоро в Криму (оглядово). Утворення Кримського ханства. Гіреї. Суспільний устрій та культура ханства.

Суспільне і церковне життя на теренах України в XІV–XV ст. Сільське господарство. Ремесла і торгівля. Міста, магдебурзьке право. Пам’ятки середньовічної культури XІV–XV ст. Костянтин Острозький. Юрій Дрогобич.

Узагальнення. РУСЬКІ УДІЛЬНІ КНЯЗІВСТВА У СКЛАДІ СУСІДНІХ ДЕРЖАВ. КРИМСЬКЕ ХАНСТВО.

Тематичний контроль. РУСЬКІ УДІЛЬНІ КНЯЗІВСТВА У СКЛАДІ СУСІДНІХ ДЕРЖАВ. КРИМСЬКЕ ХАНСТВО.

Узагальнення до курсу. ІСТОРІЯ РУСІ-УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЕПОХИ СЕРЕДНІХ ВІКІВ

Здобутки середньовічного русько-українського суспільства. Особливості суспільного життя Русі-України. Внесок Русі-України у формування європейської цивілізації.

Розумію:

• взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного життя русько-українського, візантійського і європейських суспільств.

Умію:

• встановити цивілізаційні здобутки русько-українського суспільства в період Середньовіччя;
• визначити внесок русько-українського суспільства ІХ–ХV ст. в загальноєвропейську культурну спадщину;
• порівняти типові процеси і явища європейської та української історії доби Середньовіччя;

розкрити особливості українського середньовіччя (порівняно з історією тогочасної Візантії та Західної Європи).

- на підставі укладеної протягом навчального року синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в добу Середньовіччя» сформулювати висновок про місце Русі-України в загальноєвропейських політичних, господарських і культурних процесах.

№

Дата

Коригування

Тема уроку

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (Д/З)

Примітки

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП

Повторення: Велике переселення народів та його наслідки. Розселення слов’ян. Вступ: Середньовіччя як період розвитку людства. Періодизація.

Знаю:

• хронологічні межі та періодизацію Середньовіччя, час Великого переселення народів;
• види джерел з історії Середньовіччя;
• напрямки Великого переселення народів і розселення слов’ян.

Розумію:

• Середні віки (доба Середньовіччя) як період між історією Стародавнього світу та Новою історією;
• Середні віки в Україні як княжу добу, періоди якої збігаються з відповідними періодами європейської історії, а саме: а) період становлення племiнних князiвств i союзiв (V–IX ст.) – з добою раннього Середньовiччя (середина V ст. – кiнець IХ ст.); б) період iснування Русi (IX–XIII ст.) – з добою зрілого Середньовiччя (Х–ХІІІ ст.); в) період удiльних князiвств (XIII–XV/XVI ст.) – з добою пiзнього Середньовiччя (XІV–XV ст.);
• як користуватися підручниками з історії України та всесвітньої історії для 7 класу на уроці й удома.

Умію:

• охарактеризувати первісні часи та історію Стародавнього світу;
• перелічити цивілізаційні здобутки населення України стародавніх часів;
• назвати хронологічні межі та періодизацію Середніх віків;

укласти синхронізовану хронологічну таблицю «Європа в добу Середньовіччя».

Розділ 1. ПЕРШІ СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДЕРЖАВИ

Утворення «варварських королівств». Франкська держава. Хлодвіг. Завоювання Карла Великого. Імперія франків. Розподіл імперії.

Знаю:

• хронологічні межі існування Франкського королівства, час утворення Франкської та Візантійської імперій, виникнення ісламу;
• територію «варварських королівств», імперії Карла Великого, напрямки завойовницьких походів арабів.

Розумію:

• поняття «варварське королівство», «халіфат», «іслам», «Коран», «експансія».

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про Велике переселення народів, Франкську та Візантійську імперії, перші Арабські халіфати (Омейядів і Аббасидів);
• показати на карті «варварські» королівства, імперію Карла Великого, Візантію, напрямки завойовницьких походів арабів, Арабський халіфат;
• охарактеризувати організацію влади у «варварських королівствах», Франкській та Візантійській імперіях, перших Арабських халіфатах;

визначити наслідки Великого переселення народів, розпаду імперії Карла Великого, виникнення ісламу й арабської експансії.

• внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Велике переселення народів, Франкське королівство, Франкську та Візантійську імперії, перші Арабські халіфати (Омейядів і Аббасидів), об’єднання арабів під владою Мухаммада, виникнення ісламу та ісламського літочислення;
• позначити на контурній карті «варварські» королівства, імперію Карла Великого, Візантію, напрямки завойовницьких походів арабів, Арабський халіфат;

зіставити організацію влади у «варварських королівствах», Франкській імперії, Візантійській імперії, перших Арабських халіфатах.

Візантійська імперія доби Юстиніана. Розквіт Візантії за Македонської династії та династії Комнінів. Культура Візантії.

Природно-географічні умови Аравії. Виникнення ісламу. Мухаммад. Арабські завоювання та халіфати. Розвиток арабо-мусульманської культури.

Розділ 2. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

Зв’язок людини і природи. Рух населення. Внутрішня і воєнна колонізація.

Знаю:

• основні стани середньовічного суспільства;
• найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя, територію поширення християнства.

Розумію:

• станове суспільство як суспільство з ієрархічно вибудуваною соціальною структурою, кожна з великих соціальних груп (станів) якого – відносно замкнена та умовно об’єднана своїми правовим і економічним становищем у суспільстві;
• причини і наслідки внутрішньої і зовнішньої колонізації середньовічної Європи;
• роль християнської церкви в Середньовіччі;
• поняття «суспільний стан», «феод», «феодалізм», «васалітет», «феодальна драбина», «церковна ієрархія», «єпархія», «цех», «майстер», «підмайстер», «учень», «гільдія», «Ганза», «лихварство», «міська комуна», «внутрішня колонізація», «зовнішня колонізація».

Умію:

• показати на карті найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя, територію поширення християнства;
• описати повсякденне життя у феодальному замку, міському будинку (майстерня, крамниця), селянській господі;

охарактеризувати соціальне становище і роль кожного з основних станів середньовічного суспільства.

• підготувати (з використанням кількох видів джерел) і представити усне повідомлення (п’єску, живу картинку) на теми «У феодальному замку», «У міському будинку (майстерні, крамниці)», «У селянській господі» (на вибір учителя/учениця або учнів/учениць);

зіставити (на основі витягів з доступних джерел) правове становище різних груп середньовічного населення Західної Європи.

Три стани середньовічного суспільства. Феодалізм. Організація християнської церкви в Середньовіччі.

Узагальнення. ПЕРШІ СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДЕРЖАВИ. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ.

Тематичний контроль. ПЕРШІ СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДЕРЖАВИ. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ.

Розділ 3. ЄВРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВИ в Х–ХV ст.

Скандинавія в добу середньовіччя. Походи вікінгів та їхні завоювання.

Знаю:

• час походів вікінгів, нормандського завоювання Англії, Хрестових походів, Реконкісти, Столітньої війни, Війни троянд;
• дати утворення Священної Римської імперії, початку скликання англійського парламенту та Генеральних штатів у Франції, ухвалення Великої хартії вольностей;
• території походів вікінгів, Хрестових походів.

Розумію:

• причини політичного роздроблення держав Західної Європи та мотиви Хрестових походів;
• суспільне значення самопожертви Жанни д’Арк;
• значення формулювання принципу недоторканності особи для становлення правової культури європейської цивілізації;
• феодально-теократичний характер Священної Римської імперії;
• поняття «вікінги», «феодальна роздробленість», «Хрестові походи», «духовно-рицарські ордени», «теократія», «станово-представницька монархія», «парламент» («кортеси», «Генеральні штати», «сейм»), «Реконкіста», «династична унія».

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про походи вікінгів, формування середньовічних держав (від роздробленості до станово-представницьких монархій або республік), Хрестові походи і держави хрестоносців;
• показати на карті території Королівства Іспанія, Королівства Франція, Королівства Англія, Священної Римської імперії, італійських торговельних республік, напрямки походів вікінгів, Хрестових походів, торговельні шляхи, якими користувались італійські міста-держави;
• розкрити сутність та історичне значення діяльності Жанни д’Арк;
• описати і порівняти формування станово-представницької монархії у Франції та в інших державах Західної Європи;
• охарактеризувати організацію влади в торговельних містах-державах (Генуї, Венеції та ін.);
• охарактеризувати напрямки внутрішньої й зовнішньої політики європейських правителів (Ізабелль I і Фернандо II, Луї ХІ, Генрі ІІ Плантагенета, інших);

визначити наслідки Хрестових походів, Реконкісти, Столітньої війни, Війни троянд.

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про походи вікінгів, нормандське завоювання Англії, Хрестові походи, Реконкісту, утворення королівства Іспанія, Столітню війну, утворення Священної Римської імперії, перше скликання англійського парламенту і Генеральних штатів у Франції, інші (на розсуд учителя/учительки);
• позначити на контурній карті територію поширення християнства, кордони Королівства Іспанія, Королівства Франція, Королівства Англія, Священної Римської імперії, італійських торговельних республік, найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя, напрямки походів вікінгів, Хрестових походів;
• зіставити устрій станово-представницької монархії у Франції та в інших державах Західної Європи (монархіях, середньовічних республіках); тезово (усно або письмово) представити результати зіставлення (висновки);

встановити (на основі витягів з тексту документа) цінність «Великої хартії вольностей» для сучасних європейців, її значення для становлення європейської правової культури.

Хрестові походи. Держави хрестоносців. Духовно-рицарські ордени.

Середньовічні держави: від роздробленості до станово-представницьких монархій.

Реконкіста. Династична унія Ізабелль I і Фернандо II та утворення Королівства Іспанія.

Франція у ХІ–ХV ст. Столітня війна. Жанна д’Арк. Консолідація влади в руках французьких королів. Луї ХІ.

Англія в ХІ–ХV ст. Генрі ІІ Плантагенет. «Велика хартія вольностей». Війна троянд.

Священна Римська імперія: устрій та боротьба за політичний провід між світськими і духовними володарями. Італійські торговельні республіки (Генуя, Венеція).

Узагальнення. ЄВРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВИ в Х–ХV ст.

Тематичний контроль. ЄВРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВИ в Х–ХV ст.

Розділ 4. МАТЕРІАЛЬНИЙ І ДУХОВНИЙ СВІТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Церковний розкол 1054 р. Католицька церква в ХІ–ХV cт. Тома Аквінський.

Знаю:

• хронологічні межі Раннього Відродження, дату розколу християнської церкви, час винайдення книгодрукування;
• основні наукові й технічні досягнення Середньовіччя;
• університетські центри Середньовіччя, межі поширення впливу католицької та православної церков.

Розумію:

• основні відмінності між католицизмом і православ’ям;
• роль вчення Томи Аквінського у формуванні європейської правової системи;
• значення книгодрукування для розвитку європейської культури;
• історичне значення технічних досягнень Середньовіччя; наукових праць (відкриттів і винаходів) Роджера Бекона, Йоганна Гутенберга, П’єра Абеляра, художньої творчості Данте, Петрарки, Боттічеллі, Донателло та ін.;
• поняття «вітраж», «університет», «єретик», «інквізиція», «Альбігойські війни», «Раннє Відродження», «гуманізм», «романський стиль», «готичний стиль».

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про розкол християнської церкви, поширення романського і готичного мистецьких стилів, книгодрукування, раннє Відродження;
• показати на карті університетські центри й міста, пов’язані з початком Відродження; межі поширення впливу католицької і православної церков;
• обґрунтовано оцінити вплив церкви на культуру й освіту;
• визначити причини і наслідки виникнення університетів; поширення ідей гуманізму і культури Раннього Відродження;

розпізнати будівлі (храми) романського і готичного стилів. 

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про розкол християнської церкви, час поширення романського і готичного мистецьких стилів, винайдення книгодрукування; раннє Відродження;
• позначити на контурній карті та надписати університетські центри й міста, пов’язані з початком Відродження, межі поширення впливу католицької і православної церков;
• створити повідомлення «Книга і культура читання в Середньовіччі»;
• описати (на основі доступних джерел) повсякденне життя середньовічного студента/учня;

підготувати ілюстровану уявну екскурсію «Середньовічні замки та собори: візитна картка туристичної Європи».

Середньовічні єресі й боротьба з ними.

Середньовічні школи та університети.

Наукові й технічні досягнення. Книгодрукування.

Архітектура і мистецтво.

Раннє Відродження. Гуманізм.

Узагальнення. МАТЕРІАЛЬНИЙ І ДУХОВНИЙ СВІТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ.

Тематичний контроль. МАТЕРІАЛЬНИЙ І ДУХОВНИЙ СВІТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ.

Розділ 5. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ в Х–ХV ст.

Чернечі лицарські ордени (Тевтонський, Лівонський, орден Мечоносців) та християнізація Східної Європи. Велике князівство Литовське за правління Ольгерда (Дмитра) Гедиміновича. Польське королівство за Казимира ІІІ.

Знаю:

• час гуситських війн, монгольської навали на Східну Європу, утворення Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Золотої Орди, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, дату Грюнвальдської битви, падіння Константинополя;
• території Польщі, Угорщини, Чехії, Московської держави та Новгородської боярської республіки, Золотої Орди, напрямки походів монголів.

Розумію:

• наслідки панування монголів (Золотої Орди) для суспільств Східної Європи;
• роль чернечих лицарських орденів (Тевтонського, Лівонського та ордену Мечоносців) у християнізації Східної Європи;
• значення Грюнвальдської битви для народів Східної Європи;
• поняття «гусити», «гуситські війни», «боярська республіка».

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про утворення Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, падіння Візантійської і становлення Османської імперії, гуситські війни, правління володарів держав Східної та Центральної Європи;
• показати на карті території Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Золотої Орди, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, місце Грюнвальдської битви, територію поширення гуситського руху і гуситських воєн, напрямки завойовницьких походів турків-османів;
• охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику правителів держав Східної Європи;
• обґрунтувати думку про взаємодію та зіткнення на теренах Центрально-Східної Європи візантійської, руської та західноєвропейської (католицької) культурних
• традицій.

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про утворення Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Новгородської боярської республіки, Великого Московського князівства, Грюнвальдську битву, падіння Константинополя і гуситські війни, правління володарів держав Східної та Центральної Європи;
• позначити на контурній карті території Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Золотої Орди, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, місце Грюнвальдської битви, територію поширення гуситського руху і гуситських воєн, напрямки завойовницьких походів турків-османів;
• виявити в пам’ятках культури народів Центрально-Східної Європи прояви візантійської, руської та західноєвропейської (католицької) культурних традицій.

Угорське королівство за Іштвана І. Ян Гус. Гуситські війни у Чехії.

Монгольське панування.

Новгородська боярська республіка. Устрій та територіальні надбання Великого князівства Московського ХІV – на початку ХVІ cт. Іван ІІІ.

Утворення Османської імперії. Правління Мехмеда ІІ.

Культура Османської імперії.

Розділ 6. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СХІД (оглядово)

Держава і суспільство в середньовічному Китаї. Досягнення китайської культури. Японія.

Індія в період політичної децентралізації (дроблення). Делійський султанат. Досягнення індійської культури.

Узагальнення. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ в Х–ХV ст.СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СХІД.

Тематичний контроль. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ в Х–ХV ст. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СХІД.

№

Дата

Коригування

Тема уроку

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (Д/З)

Примітки

Розділ 1. ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.)

Статус українських земель у складі Королівства Польського, Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, Священної Римської та Османської імперій, Московського царства в першій половині XVІ ст.

Знаю:

• дати укладення Пересопницького Євангелія, Литовських статутів, Берестейської церковної унії, утворення Київської (Києво-Могилянської) колегії, відновлення православної ієрархії, підписання «Пунктів для заспокоєння руського народу»;
• адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої.

Розумію:

• наслідки укладення Люблінської унії для українського суспільства;
• роль фільваркового господарства в соціально-економічному житті Європи й України;
• вплив Реформації і Контрреформації на суспільне життя українців у Речі Посполитій;
• історичне значення розвитку книговидання та шкільництва на теренах України;
• поняття «фільварок», «оренда», «рента», «панщина», «унійна (греко-католицька) церква», «полемічна література», «церковні братства», «слов’яно-греко-латинська школа», «колегія», «академія», «вертеп», «гравюра».

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про характерні для XVІ і першої половини XVІІ ст. процеси соціально-економічного, політичного та культурного життя на теренах України;
• показати на карті територіальний розподіл України на початок XVІ ст. і зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії;
• обґрунтувати власні судження про діячів церкви і культури XVІ – першої половини XVІІ ст.;
• охарактеризувати господарське, політичне та релігійне життя на українських землях у XVІ – першій половини XVІІ ст.;
• розкрити цілі та напрямки діяльності православних братств;
• визначити причини і наслідки поширення на теренах України фільваркового господарства, розгортання діяльності православних братств, укладення Берестейської унії, утворення Острозької та Київської колегій (академій);
• розпізнавати пам’ятки архітектури, зведені на теренах України в стилі ренесанс.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

• внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Литовські статути, Люблінську унію, Пересопницьке Євангеліє, вихід друком перших книжок, заснування Острозької академії, Львівської братської школи, Київської (Києво-Могилянської) колегії, інше;
• позначити на контурній карті адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої;
• виокремити у витягах з Литовських статутів норми, в яких втілено ідеї рівності вільних людей перед законом, особистої недоторканності, юридичного захисту прав вільної («шляхетної») особи, особистої відповідальності перед законом;
• описати (усно або письмово) повсякденне життя представників основних верств українського суспільства XVІ – першої половини XVІІ ст.;
• здійснити уявну подорож-екскурсію до історико-культурних пам’яток XVІ – першої половини XVІІ ст., визначити цінності та норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва).

Люблінська унія 1569 р. та її вплив на українське суспільство.

Соціальна структура суспільства в Україні XVІ ст. (магнати, шляхта, духовенство, містяни, селяни). Литовські статути.

Економічне життя села і міста: фільварки, цехи. Торгівля. Сільське та міське самоврядування.

Криза православної церкви в XVІ ст. Реформаційний та контрреформаційний рухи в Україні. Пересопницьке Євангеліє. Книговидання. Полемічна література. Православні братства. Василь-Костянтин Острозький.

Розкол православної церкви. Утворення унійної (греко-католицької) церкви. Боротьба за відновлення православної ієрархії. Реформи митрополита Петра Могили. Церковні собори в Бересті 1596 р.

Культурно-освітнє життя. Єзуїтські колегії, Острозька академія, братські школи. Київська (Києво-Могилянська) колегія.

Містобудування, архітектура, образотворче мистецтво XVІ – першої половини XVІІ ст.

Узагальнення. ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.).

Тематичний контроль.ЗЕМЛІ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.).

Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)

Походження українського козацтва. Козацькі зимівники та поселення. Перші Січі. Дмитро Вишневецький.

Знаю:

• дати заснування першої Запорозької Січі, час виникнення реєстрового козацького війська та чинності «Ординації Війська Запорозького»;
• напрямки походів козаків першої чверті ХVІІ ст.

Розумію:

• передумови і розвиток козацтва до окремого соціального стану;
• затвердження урядом Речі Посполитої реєстрового війська в 70-х роках XVI ст. як початок визнання козацтва новим соціальним станом;
• місце козацтва в захисті національних інтересів українського суспільства наприкінці XVI – у першій половині XVII ст.;
• причини козацьких воєн (повстань);
• поняття «козак», «зимівник», «Запорозька Січ», «кіш», «кошовий отаман», «козацька рада», «козацькі клейноди», «реєстрове козацтво», «низове козацтво», «курінь», «покозачення».

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про формування козацтва як окремого соціального стану;
• показати на карті об’єкти, наявність яких свідчить про формування козацького стану;
• охарактеризувати військово-політичну організацію козацтва;
• описати традиції, звичаї й побут козаків, історико-культурні пам’ятки доби;
• визначити причини та наслідки: виникнення козацтва і Січей, активності козацтва в морських і суходільних походах у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство; козацько-селянських повстань

1590-х і 1620–1630-х років;

обґрунтувати власні судження про Дмитра Вишневецького, Северина (Семерія) Наливайка, Петра Конашевича-Сагайдачного.

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про формування козацького стану: утворення козацьких Січей, укладання козацького реєстру, походи козаків у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство, Хотинську війну, козацько-селянські повстання, видання «Ординації Війська Запорозького», інше;
• позначити на контурній карті об’єкти, наявність яких свідчить про формування козацького стану (перші Січі, міста – осередки козацтва (Черкаси, Трахтемирів, Чигирин), райони козацьких повстань 1590-х і 1620–1630-х років);
• описати (на основі джерел) повсякденне життя представників різних станів українського суспільства, військове мистецтво, традиції й побут козацтва, облаштування Січі.

Запорозька Січ – козацька республіка. Реєстрове козацтво. Становлення козацького стану.

Козацькі повстання кінця ХVІ ст. Походи козаків першої чверті ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний. Військо Запорозьке і Хотинська війна.

Козацько-селянські повстання 20–30-х років ХVІІ ст. «Ординація Війська Запорозького».

Узагальнення. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.).

Тематичний контроль. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.).

Розділ 3. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ середини XVII ст.

Передумови Національно-визвольної війни. Богдан Хмельницький.

Знаю:

• хронологічні межі національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького;
• дати укладення Зборівської угоди та «Березневих статей»;
• устрій Війська Запорозького – української козацької держави.

Розумію:

• Хмельниччину як національно-визвольну, соціальну та релігійну війну;
• Військо Запорозьке як незалежну станову (козацько-гетьманську) військову державу (що не мала міжнародного юридичного визнання);
• особливості здійснення владних повноважень Богданом Хмельницьким;
• поняття «Гетьманщина», «Генеральна рада», «гетьман», «генеральна старшина», «універсал», «полк», «сотня».

Умію:

• розмістити в хронологічній послідовності битви і походи Національно-визвольної війни, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами;
• показати на карті кордони Української козацької держави, основні напрямки походів і місця битв Національно-визвольної війни;
• розповісти про перебіг Національно-визвольної війни;
• зіставити умови Зборівського і Білоцерківського договорів, «Березневих статей»;
• визначити причини та наслідки: Національно-визвольної війни українського народу, укладення українсько-московського договору 1654 р., утворення українсько-шведсько-трансильванського союзу;
• охарактеризувати устрій Війська Запорозького – української козацької держави;
• проаналізувати відносини Війська Запорозького з державами-сусідами;

обґрунтувати власні судження про державотворчу та військово-політичну діяльність Богдана Хмельницького, його сподвижників.

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про битви і походи Національно-визвольної війни, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами, інше;
• відобразити на контурній карті перебіг Національно-визвольної війни, зміни територіальних меж Української козацької держави – Війська Запорозького;

розробити порівняльну характеристику особистісних якостей, політичних позицій, військово-політичної діяльності Богдана Хмельницького, Івана Богуна, Яреми Вишневецького, Адама Кисіля та ін. (на вибір учня/учениці, вибір обґрунтувати).

Козацько-кримський союз. Події 1648–1649 рр. Зборівський договір.

Події 1650–1651 рр. Битва під Берестечком і Білоцерківський договір. Іван Богун. Битва під Батогом.

Молдавські походи. Облога Жванця.

Українська козацька держава – Військо Запорозьке. Адміністративно-територіальний устрій. Соціально-економічні реформи.

Зовнішня політика: у пошуку союзників. Українсько-московський договір 1654 р.

Воєнно-політичні події 1654–1655 рр. Віленське перемир’я. Українсько-шведсько-трансильванський союз.

Узагальнення. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ середини XVII ст.

Тематичний контроль. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ середини XVII ст.

Розділ 4. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА наприкінці 50-х років ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.

Іван Виговський. Гадяцька угода.

Знаю:

• дати укладення Гадяцької угоди, Корсунського договору і «Вічного миру», Карловицького мирного договору, проведення «Чорної ради» під Ніжином, укладення угоди між Іваном Мазепою і Карлом ХІІ, Конституції Пилипа Орлика;
• етапи заселення українцями й адміністративний устрій Слобідської України.

Розумію:

• Гетьманщину другої половини ХVII – початку ХVIIІ ст. як місце змагань за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету;
• поняття «Руїна», «Чорна рада», «козацьке бароко».

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про змагання українців за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету в перід «Руїни» і гетьманування Івана Мазепи, а також про міждержавні угоди, що стосуються України;
• простежити на основі карти хід боротьби за утвердження козацького устрою та державного суверенітету на теренах України;
• охарактеризувати адміністративно-територіальний устрій, господарське та повсякденне життя Гетьманщини, Слобожанщини і Запорожжя (Війська Запорозького Низового);
• проаналізувати зміст і визначити сутність Гадяцької угоди, політики Російської держави («Договірних статей») щодо українських земель, Конституції Пилипа Орлика;
• визначити причини і наслідки періоду «Руїни», військово-політичного виступу Івана Мазепи;
• обґрунтувати власні судження про діяльність козацьких гетьманів, кошових отаманів, діячів церкви та культури;

розпізнати пам’ятки українського мистецтва в стилі бароко.

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про період Руїни, Гадяцьку угоду, Андрусівський договір, Бахчисарайський договір, «Вічний мир», повстання під проводом Семена Палія, зруйнування Батурина і Чортомлицької Січі, Полтавську битву, ухвалення Конституції Пилипа Орлика, інше (на розсуд учителя/учительки);
• позначити на контурній карті об’єкти, що відображають боротьбу за утвердження козацького устрою і державного суверенітету на теренах України в другій половині ХVII – на початку ХVIIІ ст.;

проаналізувати зміст «гетьманських (договірних) статей» (на вибір учителя/учительки), Гадяцької угоди, Конституції Пилипа Орлика; визначити на цій основі устрій української гетьманської держави, порядок її взаємин з Московською державою (Річчю Посполитою / Шведською імперією) та поміркувати, якою мірою кожен з цих документів гарантував права і вольності правлячого стану, суверенітет Козацької держави.

Україно-московська війна. Конотопська битва.

Початок Руїни. Юрій Хмельницький. Андрусівське перемир’я.

Розкол Гетьманської держави. Павло Тетеря та Іван Брюховецький.

Петро Дорошенко. Спроби об’єднання Лівобережної та Правобережної Гетьманщини.

Дем’ян Многогрішний. Іван Самойлович. Чигиринські походи. Бахчисарайський мир. «Вічний мир».

Правобережне козацтво в останній чверті ХVІІ ст.

Заселення і розвиток Слобідської України. Слобідські козацькі полки.

Запорозьке козацтво. Іван Сірко.

Пилип Орлик і його Конституція.

Церковне життя. Освіта.

Архітектура. Образотворче мистецтво.

Узагальнення. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА наприкінці 50-х років ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.

Тематичний контроль. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА наприкінці 50-х років ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.

Розділ 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ в 20–90-х роках ХVІІІ ст.

Імперський наступ на автономію Гетьманщини. Павло Полуботок. Данило Апостол.

Знаю:

• хронологічні межі існування Нової Січі;
• період розгортання гайдамацького й опришківського рухів;
• дати остаточної ліквідації гетьманства, козацького устрою і відновлення кріпосництва в Слобідській та Лівобережній Україні, включення Галичини до складу Австрійської монархії та Правобережжя і Волині до складу Російської імперії.

Розумію:

• причини втрати українцями державності;
• внесок Києво-Могилянської академії в розвиток освіти;
• поняття «паланка», «гайдамаки», «Коліївщина», «опришки», «козацькі літописи».

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності події, що засвідчують наступ на українську державність з боку Російської імперії;
• показати на карті території утворень, що зберігали ознаки української державності (Гетьманщини, Нової Січі, Слобідської України), українські землі, які потрапили до складу Російської імперії та Австрійської монархії внаслідок російсько-турецьких воєн, поділів Речі Посполитої, ліквідації Кримського ханства; райони розгортання гайдамацького та опришківського рухів;
• охарактеризувати політику Російської й Австрійської імперій щодо українських земель;
• встановити причини і наслідки скасування гетьманства, ліквідації Запорозької Січі, приєднання Правобережжя, Поділля, Волині та Кримського ханства до Росії, гайдамацького руху на Правобережжі, опришківського руху на Підкарпатті;
• обґрунтувати власні судження про діяльність козацьких гетьманів і кошових отаманів, ватажків селянських виступів, діячів культури ХVІІІ ст.;

визначити особливості розвитку культури періоду козацького бароко.

• внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про остаточну ліквідацію гетьманства й Запорозької Січі, Кримського ханства, поділи Речі Посполитої, закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України, Коліївщину, рух опришків, відновлення діяльності Львівського університету, інше (на розсуд учителя/учительки);
• позначити на контурній карті регіони, що в ХVІІІ ст. зберігали ознаки української державності (територію Гетьманщини, Нової Січі, Слобідської України), землі України, які потрапили до складу Російської імперії та Австрійської монархії внаслідок російсько-турецьких воєн, поділів Речі Посполитої, ліквідації Кримського ханства;
• визначити (використовуючи витяги з козацьких літописів ХVІІ–ХVІІІ ст.) способи та засоби, до яких вдавалися гетьмани, козацька старшина, аби відстояти суверенітет Козацької держави;

здійснити уявну мандрівку до історико-культурних пам’яток України / рідного краю доби бароко, встановити цінності й норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва).

Нова Січ. Кирило Розумовський.

Ліквідація гетьманства і козацького устрою в Україні.

Підкорення Кримського ханства. Колонізація Півдня України.

Правобережна Україна. Гайдамаки. Коліївщина.

Буковина, Східна Галичина, Закарпаття. Рух опришків.

Поділи Речі Посполитої: зміни у становищі Правобережної України та західноукраїнських земель.

Освіта і наука. Києво-Могилянська академія. Григорій Сковорода.

Архітектура. Образотворче мистецтво. Музика.

Узагальнення. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ в 20–90-х роках ХVІІІ ст.

Тематичний контроль. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ в 20–90-х роках ХVІІІ ст.

Узагальнення до курсу. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЕПОХИ РАННЬОГО НОВОГО ЧАСУ

Здобутки українського суспільства. Особливості суспільного життя України ХVІ–ХVІІІ ст.

Розумію:

• взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного життя козацької України та європейських суспільств.

Умію:

• встановити цивілізаційні здобутки українського суспільства Ранньомодерної доби;
• визначити внесок українського суспільства ХVІ–ХVІІІ ст. в загальноєвропейську культурну спадщину;
• зіставити типові процеси і явища європейської та української історії Раннього Нового часу;

оцінити роль козацтва в історії України.

на підставі укладеної протягом навчального року синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу» сформулювати висновок про місце тогочасної України в загальноєвропейських політичних, господарських і культурних процесах.

Внесок України у формування європейської цивілізації.

№

Дата

Коригування

Тема уроку

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (Д/З)

Примітки

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП

Повторення. Середні віки в історії Європи та України.

Знаю:

• хронологічні межі Нового часу та Раннього Нового часу.

Розумію:

• Новий час (Модерну добу) як період історії сучасного європейського суспільства;
• Ранній Новий час в Україні як Козацьку добу, початок якої припадає на виникнення нового, елітарного стану – козацтва (кінець ХV – початок ХVІ ст.), а завершення – на остаточну втрату ним політичної влади (друга половина ХVІІІ ст.);
• судження – як думку, що її потрібно обґрунтувати (підтвердити істинність фактами);
• як користуватися підручниками з історії України та всесвітньої історії в класі й удома.

Умію:

• визначити характерні ознаки Середньовіччя;
• перелічити основні здобутки населення України Княжої доби;
• назвати хронологічні межі та періоди Модерної доби;
• виділити характерні ознаки Раннього Нового часу (Ранньомодерної доби);

укласти синхронізовану хронологічну таблицю «Європа в Ранньомодерну добу».

Вступ. Поняття і періодизація Нового часу (Модерної доби). Ранній Новий час (Ранньомодерна доба): початок культурної та політичної переваги християнського Заходу. Особливості Ранньомодерної доби в історії України.

Розділ 1. ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ КАПІТАЛІСТИЧНИХ ВІДНОСИН

Причини й передумови Великих географічних відкриттів XV– XVI ст. Подорожі Христофора Колумба, Васко да Гами, Фернана Магеллана. Цивілізації доколумбової Америки (оглядово).

Знаю:

• час Великих географічних відкриттів і Конкісти;
• дату першої подорожі Христофора Колумба;
• напрямки подорожей Христофора Колумба, Васко да Гами, Фернана Магеллана, центри світової торгівлі.

Розумію:

• Великі географічні відкриття як просторове розширення впливу європейської цивілізації на світ;
• причини історичних явищ і процесів (як факти, що зумовили їх появу) та їхні наслідки (як факти, породжені цим явищем, процесом);
• вплив Великих географічних відкриттів на світобачення, господарське та суспільне життя населення Європи та Нового світу;
• поняття «конкіста», «колоніальна імперія», «зустріч цивілізацій», «революція цін», «мануфактура», «капіталізм», «буржуазія», «найманий працівник».

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про розширення впливу європейської цивілізації на світ;
• простежити на основі карти, як змінювався простір впливу європейської цивілізації на світ;
• визначати причини і наслідки Великих географічних відкриттів;
• характеризувати зміни в житті людей, пов’язані з Великими географічними відкриттями, створенням перших колоніальних імперій, поширенням мануфактур і найманої праці;

встановити причини масових міграцій європейців у ХVІ–ХVІІ ст.

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Великі географічні відкриття, подорожі Христофора Колумба, Васко да Гами, Фернана Магеллана;
• позначити на контурній карті об’єкти, що відображають просторове розширення впливу європейської цивілізації на світ (колонізовані європейцями землі, напрямки нових торговельних шляхів і центри світової торгівлі ХVІ–ХVІІ ст.);
• підготувати і представити групове повідомлення (презентацію) на тему «Цивілізації доколумбової Америки (ацтеки, майя, інки)»;

описати (на основі джерел) становище жінок і дітей у країнах Західної Європи в ХVІ–ХVІІІ ст.

Конкіста – завоювання Нового світу. Створення колоніальних імперій. Зміна поглядів на світ.

Торговельний капітал. Мануфактурне виробництво і наймана праця. Становлення капіталістичних відносин. Повсякденне життя населення Західної Європи.

Узагальнення. ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ КАПІТАЛІСТИЧНИХ ВІДНОСИН.

Тематичний контроль. ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ КАПІТАЛІСТИЧНИХ ВІДНОСИН.

Розділ 2. ВИСОКЕ ВІДРОДЖЕННЯ. РЕФОРМАЦІЯ В ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ

Гуманізм як інтелектуальний рух доби Відродження. Високе Відродження.

Знаю:

• час бароко і релігійних воєн у Німеччині та Франції;
• дати початку Реформації в Німеччині, укладення Аугзбургського релігійного миру;
• територію поширення Реформації, культурні центри Європи Раннього Нового часу.

Розумію:

• Ранній Новий час (Ранньомодерну добу) як період звільнення суспільного життя від церковного догматизму;
• світський, нецерковний характер культури Відродження;
• гуманізм епохи Відродження як європейський інтелектуальний рух за вдосконалення людської природи через пізнання культурної спадщини Античності;
• бароко як усвідомлення людиною Ранньомодерної доби складності, багатоманітності та мінливості світу;
• поняття «секуляризація», «Реформація», «протестантизм», «лютеранство», «кальвінізм», «Контрреформація», «релігійні війни», «орден єзуїтів», «Високе Відродження», «бароко».

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про Реформацію, Відродження (Ренесанс) і Бароко;
• показати на карті регіони поширення Реформації; культурні центри Європи Раннього Нового часу;
• розповісти про наукові й технічні досягнення Раннього Нового часу; представників культури Відродження й Бароко, їхні твори; видатні пам’ятки культури епохи Ренесансу й Бароко;
• визначити причини і наслідки Реформації та Контрреформації;
• сформулювати основні ідеї вчень Мартіна Лютера і Жана Кальвіна;

розпізнати пам’ятки культури епохи Відродження і Бароко.

• вирізнити гуманістичні ідеї у витягах з літературних творів епохи Відродження (Францеско Петрарки, Мігеля де Сервантеса, Еразма Роттердамського, Нікколо Макіавелі, інших) і мистецьких шедеврах Високого Відродження (Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Мікеланджело, Пітера Брейгеля, Альбрехта Дюрера, інших), вибір обґрунтувати;
• представити світ природи та людей очима католика, православного, протестанта;

здійснити уявну подорож до пам’яток епохи Відродження в Італії, Франції, Німеччині, інших країнах; встановити цінності та норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва).

Католицька церква напередодні Реформації. Мартін Лютер і народження протестантизму.

Поширення Реформації. Жан Кальвін.

Контрреформація в Європі. Ігнатія Лойола. Єзуїти.

Тридентський собор.

Релігійні війни в Німеччині та Франції. Аугсбурзький релігійний мир 1555 р.

Культура бароко. Народження нової європейської науки.

Узагальнення. ВИСОКЕ ВІДРОДЖЕННЯ. РЕФОРМАЦІЯ В ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ.

Тематичний контроль. ВИСОКЕ ВІДРОДЖЕННЯ. РЕФОРМАЦІЯ В ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ.

Розділ 3. ДЕРЖАВИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ в ХVІ–ХVІІ ст.

Становлення абсолютної монархії у Франції. Кардинал Арман-Жан дю Плессі де Рішельє. Абсолютизм за Луї XIV. Жан-Батист Кольбер.

Знаю:

• хронологічні межі національно-визвольної війни в Нідерландах, революції в Англії, Тридцятилітньої війни;
• дати укладення Люблінської й Утрехтської уній, Нантського едикту, Вестфальського миру.

Розумію:

• передумови утвердження абсолютизму в європейських державах;
• абсолютну монархію як перехідну форму від станово-представницької до сучасної (національної) держави;
• роль міського патриціату та дворянства в управлінні містами-республіками;
• роль дворянської аристократії (магнатів) в управлінні Річчю Посполитою;
• історичне значення національно-визвольної війни в Нідерландах та Англійської революції;
• Вестфальський мир як подію, що заклала основи сучасного світового порядку – поділу світу на національні держави й утвердження в міжнародних відносинах принципу державного суверенітету;
• поняття «абсолютизм», «абсолютна монархія», «олігархічна (бюргерська) республіка», «аристократична (шляхетська) республіка», «парламентська монархія», «протекціонізм», «меркантилізм», «революція», «національно-визвольна війна», «протекторат».

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про процеси централізації влади і формування національних держав у Західній Європі в XVІ–XVІІ ст.;
• простежити (на основі карти) утворення в Західній Європі національних держав;
• охарактеризувати політичний устрій західноєвропейських країн;
• обґрунтувати власні судження про володарів і державних діячів європейських країн XVІ–XVІІІ ст.;

визначити причини і наслідки: Люблінської унії, релігійних війн у Франції, національно-визвольної війни в Нідерландах, Англійської революції.

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Реформацію, утворення Речі Посполитої, Тридцятилітню війну, національно-визвольну війну в Нідерландах, Англійську революцію, інше;
• позначити на контурній карті регіони поширення католицизму, протестантизму і православ’я; території абсолютних монархій і республік, що існували в XVІ–XVІІІ ст.;

укласти і представити історичний портрет одного з монархів XVІ–XVІІІ ст. (на вибір учителя/учительки або учнів/ учениць).

Володіння Габсбургів. Карл V. Національно-визвольна війна в Нідерландах. Утрехтська унія. Вільгельм І Оранський.

Королівська реформація в Англії. Єлизавета І. «Криваве законодавство». Англійська революція. Олівер Кромвель. Утвердження парламентаризму. «Білль про права».

Річ Посполита: шляхетська демократія.Тридцятилітня війна. Вестфальська система міжнародних відносин.

Узагальнення. ДЕРЖАВИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ в ХVІ–ХVІІ ст.

Тематичний контроль. ДЕРЖАВИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ в ХVІ–ХVІІ ст.

ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ. ДЕРЖАВИ СХІДНОЇ ЄВРОПИ в ХVІІ–ХVІІІ ст.

Експансія Османської імперії. Сулейман Пишний. Народи Південно-Східної Європи під владою турків-османів. Кримське ханство. Внутрішня і зовнішня політика.

Знаю:

• дати облоги Відня та проголошення Московського царства Російською імперією, хронологічні межі Північної війни.

Розумію:

• період XVI–XVIIІ ст. як епоху воєн за переділ Європи і світу;
• причини економічного занепаду та затяжної політичної кризи в Речі Посполитій (друга половина XVII – XVIIІ ст);
• поняття «опричнина», «Смутний час», «церковний розкол», «Земський собор», «самодержавство (абсолютизм)».

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про османську експансію в Центральній та Східній Європі, її зупинення (облоги Чигирина 1678 р. і Відня 1683 р.), шведську експансію в Центральній Європі, російську експансію у Східній Європі;
• простежити на основі карти територіальні зміни, яких зазнали в XVI–XVIIІ ст. Османська імперія, Річ Посполита і Російська держава (Московське царство, Російська імперія);
• охарактеризувати внутрішню й зовнішню політику Речі Посполитої в другій половині XVII–XVIIІ ст.;
• обґрунтувати власні судження про політику Сулеймана Пишного, Івана IV Грозного, Олексія Михайловича, Петра I;

визначити причини і наслідки: османських завоювань в Європі, кризи в Речі Посполитій (друга половина XVII–XVIIІ ст.), російської експансії у Східній Європі, Північної війни,

реформ Петра І.

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про османську експансію в Центральній та Східній Європі, її зупинення (облоги Чигирина 1678 р. і Відня 1683 р.), шведську експансію в Центральній Європі, російську експансію у Східній Європі, проголошення Росії імперією, інше;
• позначити на контурній карті територіальні надбання і втрати Османської імперії, Речі Посполитої і Російської держави (Московського царства, Російської імперії) в XVI–XVIIІ ст.;

обґрунтувати (або спростувати) судження про суперечливий характер реформ Петра І.

Московське царство. Іван IV Грозний. Смутний час. Правління династії Романових. Внутрішня та зовнішня політика Петра І.

Економічний занепад та політична криза в Речі Посполитій (друга половина XVII – XVIIІ ст.).

Узагальнення. ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ. ДЕРЖАВИ СХІДНОЇ ЄВРОПИ в ХVІІ–ХVІІІ ст.

Тематичний контроль. ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ. ДЕРЖАВИ СХІДНОЇ ЄВРОПИ в ХVІІ–ХVІІІ ст.

Розділ 5. ЕПОХА ПРОСВІТНИЦТВА

Початок індустріальної (промислової) революції, її вплив на життя різних верств населення. Просвітництво. Енциклопедисти. Масони. Класицизм. Освічений абсолютизм.. Володіння австрійських Габсбургів. Марія-Терезія. Йосип ІІ. Королівство Пруссія. Фрідріх ІІ. Російська імперія. Єлизавета І. Катерина ІІ.

Знаю:

• час епохи Просвітництва, початку індустріальної (промислової) революції, війни за незалежність США;
• дати ухвалення Декларації незалежності США та Конституції Речі Посполитої.

Розумію:

• визначальний вплив індустріальної революції на зміни в структурі економіки (формування промисловості) і соціальній структурі суспільства (зростання чисельності та ролі найманих працівників), на рівень життя людей праці та інші аспекти повсякденного життя;
• Просвітництво як Добу Розуму, коли утверджувалася віра в силу знань і можливість розумного облаштування суспільного життя;
• освічений абсолютизм як політику, спрямовану на знищення або реформування найбільш застарілих феодальних порядків;
• поняття «індустріальна (промислова) революція», «освічений абсолютизм», «масонство», «Просвітництво», «енциклопедисти», «класицизм».

Умію:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про індустріальну революцію, добу Просвітництва, Війну за незалежність США;
• простежити зміни на політичній карті світу впродовж ХVІІІ ст.;
• визначити зміни в повсякденному житті європейців протягом ХVІІІ ст., які стали наслідком індустріальної революції, поширення ідей Просвітництва;
• встановити причини і наслідки реформ: Марії-Терезії та Йосифа ІІ (Австрійська монархія), зокрема для українських теренів, Фрідріха ІІ (Пруссія), Катерини ІІ (Російська імперія);

• внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про початок промислової революції, хронологічні межі доби Просвітництва та війни за незалежність США, ухвалення Декларації незалежності та Конституції США, інше;
• позначити на контурній карті нові держави (зокрема США) й територіальні надбання/втрати Великої Британії, Пруссії, Австрійської монархії, Російської імперії в другій половині ХVІІІ ст.;
• проаналізувати повсякденне життя в країнах Західної Європи у ХVІІІ ст., виявити зміни, які стали наслідком промислової революції / поширення ідей Просвітництва;

проаналізувати Декларацію незалежності Сполучених Штатів і встановити, які ідеї епохи Просвітництва в ній відображено.

Міжнародні відносини. Війна за іспанську спадщину, війна за австрійську спадщину, Семилітня війна. Поділи Речі Посполитої. Початок боротьби за спадщину Османської імперії

Колонії Великої Британії в Північній Америці. Декларація незалежності. Війна за незалежність. Утворення США. Конституція США.

Розділ 6. СХІДНИЙ СВІТ У ХVІ–ХVІІІ ст. (оглядово)

Індія. Держава Великих Моголів. Бабур, Акбар. Перське царство Сефевидів. Аббас І. Культура Індії та Персії. Китай. Маньчжурське завоювання. Династія Цин. Культура Китаю. Японія. Сьогунат Токугави. Політика самоізоляції. Культура Японії.

Знаю:

• час існування Держави Великих Моголів, панування у Китаї династії Цин і період сьогунату Токугави.

Розумію:

• традиційний характер чотирьох найбільших цивілізацій Сходу, що розвивалися в Ранній Новий час: індійської, ісламської, китайської та японської;
• поняття «самураї», «політика самоізоляції», «сьогунат».

Умію:

• розмістити в хронологічній послідовності відомості про встановлення влади Великих Моголів, Сефевидів, династії Цин, Токугави;
• показати на карті території Індії, Персії, Китаю, Японії;
• визначити особливості культур народів Сходу;

розкрити особливості взаємин країн Сходу та Європи.

Узагальнення. ЕПОХА ПРОСВІТНИЦТВА. СХІДНИЙ СВІТ У ХVІ–ХVІІІ ст.

Тематичний контроль. ЕПОХА  ПРОСВІТНИЦТВА. СХІДНИЙ СВІТ У ХVІ–ХVІІІ ст..

№

Дата

Коригування

Тема уроку

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт (Д/З)

Примітки

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП

Сутність Нового часу. Ранній Новий час в історії України. «Довге» ХІХ століття: доба модернізації та національного відродження в Європі. Адміністративно-територіальний устрій українських територій у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій. Періодизація історії України ХІХ ст. (за етапами національного руху).

Знаю:

• хронологічні межі та періодизацію історії Нового часу, час входження українських територій до складу Російської та Австрійської імперій;
• адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської та Австрійської імперій;
• чисельність, соціальний і національний склад населення України в ХІХ ст.;
• хронологічні межі «довгого» ХІХ ст., етапів українського національного відродження.