До розіграшу
залишилось:
11 днів
Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Урок з історії України для 9-го класу на тему «Соціально-економічний розвиток»

Про матеріал

Тема. Соціально-економічний розвиток.

Мета: охарактеризувати особливості соціально-економічного та культурного розвитку західноукраїнських земель; пояснити роль і місце українських земель у господарському житті Австро-Угорщини; з'ясувати причини та наслідки трудової еміграції; розвивати увагу, пам'ять, мислення, навички роботи з історичними картами та історичними джерелами; виховувати інтерес до вивчення історії своєї Батьківщини.

Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

Конспект уроку

з історії України

для 9-го класу

на тему

«Соціально-економічний розвиток»

 

 

 

 

 

Підготувала

учитель історії та правознавста

Комунального закладу

«Першотравнева ЗОШ І – ІІІ ступенів

Зміївської районної ради

Харківської області»

Вистороп Тетяна Василівна

 

 

 

2018 рік

Тема. Соціально-економічний розвиток.

Мета: охарактеризувати особливості соціально-економічного та культурного розвитку західноукраїнських земель; пояснити роль і місце українських земель у господарському житті Австро-Угорщини; з’ясувати причини та наслідки трудової еміграції; розвивати увагу, пам'ять, мислення, навички роботи з історичними картами та історичними джерелами; виховувати інтерес до вивчення історії своєї Батьківщини.

Обладнання: підручник «Історія України : підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів / В. С. Власов. – Київ : Літера ЛТД, 2017. – 304 с.».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь та навичок.

Хід уроку

  1. Організаційний момент.
  2. Актуалізація опорних знань учнів.
  1. Робота зі схемою.
  • Розгляньте схеми. Яка із них, на вашу думку, є правильною? Поясніть значення понять. Чи взаємопов’язані вони? Як саме? Як від політики залежить економіка і навпаки?

E:\Работа\Підготовка до уроків історії\9 клас\Історія України\Соціально-економічний розвиток\Рисунок1.png

  1. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.
  1. Вправа «Цікава математика»

E:\Работа\Підготовка до уроків історії\9 клас\Історія України\Соціально-економічний розвиток\Рисунок1.png

  • За даним «прикладом» ховається назва історичного явища першої половини XIX століття. Назвіть його. («Весна народів» 1848 – 1849 рр.)
  • Назвіть його хронологічні межі.
  • Що вам відомо про цю подію?
  • Які результати мало для західноукраїнських земель? (Звільнення селян у Галичині від панщини з 15 травня 1848 р.)

А як же розвивалося життя селян на західноукраїнських землях після революції та звільнення селян від панщини? Чи покращилося їхнє становище? Саме про це ми і будемо сьогодні говорити. Охарактеризуємо особливості соціально-економічного та культурного розвитку західноукраїнських земель; з'ясуємо роль і місце українських земель у господарському житті Австро-Угорщини; з’ясувати причини та наслідки трудової еміграції.

  1. Вивчення нового матеріалу.
  1. Робота з літературним джерелом.
  • Уважно прочитайте фрагмент із літературного твору та дайте відповіді на запитання.

Іван Франко «Як живеться селянам хліборобам»

«Половина наших мужиків все з року в рік голодує і мусить голодувати, бо не має на чому вижити, а друга половина мужиків, хоч як-так дихає, то, однако, живе так бідно, як мало де в котрому краю. Та половина наших майже безземельних мужиків рятується, як може, зарібками та службами по дворах та інших роботах. Але ж гіркі та непоплатні у нас зарібки. Великого промислу та фабрик у нас дуже мало, а цілий заробок то лише на панських ланах. Платня робітника у нас усюди дуже мала… Нещасливе ж те життя тих наших безземельних мужиків. Половина майже кожного села — то такі бідаки, що навіть чорного хліба не мають, а лише пісною бараболею та борщем живляться, а скороми то й на Великдень не кожен побачить. Стара убога одежина дірами світить, а в хаті діти босі, голі… Такої ж бідноти… у нас чимраз більше, бо й усі наші селяни-хлібороби так зі всіх боків притиснені, і всім їм грозить однаке лихо…» 

  • Як же жилося західноукраїнським селянам?
  • Чим було зумовлене таке становище більшості населення?
  • Як, на вашу думку, наведені факти пов’язані з трудовою еміграцією західноукраїнських селян?
  1. Самостійна робота з підручником (с. 170 – 171)
  • Опрацюйте матеріал підручника та дайте відповіді на запитання.
  • Яку ціну мали заплатити селяни за «звільнення»?
  • Чи було це реальним для всіх селян? Чому?
  • Хто такі халупники та комірники?
  • Чому гостро постала проблема сервітутів? На чию користь вона вирішилась?
  • Тож чи змінилося докорінно життя селян на західноукраїнських землях після селянської реформи 1848 року?
  1. Розповідь учителя.

Західноукраїнські землі у другій половині 19 ст. залишалися аграрним краєм. В середньому у сільському господарстві було зайнято 80% населення земель. З утвердженням ринкових відносин, до цієї галузі почали залучати найманих працівників. Активно зростало застосування машин та нових знарядь праці. В останній чверті 19 ст. у галузі сільського господарства починає зростати товарне виробництво. Поглиблюється спеціалізація сільськогосподарського виробництва. З середини 19 ст. активізуються процеси індустріалізації та урбанізації.

Владні кола Австро-Угорщини не прагнули промислового піднесення регіону тому своєю політичною діяльністю уповільнювали процеси індустріалізації. Не витримуючи конкуренції з дешевшими виробами розвинених західних провінцій Австро-Угорщини занепадали скляна, фаянсова, порцелянова, шкіряна, текстильна та паперова галузі.

Нафтова, озокеритна, лісозаготівельна, борошномельна ж галузі розвивалися активніше. Відбувається швидке переоснащення нафтовидобувної та озокеритної промисловості. Наявність великих лісових масивів та попит на дерев’яні будівельні матеріали сприяли розвитку лісозаготівельної промисловості.

Для розвитку промисловості та вивезення продукції необхідно було будувати залізниці. Перша залізниця на західноукраїнських землях і в Україні з’єднала у 1861 р. Перемишль та Львів. 

Одна із характерних рис життя українців Галичини у 80-90-ті рр. 19 ст. – створення кооперативних і фінансово-кредитних установ.

Кооперати́в  юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Кооперація – добровільне об’єднання людей для спільної господарської діяльності.

Першим споживчим кооперативом у західноукраїнських землях стало кооперативне торговельне підприємство «Народна торгівля», створене у Львові 1883 р. Василем Нагірним. Кооператив поставив перед собою завдання:

  • Закупівля ті реалізація товарів місцевого виробництва і ввезення з-за кордону
  • Заснування в містах і селах крамниць з товарами широкого вжитку й різного асортименту
  • Посередництво в закупівлі  й постачанні товарів для крамниць
  • Створення спеціальних фондів для забезпечення якісного і безперервного ведення торгівлі
  • Надання позик для організації торгівлі

Серед рідних видів кооперації найпоширенішою стала кредитна кооперація, адже попит на кредити був великий.

У 1894 р. у Перемишлі було створено перший український кредитний кооператив - «Віра». На селі ж перший такий кооператив виник у 1896 році. Такі кооперативи називали «райффайзенками». Вони надавали селянам дешеві та доступні кредити.

У 1896 р. у Львові було відкрито «Товариство взаємного кредиту» при страховому товаристві «Дністер».

  1. Перегляд відеоролику. www.youtube.com/watch?v=XeT1UbzfqYY
  • Звідки ж виникла така назва сільських кредитних кооперативів?
  • Ким був Фрідріх Райффайзен?
  • За які заслуги його називали тато Райффайзен?
  1. Самостійна робота з текстом підручника (с. 176 – 177)
  • Ознайомтеся з текстом підручника та визначте основні причини трудової еміграції населення західноукраїнських земель.

Еміграція – переселення, виїзд з Батьківщини до інших країн

Причини:

  • безземелля і малоземелля;
  • хронічні голодування;
  • відсутність роботи;
  • збільшення податків;
  • демографічний вибух у другій половині 19 століття.
  1. Робота з історичним джерелом (с. 177 підручника)
  • Ознайомтеся з історичним джерелом.
  • З якими труднощами стикалися західноукраїнські емігранти?
  • Навіщо, на вашу, думку, заокеанські переселенці повідомляли на Батьківщину про своє життя?
  1. Узагальнення та систематизація знань учнів.
  1. Робота з історичною картою (с. 171 підручника)
  • Назвіть міста, які були центрами нафтовидобувної промисловості.
  • Назвіть міста, які були центром видобування озокератину.
  • Покажіть на карті першу на Україні лінію залізниці.
  1. Установіть хронологічну послідовність подій.

2 Відкриття залізниці «Перемишль – Львів»;

3 Створення у Львові першого кооперативу в західноукраїнських землях;

1 Скасування австрійським імператором панщини.

  1. Поміркуйте над висловленою думкою. Підтвердіть фактами або спростуйте її слушність.

«Дехто твердить, що головною причиною є бідність, нужда і брак хліба. Але що на це сказати, коли емігрують і доволі заможні господарі, які мають землю, хліб, навіть гроші готівкою… Отже, не виключно голод і нужда, а також якісь інші, досі не вияснені причини посилюють еміграцію… Сама мрія про «свободу», здається, є принадою, яка вабить темний народ» (І. Франко. «З приводу української еміграції»)

  1. Підсумки уроку.
  2. Домашнє завдання.
  1. Опрацювати § 21 підручника.
  2. Опрацювати завдання підручника на с. 178.

 

Залишити відгук до розробки

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Корець Віра Василівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Кихней Ганна Володимирівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
До підручника
Історія України 9 клас (Власов В.С.)
Додано
4 лютого
Переглядів
1374
Оцінка розробки
5.0 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку