Тема. Соціально-економічний розвиток.
Мета: охарактеризувати особливості соціально-економічного та культурного розвитку західноукраїнських земель; пояснити роль і місце українських земель у господарському житті Австро-Угорщини; з'ясувати причини та наслідки трудової еміграції; розвивати увагу, пам'ять, мислення, навички роботи з історичними картами та історичними джерелами; виховувати інтерес до вивчення історії своєї Батьківщини.
Конспект уроку
з історії України
для 9-го класу
на тему
«Соціально-економічний розвиток»
Підготувала
учитель історії та правознавста
Комунального закладу
«Першотравнева ЗОШ І – ІІІ ступенів
Зміївської районної ради
Харківської області»
Вистороп Тетяна Василівна
2018 рік
Тема. Соціально-економічний розвиток.
Мета: охарактеризувати особливості соціально-економічного та культурного розвитку західноукраїнських земель; пояснити роль і місце українських земель у господарському житті Австро-Угорщини; з’ясувати причини та наслідки трудової еміграції; розвивати увагу, пам'ять, мислення, навички роботи з історичними картами та історичними джерелами; виховувати інтерес до вивчення історії своєї Батьківщини.
Обладнання: підручник «Історія України : підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів / В. С. Власов. – Київ : Літера ЛТД, 2017. – 304 с.».
Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь та навичок.
Хід уроку
А як же розвивалося життя селян на західноукраїнських землях після революції та звільнення селян від панщини? Чи покращилося їхнє становище? Саме про це ми і будемо сьогодні говорити. Охарактеризуємо особливості соціально-економічного та культурного розвитку західноукраїнських земель; з'ясуємо роль і місце українських земель у господарському житті Австро-Угорщини; з’ясувати причини та наслідки трудової еміграції.
Іван Франко «Як живеться селянам хліборобам»
«Половина наших мужиків все з року в рік голодує і мусить голодувати, бо не має на чому вижити, а друга половина мужиків, хоч як-так дихає, то, однако, живе так бідно, як мало де в котрому краю. Та половина наших майже безземельних мужиків рятується, як може, зарібками та службами по дворах та інших роботах. Але ж гіркі та непоплатні у нас зарібки. Великого промислу та фабрик у нас дуже мало, а цілий заробок то лише на панських ланах. Платня робітника у нас усюди дуже мала… Нещасливе ж те життя тих наших безземельних мужиків. Половина майже кожного села — то такі бідаки, що навіть чорного хліба не мають, а лише пісною бараболею та борщем живляться, а скороми то й на Великдень не кожен побачить. Стара убога одежина дірами світить, а в хаті діти босі, голі… Такої ж бідноти… у нас чимраз більше, бо й усі наші селяни-хлібороби так зі всіх боків притиснені, і всім їм грозить однаке лихо…»
Західноукраїнські землі у другій половині 19 ст. залишалися аграрним краєм. В середньому у сільському господарстві було зайнято 80% населення земель. З утвердженням ринкових відносин, до цієї галузі почали залучати найманих працівників. Активно зростало застосування машин та нових знарядь праці. В останній чверті 19 ст. у галузі сільського господарства починає зростати товарне виробництво. Поглиблюється спеціалізація сільськогосподарського виробництва. З середини 19 ст. активізуються процеси індустріалізації та урбанізації.
Владні кола Австро-Угорщини не прагнули промислового піднесення регіону тому своєю політичною діяльністю уповільнювали процеси індустріалізації. Не витримуючи конкуренції з дешевшими виробами розвинених західних провінцій Австро-Угорщини занепадали скляна, фаянсова, порцелянова, шкіряна, текстильна та паперова галузі.
Нафтова, озокеритна, лісозаготівельна, борошномельна ж галузі розвивалися активніше. Відбувається швидке переоснащення нафтовидобувної та озокеритної промисловості. Наявність великих лісових масивів та попит на дерев’яні будівельні матеріали сприяли розвитку лісозаготівельної промисловості.
Для розвитку промисловості та вивезення продукції необхідно було будувати залізниці. Перша залізниця на західноукраїнських землях і в Україні з’єднала у 1861 р. Перемишль та Львів.
Одна із характерних рис життя українців Галичини у 80-90-ті рр. 19 ст. – створення кооперативних і фінансово-кредитних установ.
Кооперати́в — юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.
Кооперація – добровільне об’єднання людей для спільної господарської діяльності.
Першим споживчим кооперативом у західноукраїнських землях стало кооперативне торговельне підприємство «Народна торгівля», створене у Львові 1883 р. Василем Нагірним. Кооператив поставив перед собою завдання:
Серед рідних видів кооперації найпоширенішою стала кредитна кооперація, адже попит на кредити був великий.
У 1894 р. у Перемишлі було створено перший український кредитний кооператив - «Віра». На селі ж перший такий кооператив виник у 1896 році. Такі кооперативи називали «райффайзенками». Вони надавали селянам дешеві та доступні кредити.
У 1896 р. у Львові було відкрито «Товариство взаємного кредиту» при страховому товаристві «Дністер».
Еміграція – переселення, виїзд з Батьківщини до інших країн
Причини:
2 Відкриття залізниці «Перемишль – Львів»;
3 Створення у Львові першого кооперативу в західноукраїнських землях;
1 Скасування австрійським імператором панщини.
«Дехто твердить, що головною причиною є бідність, нужда і брак хліба. Але що на це сказати, коли емігрують і доволі заможні господарі, які мають землю, хліб, навіть гроші готівкою… Отже, не виключно голод і нужда, а також якісь інші, досі не вияснені причини посилюють еміграцію… Сама мрія про «свободу», здається, є принадою, яка вабить темний народ» (І. Франко. «З приводу української еміграції»)