Календарне планування з корекції розвитку 2 класу

№

п/п

ДАТА

Кількість годин

Тема та зміст корекційної роботи

Граматичні та лексичні теми

Розвиток не мовленнєвих процесів

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

21.

22.

23.

24.

25.

26.

27.

28.

29.

30.

31.

32.

33.

34.

35.

36.

37.

38.

39.

40.

41.

42.

43.

44.

45.

46.

47.

01.09

02.09

06.09

08.09

09.09

13.09

15.09

16.09

20.09

22.09

23.09

27.09

29.09

30.09

04.10

06.10

07.10

11.10

13.10

14.10

18.10

20.10

21.10

01.11

03.11

04.11

08.11

10.11

11.11

15.11

17.11

18.11

22.11

24.11

25.11

29.11

01.12

02.12

06.12

08.12

09.12

13.12

15.12

16.12

20.12

22.12

23.12

1

1

1

     1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

     1

1

1

     1

1

1

1

1

1

1

1

     1

     1

1

1

1

1

1

1

     1

     1

     1

    1

    1

     1

     1

     1

     1

     1

                      2 – А

          Корекція розвитку

«Сонечко, сонечко, заглянь у віконечко».

 Робота над виражальними засобами мови.

 «Сонечко, сонечко, заглянь у віконечко».

 Робота над виражальними засобами мови.

«Птахи нащі пернаті друзі»

Побудова речень на задану тему.

«Птахи нащі пернаті друзі»

Побудова речень на задану тему.

«Жовте листячко летить під ногами шелестить». Поширення речень образними словосполученнями.

«Жовте листячко летить під ногами шелестить». Поширення речень образними словосполученнями.

Домашні заготівлі на зиму. Запис відповідей на запитання.  Добір заголовку до оповідання.

Навчальні речі. Обгрунтування думки.

Знайомство. Знайомство з нормами етикету.

Працюємо парами. Звертання. Побудова діалогу за поданими питаннями.

Слова ввічливості. Ситуативні діалогові вправи для засвоєння етикетних норм.

Слова ввічливості. Самостійне складання речень з життєвого досвіду.

У шкільному садку. Усний переказ за запитаннями. Складання тексту за початком і кінцівкою.

Квартира, меблі, посуд. Узгодження слів, поширення простих речень.

Хто ким працює. Визначення ознак оцінно-результативної діяльності.

У бібліотеці . Усний твір за ілюстрацією і запитаннями за змістом.

Відпочинок . Працюємо парами.

Розповідь за малюнком з використанням запитань.

З днем народження усна розповідь за малюнком і планом розповіді.

Квартира. Школа. Ранок школяра. Бесіда з використанням коротких і поширених речень.

Продукти, їжа. Поширення простих речень.

Хліб. Звідки хліб прийшов. Самостійне складання речень, оповідання за картинним планом.

Рахунок. Визначаємо час. Узгодження слів у реченні.

Сонце, вітер, дощик. Збагачування словника, робота  з прислів’ями.

Мамини  помічники. Складання речень за запитаннями.

Оповідання за серією  сюжетних малюнків.  Скласти  план  і усну розповідь з трьох частин.

Грудень. День народження. Усна народна розповідь за малюнком і планом розповіді.

Бесіда з використанням коротких і поширених речень.

Продукти, їжа. Поширення простих речень.

Самостійне  складання  речень, оповідання за малюнком.

Закріплюємо рахунок. Визначаємо час. Узгодження слів у реченні.

Сонце, вітер, дощик. Збагачення словника, робота  з прислів’ями.

Наші помічники. Складання речень за запитаннями.

Оповідання за серією сюжетних малюнків. Скласти план і усну розповідь з трьох частин.

Рік закінчується,а зима починається. Самостійне  складання.

Оповідання за серією сюжетних малюнків. Скласти план і усну розповідь з трьох частин.

Рік закінчується,а зима починається. Самостійне  складання.

Казка про білочку –мандрівницю.

Аналіз тексту ,складання плану,переказ.

Казка про білочку –мандрівницю.

Аналіз тексту ,складання плану,переказ.

Діалог. Працюємо парами. Доповнення тексту.

Діалог. Працюємо парами. Доповнення тексту.

Переказ за планом: описати дятла.

Свято Миколая. Аналіз тексту, складання плану, переказ.

Переказ за планом:  опис будь-якого птаха.

Аналіз тексту, складання плану переказ.

Переказ за планом.

Детальний переказ за планом.

З Новим роком народні звичаї.

Переказ за планом.

Ітогове заняття.

Розвиток словника

Слова, що позначають:

– видові, родові та деякі абстрактні поняття (здоров’я, сила,хоробрість тощо);

– власні назви,

– осіб за родом їхньої діяльно-

сті та професії.

Слова, що означають дії пред

метів:

– способи руху (ходити, біга_

ти, стрибати, повзати, пла_

вати тощо);

– способи вживання їжі (їсти,

пити, кусати, гризти, лиза_

ти, жувати тощо);

– види побутової та сільсько

господарської праці (мити, ку_

пати, прати, полоскати, під_

мітати, чистити, рубати,

пиляти, сапати, вигрібати,

копати, поливати);

– стани (спати, мерзнути, пра_

цювати, відпочивати);

– дії, пов’язані з навчальною

діяльністю (читати, писати,

вчити, заучувати, рахувати,

віднімати, додавати, малю_

вати, клеїти).

Слова, що означають власти

вості предметів:

– сенсорні ознаки (білий, м’я_

кий);

– масу (легкий, важкий);

– сезонність (зимовий, літній);

– матеріал, з якого вони зроб

лені (металевий, гумовий);

– приналежність (мамин, лися_

чий, ведмежий).

Формування навичок морфоло

гічного словотвору:

а) іменників зі значенням:

– виконавців дії та професій з

суфіксаминик_, _нік_, _ар_ (_яр_),_іст_ (_їст_), _ель_ (лісник, апте_

кар, скляр, маляр, футболіст,

хокеїст, вихователь, учитель,

пожежник, механік);

б) прикметників зі значенням:

– відносності з суфіксами _н_,

_ан_, _ян_,_ов_, _ев_, _єв_, _ськ_ (сріб_

ний, гречаний, дерев’яний, гумо_

вий, металевий, український);

– присвійності з суфіксами ів_,_ов_, _ин_, _ач_( _яч_), нульовий

суфікс (батьків, братова, ма_

мин, сестрин, заячий, вовчий);

– зменшуваності!пестливості

ознаки з суфіксами _еньк_,

_есеньк_ (біленький, легесень_

кий),

– збільшеності ознаки з суфі

ксами _езн_, _енн_(височезний,

широченний);

– вищого та найвищого ступе

ня порівняння прикметників з

суфіксами _ш_, _іш_, та префіксом най_ (синіший, легший,

тонший, найменший, найве_

селіший);

в) дієслів зі значенням:

– дії з напрямом із зовні –

всередину з префіксом у_, (в_)

(увійти, в’їхати);

– дії з напрямом зсередини з

префіксом ви_ (вилетіти, ви_

нести),

– віддалення від чогось або відсутності з префіксами від_ (віді_),

од_ (оді_) (від’їхати, відірвати,

одбігти, одійти),

– переміщення з префіксами

пере_ (переїхати, пробігти),

– зближення, з’єднання з пре

фіксами при_ (прийти, підбіг_

ти, прибити),

– спрямованості дії в різні боки

з префіксом роз_ (розлетітись,

розбігтись),

– спрямованості дії вниз по по

верхні предмета з префіксами

з_ (с_) (сходити, з’їжджати),

– завершеності дії з префікса!

ми на_, з_, (зі_, с_), по_ (нама_

лював, зробив, сходив, зіграв,

пофарбував).

Розвиток граматичної будови мовлення

Прийменникові та безприй!

менникові конструкції:

а) з іменниками у родовому

відмінку зі значенням:

– належності (ручка учня, у

корови теля);

– заперечення чи відсутності

(немає зошита, товариша),

– часу дії (одного разу),

– неповної дії (випити чаю,

відрізати хліба),

– об’єкта дії (не виконав робо_

ти),

– цільової спрямованості (для

друга, для школи),

– часових відношень (до обіду,

після уроків),

– просторових відношень (чо_

вен біля берега, відійшов від

столу, вийшов з(із) хати, з_за

гори, з_під лави),

– причини (сховався від сонця),

– матеріалу (хліб з борошна),

– призначення (ваза для фрук_

тів);

в) з іменниками в орудному

відмінку зі значенням:

– сумісності або супроводу (при!

йшов із сестрою, працював з

товаришем);

– цільової спрямованості (при_

йшов за книжкою),

– просторових відношень (за

хатою, під деревом, між горами, над водою, перед вікном),

– причини (не прийшов через

дощ);

г) словосполучення з перехід!

ними та неперехідним дієсловами та іменниками (намалював квітку, намалював олівцем).

Іменники, що не змінюються

за відмінками (метро, кіно) або числами (ножиці, вершки, молоко, дружба).

Узгодження прикметників з

іменниками у роді, числі та відмінку.

Самостійно задавати запитання співрозмовнику, дотримуватись основної змі-

стової лінії, заданої у діалозі.

Формування уміння сприйма-

ти та створювати невеликі мо-

нологічні вислови (переказ,

опис, розповідь) з опорою на

запитання, план, наочність,

опорні слова та самостійно.

Формування умінь аналізува-

ти ситуації, визначати їхні

основні смислові компоненти

та оформлювати їх за допомо-

гою мовних засобів.

Уживання особових, вказівних

та присвійних займенників у

безприйменникових та прий-

менникових конструкціях (її,

до неї, від неї, їй тощо) і їх уз-

годження з іменниками, прик-

метниками, дієсловами.

Речення. Прості поширені ре-

чення. Зв’язок слів у реченні

за допомогою питань: хто?, що?,який?, яка?, яке?, які?, що ро_бить?, що зробив?, що робив? що буде робити? де?, куди?,коли?, як? та ін.).

Речення зі складними логіко-

граматичними конструкціями:

порівняльними, потенційно

оберненими з прямим поряд-

ком слів (типу Синя стрічка

довша за зелену, Дівчинка ма_

лює хлопчика. Хлопчик малює

дівчинку тощо).

Розвиток зв’язного мовлення

Розвиток діалогічного мовлення.

Розвиток монологічного мов-

лення (розповідь та опис за пи-

таннями, планом, запитання-

ми учителя)

Аналіз тексту.

Мовленнєвий етикет.

Аналіз тексту.

Речення зі складними логіко-

граматичними конструкціями:

порівняльними, потенційно

оберненими з прямим поряд-

ком слів (типу Синя стрічка

довша за зелену, Дівчинка ма_

лює хлопчика. Хлопчик малює

дівчинку тощо).

Розвиток зв’язного мовлення

Розвиток діалогічного мовлення.

Розвиток монологічного мов-

лення (розповідь та опис за пи-

таннями, планом, запитання-

ми учителя)

Аналіз тексту.

Мовленнєвий етикет.

Аналіз тексту.

Аналіз тексту.

Детальний аналіз тексту.

Мовленнєвий етикет.

Засвоєння, уточнення, дифе-

ренціація значень слів зі збір-

ним та абстрактним значенням, шляхом визначення варіативних значень таких слів у різних

контекстах, порівняння таких

значень, виділення (з допомогою учителя) їхнього інваріантного узагальненого значення.

Розвиток навичок викорис-

тання вивчених слів у різних

мовних ситуаціях.

Розвиток умінь швидкої ак

туалізації засвоєних слів шля

хом доповнення речень, поча

тих учителем.

Формування умінь складати

речення (словосполучення) зі

словами з близьким, але не ідентичними за значенням (роже_вий–рум’яний, стежка–дорога,

м’який–пухнастий, кусати–

гризти тощо).

Розвиток умінь спостерігати

за використанням мовленні ба

гатозначних слів, утворювати

з ними словосполучення та ре

чення.

Формування різних типів асо

ціативних зв’язків між слова

ми: синтагматичні, парадигма

тичні, понятійні.

Формування спрямованості

уваги учня на морфологічне

оформлення слів.

Формування розуміння похід

них слів з різними словотвор

чими морфемами.

Формування уміння порівню

вати похідні та твірні слова за

звучанням і значенням, виз

начати спільне значення у

словах з однотипним морфо

логічним оформленням.

Формування операції практич

ного звукового аналізу (виді

лення спільного звучання у ря

ді слів з однотипним морфоло

гічним значенням).

Розвиток уміння утворювати

похідні слова від заданого тві

рного за аналогією та за опи

сом їхнього значення.

Формування перенесення на

вичок словотвору на випадки

утворення похідних слів від ві

домих, маловідомих, невідо

мих та асемантичних твірних

слів.

Формування контролю за пра

вильністю утворених похідних

слів та їх відповідністю мов

ній нормі.

Формування навичок викори

стання утворених учнем слів

у словосполученнях та речен

нях.

Формування навичок добору

слів з однотипним морфоло

гічним оформленням (на прак

тичному рівні).

Формування спрямованості уваги учня на граматичне оформ

лення слів у мовленні.

Формування розуміння різних

типів прийменникових та без

прийменникових конструк

цій.

Формування умінь диферен

ціювати близькі, але не іден

тичні семантико-синтаксичні

(граматичні) значення слів у

словосполученнях та реченнях.

Опрацьовування на практич

ному рівні словозміни імен

ників, прикметників, дієслів

у словосполученнях та речен

нях.

Формування контролю (само

контролю) за використанням у

мовленні граматичних форм

слів.

Формування навичок узгодження іменників з перехідними

та неперехідними дієсловами

у словосполученнях, побудова!

них за принципом керування.

Формування умінь виділяти з

речень іменники з опорою на

запитання (хто? що?), нази!

вати предмети, що нас оточу!

ють.

Формуваннч на практичному

рівні умінь узгоджувати імен!

ники та прикметники у роді,

числі, відмінку, визначати рід,

число іменника за родовою чи

числовою формою прикметни!

ка (з опорою на наочність).

Формування на практичному

рівні умінь виділяти прик!

метники з речень за запитанням, добирати (за запитанням)

ознаки до предметів.

Формування значень часових та видових форм дієслів, уміння адекватно використовувати

їх у власному мовленні.

Формування навичок узгодження іменників та дієслів у числі та роді (для дієслів минулого часу); визначення числа та ро-

ду іменника за числовою чи

родовою формою дієслова.

Формування на практичному

рівні уміння виділяти з речень

дієслова (за питанням), доби-

рати (за питанням) дії до за-

даних предметів.

Формування значення особо-

вих, присвійних та вказівних

займенників, розвиток навичок

їх уживання у словосполучен-

нях та реченнях, узгодження

(на практичному рівні) займенників з дієсловами, прикметниками, іменниками.

Формування на практичному

рівні уміння використовувати

займенник для заміни повто-рюваних слів у текстах.

Формування навичок визна-

чення синтаксичного значення

слів у реченні за допомогою

запитань.

Удосконалення навичок побу-

дови словосполучень та речень з опорою та без опори на унаочнення, запитання вчителя.

Формування умінь диференці-

ювати за значенням речення

зі складними логіко-граматич-

ними конструкціями (порівня-

льними, потенційно обернени-

ми з прямим порядком слів)

шляхом співвіднесення їх з

відповідним малюнками.

Збагачення словника новими

словами, назвами предметів,

явищ природи та суспільного

життя, дій, станів, ознак тощо.

Розширення уявлень учнів про

довкілля: про живу і неживу

природу, людину, її місце і

значення в суспільстві.

Розвивання умінь будувати

речення на задану тему чи за

подіями власного життя з опо-

рою та без опори на наочність,

запитання тощо.

Розвиток навичок діалогічно-

го мовлення: давати правильні,

чіткі, повні відповіді на поста-

влені запитання.

Самостійно задавати запитання співрозмовнику, дотримуватись основної змі-

стової лінії, заданої у діалозі.

Формування уміння сприйма-

ти та створювати невеликі мо-

нологічні вислови (переказ,

опис, розповідь) з опорою на

запитання, план, наочність,

опорні слова та самостійно.

Формування умінь аналізува-

ти ситуації, визначати їхні

основні смислові компоненти

та оформлювати їх за допомо-

гою мовних засобів.

Розвиток умінь планувати

зв’язний вислів.

Формування умінь аналізува-

ти текст структурно та за зміс-

том.

Формування культури мовлен-

нєвої поведінки та норм мов-

леннєвого етикету, пошани до

української мови, інтересу до

творів усної народної творчо-

сті, дитячої літератури тощо.

Самостійно задавати запитання співрозмовнику, дотримуватись основної змі-

стової лінії, заданої у діалозі.

Формування уміння сприйма-

ти та створювати невеликі мо-

нологічні вислови (переказ,

опис, розповідь) з опорою на

запитання, план, наочність,

опорні слова та самостійно.

Формування умінь аналізува-

ти ситуації, визначати їхні

основні смислові компоненти

та оформлювати їх за допомо-

гою мовних засобів.

Оформлення  їх за допомо-

гою мовних засобів.

Формування умінь аналізува-ти ситуації.

Формування умінь аналізува-ти ситуації.