Календарне планування з природознавства для 5 класу

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

№

Дата

Зміст навчального матеріалу

ВСТУП (6 год)

Учень / учениця

Знаннєвий компонент

називає: природничі науки (біологію, фізику, хімію, географію, астрономію, екологію) та їх внесок у вивчення природи;  методи вивчення природи (спостереження, експеримент, вимірювання);

наводить приклади:  методів і обладнання для  вивчення природи, їх використання  

Діяльнісний компонент

розповідає про  вчених-натуралістів (2–3) та їхній внесок у вивчення природи;

про методи вивчення природи;

пояснює прикладне значення досягнень у галузі природничих наук;

розрізняє в описі досліду або спостереження мету, умови його проведення та отримані результати;

обирає обладнання, необхідне для проведення вимірювання і спостереження, і пояснює свій вибір;

знаходить необхідну інформацію в довідкових виданнях із природничих наук;

дотримується правил безпечного використання лабораторного обладнання

Ціннісний компонент

оцінює роль природничих наук у створенні технологій, що покращують життя людини;

висловлює свою точку зору на проблему «Для чого необхідно вивчати природу?»;

усвідомлює роль природничих наук і власні можливості в пізнанні природи

•                 визначати і класифікувати об’єкти навколишнього світу за запропонованими ознаками;
•                 вносити дані в таблиці, будувати діаграми;
•                 узагальнювати, робити аргументовані висновки;
•                 співпрацювати в команді (розподіляти ролі в малій групі, робити внесок до спільної діяльністі, підбадьорювати, спонукати інших, вирішувати проблеми);

презентувати результати спільної діяльності, оцінювати свій внесок у діяльність групи

1

Науки, що вивчають природу.

Демонстрації: зразків природних  і рукотворних тіл; чистих речовин, сумішей; моделей молекул; способів розділення сумішей; фізичних і хімічних явищ.

2

Практичні заняття

• Ознайомлення з довідковими виданнями з природничих наук різних типів: енциклопедіями, словниками, довідниками величин, атласами географічних карт, визначниками рослин і тварин, науково-популярною літературою природознавчого змісту, хрестоматіями з природознавства, інтернет-ресурсами тощо.

3

Методи вивчення природи. Організація спостережень  за тілами живої та неживої природи

4

Обладнання для вивчення природи. Практичні заняття Ознайомлення з простим обладнанням для природничонаукових  спостережень і дослідів.

5

Значення природничо-наукових знань для людини Навчальний проект

«Жива і нежива природа навколо нас»

6

Узагальнення вивченого по темі, тематична

       Змістова лінія «Громадянська відповідальність» реалізується під час виконання проекту через формування відповідального ставлення до власної діяльності у складі малої групи, що розуміє ролі лідера й виконавця певної ролі, уміння рівномірно розподілити завдання, сприяти успіху групи у виконанні проекту та його презентування

РОЗДІЛ І. ТІЛА, РЕЧОВИНИ ТА ЯВИЩА НАВКОЛО НАС (15 год)

Учень / учениця

Знаннєвий компонент

називає: найменші частинки речовин; характеристики тіла (форма, розміри, маса, об’єм); прилади та інструменти для   вимірювання розмірів і маси тіл; фізичні властивості  речовин (колір,  блиск, запах, агрегатний стан); властивості газів (не зберігають форми, займають весь представлений їм простір); властивості рідин (не зберігають форму, зберігають об’єм, текучі); властивості твердих тіл (зберігають форму та об’єм); способи розділення сумішей (відстоювання, фільтрування, випаровування); ознаки хімічних явищ; умови, за яких відбувається горіння;

наводить приклади: тіл і речовин, що оточують людину; чистих речовин і сумішей (2–3); неорганічних та органічних речовин (2–3); явищ у природі, техніці, побуті; явищ природи, пов’язаних зі зміною сезонів; явищ природи, що повторюються; використання сумішей

Діяльнісний компонент

розрізняє: тіла живої і неживої природи; фізичні, хімічні та біологічні явища;

пояснює: відмінність між твердим, рідким, газуватим станом речовин; чистих речовин – від сумішей; значення органічних речовин для живої природи; значення горіння і гниття;

описує за запропонованим планом тіла і речовини; явища природи (2–3);

порівнює тіла й речовини за 3–4 ознаками;

характеризує: горіння як приклад хімічних явищ;

вимірює масу й розміри тіла, використовуючи відповідні прилади;

уміє розділяти суміш фільтруванням;

установлює зв’язки між явищами природи (на прикладах вивчених і за аналогією);

застосовує знання для безпечного поводження з тілами й речовинами в ситуаціях повсякденного життя;

дотримується правил: безпечного використання хімічного посуду

Ціннісний компонент

усвідомлює важливість акуратності, ретельності і точності при фіксуванні даних;

робить висновок про різноманітність тіл і явищ природи;

обговорює питання безпечного використання речовин;

оцінює ризики ситуацій повсякденного життя, пов’язаних із фізичними явищами, використанням тіл і речовин;

розуміє значимість потреби в безпеці

7

Тіла навколо нас.

8

Характеристики тіла, їх вимірювання.

Практичні роботи

• Вимірювання маси та розмірів різних тіл.

9

Речовини. Фізичні властивості речовин.  

10

Властивості твердих тіл, рідин і газів.

11

Атоми й молекули.

12

Дифузія.

13

Різноманітність речовин. Неорганічні та органічні речовини у найближчому оточенні людини.

14

Чисті речовини і суміші. Способи розділення сумішей.

15

Практичні заняття Розділення сумішей фільтруванням.  

16

Явища природи. Фізичні явища, їх різноманітність.

Практичні заняття

• Дослідження залежності швидкості випаровування рідини від   температури та площі поверхні.

Організація спостережень за явищами природи

17

Фізичні явища, їх різноманітність

18

Фізичні явища, їх різноманітність

19

Хімічні явища, їх ознаки. Горіння. Гниття.   

20

Повторюваність явищ. Взаємозв’язок явищ у природі

21

Узагальнення вивченого по темі, тематична

Демонстрації: зразків природних і рукотворних тіл; чистих речовин, сумішей; моделей молекул; способів розділення сумішей; фізичних і хімічних явищ.

   Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» реалізується через створення умов для учнів проявляти ініціативу, спонукання їх до пропонування власних ідей щодо виконання і вдосконалення дослідницьких завдань.

     Змістова лінія «Здоров’я і безпека» реалізується через спонукання учнів обґрунтовано йти на ризик при виконанні експериментів і дослідницьких завдань, ураховуючи безпеку й  екологічні і етичні наслідки власної діяльності.

РОЗДІЛ ІІ. ВСЕСВІТ (9 год)

Учень / учениця

Знаннєвий компонент

називає: сузір’я (2–3); найвідоміших астрономів (Птолемей, М. Коперник, Г. Галілей, Е. Габбл), дослідників космосу (Ю. Гагарін, Н. Армстронг, Л. Каденюк);

наводить приклади: впливу космічних чинників на Землю; небесних тіл, що складають наш Всесвіт

Діяльнісний компонент

описує: загальну будову Сонячної системи; відмінності між планетою і зорею;

порівнює: за розмірами і температурою Сонце з іншими зорями;

характеризує: особливості астрономічних досліджень; місце людини у Всесвіті;

пояснює на моделях форму і будову Землі, рух Землі навколо власної осі і навколо Сонця, будову Сонячної системи;

причину видимих рухів світил;

розрізняє: небесні тіла (планета, зоря, галактика); типи планет, туманностей, зір і галактик; зорі та планети на небесній сфері;

показує на карті зоряного неба: Полярну зорю, сузір’я Великої та Малої Ведмедиці

Ціннісний компонент

Учень / учениця

усвідомлює необхідність вивчення Всесвіту;

виявляє ставлення до розвитку астрономічних і космічних досліджень;

оцінює значення: зоряного неба в історії людства; телескопічних спостережень

• висловлювати ідеї по черзі, уважно слухати інших при обговоренні, аргументовано доводити власну думку, приймати спільне групове рішення, розподіляти ролі, робити внесок до спільної діяльності;

розподіляти порівну навантаження при презентуванні продукту проекту; здійснювати само- і взаємооцінювання за наданими вчителем критеріями до продукта проекту і діяльності учнів під час виконання проекту

22

Небо і небесна сфера. Небесні світила. Видимі рухи світил.

23

Поняття сузір’я.

Значення зоряного неба в історії людства. Практичні заняття

• Визначення найвідоміших сузір’їв на карті зоряного неба.

24

Небесні тіла. Зоря – самосвітне небесне тіло. Відмінності між зорями. Міжзоряний простір.

25

Планети. Відмінності між планетами.

26

Сонячна система.

27

Зоряні системи — галактики.

Всесвіт і його складові.  

28

Людина і Всесвіт. Організація спостережень  за сузір’ями Малої та Великої Ведмедиці

29

Астрономія — наука, що вивчає Всесвіт.

Методи та засоби астрономічних досліджень Навчальний проект «Наш дім – Сонячна система»

30

Узагальнення вивченого по темі, тематична

Демонстрації: карти зоряного неба; моделі Сонячної системи; фотографій галактик, планет, Місяця; приладів для вивчення Всесвіту

    Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» реалізується через створення умов для учнів проявляти ініціативу і творчий підхід, спонукання їх до пропонування власних ідей щодо виконання і вдосконалення проекту.

     Змістова лінія «Громадянська відповідальність» здійснюється при реалізації проекту через формування відповідального ставлення до власної діяльності у складі малої групи, вміння рівномірно розподілити навантаження  і під час виконання проекту і його презентування.

РОЗДІЛ ІІІ. ЗЕМЛЯ — ПЛАНЕТА СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ

Тема 1. Земля як планета (15 год)

Учень / учениця

Знаннєвий компонент

називає: форму й розміри Землі; рухи Землі; фази Місяця; способи зображення Землі; материки та частини світу; склад ґрунту, повітря; властивості ґрунту, повітря, води;  

наводить приклади: розчинних і нерозчинних речовин; розчинів у природі; використання води і розчинів людиною

Діяльнісний компонент

описує: внутрішню будову Землі; результати власних спостережень і дослідів;

пояснює: зміну дня і ночі; зміну пір року; зміни фаз Місяця; нерівномірність розподілу сонячного світла і тепла на поверхні Землі; причини сонячного і місячного затемнення; колообіг води у природі; значення води, повітря, ґрунту;  значення сонячного світла і тепла для живої природи;

розрізняє: фази Місяця на зображеннях; способи зображення об’єктів на географічних картах;

показує на глобусі та географічній карті: материки і частини світу; найбільші географічні об’єкти, екватор, півкулі, полюси;

складає план досліду і проводить його;

застосовує знання для орієнтування на місцевості, ощадливого використання води у побуті;

використовує: додаткові джерела інформації для виконання навчального завдання; вивчену природничо-наукову лексику в самостійних усних повідомленнях; знання про властивості ґрунту для вирощування рослин;

розраховує можливий економічний ефект від використання продукту групового проекту

Ціннісний компонент

усвідомлює, що планета Земля, її ресурси є цінністю для кожної людини;

висловлює судження щодо бережливого ставлення до навколишнього середовища;

оцінює значення природничих наук для охорони природи;

розуміє обмеженість ресурсів для задоволення потреб людини

31

Форма і розміри Землі. Внутрішня будова Землі.

32

Практичні заняття:

• Знаходження на карті та глобусі екватора, полюсів, півкуль материків і частин світу; географічних об’єктів.

33

Рухи Землі.

34

Пори року.

Практичні заняття:

• Дослідження нагрівання тіл (різних за кольором і прозорістю) променями Сонця.

35

Місяць — супутник Землі. Сонячні та місячні затемнення.

36

Способи зображення Землі.

37

Ґрунт, його значення і властивості. Догляд за ґрунтом.  

38

 Повітря — суміш газів. Значення повітря.  Властивості повітря.

39

Вода на Землі. Властивості води. Три стани води. Кологообіг води.

40

Вода — розчинник. Розчинні й нерозчинні речовини.

41

Практичні заняття:

• Дослідження розчинності речовин (цукру, солі, лимонної кислоти, олії).

• Вивчення розчинності речовин: глини, олії, лимонної кислоти.
• Дослідження впливу різних температур на розчинення цукру (солі) у воді.

42

Розчини у природі.

43

Значення води у природі. Використання води людиною

44

Узагальнення вивченого по темі

45

Узагальнення вивченого по темі, тематична

Демонстрації: обертання Землі навколо осі; обертання Землі навколо Сонця за допомогою телурія; залежність освітлення від кута падіння сонячних променів; дослідів, які ілюструють зміну освітлення півкуль Землі впродовж року; фотографії Землі з орбітальних станцій і космічних апаратів, Місяця в різні фази, місячного й сонячного затемнення; дослідів, що демонструють властивості ґрунту, властивості та рух повітря, розчинність речовин.

Організація спостережень: за повертанням листків рослин до Сонця; нагріванням тіл  променями Сонця

Тема 2. Планета Земля як середовище життя організмів (15 год)

Учень / учениця

Знаннєвий компонент

називає: властивості організмів; відмінності рослин, тварин, грибів, бактерій; умови життя на планеті Земля; чинники середовища; основні середовища життя;  склад екосистеми;

наводить приклади: пристосування організмів до періодичних змін умов середовища (листопад, зимова сплячка, зміна забарвлення хутра, перельоти птахів;); співіснування організмів; природних і штучних екосистем

Діяльнісний компонент

описує: пристосування організмів до чинників неживої природи; пристосування організмів до середовища життя; результати власних спостережень і дослідів;

пояснює: як відрізнити живий організм від неживого природного тіла; вплив чинників середовища на живі організми; зв’язок  грибів, бактерій, рослин, тварин у природі; роль рослин, тварин, грибів, бактерій в екосистемах;

розпізнає: найпоширеніші рослини і тварин своєї місцевості; отруйні рослини, гриби, тварин своєї місцевості;

уміє визначати назви рослин, тварин, грибів за допомогою атласів-визначників;

використовує: додаткові джерела інформації для виконання навчального завдання, вивчену природничо-наукову лексику в самостійних усних повідомленнях

Ціннісний компонент

оцінює значення природних і штучних екосистем у природі та житті людини;

усвідомлює, що кожний організм та їхня різноманітність є цінними для кожної людини

• висловлює припущення і здійснює його перевірку у процесі роботи над проектом;
• добирає необхідні ресурси, визначає способи фіксування даних;

• проводить експеримент і тривалі спостереження, фіксує їх хід за допомогою цифрових пристроїв, вносить дані в журнал спостережень, заповнює таблиці, будує графіки, формулює аргументовані висновки;
• рівномірно розподіляє навантаження між членами групи, враховуючи інтереси кожного; спонукає інших до якісної роботи, допомагає іншим;

планує роботу групи, узгоджує створення підсумкового звіту/презентації про хід і результати виконання проекту; спільно усією групою презентує результати роботи, само- і взаємооцінює діяльність із виконання проекту і презентації, висловлює в ролі доброзичливого критика оцінку презентування інших груп

46

Організм і його властивості. Клітинна будова організмів.

47

Різноманітність організмів: Рослини, Тварини,

48

Різноманітність організмів: Гриби, Бактерії.

49

Практичні заняття

Визначення назв найбільш поширених в Україні рослин, грибів, тварин за допомогою атласів-визначників, електронних колекцій. Практичні заняття

• Ознайомлення з найпоширенішими й отруйними рослинами, грибами і тваринами своєї місцевості

50

Умови життя на планеті Земля.

51

Середовище життя. Чинники середовища. Вплив на організми чинників неживої природи.

52

Пристосування організмів до періодичних змін умов середовища.

53

Різноманітність середовищ життя і пристосування організмів до життя в кожному з них.   

54

Наземно-повітряне середовище.

55

Водне середовище життя. Ґрунтове середовище життя.

56

Вплив на організми чинників живої природи. Взаємозв’язки між організмами.

57

Співіснування організмів. Угруповання організмів.

58

Екосистеми.  Рослинний і тваринний світ своєї місцевості

59

Навчальний проект «Вирощування найвищої бобової рослини»

60

Екскурсія (відповідно до місцевих умов)

до зоопарка, живого куточка, Будинку природи, краєзнавчого музею, на ферму тощо.

61

Узагальнення вивченого по темі, тематична

Демонстрації: клітинної будови організмів; колекцій зображень (у тому числі електронних) рослин, грибів, тварин, бактерій.

Організація спостережень за основними властивостями живих організмів

    Змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність» реалізується через створення умов для прояву проактивності і ініціативи під час демонстрації дослідів, виконання проекту, а також під час проведення екскурсій.

      Змістова лінія «Громадянська відповідальність» і «Здоров’я і безпека» реалізується через формування в учнів навичок співробітництва і відповідальності та безпечну поведінку в групових проектах.

Тема 3. Людина на планеті Земля (7 год)

Учень / учениця

Знаннєвий компонент

називає: джерела забруднення навколишнього середовища; важливі екологічні проблеми своєї місцевості; природоохоронні об’єкти й території свого регіону;

наводить приклади: впливу людини на природу і природи на людину; рослин і тварин своєї місцевості, які занесено до Червоної книги України

Діяльнісний компонент

пояснює зв’язок людини з природою; зміни в природі, що викликані природними чинниками і діяльністю людини; призначення Червоної книги і природоохоронних територій;

аналізує позитивні і негативні наслідки взаємодії людини і довкілля;

дотримується екологічних норм поведінки у природі

Ціннісний компонент

усвідомлює власну відповідальність за збереження природи;

оцінює значення природничих наук для охорони природи;

обговорює питання економного використання енергоносіїв;

висловлює судження щодо необхідності охорони природи і раціонального використання природних ресурсів;

виявляє бережливе ставлення до природи

• висловлює ідеї щодо створення корисних речей із вживаних;
• аргументовано пояснює екогогічні наслідки перетворення вживаних речей на нові корисні, наводить приклади;
• висловлює обгрунтовані пропозиції щодо спільної роботи групи, доброзичливо обговорює ідеї інших;
• коструює продукт проекту;
• розраховує можливий економічний ефект від використання продукту групового проекту;
• вносить дані в таблиці;
• формулює аргументовані висновки щодо екологічних наслідків;

визначає важливість власної цілеспрямованої екологічної діяльності

62

Людина — частина природи. Зв’язок людини з природою.

63

Зміни в природі, що виникають унаслідок природних чинників і діяльності людини.  

64

Екологічні проблеми та їх розв’язування (збереження біологічного різноманіття,
боротьба зі знищенням лісів і опустелюванням, захист планети від забруднення різних видів).

Практичні занятття

Дослідження екологічних проблем своєї місцевості.

65

Охорона природи.

Червона книга України.

Практичні роботи

Складання Червоної книги своєї місцевості.

66

Заповідники, заказники, національні парки та їхнє значення для збереження природи Землі

67

Навчальний проект «Смітити не можна переробляти» (про «друге життя» побутових речей)

68

Узагальнення вивченого по темі, тематична

69

Підсумковий урок

70

Екскурсія

Демонстрації:  зображень рідкісних рослин і тварин своєї місцевості, що їх занесено до Червоної книги України;  відеоматеріалів про екологічні проблеми та шляхи їх розв’язування, охорону природи, природоохоронні території України.

Організація спостережень за природоохоронною діяльністю людей у своїй місцевості.

   Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» реалізується через розуміння екологічних проблем своєї місцевості, проведення спостережень за природоохоронною діяльністю в своїй місцевості  і власну творчу діяльність під час виконання проекту.

   Змістові лінії «Громадянська відповідальність» і «Здоров’я і безпека» реалізуються при співробітництві і свідомому дотриманні безпечної і відповідальної поведінки під час виконання учнями екологічного проекту.

    Змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність» може бути реалізована за умови розрахунку учнями фінансового ефекту від створення нових корисних речей з уживаних під час виконання проекту