Українська мова

Українська мова : підруч. Для 3кл.загальноосвіт.навч.закл.з навчанням українською мовою/ М.С. Вашуленко, О. І. Мельничайко,Н.А.Васильківська/ за ред. М.С.Вашуленко. –К. : Видавничий дім «Освіта»,2013. -192с. : іл.

 1 семестр

№ уроку

Тема уроку

Вправи

Дата

Мова і мовлення

1.      

Мова — найважливіший засіб людського спілкування. Українська мова – державна мова України. Український алфавіт.

1-9

2.      

Культура усного і писемного мовлення.

10-19

3.      

Культура спілкування. Практичне засвоєння слів увічливості. Увічливі звертання .

20-23

  Учень/учениця:

пояснює значення мови в житті людей;

розрізнює поняття державна (українська) і рідна мова;

знає основні ознаки культури усного і писемного мовлення; володіє словами ввічливості, різними формами звертання до тих, з ким спілкується

                                                                  Текст

4.      

 Текст. Добирання заголовків до тексту

24-28

5.      

Визначення теми, мети текстів різних типів, добирання до них заголовків

29-35

6.      

Зв’язок між реченнями в тексті. Частини тексту

36-40

7.      

Текст-розповідь. Складання розповіді за малюнками

41-46

8.      

Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання тексту-опису.

57-59

9.      

Текст-міркування. Його основні частини .

47-52

10.  

Спостереження за ознаками художніх, науково-популярних та ділових текстів .

53-56

11.  

Абзац. Поділ тексту на абзаци. План тексту. Складання розповіді за поданим планом.

60-64

12.  

Складання текстів-інструкцій до гри та для виготовлення іграшки

65-67

13.  

Особливості текстів-листів. Складання письмових привітань, запрошень. Правила написання адреси

68-74

14.  

Контроль та оцінювання знань за темами «Мова і мовлення», «Текст»

  Учень/учениця:

визначає в тексті його основні складові – зачин, основну частину, кінцівку

відновлює деформований текст із переміщеними частинами

впізнає за характерними ознаками художні, наукові (правила, визначення), науково-популярні та ділові тексти

розрізняє типи текстів за їх характерними ознаками;

визначає тему (про що цей текст) та мету (чого він вчить, для чого створений) у текстах різних типів добирає заголовок відповідно до теми тексту

бере участь у колективному (під керівництвом учителя) складанні плану прочитаного тексту

впізнає і визначає кількість абзаців у тексті дотримується абзаців при списуванні тексту, в оформленні творчих робіт, переказів пояснює зв’язок між абзацами та планом тексту

зв’язує два сусідні речення в тексті за допомогою слів він, вона, воно, вони, цей, ця, ці, потім, тоді та ін. використовує синоніми для зв’язку речень у тексті;

складає і записує художні і науково-популярні тексти  за поданим зразком; есе складає усно (під керівництвом учителя);

                                                              Речення

15.  

Повторення вивченого про речення. Поділ тексту на речення

75-79

16.  

Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання розповіді за планом і опорними словами

17.  

Види речень за метою висловлювання та інтонацією. Окличні речення. Інтонування речень .

80-84

18.  

Питальні речення. Побудова питальних речень за змістом розповідних .

85-87

19.  

Звертання. Розділові знаки при звертаннях

88-92

20.  

Головні і другорядні члени речення

93-97

21.  

Закріплення знань про члени речення. Установлення зв’язку слів у реченні. Побудова речень за схемами

98-102

22.  

Узагальнення знань і вмінь учнів за темою «Речення» .

103-107

  Учень/учениця:

розрізнює на слух і на письмі розповідні, питальні і спонукальні речення впізнає окличні речення на слух та на письмі за розділовим знаком у кінці

правильно інтонує речення, різні за метою висловлювання та вираженням експресії (почуттів)

складає усно і записує речення, різні за метою висловлювання та вираженням почуттів

правильно вживає розділові знаки в кінці різних за метою висловлювання речень;

виділяє звертання в усній формі інтонацією, а на письмі розділовими знаками – комами, знаком оклику використовує форми кличного відмінка (до вчителя, товаришів по класу, працівників школи, членів родини)

визначає в реченні головні члени (підмет і присудок – його основу); виділяє словосполучення у групі підмета і групі присудка; визначає другорядні члени речення (без поділу їх на види)

встановлює з допомогою і під керівництвом учителя смислові і граматичні зв’язки між словами у простому неускладненому реченні з підметом-іменником і присудком-дієсловом за допомогою питань від головного слова до залежного (практично, без термінів): росте (на чому? де?) на грядці поспішає (до чого? куди?) до класу

складає і поширює прості речення за запитаннями.

Слово. Значення слова.

23.  

Слова з прямим і переносним значенням

108-111

24.  

Урок розвитку зв’язного мовлення.

25.  

Слова, що мають кілька значень .

112-115

26.  

Слова, що звучать і пишуться однаково

116-120

27.  

Слова, близькі за значенням (синоніми) .

121-125

28.  

Ознайомлення з фразеологізмами

126-128

29.  

Слова, протилежні за значенням (антоніми) .

129-134

30.  

Перевірна робота. Диктант

  Учень/учениця:

виявляє в тексті слова з прямим і переносним значенням, багатозначні слова, найуживаніші омоніми (омофони – коса (дівчини і знаряддя праці) омоформи – моя мати – мати книжку омóграфи (книжкú і кнúжки) – практично, у процесі навчальної роботи, без уживання термінів 

добирає синоніми й антоніми до загальновживаних слів використовує їх в усному і писемному мовленні (навчальних творчих роботах) пояснює і вживає у власному мовленні опрацьовані за підручниками фразеологізми, зокрема, прислів’я

пояснює значення слів, опрацьованих у попередній навчальній діяльності користується прийомами тлумачення слів (добір синонімів, опора на морфемну будову тощо) та тлумачним словником

добирає слова для точного вираження думки в усному і писемному мовленні;

виявляє у навчальних текстах, у мовленні товаришів по класу, у власному мовленні хибні, примітивні слова; замінює їх літературними, нормативними

                                                         Будова слова.

31.  

Аналіз перевірної роботи. Закінчення слова

135-140

32.  

Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання речень за малюнком і планом

33.  

Основа слова .

141-146

34.  

Частини основи

147-151

Спільнокореневі слова. Корінь

152-155

36.  

Розрізнення синонімів, спільнокореневих слів та різних форм одного й того самого слова

156-159

37.  

Розрізнення слів із коренями, що звучать однаково, але мають різне значення

160-163

38.  

Чергування голосних [о], [е] з [і] у коренях слів .

164-168

39.  

Чергування приголосних [г], [к], [х] із [ж], [ч], [ш] і [з’], [ц’], [с’]

169-173

40.  

Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання тексту-міркування «Книга — твій друг, без неї — як без рук»

41.  

Вимова і правопис слів з ненаголошеними [е], [и] в коренях

174-178

42.  

Ненаголошені [е], [и], які перевіряються наголосом .

179-183

43.  

Вимова та правопис слів із ненаголошеними [е], [и], що не перевіряються наголосом .

184-189

44.  

Контроль та оцінювання знань за темами «Речення», «Слово. Значення слова», «Будова слова»

45.  

Аналіз перевірної роботи. Вимова слів із дзвінкими та глухими приголосними звуками

190-193

46.  

Правильна вимова і правопис слів із дзвінкими приголосними в кінці та середині слів перед глухими .

194-197

47.  

Правило перевірки правопису слів типу просьба, боротьба, кігті, нігті

198-204

48.  

Урок розвитку зв’язного мовлення. Упорядкування деформованого тексту

49.  

Повторення правопису слів із дзвінкими приголосними в кінці та середині слів перед глухими .

205-209

50.  

Префікс. Словотворча роль префіксів. Перевірна робота. Діалог

210-214

51.  

Префікси і прийменники

215-219

52.  

Правопис префіксів роз-, без-

220-224

53.  

Написання префіксів з- (с-)

225-228

54.  

Закріплення вивченого матеріалу

229-232

55.  

Перевірна робота. Діалог.

56.  

Урок розвитку зв’язного мовлення. Письмовий переказ тексту за складеним планом

57.  

Апостроф після префіксів .

233-236

58.  

Перевірна робота. Списування .

59.  

Перевірна робота. Диктант

60.  

Аналіз перевірної роботи. Перенос слів із префіксами .

237-240

61.  

Суфікс

241-245

62.  

Закріплення знань про роль суфіксів у словах

246-250

63.  

Розбір слів за будовою

251-255

64.  

Збіг однакових приголосних звуків на межі кореня та суфікса

256-258

.

№ уроку

Тема уроку

Вправи

Дата

Частини мови

65.

Загальне уявлення про частини мови.

259-262

66.

Логічні вправи на розрізнення слів за родовими і видовими ознаками та за смисловими групами у межах кожної частини мови.

263-266

67.

Добір спільнокореневих слів, які належать до різних частин мови, розрізнення їх за питаннями, значенням, роллю в реченні та за зв’язками з іншими словами.

267-271

68.

Закріплення вивченого

272-275

  Учень/учениця:

ділить на групи слова, які відповідають на питання різних частин мови (серед них числівників, прислівників без уживання терміна), які розрізнюються за родом, числом (іменники, прикметники), стоять у формі того чи іншого часу (дієслова)

 будує сполучення зі слів, що є різними частинами мови, використовуючи службові слова: пішли до лісу хлопчики і дівчатка;

розрізнює слова за родовими і видовими ознаками: птахи: лелеки, зозулі, синиці, горобці дерева: дуб, клен, яблуня, вишня кольори: червоний, фіолетовий, зелений тощо

добирає групи спільнокореневих слів, що належать до різних частин мови, вводить їх у словосполучення і речення (дуб, дубовий, задубіти сміх, смішний, усміхатися)

                                                                Іменник

       69.

Загальне поняття про іменник. Іменники, що означають назви істот та неістот.

276-279

70.

Урок розвитку зв’язного мовлення.

71.

Іменники, що означають назви істот та неістот. Зв’язок іменників з іншими словами у реченні.

280-283

72.

Власні і загальні іменники. Велика буква у власних іменниках.

284-287

73

Закріплення навичок правопису власних і загальних іменників.

288-293

74.

Поняття предметності на прикладах іменників, утворених від прикметників.

294-297

75.

Поняття предметності на прикладах іменників, що означають дії.

298-303

76.

Урок розвитку зв’язного мовлення.

77.

Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній.

304-307

78.

Вправи на визначення роду іменників. Спостереження за родовими закінченнями іменників.

308-312

79.

Змінювання іменників за числами.

313-317

80.

Іменники, які вживаються тільки в однині чи множині.

318-321

81

Змінювання іменників за відмінками

322-325

82.

Урок розвитку зв’язного мовлення.

83.

Прийменники й закінчення як засоби вираження зв’язку між словами в реченні. Роль іменників у реченні.

326-330

84.

Перевірна робота. Диктант.

   Учень/учениця:

має уявлення про іменник як частину мови впізнає в тексті і самостійно добирає іменники ставить питання до іменників, що належать до різних родів будує сполучення іменників з іншими словами, використовуючи для зв’язку закінчення і прийменники

розрізнює іменники-назви істот і неістот, правильно ставить до них питання

розрізнює власні і загальні іменники, добирає відповідні приклади вживає в письмових текстах власні іменники з великою буквою

відносить до іменників за поставленим питанням що? опредмечені якості, дії (зелень, добро, плавання, напис).

розрізнює і пояснює в процесі навчальної роботи іменники в прямому і переносному значеннях

визначає рід іменників, ставить питання і відносить іменник до одного з родів

змінює іменники за числами; визначає число іменників;

знає назви відмінків і відмінкові питання; має уявлення про відмінювання іменників;пояснює на конкретних прикладах значення терміну форма слова;

добирає найуживаніші (1-3) синоніми та антонім до кожного із заданих іменників;

вживає синоніми й антоніми в усних і письмових висловлюваннях бере участь в удосконаленні навчальних і власних текстів за допомогою синонімів.

                                                        Прикметник

85.

Аналіз контрольної роботи. Загальне поняття про прикметник. Значення прикметників у мовленні.

331-335

86.

Зв’язок прикметників з іменниками.

336-340

87.

Встановлення зв’язку прикметників з іменниками.

341-345

88.

Урок розвитку зв’язного мовлення.

89.

Змінювання прикметників за числами у сполученні з іменниками.

346-350

90

Закріплення вміння змінювати прикметники за числами, ставити питання до прикметника, редагувати текст.

351-355

91.

Змінювання прикметників за родами. Родові закінчення прикметників.

356-359

92.

Визначення роду і числа прикметників за іменниками. Прикметники-антоніми.

360-369

93.

Закріплення вивченого. Повний аналіз прикметника як частини мови.

365-369

94.

Урок розвитку зв’язного мовлення.

95.

Вживання прикметників у прямому і переносному значеннях.

369-373

96.

Спостереження за роллю прикметників у загадках. Закріплення вивченого.

374-378

97.

Вправи на засвоєння різних форм прикметників у сполученні з іменниками.

379-383

98.

Закріплення й узагальнення знань про прикметник.

384-387

99.

Контроль та оцінювання знань за темами «Іменник. Прикметник»

100.

Урок розвитку зв’язного мовлення.

    Учень/учениця:

має уявлення про прикметник як частину мови впізнає прикметники в реченні і тексті пояснює роль прикметників у мові і мовленні

будує сполучення прикметників з іменниками; встановлює між ними граматичний зв’язок за допомогою питань (нове пальто – пальто (яке?) нове у новому пальті – у пальті (якому?) новому);

пояснює пряме і переносне значення прикметників у процесі виконання навчальних вправ

добирає до поданих прикметників 1-3 синоніми та антонім використовує їх в усному і писемному мовленні, зокрема в описах

бере участь у колективних навчальних вправах з удосконалення речень, текстів шляхом додавання (добору) прикметників до іменників

складає прості загадки про предмети за допомогою прикметників, що характеризують предмети-відгадки;

змінює прикметники за родами визначає рід прикметників за закінченням, поставленим питанням за родом іменників, з якими вони зв’язані

змінює прикметники за числами, вводить їх у речення.

                                                                     Дієслово

101.

Аналіз перевірної роботи. Загальне поняття про дієслово. Зв’язок дієслова з іменником у реченні.

388-391

102.

Спостереження за роллю дієслів у реченнях і текстах.

392-394

103.

Спостереження за роллю дієслів у реченнях і текстах.

395-398

104.

Дієслова синоніми.

399-403

105.

Дієслова антоніми.

404-407

106.

Урок розвитку зв’язного мовлення. Перевірна робота. Усний твір.

107.

Закріплення вивченого.

408-412

108.

Закріплення вивченого.

413-417

109.

Змінювання дієслів за часами.

418-422

110.

Розрізнення часових форм дієслів.

423-426

111.

Дієслова завершеної і незавершеної дії.

427-431

112.

Урок розвитку зв’язного мовлення. Перевірна робота. Письмовий переказ.

113.

Закріплення знань і вмінь про часові форми дієслова.

432-436

114.

Закріплення вивченого.

437-440

115.

Написання не з дієсловами.

441-445

116.

Закріплення знань і вмінь з теми.

446-449

117.

Контроль та оцінювання знань з теми «Дієслово»

118.

Повторення вивченого на протязі року.

450-456

119.

Перевірна робота. Диктант

120.

Урок розвитку зв’язного мовлення.

121.

Повторення вивченого на протязі року.. Списування.

457-461

122.

Повторення вивченого на протязі року.

462-466

124.

Повторення вивченого на протязі року.

467-470

125.