Конспект уроку "Здається, байка просто бреше, а справді ясну правду чеше. Нікого в світі не мине, читайте, згадуйте мене»

«ЗДАЄТЬСЯ, БАЙКА ПРОСТО БРЕШЕ,

А СПРАВДІ ЯСНУ ПРАВДУ ЧЕШЕ...»

 

Матеріал до уроку: Л. Глібов «Лебідь, Щука і Рак», «Коник-стрибунець».

 

 

 

Мета: ознайомити дітей із жанром байки, розвивати способи і види чи­тання               байки, вчити передавати інтонаційно особливості характерів дійових               персонажів, оцінювати їхні вчинки, виявляти мотиви їхньої поведінки;               ви­ховувати в дітей товариськість, любов до праці.

 

Обладнання: портрет Л. І. Глібова, предметні малюнки із зображення  Лебедя, Щуки, Рака, ілюстрації до байок, виставка книг поета.

 

ХІД УРОКУ

І.   Організаційний момент

  Знову любий наш дзвінок

  Всіх покликав на урок,

  До співпраці та розмови.

  Ми новий всі робим крок!

  Перший крок – це в нас розминка.

  Чітко працює кожна дитинка.

 

IІ.  Мовна розминка

 1. Гра «Знайди зайве»

 — Послухайте групу слів і виділить в ній «зайве» слово. А ті слова, що                  за­лишилися, назвіть одним узагальнюючим словом.

 

 Комар, метелик, жук, горобець, мураха.

  (Зайве — горобець; всі інші — комахи ) 

 

 Зозуля, голуб, орел, соловейко, муха.

  (Зайве — муха; всі інші— птахи.)

 

 Барвінок, фіалка, мак, береза, троянда.

  (Зайве — береза; всі інші — квіти.)

 

 2. Гра « Чи є такий предмет?»

 Діти отримують картки з групами слів, читають їх на одному мовному подиху. Тоді учні визначають, чи існують ті предмети або явища, які позна­чають ці слова.

 Зразок картки

 1.  Кущ, баж, мед, вім, лук, ніч, гач, сад.

 2.  Буря, нота, діту, птах, ірек, рюза.

 3.  Хлопці, цукада, квітка, оповивання.

 

 3.  Гра «Впіймай м’яч»

 Вчитель називає прямі склади, а учень, який впіймає м’яч, називає обернений склад.

 На – ан                      мо – ом                   зи – из

 Ля – ял                      си – ис                     те – ет

 Лу – ул                      ша – аш                   ко – ок

 

     III. Повідомлення теми і мети уроку

   — Твори яких жанрів ми читали? {Вірші, казки, оповідання, п'єси, загадки, статті тощо)

   — Сьогодні ми ознайомимося з новим жанром. Прочитайте назву розділу. («Байки»)

 — Прочитайте в підручнику тлумачення слова байка.

• Яка головна особливість байки? Хто створює байки?

 

    IV. Підготовка до сприймання нового матеріалу

1. Розповідь про Л. Глібова.                                                               

 — Прочитайте з дошки вислів про байку.

  Здається, байка просто бреше,

  А справді ясну правду чеше,

  Нікого в світі не мине,

  Читайте, згадуйте мене.

• А згадувати про неї просить видатний український байкар Леонід Іванович Глібов.

(Учитель відкриває портрет поета і представляє виставку його книг)

 

 — Народився Л. Глібов у с. Веселий Поділ на Полтавщині 5 березня 1827 році. Його батьки були добрими, освіченими, культурними людьми. Іван Назарович, батько письменника, працював управителем маєтку поміщиків Родзянків. Мати, Орина Гаврилівна, виховувалась у родині пана Трощанського.

 У дитинстві Льолик, як усі його називали, був веселим і жвавим. Йому подобалось усе красиве, але найбільше він любив доглядати за квітами.

«Здо­ров був, Льолику, квітчастий королику». Любив слухати народні пісні, зачаровувався народними звичаями й обрядами.

 Коли настав час здобувати освіту в гімназії, тринадцятирічний хлопець  так засумував за рідною домівкою, що всю тугу вилив у своєму першому вірші «Сон».

 Л. Глібов любив дітей. Якийсь час працював учителем історії і географії. Але хвороба серця і легень підірвала здоров'я Леоніда Івановича. Втративши зір, він продовжував писати під лінійку з лупою. Залишив Л.Глібов великий доробок: байки, віршовані загадки, казки, акровірші, жарти. Вони принесли йому славу, його шанують, люблять і знають не тільки в Україні, а й в усьому світі.

 

2. Відгадування загадок.

 — А тепер давайте подивимось, з якими героями байки Л. Глібовами зустрінемось зараз.

 — Відгадайте загадки.  

  Швець — не швець, кравець — не кравець, тримає в роті  щетинку, в ру­ках ножиці.

      (Рак)

 

  Упіймав Івасик рибу,

  Але витягати — мука,

  Бо сердита і велика

  На гачок зловилась...

      (щука)

 

  Мов знак запитання став,

  Повільно озером поплив,

  Умить піднявся — летить у небі

  Ширококрилий, білий...

      (лебідь)

 

—  Де ми можемо зустріти цих героїв? (На озері, біля води)

 

IV. Опрацювання байки Л. Глібова «Лебідь, Рак і Щука»

     1.  Робота над змістом ілюстрацій до байки.

 — Розгляньте ілюстрацію в підручнику.

 — Скільки героїв байки зображено? (3)

• Що вони роблять?

 

2. Словникова робота.

     Хура — віз.

 Поклажа — невеликий багаж.

 

    3.  Бесіда про поведінки тварин, що є дійовими особами.

 — Роздивіться, кого і як зобразив тут художник. Почнемо з Лебедя.                              (Гар­ний білосніжний птах, який розпростер чудові крила, хоче                                           злетіти вгору. Упряж стримує його, не дає злетіти.)

 — Що ви можете сказати про особливості життя і поведінки лебедя?                                (Цей красивий птах живе переважно на воді, може жити й на                                           суші.               Перелітний.)

• Яким намальовано Рака? (Величезний, вирячивши очі, повзе,      «рачкує» назад, ніби хоче виплутатись з упряжі.)
• Що ви знаєте про Рака?  (Тварина, яка живе у річках, чи ставках, любить чисту й прозору воду, замулені заглибини біля берегів, незвично пересувається з одного місця на друге — «задом наперед».)

 — Як зображено Щуку? (Велика, темно-зелена, вся напружена, бо вона                       поспішає у воду, але її стримує упряж.)

 — Що ви знаєте про цю тварину? (Це хижа риба, живиться дрібною                                 ри­бою, часто малими каченятами, гусенятами, живе у глибоких                             річках, озерах по кілька десятків років, велика за розміром і                                           масою.)

• Чи є щось спільне у всіх цих персонажів? (Усі вони різні за способом життя, зовнішніми й внутрішніми ознаками.)

 

4.  Слухання твору (виразне читання учителя)

 — Ми детально розібралися у змісті ілюстрації. А тепер послухайте  байку, де діють ці персонажі.

 — Скажіть, що вам нагадує цей твір? (Віршову казку)

 

5.  Робота над ідейним спрямуванням тексту.

 1) Читання тексту самостійно;

  — Що вирішили тварини? 

 

          2) Словникова робота

  Безладдя, катма, морока.

 

 2) Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.

  — Прочитайте, що вирішили зробити тварини. Чому їм не                               вдалося зрушити хуру?                                                                                           

 Можливо, багаж був великим? (Ні, на малюнку показано, що там неповні мішки, а в тексті про це сказано, що «невелика, бачся, штука...».) То в чому ж тоді справа? Прочитайте про це.

 — Якими словами передано дії кожного персонажа? (Лебідь рветься, Рак упирає, а Щука тягне.)

 — Чи могли діяти персонажі в одному напрямку? (Ні) Чому?

 — Що ж тоді хотів підкреслити автор такою домовленістю? (Причина невдачі криється у непогодженості дій. Тварини домовились «приставити хуру», але діяти спільно не зуміли.)

 — Як ви гадаєте, чи випадкові герої байки — птах, риба, рак? (Ні, автор  підібрав таких персонажів, що не могли порозумітися, бо були дуже різні.)

 — Який висновок робить автор? Прочитайте рядки про це.

 — У чому ж причина того, що віз і досі там? (Нерозуміння одне одного, від­сутність погодженості дій.) Як про це пише сам байкар? Прочитайте.

 — Яке ставлення автора до такого підходу до справи? (Він висміює цей підхід, засуджує.) Прочитайте. («І діло, як на гріх, не діло — тільки сміх».) 

 — На що схожі ці слова? (На прислів'я) Чого вони нас вчать?

 — Запам'ятайте цей вислів, користуйтесь ним при нагоді у своєму житті. Він допоможе вам влучно оцінити зміст роботи, її результати, коли немає по­годженості між діями виконавців. Остерігайтесь бути учасниками таких дій.

 

  6. Робота над вдосконаленням техніки читання.

 1) Гра «зупинка» (вчитель зупиняється на будь-якому слові, діти швидко дочитують його).

 

 2) Виразне читання байки.

 

Фізкультхвилинка

 Вправа 1. „Сніговик”. Ліпимо сніговика, а потім гріємо руки, дихаючи на них.

 Вправа 2. „Ріжемо дрова”.  Діти стають парами, перехрещують руки та імітують різання дров. Секундний видих.  Руки на себе — вдих, руки від себе — видих.

 Вправа 3. „Вогнище”. Уявіть, що потрібно роздути вогнище, що згасає. Для цього діти сідають навпочіпки навколо «вогнища» і дмухають. (Секундний видих. Набрати повітря через ніс, повільно видихати ротом, надуваючи щоки).

 V. Опрацювання байки Л. Глібова «Коник-стрибунець»

    І. Підготовка до сприймання казки.

 — Герої наступної байки, на відміну від попередньої, мають спільну оз­наку — вони комахи.

 А які — дізнаєтесь, відгадавши загадки.

  Стрибає пружина —

  Зелена в неї спина —

  З трави на стеблину,

  З гілки на стежину.

    (Коник-стрибунець)

 

  Тисяча тисяч бондарів

  Роблять хату без дворів.

    (Мурахи)

 

 — Чи доводилось вам бачити цих комах?

 — Де живуть мурахи? Що ви знаєте про цих комах?

 — Чи спостерігали за їхньою поведінкою?

 — Коник-стрибунець живе на луках. З місця на місце пересувається,                              пе­релітаючи й стрибаючи. Живиться дрібними комахами й                                           рослинами. Коники утворюють звуки, потираючи нога об ногу.                                           Якщо до них наблизитися, вони припиняють стрекотання, і                                           знайти їх у               траві майже неможливо.

 

      2.  Слухання байки. Перевірка первинного сприймання

 — Мураха і Коник-стрибунець є дійовими особами наступної байки  Ле­оніда Глібова. Прочитайте її назву.

 —  Послухайте байку і скажіть, з яким проханням звернувся Коник до               Мурахи.

 — Хто був працьовитим? А хто — безтурботним?

 

      3. Словникова робота

  Вдатний                    розкошував

  співучий                   розгулявся

  проворний                співав

  веселий                    

 — Якою частиною мови є слова першої колонки? А другої?

 

     4. Повторне читання байки

 — Простежте, як і чому змінювалась поведінка Коника.

 

     5. Аналіз змісту байки з елементами вибіркового читання.

 — Яким був Коник? Прочитайте його опис. Яким було його життя влітку?

 — Як змінилася його поведінка? Прочитайте.

• З чим це пов'язано? Прочитайте, що просив Коник Мураху. Що від­повів йому Мураха? Прочитайте ще раз мовчки слова, що на дошці (зі словникової роботи).
• Подумайте, які риси характеру Коника вони підкреслюють. (Байдужість, безтурботність, лінощі)

 — Хто вам сподобався? А чию поведінку засуджуєте?

 — Знайдіть слова, в яких передано головну думку байки. Що автор за­суджує в ній? Від яких рис характеру застерігає нас?

 

     6. Робота над виразністю читання байки.

 — Знайдіть речення, в яких є звертання. Із якою інтонацією їх треба чита­ти? («Дядьку, он зима біліє!»; «Порятуй, порадь, земляче...»; «... а тепер тан­цюй, небоже...»; «Опізнився, небораче...»)

 —  Чи однаковим тоном ви будете їх читати? (Перші два речення тре­ба читати благальним, тремтячим голосом, а наступні — впевнено, повчаль­ним тоном.)

 — Прочитайте питальні речення. Яким має бути темп і тон голосу?

 — А як будете читати слова автора?

 

      7. Читання байки «ланцюжком».

 

      8.  Читання байки за особами.

 Діти діляться по троє і читають байку в групах.

 

     9.  Конкурс на виразне читання байки(2—3групи).

 — Хто з груп сподобався вам найбільше? Чим?

 

   VІ. Гра «Пастка». (Вчитель читає текст, припускаючись неточностей. Школярі мають помітити кожну й швидко вимовити правильно).

 

   VІІ. Підсумок уроку

          1. Бесіда

• З яким новим жанром познайомилися?
• Чим байка відрізняється від вірша?
• А казки?

 —  Які недоліки людського характеру засуджувались у байках?

 —  Прочитані нами байки були написані понад сто років тому. Чому ми й досі читаємо їх з цікавістю?

 

          2. Скласти прислів’я. Яким байкам вони відповідають?

 Тяжко тому жить, …           а незгода руйнує.

 Згода дім будує, …              хто не хоче робить.

 

   VІІІ.  Домашнє завдання.

 Вивчити напам’ять байку «Коник-стрибунець»,

 байку «Лебідь, рак і щука» - виразно читати.