Календарний план Профільний рівень (140 годин) Суспільно-гуманітарний напрям

№

Дата

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1-2

Завдання і структура курсу. Джерела. Перший період Новітньої доби української історії.

Періодизація історії України першої половини ХХ ст. Територія і населення України на початку ХХ ст.

Учень/учениця:

―показує на історичній карті території українських земель, які входили до складу Російської імперії та Австро-Угорщини;

 ― визначає основні етапи розвитку українських земель першої половини ХХ ст.; хронологічну послідовність явищ соціально-економічного, політичного і культурного життя;

― застосовує періодизацію вітчизняної історії як інструмент для розуміння особливостей розвитку українських земель початку ХХ ст.

 Розділ 1. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

3-4

Україна в геополітичних планах країн Антанти і Центральних держав.

Учень/учениця:

― використовує карту як джерело інформації про основні події Першої світової війни на українських землях;

― визначає основні тенденції й аналізує геополітичні плани країн Антанти і Центральних держав щодо

 українських земель;

― порівнює, аналізує, робить аргументовані висновки про ставлення українських політичних сил Наддніпрянської України та західноукраїнських земель до Світової війни; щодо політики Російської імперії та Австро-Угорщини на окупованих територіях Східної Галичини і Північної Буковини;

― визначає роль і наслідки створення українських добровольчих військових формувань;

― порівнює й узагальнює наслідки посилення економічної і політичної кризи в Російській та Австро-Угорській імперіях для українських земель;

― орієнтується в історичній термінології: світова війна, ринки збуту, трудові ресурси, воєнно-політичний блок, окупаційний режим, національне військове формування, військове генерал-губернаторство позиційна війна;

― творчо застосовує набуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: М. Галущинський, Г. Коссак, Д. Донцов, Василь Вишиваний.

5-7

Війна та українські політичні сили. Головна українська рада. Союз Визволення України.

8

Українці в арміях воюючих держав.

9-10

Воєнні дії на території України в 1914—1917 рр.

11-12

Бойовий шлях Легіону Українських січових

 стрільців та їхня культурно-освітня діяльність.

13-14

Політика Російської імперії та Австро-Угорщини на українських землях у 1914—1917 рр.

15

Практичне заняття. Життя на фронті і в тилу.

16

Узагальнення навчального матеріалу з теми  1

Розділ 2. ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1917 — квітень 1918 р.)

17-18

Причини, рушійні сили та періодизація Української революції 1917–1921 рр.

Учень/учениця:

― використовує карту як джерело інформації про основні події початку Української революції;

― виявляє уміння синхронізувати історичні події періоду;

― порівнює, аналізує, робить аргументовані висновки щодо основних ідей, цілей та шляхів досягнення кінцевої мети українськими політичними партіями на початку Української революції; поглядів українських політичних партій на більшовицький переворот у Росії; змісту чотирьох універсалів УЦР;

― визначає роль і наслідки боротьби політичних партій за вплив на населення України;

― порівнює різні точки зору, висловлює власну позицію щодо початку діяльності УЦР у березні—листопаді 1917 р.;

― обґрунтовує зв’язок між причинами та наслідками прийняття ІІ Універсалу УЦР;

― формулює власні судження щодо причин і наслідків Брестського мирного договору;

― визначає шляхи становлення ідей захисту прав людини в період Української революції;

― робить аргументовані висновки щодо здобутків і прорахунків УЦР у державотворчому процесі;

― орієнтується в історичній термінології: революція, опозиція, політична боротьба, місцеві органи влади, національно-територіальна автономія, федерація, переворот, більшовики, диктатура, ревком, ультиматум, національно-персональна автономія, універсал;

― творчо застосовує набуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: М. Грушевський, В. Винниченко, С. Єфремов.

18-19

Українська Центральна Рада. Михайло Грушевський.

20-21

Всеукраїнський національний конгрес. Українізація армії. Вільне козацтво.

22

23

Відносини Центральної Ради з Тимчасовим урядом.

 І Універсал Центральної Ради.

24

25

Генеральний секретаріат. Володимир Винниченко.

ІІ Універсал УЦР. Збройний виступ самостійників.

26-27

Прихід до влади у Росії більшовиків: позиція УЦР.

28-29

Боротьба за владу в Києві 28–31 жовтня 1917 р. III Універсал УЦР.

30-31

Встановлення кордонів. Галицько-буковинський курінь Січових стрільців.

32

33

Події 1917 р. в Криму. Курултай та Кримська Народна Республіка. Кримськотатарський національний рух.

34-35

Початок агресії більшовицької Росії проти УНР. Проголошення в Харкові більшовицької влади в УНР.

36-37

Перша війна більшовицької Росії з УНР. Бій під Крутами.

38

IV Універсал УЦР: проголошення незалежності УНР.

39

Більшовицько-російська окупація України.

40

41

Мирний договір УНР із Центральними державами.

 Вигнання більшовиків із території УНР.

42

Похід Петра Болбочана на Крим.

43

Законотворча діяльність УЦР взимку–навесні 1918 р. Конституція УНР.

44

Практичне заняття. Здобутки і прорахунки УЦР у державотворчому процесі. Представлення творчих проектів.

45

Узагальнення навчального матеріалу з теми 2

46

Тематичне оцінювання

Тема 4. БОРОТЬБА ЗА УКРАЇНСЬКУ ДЕРЖАВНІСТЬ (квітень 1918 — 1921 р.)

47-49

Утворення Української Держави. П. Скоропадський. Внутрішня та зовнішня політика.

Кримські крайові уряди. Зародження повстанського руху.

Учень/учениця:

 ― використовує карту як джерело інформації про перебіг основних подій у боротьбі за українську державність;

― виявляє навички синхронізації історичних подій доби;

― порівнює, аналізує, робить аргументовані висновки щодо утворення і діяльності Української Держави, Директорії, Укрраднаркому, денікінського режиму;

― висловлює і аргументує власні судження щодо ставлення суспільства до внутрішньої і зовнішньої політики Української Держави, Директорії, ЗУНР;

 ― визначає основні тенденції та протиріччя процесу створення ЗУНР;

― визначає правовий статус УНР, ЗУНР; уроки українського державотворчого процесу;

― пояснює причини і наслідки політичної і трудової еміграції в Україні;

50-52

Утворення Директорії. Антигетьманське повстання. Відновлення УНР. Трудовий конгрес.

55

56

57

60

Розпад Австро-Угорської імперії і західноукраїнські землі. Листопадовий чин.

Проголошення ЗУНР. Державне будівництво. Є. Петрушевич. Початок українсько-польської війни. УГА. Зовнішня політика.

 Злука УНР і ЗУНР та її історичне значення.

Український національний рух у Буковині та Закарпатті.

61

62

Україна в умовах зовнішньої агресії. Військова присутність Антанти на півдні України.

Друга війна УНР із радянською Росією. Отаманщина.

63-64

Реорганізація Директорії УНР. Державницька та національна політика.

65

Узагальнення навчального матеріалу з теми

66

Повторення та узагальнення вивченого тема 4

67

68

69

Радянська окупація України. УСРР. Політика «воєнного комунізму».

 Червоний терор.

 Повстанський рух. Н. Махно та інші повстанські отамани.

70

71

72

73

74

Наступ польських військ. Чортківська офензива.

 Окупація польськими військами тер. Західної області УНР.

Наступ об’єднаних українських армій на Київ.

Наступ білогвардійських військ на Україну. Денікінський режим в Україні. Перший Зимовий похід.

― виявляє нові тенденції й суперечності процесу розвитку української культури в 1917—1921 рр.;

― порівнює і формулює власні судження щодо розвитку освіти і науки за часів УНР, Центральної Ради, Української Держави; Директорії та ЗУНР;

― визначає внесок українських митців в національну і світову культуру;

― орієнтується в історичній термінології: гетьманат, біла гвардія, червона гвардія, інститут влади, Директорія, інтервенція, отаманщина, Чортківська офензива, націонал-комунізм, терор, неоголошена війна, продовольча розкладка, «воєнний комунізм», реквізиція;

― творчо застосовує набуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: Є. Петрушевич, С. Петлюра, Н. Махно та інші  повстанські отамани.

75

76

77

Відновлення більшовицького режиму.

Зміни у внутрішній політиці.

Націонал-комунізм.

78

79

80

81

Варшавська угода та війна з радянською Росією. Боротьба за Україну у 1920 р.

 Поразка Збройних сил Півдня Росії. Червоний терор у Криму.

Повстанський рух 1920—1921 рр. Другий Зимовий похід.

Поразка українського визвольного руху. Українська політична еміграція.

82

Практичне заняття. Уроки державотворчих процесів.

83

84

85

Нові тенденції розвитку культури 1917—1921 рр. Здобутки в освіті.

Культурно-освітня діяльність громадських організацій. Наука. Мистецтво.

 Релігійне життя.

86

87

Наш край часів Першої світової війни та Української революції (1914—1921 рр.).

88

Узагальнення навчального матеріалу з теми 4

Тема 5. ВСТАНОВЛЕННЯ Й УТВЕРДЖЕННЯ РАДЯНСЬКОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ (1921—1939 рр.)

89

90

Державний статус УСРР. Утворення СРСР.

Встановлення кордонів. Адміністративно-територіальний поділ.

Учень/учениця:

― використовує карту як джерело інформації про адміністративно-територіальний поділ УСРР, регіони голоду 1921—1923 рр,; Голодомору 1932—1933 рр.; основні індустріальні новобудови в УСРР; місця антибільшовицьких повстань;

― визначає основні тенденції та протиріччя нової економічної політики; процесу політики коренізаціі; форсованої індустріалізації; насильницької колективізації;

― виявляє суперечності між державним статусом республіки і Конституцією УСРР;

― висловлює і аргументує власні судження щодо порушення прав людини в умовах тоталітарного режиму;

― дає аргументовану правову оцінку Голодомору 1932—1933 рр. як геноциду українського народу;

― пояснює причини і наслідки встановлення радянського тоталітарного режиму; масових репресій; боротьби радянської влади з українською політичною еміграцією;

― визначає причини і наслідки ідеологізаціі національно-культурного життя в УРСР;

― формулює власні судження про причини посилення русифікації, зміни у масовій психології та свідомості населення, антицерковну політику радянської влади та їхні наслідки;

91

92

93

94

Антибільшовицький повстанський рух. Масовий голод 1921—1923 рр.

 Впровадження непу в УСРР. Грошова реформа.

 Початок індустріалізації.

Суспільно-політичне життя. Ліквідація багатопартійності.

95

96

97

Політика коренізаціі. Ставлення влади та населення до українізації. М. Скрипник.

 Національна політика радянської влади в УСРР. Кримська та Молдавська АСРР.

Релігійне життя в УСРР. УАПЦ. В. Липківський.

98

99

100

Форсована індустріалізація. Створення військово-промислового комплексу.

 Здобутки, прорахунки та наслідки індустріалізації. Згортання непу і перехід до директивної економіки.

101

Узагальнення навчального матеріалу з теми

102

103

104

105

«Хлібозаготівельні кризи» 1927—1928, 1928—1929 рр. Розкуркулення та насильницька колективізація. Опір селянства.

 Причини й перебіг Голодомору 1932—1933 рр. — геноциду українського народу.

«Закон про 5 колосків». Примусові хлібозаготівлі. «Чорні дошки».

 Масштаби та наслідки Голодомору.

 Національно-демографічні зміни.

― орієнтується в історичній термінології: нова економічна політика, коренізація, радянський тоталітарний режим, директивна економіка, «Великий терор», форсована індустріалізація, хлібозаготівлі, насильницька колективізація, розкуркулення, голодомор, геноцид, «розстріляне відродження», культ особи, ідеологізація культурного життя;

― творчо застосовує набуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: О. Довженко. Лесь Курбас. М. Хвильовий, М. Скрипник, Х. Раковський.

106

107

108

109

Формування культу особи Й. Сталіна. Порушення прав людини в умовах тоталітарного режиму.

 Масові репресії та їх ідеологічне виправдання. Політичні процеси 1920-х — початку 1930-х рр.

Згортання українізації.

Посилення русифікаторської політики. Конституція УРСР 1937 р.

110

111

112

113

«Розстріляне відродження». «Великий терор» та його ідеологічне виправдання.

 Биківня та інші місця масових поховань жертв репресій.

Антицерковна політика влади та її наслідки.

Ліквідація УАПЦ.

114

115

116

Ідеологізація національно-культурного життя радянської України 1921—1939 рр.

Освіта. Наука. Мистецькі спілки. Кінематограф.

Митці «розстріляного відродження». Соціальний реалізм.

117

Практичне заняття. Пропагандистський ідеал радянської людини та її повсякденне життя. Представлення творчих проектів.

118

119

Наш край у часи утвердження радянського тоталітарного режиму (1921—1939 рр.).

120

Узагальнення навчального матеріалу з теми 5

Тема 6. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ в 1921—1939 рр.

121

122

123

124

Правовий статус західноукраїнських земель у складі Польщі. Економічне і соціальне становище населення.

Національна політика Польщі. Осадництво. «Пацифікація».

Українські політичні партії. УНДО. В. Мудрий.

 Українська військова організація (УВО) й Організація українських націоналістів (ОУН). Є. Коновалець.

Учень/учениця:

― використовує карту як джерело інформації про основні події на західноукраїнських землях у 1921—1939 рр.;

― порівнює, аналізує, робить аргументовані висновки щодо політичного, соціально-економічного і культурного життя українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини;

 ― визначає і порівнює правовий статус західноукраїнських земель у складі Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини; Карпатської України;

― висловлює і аргументує власні судження щодо розгортання українського націоналістичного руху; інтегрального націоналізму; національної політики Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини;

― формулює власні судження щодо ролі і місця Карпатської України в житті Західної України;

― визначає основні тенденції та протиріччя процесу розвитку культури на західноукраїнських землях;

― виявляє і пояснює причини відмінностей у повсякденному житті радянської людини та жителів Західної України;

― орієнтується в історичній термінології: народовці, русини, інтегральний націоналізм, український націоналістичний рух, національна політика, осадництво, пацифікація;

 ― творчо застосовує набуті знання під час складання характеристики історичних персоналій: В. Мудрий, Є. Коновалець,  А. Волошин.

125

126

127

128

Українські землі у складі Румунії. Татарбунарське повстання.

Суспільно-політичне життя.

Українська національна партія (УНП). В.Залозецький.

129

130

131

132

Українські землі у складі Чехо-Словаччини. Правовий статус Закарпаття.

 Суспільно-політичне й економічне життя.

Карпатська Україна. «Карпатська Січ». А. Волошин.

133

134

135

Культурне життя українських земель, які входили до складу Польщі,

Румунії

 Чехословаччини.

136

Практичне заняття. Відмінність у повсякденному житті радянської людини та жителів Західної України. Представлення творчих проектів.

137

138

 Наш край у 1921—1939 рр.

139

Узагальнення навчального матеріалу з теми 6

140

Повторення та узагальнення вивченого