Урок-дослідження "Закарпаття в роки Першої світової війни (1914-1918 р.р.)

 Тема: Закарпаття  в роки Першої світової війни (1914-1918р.р)

 

Мета: охарактеризувати розвиток Закарпаття напередодні та в роки Першої світової війни; акцентувати увагу учнів на піднесенні національно-визвольного руху в краї; розвивати в учнів вміння працювати в групах з документами, історичними картами; вчити їх готувати та презентувати „історичні портрети” відомих діячів; виховувати старшокласників в дусі патріотизму, цікавості до минувшини свого села, району, області.

 

Тип уроку: урок застосування ЗУН

 

Форма проведення: урок-дослідження

 

Обладнання: карта Закарпаття, матеріали для роботи в групах „Наш край у роки Першої світової війни”; І. Підкова . Довідник з історії України. – К., 2001 р.; Г.Павленко. Діячі історії, науки і культури Закарпаття. – Уж., 1999 р.; газетні статті: „Правда про Гуцульську республіку” // „Новини Закарпаття” №17-18 від 26.01.2004 р.; „Сторінки історії села В.Водяне” // „Краяни Рахівщини” №2, березень 2006 р.

 

Основні поняття: Гуцульська республіка; Гуцульська сотня; Гуцульська Народна Рада; „Руська крайна”.

 

Основні дати: 27 жовтня 1916 року – формування Гуцульської сотні; 31 жовтня 1918 року – включення Закарпаття – „Руської крайни” до складу Угорської республіки на правах автономії; 18 грудня 1918 року – з’їзд делегатів Мараморощини у м. Сігет; січень 1918- червень 1919 року – Гуцульська республіка; 10 вересня 1919 року – приєднання Підкарпатської Русі до складу Чехословаччини.

 

Епіграф уроку:

   Вивчайте історію рідного краю – Закарпаття, будьте гідними нащадками своїх славних предків, любіть свій рідний край!

 

А. Олашин

 

 

Зміст уроку

І. Організаційний момент

 Бесіда

• Який період історії України вивчаємо в 10 класі?
• Над яким проектом ми працюємо? (Наш край в 1914- 1939 р.р.)
• Які питання ми досліджуємо?

 

Сьогодні : ми продовжуємо роботу над проектом Наш край в 1914- 1939 р.р.

 

Наша мета :

- продемонструвати результати досліджень про розвиток Закарпаття на початку XX ст. ;

 

-акцентувати увагу  на піднесенні національно-визвольного руху в краї в роки Першої світової війни, зокрема на подіях пов’язаних з проголошенням Гуцульської республіки;

 

- ви також покажете свої вміння працювати з  різними документами та джерелами, роботу в групах;

 

-презентуєте власні історичні портрети діячів, які залишили помітний слід в житті краю?

 

ІІI. Мотивація навчальної діяльності

 

  Єпіграфом  до нашого уроку будуть слова закарпатського історика А. Олашина

 

   Вивчайте історію рідного краю – Закарпаття, будьте гідними нащадками своїх славних предків, любіть свій рідний край!

 

-Можемо  продемонструвати свої напрацювання? Яке питання досліджувала  перша група?

 

 

 

 

1.  Становище Закарпаття у складі  Австро-Угорщини на початку XX століття.

На початку XX століття Закарпаття перебувало у складі Австро-Угорщини. Наш край безпосередньо підпорядковувався Пожонському намісництву Угорського королівства.

 Територія Закарпаття  поділялася на 4 повіти (жупи) : Ужанський, Угочанський, Бережський  та Мараморошський.

 Австро-угорські можновладці здійснювали в краї колоніальну політику : більшість населення не мало виборчих прав, закривалися українські школи, змінювалися на угорські назви міст та сіл.

 Економіка краю підпорядковувалася інтересам імперії. Найбільшими промисловими підприємствами  були: перший на території краю та в Угорщині лісохімкомбінат «Клотильда»  у Великому  Бичкові, Свалявський лісохімкомбінат «Сольва». Працювали металообробні підприємства у Кобилецькій Поляні, Діловому, а також Ужгородська меблева фабрика «Мундус», Мукачівська тютюнова фабрика. Важливе економічне значення мали   видобуток солі у Солотвино та берегівське виноробство.

  85% населення краю було зайняте в сільському господарстві.  Проте половина найкращих земель краю перебувала в руках іноземних землевласників та промисловців: графів Шенборнів, Текелі, барона Перені. Безземелля, податки, злидні зумовили трудову еміграцію закарпатців до Канади, США, Аргентини (170 тисяч чол.).

 Тільки 10% заможних селян мали достатньо землі, розводили багато худоби, сільськогосподарську продукцію реалізовували на ярмарках та базарах.

• Який висновок можемо зробити з почутого?

Закарпаття напередодні Першої світової війни було внутрішньою колонією Австро-Угорщини.

- Чи мають доповнення експерти, що досліджували питання?

- Село Верхнє Водяне належало  до Мараморошського комітату. –

 -Одним з найзаможніших верхньводянських господарів на початку XX століття був Тернущак Степан.

- У 1908 році з Верхньводянського урочища Тьовшаг до  лісо- хімкомбінату «Клотильда»  у Великому  Бичкові  була збудована вузькоколійка, якою звозили спилену деревину.

 

 

-З якими джерелами  ви працювали? (Дослідження М.Ю. Зінчук,

 Н. Пукман, розповіді вчителя)

 

 

-  Яке питання досліджувала друга група?

• Перебіг подій Першої світової війни на території нашого краю.

 

Вчитель:

  -Визначте термін «світова війна»

-Визначте хронологічні рамки Першої світової війни.

-Яким був характер Першої світової війни для українців?

 

 

 

 

1.  Події  в 1914 -1918 роках та Закарпаття.

Початок Першої світової війни приніс нові випробовування краянам. Австро-Угорський уряд відводив Закарпаттю роль виробника  промислової і сільськогосподарської продукції, яка  мала забезпечити потреби армії. Тому репресії, реквізиції, примусові роботи, мобілізаційні заходи, стали нормою життя.

Після завершення найбільшої на українських землях за роки Першої світової війни Галицької битви, восени 1914 року, російські війська зайняли Галичину та прийнялися за штурм Карпатських перевалів. Перейшовши Карпати російська армія вступила на територію Великоберезнянського, Воловецького, Міжгірського та Рахівського районів. До речі, через територію Рахівського району  лінія фронту за роки Першої світової війни проходила чотири рази.

 

• Чи маємо   історичні  та літературні довідки, що стосуються початку Першої світової війни в краї.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Історична довідка 1

В селі В. Водяному відразу, як бубнар  повідомив про початок війни з окремих родин Халусів та Варгів на фронт забрали  всіх дорослих  чоловіків.

Також, згідно свідчень старожилів с. В.Водяне, в жовтні 1914 року, зі сторони Ясіня, через Великий Бичків у Вишну Апшу увірвався загін російських козаків на конях. Вони прийнялися громити єврейські магазини заохочуючи до участі в грабунках верхньоводянців. Коли фронт відійшов і в селі було відновлено австро-угорську владу євреї („жиди”), що мали зв’язки у Сігетському суді вирішили відшкодувати собі завдані збитки за рахунок апшанських господарів, а також покарати учасників погромів. Власті вдалися до допитів і тортур. Павлюка Юрія звинуватили в тому, що він вказав на місце перебування австрійського загону в урочищі Циклу і привселюдно повісили.

 

Історична довідка 2

Хочу додати,  що на початку Першої світової війни  особливо активно переслідувалися ті закарпатці , які підозрювалися у симпатіях до росіян. Для  арешту достатньо було виявити під час обшуку книгу російською мовою.

 Так, понад 800 наших земляків були звинувачені у зраді та опинилися за залізними ґратами австро-угорських в’язниць. Майже всі вони загинули.

 

Літературна довідка 3

Про   долю західних українців в австрійських в’язницях  у І.Я. Франка знаходимо такі рядки:

Чи ти чув про ту адську

                           Страшну тюрму „австріяцьку”

   Повну лютих катастроф

   Тюрму гірку і криваву

   І тернисту і слезаву -

   А ім’я їй Талергоф.

 

• Який висновок можемо зробити?

 

• Зібрані свідчення підтверджують факт репресій, що здійснювалися австрійськими властями на Закарпатті  вході Першої світової війни.

-Маєте  ще інформацію.

 У 1916 році Німеччина вдалася до нового наступу на Західному фронті. Криваві бої точилися за фортецю Верден, яка відкривала шлях на Париж. Щоб полегшити становище французів російська армія під командуванням генерала Олексія Брусилова перейшла в наступ на Південно-Західному відрізку Східного фронту. В ході Брусиловського прориву в усіх селех Рахівського району побували російські війська, що прорвалися через Яблунецький перевал і дійшли до села Грушово Тячівського району. Австро-угорська армія в ході наступу росіян зазнала жорстоких втрат. У полон потрапило понад 400 тис. солдат.

 Розуміючи, що війна набула затяжного характеру та є братовбивчою для українців, масовим явищем стає братання російських та австро-угорських солдат на фронтах. Серед них було багато наших краян.

-Чи є доповнення ?

( Так, ми маємо повідомлення «Закарпатці – вояки легіону УСС».)

 -Будь-ласка .  

 

Історична довідка 4

Українські січові стрільці –військове формування, згодом  боєздатна одиниця австро-угорської армії , що була створена за ініціативою Головної Української Ради  у Львові 1 серпня 1914 року.

 Основу полку становили вихованці молодіжних військово-патріотичних організацій «Січ»,  «Сокіл», «Пласт», що діяли в Східній Галичині напередодні Першої світової війни.  Легіон налічував дві з половиною тисячі бійців, хоча воювати виявило бажання більше 10 тисяч юнаків. Австрійський уряд з недовірою ставився до патріотично налаштованого  з’єднання та навіть виношував план його знищення („усусів ” розбивали на невеликі загони- стежі, що мали воювати в тилу ворога). Після невдач на фронтах австрійське командування кинуло полк в оборону. „Усуси  ”  довели свою відданість та героїзм.

Мали свою символіку, однострої.  Складали дві присяги одну - на вірність імператору та таємну – на вірність Україні.

 Першими командантами  полку  були Теодор Рожанковський, Михайло Галущинський , Дмитро Вітовський.

 

 

2.Закарпатці – вояки легіону УСС.

 Славний бойовий шлях легіону Українські січові стрільців в роки Першої світової війни пролягав  і  через Закарпаття. Тут під командуванням Михайла Волошина та Григорія Коссака воювали два курені „усусів”. Ці військові підрозділи  дислокувалися в селі Стребичово неподалік  Мукачево.

В Карпатах, у боях за Ужоцький перевал восени 1914 року, вояки легіону отримали своє перше бойове хрещення.

 Саме в Карпатах воюючи за гору Маківка у квітні-травні 1915 року „усусам” випало стати головною ударною силою австро-угорської армії.

Крім того, січові стрільці витримали ряд боїв неподалік Великого Березного, Сянок, Воловця,  Верб’яжа,  на Верецькому перевалі.

 Зрозуміло , що закарпатці не стояли осторонь формування легіону УСС. Так, у його складі діяла  навіть Гуцульська сотня, що була сформована в жовтні 1916 року. Близько 200 вояків сотні 27 жовтня 1916 року  вступили в район Великого Бичкова, а згодом взяли участь в боях на території Румунії.

На мою думку, підтвердженням бойового шляху «усусів» в Карпатах   є  і місця їх поховань, що збереглися в Мукачеві, Сваляві, Воловці.

 

• Які робимо висновки?

 

•                   Західноукраїнські землі були театром бойових дій в роки Першої світової війни.

 

 

3. „Гуцульська республіка”.

13 жовтня 1918 року, припинила своє існування  Австро- Угорська імперія. Угорщина стала республікою, до складу якої під назвою „Руська крайна” було включено Закарпаття .

  Проте закарпатці усвідомлювали себе невід’ємною частиною української нації, тому активно влилися в український національно-визвольний рух. Особливо широкого розмаху боротьба за возз’єднання з Україною набрала на Рахівщині, де в 1918-1919 роках була утворена і існувала Гуцульська республіка. Її центром стало с.Ясіня.

 

ФІЛЬМ           „Гуцульська республіка”.

 

Історична довідка 5

Делегатами Всекарпатського  з’їзду, який відбувся  21 січня 1919 року у м. Хуст               були присутніми верхньоводянці Іван Дерда, Федір Гудз та дяк Тиводар. З’їзд висловив бажання закарпатців жити разом з українським народом .

 

 

 Історична довідка 6

Я хочу додати, що після перемоги пролетарської революції 21 березня 1919 року в Угорщині радянська влада була встановлена і на Закарпатті та протрималася вона всього 40 днів.

 Вже в квітні 1919 року Румунія окупувала не тільки Мараморощину,  а й села  на правому березі Тиси в тому числі Вишну Апшу. Сільського голову („берова”) Івана Дерду було побито, щоб підписав документ згідно якого жителі села просяться до Румунської держави.

 

-Чи хвилювали події, які  пов’язані із втратою Мараморощини сучасних українських поетів?

 

Літературна довідка 7

-Так, я хочу прочитати уривок з вірша  рахівського поета  Василя Кухти  „Сигіт».

Злих років колюча таємниця –

Ці стовпи смугасті, ці дроти...

Ти – в неволі давній. Із темниці

Тисі поталанило втекти..

Ти мовчиш, сердешний, не говориш,

Сни чужі румиджеш, голубі...

Мой, Сеготе! Став ти Марамореш,

Навіть мову змінено тобі.

 Ми таки змирилися потрохи

З долею, якій уже під сто:

Ти мовчиш, запроданий волохам,

Ну, а я – запряжений в авто.

Як пече ця клята таємниця

На шосе... В недолі на краю!

Я тобі посічену правицю

Через дріт гарячий подаю .

Вчитель: 

-Яка подальша доля краю , району , села?

 

 10 вересня 1919 року згодом , згідно Сен-Жерменського договору Закарпаття під назвою „Підкарпатська Русь”, було передано Чехословаччині.  

 

 

 

Вчитель:  Історія – це не тільки війни і битви. Безумовно- в основі всіх історичних явищ та подій стоїть людина, особистість. Наше дослідження було б неповним як би ми оминули увагою відомих закарпатців. Хто ж був «обличчям» краю в цей короткий, але буремний  міжвоєнний період.  Чи маємо історичні портрети?

 

 

Йосип Бокшай – народний художник України, один з творців закарпатської школи живопису, педагог. Автор відомої картини «Бокораші», розписував закарпатські храми, зокрема  кафедральний собор  в Ужгороді.

Був учасником Першої світової війни.

Народився в селі Кобилецька Поляна на Рахівщині.

 

Миколая Божук –  педагог, народна поетеса, справжнє прізвище – Божук Василина Миколаївна. Основна тема творчості – природа і краса Карпатського краю.

Народилася в  Великому Бичкові.

 

Августин Волошин – Президент Карпатської України, визначний вчений, педагог, громадський, культурний і церковний діяч Закарпаття. Автор  сорока двох книг  та підручників, зокрема « Методичної граматики», « Педагогіки », « Азбуки», «Читанки»; двох п’єс-мораліте: «Маруся Верховинка» та «Без Бога- ні до порога», численних публікацій.  Ініціатор створення товариства «Просвіта» на Закарпатті (1919р). Ректор вільного університету в Празі.

Народився у селі  Келечин на Міжгірщині.

 

 

Марія  Кабалюк-Тисянська - педагог, поетеса. Авторка збірок   « Гірські квіти», «Дзвеніть співаночки», «Гуцульщина». Дружила з вчителями Верхньоводянської школи  Зінчук Марією Юріївною та Павлюк Оленою Василівною  та присвятила їм вірш «Доброта».

 Народилася у селі Кваси  на Рахівщині в жовтні 1911 року.

 

 

 Дмитро Климпуш – полум’яний патріот, непересічна особистість, один з перших підприємців на Рахівщині, головнокомандувач Карпатської Січі, активний учасник подій пов’язаних із проголошенням Гуцульської Республіки. , був серед лідерів «Просвіти» на Закарпатті.

 Народився в   с. Ясіня на Рахівщині.

 

 Степан Клочурак - Президент Гуцульської Республіки, засновник Підкарпатської соціал-демократичної партії, редактор чотирьох українських газет. Працював в уряді Карпатської України. В березні 1939 року втік до Праги. У 1945 - 1956 роках перебув у радянських в’язницях.

Народився в с.Ясіня на Рахівщині

 

 

V. Підсумок уроку

 Гра „Мікрофон”.

  Учні за бажанням висловлюються: „На цьому уроці я вперше дізнався...” і завершують речення власною думкою.

VI. Домашнє завдання

Підготувати матеріали  до уроку-конференції

 „Закарпаття в 20-30-х роках”.